CC BY
16
принимает своё специфическое участие в построении и развитии общественных, экономических, правовых отношений в указанной сфере.
Ключевые слова: военно-техническое сотрудничество, экспорт вооружений, система экспорта оружия и военной техники.
Yurkiv N. Ya. The Analysis of Arms Exports of Ukraine
The problem of the analysis of the development processes of the arms export system is studied. The definition of the concept of the arms export system and military equipment (OVT) as a structured set of entities that interact with each other and, in the specific nature of their activities, ensuring the participation of the state in international transfers of defence products, is proposed. By components of the CSD are: the legislature, the central executive authorities, law enforcement agencies and special-purpose national service export controls, defence enterprises, military units, government mediators, the company - special exporters, insurance companies, banking institutions, international mediators, and transport structures. The complexity of the system is determined to be manifested in the fact that, firstly, the specific activity of each of them is influenced by the subjects of the state arms export control; secondly, each of the elements takes its specific involvement in the design and development of the social, economic and legal relations in this area.
Key words: military-technical cooperation, the export of arms, the system of export of arms and military equipment.
УДК 334.012.82 Здобувач I.I. МартинюК -
Львiвський тцюнальний аграрний ушверситет
ФОРМИ АГРОПРОМИСЛОВО1 ШТЕГРАЦИ
Розглянуто pÍ3HÍ форми агропромислово! штеграци у сферi агропромислового комплексу Укра!ни на сучасному еташ, а також перспективи !х розвитку. 1нтеграцш за-безпечуе умови для створення рiзних одиниць в АПК, розглянуто структуру екож^ч-но! штеграци суб'екпв ринку i дшльшсть оргашзацшних структур i систем, що забезпе-чуе введення певних правил i норм. Найбшьш значущi одинищ серед сучасних форм були ri, як псно пов'язаш з дотриманням подшу сусшльно! пращ внаслщок науково-техшчних процеив. Виконання розподшу сусшльно! працi в сшьському господарствi призводить до створення окремих виробництв, операцiй i функцiй, що полегшуе спець алiзацiю.
Ключовi слова: сшьськогосподарське виробництво, розподiл сусшльно! пращ, спецiалiзацiя, iнтеграцiя, iнтеграцiя форм, кооперативи, сшлки, партнерства, товариства з обмеженою вiдповiдальнiстю, аграрнi фiрми, аграрнi комбшати, агрохолдинги, аграр-нi фiнансово-промисловi групи.
Постановка проблеми. Розвиток пiдприeмництва в аграрнш сферi суп-роводжуеться пошуком iнновацiйних форм економiчних вiдносин мiж суб'екта-ми господарювання рiзних форм власносп. Агропромислова iнтеграцiя еволю-щонуе, трансформуеться, змiнюе сво'' форми та характер ввдносин мiж íi' учас-никами, призводить до змiни традицшних економiчних механiзмiв управлiння.
Взаемна матерiальна зацiкавленiсть всiх учасникiв регiональних i госпо-дарських форм агропромислово'' штеграци щодо досягнення високих кiнцевих результатов i кожного з них у зростанш масштабiв та ефективностi виробництва свого виду даяльносп стае пею рушiйною силою, яка створюе необхщне еконо-мiчне середовище для широкого впровадження у виробництво найновiших до-сягнень науки та передово'' практики.
1 Наук. кергвник: доц. 1.Б. Яд1в, д-р екон. наук
Аналiз останнгх дослщжень i публiкацiй. У сучаснДй науковiй лДтера-Typi рiзним формам агропромислово1 iнтеграцií придiляeться увага провДдних економДстДв [1, с. 3-9; 3, с. 75-85; 7, с. 19-37]. Однак окремi аспекти цieí пробле-ми залишаються не з'ясованими й потребують грунтовшшого опрацювання.
Мета дослщження. У роботi проведено аналiз основних форм iнтeграцií в сДльському гоcподарcтвi та визначено ii вплив на eкономiчнy eфeктивнicть у сучасному товарному господарствД.
Виклад основного матерiалу дослщження. Форми агропромислово! ш-теграцп створюються в середовищД агропромислового комплексу (АПК). Вони е утвореннями, якi структурують eкономiчнy взаемоддю агештв ринку та дДють у виглядд органiзацiйно оформлених структур i систем, що забезпечують дотри-мання вiдповiдних правил i норм [9].
СуспДльний подДл працi в АПК розвиваеться не iзольовано, а в cиcтeмi об'ективних eкономiчних процесДв. При цьому cпeцiалiзацiя та iнтeграцiя, як об'еднання рiзноманiтних видiв виробничо! дiяльноcтi, утворюють оргашчну еднicть, в якiй змiна одше!' складово! призводить до трансформацп iншоi, що за-кономiрно породжуе модифшащю самого виробничого процесу та форми уп-равлiння ним. Тому процеси cпeцiалiзацii та штеграцп в АПК тДсно пов'язанi мiж собою.
Поглиблення cycпiльного подДлу працi у сДльському гоcподарcтвi спри-чиняе видiлeння з нього окремих виробництв, опeрацiй, функцДй, що приводить до подальшого прогресування спещалДзацц. За таких умов пДдприемницька дд-яльнicть у цДй cиcтeмi зосереджуеться власне на другДй cфeрi дДяльностД - влас-не на аграрних ii' формах, а решту функцДй (перероблення i збeрiгання сДльсько-господарсько! продукцл, обслуговування виробництва) беруть на себе ДншД спе-цiалiзованi пiдприемницькi структури. Змiнюетьcя i функцДональна роль ще1 га-лузД. Якщо ранiшe ciльcькe господарство було постачальником готово1 продукций потДм готово1 продукцц i сировини, то ниш - переважно сировини.
Отже, аграрне виробництво стае тДльки етапом на шляху створення товаров з його сировини. Об'ективно необидною умовою успДшного розвитку аграрного виробництва стають мДцнД, постДйно вДдновлювальнД мДжгалузевД зв'язки мДж сДльським господарством i сукупнДстю Днших сфер суспДльного подДлу правд, що пов'язанД з ним технологДчно, економДчно та оргашзацшно. ВнаслДдок по-силення цих зв'язкДв розвиваються рДзнД форми агропромислово1 штеграцп.
На розвиток агропромислово1 штеграцп впливають рДвень розвитку ко-лективних i державних сДльськогосподарських пДдприемств, селянських госпо-дарств та !х спещалДзащя. ЕкономДчною основою агропромислово1 штеграцп е товарно-грошовий обмДн або ринок. ОстаннДй об'еднуе, органДзуе пДдприемства за галузевим або територДальним принципом. Ринковим механДзмом регулюван-ня виробництва створюються об'ективна необхДднДсть для щоразу ткшшо1 взаемодп та взаемозалежностД окремих елементДв економДчно1 системи. Все це характеризуе агропромислову штеграцда як багатовекторний процес, що розвиваеться у рДзноманДтних формах.
Враховуючи особливостД складових АПК i багатоаспектш взаемовДдно-сини мДж ними, агропромислову сферу можна вДднести до складних систем [5].
Вичизняний дослщник iнтеграцiйних процесiв в АПК М.Д. Яныв розглядае АПК як "структуризовану, соцiально оркнтовану, економiчно високоефектив-ну, екологiчно стiйку, iнтегровану в свиовий економiчний простiр систему, в якш поеднуеться виробництво сiльськогосподарськоí продукцií, ц промислова переробка i реалiзацiя" [9, с. 123].
За складом учасниыв, формами власностi та господарювання, глибиною ''х органiзацiйних i економiчних вщносин мiж собою та iнтеграторами (швесто-рами) у процесi виробничо'' дкльносп, а також ступенем господарсько'' та юри-дично'' самостiйностi суб'ектiв, ршнем усуспiльнення власностi форми, агропро-мисловi об'еднання в УкраМ дуже рiзноманiтнi. Так, iнтегрованi кооперативнi об'еднання у сферi перероблення та реалiзацií сшьськогосподарсько'' продукцп, сервiсного обслуговування сшьськогосподарських виробниыв, що iснують у формi асощацш, сшлок, споживчих кооператива тощо, функщонують як:
1. Вузькоспецiалiзованi об'еднання з перероблення та реалiзацil конкретного виду продукцп (молоко, м'ясо, цукровий буряк, овоч^ фрукти тощо), яы створюються за iнiцiативою защкавлено! особи чи органу влади зазвичай на базi шдприемства з перероблення певного виду продукцп на договiрних засадах. Засновниками таких об'еднань найчастше виступають сшьсько-господарськ1 та переробнi шдприемства. Правовi форми таких об'еднань рiзнi, однак основними формами 1х е асощацй, спiлки, товариства з обме-женою вiдповiдальнiстю.
2. Сiльськогосподарськi товаровиробники з урахуванням 1'хшх iнтересiв i потреб, якi створюють рiзнi споживчi кооперативи з перероблення, зберкання та реалiзацil продукцп, рiзних видiв сервiсного обслуговування. Правовою формою об'еднання е споживчий кооператив.
Формування агропромислових об'еднань (вертикально'' штеграцп) у сферах виробництва, перероблення, зберiгання та реалiзацií' продукцп вiдбуваеться на базi агрофiрм, агрокомбiнатiв, агрохолдинпв, аграрних фшансово-промисло-вих груп, що передбачае:
1. Пд час оргашзацй агрофiрм i агрокомбiнатiв створення переважно единого колективу. Засновники втрачають право юридичних осiб. Основне завдан-ня таких штегрованих формувань - забезпечення ткно! технолопчно'! взаемопов'язаностi процесiв виробництва, перероблення, зберкання та ре-алiзаци сшьськогосподарськоК продукцп.
2. Засновниками аграрних фшансово-промислових груп (АФПГ) можуть бути шдприемства АПК, яы створюють центральну компанш АФПГ для здiйснення управлiння узгодженим ефективним виробництвом. Засновники АФПГ забезпечують приватне фшансування свое! дiяльностi. Участь у роз-подiлi прибутк1в об'еднання здшснюеться з урахуванням внеску кожного засновника, яы зберiгають право самостшно'1 юридично! особи.
3. Iнтегрованi формування холдингового типу (агропромисловi холдинги) по-виннi мати iнвестора, який володiе необхiдними фiнансовими ресурсами. 1нвестор здшснюе фiнансування с1льськогосподарського виробництва та визначае политику функцiонування агрохолдингу. Правовi форми такого холдингу досить рiзнi: вщкрите акцiонерне товариство, закрите акцiонерне товариство, товариство з обмеженою вщповщальшстю, асощацш тощо. Об'ективною необхiднiстю вертикально'' штеграци е значнi досягнення
науково-технiчного прогресу, що створили змогу iндустрiалiзацií' сшьського
господарства. Важливо враховувати, що всеосяжна iндустрiалiзацiя аграрно! сфери стала можливою внаслiдок глибоко! спецiалiзацií сшьськогосподарського виробництва, яке здшснювалося наприклад у США у двох головних формах: регiональнiй та господарськш.
Регiональна спецiалiзацiя проводилась шляхом зосередження сшьсько-господарського виробництва в тих районах, де природш та економiчнi умови сприяли досягненню успiхiв за мшмальних витрат капiталу та пращ. Госпо-дарська спецiалiзацiя забезпечувалася умовами для переведения сшьськогоспо-дарського виробництва на промисловi засади, що було найважлившим кроком на шляху створення агропромислових форм господарювання [6, с. 9-11].
З метою аналiзу штеграцшних процессе в агропромисловiй сферi Ю.О. Нес-терчук [3, с. 125] показав, що особливого Пересу набули дослщження таких органiзацiйних форм вертикально!' штеграци:
1) пряма iнтеграцiя, коли сшьськогосподарсьы пiдприeмства здобувають за-соби виробництва, перероблення та реашзацп продукцп;
2) зворотна iнтеграцiя, коли функцп iнтегратора бере на себе не сшьськогос-подарське пiдприeмство.
До першого типу iнтеграцií вiдносяться лише велик фермерськi господарства (кооперативи), яю володiють промисловими пiдириeмствами. Переваж-но на практищ реалiзуeться другий тип штеграцл, в якому беруть участь шдприемства харчово! иромисловостi, м'ясш трести, великi торговi фiрми. У межах цього процесу ввдбуваеться ироникнения промислового капiталу в сшьське господарство шляхом придбання земель i органiзацií власних високоспецiалiзо-ваних овочшницьких, илодiвницьких, виноградарських господарств, площадок для вiдгодiвлi худоби, бройлерних шдприемств.
Розглядаючи класифiкацiю iнтегрованих агропромислових формувань, М.Д. Янюв пропонуе И проводити за такими ознаками: стушнь iнтегрувания, форма власносп та виробничий напрям. Цей автор видшяе агроиромисловi шд-приемства, фiрми, об'еднання i комбiнати, яю характеризуються повною техшч-ною та органiзацiйно-економiчною еднiстю. За виробничою ознакою (кшцевим продуктом) видшяються двi групи агропромислових формувань, що спецiалiзу-ються на виробництвi продуктов харчування та на виробництвi одягу й взуття.
До першо! групи належать шдприемства сiльського господарства, що ви-робляють продукцда споживання у свiжому виглядi (овочi, фрукти, ягоди, кар-топлю, яйця тощо) чи яка надходить на промислову переробку для одержання харчових иродуктiв. До цiеí групи належать також шдприемства з промислово-го перероблення сшьськогосподарсько!' сировини й виробництва продукпв хар-чування, заготiвельнi та транспортш шдприемства.
До друго! групи належать шдприемства сшьського господарства, про-дукщя яких потрапляе на промислову переробку i подальше виготовлення ви-робiв легко! иромисловостi [9, с. 89-95].
Головним у будь-якiй формi агропромислово! iнтеграцií е забезпечення ргвних економiчних умов господарювання та однаково вигiдного сшвробиниц-тва всiх учасниюв iнтегрованих формувань. Тому виникае необхвднкть розроб-лення моделей економiчних взаемоввдносин мiж учасниками рiзних за формою
штегрованих структур. Прикладом можуть бути вiдповiднi зв'язки суб'ектш ш-тегрованих формувань холдингового типу. Таю формування, як показуе ан^з, створюються за iнiцiативою швесторш (iнтеграторiв).
Поряд iз низовими агропромисловими формуваннями в межах окремих областей, зон i райошв функцiонують регюнальш агропромисловi комплекси (РАПК). Вони охоплюють сшьське господарство окремого регiону та галуз^ що забезпечують цей комплекс засобами виробництва, здiйснюють надання вироб-ничих послуг, переробляють, зберiгають i доставляють продукцiю до спожива-чiв. Кожний з таких комплексiв не мае всього набору формувань, яю входять до агропромислового комплексу бшьш високого рiвня.
У межах нащонально'' економiки агропромислова iнтеграцiя базуеться на бшьш масштабному штегращйному процесi - формуванш агропромислового комплексу кра'ни. Вш е економiчною категорiею, що виражае сукупнiсть ви-робничих вiдносин мiж аграрним виробництвом i пов'язаними з ним галузями з виготовлення i доведения до споживачгв товарiв, вироблених iз сшьськогоспо-дарсько'' сировини.
Нащональна економiка кожно'' кра'ни мае агропромисловий комплекс, який посiдае одне з провщних мiсць i е одшею з найбiльших сфер шд-приемницько'' дiяльностi, що в зарубiжнiй лiтературi отримала назву "агробiз-нес". АПК належить до базових народногосподарських комплексов, а його фун-кщонування i розвиток визначають умови функщонування суспшьства.
Розвиток ринкових вiдносин в УкраЫ сформував ринок продовольчих товарiв i засоб^в виробництва сiльськогосподарського призначення. Суб'екти пiдприемницькоí' дiяльностi мають змогу самостшно або за участю посередни-кiв виходити зi своею продукщею на постiйно дiючi ярмарки, аграрш бiржi, де здiйснюеться оптовий продаж продукцц за цiнами, якi визначаються попитом i пропозицiею. Однак вони можуть купувати необхiднi матерiально-технiчнi ре-сурси через рiзноманiтнi бiржi у державних та кооперативних пiдприемств i ор-ганiзацiй, у населення, а також у державнш та кооперативно ринковiй мережi.
Складовою частиною ринкових шститутш АПК е система виробничого обслуговування рiзних за формами суб'екпв пiдприемництва агросервiсного сектору на основi конкретних угод. Поряд iз цим розвиток агропромислового комплексу Укра'ни визначаеться енергетичною оснащенiстю його галузей, ме-лiорацiею, iригацiею, хiмiзацiею, наявнiстю економiчного механiзму управлiн-ня господарюванням ринкового типу.
З огляду на те, що системоутворювальною сферою агропромислового комплексу виступае сшьське господарство, то для подолання кризового стану цього комплексу необхщне закiнчення розпочатих аграрних реформ. Аграрш реформи - це процес трансформацц економiчних вiдносин, притаманних адмь нiстративно-команднiй системi, у ринковi вiдносини. Стратегiчними цiлями ре-формування аграрного сектору Укра'ни е такi:
• створення умов для розширення вщтворення досягнень науково-технiчного прогресу, щоб перетворити Украшу в надшного експортера продукив сiльсько-го господарства пiсля 1х перероблення та посiсти достойне мюце на свiтовому ринку продовольства;
• насичення нацiонального ринку продуктами харчування, сшьськогосподарсь-кою сировиною вiтчизняного виробництва та повне задоволення поточних потреб держави й створення надiйних стратепчних запасiв продовольства;
• пiдвищення конкурентоспроможносп продукцп аграрного сектору вiтчизняно-го виробництва;
• виршення соцiальних проблем села;
• ефективна штегращя украшського сiльського господарства до светового продо-вольчого ринку;
• наукове та кадрове забезпечення аграрного виробництва;
• охорона навколишнього середовища.
Досягнення цих та шших цшей передбачае здiйснения цшого комплексу перетворень в аграрному секторi, головна роль серед яких належить реформу-ванню виробничих, майнових i земельних вiдносин на основi врахування чин-ностi закошв i закономiрностей перехщно1 та рииковоí економiки [2, с. 99-104; 4, с. 99-37; 8, с. 4-18].
Висновки та перспективи подальших дослщжень. Успiшнiсть рефор-мування аграрних вiдносин значною мiрою залежить вiд оргашзацшно-госпо-дарсько! перебудови структури та форм господарювання в агропромисловому комилексi Украши шляхом формування на ринкових засадах iитегрованих шд-приемств iз перероблення сшьськогосподарсько! иродукцií до свггових стандарта, матерiально-техиiчного забезпечення аграрного виробництва, надання йому послуг виробничого та соцiального характеру, з реалiзацií вироблено! иродукцií.
Сучасний етап реформування аграрного сектору Украши мае стосувати-ся розвитку спецiалiзацií та штеграцп приватних, колективних, фермерських, особистих пiдсобних господарств у рiзних формах агропромислових об'еднань, що дасть змогу усунути велику кшьккть суперечностей, як супроводжують функцiонувания дрiбних виробнишв сшьськогосподарсько! иродукцií.
Лiтература
1. Андршчук В.Г. Надконцентрацш агропромислового виробництва 1 земельних ресурив та 11 наслщки / В.Г. Андршчук // Економжа АПК : м1жнар. наук.-виробн. журнал. - 2009. - № 2. - С. 3-9.
2. Кваша С.М. Конкурентоспроможтсть вгтчизняно! сшьськогосподарсько! продукци на свгтовому аграрному ринку / С.М. Кваша, Н.С. Голомша // Економжа АПК : м1жнар. наук.-ви-робн. журнал. - 2006. - № 5. - С. 99-104.
3. Нестерчук Ю.О. Вертикальна штегращя у систем стратепчних цшей аграрно! пол1тики держави / Ю.О. Нестерчук // Актуальш проблеми економжи АПК / за ред. Д.К. Семенди, О.1. Здоровцова. - Умань : Изд-во "Сочинсъкий", 2009. - С. 75-135.
4. Саблук П.Т. Проблеми забезпечення дохщноиг агропромислового виробництва в Укра-Ш в постшдустр1альний перюд / П.Т. Саблук // Економжа АПК : м1жнар. наук.-виробн. журнал.
- 2008. - № 4. - С. 19-37.
5. Ситник В.П. Трансформация АПК в Украгш в ринков1 умови / В.П. Ситник. - К. : Вид-во 1н-ту аграр. економжи УААН, 2002. - 518 с.
6. Черняков Б.А. Роль и место крупнейших сельскохозяйственных производителей в аграрном секторе США / Б.А. Черняков // Экономика сельскохозяйственного и перерабатывающего производства : сб. науч. тр. - 2001. - № 5. - С. 9-12.
7. Шпикуляк О.Г. 1нститут аграрного ринку / О.Г. Шпикуляк. - К. : Вид-во ННЦ 1АЕ, 2009.
- 480 с.
8. Федоров М.М. Трансформация земельних вщносин до ринкових умов / М.М. Федоров // Економжа АПК : м1жнар. наук.-виробн. журнал. - 2009. - № 3. - С. 4-18.
9. Янюв М.Д. Оргашзацшно-економ1чш механими розвитку й функцюнування АПК Украши / М.Д. Янюв. - Льв1в : Вид-во КООПОСВ1ТА, 2000. - 450 с.
Мартынюк И.И. Формы агропромышленной интеграции
Рассмотрены различные формы агропромышленной интеграции в сфере агропромышленного комплекса Украины на современном этапе, а также перспективы их развития. Интеграция обеспечивает условия для создания различных единиц в АПК, рассмотрена структура экономической интеграции субъектов рынка и деятельность организационных структур и систем, что обеспечивает введение определенных правил и норм. Наиболее значимые единицы среди современных форм были те, которые тесно связаны с соблюдением разделении общественного труда в результате научно-технических процессов. Выполнение разделения общественного труда в сельском хозяйстве приводит к созданию отдельных производств, операций и функций, облегчает специализацию.
Ключевые слова: сельскохозяйственное производство, распределение общественного труда, специализация, интеграция, интеграция форм, кооперативы, союзы, партнерства, общества с ограниченной ответственностью, аграрные фирмы, аграрные комбинаты, агрохолдинги, аграрные финансово-промышленные группы.
Martynyuk I.I. Forms of Agroindustrial Integration
Different forms of agro-industrial integration of small agricultural operations into Agro-Industrial Complex (AIC) of Ukraine today have been considered. This integration provides conditions for setting different units in AIC that structure economic integration of market agents and operate as organizational structures and systems that ensure keeping to certain rules and norms. The most significant units among the modern forms have been those that are closely connected with enforcing the social labour division as a result of scientific and technical processes. Enforcement of social labour division in agriculture results into creation of separate productions, operations and functions that facilitates specialization.
Key words: agricultural production, social labour division, specialization, integration, cooperatives, unions, partnerships, limited liability companies, agrarian firms, agrarian integrated plants, agrarian holdings, agrarian financial and industrial groups.
УДК 336.2 Астр. О.1. Оксенюк1 - Львiвськuй НУ т. 1вана Франка
АНАЛ1З ЕЛЕМЕНТ1В ПОДАТКУ НА ДОДАНУ ВАРТ1СТЬ У
Н1МЕЧЧИН1 ТА ДИНАМ1КИ НАДХОДЖЕНЬ ДО БЮДЖЕТУ
Зазначено основш елементи ПДВ у Кмеччиш, а саме порядок реестраци, ставки ПДВ, операци звшьнеш вщ ПДВ та й, що оподатковуються за зниженою ставкою, вщ-повщальшсть за порушення вимог законодавства, основш аспекти використання рахун-юв-фактур, порядок подачi податкових декларацш з ПДВ та шше. Проведено аналiз частки ПДВ у ВВП Кмеччини, а також у податкових надходжень до бюджету та зроб-лено вщповщш висновки. Визначено основш вщмшносй системи адмшстрування ПДВ Кмеччини вiд в^шнята!, а саме: застосування диференцшованих податкових ставок, можливють групово! реестраци платимом ПДВ, вщмшност у штрафних сан-кцiях за порушення термш1в подана декларацiй з ПДВ та сплати податку, вщсутшсть штрафiв за несвоечасну реестрацiю платником податку.
Ключовi слова: ПДВ, ставка ПДВ, податковий номер, декларацш, надходження
ПДВ.
Постановка проблеми. ПДВ е поршняно молодим податком. Бшьшкть з нинi дiючих податюв було введено в практику в XIX ст. Деяю податки, таю як акцизи, земельний податок, вiдомi ще з давнiх часш, а ПДВ став застосовувати-ся лише в XX ст. Загалом витоки ПДВ школи не були чiтко визначеш. Питання введення ПДВ можна розглядати з двох позицiй: запропонованими шмецьким
1 Наук. кергвник: доц. О. Т. Замасло, канд. екон. наук
