CC BY
29
14. Лта страхових органiзацiй Украши. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://uain-sur.com/.
15. Дзеркало тижня. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.mw.com.ua/? oid=9859&sid=9143.
16. Рейтинг страхових компанiй Insurance Top. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://insurancetop.com/top.
Рибун М.В. Особенности рынка страхования в сфере туризма
На основе анализа научных представлений о страховании, определена сущность дефиниции "туристическое страхование", обоснованы основные принципы функционирования страхового рынка. Учитывая особенности туристического бизнеса в Украине, определенно существующие проблемы субъектов туристической деятельности в системе страхового обеспечения. Исходя из позиций экономической безопасности, достижения высокого уровня конкурентоспособности на международном рынке туристических услуг и обеспечения устойчивого развития туризма делается невозможным без функционирования надежной системы страхования туристической деятельности и туристов в частности. Учитывая это, охарактеризованы основные и дополнительные виды страхования в туризме, которые предлагаются на отечественном рынке страховых услуг.
Ключевые слова: страхование, страхование в туризме, обязательное страхование, добровольное страхование, риск.
Ribun M. V. The Peculiarities of the Tourism Insurance Market
The essence of the definition "tourist insurance" is specified on the basis of scientific ideas concerning insurance. The basic principles of insurance market functioning are stated. The existent problems of tourist activity subjects in the system of insurance are determined taking into account the features of tourist business in Ukraine. Coming from positions of economic security, the achievement of high level of competitiveness at the international market of tourist services and providing steady development of tourism becomes impossible without functioning of the reliable system of tourist activity tourists in particular. Thus, the basic and additional kinds of tourism insurances that are offered on the modern insurance services market are analysed.
Keywords: insurance, tourism insurance, obligatory insurance, voluntarily insurance,
risk.
УДК 658:631.1 Доц. С.Б. Романишин, канд. екон. наук -
НУ "Львiвська полтехшка "; здобувач 1.1. Мартинюк - Львiвський нацюнальний аграрний ушверситет
ГОРИЗОНТАЛЬНА 1НТЕГРАЦ1Я ДР1БНИХ СЫЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ВИРОБНИК1В
Проаналiзовано основш форми горизонтально! штеграцн дрiбнотоварних сшьсь-когосподарських виробниюв. Охарактеризовано одну з форм горизонтально! штеграцн в сшьськогосподарському виробницт - кооперацвд. Проаналiзовано особливост фун-кцюнування дабнотоварних сшьськогосподарських виробниюв i можливост створення ними штегрованих структур у процес горизонтально! теритс^ально! штеграцн. Зазначено переваги функцюнування штегрованих господарств, серед яких автор вказуе на вщповщшсть продукци встановленим стандартам якосп, спрощення виходу на зов-ншш ринки для збуту продукцн.
Ключовi слова: дрiбнотоварнi сшьськогосподарсью виробники, горизонтальна ш-теграцш, кооперацш.
В Украíнi формуеться багатоукладна змтана економiка, яка базуеться на рiзних формах власностi та господарювання. Однак ефективнiсть ринково!
економiки ктотно залежить вiд спiввiдношення та взаемодп в нiй ринкового й неринкового секторш.
Постановка проблеми. На основi досвiду розвинених кра'н, ринковий сектор переважае в аграрному комплексi. Тут працюе переважна бiльшiсть активного населения сшьсько!' мiсцевостi. Вплив динамiчностi та ефективностi ринкового сектору на неринковий сектор е виршальним, що забезпечуе високi показники розвитку економжи.
Основу рiзних форм господарювання в аграршй сферi становлять сшьсь-когосподарсью (аграрнi) шдприемства, що е юридичними особами, основним видом дiяльностi яких е виробництво та переробка сшьськогосподарсько!' про-дукцií, виторг вiд реагоацп яко' становить не менше 50 % загально' суми витор-гу [1, с. 47]. З метою шдвищення ефективносп виробництва сшьськогосподарсь-ю пiдприемства можуть на добровшьних засадах об'еднуватись в кооперативи, асоцiацií, корпорацц, консорцiуми, концерни тощо за територiальним, галузевим або iншими принципами, зберкаючи при цьому права юридично' особи.
Анамз останнiх наукових дослщжень i публiкацiй. Питання щодо особливостей розвитку агропромислових пiдприемств та 'х горизонтально!' ш-теграцп ставились неодноразово в Указах Президента Украши [6, 7] i висвiтленi в наукових працях В.Г. Андрiйчука [1], Н.Й. Басюркшо!' [2, с. 17-23], А.В. Бур-ковсько!' [3, с. 41-46], Н.1. Жукова [4], II. Лукiнова [5], О.А. Родюново!' [6], В.Я. Узун, О.Г. Шпикуляк i В.М. Яценко [9, 10; 11, с. 54-60]. Однак у сучасних умовах розвитку ринково' економжи потребуе подальшого вивчення горизонтальна агроiнтеграцiя дрiбнотоварних сшьськогосподарських виробникiв.
Постановка завдання з проблеми. Анатз основних форм горизонтально' iнтеграцií дрiбнотоварних сiльськогосподарських виробникiв та п економiч-на ефективнiсть в сучасному товарному виробництвi продуктов харчування е основним завданням цiеí роботи.
Виклад основного матерiалу дослщження. Головною ланкою ринково' економiки виступають шдприемства, роль яких в економiцi полягае у поеднанш засобiв виробництва з робочою силою. Вони забезпечують зайняткть для пере-важно' частини населення, виробляючи необхiднi для людей товари та послуги.
Основною метою сшьськогосподарського шдприемства е одержання прибутку. Це досягаеться виробленням переважно харчово' продукцп, яка пот-рiбна споживачевi та задовольняе його потреби за якктю i цiною. В iншому ви-падку, споживач купить iдентичний товар у кращого виробника. Тому сшьсько-господарськi пiдприемства прагнуть випускати конкурентоспроможш товари, що дае змогу одержати прибуток i здiйснювати вiдтворения на розширенш ос-новi. Виграють ввд цього i пiдприемство, i споживачi його продукцií [1, с. 51].
Вщповщно до Закону Украши "Про шдприемства в УкраЫ" (1991 р.), в нашш державi iснують таю шдприемства: приватш та колективнi шдприемства; господарсью товариства; шдприемства, заснованi на власносп об'еднання гро-мадян; комунальш, державнi та спiльнi пiдприемства.
До приватних шдприемств сшьськогосподарського призначення належать селянсью (фермерськi) господарства, сшьськогосподарсью виробничi та обслуговуючi кооперативи; до господарських товариств - сiльськогосподарськi
акщонерт товариства закритого i вiдкритого тишв, товариства з обмеженою вiдповiдальнiстю та iншi види товариств. До державних шдприемств вiдносять-ся науково-дослiднi iнститути i науково-дослiднi станцií аграрного спрямуван-ня, племзаводи, вiйськовi сiльськогосподарськi пiдприeмства.
В Укра!ш, як i в шших державах, кнуе таке поняття, як мале тд-приемство (малий бiзнес). Згiдно i3 Законом Укра!ни "Про пiдприемства в Укра-íнi", сiльськогосподарське пiдприемство вщноситься до малих з кiлькiстю пра-цюючих до 50 осiб. Законом Укра!ни (2004) затверджено "Нацiональну програ-му сприяння розвитку малого шдприемнищва в Украíнi", якою передбачено розвиток iндивiдуального тдприемництва без створення юридично! особи. Цим законом передбачено вщноснти до суб'ектiв малого пiдприемництва, ^м фiзич-них осiб, i юрндпчт особи будь-яко! органiзацiйно-правовоí форми та форми власностi, в яких середньооблжова чисельнiсть працiвникiв на календарний рж не перевищуе 50 осiб, а обсяг рiчного валового доходу не бшьше 500 тис. евро.
Одшею з форм малого пiдприемництва в сшьськогосподарському вироб-ництвi Укра!ни е селянськ (фермерськi) господарства (СФГ), ят дають змогу задовольнити бажання переважно особистою працею члешв цього господарства виробляти товарну продукцию сiльського господарства, займатись !! переробкою та реалiзацiею. Такi пiдприемства е юридичними особами. Законом Украши "Про селянське (фермерське) господарство" зi змшами (1993 р.) передбачено державне сощальне страхування i пенсiйне забезпечення члетв СФГ та найманих оаб, якi працювали в ньому за договором, нар1вш з iншими пращв-никами сшьського господарства.
Розвиток продуктивних сил зумовлюе як необхвдну i цiлком природну економiчну iнтеграцiю в сшьськогосподарському виробництвi. У наукових дос-лiдженнях поняття "iнтеграцiя" означае процес об'еднання зусиль рiзних шд-систем у цшсну систему. Високим е стушнь синонiмiчностi понять " штегращя" i " кооперування" [2, с. 19]. !нтегращя мiстить однаково як техшчну, так i госпо-дарську сторони розвитку сусшльного подалу працi [8, с. 41].
Внутршньогалузеве кооперування, поглиблення спецiалiзацi! певних ланок единого сшьськогосподарського технологiчного процесу, зниження витрат виробництва називають горизонтальною iнтеграцiею. Принципово рiвноправнi пiдприемницькi структури та одинищ поеднуються в межах едино! оргашзацп та не мають експлуатащйного характеру.
Науково-техтчний прогрес у виробництвi харчових продуктiв створюе умови для виникнення кооперованих господарств. При iнтеграцii функцюну-вання всiх членiв системи необидно погоджувати так, щоб природна чи штучна сировина, напiвфабрикати й готова продукщя за своею якiстю ввдповщали стандартам подальшого перероблення чи реалiзацi!. Тшьки за тако! оргашзацп пращ на кооперованих шдприемствах можна досягнути максимально! ефективносп господарського кругооб^у, що закiнчуеться реалiзацiею сшьськогосподарсько! продукцп. Iндустрiалiзацiя сшьського господарства, зростаюча концентращя i спецiалiзацiя завжди стимулюють малi пiдприемства аграрного сектору до створення великих виробництв та об'еднань, що потребуе горизонтально! iнтеграцi!. I! створюють господарськi осередки в рiзних формах, коли поеднують вiдносно однорвдну господарську дiяльнiсть.
Одним iз найпростiших i найдавнiших рiзновидiв горизонтально' штег-рацií в сшьськогосподарському виробнищш е кооперацiя. Кооперацiя - це сощ-ально-економiчна категорiя, що виражае вiдносини мiж людьми у процес 'х спiвробiтництва для реалiзацií економiчних iнтересiв i досягнення взаемовипд-но' мети на основi об'еднаного використання ресурсiв та справедливого розпо-дшу отриманого прибутку. Кооператив будь-яко' спрямованосп е лише оргаш-зацiйною формою кооперацп. У сiльському господарствi розвинених держав функцюнують рiзнi види кооперативов, якi створюються фермерськими госпо-дарствами з метою досягнення лiпших результапв бiзнесу шляхом удоскона-лення аграрного виробництва й захисту в конкурентшй боротьбi з монопольни-ми структурами в агропромисловому комплексi, особливо у сферi збуту про-дукцií на внутршньому та зовнiшньому продовольчих ринках [1, с. 91].
У кооперацп та штеграцц фермерських господарств виявляеться об'ектив-ний процес розвитку усуспльнення сшьськогосподарського виробництва. Адже невеликi СФГ виявляються неспроможними вирiшувати проблеми забезпечення продовольством iидустрiальне суспльство. Спецiалiзацiя та кооперащя дали змогу скоротити унiверсалiзацiю в аграрному виробництвi, передати кооперативам п функци й види даяльносп, що окремому фермеру невилдно здiйсиювати. У кооперативному господарствi жегрований фермер не втрачае права приватно' власност! на засоби та результати свого виробництва, однак не позбавляеться ви-робничо' самостiйностi, що збертае самозабезпечення мотиваци до високопро-дуктивно' та ефективно' працi, почуття господаря-шдприемця [10, с. 221].
За умови залучення до кооперативного об'еднання шдивщуальш власни-ки зберiгають право власносп, однак втрачають права самостiйного прийняття рiшень. Це е необхiдною умовою досягнення системно' мети. У параметрах горизонтально жегрованих формувань сшьськогосподарського виробництва пос-тачальники матерiально-техиiчних ресурсов i переробними сировини залуча-ються в аграрну сферу за допомогою догов!рних ввдносин. Договiрна форма мiжгосподарських зв'язюв також обмежуе правоздатнiсть сшьськогосподарсь-ких пiдприемцiв, тому що ох партнери вимагають постачання продукцп високоо якосп за обумовленою контрактом цшою.
Новим спрямуванням розвитку сшьськогосподарських кооперативов у горизонтально штеграцп е створення асощацш аграрних кооператив!в, що дае змогу шдвищити ох конкурентоспроможшсть на продовольчому ринку. А процес диверсифжацп сшьськогосподарських кооператив!в з! збуту зерна ! створення ними своо'х переробних шдприемств з виготовлення широкого асортимен-ту борошна забезпечуе додатков! прибутки фермерським господарствам.
З метою формування сощально ор!ентованоо ринковоо економжи важли-ве значення мають господарсью товариства, що створюються юридичними та ф!зичними особами шляхом об'еднання 'х майна ! шдприемницькоо д!яльносп з метою одержання прибутку. Економ!чш та оргашзацшш засади таких това-риств регулюються Законом Украо'ни "Про господарсью товариства" (1991 р.) з! змшами та доповненнями до нього.
Серед створених сшьськогосподарських товариств переважну частку займають товариства з обмеженою вщповщальшстю (ТОВ), як! визнаш як рин-
KOBi структури, що iснують на приватнiй власносп та приватнiй iнiцiативi. Таке товариство мае статутний фонд, який роздшений на частки. Кожний з учаснитв ТОВ несе вщповвдальнкть в межах свое! частки статутного фонду. Учасниками ТОВ (до 15 оаб) можуть бути як фiзичнi, так i юридичнi особи. 1х трудова участь у виробничш дiяльностi ТОВ не обов'язкова.
Учасники товариства з обмеженою вщповвдальнктю мають право брати участь в управлшш товариством, розподiлi прибутку та отриманнi дивiдендiв пропорцiйно вкладу кожного з них у статутний фонд. Однак вони повинш дот-римуватись вимог статуту ТОВ i виконувати рiшення його зборiв та розпоря-дження дирекцп. Вищим органом управлшня ТОВ е збори його учаснитв, а ви-конавчим - дирекщя.
Товариство самостiйно визначае напрями свое! господарсько! дiяльностi, на власний розсуд розпоряджаеться виробленою продукцiею й одержаними доходами, з урахуванням сво!х економiчних iнтересiв вибирае партнерiв, реалiзуе свою продукцiю та надае послуги пiдприемствам, органiзацiям i громадянам за цiнами й тарифами, що встановлюються ним самостiйно або на договiрнiй ос-новi. Воно самостшно визначае форми i розмiри оплати пращ учаснитв ТОВ та найманих працiвникiв.
Товариство з додатковою вiдповiдальнiстю мае подшений на частки статутний фонд, однак його учасники вiдповiдають за борги товариства не лише часткою у статутному фонд^ але й вс1м сво!м майном, кратним до внеску в статутний фонд. Повним товариством називаеться таке, учасники якого разом займаються пiдприемництвом i несуть солiдарну ввдповвдальнкть за його зо-бов'язання вам сво!м майном. Його справи ведуть один чи кiлька з учаснитв товариства. Решта учасникiв виступають ввд iменi товариства за дорученням, шдписаним вс1ма його членами.
При повному товариствi розмiр внеску кожного учасника визначаеться в установчому договорi. Створюючи його на визначений термш, вихвд з товариства можливий лише за наявносп iстотних причин, якщо попередження про це надшшло ввд учасника за 6 мiсяцiв до виходу. У такому випадку учасник, який виходить з товариства, отримуе вартiсть свого внеску вiдповiдно до балансу, складеного на день виходу, i частку прибутку, одержаного товариством у поточному рощ.
Командитне товариство дае змогу брати участь у шдприемницькш д1яль-ностi не лише тим членам товариства, якi вщповщають за його зобов'язаннями вс1м сво!м майном, але й окремим учасникам, ввдповщальшсть яких обме-жуеться лише !хшм вкладом. Вони ддать ввд iменi товариства за окремим дорученням. У випадку дгквщацц такого товариства, праця всiх найманих пращвни-кiв, зобов'язання перед банками, бюджетом, кредитовими погашаються за раху-нок наявних коштав i виторгу вщ продажу майна.
Горизонтальна iнтеграцiя малих сiльськогосподарських шдприемств розвиваеться як форма мiжгосподарськоí спiвпрацi. При цьому досягаеться ви-щий економiчний ефект. За своею сутшстю будь-яке кооперування сшьськогос-подарських виробникiв е проявом горизонтально!' штеграци. Органiзацiйною формою горизонтально!' штеграци е аграрнi формування, яш подшяються на ре-
пональш та господарськД. Значного поширення в Укра'ш набула така форма горизонтально' штеграци, як агропромисловД асощацп з виробництва, перероб-лення та реалДзащ' м'яса Д молока.
АгропромисловД асощацл - це добровшьш об'еднання малих сДльсько-господарських пДдприемств на баз! м'ясокомбшату або молокозаводу чи маслозаводу, за якими зберДгаеться господарська самостшшсть Д права юридично' особи. Це якДсно нова форма внутртньогалузевого кооперування однотипних малих пДдприемств, яка забезпечуе поглиблення спещатащ' окремих ланок единого технолопчного ланцюга або територДально Днтегрованих процесДв з метою збДльшення Д полшшення якостД продукцп, змiциения та стабшзацп еконо-мДчного становища, шдвищення ефективностД виробництва.
Основними функцДями асощацш виступае координацДя аграрно' дДяль-ностД сДльськогосподарських пДдприемств щодо виробництва, перероблення та реалДзащ' кшцево' продукцп через фДрмовД пДдприемства торпвлД, кооперацДя ресурсов з метою задоволення потреб учасникДв об'еднання. ДелегованД шд-приемствами асощацп функцюнальш обов'язки можуть бути рДзними: вДд виробництва сировини до створення фондДв з шдтримки господарств, що зазна-ють фшансових труднощДв. Завдяки Дт'еграцп сДльськогосподарського й агроп-ромислового виробництва асощацп досягають високих результатов виробничо-фшансовоо даяльностД.
Отже, агропромисловД пДдприемства у виглядД асощацш, в яких об'еднаш за територДальною ознакою виробники сшьськогосподарськоо продукцп з оо пе-реробниками та зберДгачами, е юридичними особами, як! надають аграрним пДд-приемствам - учасникам асощацп - допомогу в придбанш паливно-мастильних матерДалДв, запасних частин, буддвельних матерДалДв тощо. Вони е доступною формою штеграци дрДбнотоварних сДльськогосподарських виробникДв.
Висновки. Сучасний етап розвитку агроформувань в Украо'ш характеризуется посиленням процесДв штеграци та кооперацп в сДльському господарствД, що передбачае концентращю виробництва Д ресурсДв великих товаровиробни-кДв. Поширення набувають рДзнД форми об'еднання сДльськогосподарських Д промислових пДдприемств, банкДв, наукових, проектних та Днших господарств.
Переваги функщонування штегрованих господарств полягають в тому, що:
• впроваджуеться нова техтка i технологи;
• вироблена продукщя вiдповiдае встановленим стандартам якостi, чого тяжко досягнути дрiбнотоварним сiльськогосподарським виробникам;
• вщбуваеться забезпечення кожного сегмента виробництва висококватфшова-ними фахiвцями, яю враховують пiд час виробництва, перероблення та зберь гання ильськогосподарсько! продукцп проблеми екологп, економiки та земле-устрою;
• спрощуеться вихiд на зовшшт ринки для збуту вироблено! продукцп та залу-чення додаткових фшансових ресурив;
• виникають можливостi для прямого експорту як аграрно! сировини, так i про-дуктiв ц перероблення, що зменшуе ризик та збiльшуе рентабельнiсть сiльсько-господарського виробництва.
Однак велике аграрне виробництво може мати негативш впливи внаслД-док вирощування лише прибуткових монокультур, внесення значноо кДлькостД пестицидав Д погДршення фДнансового становища дрДбних сДльськогосподарських
виробниюв, з огляду на ïx не конкурентоспроможнкть. Тому органи державно!' влади та мкцевого самоврядування повинш активно втручатись у д1яльн1сть великих аграрних шдприемств з метою швелювання цих вплив1в як на екологда, так i на стан розвитку др1бнотоварного сшьськогосподарського виробництва, яке вiдiграe важливе значения в агропромисловому комплексi кра'ни.
Лiтература
1. Андршчук В.Г. Економжа аграрних шдприемств. - Вид. 2-ге, [перероб. та доп.] / В.Г. Андршчук. - К. : Вид-во КНЕУ, 2002. - 622 с.
2. Басюрюна Н.Й. Методолопчш основи агропромислово'1 штеграци / Н.Й. Басюрюна // Вюник сощально-екожмчних дослщжень. - 2012. - Вип. 2 (45). - С. 17-23.
3. Бурковська А.В. Розвиток штеграцшних процеав як важлива умова формування ефек-тивного ринку аграрно'1 продукцц / А.В. Бурковська // Вюник аграрно'1 науки Причорномор'я. -2005. - № 4. - С. 41-46.
4. Жуков Н.И. Интеграция зернового хозяйства центрального экономического района России (теория, методология и практика) / Н.И. Жуков. - М. : Типография Россельхозакадемии, 2004. - 369 с.
5. Луюнов I.I. Проблеми м1жгосподарського кооперування i агропромислово'1 штеграцл / I.I. Лукiнов. - У 2-х кн. - К. : ННЦ 1АЕ, 2007. - Кн. II. - 794 с.
6. Про заходи щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процеа реформування аграрного сектора економши / Указ Президента Украши // Урядовий кур'ер. - 2001. - № 210.
7. Про невщкладш заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економши / Указ президента Украши // Урядовий кур'ер. - 2000. - № 117.
8. Родионова О.А. Институциональные преобразования и развитие интеграционных процессов в АПК / О.А. Родионова, Е.В. Дацкова // Экономика сельскохозяйственных и перерабатывающих предприятий. - 2005. - № 5. - С. 39-42.
9. Узун В .Я. Крупный и малый бизнес в сельском хозяйстве России: адаптация к рынку и эффективность / В.Я. Узун. - М. : ФГНУ "Росинформагротех", 2005. - 184 с.
10. Шпикуляк О.Г. 1нститут аграрного ринку : монографш / О.Г. Шпикуляк. - К. : ННЦ 1АЕ, 2009. - 480 с.
11. Яценко В.М. Формування i розвиток мiжгалузевоï штеграци в УкраЫ / В.М. Яценко // Економжа: аграрний сектор економши. - 2004. - № 1. - С. 54-60.
Романишин С.Б., Мартынюк И.И. Горизонтальная интеграция мелких сельскохозяйственных производителей
Проанализированы основные формы горизонтальной интеграции мелкотоварных сельскохозяйственных производителей. Охарактеризована одна из форм горизонтальной интеграции в сельскохозяйственном производстве - кооперация. Проведен анализ особенностей функционирования мелкотоварных сельскохозяйственных производителей и возможности создания ими интегрированных структур в процессе горизонтальной территориальной интеграции. Указаны преимущества функционирования интегрированных хозяйств, среди которых автор указывает на соответствие продукции установленным стандартам качества, упрощение выхода на внешние рынки для сбыта продукции.
Ключевые слова: мелкотоварные сельскохозяйственные производители, горизонтальная интеграция, кооперация.
Romanyshyn S.B., Martynyuk I.I. The Horizontal Integration of Small Scale Agricultural Producers
The main forms of small-scale farmers horizontal integration are analysed. Such horizontal integration form in agricultural production as cooperation is characterised. The analysis of small-scale farmers operation and their opportunities to create integrated structures in the horizontal territorial integration is conducted. The advantages of the farm integrated operation including the conformity of product established quality standards, and also simplifying access to foreign markets for the products distribution are identified.
Keywords: small-scale farmers, horizontal integration, cooperation.
