CC BY
149. VP Ermakov (1990) Development, Training, and Restoration of Children with Visual Impairments: [Reference manual for the teacher] M.: Prosvechenie, 223.
10. Murza VP (2005): Psychological and physical rehabilitation [textbook] Olan, 544-545.
11. William Bates (2013) Better eyesight without glasses / Per. with English. I. Head. 100. - 346 .ISBN 978-5-518-94256-1.
12. Ostermeer-Sitkovsky ears (2008) How to improve vision; translation from German. Kharkov, Belgrade; 173
FORMATION TECHNOLOGY OF INFORMATION AND COMMUNICATION COMPETENCE OF FUTURE TEACHERS AS A BENCHMARK FOR INCLUSIVE LEARNING JUNIOR PUPILS WITH
SPECIAL EDUCATIONAL NEEDS
Chupakhina S.
Candidate of pedagogical sciences (PhD), Associate Professor Department of theory and methodology ofpreschool and special education
Vasyl Stefanyk Precarpathian National University, Ukraine
ТЕХНОЛОГ1Я ФОРМУВАННЯ IНФОРМАЦIЙНО-КОМУНIКАЦIЙНОÏ КОМПЕТЕНТНОСТ1
МАЙБУТН1Х УЧИТЕЛГВ ЯК ОРГСНТИР НА ШКЛЮЗИВНЕ НАВЧАННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРге З ОСОБЛИВИМИ ОСВГСШМИ ПОТРЕБАМИ
Чупахша С.В.
кандидат педагоггчних наук, доцент кафедри теори та методики дошктьноХ i спец1алъно'1 oceimu, ДВНЗ «Прикарпатський нацюнальний унiверситет iMeHi Василя Стефаника», Украша
Abstract
The content and form of work to improve the information and communication competence of future teachers to accomplish tasks of inclusive education of children with special educational needs have been characterized in the article. It is proved that the increase of information and communication competence of the applicants involves a step-by-step approach beginning from the basic level.
The prerequisite for the effectiveness of the learning process is the motivation of applicants, making a decision to improve the level of competence in the field of information and communication technologies. Therefore, the main task is to develop the motivation in prospective teachers to use information and communication technologies in the conditions of inclusive primary school educational environment, value orientations, orientation in the content of information and communication technologies.
Анотащя
У статп обгрунтовано змют та форма роботи з щдвищення шформацшно-комушкацшно1 компетент-носп майбутшх учителiв задля реалiзацiï завдань шклюзивного навчання дггей з особливими освишми потребами.
Доведено, що пвдвищення шформацшно-комушкацшно1 компетентносп здобувачiв передбачае пое-тапнють, починаючи з базового рiвня. Необхвдною передумовою ефективносп процесу навчання стае вмо-тивовашсть здобувачiв, прийняття ршення щодо пвдвищення рiвня компетентносп в сферi шформацшно-комушкацшних технологш. Отож основним завданням е формування у здобувачiв мотивацiï до викори-стання iнформацiйно-комунiкацiйних технологiй в умовах шклюзивного освггнього середовища початко-воï школи, системи цiннiсних орiентацiй, орiентацiя у змюп iнформацiйно-комунiкацiйних технологiй.
Keywords: information and communication technologies, information and communication competence, training of applicants, inclusive learning, children with special educational needs.
Ключовi слова: шформацшно-комушкацшш технологи, шформацшно-комушкацшна компетент-нють, пiдготовка здобувачiв, iнклюзивне навчання, дгга з особливими освiтнiми потребами.
Вступ. 1нформатиза^ сучасно1 освiти пору-шуе проблему пiдготовки здобувачiв - майбутшх y4ff^iB початково1 школи до використання в про-фесiйнiй дiяльностi шформацшних i комушкацш-них технологiй. Важливють вирiшення завдання з пiдготовки здобyвачiв вищо1 педагогiчноï освiти, перетворення ïx в компетентних користyвачiв вирiшyеться на рiзниx етапах навчання. Однак в су-часних умовах педагогу недостатньо бути лише ко-ристувачем, важливо також оволодiти вмiннями, якi дозволяють використовувати iнформацiйнi та комyнiкацiйнi технологи для навчання шших задля
шдвищення iндивiдyалiзацiï та iнтерактивностi освiтнього процесу в умовах шклюзи. Задля вклю-чення рiзноманiтниx доцiльниx шформацшно-ко-мушкацшних теxнологiй (1КТ) в освiтнiй процес вчителю важливо оволодiти вiдповiдними педа-гогiчними теxнiками i теxнологiями.
Мета дослщження полягае в обrрyнтyваннi технологи пвдготовки вчителiв до реалiзацiï шклюзивного навчання в умовах шформацшно-ко-мушкацшного освiтнього середовища.
Результата та обговорення: Поняття «техно-лопя» багатозначне. В пропонованому дослiдженнi
технолопя визначаеться як процес досягнення пев-них результатiв змiни вихщного стану об'екта за допомогою використання сукупностi методiв, за-co6iB i способiв, властивих конкретнiй галузi дiяль-ностi [5]. Для розробки технологи важливо об'еднати в одну систему мету, завдання, методи навчання, способи засвоення змiсту, умiнь з формами навчально-газнавально! дiяльностi, способами контролю, самодiагностики й корекци засвоення структурованого навчального матерiалу [2].
Увесь змют та форма роботи з тдвищення ш-формацшно-комушкацшно! компетентносп (1КК)
педагога задля реал1зацп завдань iнклюзивного навчання дiтей з ООП побудовано на дiагностицi 1хшх потреб i запитiв. Традицiйно мета дiагностики - простежити й об'ективно проанал1зувати взаемозв'язок мiж дiяльнiстю вчителя та результатом його пращ [6].
Анкетування, сшвбеада з педагогами, аналiз матерiально-технiчноl бази i особливостей дiяль-ностi в умовах шклюзивного освiтнього середо-вища доводить необхщшсть змiн, спрямованих на пiдвищення рiвня пiдготовки фахiвцiв.
Отож визначено низку завдань щодо тдви-щення 1КК майбутнiх учителiв (рис.1).
Рисунок 1. Завдання тдвищення 1КК майбуттх учителгв початковог школи
Аналiз результата анкетування засввдчив, що педагогам, здебiльшого складно усвщомити необ-хiднiсть використання 1КТ у навчаннi дiтей з ООП, причини цього стали:
• проблема комп'ютерно! тривожносп (ро-зумiеться тривога та страх, як1 пов'язано iз взаемодiею з комп'ютером в освггньому процесi);
• низький рiвень мотиваци, який пов'язано з вiдсутнiстю досвщу до використання 1КТ (розпочи-нати вивчати новi технологи завжди важко; ввд-сутнiсть доступу до комп'ютера вдома чи на робота);
• складно усвiдомити необхiднiсть використання 1КТ в iнклюзивному навчанш дiтей з ООП (важливо розумгга, що змiнився соцiальний запит на освиу);
• подготовка здобувачiв у сферi 1КТ (навчання майбутшх педагогiв у сферi 1КТ не мае дублювати навчання вчител1в шформатики, важли-вими стають компетентностi, яш можна використо-вувати в практичнш дiяльностi) [5].
Для формування 1КК запропоновано певний iнструментарiй (методи i форми навчання) освiти дорослих, яш будемо застосовувати пiд час ор-
гашзаци подготовки в межах курсу «Сучасш шфор-мацiйнi технологи з основами шформатики та про-грамування».
У сучаснiй дидактицi прийнято видмти: методи оргашзаци навчально-шзнавальнох та нав-чально-виробничо! дiяльностi (розповвдь, пояснения, лекщя, навчальна дискусiя, диспут, робота з штернет-ресурсами, практична дiяльнiсть, демон-страцiя, спостереження тощо); методи стимулю-вання та мотиваци навчально-шзнавально! дiяль-ностi (створення проблемно! ситуаци, евристична бесiда, показ перспективи роботи, «методика устху», пошук нового виршення проблеми, створення атмосфери сшвпращ); методи контролю (усний, письмовий, лабораторний, практичний, те-стування тощо) i самоконтролю в процесi навчання. Водночас видшено типовi компоненти дiяльностi викладача: вмотивована установка; визначення змюту й основних компонентiв дiяльностi здобу-вача; навчальна дiяльнiсть; керiвництво тзнаваль-ною дiяльнiстю здобувача; корекцiя; рефлек^ [3].
Особливiстю вищо! освiти задля реалiзацiя особистiсного подходу на початковому етапi навчання стае: перед початком викладу матерiалу, по-яснення здобувачам того, що вони будуть вивчати i як вони зможуть застосовувати знання в практицi,
оскольки задля тдвищення мотиваци надзвичайно важливо бачити кiнцеву мету свого навчання [6].
Важливо обгрунтувати, що ресурси 1КТ - це ушверсальний iнструмент, здатний iстотно полег-шити процес та подвищити результати професшно! дiяльностi в межах будь-яко! традицшно! технологи навчання. З урахуванням означених пiдходiв розроблено методичне забезпечення курсово! подготовки, яка розкривае аспекти застосування за-собiв 1КТ в межах рОзних технологи навчання дггей з ООП [4].
Методи, яко застосовували под час проекту-вання курсу «1КТ в шклюзивному навчанш учшв з ООП».
1. Розповодь-пояснення - комплексний метод, який поеднуе виклад навчальний матерОалу з грун-товним поясненням, порОвняння, зютавлення, обгрунтування, висновки й опора на досвщ здобу-вачОв. Доцшьним стае комп'ютерний супровщ занять в демонстрацшному режимо
2. ЛекцОя - викладач впродовж тривалого часу викладае навчальний матерОал, використову-ючи при цьому прийоми активОзаци тзнавально! дОяльносп здобувачОв, використовуе комп'ютерну презентацОю, яка мОстить рОзноманОтнО ОнформацОйнО об'екти: фотографп, схеми, дОаграми, вщеофраг-менти, ашмаци тощо. Все це сприяе активОзацп уваги, якОснОшому викладу нового матерОалу, сприяе зануренню здобувачОв в освОтнОй простОр Он-формацшно-комушкацшного середовища.
3. ДОалог - шляхом запитань викладач спону-кае здобувачОв розмОрковувати, аналОзувати до-слОджуванО факти та явища в певнОй логОчнОй послОдовностО та самостОйно пОдходити до вОдповОдних теоретичних висновкОв О узагальнень. ПОд час дОалогу важливо дотримуватись логОчного плану, запитання О вОдповОдО мають вОдображати послОдовнОсть розвитку теми.
4. Практична робота з шформацшними дже-релами (тексти, електроннО видання освОтнього при-значення, що реалОзуе можливОсть технологи муль-тимедОа, робота в умовах 1нтернет/1нтернет-ре-сурси тощо) О з Онструментальним програмним забезпечення (для створення презентаци).
5. Дослщницька лабораторна робота - здобу-вачО под керОвництвом викладача за заздалепдь пОдготовленим планом виконують певнО практичнО завдання, якО спрямовано на формування низку умшь здшснювати: автоматизацш обчислювально! та шформацшно-пошуково! дОяльностц ор-ганОзацОю дослОдження з використанням засобОв 1КТ для навчання дотей з ООП; обробка шформацп пОд час спостереження чи дослОдження процесОв ро-звитку молодших школярОв з наступним прогно-зуванням результатОв роботи в умовах Онклюзив-ного освгтнього середовища початково! школи. У процеа пропоновано! дОяльносп здобувачО навча-ються використовувати новО пОдходи до викладу добре знайомого матерОалу, а також засвоюють тех-нолопчш прийоми роботи Оз засобами 1КТ. Пропо-новаш лабораторш роботи за методом програмова-них завдань, е дидактичним способом оргашзацп проблемного навчання.
Проблемне навчання - це приклад технологи навчання у спОвпрацО. ПОд проблемним навчанням розумОеться така органОзацОя занять, в процесО яких у здобувачОв формуеться 1КТ-компетентшсть, ро-звиваються розумовО здОбностО в результатО виршення проблемно! ситуацп, подготовлено! викладачем. Роботу побудовано навколо ключових проблем Онклюзивного навчання дОтей з ООП, видшених викладачем. Водтак проблема попередуе знанням, спонукае здобувачОв до пошуково! дОяль-ностО О знаходити потрОбну ОнформацОю, отримувати знання з рОзних джерел [2].
Проблемне навчання е одним з найефек-тивнОших засобОв активОзацО! процесОв мислення. ЗмОст активностО полягае в умОннО аналОзувати ма-терОал О здатностО оперувати ним так, щоб отримати нову шформацш.
6. Самостшна робота - самостшна дОяльшсть здобувачОв за запропонованим йому завданням у видшений для цього час. Особливого значення набувае самостшна робота здобувачОв (застосування засобОв 1КТ, наявних у закладО освгти чи вдома).
1ншим рОзновидом навчання у сшвпращ та са-моосвгга е метод проекпв. Метод проекпв - це комплексний метод навчання, що передбачае побу-дову навчального процесу з урахуванням ОнтересОв здобувачОв. Водночас майбутнО вчителО навчають проявляють самостОйнОсть у плануваннО, органОзацО! та вмОннО контролювати власну навчально-пОзна-вальну дОяльнОсть. Досягненням методу проектОв е те, що результатом спОльно! групово! дОяльностО здобувачОв стають не лише новО знання, а створений навчальний продукт, матерОальний результат !хно! пращ.
Проекти - це дОяльнОсть здобувачОв, який мае творчу, навчальну, ирову складовО, реалОзуеться за допомогою комп'ютерних технологш. Водночас використовуеться дослОдницький метод навчання, а самО комп'ютернО технологО! стають О предметом вивчення, О шструментом шзнання [2].
Кожен модуль дисциплОни передбачае вико-нання мОнО-проекта. В межах методу проектОв здо-бувачО працюють в командах з метою дослОдження шляхОв виршення проблем з реального свиу, ство-рення презентацО! отриманих результатОв, обробки знайдено! шформацп О даних та презентащя !х партнерам. У порОвняннО з навчанням, пропонований метод ефектившший оскольки: подвищуе рОвень знань навчального матерОалу, самоконтроль та мо-тивацОю до навчання, формуе дослОдницькО навички та вмОння знаходити шляхи вирОшення проблем.
Задля формування 1КТ-компетентносп здобу-вача програмою курсу передбачано створення елек-тронного портфолОо вчителя як форма Онтернет-пОдтримки його дОяльностО в умовах Онклюзивного освОтнього середовища початково! школи. Кожен вчитель в процесО професОйного зростання створюе навчально-методичний пакет (портфолОо вчителя). ПортфолОо включае опис та вказОвки до практично! робОти, методичнО матерОали та рекомендацО!, якО за-безпечують виконання запропонованих завдань,
матерiали для атестаци та самоаттестации, до-слвдницьку та творчу роботу.
Використання електронного портфолiо дозво-ляе урiзноманiтнити дiяльнiсть вчителя, зробити навчання бiльш особистiсно зорieнтованим i iндивiдуалiзованим, забезпечити змiстовну online взаемодш вчителiв з рiзних закладiв та навпъ кран.
Отож виникла необхiднiсть в яшсно iншiй пiдготовцi майбутнiх учителiв, яка поеднуе фунда-ментальнiсть професшних базових знань з шно-вацшшстю мислення та практико-орiентованим, дослiдницьким тдходом до вирiшення конкретних освiтнiх проблем (рис.2) [1].
Рисунок 2
Завдання щодо пгдготовки майбуттхучителгв початковог школи в умовах тформатизацИ освти
Задля виявлення тдвищення 1КК майбутшх учителiв в процесi навчання використовували метод са-мооцiнки та самодiагностики здобувачiв [6]. Процес оргашзацп самооцшки та самоаналiзу 1КК, передба-чае врахування низки умов (рис. 3).
Рисунок 3 Умови оргашзацп самоосвти та самоконтролю з пгдвищення 1КК здобувачгв вищо'1 освгти
За результатами самодiагностики здобувачам пропонували обгрунтувати залежшсть педагопчно! дiяльностi вщ рiвня розвитку 1ЦК i видшити тен-денци оптимiзацi! взаемоди з учасниками освгтнь-ого процесу на основi 1КТ.
Результатом означено! тдготовки стае досяг-нення оптимального рiвня потреб в формуваннi
Система початкового контролю
проводився перед початком навчання i виконував д1агностичну функщю. Метою означено! д1агностики було визначення початкового р1вня 1КК та виб1р шдивщуально! тракторп навчання здобувача.
1КК та пвдвищуеться особистiсна мотивацiя до нав-чання.
Оргашзащя системи контролю процесу фор-мування 1КК майбутнiх учителiв передбачала низку еташв (рис. 4).
Система оргашзацп тдсумкового контролю
проводиться тсля закшчення навчання i також виконуе д1агностичну функщю. Метою пропонованого контролю е визначення р1вня 1КК педагога.
Рисунок 4 Система контролю процесу формування 1КК майбуттх учител1в початковог школи
Дослщники з корпоративно! психологи, видшяють п'ять рiвнiв компетентности некомпе-тентнiсть, компетентнiсть, яка формуеться, компе-тентнiсть, висока компетентшсть, компетентнiсть, яка транслюеться [3].
Задля оцiнки рiвня навченосп здобувачiв вико-ристовувати 1КТ в шклюзивному навчаннi визна-чено низку критерив (рис.5).
не
компетентнiсть
120%
100%
80%
компетентшсть у 60% компетентшсть в
фор|^ трасляцп 40% процеа
шформацп 20% 0% формування умшня
висока
компетентнiсть компетентшсть
Рисунок 5 КритерШ оцтки р1вня навченост1 здобувач1в щодо використання 1КТ в тклюзивному навчанш
Вщтак з вищеозначеного стае зрозумшо, що шдвищення 1КК здобувачiв передбачае поета-пнiсть, починаючи з базового рОвня. Необх1дна пе-редумова ефективносп процесу навчання - це вмо-тивовашсть здобувачОв, прийняття ршення щодо шдвищення рОвня компетентносл в сферО 1КТ. Отож основним завданням стае формування у здо-бувачОв мотиваци до використання 1КТ в умовах шклюзивного освгтнього середовища початково! школи, системи цшшсних орОентацш, орОентащя у зшст1 1КТ - вмотивовашсть - забезпечуе рОвень компетенносп.
Загальну програму тдготовки «Сучасш шфор-мацОйнО технологО! з основами Онформатики та про-грамування» складено для всОх здобувачОв першого (бакалаврського) рОвня вищо! освгти.
ОволодОвши початковими навичками комп'ютерно! грамотностО, здобувачам запропоно-вано низку дисциплОн за вибором. ПОд час розробки навчальних програм враховувалися Ондивщуальш запити здобувачОв. Групи комплектували з урахуванням рОвня компетнтностО здобувача (рис.6). Загальну програму складено для здобувачОв першого (бакалаврського) рОвня рОзних спецОально-стей.
Рисунок 6 Р1вн1 компетнтностi здобувачгв першого (бакалаврського) ргвня вищо'1 педагог1чног освгти.
На основО означено! програми складаеться ОндивОдуальнО маршрути з урахуванням запитОв здо-бувачОв для пОдготовки до дОяльностО в умовах Онклюзивного освОтнього середовища початково! школи. ПромОжний контроль навчання мае прак-тико-орОентований змОст, здобувачО виконують зав-дання щодо !х професшно! дОяльносто Практична робота виконуеться та захищаеться як проект, а та-кож передбачае дидактичнО матерОали, якО викори-стовувались пОд час практично! дОяльностО. Контроль оволодОння здобувачами компетентностями передбачае оцшювання технологи портфолю.
Програма навчально! дисциплОни «МедОади-дактика» включае модуль «Електронш освиш ресурсов (ЕОР) в корекцшно-розвитковш робоп», який пройшов апробацОю пОд час практично! пОдготовки здобувачОв вищо! педагогОчно! освОти в умо-вах шклюзивного освггаього середовища ПШ [7]. Означена пОдготовка належить до першого кластеру, вОдтак визначаеться як початковий рОвень пОдготовки персоналу.
Програма навчально! дисциплши мОстить модуль «1нтерактивна дошка в освггаьому процеа ПШ», який розроблена для подготовки здобувачОв, реалОзовувалася в межах спецОальностО «Початкова освОта». РОвень пОдготовки майбутнОх учителОв визначався за базовою пОдготовкою як некомпе-тентшсть, вщтак програма складалася з базового модуля та основного «Використання вОртуальних лабораторО! та Онтерактивне обладнання». Результатом навчання стали вОдкритО навчальнО заняття, практикуми, лабораторнО заняття Оз залученням викладачОв спецОальних дисциплОн.
УспОшний розвиток пропонованого проекту здебОльшого залежить вОд пОдготовки здобувачОв та ршня оволодшня 1КТ. Результати дагностики засвОд-чили, що 80% здобувачОв першого (бакалаврського) рОвня мають базовий рОвень подготовки щодо шфор-мацшних технологи, однак в умовах шклюзивного се-редовища закладу освОти важливим е оволодОння спещальними 1КТ-компетентностями. Особливого значення набувають компетентностО в межах вив-чення низки взаемозалежних дисциплш (рис.7).
Створення комп'ютерно! бази даних та використання ll в
робот адмшютратора в умовах взаемоди команди психолого-педагопчного супроводу дитини з ООП
V
Досвiд використання 1нтернет в шдготовщ та проведеннi навчальних та корекцшно-розвиткових занять
Рисунок 7 Спещальн11КТ-компетентност1 здобувача задляреал1зацп завдання тклюзивного навчання
Результатами навчання стали: водкрип нав-чальш заняття з використанням 1КТ для здобувачiв вищо! педагопчно! освiти i викладачiв; спiльно з фахiвцями проведення навчальних семiнарiв «1н-формацiйнi технологи в роботi спещального педагогам». «Електроннi освiтнi ресурси в складанш нав-чально-методичнi матерiалiв»; створення електрон-ного методичного кабшету.
За результатами навчання всi здобувачi уклали експертну карту професшно-педагопчно! компе-тентностi педагога, в як1й 1КТ визначили як скла-дову професшно-педагопчно! компетентностi. За подсумками анкетування здобувачiв, за результатами вищеозначено! подготовки визначено, рiвень професшно-педагопчно! компетентностi - вище се-реднього.
Висновки. Отож рiвнева система подготовки здобувачiв вищо! освгга до використання 1КТ в умовах шклюзивного навчання молодших школярОв з ООП на основО модульно-комптентнiсного подходу сприяла: вивченню можливостей шфор-мацшних технологш як шструменлв конструю-вання навчально-методичного пакету навчального заняття, роздОлу, навчального курсу; урахування професiйного педагопчний досводу з використання електронних ресурсОв; результатом навчання стали програмш продукти, об'еднанО единою педагопч-ною метою та единим шформацшно-технолопчним середовищем, як1 можна використовувати в прак-тичнш дОяльностц сприяли створенню нових освгтшх моделей i технологш навчання; забезпе-чили самодОагностику.
ВОдтак можемо узагальнити, що результатив-шсть процесу формування 1КК здебшьшого зале-
жить вод ефективносп управлшня означеним про-цесом, що передбачае зорОентовашсть освгтшх про-грам на сферу педагопчно! дОяльностО Процеси ш-теграцi! знань в освт та дОяльносп педагога зале-жать вод глибини диференщаци формування у здобувача понятшних структур. Водночас знання е когштивним шдгрунтям для формування у май-бутшх учителОв власних практичних ршень, як1 стають не лише продукт засвоення, а й знаряддям регуляци мислення педагога та його дяльнОсть. 1КК формуеться под час навчання в практичнш дальносп i перетворюеться в систему подготовки з урахуванням шдиводуально! траектори подготовки фахОвця.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ:
1. Шкулочкша О. В. Розвиток шформацшно! компетентностО вчителя початкових класОв у си-стемО пОслядипломно! освОти: Автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04; Класич. приват. ун-т. За-порОжжя, 2009. 20 с.
2. Науменко О.М. Деяк аспекти тдготовки майбутнОх учителОв до використання засобОв 1КТ в навчальнОй д1яльностг 1нформацшш технологО! i за-соби навчання. 2007. №3(4).
3. Нечипоренко К. П. ПОдготовка студентОв спецОальностО «Початкова освОта» до проектування мультимедОйних освгтшх ресурсОв засобом хмаро орОентованих сервгав. ВОсник КНУ ОменО Тараса Шевченка. серОя: педагогОка, 2018. С. 49-52.
4. Сучасш засоби 1КТ тдтримки шклюзив-ного навчання : навчальний поабник ; за заг. ред. Ю. Г. Носенко. Полтава : ПУЕТ, 2018. 261 с
5. Сучасш шформацшш технологО! в наущ та освОтО : навчальний посОбник С. М. Злепко, С. В. Тимчик, I. В. Федосова та Он. Вшниця : ВНТУ, 2018.
161 с. URL:
https://ecopy.posibnyky.vntu.edu.ua/txt/2018/Zlepko _tymchik_suchasn_inform_technol_np_p031.pdf (дата звернення: 02.02.2020).
6. . Vember V., Nastas D. Modernization of the educational process of preparation of future primary
school teachers. Norwegian Journal of development of the International Science. Vol. 2, No 38, 2020. p. 34-38 7. Chupakhina S. Pedagogical conditions for training future teachers to design electronic and educational resources in the inclusive primary school environment. Sciences of Europe (Praha, Czech Republic). Vol 4, No 48 (2020). p. 49-55
