Formation of meet productivity of super remount young of Ukrainian blackmotley dairy breed according to fodder distribution conditions and full-bloodedness Текст научной статьи по специальности «Сельское хозяйство, лесное хозяйство, рыбное хозяйство»

СЕЛЬСКОХОЗЯЙСТВЕННЫЕ НАУКИ

ФОРМУВАННЯ МЯСНОТ ПРОДУКТИВНОСТ1 НАДРЕМОНТНОГО МОЛОДНЯКУ УКРА1НСЬКО1 ЧОРНО -РЯБО1 МОЛОЧНО1 ПОРОДИ У ЗАЛЕЖНОСТ1 В1Д УМОВ РОЗДАЧ1 КОРМ1В ТА ПОРОДНОСТ1

Лщький В.О.

директор ДП «Цекитвське» Ямтльського району, Втницько'1 областi, Kepieuux фШ1 кафедри розве-дення альськогосподарських тварин i зоогтени Втницького нацiонального аграрного утверситету

FORMATION OF MEET PRODUCTIVITY OF SUPER REMOUNT YOUNG OF UKRAINIAN BLACK-MOTLEY DAIRY BREED ACCORDING TO FODDER DISTRIBUTION CONDITIONS AND FULL-BLOODEDNESS

Litskij V.O., Director of the farm "Tsekynivske", Yampil District, Vinnytsia Region, Head of the department branch for breeding of agricultural animals and zoohygiene of Vinnytsia National Agrarian University

АНОТАЦ1Я

Дослвдженнями встановлено, що тдвищення виробництва яловичини устшно вир1шуегься за раху-нок роздач1 корм1в у год1вельш столи при розведеш помкей У чорно-ряба молочна порода Х У абердин-ангус. Так, жива маса за двома факторами (породшсть, умови роздач1 корм1в) збшьшуеться до 16-ти мюя-чного вшу на 13,36кг (3,44%); у кращого за живою масою вщповвдно на 18,26кг (4,70%); виручка ввд реа-л1зацИ зб1льшуеться на 4,94%; забшний вихвд туш1 тдвищуеться на 14,18% у пор1внянш i3 стацюнарними год1вницями та чистопорщними бичками, а забiйний вихвд - 12,49% при меншому виходi внутршнього жиру на 5,8кг; порiвняльна оцшка живо! маси та приростiв показала, що помгст бички мали перевагу за живою масою над чистопорвдними у 15-ти мюячному вiцi td=2,22 (Р<0,05) та у 16-ти мюячному - 4,40 (Р<0,001);рiвень рентабельностi з врахуванням роздачi кормiв у чистопорщних бичк1в пiдвищився на 22,51% у помюей - на 23,53%, а з врахуванням роздачi кормiв та породностi - на 28%; отримано додатково! енерги при реалiзацi! чистопорiдних бичк1в 91,3МДж (за рахунок роздачi кормiв), у помiсей 245МДж, iз врахуванням породностi - 635,1 МДж та iз врахуванням роздачi кормiв та породностi - 880,1МДж.

ABSTRACT

Investigations showed that it is possible to solve the problem of beef production at the expense of distributing the fodder onto the feeding tables when breeding the crosses of У Ukrainian Black-Motley dairy breed X У Aberdeen Angus. Thus, the live weight upon the 2 factors (pure blood, fodder distribution conditions) is increasing up to 16-months age on 13.36 kg ( 3.44 per cent ); at the best upon the live weight - on 18.26kg (4.70 per cent); sales revenue is increasing on 4.94 per cent; slaughter yield is raising on 14.18 per cent and gives lower internal fat yield comparing to stationary feeders and purebred bull-calves. Comparative analyses of live weight and weight gain showed that cross-bred bulls have advances over pure-bred bulls by live weight at 15- months age -td=2.22(P<0.05) and at 16-months age - 4.40(P<0.001); the level of profitability when taking into consideration the fodder distribution conditions increased on 22.51 per cent, at crosses - on 23.53 per cent, when taking into consideration fodder distribution mode and pure bloodedness - on 28 per cent; additional amount of energy was received at pure-bred bulls - 91,3 MJ (at the expense of fodder distribution mode), at crosses - 245 MJ, taking into consideration pure bloodedness - 635,1 MJ and pure bloodedness and fodder distribution mode - 880,1 MJ.

Ключовi слова: бички, надремонтш, порода, укра!нська чорно-ряба молочна, помга У абердин-ангус, роздача кормiв, м'ясна продуктившсть, енергетична цшнють, ефектившсть.

Keywords: bulls, super remount, breed, Ukrainian Black-Motley dairy, cross У Aberdeen Angus, fodder distribution, meet productivity, energy value, efficiency.

Постановка проблеми. За комплексом пост-ембрюнального розвитку та характеру вимог орга-шзму тварин, особливо, до умов годiвлi та генетич-них задатшв можна видшити 5 перiодiв: новонаро-дженносл, молочний, статевого дозрiвання, зршосл i розвитку, перюд старшня.

* Науковий керiвник: доктор с. -г. наук, профе-сор, заслужений nрацiвник освiти Укра'ти, акаде-мiк Укратсько! академИ нацюнального прогресу Польовий Л.В.

Формування м'ясно! продуктивносп у молодняку велико! рогато! худоби залежить ввд iндивiду-ального розвитку. Спадковють м'ясно! продуктив-

носп дуже складна, для проявлення у умовах про-мислово! технологи виробництва яловичини. У тд-приемствах невелико! потужносп потребуе нових пiдходiв.

Так, у нормах технолопчного проектування скотарських тдприемств пропонуються викорис-товувати роздачу кормiв у годiвельнi столи. 1х за-стосування у порiвняннi iз вщомими стацюнарними i мобшьними годiвницями в багатьох випадках не дало суттевих переваг. Отримання вiдгодiвельного молодняку вiд буга!в плiдникiв абердин-ангусько! породи, у вищевiдмiчених умовах потребуе уточ-нення.

Аналiз останнiх дослiджень i публжацш. 1н-

тенсифiкацiя тваринництва визвала необхщшсть щдвищення ролi зменшення витрат та годiвлю тва-рин у примщеннях, де тварини протягом доби са-мостiйно вживають добу норму кормiв, що дозво-ляе лiмiтувати природш звички у тварин. Тому, при активнш експлуатаци тварин необх1дно ошгашзу-вати умови життeдiяльностi, особливо утримання i годiвлю [1].

Використання внутршньогосподарсько! спе-щал1зацп дозволяе в рамках одного тдприемства приводити розподiл пращ, широко i ефективно впроваджувати iндустрiальнi процеси, оргашзову-вати рiвномiрне i ефективне виробництво ялови-чини [2].

Серед основних причин недостатнього рiвня виробництва яловичини - е рiвень ефективностi ведения в галузi м'ясного скотарства на 50-60% використання енерги росту молодняком велико! рогато! худоби.

Встановлено, що значний недобiр м'ясно! про-дукцi! ввдбуваеться за порушення технологiй i зменшення застосування значення промислового схре-щування та забезпечення тварин кормами [3].

Потребують зменшення енерговитрати при ви-робництвi продуктiв тваринництва на одиницю продукцп у 3-4 рази, тому що вони перевищують аиалогiчнi показники у порiвияннi iз iншими кра!-нами свiту [4]. Важливо в шдус^альних примь щеннях розмiщувати на вирощування та вiдгодiвлю тварин з високими генетичними задатками на фор-мування м'ясно! продуктивносп [5]. 1ндус^ал1за-цiя виробництва яловичини мае щлий ряд проблем-них питань, як1 необхiдно вдосконалювати в умо-вах переходу до енергоощадних техиологiй, де щдтримуються оптимальш вимоги на щдтримку мiкроклiмату, на витрати енергi! кормiв та забезпе-чення життедiяльностi тварин [6]. Отже, виробництво яловичини не можливе без ефективного використання енергоносив, енергi! кормiв та генетичних задатков молодняку велико! рогато! худоби.

Метою досл1джень е наукове обгрунтування формування м'ясно! продуктивностi над ремонтного молодняку укра!нсько! чорно-рябо! молочно! породи та помi сей У абердин-ангусько! породи у залежностi ввд технологiй умов роздачi кормiв та породность

Матерiали та методи дослвджень. Досль дження проведенi на погол1в'! стада укра!нсько! чо-рно-рябо! молочно! породи та помiстях У абердин-ангусько! породи. Вщбрано 20 бичшв укра!нсько! чорно-рябо! молочно! породи, яким по 10 голiв ро-здавали корми у стацiонарнi годiвницi та у годiве-льнi столи (контроль). У дослвдш групи увiйшли помга У абердин-ангус, яким згодовували корми у стацюнарш годiвницi та у годiвельнi столи.

Живу масу, прирости за перiод та середньодо-бовi визначали у вiцi 12, 13, 14, 15, 16 мюящв та у перюди: 12-13, 13-14, 14-15, 15-16 мюящв. З метою виявлення потенцiйних можливостей мясно! проду-ктивносп вiдiбрано по 5 бичк1в з шддослвдних груп з найвищими показниками живо! маси.

М'ясну продуктивнiсть визначали за результатами контрольного забою по 5 голiв кожно! тдос-лвдно! групи бичкiв.

Економiчиу ефективтсть встановили за показ-никам: виручки вiд реалiзацi!, виробничих витрат, прибутшв та рiвня ментальностi.

Ефективнiсть отримання додаткових енерго-носi!в визначена за додатковою енерпею отримано! яловичини iз врахування роздачi кормiв у годiвель столи та стацiонариi годiвницi чистопорщним бич-кам укра!нсько! чорно-рябо! молочно! породи та помiсями У абердин-ангус.

Отримаш результати опрацьованi методами математично! статистики з визначенням критерп вь ропдносп (td), де *Р<0,05; **Р<0,01; ***Р<0,001.

Изложения основного материала. За живою масою бички укра!нсько! чорно-рябо! молочно! породи до 15-ти мюячного вшу не мали вiрогiдно! рь зницi у залежиостi вiд роздачi кормiв у стацiонарнi годiвницi та годiвельнi столи (таблиця 1).

У 15-ти мюячному вiцi перевага отримана за використанням годiвельних столiв Р<0,05, а у 16-ти мiсяцiв Р<0,01 або рiзниця у 1,44%, у порiвняннi iз стацiонарними годiвницями.

Прирости живо! маси кожного бичка у серед-ньому при по!даинi кормiв iз стацюнарних годiв-ниць за вiком збшьшувались ввд 21,86кг до 24,07кг або кожний мiсяць на 10,11%. Використання годь вельних столiв бичками, також, привело з вiком до збшьшення живо! маси на 13,84%. У результат цього середньодобовi прирости живо! маси бичшв при згодовуванш кормiв з годiвельного столу були бшьш ефективними ввд 2,68% до 5,61% у порiв-ияннi iз використанням стацiонарних годiвниць.

Таблиця 1

Прирости та жива маса молодняку укра!нсько! чорно-рябо! молочно! породи у залежносп вщ умов роз-

дачi кормiв, п=10, X ± 5%

Показник Роздача кормiв у: Годiвельний cтiл у % до ста-цiонарних годь вниць

стацюнарну годiвницю годiвельний cтiл

Жива маса у вщ, Mic, кг:

12 296,50±1,38 298,40±1,01 100,64

13 318,36±1,41 320,73±1,01 100,74

14 340,93±1,46 344,18±1,00 100,95

15 364,63±1,32 368,79±0,98* 101,14

16 388,60±1,33 394,21±1,03** 101,44

Прирют за перiод, Mic. Кг:

12-13 21,86±0,052 22,33±0,075*** 102,15

13-14 22,57±0,129 32,45±0,145*** 103,90

14-15 23,60±0,297 24,61±0,263* 104,28

12-15 68,03±0,274 70,39±0,319*** 103,47

15-16 24,,07±0,078 25,42±0,087*** 105,61

Середньодобовi прирости за пе-рюд, Mic.r:

12-13 728,6±1,73 744,5±2,41*** 102,18

13-14 757,4±2,40 781,6±5,69** 103,19

14-15 786,7±9,35 820,5±7,34* 104,30

12-15 755,3±3,02 782,1±3,69*** 103,55

15-16 802,5±2,59 847,5±2,90*** 105,61

*Р<0,05; ** Р<0,01; *** Р<0,001.

Помiсний молодняк (бички) У укра!нська чо- 295,4кг, тобто у аналопв при постаиовцi на дослiд рно-ряба молочна порода Х У абердин-ангуська по- за живою масою з чистопорщними бичками укра!н-рода у 15-ти мюячному вiцi для годiвлi з стацiонар- сько! чорно-рябо! молочно! породи (таблиця 2). них годiвниць вiдiбранi за живою масою у серед-ньому 297,6кг та для годiвлi з годiвельних столiв -

Таблиця 2

Прирости та жива маса молодняку помюей У укра!нська молочна породи Х У абердин-ангус, п=10,

X ± 5х

Показник Роздача кормiв у: Годiвельний cтiл у % до стацюнарних годiвниць

стацюнарну годiвницю годiвельний cтiл

Жива маса у вщ, Mic, кг:

12 297,6±2,38 295,4±1,38 99,26

13 320,4±3,98 319,68±1,49 99,77

14 344,3±3,98 345,33±1,34 100,30

15 369,5±4,08 372,64±1,43 100,85

16 396,45±4,17 401,96±1,43 101,39

Прирют за перюд, Mia, кг:

12-13 22,80±0,035 24,28±0,154*** 106,49

13-14 23,90±0,084 25,65±0,251*** 107,32

14-15 25,20±0,254 27,31±0,180*** 108,37

12-15 71,90±0,298 77,24±0,409*** 107,43

15-16 26,95±0,147 29,32±0,079*** 108,79

Середньодобовi прирости за перюд, мю., г:

12-13 759,9±3,16 809,3±50,9*** 106,50

13-14 796,8±2,82 55,1±9,58*** 107,32

14-15 840,1±8,48 910,5±6,02*** 108,38

12-15 798,9±3,23 858,2±5,19*** 107,42

15-16 898,4±4,91 977,5±2,63*** 103,24

*** Р<0,001.

У 13-ти мюячному вщ nOMici досягли збшь-шення живо! маси на 7,66% при годiвлi i3 стацюна-рних годiвниць, а i3 годiвельних cтолiв - на 8,22%.

У подальшому з BiKOM темпи збшьшення живо! маси пiдвищилиcь й до 16-ти мюячного BiKy досягли: у стацюнарних годiвницях - 33,20% та годiве-льних столах - 36,07%.

Порiвняльна оцiнка живо! маси шддослщних бичк1в показали, що значения помилок cереднiх при використанш cтацiонарних годiвниць були у межах 1,34-1,49, а годiвельних cтолiв - 2,38-4,17. Тому, у 16-ти мюячному вщ при досягненш помю-ними бичками 401,96кг живо! маси, з використан-ням годiвельних cтолiв, що в порiвняннi iз викори-станням cтацiонарних годiвниць бiльше на 1,39% е не вiрогiдною рiзницею.

У той же час, прирости за перюдами : 12-13 мь сящв, 13-14мic, 14-15 мic., 15-16 мю склали при ви-кориcтаннi стацюнарних годiвниць вiд 22,80 до 26,95кг, або тдвищились за 4 мюящ на 20,31% та при використанш годiвельних cтолiв вiдповiдно: 24,28 до 29,32кг та 20,75%.

Таблиця 3

Прирости та жива маса помюного молодняку у порiвияннi iз чиcтопорiдним за рiзних умов роздачi кор-

мiв, %, td

Дослiдження приростiв живо! маси за перюдами показали високу вiрогiдну рiзницю (Р<0,001) на користь використання годiвельних столiв помю-ними бичками У абердин-ангус. У 16-ти мюячному вщ рiзниця досягла 8,79% або Р<0,001.

Вiдносно середньодобових прироспв живо! маси, вони у принцип вiдповiдали загальним приростам за перюдами використання стацюнарних го-дiвниць та годiвельних столiв: на 18,23% - стацю-нарнi годiвницi та на 20,78% - годiвельнi столи.

Отже, помюний молодняк бiльш ефективно ви-користовував добовий рацiон годiвлi при по!даннi кормiв з годiвельних столiв. Так, одноразова роз-дача кормiв добового рацiону бiльш ефектившше використовувалися нiж трьохразова у стацюнарш годiвницi.

Щдтвердженням цього е порiвняльна оцiнка у ввдсотках та критерпв вiрогiдностi (td) за рiзних умов роздачi кормiв чистопорiдному та помюному молодняку (таблиця 3).

Показник Роздача кормiв у:

стацюнарну годiвницю годiвельний стш

% td % td

Жива маса у вщ, мю, кг:

12 100,37 0,66 98,99 1,75

13 100,64 0,48 99,67 0,58

14 100,99 0,79 100,33 0,69

15 101,33 1,14 101,04 2,22*

16 102,02 1,79 101,96 4 40***

Прирют за перюд, мic., кг:

12-13 104,30 14 92*** 108,73 11 47***

13-14 105,89 8,64*** 109,38 7 59***

14-15 106,78 410*** 110,97 8,46***

15-16 111,96 17 35*** 115,34 33,33***

Середньодобовi прирости за перюд, мю, г:

12-13 104,29 8,69*** 108,70 11,50***

13-14 105,20 10,65*** 109,40 6,60***

14-15 106,79 4 23*** 110,97 9 48***

15-16 111,95 17,28*** 115,34 33,25***

З даних таблицi 3 видно, що за живою масою вiрогiдна рiзниця була на користь використання го-дiвельних столiв з 15-ти мюячного вiку (Р<0,05) та у 16-ти мюячному вщ - Р<0,001.

Рiзниця у приростах живо! маси за використан-ням стацiонарних годiвниць була на користь помь сей ввд 4,30% (12-13мiс.) до 111,96% (15-16мю) при вiрогiднiй рiзницi - Р<0,001. Ще бiльш ефективно помга використали корми з годiвельних столiв нiж чистопорiднi бички укра!нсько! чорно-рябо! молоч-но! породи: ввд 8,73% до 115,34% при Р<0,001.

Вiдповiднi результати отриманi за середньодо-бовими приростами живо! маси на користь помi сей.

Отже, використання кормiв _помiстями У ук-ра!нська чорно-ряба молочна порода Х У абердин-

ангуська порода вiрогiдно забезпечуе виробництво яловичини при бiльш ефективному використанш поживних речовин кормiв та !х енергетичну щн-нiсть у виглядi приростiв живо! маси.

Перед товаровиробниками яловичини стоять завдання по рацюнальному використаннi генетич-них задатков та накопичення енергi! у тш молодняку велико! рогато! худоби. Одним iз технолоп-чно-гiгiенiчних прийомiв е вiдбiр тварин, як1 мають переваги за живою масою у рiзнi вiковi перiоди.

Дослiдження живо! маси кращого молодняку укра!нсько! чорно-рябо! молочно! породи та помi-сей У абердин-ангусько! породи у залежносп вiд роздачi кормiв та породносп встановлено, що жива маси при використанш стацюнарних годiвниць з 12 мю до 16 мiсяцiв тдвищилась на 31,16%, а при з

годiвельних cimiB на 32,23% (чистопорщний молодняк) (таблиця 4).

З даних таблицi 4 видно, що тдвищення живо! маси кращих tomî сей У абердин-ангусько! породи з 12-ти мiсячного вшу до 16-ти мюящв на 33,49% (стацiонарнi годiвницi) та 36,16% (годiвельнi столи).

Вiрогiднiсть рацюнальшшого використання кормiв помiстями У абердин-ангус склала у 16-ти

мiсячному вщ за живою масою td=2,91, а за пород-нiстю - 14,06 та iз врахуванням породностi + роздача кормiв - 21,05.

Кращi за живою масою у 12-ти мюячному вiцi бички укра!нсько! чорно-рябо! молочно! породи та помiсi У абердин-ангусько! породи б№ш ефекти-вно використовують корми з годiвельних стол1в, але помiсi мали вiрогiдиу перевагу у 16-ти мюяч-ному вщ при td-14,06, та iз врахуванням двох фак-торiв (породтсть та роздача кормiв) - td-21,05.

Таблиця 4

Жива маса кращого молодняку укра!нсько! молочно! породи та помюей У абердин-ангусько! породи у залежносп ввд роздачi кормiв та породностi, X ±

Вш, мiс.

Показник 12 13 14 15 16

Порода Чистопородна укра!нська чорно-ряба молочна

Жива маса, кг

Роздача кормiв у: - стацюнарну годiв- 299,6±1,40 321,58±1,58 344,46±1,56 368,73±1,82 392,96±1,72

ницю

- годiвельний стш 300,8±1,19 323,30±1,25 347,21±1,34 372,34±1,46 397,90±1,59

- td роздача кормiв 0,65 0,85 1,33 1,55 2,11

Роздача кормiв у годь 100,40 100,53 100,80 100,98 101,26

вельнi столи у % до

стацюнарних годiв-

ниць

Порода Помiсь У абердин-ангус

Жива маса, кг при

роздачi корму: - стацюнарну годiв- 299,0±0,97 322,02±1,00 346,18±1,70 372,04±1,76 399,14±1,76

ницю

- годiвельний стiл 298,8±1,29 323,37±1,43 349,71±1,18 377,35±1,92 406,86±1,99

- td роздача кормiв 0,12 0,77 1,70 2,04 2,91

- td породнють 1,14 0,02 2,68 2,08 14,06

- td породнiсть+ роз- 0,42 0,84 2,68 3,26 21,06

дача кормiв

Роздача кормiв у годь 99,9 100,42 101,02 101,43 101,93

вельний стiл у % до

стацiонарноï годiв-

ницi

Роздача кормiв + по- 102,12 100,55 101,52 102,35 101,98

роднють

Виходячи i3 цього, встановлеш додатковi резе-рви виробництва яловичини ввд надремонтного молодняку отриманого вщ чистопорщних корiв укра-!нсько! чорно-рябо! молочно! породи та буга!в - пль дник1в абердин-ангусько! породи за живою масою кращих бичшв у шлькосп 406,86кг при у чистопо-рщних - 388,6кг, або перевага у 4,70%.

Пошуки факторi зменшення затрат кормiв при виробницт яловичини iз врахуванням роздачi ко-рмiв у стацiонарнi годiвницi та у годiвельнi столи при вирощуваш та вiдгодiвлi чистопорiдних укра-!нсько! чорно-рябо! молочно! породи i помюей У аберд-ангус привели до суттевих переваг помюей над чистопорщними за годiвлею !х з годiвельних столiв. Так, за передзабiйною масою (помiсi + годь вельнi столи) перевага у 16-ти мюячному вiцi склала 4,94% та енергетичною цiннiстю передза-

бiйноï живо! маси - 187,1МДж, що еквiвалентно до-датковою електроенерпею 15,55кВт/год (таблиця 5).

Вщповщно виручка вщ реалiзацi! за двома факторами (породш i годiвельний стiл) становила 4867,2грн, що б№ше чистопорiдних i стацiонарнi годiвницi на 229,2 грн (на 4,94%). Але маса парно! тyшi склала 248,7 кг або бшьше на 36,50%, що за-безпечило забiйний вихвд тyшi 61,33%, а при ощнщ чистопорщних бичк1в з використанням стацюнарних годiвниць - менший забшний вихщ тyшi на 14,18%.

Враховуючи те, що забшний вихщ формуеться за виходом тyшi та внутршшм жиром, тодi при ви-ходi внyтрiшнього жиру 21,18кг (чистопорiднi би-чки, стацiонарнi годiвницi) та при цьому у помiсей та годiвельних столiв - 15,38 кг, забшний вихщ збь льшився вiдповiдно до 52,62% та 65,11%. Все це

суттево вплинуло при практично однакових вироб-ничих витратах на прибутки, ввдповщно: 1256,4грн i 1920,0грн, або р1зниця у 663,6грн (23,36%) та рь вень рентабельностi - на 28,0%.

Визначення енергетично! цiнностi туш^ тушi з внутрiшнiм жиром показали, що за рахунок роздачi

кормiв додатково отримано 91,3МДж (чистопорiднi бички) та 245 МДж (помiсi), та з врахуванням породи - 635,1 (стацюнарш годiвницi) i 788,8МДж (го-дiвельнi столи). Суттева величина додатково! енер-гi!' встановлена при врахуванш породи i годiвлi по-мiсних бичк1в - 880,1 МДж або 73,39 кВт/год.

Таблиця 5

М'ясна продуктивнють, економiчна ефективнiсть та енергетична цшнють бичк1в укра!нсько! чорно-рябо! молочно! породи i помiсей У абердин-ангус у залежносп вiд умов роздачi кормiв (на одну голову)

Показник Укра!нська чорно-ряба моло-чна порода ПомЫ У абердин-ангус

Роздача кормiв у:

стацiонарну годiвницю годiвельний стш стацюнарну годiвницю годiвельний стш

Передзабшна жива маса, кг 386,5 387,7 397,4 405,6

Енергетична цшнють передзабшно! живо! маси, МДж 3787,8 3799,5 3894,5 3974,9

Виручка вiд реалiзацi!, грн. 4638,0 4652,4 4768,8 4867,2

Маса парно! тушi, кг 182,2 191,2 231,0 248,7

Забшний вихiд тушi, % 47,15 49,32 58,14 61,33

Вихвд внутрiшнього жиру, кг 21,18 18,55 16,24 15,38

Забiйний вихвд, кг 203,4 209,7 247,2 264,1

Забiйний вихiд, % 52,62 54,10 62,21 65,11

Виробничi витрати, грн 3381,6 2919,4 3367,3 2947,2

Прибуток, грн 1256,4 1733,0 1401,5 1920,0

Рiвень рентабельностi, % 37,15 59,36 41,62 65,15

Енергетична цiннiсть туш^ МДж 2077,1 2179,7 2633,4 2831,8

Енергетична цiннiсть тушi з внутрь шнiм жиром, МДж 2949,3 3040,6 3584,4 3829,4

Додаткова енерпя за рахунок роз-дачi кормiв, МДж - 91,3 - 245

Додаткова енергiя за рахунок поро-днiстi, МДж - - 635,1 788,8

Додаткова енерпя за рахунок кормiв та породнюп, МДж - - - 880,1

Висновки. 1. У 12-ти мюячному вiцi чистопо-рвдш бички укра!нсько! чорно-рябо! молочно! породи були поставленi на дослвдження живою масою 296,5 кг для згодовування кормiв з стацюнарних го-дiвниць та 298,4 кг ^ропдна рiзниця вiдсутня), але до 15-ти мюячного вщу жива маса щдвищилась ввд-повiдно до 364,63 кг та 368,79кг (Р<0,05) та до 16-ти мюячного вшу до 388,6кг та 394,21 (Р<0,01).

2. Помюний молодняк У аберд-ангус у 12-ти мюячному вщ мали живу. масу 297,6 кг (стацюнарш годiвницi) та 295,4 кг (годiвельнi столи), вiроri-дна рiзниця ввдсутня. Але при збiльшенi живо! маси до 16-ти мюячного вшу на 33,12% (стацюнарш го-дiвницi) та на 36,07% (годiвельнi столи) вiрогiдно! рiзницi не встановлено. Так, перевага у 5,51кг була недостатньою при ввдхиленнях середшх показник1в 4,57 кг (стацюнарш столи) та 1,43 кг (годiвельнi столи). Позитивно те, що встановлена тенденцiя на кращ результати живо! маси у тварин за рахунок застосування годiвельних столiв.

3. Порiвняльна оцiнка живо! маси та прироспв показала, що помюш бички мали перевагу за живою масою над чистопорвдними у 15-ти мюячному вщ td=2,22 (Р<0,05) та у 16-ти мiсячному - 4,40 (Р<0,001).

4. Встановлено, що кращ бички за живою масою чистопорщш до 16-ти мюячного вшу досягли 392,96 кг при використанш стацюнарних годiвниць та 397,9 кг годiвельнi столи (td=2,11). У той же час кращi помЫ досягли у 16-ти мюячному вщ 399,14кг (стацiонарнi годiвницi) та 406,86 кг (годь вельш столи) (td=2,91) та з врахуванням породносп - td=14,06, та з врахуванням породносп + роздача кормiв - td=21,06.

5. Рiвень рентабельносп з врахуванням роздачi кормiв у чистопорщних бичк1в пiдвищився на 22,51%, а помюей - на 23,53%, та з врахуванням ро-здачi кормiв та породностi - на 28%.

6. Отримано додатково! енерги при реалiзацii чистопорвдних бичшв 91,3МДж (за рахунок роздачi кормiв), у помiсей 245МДж, iз врахуванням породносп - 635,1 МДж та iз врахуванням роздачi кормiв та породностi - 880,1МДж.

Лiтература

1. Эрнст Л.К. Биологические проблемы животноводства в XXI веке / Л.К. Эрнст, Н.А. Зиновьева. - М.:РАСХН., 2008. - 508 с.

2. Бурлака В.А. АЗБУКИ -ВЕД1 тварин-ника. Навчальний поабник / В.А. Бурлака, М.М.

Кривий, В.Ф. Шевчук, С.А.Давидов та шшг - Житомир: ПП «Рута», - 2007.- С. 7-135.

3. Прохоренко П.Н. Методы повышения генетического потенциала продуктивности и его реализации в молочном скотоводстве / П.Н. Прохоренко // Животноводство. Весник ОРЕДГАУ. 2008. -№2. - С. 11-13.

4. Чуйко Н.В. Шдвищення продуктивносп велико! рогато! худоби як резерв ресурсозбере-ження / Н.В. Чуйко // шдвищення продуктивносп альськогосподарських тварин: Збiрник наукових праць Харшвська зооветеринарна академiя. - Х.: 2006, Т.16. С. 132-137.

УДК 631.6.632

5. Доротюк Э.Н. Эффективность разведения скота абердин ангусской породи различных генотипов условиях восточного региона Украины. / Э.Н. Доротюк, В.Т. Прудников, А.И. Колесник // проблемы сельскохозяйственного производства на современном этапе и пути их решения: мат. XI Международной науч.-произв. конференции. - Белгород. 2007. - С. 171.

6. Польова О.Л. Оцшка ефективносп виро-бництва за рiвнем енергоощадносп реконструкцп тваринницьких будiвель / О. Л. Польова // мат. тре-тьо! мiжнародноl науково-практично! конференцп . - Житомир: Видавництво ЖДАУ iм. 1.Франка. -2009. - С. 89-94.

BIOLOGICAL NITROGEN ACCRETION IN GRAY FOREST SOIL OF TATARSTAN REPUBLIC DEPENDING ON THE MINERAL NUTRITION LEVEL OF A SINGLE OR MULTI ALFAALFA (MEDICK (LAT. MEDICAGO VARITA))

AGROCOENOSIS

Faik N.S.

Doctor of Agricultural Science, professor. Kazan State Agrarian University

Marsel M.K.

Candidate of Economical Science, associate professor. Kazan State Agrarian University

Mars M.K.

Doctor of Agricultural Science, professor. Kazan State Agrarian University

ABSTRACT

Two different opposed tasks are described in this article that is getting as more as possible high quality fodders of alfalfa (medick (lat. Medicago sativa)) agrocoenosis from one square soil applying as less as possible agro-chemicals. We can get success if we combine mineral matters with biological nitrogen, which are absorbed by legume bacterium of the alfalfa.

Keywords: alfalfa (medick (lat. Medicago sativa)), awnless brome, meadow fescue grass, fertilizer mixture, biological nitrogen, legume bacterium, managemental removal and balance of humus, phosphorus and potassium.

Introduction. There are a few information about experimental researches in grassland science about perennial grasses which give positive results to the soil fertility, about its physicochemical properties and micro-bial flora vital (Andreev, 1994; Altunin, 2002; Vafin, 2004; Panferov, 2008; Malikov, 2008). However all this researches were done without data of botanical composition of seeded grasslands and without taking into account numbers of applied mineral fertilizers. Hence, it is a very important up-to-date problem: influence of the alfalfa agrocoenosis cultivated with different mineral nutrition and it plays an important role in organic arable farming as first of all public health depends on organic production of food. Problem solution in the field of high quality livestock product depends on fundamental reevaluation of the feeding crops of arable lands structure in favour of using perennial grasses that is in favour of alfalfa agrocoenosis which are storages of biological nitrogen.

Results and Discussions. Field experiments were carried out from 2004 to 2010 on the experimental field

of the agronomical department of Kazan State Agricultural University (KSAU). The result monitoring of the experiment was made on the fields of the "Khaerbi" farm situated in Laishevo municipal district of Ta-tarstan Republic Russia from 2011 to 2015. Gray forest soil (0-40 cm) agrochemical benchmarks were the following: (sensu Tyurin) humus level was 3.91-4.02l, liable phosphorus was 152-156, and an exchangeable potassium in the soil was 161-168 mg kg-1 , a water-stable aggregate content was 43.8-44.6%, minimum soil water capacity was 28-29%, pH salt extract was 5.9.

If we compare an average many years moisture, taking into account 8 years in May, it was dry in 2006, 2007, 2009, 2010, 2013, 2014, 2015, but perennial grasses suffer less from May drought. For these grasses it is more important moistness in the second half of the growth. In this case 2004, 2005, 2008 and last years were more suitable for the grasses than the other experimental years.

For the purpose of solving our task we have done