CC BY
81
УДК 340.115.3
Р. I. Радейко
1нститут права та психологи Нащонального ушверситету '^bBiBCbKa полггехшка", асист. кафедри адмшютративного та iнформацiйного права
ФОРМАЛ1ЗАЦ1Я ЯК МЕТОД ДОСЛ1ДЖЕННЯ ПРАВОВИХ ЯВИЩ
© Радейко Р. I., 2014
Розглянуто пщходи до розумшня та визначення поняття формалвацп в р1зних галузях науки (ф1лософ1я, л1нгв1стика, лог1ка, математика, шформатика). Звернено увагу на те, що питання формалвацп розглядаються у багатьох сферах людсько! д1яльност1, переважно як: 1) метод наукового дослщження; 2) метод логжи, що полягае у замМ зм1стових терм1н1в знаками, символами та формулами.
Проанал1зовано формал1зац1ю як сощальне явище, сферу людського буття та метод дослщження правових явищ. Акцентовано увагу на тому, що використання формалвацп як методу в правовш науц1 сприяе визначенню лог1чних структур припис1в закон1в та шших нормативно-правових акт1в.
Ключов1 слова: формал1защя, формал1зована мова, лопчна формал1зац1я, метод наукових дослщжень, метод лог1ки, формалващя як метод.
Р. И. Радейко
ФОРМАЛИЗАЦИЯ КАК МЕТОД ИССЛЕДОВАНИЯ ПРАВОВЫХ ЯВЛЕНИЙ
Рассмотрены подходы к пониманию и определению понятия формализации в различных областях науки (философия, лингвистика, логика, математика, информатика). Обращено внимание на то, что вопрос формализации рассматривается во многих сферах человеческой деятельности, преимущественно таких, как: 1) метод научного исследования; 2) метод логики, который заключается в замене содержательных терминов знаками, символами и формулами.
Проанализировано формализацию как социальное явление, сферу человеческого бытия и метод исследования правовых явлений. Акцентировано внимание на том, что использование формализации как метода в правовой науке способствует определению логических структур предписаний законов и других нормативно-правовых актов.
Ключевые слова: формализация, нормализированный язык, логическая формализация, метод научных исследований, метод логики, формализация как метод.
R. I. Radeyko
FORMALIZATION AS THE METHOD OF STUDY OF LEGAL PHENOMENA
The articles studies approaches to understanding and defining the notion of formalization in different fields (philosophy, linguistics, logic, mathematics, computer science). Attention is paid to the fact that the issue of formalization is studied in many areas of human activity, mainly: 1) the scientific research method; 2) the method of logic, which is to replace the content terms by signs, symbols and formulas.
The article analyzes formalization as a social phenomenon, the sphere of human existence and the method of study of legal phenomena. The author emphasizes the fact that the
use of formalization as a method in legal science contributes to the definition of logical
structures of law's provisions and other legal acts.
Key words: formalization, formalized language, logical formalization, research method,
the method of logic, formalization as a method.
Постановка проблеми. Процес формування та визначення поняття - це складн лопчш операци, за допомогою яких виявляються ютотт ознаки предметв i явищ, формуеться 3mîct поняття, яке розкриваеться у виразах (словах, термшах). Це дае змогу адресатам науково!' iнформацiï дiзнатися про змiст певного поняття. Сформовангсть поняття (дефiнiцiï) пiдсумовуе головне в тзнант сутностi дослвджуваного явища (предмета), сприяе адекватнiй iнтерпретацiï того, що закладено в поняттi. При цьому необхвдно звернути увагу, що за рiзного змiстового навантаження поняття у гумашгарних i точних науках школи бувае дуже складно сформувати його однозначне розумшня.
У серединi Х1Х ст. рос1йський учений-правник К.Д. Кавелш зазначив: ".. .в науцi iснуе багато ошв i виразш, що усша вживаються як загальновiдомi, пвд якими нiбито розумiеться щось визначене i точне; а мЪк тим, якщо добре розiбратися, вони виявляються невизначеними, неточними; кожен розумiе ïx по-своему i надае особливого змгсту. Одне i те саме слово виражае рiзнi поняття, про що особи, що ïx використовують, навпъ не пвдозрюють. Звiдси тисяча нескшченних спорш та нерозумшь" [9, с. 1]. Саме тому "продуктивнiсть" та "працездатнiсть" наукового поняття, як зазначае В.М. Гайвороновський, залежить ввд того, насюльки достовiрно воно визначае свш предмет, з огляду на поточш вимоги практики i сучасного розвитку науки [4, с. 120].
Слово "формалiзацiя" використовуеться так часто, що необх^^ть теоретичного аналiзу цього поняття на перший погляд видаеться зайвою. У вггчизняних та мiжнародниx актах можна зустргги такi словосполучення: "формалiзацiя першочергових завдань" [21], "формалiзацiя ввдносин" [16], "формалiзованi положення", "формалiзацiя процесу", "формалiзований документ" [14], "формалiзацiя статусу" [22], "формалiзацiя власностi" [17], "формалiзацiя судово!' практики" [23], "змiна процедур формалiзацiï державою дiяльностi друкованих ЗМ1" [5], "формалiзацiя теxнологiчниx процесiв обробки шформащТ' [20], "формалiзацiя iнформацiï" [19], "формалiзацiя скарги" [25], "формалiзацiя в нормах законодавства" [26] тощо.
Дослвджуючи наукову лiтератури для з'ясування формалiзацiï як методу дослiдження правових явищ, зггкнулися з вiдсутнiстю загальноï лши в осмисленнi цього поняття i единого погляду на його розвиток. У загальних та спецальних наукових публiкацiяx не наведено конкретних визначень цього термша. Натомiсть можна однозначно заявити, що у цьому питан^ юнуе тривала методологiчна i термшолопчна плутанина.
Мета роботи - визнання поняття та особливостей формалiзацiï як методу дослвдження правових явищ.
Стан дослщження. Проблема методологiчниx пiдxодiв та ïx евристичних можливостей у контекст дослвдження формалiзацiï як методу дослвдження правових явищ розглядалась у працях вггчизняних та зарубiжниx дослвдниив: М.В. Вопленко, В.М. Гайвороновська, Л.М. Николайчук, В.М. Сирих, Ю.Б Фогельсон та ш.
Виклад основного матер1алу. У "Новий 1ншомовний словник" за редакцею Л.1. Шевченко визначено формалiзацiю (ввд лат. formalis - складений за формою) як математичний метод у логшд -метод, що полягае у зам1т уск термiнiв символами, а вск тверджень - послвдовностями символш чи формулами [15, с. 634]. 1дентичне визначення цього поняття наведене в шших словниках [1, с. 578].
У фшософському аспекл формалiзацiя розумiеться як вiдображення об'екпв деякоï предметноï сфери за допомогою символГв. Найпростiший вид формалiзацiï - пряма репрезентацм (позначення, назва, опис) об'екпв за допомогою термiнiв. Наприклад, у природнш мовГ роль таких термтв виконують окремi слова та вирази ("людина", "коло", "бша троянда" тощо), а в математицi -цифри, знаки додавання, множення та шшГ математичн операци. Природна формалiзацiя являе
собою вщображення об'екпв за допомогою природно' мови, а наукова формалiзацiя - за допомогою формально!' мови. У процеш науково' формалiзацii, з одного боку, здшснюеться точнiше i компактшше вiдображення конкретних властивостей i ввдносин, що характеризують ту чи шшу сферу дослiдження, а з шшого, - використовуються додатковi символiчнi засоби, що уможливлюють шляхом лише синтаксичних (формальних) перетворень отримувати новi знання про дослвджувану предметну сферу. Крiм термiнiв, до таких символiчних засобiв належать: формули, метаформули, правила перетворення формул i метаформул, а також рiзнi допомiжнi символи (дужки, коми та ш). Вагоме мiсце серед видiв науково' формалiзацii займае дедуктивна (лопчна) формалiзацiя. Такий вид формалiзацii е вiдображенням загальних взаемозв'язкiв мiж знаннями -поняттями, судженнями, думками, змютовими теормми, системами теорiй - за допомогою дедуктивно впорядкованих систем символiв. Дедуктивна формалiзацiя дае змогу уточнити i систематизувати рiзнi змiстовi уявлення, сформувати новi проблеми i шляхи 'х вирiшення. Дедуктивна формалiзацiя застосовуеться переважно у рiзних сферах природно-наукових та гуманiтарних знань. Особливо важливе практичне застосування методи лопчно' формалiзацii' мають в iнформатицi, сферi комп'ютерного моделювання пiзнавальних процесiв людини [33].
З лшгвютично' точки зору "формалiзацiя" (вiд лат. forma - зовшшшсть, вигляд; iм. вiд дiеслова - формалiзувати) - це мисленеве або реальне зведення мовних об'екпв до такого стану, коли щодо них можна застосовувати засоби формально'' логши i математичнi методи дослщження; способи дослiдження, зорiентованi на вияв форми (структури) думок i символьне 'х позначення. У прикладнiй лшгвгётищ - це опис системи мови i текстiв за допомогою структурних (дистрибутивного i трансформацiйного) методiв аналiзу, логiчних методiв (теорй множин), теорй симетри (визначае iнварiантнi властивостi структур), моделювання (дедуктивного та шдуктивного, зокрема шдуктивно-статистичного), теорй iнформацii та юбернетики (алгоритмiчнi описи процедур дослiдження). Формалiзацiя лiнгвiстичних дослiджень зумовлена: по-перше, вивченням форм, сторш складового об'екта, зокрема структури мовних засобiв вираження змюту (значень); по-друге, застосування методiв, що уточнюють iнтуiтивнi припущення (гiпотези), без яких неможливе вивчення формальних i змютових сторiн мовних явищ; по-трете, аналiзом метамов (штучних мов, систем символiв) як засобiв моделювання складних систем природних мов [7, с. 94-95].
Значення формалiзацii полягае у можливосп у скороченому виглядi фшсувати й передавати рiзнi вiдношення мiж дослiджуваними об'ектами, допомозi однозначно виявити лопчну структуру думки, оцiнюваннi характеру ввдношень мiж об'ектами, що зафшсоваш за допомогою певно' формули. Iнодi термiн формалiзацiя розумiють як процес вивчення змюту дослiджуваного предмета, явища чи процесу за допомогою формалiзованоi мови. Формалiзована мова - це система знакових засобiв, якi використовуе формальна логша для вивчення свое' предметно' сфери, разом iз роз'ясненням щодо структури цих знакових засобiв, а також зв'язюв iз системою значень.
Формалiзована мова, на ввдмшну вiд природно', мае низку переваг:
1) не мютить багатозначних термтв;
2) не е семантично замкненою;
3) не мютить невизначеностi правил побудови мовних виразiв i правил надання значень мовним виразам [28, с. 15-16].
У семютичному аспекп "формалiзацiя" - це опис факпв i подiй у точних поняттях. У формалiзованих мовах твердження виводяться не на основi мiркувань, а за допомогою заданих операцш, що перетворюють символьнi конструкций Чим точшше описанi предмети i явища за допомогою пе' чи шшо' системи знаюв, тим вищий ступiнь 'х формалiзацii [27, с. 70].
Розглядаючи формалiзацiю як загальнонауковий феномен, А.С Конверський визначае ii як вид знакового моделювання, в результата якого дослщження певних об'екпв зводиться до вивчення 'х форми [10, с. 51]. Крiм того, дослiдник зазначае, що у наущ термiн "формалiзацiя" мае кiлька значень: 1) метод логши, який полягае в застосуванш формалiзованоi мови до вивчення предмета логши; 2) процес кодування засобами формально-лопчно' теорй фрагмента наукових теорш чи самих теорiй; 3) вщображення понять логiчноi семантики у поняттях лопчного синтаксису [10, с. 52].
Необхщшсть використання формалiзащi пояснюеться тим, що форма повiдомлення (або спосiб представлення знаковоi' системи) повинна вiдповiдати його змюту (iнформацii або значенням). 1накше кажучи, план вираження повинен ввдповвдати плану змiсту. Вирiшення проблеми формалiзащi займаеться, зокрема, обчислювальна семiотика - мiждисциплiнарна сфера дослiджень, що використовуе логшо-математичт методи аналiзу природноi мови як знаковоi системи [31, с. 106].
Природна розмовна мова, за допомогою яко' людина здiйснюе спшкування, не завжди точно вiдображае змют думок. Використання слiв i висловлювань природно' мови, за допомогою яких людина виражае думки, перешкоджае можливосп повнiстю абстрагуватися вiд 1'х змюту. До того ж завдання наукового дослiдження вимагае максимально!' можливостi точносп вiдображення змiсту виразiв, за допомогою яких фшсуеться i передаеться шформащя. Тому у сферi деяких наук (математика, фiзика, хiмiя тощо) створюються штучнi мови, якi сприяють виявленню точно!' структури думки [6, с. 23]. До того ж штучна мова не юнуе повнiстю самостшно, оскшьки розкрити й змiст i значення вiдповiдних символiв можливо лише за допомогою певно' природно' мови. Крiм того, для правильноi штерпретацй змiсту будь-яко' штучно' мови необхвдним е знання вiдповiдних символiв. Причому тд час вивчення символiв необхвдно мати на увазi, що знаки, як використовуються в окремiй наущ, можуть застосовуватися лише у щй сферi наукового пiзнання. В шших науках цi знаки втрачають смисл [6, с. 25].
Чим точнша шформацм про специфiку тiеi чи шшо! знаковоi системи, тим необхвднше використовувати точнiшi методи дослiдження. Саме тому у сучаснш логiцi "формалiзацiя" е один iз основних методiв логiки [6, с. 22-23]. Метод логши, як наголошуе Л. М. Сумарова, - це метод формалiзащi, що полягае у тому, що в ми^енн виокремлюються i стають предметом вивчення форми думки, тобто спосiб з'ясування елементiв думки, що мае так ознаки (стiйкiсть, унiверсальшсть (загальнолюдський характер), обов'язкова вираженiсть у мовi (природнiй чи штучнiй), сутнiсний зв'язок з правильнiстю, надiйнiстю мислення) [29, с. 226-227].
Лопчну формалiзащю М.В. Волченко розглядае у трьох аспектах. По-перше, як метод аналiзу, що полягае у виявленнi i детальному описаннi логiчних структур виразiв природно' мови. По-друге, як засб, який уможливлюе на пiдставi виявлених структур окремих груп виразiв уточнювати 1'х логiчнi властивостi i проводити класифшащю. По-трете, як отриману в результат такого аналiзу формалiзовану мову, орiентовану на машинну iнтерпретацiю [3, с. 139]. Як метод логши, формалiзацiя полягае у замт усiх змiстовних термiнiв, слiв та речень символами, а вшх змiстових суджень (висловлювань) та 'х поеднань - ввдповвдними послiдовностями символiв або формулами для з'ясування 1'х точного змкту. Формалiзацiя в логiцi використовуеться передушм для виявлення i точного вираження лопчно' структури виводiв i побудови та перевiрки доведень [32, с. 188]. Крiм того, формалiзацiя сприяе виявленню форми думки чи мiркування. Вона являе собою специфiчну побудову модели в якiй змiстовим думкам i мiркуванням вiдповiдають 'х формальн аналоги, тобто вiдображення змiстового знання у формалiзованому виглядi, створено для точного вираження думок з метою виключення можливосп для неоднозначного розумшня i тлумачення. Тобто результатом застосування формалiзащi як методу е ввдображення результатiв мислення у точних поняттях i твердженнях. Саме логiчна формалiзацiя спрямована на виявлення i фшсащю логiчноi форми висновюв i доказ!в (формули) [8, с. 356]. Значення формалiзацii у логiцi полягае у тому, що вона за допомогою використання вщповщних символ!в сприяе виявленню загально' структури думок, на основi чого стае можливими сформулювати загальщ закони та правила [6, с. 22-23].
Формалiзащю розглядають також як сук^н^ть пiзнавальних операцiй, що забезпечуе ввдволшання вiд значення понять i змiсту виразiв науково' теорii з метою дослвдження и логiчних особливостей, дедуктивних i виражальних можливостей. У математищ i символiчнiй логiцi, формалiзацiя - ще реконструкщ1я змютово' науково' теори у виглядi формалiзованоi мови. Потреба у формалiзащi виникае перед наукою на доволi високому рiвнi 11 розвитку, коли завдання лопчно' систематизацii та органiзацii певного знання набувае першого чергового значення, а можливють реалiзацii ще'' потреби передбачае значну попередню розумову дiяльнiсть. Формалiзацiя -потужний засiб виявлення та уточнення змiсту науково' теорii. Уся сукупнiсть пiзнавальних
прийомiв та засобiв, що мiстяться в основi формалiзацii, орiентована на те, щоб забезпечити необхiдну вiдповiднiсть мiж змiстовою науковою теорiею, що пвддаеться формалiзацй, i формальною системою, що виникае у результатi 11 формалiзацii. Отриманi за допомогою методiв формалiзацii результати мають важливе фшософське значення для розумшня природи i тзнавальних можливостей точних методiв дослiдження, дiалектики формального та змiстового у науковому пiзнаннi [36, с. 1093-1094].
У полгголопчних дослвдженнях звертаеться увага на те, що метод формалiзацй застосовуеться для переведення яюсних характеристик суб'ектiв та об'ектав полiтики, полiтичних процесiв, явищ та подiй у числову форму [2, с. 107] (наприклад, контент-аналiз та iвент-аналiз).
Формалiзацiя шформацй про об'ект - це ввдображення й в певнiй формi. Можна ще сказати так: формалiзацiя - це зведення змюту до форми. Формули, що описують фiзичнi процеси, - це формалiзацiя цих процесiв. Радюсхема електронного пристрою - це формалiзацiя функцiонування цього пристрою. Ноти, записан на нотному аркушi, - це формалiзацiя музики тощо.
Формалiзована шформацшна модель - це певна сукупшсть знакiв (символiв), що iснують окремо ввд об'екта моделювання, можуть тддаватися передачi та обробцi. Реалiзацiя шформацшно! моделi на комп'ютерi зводиться до й формалiзацii у формати даних, з "якими" умiе працювати комп'ютер. Але можна говорити про шшу формалiзацiю iнформатики. Програма на певнш мовi програмування е формалiзованим представленням процесу обробки даних. Це не суперечить наведеним вище визначенням формалiзованоi iнформацiйноi моделi як сукупностi знаюв, оскшьки машинна програма мае знакове уявлення. Комп'ютерна програма - це модель дмльноста людини з обробки шформацй, зведена до послiдовностi елементарних операцш, якi вмiе виконувати процесор ЕОМ. Тому програмування ЕОМ е формалiзацiею процесу обробки шформацй, а комп'ютер виступае як формальний виконавець програми" [24].
А. О. Кузьмичева розглядае формалiзацiю (математизацiя+дедуктивiзацiя) як метод для отримання знання. Дослвдниця наголошуе, що тривае формалiзацiя наукового знання, включаючи технiчнi науки. Поштовхом до формалiзацii е комп'ютеризащя. Через комп'ютеризащю галузей знань, вiдбуваеться символiзацiя (зокрема числова) i формалiзацiя iхнiх тверджень. Логшо-математичнi методи допомагають взаемопов'язвати усi рiвнi системи вiртуальних реальностей, а згодом перейти до штерпретацй конкретно!' теорй. Тим самим емшричш теорii набувають необх^дно!' формальноi точноста та обгрунтованостi, що щдвищуе ступшь 1х достовiрностi [11, с. 26].
Формалiзацii властивi межi застосування, й можливостi поширюються виключно на обмежет види знань. До виникнення юбернетики розвиненi форми методу формалiзацii пов'язанш з розробленням та використанням розрахунюв, знаходили застосування лише у вузькому колi дедуктивних наук. Розвиток юбернетики переконливо показав, що цей метод може бути з устхом застосований i в таких науках, як лшгвютика, педагогiка, право тощо [12]. Дослвджуючи формалiзацiю та iнформатизацiю юридичних знань, Л. М. Николайчук та О.П. Безштанько зазначають, що формалiзацiя права власноста дае змогу систематизувати взаемодiю системних об'ектiв правочину власноста аналiтично, у виглядi формул описати рух власностi, що е методолопчною основаною створення ефективноi довiдковоi комп'ютерноi системи у виглядi бази юридичних знань [13, с. 401].
Зумовлена потребами практики формалiзацiя мае ввдносний, модельний характер, що пояснюеться багатьома об'ективними причинами. Наприклад, людство поки що не мае у своему розпорядженш необхвдного запасу знаюв для формалiзацii навiть основних понять, якими воно оперуе, особливо оцшкових. Бшьше того, багато понять взагалi не можуть бути надаш повнiй формально-лопчнш обробцi, втiленi у сувору математичну форму через 1х змiстову складшсть, динамiчнiсть, а часто i недостатню семантичну визначетсть. Це зумовлено не стшьки причинами iнтелектуального порядку, скшьки складнiстю самого сусп1льного життя, та або iншi явища i процеси якого не завжди можуть бути чггко визначет, "вимiрянi" з надежною достовiрнiстю, абсолютною визначенiстю [35, с. 32].
Отже, пвдводячи промiжковi пiдсумки, необхiдно зазначити, що питання формалiзацii розглядаються у багатьох сферах людсько' дiяльностi переважно, як: 1) метод наукового дослвдження; 2) метод логiки, що полягае у замт змiстових термiнiв знаками, символами та формулами.
Застосування формалiзацii як методу дослвдження правових явищ, на думку В.М. Сирих, розширюе можливосп вчених-юриспв у пiзнаннi державно-правових явищ i сприяе виконанню практичних завдань у ^творенн автоматизованих iнформацiйно-пошукових систем, автоматизащ'' окремих прощедур пiдготовки та прийняття управлiнських рiшень. Однак формалiзацiя не являе собою метод ^знання, здатний у щей час або в перспективi поглинути усi пвдходи, способи пiзнання державно-правових явищ. Навпаки, формалiзацiя входить органiчно до шших методiв дослiдження i пристосування, модифшуеться для виконання iхнiх завдань [30, с. 459-460].
Використання формалгзаци як методу у правовш наущ сприяе визначенню лопчних структур приписiв законiв та шших нормативно-правових акпв. Формалiзацiя дае змогу перевести символiчну мову логши у текст нормативно-правового акта.
Нормативн положення таких актiв визначаються у виглядi простих i складних лопчних формул. Ю.Б. Фогельсон на основi учень про право Г. Кельзена пропонуе систему запису правових норм, що повторюе систему, запропоновану фахiвцями з формально'' логши. Описуючи фактичний склад (Ф), який породжуе вiдповiдальнiсть за порушення зобов'язання, передбачений ст. 401 Цивильного кодексу Росшсько' ФедераЩ вiн використовуе таку формулу:
НЕФ(О1) 1{Ф(О2) АБО [НЕФ(О2) I НЕФ(О3) I Ф(О4) I Ф(О5)]}, де О1 - виконання зобов'язання (входить iз часткою НЕ); О2 - вина; О3 - дм непереборно'' сили; О4 - дiяльнiсть осiб, що здiйснюють пiдприемницьку дiяльнiсть; О5 - причинний зв'язок мiж пiдприемницькою дiяльнiсть та невиконанням [34, с. 160].
Формулювання правових норм ввдповвдно до законв логiки - ще одне з найважливiших правил 1х побудови. Дослiдник наголошуе, що застосування методу формалiзащi у правi - ще засiб для описання та мiркування, що сприяе 1х ефективносп. Однак Ю. Б. Фогельський наголошуе, що за формулами потрiбно бачити той змют, який вони в себе включають. При щьому не треба забувати, що саме змют, а не моделi чи формули несуть в собi iстину або неютину [34, с. 34].
Висновки. З методолопчно' точки зору формалiзацiя як сощальне явище - ще виявлення та уточнення змiсту права через вираження i фiксацiю його форми на основi загальносоцiальноi методологи, що включае в себе дiалектично-матерiалiстичний пiдхiд як невiд'емну сферу ^знання, оскшьки метод формалiзацii е складовою частиною будь-якого прощесу розкриття законв об'ективного свiту.
Формалiзацiя як сфера людського буття - ще метод наукового дослвдження та метод логши, що полягае у замт змютових термтв знаками, символами та формулами. На основi загальносоцiального пiдходу формалiзацii як явища виокремлено метод формалгзаци дослгдження правових явищ як с^упн^ть прийомiв та способiв виявлення i уточнення змiсту нормативно-правового масиву через виявлення та фшсащю його форми. Використання щього методу дае змогу визначити лопчну структуру припишв законiв та iнших нормативно-правових акпв, що уможливить перевести символiчну мову логши у текст нормативно-правового акта.
Не уш правоввдносини можна ввдобразити щим методом. Однак його застосування, ввдображене у формулi правових норм не допускае неоднозначного тлумачення (за умови, що всi й елементи чггко визначенi). На жаль, ще не завжди можливо щодо норм, сформульованих на природнш мовi, адже часто використовуванi законодавщем формулювання допускають два, три, а то й бшьше тлумачень.
Застосування методу формалiзащi у правознавствi сприяе повному та правильну сприйняттю iнформацii та забезпеченню правових приписв. Мова права повинна бути максимально точною,
лакотчною, експресивно нейтральною, безособовою. Формалiзацiя передбачае вираз одте! i тае! само! думки одними i тими самими словами, а зввдси - стереотипшсть, стандартизацiя та унiфiкацiя, чiтка графiчна форма.
1. Бибик С. П. Словник тшомовних слгв: тлумачення, словотворення та слововживання / С. П. Бибик, Г. М. Сюта; за ред. С. Я. Срмолаенко. - Хартв: Прапор, 2012. - 623 с. 2. Бобик В. М. Полтична праксеологгя в системг полтичних наук / В. М. Бобик // Полтологгчний вгсник: зб. наук. пр. — К. : "ШТАС", 2009. — Вип. 41. - С. 94-112. 3. Вопленко М. В. Логико-семантические средства формализации текста в вопросно-ответной системе: дисс....канд. филос. наук.: 09.00.07/ Логика / М. В. Волченко; Московский университет им. М. В. Ломоносова. - М., 1984. - 167 с. 4. Гайвороновський В. М. Методологгчне значення наукових юридичних понять / В. М. Гайворо-новський // Методологгчт проблеми правовог науки: матер. М1жнар. конф. (Харкгв, 13-14 грудня 2002 р.) / упор. М. I. Панов, Ю. М. Грошевий. - Х.: Право, 2003. - С. 120-122. 5. Друкован1 засоби масовог iнформаци: проблеми реестрацп: Роз 'яснення МШстерства юстицп Украгни в\д 3 квтня
2011 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/n0025323-11. 6. Дюжев Д. В. Логжа: навч. поЫб. / Д. В. Дюжев; Д1РСП. - Донецьк: ТОВ "Схiдний видавничий дiм", 2010. - 258 с. 7. Загнтко А. П. Словник сучасног лтгвктики: поняття i термти: у 4 т. - Т.4/ А. П. Загнтко. - Донецьк: ДонШУ, 2012. - 388 с. 8. Ивин А. А., Никифоров А. Л. Словарь по логике. -М.: Туманит; изд. центр ВЛАДОС, 1997. - 384 с. 9. Кавелин К. Д. Что есть гражданское право и где его пределы? Одни из современных юридических вопросов. - СПб.: Тип. Академии наук, 1864. -152 с. 10. Конверський А. С. Логжа (традицшна та сучасна): тдруч. для студ. вищих навч. закл. -К.: Центр учбовог лтератури, 2008. - 536 с. 11. Кузьмичёва А. А. Онто-гнесеологические аспекты
концепции истины в точном знании: автореф. дис.....д-р фил. наук.: 09.00.01 /А. А. Кузьмичёва. -
Иркутский государственный университет. - И., 2002. - 40 с. 12. Метод формализации. -[Електроннийресурс]. - Режим доступу: http://kirki.ru/topic/metod-formalizacii-2/. 13. НиколайчукЛ. М. Формалгзащя та тформатизащя юридичних знань на основi продукцшних моделей та графiв взаемоди суб 'ектiв юриспруденци / Л. М. Николайчук, О. П. Безштанько // Штучний ттелект. -2008. - № 4. - С. 395-401. 14. Методичт вказiвки з iнспектування бантв "Система оцтки ризитв": Вказiвки Нацюнального банку Украгни вiд 15 березня 2004 р. № 104. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/v0104500-04. 15. Новий словник тшомовних ^iв: близько 40 000 сл. i словосполучень / Л. I. Шевченко, О. I. Ыка, О. I. Хом 'як, А. А. Дем'янюк; за ред. Л. I. Шевченко. - К.: АРШ, 2008. - 672 с. 16. Про делегацт Украгни на переговори з питання формалiзацiг вiдносин Украгна-НАТО (20 березня 1997 р., м. Брюссель, Бельгiя): Розпорядження Президента Украгни вiд 15 березня 1997 р. № 126/97-рп. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/126/97-%D1%80%D0%BF. 17. Про Державну програму економiчного i сощального розвитку Украгни на 2010 рж: закон Украгни вiд 20 травня 2010 р. № 2278-VI // Офщшний вюник Украгни. - 2010. - № 49. - Ст. 1602. 18. Про Державну програму ствробтництва Украгни з Оргатзащею Швшчноатлантичного Договору (НАТО) на 2001-2004 роки: Указ Президента Украгни вiд 27 Ычня 2001 р. № 58/2001 // Офщшний вюник Украгни. - 2001. - № 5. - Ст. 175. 19. Про затвердження Державного стандарту базовог i повног загальног середньог освти: Постанова Кабшету Мiнiстрiв Украгни вiд 23 листопада 2011 р. № 1392 // Офщшний вюник Украгни. - 2012. - № 11. - Ст. 400. 20. Про затвердження Положення про тформацшно-пошукову систему "Скортон" Головного управлтня по боротьбi з оргат-зованою злочинтстю МВС Украгни: Наказ МШстерства внутршшх справ Украгни вiд 24 вересня
2012 р. № 825 // Офщшний вюник Украгни. - 2012. - № 82. - Ст. 3309. 21. Про Програму створення Урядовог тформацшно-аналтичног системи з питань надзвичайних ситуацш на 1996 рж: Постанова Кабтету Мiнiстрiв Украгни вiд 16 Ычня 1996 р. № 96. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/96-96-%D0%BF. 22. Про створення у Верховнш Радi Украгни п 'ятого скликання Коалщгг демократичних сил. Угода про створення Коалщгг
демократичних сил у Верховнт Радг Украгни V скликання вгд 22 червня 2006 р. // Голос Украгни вгд 24 червня 2006. - № 115. 23. Проблемы питання застосування законодавства у справах за участю оргатв державног податковог служби: Лист Вищого административного суду Украгни в\д 20 липня 2000 р. № 1112/11/13-10 // Все про бухгалтерський облж. - 2010. - № 116. 24. Проблемы предметной области. Информатика. Формализация и моделирование. [Електронний ресурс]. -Режим доступу: www.orenipk.ru/kp/distant_vk/docs/2_1_1/inf/infJorm.html. 25. Решение Европейского суда по правам человека "Голдер (ОоИег) против Соединенного Королевства" от 21 февраля 1975 г. // http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/980_086. 26. Ршення Економiчноí ради Спiвдружностi Незалежних Держав про проект Стратегп ствробтництва держав-учасниць СНД в галузi тформатизацп та проект Плану дт з реалiзацií Стратегп ствробтництва держав-учасниць СНД в галузi тформатизацп на перюд до 2010 року вiд 30 червня 2006 р. [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/997_e16. 27. Семиотика: учеб. пособ. к лекционным занятиям для студ. спец. "Теоретическая и прикладная лингвистика" / сост. И. В. Арзамасцева. - Ульяновск: УлГТУ, 2009. - 89 с. 28. Синиця А. С. Логжа: навч. поЫб. для студ. вищ. навч. закл. / А. С. Синиця. - Л.: ЛДУФК, 2012. - 235 с. 29. Сумарокова Л. М. Основи логжи: навч. поЫб. для юрид. вузiв / Л. М. Сумарокова. - Одеса: Феткс, 2011. - 236 с. 30. Сырых В. М. Логические основания общей теории права: в 2 т. - Т. 1: Элементный состав. - 2-е изд., испр. и доп. - М.: Юридический Дом "Юстицинформ", 2001. - 528 с. 31. Тарабанов Н. А. Основные направления исследований в компьютерной семиотике / Н. А. Тарабанов // Гуманитарная информатика. - 2011. - Вып. 6. - С. 101-109. 32. Тофтул-Правиленко М. Г. Словник логiчних термтв. - Житомир: Вид-во ЖДУ iм. I. Франка, 2009. - 204 с. 33. Философия: энциклопедический словарь / под ред. А. А. Ивина. - М.: Гардарики, 2004. - 1072 с. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://fidel-kastro.ru/filosofy/ihtik_ivin_slovar.htm. 34. Фогельсон Ю. Б. Избранные вопросы общей теории обязательств: курс лекций. - М., 2001. - 152 с. 35. Чернобель Г. Т. Формализация норм права // Советское государство и право. - 1979. - № 4. - С. 29-36. 36. Энциклопедия эпистемологии и философии науки / сост. и общ. ред. И. Т. Касавин. - М.: "Канон+" РООИ "Реабилитация", 2009. - 1248 с.
