CC BY
17
голландсько1 хвороби, iснують насадження за участю в'яза шорсткого, де bïh практично не пошкоджуеться щею хворобою. В окремих молодих та се-редньовжових насадженнях частка повнiстю здорових i вiдносно здорових особин в'яза шорсткого становить 80-90 %. Отже, можна стверджувати, що в умовах Захщного Люостепу трапляються високопродуктивнi та досить стшю насадження за участю в^в.
Лiтература
1. Гром М.М. Люова таксацiя. - Львiв: УкрДЛТУ, 2005. - 352 с.
2. Жуклис Л.П. Голландская болезнь ильмовых пород в Литовской ССР и меры борьбы с ней. - Каунас: Труды ЛитНИИЛХ, 1958. - С. 25-29.
3. Зудилин В.А. Голландская болезнь ильмовых, биология ее возбудителя и обоснование мер борьбы: Автореф. дис. ... д-р бюл. наук: 06.03.03/. - М., 1971. - 23 с.
4. Лшвництво/Свириденко B.C., Бабiч О.Г., Киричок Л.С. - К.: Арютей, 2004. - 544 с.
5. ОСТ 56-69-83. Пробные площади лесоустроительные. Метод закладки. - М. : ЦБНТИ лесхоз, 1984. - 60 с.
6. Шевченко С.В. Особенности развития голландской болезни ильма на западе Украинской ССР// Материалы XXXVI научно технической конференции: Лесохозяйственная секция. - Львов: ЛЛТИ, 1986. - С.17-22._
УДК 581.526.42 (477. 85) В.Д. Солодкий1; доц. В.Я. Заячук2, канд. с.-г. наук -
НЛТУ Украши, м. Львiв
ФЛОРИСТИЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 ПРОЕКТОВАНОГО НАЦЮНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ "СТОРОЖИНЕЦЬКИЙ"
У результат польових дослщжень, аналiзу л!тературних джерел i кадастру ра-ритетних видiв судинних рослин Буковинських Карпат i Передкарпаття визначено основний флористичний склад заповщно'1 зони створюваного Нацюнального природного парку "Сторожинецький".
Ключов1 слова: нащональний природний парк, флора, раритетш види, Черво-на книга, екомережа, збалансоване управлшня природними ресурсами
V.D. Solodkyi; assoc. prof. V. Ya. Zayachuk - NUFWT of Ukraine, L 'viv Floral researches of the forming national natural park "Storozhynetskiy"
On the base of own researches, assay of literature materials and locality cadastre of rare sorts of vascular vegetable life of Bukovinian pre-Carpathians, basic floral composition of conservancy area and adjoining territories of the forming National natural park "Storozhynetskiy" are determined.
Keywords: national natural park, flora, rare sorts, the Red Book, econet, balanced management of natural resources.
Л1си вщграють визначальну роль у контекст! виконання загальнодер-жавно1 Программ формування нацюнально1 еколопчно1 мереж! Украши. За рахунок люових ресурЫв здшснюеться комплекс заход1в з розширення еколо-
1 Державне управлшня охорони навколишнього природного середовища в Чершвецькш обласл: вул. Маяковського, 35, Чертвщ, 58003, Украша [email protected]
2 Нащональний л1сотехшчний ушверситет Украши: вул. Ген. Чупринки, 103, Льв1в, 79057, Украша, [email protected]
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
пчно1 мереж^ заповiдних територiй, розвитку туристично-рекреацiйного та лшувально-оздоровчого комплексу [1, 12]. Актуальшсть створення природного парку та дослщжень у Сторожинецькому районi Чершвецько1 областi зумовлена також тим, що саме тут наразi шщдаеться украшсько-румунське транскордонне спiвробiтництво щодо узгодження стратегш розбудови екоме-режi в рамках рекомендаци Мiжнародного союзу збереження природи та Свропейського Союзу щодо сшвпращ сумiжних краш у 11 формуванш [10]. Сучасна концепцiя заповщно1 територи передбачае гармонiчне поеднання трьох функщй: 1) охоронно! щодо бiоти та бютотв; 2) функци сталого розвитку району - сприяння тривалому стабшьному, економiчному i сощально-му розвитку; 3) лопстично! (або науково-просв^ньо!, мошторингово1, супро-вщно1 щодо рiзних дiй). Слiд зазначити, що лiсовi територи майбутнього На-цiонального природного парку "Сторожинецький", не тiльки видшяються ба-гатством флори i фауни i рiзноманiттям ландшафтiв, але й розташоваш нав-коло благодiйного санаторш i згiдно з висновками компетентних наукових установ мають унiкальне оздоровчо-лшувальне значення [8].
Створення нового нащонального природного парку необхiдне насамперед для збереження щнних видiв рослинного свггу, унiкальних лан-дшафтiв, природних люових об,ектiв, що мають неповторне лжувально-ку-рортне значення. Заповiдання цих щнних люових територiй мае на мет не тiльки збереження 1х у недоторканому стат. Ставляться завдання значно ширшi i вiдповiдальнiшi - розв'язуються науковi, рекреацiйнi, оздоровчi, еко-лого-освггш та виховнi проблеми, що дасть змогу виявити змши, якi вносить людина в довкiлля, порiвнювати недоторкану природу з окультуреним ландшафтом i в кiнцевому результатi, виробити стратегш еколопчно збалансо-ваного природокористування Чершвецько1 областi [6].
Об'екти i методи дослiджень. Об'ектом наших дослщжень е флора проектованого нащонального природного парку "Сторожинецький" орiентов-ною площею 20 тис. га, який передбачено оргашзувати на базi люового заказника мiсцевого значення "Красношьський", а також Красношьського, Лаурсь-кого, Гшьчанського, Банилiвського лiсництв Сторожинецького держшсгоспу Чернiвецького обласного управлiння лiсового i мисливського господарства та Красношьського, Банилiвського лiсництв Сторожинецького держспецлюгос-пу АПК об'еднання "Чернiвцiагролiс". Слiд зазначити, що 87 вщсотюв територи майбутнього парку - люи, 12 - луки.
Проектований парк охоплюе частину Буковинського Передпр'я мiж р. Орет i пiвнiчними крайовими хребтами Буковинських Карпат. Саме таке географiчне положення, багатство видового складу флори та фауни, рiзнома-штшсть типiв грунлв, клiматичних умов, рослинностi, й робить його щеаль-ним полiгоном для розробки та запровадження методичних пiдходiв до фор-мування й побудови еколопчно1 мережi в аспектi розбудови нащонально1 екомережi Украши [1, 3, 4]. Район у тектошчному вщношенш складений тов-щами мезозойського та кайнозойського перiодiв, представлених глинами, глинистими сланцями, рщше - вапняками, гшсами, пiсками. Характери-зуеться положистоувальним рельефом з середньою висотою пасем 450-800 м
н.р.м. i максимальною (г. Петрушка) -1150 м н. р. м. Грунти шд лiсами, в основному, буроземно-ошдзолеш на делювiальних i алювiальних вiдкладах [8].
Завдяки польовим дослщженням, аналiзу лiтературних даних та кадастру оселищ раритетних видiв судинних рослин Буковинського Передкарпаття [2, 5, 7, 8, 9, 11] визначено основний флористичний склад заповщно! зони i прилеглих територш створюваного Нацiонального природного парку "Сторожинецький".
Результати дослвджень. Встановлено, що у формуванш титв лiсу бе-руть участь 7 типотвiрних деревних порщ: Picea abies Karst., Fagus sylvatica L. Abies alba Mill., Qvercus robur L., Alnus glutinosa (L.) Gaertn та A. incana (L.) Moench. Серед тишв люу переважають ялицевi бучини та буковi яличини. Дуб е компонентом букових, рщше ялицевих лiсiв i зонально! формаци не ут-ворюе. Площа титв люу окремих лiсових формацiй рiзна (домiнують ялин-ники, бучини, яличники), що зумовлюе неоднакову !х господарську та приро-доохоронну цiннiсть. В той же час на фот Карпат щ стввщношення iншi -ялинники, бучини становлять значно меншу частку порiвняно зi всiма типот-вiрними породами, особливо домiнуючою ялицею.
У травосто! лiсових насаджень переважають - Mercurialis perennis L., Galeobdolon luteum Huds., Galium odoratum (L.) Scop., Sanicula europaea L., Actaea spicata L. та шшь Окрему групу серед них становлять неморальш ви-ди -Symphytum cordatum Waldst. et Kit. ex Willd., Salvia glutinosa L., Senecio nemorensis L., Senecio fuchsii C.C. Gmel.
Слщ зазначити, що у букових та ялицево-букових лiсах ми виявили чимало рiдкiсних, зникаючих та малопоширених видiв, насамперед орхiдних, занесених до Червоно!' книги Укра!ни. Серед рiдкiсних -Cephalanthera longi-folia (L.) Fritsch, та Epipactis purpurata Smith. - центральноевропейський вид на крайнш схiднiй межi свого ареалу. З iнших видiв, занесених до Червоно! книги Укра!ни, на територи майбутнього парку ростуть Atropa bella-donna L. та Hupersia selago (L.) Bernh. ex Schrank et Mart. В люах трапляеться чимало релжтових видiв, наприклад папорот роду Polystichum - Polystichum acule-atum (L.) Roth, P. braunii (Spenn.) Fee). та P. lonchitis (L.) Roth).
На територи майбутнього Нащонального природного парку "Сторожинецький" луки займають порiвняно невелик плошд, проте мають яскравий строкатий травостш з великою кшьюстю лучних рослин, зокрема й раритетних. Найбiльшi площi лук з домiнуванням Agrostis tenuis Sibth, Festuca rubra L., Anthoxanthum odoratum L. Флористична композищя складаеться здебшь-шого iз видiв, типових для лук Укра!ни, проте е багато лучних видiв, специ-фiчних саме для карпатських лук: Hieracium aurantiacum L., Helictotrichon pra-eustum (Riechenb.) Tzvel., а також занесет до Червоно! книги Укра!ни Traunste-inera globosa (L) Reichenb. та Astrantia major L. Поширений на луках ендемiч-ний карпатський вид - Centaurea carpatica (Porc.) Porc., нерщко трапляються орхщш. З них у Червону книгу Укра!ни внесенi Gynadenia conopsea (L.) R. Br., Listera ovata (L.) R. Br., Dactylorhiza majalis (Reichenb.) P.F. Hunt et Summerha-yes), D. maculata (L.) Soo, D. incarnata (L.) Soo) та D. fuchsii (Druce) Soo.
Нащональний лкотехшчний ушверситет Украши
Ми встановили, що у лучних угрупованнях, розташованих на висотi понад 500-600 м н.р.м., част представники субальпiйського поясу: ранньою весною поодинцi квiтнуть -Cardaminopsis halleri (L.) Hayek, Carex pales-cens L., Gentiana verna L., Primula veris L.), Tussilago farfara L.; середньовес-няна фаза представлена представниками роду Alchemilla, Galium verum L.; шзньою весною домшуе жовтий тшр - цвiтуть Plantago major L., Potentilla aurea L.; ранньолпня фаза представлена Agrostis tenuis, Festuca rubra, Nardus stricta L., Trifolium pratense L., T. montanum L., Plantago lanceolata L., Veronica officinalis L.; в середиш лiта плодоносять злаковi, цвпуть деякi злаки, рiз-нотрав'я i бобовi - Anthoxanthum odoratum, Briza media L., Betonica officinalis L., Stellaria graminea L., Polygala vulgaris L., Leucanthemum vulgare Lam, Arnica montana; шзньолпня фаза характерна плодоношенням i осипанням плодiв багатьох злакових, бобових i рiзнотрав,я, цвпуть -Centaurea jacea L., Dianthus carthusianorum L., D. deltoids L., Carlina acaulis L., Digitalis grandiflora Mill; восени кущаться злаки, вщростають бобов^ цвпуть - Colchicum au-tumnale L., Gentiana asclepiadea L.
У травосто1 природних сшожатей i пасовищ найбшьш поширенi зла-ковi трави. Вони становлять 60-70 % усього травостою, часто утворюють чист угруповання. На схилах трапляються луки з кострищ червоно1 - черво-нокостричники, мiтличники або бiловусники. Всього на територи дослщжу-ваного регюну майбутнього нацiонального природного парку "Сторожинець-кий" виявлено 580 видiв судинних рослин.
Висновки. Тривалий час традицшна матерiальна функцiя лiсiв мала прюритет у розвитку лiсокористування, в той же час значно менша увага на-давалась нематерiальним функцiям люу, що охоплюють збереження цiнних та ушкальних видiв флори, регуляцiю водного балансу, охорону грунлв, створення культурних ландшафтв, рекреацiю тощо. Враховуючи, що збереження генофонду рослинного свпу, еталошв природних екосистем - одне iз основних завдань природно-заповiдних територш i об'еклв, флористичнi ре-сурси створюваного Нацiонального природного парку "Сторожинецький", в поеднанш з природним багатством краю, будуть еталоном Буковинського Передпр'я, полiгоном для здiйснення наукового мониторингу довкiлля - створять можливють аналiзувати i прогнозувати змiни в навколишньому середо-вищi, стануть грунтовною базою еколого-просвiтницькоï роботи, дадуть змо-гу в короткi строки вщновити фiзичнi й духовнi сили людини.
Лггература
1. Д|дух Я.П., Шеляг-Сосонко Ю.Р. Класифшащя екосистем - 1мператив нащонально'1' екомереж (ECONET) Украïни// Укр. ботан. журн. - 2001, т. 58, № 4. - С. 450-458.
2. Европейский Красний список растений, находящихся под угрозой исчезновения в мировом масштабе. - Нью-Йорк, 1992. - 185 с.
3. Емельянов И.Г. Разнообразие и его роль в функциональной устойчивости и эволюции экосистем. - К.: ИПЦ "Международный Соломонов университет", 1999. - 168 с.
4. Емельянов 1.Г. Ощнка бюр1зномашття екосистем у контекст! оптим1заци мережi природно-заповщних територ1й// Заповщна справа в Украш1 на меж тисячол1ть (сучасний стан, проблеми i стратегия розвитку): Матер. всеукр. загальнотеор. та наук.-практ. конф. (м. Кашв, 11-14 жовтня 1999 р.). - Кашв, 1999. - С. 119-127.
5. Зеленая книга Украинской ССР. Редкие, исчезающие и типичные, нуждающиеся в охране, растительные сообщества/ Под ред. Ю.Р. Шеляга-Сосонко. - К.: Наук. думка, 1987. -216 с.
6. Конвенщя про охорону дико'Т флори 1 фауни та природних середовищ юнування в Сврот (Берн, 1978 рш). - К.: Мш-во охорони навколишнього середовища та ядерно'х' безпеки Украши, 1998. - 76 с.
7. Навчально-краезнавчий атлас Чер^ве^^ обласп/ За ред. Я.1. Жупанського. - Л.: Вид-во наук.-техн. лгг., 2000. - 24 с.
8. Солодкий В.Д., Бшоконь М.В., Королюк В.1. Природно-заповщний фонд Черш-вецькоi обласп. - Чершвщ: Зелена Буковина, 2004. - 56 с.
9. Червона книга УкраТни. Рослинний св1т/ Пщ ред. Ю.Р. Шеляга-Сосонка. - К.: Укр. енцикл., 1996. - 608 с.
10. Чорней И.И., Буджак В.В., Скильский И.В. Из опыта использования геоинформационной системы для оценки биоразнообразия экосистем Буковинских Карпат// Информационные системи по биоразнообразию видов и экосистем: Междунар. симп. - СПб., 2003. -С. 72-73.
11. Чорней 1.1., Буджак В.В., Термена Б.К. Судинш рослини флори Чер^ве^^ обласп, якi пщлягають охорош: Атлас-довщник - Чершвщ: Рута,1999 -140 с.
12. Фурдичко О.1., С1вак В.К., Солодкий В. Д. Заповщна справа в Украiнi. - Чершвщ: Зелена Буковина. - 2005. - 336 с.
УДК 630*1 Доц. 1.М. Сопушинський, канд. с.-г. наук;
проф. 1.С. Вттотв, канд. бюл. наук -НЛТУ Украти, м. nbeîe; доц. В.Д. Шкудор, канд. с.-г. наук - ДП "Сарненський лкгосп "
ВПРОВАДЖЕННЯ I МОН1ТОРИНГ КЛЕНА-ЯВОРА ТА ДУГЛАСП МЕНЗИСА В Л1СОРОСЛИННИХ УМОВАХ ДП "САРНЕНСЬКИЙ Л1СГОСП"
Впровадження клена-явора в лiсовi деревостани Захщного Полюся мае важливе лiсiвниче значення, особливий iнтерес становлять pi3rn за структурою деревини форми явора. Вивчення розширення ареалiв деревних видiв та пiдвищення стiйкостi люових насаджень актуалiзуеться в умовах глобально'1 змiни клiмату. Дослiджено деякi аспекти пщвищення якюно'1' та кшькюно'1' продуктивносп лiсових деревостанiв у ДП "Сарненський люгосп" шляхом впровадження в лiсовi культури клена - явора та дугласп Мензиса. Результати дослiдження дають пiдстави для впровадження цього досвщу на територп Захiдного Полiсся у свiжих та вологих сугрудах.
Assoc. prof. I.M. Sopushynskyy; prof. I.S. Vintoniv - NUFWT of Ukraine, L 'viv;
assoc. prof. V.D. Shkudor - Forest Company of Sarny
Implantation and monitoring of sycamore and Douglas-Fir in the forest sites of Sarne Forest Company
Implantation of sycamore in the forest stands of West Polissya is very important in context carrying out the different kinds of wood structure. The study of widespread of natural trees habitats and increase the stability of forest stands needed in the global warming process. In the paper was investigated some aspects increasing the quality and quantity productivity of forest stands in Sarny Forest Company by means of the cultivation of sycamore and Douglas - Fir. Research results originates for the implementation of the experience in the area of West Polissya in the fresh and wet broadleave forest sites.
Актуальмсть. Сучасш досягнення люовирощування, як базуються на селекци та штродукци деревних рослин, створюють передумови для шдвищен-
