CC BY
18
5. Пастернак В.П. Методолопчш основи встановлення динамо вуглецю у лiсових еко-системах / В.П. Пастернак // Науковий вюник НУБШ Укра1ни : зб. наук. праць. - К. : Вид-во НУБШ Укра1ни. - 2009. - Вип. 135. - С. 205-210.
6. Пастернак В.П. 1нвентаризащя парникових г^в у лiсовому господарствi Укра1ни та шляхи 11 покращення / В.П. Пастернак, 1.Ф. Букша // Вiсник Харкiвського нацiонального аграрного ушверситету iM. В.В. Докучаева. - Сер.: Ентомолопя i фггопатолопя. - Харюв : Вид-во ХНАУ iM. В.В. Докучаева. - 2006. - № 6. - С. 203-207.
7. Пастернак В.П. Бюпродуктившсть лгав швшчного сходу Укра1ни в контексп змiн кл> мату : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра с.-г. наук: спец. 06.03.02 "Люовпорядкуван-ня та люова таксацiя", 06.03.03 "Лiсознавство i лiсiвництво" / В.П. Пастернак. - К., 2011. - 42 с.
8. Переговоры в Дохе закончились решением о продлении Киотского Протокола и протестом РФ / Меньше двух градусов. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://www.belo w2.ru/2012/12/09/end/
9. Good Practice Guidance for Land Use, Land-Use Change and Forestry. - IPCC, 2003. - 560 р.
Пастернак В.П, Яроцкий В.Ю. Оценка запасов и динамика углерода в лесах северо-востока Украины
Рассмотрены вопросы оценки запасов и динамики углерода в разных компонентах лесных насаждений северо-востока Украины. Приведены методологические уровни, методы и пример расчета прироста углерода и поглощения углекислого газа (СО2) в сосновых древостоях. Расчеты поглощения СО2 древесной растительностью целесообразно проводить с учетом состава и структуры лесных насаждений, распределения их по классам возраста и уровням продуктивности. По данным мониторинга лесов установлено показатели запасов углерода в резервуарах отмершей древесины с учетом стадий разложения, подстилки и почв.
Ключевые слова: парниковые газы, Киотский протокол, отмершая древесина, валежник, мониторинг лесов.
Pasternak V.P., Yarotskiy V.Yu. Carbon stock and dynamic assessment in the forests of North-East of Ukraine
The issues of carbon stock and dynamic assessment in different components of forest stands of North-East of Ukraine are considered. Methodological levels, methods, and an example of calculation of growth and absorption of carbon dioxide (CO2) in pine stands are given. Calculations of CO2 absorption by woody vegetation is conveniently carried out taking into account the composition and structure of forest stands, their distribution by age and levels of productivity. According to the forest monitoring data carbon stocks parameters in the pulls of deadwood taking into account the stages of decomposition, litter and soil are set.
Keywords: Greenhouse gases, Kyoto protocol, deadwood, lying deadwood, forest monitoring.
УДК581.526.42 (477.85) Проф. В.Д. Солодкий, д-р бюл. наук;
доц. Р.1. Беспалько, канд. бюл. наук; доц. 1.1. Казiмiр, канд. бюл. наук - Чертвецький НУ м Юрш Федьковича
КАДАСТРОВА ОЦ1НКА Б1ОР1ЗНОМАН1ТТЯ ПРОЕКТОВАНОГО НАЦЮНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ "БУКОВИНСЬК1 Г1РСЬК1 Л1СИ"
З метою реалiзащi державно! жштики у сферi розширення мережi територш природно-заповщного фонду та програми розвитку заповщно! справи Чершвецько! обласп здшснено перспективний аналiз та кадастрове ощнювання бiорiзноманiття проектованого Нащонального природного парку "Буковинськ прсьга люи".
Запропоноваш заходи щодо збереження генофонду раритетних видiв рослинно-го i тваринного св^у, еколопчно-збалансованого природокористування у комплекс з удосконаленням кадастрових дослщжень природних ресурав стануть передумовою шдвищення ефективност управлшня сталим розвитком Карпатського регюну.
Науковий вкник Н.1Т У Украши. - 2G13. - Вип. 23.6
Ключовi слова: Бутовин^ю Kaprara, збaлaнcoвaний poзвитoк, пpиpoднo-зaпo-вщний фoнд (ПЗФ), нaцioнaльний пpиpoдний пapк (НПП), дepжaвний кaдacтp, ка-дacтpoвa iдeнтифiкaцiя.
Вступ. Дepжaвнi кадастри пpиpoдних pecypciв, як cиcтeмaтизoвaнi звe-дeнi дaнi, вeдyть з MeTOKi якicнoï i кiлькicнoï oцiнки craa^ та пepcпeктив po3-витку пpиpoднo-pecypcнoгo пoтeнцiaлy, cтaнy тepитopiй та oб'eктiв, щo вxo-дять дo них, opram3a^ï ïx oхopoни й eфeктивнoгo викopиcтaння, планування нayкoвиx дocлiджeнь, а та^ж зaбeзпeчeння дepжaвниx opгaнiв, зaiнтepecoвa-них пiдпpиeмcтв, ycтaнoв та opгaнiзaцiй вiдпoвiднoю iнфopмaцieю, нeoбxiд-нoю для виpiшeння питань coцiaльнo-eкoнoмiчнoгo poзвиткy, poзмiщeння пpoдyктивниx cил та в шших цiляx, пepeдбaчeниx зaкoнoдaвcтвoм Укpaïни.
У зв'язку з набуттям чиннocтi з 01.01.2013 p. За^ну Укpaïни '^po Дepжaвний зeмeльний кaдacтp", щo акумулюе дaнi кaдacтpiв гaлyзeвиx ^и-poдниx pecypciв, зoкpeмa Дepжaвнoгo кaдacтpy тepитopiй та oб'eктiв пpиpoд-нo-зaпoвiднoгo фoндy Укpaïни, виникае нeoбxiднicть дoдaткoвиx дocлiджeнь з мeтoю нaпoвнeння cтpyктypниx eлeмeнтiв oблiкoвиx нoмepiв кaдacтpy oб'eктивнoю iнфopмaцieю та ïï кaдacтpoвoю iдeнтифiкaцieю [2, S].
Об'екти та методи дослвджень. Гeoгpaфiчнe пoлoжeння та poзтaшy-вання Чepнiвeцькoï oблacтi в мeжax тpьox пpиpoдниx зoн - (лicocтeпoвoï, ль coвoï, гipcькoï), piзнoмaнiтнicть типiв фун^в, клiмaтичниx yмoв, бaгaтcтвa видoвoгo craa^ флopи та фауни й poбить ïï iдeaльним пoлiгoнoм для poзши-peння мepeжi та poзвиткy тepитopiй i oб'eктiв пpиpoднo-зaпoвiднoгo фoндy та вщговщних бaзoвиx кaдacтpoвиx дocлiджeнь.
На cьoгoднi у cклaдi пpиpoднo-зaпoвiднoгo фoндy Чepнiвeцькiй oбл. нapaxoвyeтьcя 331 тepитopiя та oб'eкт зaгaльнoю плoщeю 101,5 тиа га (12,5 % тepитopiï Бyкoвини), щo вдвiчi вищe вщ aнaлoгiчнoгo зaгaльнoдep-жaвнoгo пoкaзникa [11, 12]. З них 2S тepитopiй ПЗФ мають cтaтyc загальго-дepжaвнoгo знaчeння, а caмe: 3 нацюнальш пpиpoднi пapки, 10 заказников, 9 пам'яток пpиpoди, 2 дeндpoпapки та Чepнiвeцький бoтaнiчний caд. Рaзoм з тим для зaбeзпeчeння фopмyвaння Kapпaтcькoï eкoлoгiчнoï мepeжi, збepeжeн-ня ушкальних пpиpoдниx кoмплeкciв, пoпepeджeння нeгaтивниx впливiв на гipcькi eкocиcтeми та eкoлoгiчнo-збaлaнcoвaнoгo poзвиткy peгioнy, пopiбнo poзшиpити мepeжy пpиpoднo-зaпoвiднoгo фoндy дo зaгaльнoeвpoпeйcькиx cтaндapтiв (20 % вiд плoщi oблacтi) нacaмпepeд за paxyнoк гipcькиx л^вих тepитopiй. Цe вaжливo тoмy, щo гipcькi лicи е нaйбiльшими ocepeдкaми збe-peжeння бiopiзнoмaнiття та к^вними чинниками змiцнeння cxилiв i, oднo-чacнo, е нaйypaзливiшими лicoвими eкocиcтeмaми щoдo eкcтpeмaльниx npo-явiв кшмату [1, S].
Сaмe тoмy oб'eктoм дocлiджeнь е тepитopiя пpoeктoвaнoгo Нацюналь-нoгo пpиpoднoгo пapкy "Бyкoвинcькi ripera лicи" зopieнтoвнoю плoщeю 26 тиага, який пepeдбaчaeтьcя opгaнiзyвaти на бaзi Плocкiвcькoгo, Сeля-тинcькoгo, Шeпiтcькoгo люництв Пyтильcькoгo дepжлicгocпy Чepнiвeцькoгo oблacнoгo у^авлшня лicoвoгo i миcливcькoгo гocпoдapcтвa, а та^ж Яль вeцькoгo та Шypдинcькoгo лicництв дepжcпeцлicгocпy АПК "Kapпaтcький"
об'еднання "Чершщагролю". Варто зазначити, що 86 % територп майбутньо-го парку - люи, 11 - луки, 3 % - селггебна зона [4].
Рис. М^цеНПП "Буковинсьт гiрськiлгси" (4)у системi нацюнальних природных парке Чертвецьког областг
Пщ час здшснення дослщжень шляхом узагальнення даних наукових та статистичних джерел, з урахуванням практичного досвщу, ми систематизу-вали данi щодо генофонду рослинного i тваринного свiту з метою !х кадастро-во! щентифшацп та ощнки, визначили засади еколопчно збалансованого при-родокористування в межах майбутнього НПП. Вщповщтстъ НПП функщ-ональному призначенню дослiджували вiдповiдно до вимог розбудови Кар-патсько! мережi природоохоронних територш, розвитку екотуризму, збере-ження флори та фауни [3, 6, 11]. Кадастровi дослiдження здшснювали вщпо-вiдно нових законодавчо-нормативних докуменпв [2, 5, 7]. Нормування рек-реацiйного навантаження здiйснювали за дтчими "Методичними рекоменда-цiями щодо визначення максимального рекреацшного навантаження природ-них комплекшв i об'eктiв у межах природно-заповщного фонду Укра1ни за зо-нально-регiональним розподiлом" [11]. Враховано вимоги Закону Укра!ни "Про Державний земельний кадастр" та постанови Кабшету Мшгс^в "Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру" [5].
Результати дослщження. Буковинсью Карпати е найбагатшим бiорiз-номанiттям природно-територiальним комплексом, що ютотно впливае на екологiчний стан прилеглих територш. Рамковою конвенцiею про охорону та сталий розвиток Карпат (далi - Карпатська конвенцiя) передбачено створен-ня низки природоохоронних територiй у Карпатах, розвиток еколопчно! ме-режi як структурно! частини всеевропейсько! еколопчно! мереж^ що е гаран-пею збереження унiкальних i типових природних ландшафпв як базового елементу еколопчно збалансованого соцiально-економiчного розвитку Кар-патського регюну [6].
Буковинськi Карпати - насамперед регюн всеукра!нсько! та евро-пейсько! здравницi. Туристсько-рекреацiйний потенщал Буковинських Карпат е значним, проте до останнього часу вш використовувався неефективно i не повною мiрою. НПП i прилеглi ушкальш територп стануть стрижневою
Науковий вкник 11.1ТУ Укра'1'ни. - 2013. - Вип. 23.6
рекреацшною вюсю регiону. Великi перспективи тут мае зелений туризм, який не вимагае серйозних обсяпв швестицш i доступний для бшьшосп на-селення, а геолопчна iнфраструктура сприяе розвитку екстремального туризму. Рекреацшно-емшсний потенцiал НПП наведено у табл.
Табл. Оцтка рекреацшно-емтсного потенщалу НПП "Буковинсьт г^сьш мси "
Максимальна рекреацшна емшсть, (oci6 /день)
Рекреацшна емшсть упдь для масового вiдпочинку, (осiб/день)
Рекреацшна емшсть упдь для зеленого та екстремального туризму, (омб/день)
полонини
полонини
полонин та
гори
1057
622
679
386
378
236
Як вже було наголошено, майже 86 % територп майбутнього НПП вкрито люами. У формуванш тишв люу беруть участь 5 основних типотв1рних деревних порщ: ялина звичайна (Picea abies Karst.), бук люовий (Fagus sylvati-ca L.), ялиця бша (Abies alba Mill.), вшьха шра (Alnus glutinosa (L.) Gaertn та вшьха чорна (A. incana (L.) Moench). Серед тишв люу переважають ялинники, яличники, ялицев1 бучини та буков1 яличини. Площа окремих люових форма-цш зумовлюе неоднакову 1х господарську та природоохоронну цшнють [4].
Визначальна роль л1с1в у формуванш та розвитку еколопчно! мереж1 вимагае вжиття вщповщних заход1в. Зокрема, з метою збереження бюр1зно-машття, розроблення люосж в прських умовах необхвдно здшснювати лише 1з запровадженням повпряно-трелювальних установок, використанням колю-них трактор1в та гужового транспорту. Для забезпечення цшсносл природ-них ландшафпв вщ руйшвного впливу водно1 ерозп, запоб^ання забруднен-ню прських потоюв необхщно в хвойних люах НПП проектувати (здшснюва-ти) тшьки вузьколюошчш рубки шириною до 50 м, з термшом примикання люосж не менше 5 роюв. Попередженню ерозшних процешв у горах сприяти-ме також спорудження на прських р1чках та потоках штучних перепад1в, що зменшить швидюсть водотоков i вщповщно процес ерозп грунлв. У люогос-подарськш роботi на ерозiйно небезпечних дшянках треба враховувати, що лiсова екосистема повною мiрою виконуе водорегулювальну функщю у стиг-лому вiцi деревостану. Тому в НПП доцiльно запровадити виключно 23 прийомнi поступовi рубання, що одночасно забезпечить яюсне природне поновлення насаджень.
На територп майбутнього НПП у прських та передпрських зонах на схилах бшьше 20° суцшьш рубання в ялинниках потрiбно здшснювати на дь лянках площею не бшьше 1 га з наступним створенням переважно змшаних люових культур, вщповщно до коршних типiв люу, вiддаючи перевагу ялице-во-буковим, ялиново-ялицево-буковим насадженням.
Виконання наведених заxодiв мае стати прiоритетом у природоохо-роннiй та виробничiй дiяльностi на територп господарсько1 зони проектова-ного НПП. Адже тут у складi лiсовиx рослинних угруповань та на полонинах зростають види судинно! флори, що занесет до Червоно! книги Украши, серед них: бшотка альпiйська - едельвейс (Leontopodium alpinum Cass.) аршка гiрська (Arnika Montana L.), тирлич безстебловий (Gentiana acaulis L.), лiлiя
лiсова (Lilium martagon L.), вiдкасник татарниколистий (Carlina onopordifolia Besser ex Szafer.), астранщя велика (Astrantia major L.), гронянка пiвмiсяцева (Botrychium lunaria (L.) Sw.), левкорхiс бiлуватий (Leucorchis albida (L.) E. Mey.), зозулиш сльози яйцелистi (Listera ovata (L.) R. Br.) та серцелистi (L. cordata. (L.) R. Br.) тощо. Всього кiлькiсть видiв флори, що тдлягають дер-жавнiй охорош, разом з видами, занесеними до Свропейського Червоного списку становить 54, що складае майже половину "червонокнижних" видiв Укра!нських Карпат. Значно! природоохоронно! щнносп ця територiя набу-вае у зв'язку з високим ступенем насиченост !! флори ендемiчними видами як загальнокарпатськими, так i схiднокарпатськими, всього !х тут зареестро-вано майже сорок [10].
Багатою е i фауна майбутнього НПП "Буковинсью прсью люи". На цiй територп мешкають 28 видiв, що занесенi до Червоно! книги Укра!ни i 14 видiв з Свропейського Червоного списку. Серед них - ведмщь бурий (Ur-sus arctos L.), горностай (Mustela erminea L.), борсук (Meles meles L.), кiт люо-вий (Felis silvestris Schreber), рись (Lynx lynx L.), мiдиця альпiйська (Sorex al-pinus Schinz), змiеlд (Circaetus gallicus Gm.), беркут (Aquila chrysaetos L.), глушець (Tetrao urogallus L.), сич волохатий (Aegolius funereus L.) та багато шших. Територiя НПП ушкальна ще й тим, що тут мешкають 70 особин оленя шляхетного (карпатського) (Cervus elaphus montanus L.) [9].
Варто зазначити, що вщповщно до Закону Укра!ни "Про природно-за-повщний фонд", даш Червоно! та Зелено! книг Укра!ни е базою для напов-нення Державного кадастру територш та об'екпв природно-заповщного фонду об'ективною шформащею згiдно зi сучасними нормативно-правовими документами вщповщно до змiсту, структури та техшчних характеристик структурних елеменпв кадастрових облiкових номерiв.
Висновки. Таким чином, створення Нащонального природного парку "Буковинсью прсью люи" е запорука тдтримання науково обгрунтовано!, репрезентативно! та ефективно керовано! еколопчно! системи, як базового елемента збалансованого розвитку Буковинських Карпат. НПП забезпечить зменшення експлуатацшного навантаження на прсью екосистеми, покращан-ня режиму люокористування в планi безумовного використання захисних, природоохоронних та рекреацшно-оздоровчих функцш лiсiв, а також збере-ження ушкальних i типових природних ландшафпв.
У справi вдосконалення кадастрово! дiяльностi на територп проекто-ваного Нащонального природного парку "Буковинсью прсью люи" значне мюце вiдведено здiйсненню наукового мониторингу та спецiальним досль дженням, що необхщш для заповнення вщомостей про об'екти Державного земельного кадастру та !х кадастрово! щентифжацп вщповщно до додаткiв 1 -4 та 6 Постанови Кабшету Мiнiстрiв Укра!ни вiд 17 жовтня 2012 р., № 1051 " Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру" i ма-ють на мет внесення вiдповiдних змiн до документацп iз землеустрою та ощнки земель, яка е тдставою для внесення вщомостей до Державного земельного кадастру.
Науковий вкник 11.1ТУ УкраУни. - 2013. - Вип. 23.6
Комплекс дослщжень, що буде здшснюватися в rany3Î збереження генофонду рослинного i тваринного свпу, екологiчно-збaлaнсовaного природо-користування, кaдaстровоï оцiнки бiорiзномaнiття стане передумовою вирь шення екологiчних проблем, розвитку рекреaцiйноï бaзи, екотуризму тa сга-лого розвитку гiрського регiонy.
Л1тература
1. Голубець М.А. Концептyaльнi зaсaди стaлого розвитку гiрського регiонy / М.А. Голу-бець. - Льв1в : Вид-во "ПоллГ, 2007. - 288 с.
2. Зaкон y^aita "Про Держaвний земельний кaдaстр" вщ 07.07.2011 р., № 3613-VI. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/3613-17.
3. Концепщя збереження бюлопчного рiзномaнiття Укрaïни / Зaтв. Постaновою КМУ в1д 12.05.1997 р., № 439. - К., 1997. - 28 с.
4. Мaтерiaли лiсовпорядкyвaння лгав Путильського держлюгоспу Чершвецького об-лaсного yпрaвлiння лiсового господaрствa. - Кив^кя лiсовпорядкyвaльнa експедицiя, 2008,364 с.
5. Про зaтвердження Порядку ведення Держaвного земельного кaдaстрy. Пост. Кaбiнетy Мiнiстрiв y^aïra вiд 17 жовтня 2012 р., № 1051. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1051-2012-п.
6. Рaмковa Конвенщя про охорону тa стaлий розвиток Кaрпaт : зб. зaконодaвчих aктiв Укрaïни про охорону ^в^литтого природного середовищa. - Чернiвцi : Вид-во "Зелета Бyковинa". - 2009. - Т. 10. - С. 311-315.
7. Солодкий В.Д. Держaвний кaдaстр територiй тa об'екпв природно-зaповiдного фонду : нaвч. поабн. / В.Д. Солодкий, Р.1. Беспaлько, I.I. Кaзiмiр. - Чернiвцi : Вид-во Чершвецького НУ, 2013. - 256 с.
8. Солодкий В.Д. Вплив техногенно-природних фaкторiв нa збaлaнсовaне природоко-ристyвaння в yмовaх прських екосистем / В.Д. Солодкий, Р.1. Бесгалько, I.I. Кaзiмiр // Геоде-зiя, кaртогрaфiя тa aерофотознiмaння : мiжвiдомч. нayк.-техн. зб. - Львiв. - 2012. - Вип. 76. -С. 127-133.
9. Червота книга y^aïra. Твaринний свiт. - К. : Изд-во Глобaлколсaлтинг, 2009. -
624 с.
10. Червота книгa y^aïra. Рослинний свiт. - К. : Изд-во Глобaлколсaлтинг, 2009. -
912 с.
11. ^рик Й.В. Прогрaмa розвитку зaповiдноï спрaви Чернiвецькоï облaстi / Й.В. ^рик, В.Д. Солодкий // Вюник Львiвського нaцiонaльного yнiверситетy iм. feara Фрaнкa. - Сер.: олопчта. - Львiв : Вид. центр ЛНУ iм. Iвaнa Фрaнкa. - 2008. - № 48. - С. 83-89.
12. Furdychko O.I. Implementation of Carpathian Convention provisions in Bukovinian Carpathians / O.I. Furdychko, V.D. Solodky // S4C Science for the Carpathians Newsflash, January, 2009. - Pp. 3-4.
Солодкий В.Д., Беспалько Р.И., Казимир И.И. Кадастровая оценка биомногообразия проектируемого Национального природного парка "Буковинские горные леса"
С целью реaлизaции госyдaрственной политики в сфере рaсширения сети территорий природно-зaповедного фондa и прогрaммы рaзвития зaповедного делa Черновицкой облaсти осуществлены перспективный aнaлиз и кaдaстровaя оцента биом-ногообрaзия проектируемого Нaционaльного природного гарта "Буковинские горные лесa".
Предложенные мероприятия по сохрaнению генофондa видов рaритетов рaсти-тельного и животного мирa, экологическо-сбaлaнсировaнного природопользовaния в комплексе с yсовершенствовaнием кaдaстровых исследовaний природных ресурсов станут предпосылкой повышения эффективности yпрaвления устойчивым рaзвитием Кaрпaтского региота.
Ключевые слова: Буковинские Кaрпaты, сбaлaнсировaнное рaзвитие, природ-но-зaповедный фонд (ПЗФ), нaционaльный природный пaрк (НПП), госyдaрствен-ный кaдaстр, кaдaстровaя идентификaция.
Solodky V.D., Bespalko R.I., Kazimir I.I. Cadastral assessment of biodiversity in projected National natural park "Bukovina mountain forests"
The perspective analysis and cadastral assessment of biodiversity in projected National natural park "Bukovina mountain forests" are presented in order to realize a state policy for expansion the nature and reserve fund territories and the program of reserve business development in the Chernivtsi region. The actions for genofund preservation of rare types in flora and fauna, ecological and balanced environmental management and perfection of cadastral researches the natural resources will become the precondition for effective management by sustainable development in the Carpathian region.
Keywords: Bukovina Carpathians, balanced development, nature reserve fund (NRF), national natural park (NNP), state cadastre, cadastre identification.
УДК 630*228.7:620.2 Проф. Я.Д. Фучило1, д-р с.-г. наук;
ст. наук. cniepo6. М.В. Сбитна, канд. с.-г. наук; здобувач О.Я. Фучило3
АВТОХТОНН1 ВЕРБИ УКРА1НИ
Наведено даш про видовий склад автохтонно! дендрофлори Укра!ни. 1з 25 ви-дiв автохтонних верб Украши 4 належать до шдроду верба (Salix), 16 - до шдроду ветржс (Vetrix) i 5 - до шдроду хаме™ (Chamaetia). 1стотне господарське значення мають природш насадження верб бшо!, ламко!, тритичинково!, гостролисто!, попе-лясто! i, меншою мiрою, - вушкато!, сшезько!, козячо!, розмаринолисто!, п'ятитичин-ково! i прутоподiбно!. Представники шдроду Chamaetia i 4 види шдроду Vetrix е рщ-гасними червонокнижними видами, що потребують охорони.
Ключовг слова: автохтонна дендрофлора, верба, вид, розповсюдження, вико-ристання.
Необхщнють залюення значних обсяпв малоефективних для сшьсько-господарського використання земельних упдь, нейтрал1зацп за допомогою люових насаджень негативно! дп низки еколопчних чинниюв, зростання по-питу на деревну сировину та 1нш1 продукти люу ставлять перед л1с1вниками Укра!ни проблему необхщносп розширення асортименту зад1яних у люогос-подарському виробнищв деревних вид1в. У виршенш поставлених завдань важлива роль належить швидкорослим видам, зокрема вербам.
Особливого значення використання верб набувае зараз, коли назрша необхщнють штенсивного розвитку виробництва вщновлюваних джерел енергп, зокрема - фггомаси. Одним з ефективних напрям1в отримання ос-танньо! е !! вирощування на спещальних енергетичних плантащях.
Рхд верба (Salix L.) - найчисельшший в дендрофлор1 Укра!ш, однак дотепер вш залишаеться недостатньо вивченим. Метою наших дослщжень було уточнення видового складу верб, що природно ростуть в Укра!ш i виз-начити !х мюце у виршенш р1зних економ1чних i еколопчних проблем. В ос-таннш обробщ роду Salix L. для територп Украш [4] описано 25 вид1в: у тд-род1 верба - 4, хамепя - 5 i в п1дрод1 ветржс - 16 (табл.).
1 ИУ бiоресyрсiв i природокористyвaння Украши, м. Кшв;
2 ВП HY бiоресyрсiв i природокористyвaння Украши, Боярська ЛДС, м. Боярка;
3 HyR. кер1вник: проф. А.Ф. гойчук, д-р с.-г. нayк - HY бiоресyрсiв i природокористyвaння Украши, м. Ктв
