CC BY
0PSYCHOLOGY
Ф1ЗКУЛЬТУРНО-СПОРТИВНА ДШЛЬШСТЬ ЯК ФАКТОР ЛЕГ1ТИМ1ЗАЦЙ АГРЕСИВНОСТ1 У ПЕР1ОД ЮНОСТ1
Koval Hanna,
Associate Professor, Odessa I.I. Mechnikov National University,
Department of Social and Applied Psychology, Faculty of Psychology and Social Work; Rosenberg Irina,
Senior Lecturer, Odessa National Maritime University, Department of Physical Education and Sports, Master of Sports in Table Tennis
Braslavsky Igor,
Senior Lecturer, Odessa National Maritime University, Department of Physical Education and Sports, international master of sports in athletics
DOI: https://doi.org/10.31435/rsglobal_ws/30042020/7037
ABSTRACT
According to the General Prosecutor's Office, in 2019-2020 in Ukraine, the total number of crimes decreased, but at the same time the number of some grave and especially grave ones increased, for which prison terms are provided up to life imprisonment. Law enforcers also note an increase in juvenile delinquency with a tendency to particular cruelty. Obviously, the types of these serious crimes are associated with the level of the general index of aggression of offenders. Considering, also, the high rate of relapse of crimes related to aggressive behavior, we should talk about the special relevance and acuteness of this socio-psychological problem. In the article, the authors cite research data on the legalization of aggressiveness, taking into account the individual psychological characteristics of the individual and mesofactors: joint physical culture and sports activities at the level of a close social environment. An analysis of the results of the study indicates that the main group of students engaged in physical education and sports sections during 4 years of study at a university demonstrates significantly lower indicators of psychological and psychological characteristics indicating potential aggressiveness than the control group of students who did not engage in physical education / sports during the specified period.
Citation: Koval Hanna, Rosenberg Irina, Braslavsky Igor. (2020) Fizkulturno-Sportyvna Diialnist yak Faktor Lehitymizatsii Ahresyvnosti u Period Yunosti. World Science. 4(56), Vol.3. doi: 10.3143 5/rsglobal_ws/30042020/7037
Copyright: © 2020 Koval Hanna, Rosenberg Irina, Braslavsky Igor. This is an open-access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License (CC BY). The use, distribution or reproduction in other forums is permitted, provided the original author(s) or licensor are credited and that the original publication in this journal is cited, in accordance with accepted academic practice. No use, distribution or reproduction is permitted which does not comply with these terms.
Вступ. Сощально-економiчm перетворення в Укра'ш породили ряд негативних громадських трансформацш, що актуалiзують деструктивт тенденцп серед населення. За даними Генерально! прокуратури, у 2019 рощ в Укрш'ш ютотно знизилася загальна кшькють злочитв, але при цьому збшьшилася кшьюсть тяжких та особливо тяжких, за яю передбачеш тюремш термiни аж до довiчного. Вщповщно до Кримшального Кодексу Украни, до них вщносяться: вбивства, згвалтування, пограбування, розбiй, тяжкi тшесш ушкодження. Правоохоронцi констатують, також, зростант юнацько! злочинностi з тендендieю до особливо! жорстокосп.
ARTICLE INFO
Received: 16 February 2020 Accepted: 12 April 2020 Published: 30 April 2020
KEYWORDS
aggression, physical education, legitimization, students,
individual psychological features, prevention,
heavy law enforcement.
Очевидно, що види цих тяжких злочишв пов'язан з високим piBHeM загального iндексу агресивностi правопорушникiв. Враховуючи, також, високий рiвень рецидиву злочинiв, пов'язаних з агресивною поведiнкою, слiд говорити про особливу актуальшсть i гостроту ща соцiально-психологiчноï проблеми.
Тяжкi правопорушення, яю зазвичай пов'язують з поняттями «агрешя» i «агресившсть», вже давно стали предметом суперечок серед тих, хто займасться вивченням цього феномена, а ïx профiлактика та корекцiя дос е однieю з серйозних i складно розв'язуваних проблем.
Аналiз спадкових та бiологiчниx детермiнант агресiï представлено в роботах Л.М. Балабановой 1.О. Вiденеева, А.Ш. Коваль, М.А. Кузнецова, К. Лоренца, Д. Зшьмана та ш.; псиxологiчниx детермiнант - Л. Берковщ, Д. Долларда, Н. Мшлера та iн. Вплив xiмiчниx речовин на появу агресп дослiджували Т. Румянцева, С. Тейлор, К. Леонард, Р. Шунпх та ш. Взаемозалежшсть агресiï та статi проаналiзовано в працях таких вчених, як: Е. Бiмен, Г. Берд, Г. Кларк, К. Мойер та ш.
Агресда як соцiальний феномен i як специфiчну поведiнку дослiджували як психологи, так i iншi вiтчизнянi та зарубiжнi фаxiвцi - юристи, пол^ологи, фiлософи, соцiологи: О.М. Бандурка, Р. Берон, С.В. Землянська, G. 1лын, А. Налгаджян, Д. Ольшанський, А. Реан, Д. Рiчардсон, Е. Фромм, С.1. Яковенко та iн. Аналiз наукових дослiджень з проблеми дозволив зробити висновки про те, що термш «агрешя» е досить загальним i позначае дда або намiр, що мае за мету нанесення шкоди iншiй людинi.
Термiн «агресившсть» е бiльш «вузьким». Велика психолопчна енциклопедiя трактуе агресивнiсть як стшку рису особистостi; готовнiсть до агресивноï поведiнки. Агресивнiсть вiдноситься до групи бюлопчних факторiв, що впливають на появу агресившсть Це спадково-характеролопчш, резiдуально-органiчнi фактори та iндивiдуальнi особливосп людини.
Спадково-xарактерологiчнi фактори е вродженими. До них належать вроджеш шстинкти (наприклад, «потяг до смертi», З. Фрейд; шстинкт самозбереження, К Лоренц) та генетична пам'ять. К. Юнг стверджував, що архетипи передаються з поколшня в поколшня не за рахунок культури, а за рахунок генетики, тобто накопичений досвщ предюв в боротьбi за виживання, мисливства, полювання та iн. передаеться сьогодшшньому поколiнню на рiвнi генiв i проявляеться в формi захисно1' агресп. Сюди ж вiдносять особливостi ЦНС, якi закладенi в людини генетично (прикладом може виступати тип ВНД: так, вщомо, що сильний неврiвноважений тип бiльш схильний до агресивно1' поведiнки) [5].
Рiвнi агресивностi визначаються як навчанням в процесi соцiалiзацiï, так i орiентацiею на культурно-сощальш норми, найважливiшi з яких — норми сощально1' вiдповiдальностi i норми вщплати за акти агресiï.
С.В. Березка сощальш фактори, якi мають вплив на формування агресивностi, шдрозд^е на мiкрофактори, мезофактори та макрофактори.
До групи «мшрофактори» належить вплив найближчого значимого оточення (референтно!' групи) - им% друзiв; саме в найближчому оточеннi людина переймае патерни поведшки, засвоюе правила та норми, способи реагування та реакцн на и чи iншi ситуацiï, i втому чи^ агресивнi дiï та вчинки.
До групи «мезофактори» вчений вщносить вплив неблизького оточення (колективи в садках, школах, товариш^, а також комп'ютерних нор, засобiв масово1' iнформацiï та молодiжниx течiй в сощальних мережах.
Макрофактори передбачають вплив глобальних факторiв на появу агресивно1' поведiнки: соцiально-полiтичнi, економiчнi кризи в свт, вiйни, розвиток тероризму; ставлення суспiльства до проявiв агресiï.
В окрему групу видшено «особистiсний фактор» до якого вщносяться iндивiдуальнi психолопчш особливостi особистостi. Наприклад: рiвень сформованост самоконтролю (вмiння контролювати власнi емоци та дiï, локус контрою); наявшсть вольових якостей (якi забезпечують можливють прийняти рiшення агресивно1' дiï чи «не дн»), деяких особистiсниx рис (негативiзм, злобнiсть, впертiсть, ворожiсть, роздратованють, емоцiйна чуттевiсть), особливостi пережитого досвщу (наявнiсть шаблонiв реагування на поди; пережите насилля; сформованосп моральних поглядiв та життевих цiнностей i т. д.), гендер (стать) [4].
Теоретичний аналiз стану проблеми агресивностi демонструе наявшсть принципово рiзниx пiдxодiв до розумшня сутностi i природи агресп, що свщчить про багатоаспектнiсть,
6araTonnaHoBicrb gocnig^yBaHoro aBH^a; npo 6araTo$aKTopHy o6yMoBnemcrb arpecii' aK n0BegiHK0B0r0 aKTy i arpecHBHOCTi aK BnacTHBocri 0C06HCT0CTi.
HaM6inbm npogyKTHBHHM, Ha Ham nornag, npegcraBnaeTbca nigxig, ^o BHxogHTb i3 06yM0BneH0CTi arpecHBHHx npoaBiB b oco6ucTicHux xapaKTepucTHKax i noBegrn^ co^anbHo-ncuxonorinHUMH npHHHHaMH.
IcHye BenHKa KinbKicrb 3aco6iB ^o go npo^inaKTHKH Ta Kope^il arpecHBHOCTi.
y po6oTi «Arpecia. TaK 3BaHe 3no», aKa B^e cTana KnacunHoro, K. Пopeнц craepg^ye, ^o arpecHBHicTb 6yna o6yMoBneHa пpoцecoм BHyrpimHboBHgoBoro Big6opy, aKuö TpuBaB 6araTo THcanoniTb i HagaB cepMo3HHÖ BnnuB Ha Hamux npegKiB. BneHHH, TaKo^, po3yMie arpeciro CKopime eHepreTHHHo, aK Te, ^o HaKonunyeTbca i BHMarae po3pagKH [9].
A. ryTTMaH CTBepg^ye, ^o BHxig arpecii b cnopTi cnpuae 3HH^eHHro arpecuBHocri i b iHmux c^epax cycninbHoro ^Hrra. BneHHH KoHcTaTye, ^o ^ He cTocyeTbca y6oniBanbHHKiB, aKi BHnycKaroTb cBiö rHiB nig nac $yr6onbHHx cyrunoK. To6to KaTapcuc Big nepernagy 3MaraHb He npH3BogHTb go co^anbHo npuMHaTHHx cnoco6iB Bupa^eHHa gecTpyKTHBHHx eMo^M, aKi Mornu 6 b iHmiM crnyaujl goBecTH go cKoeHHa B6uBcTBa a6o 3rBanTyBaHHa. BigHocHo ^ caMHx cnopTcMeHiB, aBTop nigKpecnroe, ^o arpecHBHicTb ix 3HH^yeTbca, ane цe noacHroe ^M $aKT thm, ^o nig nac 3aHaTb bohh BmpanaroTb BenHKy KinbKicTb. npoTe, arpecia 3HH^yeTbca [6].
flocnig^eHHa cnopTHBHHx ncuxonoriB A.C. AmKeHa3i Ta B.H. Mapi^yKa cBigHHTb, ^o 3aHaTTa cnopToM cnpHae «nepeKnroneHHa» HeraTHBHoi no6yroBol arpecHBHocTi b 3gopoBy «cnopTHBHy 3nicTb», npHnoMy 3aÖMaroTbca egHHo6opcTBaMH MeHm arpecHBHi, m^ $yr6onicTH i Ba^KoaraeTH [2].
ro.A. AHToHaH KoHcTaTye, ^o BciM BigoMi HHcneHHi cKaHganu 3 THTynoBaHHMH 6oKcepaMH i $yr6onicTaMH, aKi «panroM» BuaBnanuca y в'aзннцi 3a 3rBanryBaHHa, n'aHi 6iMKH, xyniraHcTBo i nneHoymKog^eHHa [1]. Ane цi garn, aK craepg^ye fl.C. fflaraKo, e BHKnroneHHaM 3 npaBHn: pe3ynbTaTH o6cTe^eHHa cnopTcMeHiB pi3HHx BHgiB cnopTy, piBHa KBani^iKa^l Ta Monogi, ^o He 3aÖMaeTbca cnopToM, He garoTb nigcTaB roBopHTH npo 6inbmy arpecHBHicTb cnopTcMeHiB. Einbm Toro, BigMiHHocTi no pagy noKa3HHKiB arpecHBHocTi cBignaTb npo 6inbm Bupa^em npoaBH KoHKpeTHHx ^opM arpecii y He cnopTcMeHiB [1].
OgHaK gocnig^eHHa co^anbHo! nerani3a^l arpecHBHocTi, aK BnacTHBocri oco6HcTocTi, 3a gonoMororo $i3KynbTypHo-cnopTHBHo! gianbHocTi BKpaM po3pi3HeHi Ta gucKyciMm. 3 Hamol tohkh 3opy, nerani3a^a arpecHBHocTi - цe BH3HaHHa $aKTy HaaBHocTi arpecHBHocTi cy6'eKTa i Mo^nuBicrb Moro npoaBy b co^anbHo-npuHHaTOl $opMi. Buxoganu 3 gyMKH, ^o bhcokhm piBeHb arpecHBHocTi y cTpyKTypi oco6ucTocTi e ogHHM 3 ^aKTopiB pu3HKy po3BHTKy npoTHBonpaBHol noBegiHKH, aKTyanbHicTb po6oTH o6yMoBneHa Heo6xigHicTro paHHbol npeBeH^l Ta nerani3a^l arpecHBHocTi y oci6 roHa^Koro BiKy.
Pe3y^bTaTH gocnig^eHHH. B gocnig^eHHi npuÖHanu ynacrb 64 cTygeHTH 4 KypciB pi3HHx ^aKynbTeTiB Ta iHcTHTyriB OgecbKoro Ha^oHanbHoro MopcbKoro ymBepcureTy. OcHoBHa Bu6ipKa cKnaganaca i3 32 oci6 roнaцbкoro BiKy, aKi Ha npoTa3i Maö^e 4 poKiB perynapHo BigBigyBanu cnopTHBHi ce^il HacTinbHoro TeHicy i nerKol aTneTHKH Ta 32 oci6 roнaцbкoro BiKy, aKi HiKonu He 3aHManuca cnopToM a6o $i3KynbTyporo. npu ^opMyBaHHi Bu6ipKH BHKopucraHo:
- BiKoBa пepiogнзaцia fl. EpoMnea (Bromley, 1966). HayKoBe^ noginae цнкn «roHicTb» Ha 2 cragil: cTapme mKinbHe gHTHHcTBo (11-15 poKiB) Ta ni3Ha roHicTb (15-21 piK).
- BiKoBa nepiogH3a^a y paMKax 6ionorinHoro nigxogy. no gaHHM Manol MeguHHo! eнцнкnoпegil go roHa^Koro BigHocuTbca nepiog 3 16 go 20 poKiB.
- KpHMrnanbHHH KogeKc yKpalHH. y nacTHHi 1 ct. 22 KKy npaMo 3a3HaneHo, ^o «KpuMiHanbHiö BignoBiganbHocTi nignararoTb oco6u, aKHM Ha MoMeHT BHHHeHHa 3nonuHy BunoBHHnoca micтнagцaтb poKiB». Цeн BiK Ha3HBaroTb 3aranbHHM BiKoM KpuMiHanbHol BignoBiganbHocri.
MeTogu goc^ig^eHHa:
- TeopeTHHHi: cuHTe3 Ta aHani3 g^epen 3 ncuxonorinHo! niTepaTypu.
- ncuxogiarHocTHHHi: MeToguKa 6araTo^aKTopHoro gocnig^eHHa oco6ucTocTi P.E. Kerrenna; 6araTopiBHeBHÖ oco6ucTicHHH onuTyBanbHHK «AganTHBHicTb» O.M. MaKnaKoBa i C.B. HepM'aHiHa; MeTogHKa giarHocTHKH Mi^oco6ucTicHHx BigHocuH Hipi; MeTogHKa «ArpecuBHa noBegiHKa» (G.n. InblH , n.O. KoBanboB); TecT - onuryBanbHHK K. ToMaca Ha noBegiHKy b KoH^niKTHiM cнтyaцil.
- Методи описово! математично! статистики та порiвняльний аналiз.
Вибiр психодiагностичних методик обумовлено сощально-психолопчними якостями особистостi, яю дiагностують цi методики, i якi у сукупносп можуть iнтегрувати агресивнiсть. При наявносп такого фактора, як сощальна ситуацiя, сукупнiсть цих якостей може стати тригером противоправно! поведiнки, що призводить до скоення злочинiв високого ступеня тяжкостi i як моральним, так i прямим фiзичним збитком для людит аж до летального результату.
Методика багатофакторного дослщження особистосп Р.Б. Кеттелла використана для дiагностики особистiсних особливостей студентiв за шкалами, яю, на нашу думку, впливають на формування агресивностi особистостi [7].
Завдяки методищ мАдаптивнiстьм О.М. Маклакова i С.В. Черм'янша, ощнювались адаптацiйнi можливостi особистостi з урахуванням соцiально-психологiчних та деяких психофiзiологiчних характеристик, що вщображають узагальненi особливостi нервово-психiчного та соцiального розвитку: нервово-псжгчну стiйкiсть, комунiкативнi здiбностi, моральну норматившсть, особистiсний адаптацiйний потенцiал [11].
За допомогою методики дiагностики мiжособистiсних вщносин Т. Лiрi дослiджувалось уявлення суб'екта про себе i щеальне «Я» та особливост особистiсних вiдносин по два чинникам домшування - шдпорядкування i дружелюбнiсть - агресивнiсть [12].
За допомогою методики «Агресивна поведшка» G. 1лына, П.О. Ковальова ощнювалось стриманiсть - нестриманiсть дослiджуваних та тип агресивно! поведiнки по наступним характеристикам: пряма вербальна агресiя, непряма вербальна агресiя, пряма фiзична агреая, непряма фiзична агресiя [10].
За допомогою Тест - опитувальника К. Томаса ощнювались наступш стратегiï поведшки у конфлiктнiй ситуацiï: конкуренцiя (змагання), пристосування, компромiс, ухилення,спiвробiтництво [13].
Аналiз вибiрки студентiв основноï групи за методикою Р.Б. Кеттела, демонструе наступний розподш типiв темпераменту дослiджуваних: 17% представниюв холероïдноï групи, 32% - сангвшощно1' групи, 39% - меланхолощно].' групи та 24% представникiв флегмато1'дно1' групи. З урахуванням дослiджень С.В. Агаркова та ш, можна констатувати наступне: найбшьш високi показники ворожосп, як одного з чинникiв агресивносп природно мають меланхолiки та холерики; найбiльшi показники безпосередньо агресивностi мають, також, холерики та трохи менш - меланхолши. Якостi нервово1' системи обумовлюють показники негативiзму, дратiвливостi, вербальной фiзичноï i непрямо].' агресiï у представниюв холерощно].' групи, а шдозршсть i образливiсть, дратiвливiсть i почуття провини е якостями, якi притаманш представникам меланхолощно].' групи. Розподiл тишв темпераменту в основно].' виборцi демонструе наявшсть 12% представникiв холерощно].' групи, 36% - сангвшощно].' групи, 44% -меланхолощно].' групи та 8% представниюв флегматощно].' групи. Таким чином, до ворожих та маючих агресивнють типiв в основно].' виборцi вщносяться 56% студеппв, до потенцiйно неагресивних - 54% студенпв.
Розподiл тишв темпераменту у контрольно!' вибiрцi демонструе 10% представниюв холерощно].' групи, 35% - сангвшощно].' групи, 44% - меланхолощно].' групи та 11% представниюв флегматощно].' групи. Таким чином, до ворожих та маючих агресивнють тишв в контрольно!' виборщ вiдносяться 54% студеппв, до потенцiйно неагресивних - 56% студенпв.
Зниження iндексу агресивносп спостерiгаеться в ряду: холерiкi ^ меланхолiки ^ сангвiнiки ^ флегматики.
Товариськють - це мiжособистiснi стосунки, яю базуються на едностi штерешв у спiльнiй дiяльностi i передбачають духовну (щейну) еднiсть та вщповщний ступiнь рiвностi. По Шкала «товариськосп - замкненостi» 59,9% студентiв основно].' групи являються товариськими, охоче щуть на контакт, легко встановлюють гарш вiдносини. У контрольно!' групi цей показник складае 39,7 % студенпв.
Емоцшна стабiльнiсть - це здатнють людини до збереження стiйкостi психiчних i психомоторних процесiв, до пщтримки професiйно!' ефективностi в умовах впливу емощогенних факторiв; здатнiсть стримувати, не проявляти емоцiï, зберiгати спокiй i спокшно реагувати на несприятливi обставини. Результати за шкалами - «емоцшна стабшьнють -емоцшна не стабшьнють» демонструють досить висою показники емоцшно].' стабiльностi, а саме 64,3% (31,3% - високий рiвень та 33% середнш рiвень), що свiдчить про урiвноваженiсть
студенев. У контрольнш вибiрцi емоцiйно стабiльних студенев 49,1% (19% - високий рiвень, 30,1% - середнiй рiвень).
Стримашсть або утримання - моральна яюсть, яка вважаеться невiдступним та свщомим пануванням розуму над пристрастями й шшими недобрими поривами. Шкала «стримашсть -експресивнють», показуе, що в основноï групi 67,6% студентiв набрали високий результат по стриманосп (37,1% - високий рiвень, 30,5% - середнш рiвень). У контрольнiй груш стримашсть притаманна 44% дослщжуваних (19% - високий рiвень, 25% - середнш).
Нормативна поведшка - вид поведшки, що вщповщае сощальним нормам. Аналiз результатiв по Шкалi «норматившсть» демонструе, що 72% опитаних з основноï групи отримали високий результат (23% - високий рiвень та 51% - середнш рiвень), що свщчить про ïx вихованiсть та умшня вiдповiдати соцiальним стандартам. У контрольнш груш показник нормативност - 49% (9% - високий рiвень, 40% - середнш рiвень).
Прямолшшшсть характеризуеться у бажаннi людини висловлювати ус свою думки у чеснш формi. Ця риса не е негативною, якщо людина прямолiнiйна в мiру, якщо вона каже реч^ якi не зачiпають почуття шших людей. Але надмiрна прямолiнiйнiсть може бути ознакою вербальноï агресивностi. В основноï групi по шкалi «прямолшшшсть - дипломатичшсть» ми спостерiгаемо наступш данi: 59% опитуваних мають високий рiвень дипломатичностi (12% -високий рiвень, 47% - середнiй рiвень). У контрольнiй групi рiвень прямолшшност перевищуе рiвень дипломатичностi - вщповщно, рiвень дипломатичностi складае 35,5% (8% - середнш рiвень, 27,5% - низький рiвень).
Самоконтроль - це сукупшсть властивостей саморегуляцiï, пов'язана з усвщомленням особистiстю самоï себе. Даний блок надбудовуеться над усiма шшими блоками i здшснюе над ними контроль: посилення або послаблення дiяльностi, корекцiю дiй i вчинкiв, передбачення i планування дiяльностi i т. д. Даш по шкалi «самоконтроль» показали, що 74,8% студенпв основноï групи мають достатньо високi показники (52% - високий рiвень, 22,8% - середнш рiвень). У контрольнш груш студенпв показники самоконтролю знаходяться на середньому рiвнi - 49,1% ( 3% - високий рiвень, 46,1% - середнш рiвень)
Псих1чна напруженiсть являе собою одну з форм цiлiсноï псиxологiчноï реакцiï людини в екстремальних ситуацiяx. Як i всякий стан, псиxiчна напруженiсть е динамiчним проявом всiеï псиxологiï особистосп в даний час або за певний часовий в^^зок, особистiсний динамiчний феномен. Псиxiчна напруженiсть за своïми основними псиxологiчними ознаками цiлiсна, як цшсна псиxологiя самоï особистостi. Вона структурна i многокомпонентна, як i психолопя особистосп, i не може бути окремим процесом або деякою сумою елеменпв психши. Вона включае в едносп i взаемозв'язках мотивацшш, пiзнавальнi, емоцiйнi, вольовi та психомоторш прояви. Характеристики псиxiчноï напруженостi в рiзниx ситуацiяx несуть на собi вiдбиток об'ективноï специфiчностi цих ситуацш i iндивiдуалiзованоï специфiчностi реакцiï особистосп на них. У внутршшх характеристиках псиxiчноï напруженостi багато бiльше специфiчно-особистiсного i специфiчно-ситуативного нiж стандартного, енергетичного, що характерно для психолопчного стресу. Результатi по шаклi «розслаблешсть - напруженiсть» - демонструють, що 67% вщсоток дослiджуваниx основноï групи мають високий ступень розслабленосп (18,9% -високий рiвень, 48,1% - середнш рiвень). У контрольнiй груш 43% студенти мають середнiй рiвень розслабленостi (2% - високий рiвень, 41% - середнiй рiвень).
По шкалам «штелект», «пiдпорядкованiсть - самоствердження», «смiливiсть -боязкiсть», «довiрливiсть-пiдозрiлiсть», «спокшшсть - тривожнiсть», «практицизм -чуттевють», «екстраверсiя - iнтроверсiя, «консерватизм - радикалiзм» в основноï та контрольноï групах достовiрниx вiдмiнностей не виявлено.
Дiагностику адаптацiйниx здiбностей проведено за допомогою методики О.М. Маклакова i С.В. Черм'янша. Адаптившсть - це здатнють системи пристосовуватися до рiзниx умов навколишнього середовища. Багато авторiв пов'язують це поняття з такими економiчними ознаками, як гнучкiсть, ефективнють, конкуренцiя, стiйкiсть. Бiли отриманi наступш результати. В основноï вибiрцi переважна кшькють опитаних мае високий та достатнш рiвень адаптивностi - 31,3% та 55,6% (86,99%). Це свщчить, що щ студенти швидко адаптуються до незнайомих та стресових ситуацш, мають нервово-псиxiчну стiйкiсть на достатньому рiвнi та високу моральну норматившсть. У контрольноï групi студентiв високий рiвень мають 12,2% опитуваних, середнш - 46,3% (58,5%). Можна припустити, що 41,5%
студенпв контрольно! групи важко адаптуються до нових умов, схильш до конфлшпв та асощальних вчинкiв. З урахуванням сучасних наукових даних о позитивно! кореляцп ступеню дезадаптацi! з рiвнем особистюно! агресивностi, можна припустити можливiсть негативного життевого сценарiю з тенденцieю к правопорушенням [8].
Дiагностику мiжособистiсних вiдносин у студентiв юнацького в^ було проведено за допомогою методики Т. Лiрi. В цiлому дiагностика дозволила охарактеризувати бiльшу частину вибiрки студентiв, як тих, що з готовтстю iдуть на контакт, тдтримання гарних взаемовiдносин та позитивно! атмосфери, являються товариськими з оточуючими. В основно! групi по шкалi «Домiнування» 88,2% мають помiрний та високий рiвень домiнування (46% - помiрний, 42,2% -високий). У контрольнш групi, вiдповiдно, 72% (41% - помiрний, 31 - високий). Але екстремально високий рiвень домiнування у студенпв основно! групи мае 3% студенпв, а у контрольнiй - 9%. Така риса, як домiнування, не е негативною сама по собь Але за певних обставин призводить до проявiв агресивностi рiзного ступеню тяжкостi у вiдношеннi друго! людини.
По шкалi «Дружелюбнiсть» i основна, i контрольна вибiрка студенпв мають результати практично на одному рiвнi. В основнiй групi щ показники складають 69% (помiрний рiвень -44,7%, високий рiвень - 24,3%). У контрольш групi це показник склав 70% (помiрний рiвень -43%, високий рiвень - 27%). Це свщчить, що бшьшють респондентiв с готовнiстю iдуть на контакт, шдтримують гарнi взаемовiдносини та позитивну атмосферу, являються товариськими з оточуючими. Але у контрольнш груш низький показник складае 21% дослщжуваних проти 9% в основно! груш.
Дiагностику рiвня стриманосп у конфлштних ситуацiях було проведено за методикою 1ль!на СП. та Ковальова П.А. «Агресивна поведiнка». Студентам основно! вибiрки притаманний високий - 18% та помiрний - 55,4% рiвень стриманосп у конфлiктних ситуацiях (73,4%). Студентам контрольно! вибiрки притаманний високий - 7% та середнш - 51% стриманосп (58%). Проте у контрольнш груш показники низького рiвня значно вищ^ нiж у контрольно!, вщповщно, 42% проти 27,4%. Звiсно, низька стримашсть у конфлiктних ситуацiях може стати тригером агресивно! та, можливо, протиправно! поведiнки.
Рiзниця мiж групами спостер^аеться, також, по показникам фiзично! та вербально! агресi!. По першому показнику у основно! групi високий рiвень схильностi до фiзично! агресп мають 18% студенпв, у контрольнш - 31%. До вербально! агресп схильш 21,4% дослщжуваних основно! групи та 43% студенпв контрольно! групи.
За методикою К. Томаса було виявлена рiзниця тишв поведiнки в конфл^них ситуащях мiж дослiджуваними представниками в обох групах. Отриманi результати свщчать, що тип поведiнки «ствробггництво» мають 27% опитуваних основно! групи та 15 контрольно!. Ц студенти прагнуть долати труднощi через взаемодда з iншими, вони мають високий рiвень дружелюбностi. Слiдуючи такому стилю, людина бере активну участь у виршенш конфлiкту, але при цьому намагаеться саме спiвробiтничати з iншою людиною. Цей стиль вимагае складно! та тривало! роботи, оскшьки спочатку вiдкриваються потреби, iнтереси всiх сторш конфлiкту, а потiм проходить активне !х обговорення. Для успiшного використання стилю спiвробiтництво необхщно витратити певний час на пошук прихованих штереав iншо! сторони.
Тип поведiнки «компромю» мають 22,4% опитуваних основно! групи та 21% контрольно!. Ц студенти адекватно реагують на конфлштш ситуацп, стараються знайти загальне рiшення, яке б задовольнило оби^ сторони конфлшту. Використовуючи стиль компромiсу, людина трохи поступаеться власними штересами, щоб задовольнити !х в iншому. 1нша сторона робить те саме. Таю дп можуть певною мiрою нагадувати сшвроб^ництво. Однак компромiс досягаеться на бшьш поверхневому рiвнi порiвняно зi сшвроб^ництвом. Компромiс часто е вдалим вщступом чи навiть останньою можливiстю прийти до певного ршення.
Тип поведшки «уникнення» мають 18% опитуваних основно! групи та 22% контрольно!. Для цього типу характерна як вщсутшсть прагнення до кооперацп, так \ вщсутшсть тенденцп до досягнення власних цiлей. Цей пiдхiд реалiзуеться тод^ коли людина не вiдстоюе сво! права, не спiвробiтничае нi з ким для виршення проблеми або просто ухиляеться вщ конфлiкту. Цей стиль можна використовувати цю тактику, коли виршуеться не надто важливе питання або коли становище безвихщне. Не дивлячись на те, що багато хто вважае ухилення слабюстю, часто така «вiдстрочка» може стати шансом залагодити ситуацiю.
Тип поведшки «конкуренщя» мають 15,6% опитуваних основно! групи та 26% контрольно!. Ц студенти прагнуть добитися свого, iнколи шкодячи iншим, думаючи тiльки за свое «я». Людина, що використовуе стиль конкуренцi!, дуже активна i намагаеться йти до вирiшення конфлшту власним шляхом. Вона не надто зацiкавлена у спiвробiтництвi з шшими людьми, натомють е здатною на вольовi рiшення. Згiдно опису К. Томаса, вона намагаеться в першу чергу задовольнити власш iнтереси за рахунок чужих, примушуючи iнших людей приймати ваше вирiшення проблеми. Задля досягнення мети вона використовуе сво! вольовi якостi.
Це може бути ефективним стилем в тому випадку, коли людина тримае в руках певну владу. Однак це не той стиль, який ефективно можна використовувати в спiлкуваннi мiж людьми.
Наведемо кiлька прикладiв випадюв, коли можна використовувати стиль суперництва:
• тдсумок е дуже важливим для людини;
• людина мае певний авторитет для прийняття ршення i е очевидним, що це ршення е найкращим;
• коли немае шшого виходу;
• людина не може показати, що вона розгубилася.
Тип поведшки «пристосування» мають 17% опитуваних основно! групи та 16% контрольно!. Цей стиль означае те, що людина дiе спшьно з шшою людиною, не намагаючись вщстоювати власш штереси. Цей пщхщ можна використовувати, коли результат важливий для партнера та не дуже важливий для певно! людини. Також стиль е корисним в тих ситуащях, коли партнер мае бшьшу владу. Поступаючись, погоджуючись або жертвуючи власними штересами, людина може пом'якшити ситуащю.
Жоден стиль поведшки в конфлштних ситуащях не добрий i не поганий поза контекстом сощально! ситуацп. Ми можемо говорити тшьки про його продуктивнють/непродуктивнють в поведшкових стратепях особистостi. Проте, такий стиль поведшки в конфлшп, як конкуренцiя (суперництво) в певних обставинах, безумовно може призвести до негативних наслiдкiв: сварок, скандатв бiйок i вбивств.
Висновки. 1. Проведений загальнотеоретичний аналiз поняття «агресiя» дозволив встановити, що це системна полiфункцiональна властивiсть, яка формуеться в процесi соцiалiзацi! людини i залежить вiд комплексно! взаемодi! рiзних вiддiлiв нервово! системи, механiзмiв гормонального регулювання, зовнiшнiх подразникiв i засвоених реакцiй. Термiн «агресiя» е досить загальним i позначае дiю або намiр, що мае за мету нанесення шкоди шшш людинi. Агресивнють трактуеться як стiйка риса особистосп; готовнiсть до агресивно! поведiнки та вщноситься до групи бiологiчних факторiв, що впливають на !! появу. Це спадково-характерологiчнi, резiдуально-органiчнi фактори та iндивiдуальнi особливостi людини. Базовою пщставою агресивностi е бiохiмiчнi та нейрофiзiологiчнi особливостi функцiонування органiзму. Вчеш пiдкреслюють, що агресивнiсть пов'язана в першу чергу з маскулшютю, яка в свою чергу, пов'язана з фiзичним розвитком i тестостероном. Це так званий психогенний базис агресивносп. У процесi соцiалiзацi! формуеться сощогений базис, який може сприяти формуванню та реатзацп агресивно! поведiнки. Все разом це створюе «потенщал» агресивносп.
Фiзкультура i спорт, якщо розглядати !х як культурну практику, вщображають загальну тенденцiю сучасно! культури (принаймш, тiе! !! частини, яку можна назвати европейською) на локатзащю та усунення насильства та проявiв агресивносп в середиш спiльноти. У вищш школi фiзична культура е базовою галуззю освiти. Вона закладае основи фiзичного i духовного здоров'я, на базi якого можливо рiзнобiчний розвиток особистосп, а також, може бути виршальним фактором попередження i подолання агресивносп та, як слщство, противоправно! поведшки студенпв юнацького вiку.
2. Як демонструе анатз результати дослщження, основна група студентiв, якi займалися у спортивних секцiях на протязi 4 рокiв, мае суттево нижчi показники особистiсних якостей, якi свщчать об агресивностi та можуть стати тригером скоення особливо тяжких злочишв, нiж контрольна група студентiв, яю не займалися фiзкультурою/спортом на протязi навчання у ВНЗ. У основно! та контрольно! групах студеппв кшькють потенцшно агресивних представникiв холеро!дного та меланхоло!дного типу темпераменту практично однаков^ що свiдчить про однакову бюлопчну базу.
Представницi основно! групи порiвняно з представниками контрольно! групи мають висок показники по наступним особистюним особливостям: товариськiсть, емоцiйна
стабшьшсть, стримашсть, нормативнють, самоконтроль. Значно нижчi показники в основно! груш зафшсовано по таким якостям особистосп, як «прямолшшшсть» та «напруженiсть».
3. В основно! вибiрцi переважна кiлькiсть опитаних мае високий та достатнш рiвень адаптивность Це свщчить, що щ студенти швидко адаптуються до незнайомих та стресових ситуацш, мають нервово-психiчну стшюсть на достатньому рiвнi та високу моральну нормативнiсть. У контрольно! груш трохи показники значно нижчь Це свщчить, що студенти контрольно! групи важче адаптуються до нових умов та мають особиспсш особливосп, яю можуть спровокувати противоправнi вчинки.
4. Виявлено, що представники основно! групи мають набагато бшьш високi показники адаптаци, дружелюбностi та адекватнi рiвнi домiнування i стриманостi у конфлштних ситуацiях. Дослiджуванi контрольно! групи, в свою чергу, мають низьку стримашсть у конфлштних ситуащях та високий рiвень схильностi до вербально! та фiзично! агресi!. Безумовно, цi якост особистостi е тригерами як агресивносп, так i протиправно! поведiнки.
5. Аналiз стилю поведiнки у конфлштних ситуацiях показав, що студентам основно! групи бшьш притаманш таки стилi поведiнки як спiвробiтництво та компромю. У контрольнiй групi це таю стилi поведiнки, як конкуренцiя та, також, компромю.
Таким чином, довготривалi заняття фiзкультурою/спортом сприяють бiльшiй гнучкосп (керованостi) агресивностi, менш вираженим проявам iмпульсивно!, неконструктивно! агресивностi та легалiзуе !! проявi в цiлому. Пояснення цього факту вимагае подальших дослщжень. Поки ж можна припустити, що наявшсть легалiзованих, конструктивних форм агресивно! поведiнки як би «пом'якшують критерп запуску» мимовiльних форм, якi характерш для осiб, що здiйснили тяжю та особо тяжкi правопорушення.
Отримаш данi дослiдження фiзкультурно-спортивно! дiяльностi, як фактора легiтимiзацi! агресивностi в перюд юностi, можуть бути використанi в ювенально! превенцi!, пенiтенцiарно! психологi!, а також, вищими навчальними закладами при плануванш навчального процесу для формування фiзкультурно-спортивного навантаження.
Л1ТЕРАТУРА
1. Антонян Ю.М. Психология убийства / Ю.М. Антонян. - М.: Юристъ, 1997. - 304 с
2. Ашкинази А. С., Марищук В.Л. и др. Сравнительная характеристика агрессии и агрессивности у единоборцев, спортсменов других специализаций и неспортсменов // Материалы 8-го Международного конгресса «Современный олимпийский спорт и спорт для всех». Т. 1. - Алма-Аты: Мин. обр. и науки Республики Казахстан, казахская академия спорта и туризма, 2004. С. 160-162.
3. Батаршев А. В. Диагностика пограничных психических расстройств личности и поведения. - М.: Изд-во Института Психотерапии, 2004. - 320 с.
4. Березка С.В. Причина та види агресивно!' поведшки особистосп. «Молодий вчений». - № 9 (49), 2017. с.85-89.
5. Валавко С.М., Аксенова Ю.Ю. Концепции агрессивного поведения детей дошкольного возраста: современный взгляд / Специальное образование - 2015. - № 2. С. 17-28. 4. Психология человеческой агрессивности: Хрестоматия / Сост. К.В. Сельченок. - Мн.: Харвест, 1999. - 656 с.
6. Гутман А. От ритуала к рекорду: Природа современного спорта / пер. с англ. под. ред. В. Нишукова. - М.: Изд-во Института Гайдара, 2016. - 304 с.
7. Выбойщик И.В., Шакурова З.А. Личностный многофакторный опросник Р. Кэттелла. Челябинск, Издательство ЮУрГУ, 2000. - 54 с.
8. Коваль Г.Ш. Сухарева В.А. Особливосп духовно!' сфери засуджених за насильницьш злочини. Молодий вчений. №4 (68) квггень, 2019. С. 56-61
9. Лоренц К. Агрессия. Издательство «Римис», 2009. -352 с.
10. Методика «Личностная агрессивность и конфликтность» / Диагностика эмоционально-нравственного развития. Ред. и сост. И.Б. Дерманова. - СПб., 2002. С. 142-146.
11. Многоуровневый личностный опросник «Адаптивность» (МЛО-АМ) А.Г. Маклакова и С.В. Чермянина // Практическая психодиагностика. Методики и тесты. / Ред. и сост. Райгородский Д.Я. -Самара: Издательский Дом «БАХРАХ-М», 2006.- С. 549-672.
12. Диагностика межличностных отношений ДМО Лири / Практическая психодиагностика. Методики и тесты. Ред. и сост. Райгородский Д.Я. - Самара, 2001. С. 408-418.
13. Психологические тесты / Под ред. А.А.Карелина: В 2т. - М., 2001. - Т.2. С. 69-77
14. Шагако Д.С. Агрессия и насилие в контексте социальных взаимодействий / Д.С. Шагако // Вестник Адыгейского государственного университета. Серия 1: Регионоведение: философия, история, социология, юриспруденция, политология, культурология. - 2010. Вып. №1.
