CC BY
13
мальном содержании в организме.
3. Плотность корреляционных связей колебалась от слабой до средней (0,37<r<0,47), но была статистически достоверной, что наряду с разнонаправленным характером влияния данных элементов на механизмы регуляции сердца дает основание предположить, что микроэлементный дисбаланс в целом может вносить определенный вклад в механизмы развития вегетососудистой дистонии у детей, проживающих в промышленных регионах.
ЛИТЕРАТУРА
1. Залата О.А. Особенности психофизиологического статуса подростков в связи с содержанием кальция и стронция в организме // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения: тр. КГМУ им. С.И. Георгиевского. — Симферополь, 2004. — Т. 140, ч. III. — С. 66-69.
2. Евстафьева Е.В., Тымченко С.Л., Гру-жевский В.А. Оценка вегетативного статуса детей в святи с содержанием токсичных и эссенциальных элементов посредством вариационной пульсометрии // Ученые записки ТНУ. — Симферополь, 2005. — Т. 18 (57), № 3. — С. 25-30.
3. Колесникова Л.И., Долгих В.В., Рычко-ва Л.В. и др. Особенности формирования здоровья детей, проживающих в промышленных центрах // Бюллетень СО РАМН. — 2008. — № 4 (132) — С. 72-76.
4. Розанов В.А. Нейротоксичность свинца в детском возрасте: эпидемиологические, клинические и нейрохимические аспекты // УкраТнський медичний часопис. — IX/X 2000. — № 5 (19). — С. 9-17.
5. Трахтенберг И.М. Современные аспекты экспериментального изучения воздействия химических соединений в малых концентрациях // Мат. междунар. конф. "Прогнозирование токсичности и опасности химических соединений". — М., 1987. — С. 58-68.
6. Шквар А.С. Медико-биологические особенности экологической ситуации в Донбассе // Мат. VIII междунар. эколог. студенческой конф. "Экология России и сопредельных территорий. Экологический катализ". — Новосибирск, 2003. — 246 с.
7. Elemental speciation in human health risk assessment // Environmental health criteria; 234. — WHO, 2008 — 238 p. — Режим доступа к журн.: http://www.inchem.org/docu-ments/ehc/ehc/ehc234.pdf
8. Grandgjean F, White R.F, Sullivan К. Impact of contrast sensitivity performance on visually presented neurobehavioral tests in mercury-exposed children // Neurotoxicolo-gy and Teratology. — 2001. — Vol. 23. — Р. 141-146.
9. Heart rate variability. Standarts of measurement, physiological interpretation, and clinical use // Task Force of the European Society of Cardiology and the North American Society of Pacing and Electrophysiology: Membership of the Task Force listed in the Appendix // Eur. Heart J. — 1996. March — Vol. 17. — P. 334-381.
Надiйшла до редакцп 13.11.2009.
PHYSIOLOGICAL-AND-HYGIENIC ESTIMATION OF PHYSICAL AND PSYCHICAL HEALTH IN SENIOR PUPILS OF INNOVATIVE EDUCATIONAL ESTABLISHMENT
Polka N.S., Lebedynets N.V.
Ф1З1ОЛОГО-Г1Г1БН1ЧНА ОЦ1НКА Ф1ЗИЧНОГО ТА ПСИХ1ЧНОГО ЗДОРОВ Я СТАРШОКЛАСНИК1В 1ННОВАЦ1ЙНОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ
(семестрово-цикло-блочна система викладання]
нтегральним показником здо-ров'я школярiв е рiвень Тхнього фiзичного, психiчного i со^аль-ного благополуччя, гармошй-нють процеав зростання та розвитку. Загальноосв^ш учбо-вi заклади представлен системою со^ально-психолопчних i саштарно-ппешчних факторiв, як постмно впливають на орга-ызм учыв. Тривалють впливiв залежить вщ року навчання у школ^ Ытенсивнють i ступiнь — вщ форми органiзацiТ навчаль-но-виховного процесу. У нав-чальних закладах, особливо н новацiйних, нерiдко спостери гаеться невщповщнють про-грамних вимог умов i методiв навчання iндивiдуальним мож-ливостям дiтей i пiдлiткiв, пщ-вищення фiзичних, психоемо-цiйних навантажень та ппешчно нерацiональна органiзацiя уч-бового процесу, що призводить до неефективних витрат функ-цiональних резервiв органiзму, перенапруження i зриву адап-тацiйних механiзмiв. У свою чергу, це зумовлюе формуван-ня передпатолопчних та пато-логiчних змiн функцюнального, а потiм i морфологiчного харак-
ПОЛЬКА Н.С., ЛЕБЕДИНЕЦЬ Н.В.
ДУ "1нститут гiгieни та медичноТ екологп iM. О.М. Марзеева АМН Укра'ши", НПУ iM. М.П. Драгоманова, м. КиТв
УДК 613.955 : 37.018.2 : 371.25
ФИЗИОЛОГО-ГИГИЕНИЧЕСКАЯ ОЦЕНКА ФИЗИЧЕСКОГО И ПСИХИЧЕСКОГО ЗДОРОВЬЯ СТАРШЕКЛАССНИКОВ ИННОВАЦИОННОГО УЧЕБНОГО ЗАВЕДЕНИЯ (семестрово-цикло-блочная система преподавания)
Полька Н.С., Лебединец Н.В.
Дана физиолого-гигиеническая оценка физического и психического здоровья старшеклассников инновационного учебного заведения (семестрово-цикло-блочная система преподавания). Выявлено незначительное преимущество показателей соматического здоровья учащихся инновационной школы по сравнению с традиционной. Отмечено снижение психоэмоционального статуса школьников во время обучения, однако у старшеклассников семестрово-цикло-блочной школы наблюдались более благоприятные адаптационные изменения.
© Полька Н.С., Лебединець Н.В. СТАТТЯ, 2010.
теру. У молодшому шкiльному вiцi морфофункцiональнi пору-шення мають нестiйкий характер i за умови своечасноТ ко-рекцií здоров'я д^ей не попр-шуеться. Втьш вираженi i три-валi адаптивш перебудови вд буваються при переходi школя-рiв до предметного навчання у середнм шкопi. За несприятли-вих вппивiв вщхилення у стаж здоров'я стабТшзуються i до за-кiнчення навчання формуеться хронiчна патолопя. Напруженi шкiпьнi роки у перюд нейрогу-моральноТ перебудови вщоб-ражаються на соматичному рiв-нi та функцюнуваны органiзму у цiпому [2, 3, 5].
Фiзичне здоров'я нерозрив-но пов'язане з психiчним здо-ров'ям учнiв. Негативнi ознаки психiчного стану мають психо-генний характер i виникають внаспiдок психотравмуючих ситуацш, емоцiйноТ напруги, особливо при впливах не-сприятливих факторiв. Вiд пе-дагогiв, медикiв, батькiв за-лежить виршення такоТ важли-воТ проблеми, як досягнення високого штелектуального рiв-ня у процесi навчання шляхом збереження та змщнення здоров'я пщростаючого покопiння. У той час, як осв^яни впрова-джують новi педагогiчнi техно-погiТ, завдання медиюв полягае у гiгiенiчнiй оцiнцi Тхнього впли-ву на органiзм школярiв.
Метою нашого доспiдження була фiзiопого-гiгiенiчна оцiнка фiзичного та психiчного здоров'я старшокласниюв Ынова-цiйного навчального закладу (семестрово-цикло-блочноТ школи) порiвняно з традицм-ним.
Методи дослiдження. Для
виявлення рiвня фiзичного здоров'я використовували скриншгову методику оцiнки соматичного здоров'я за Апа-насенко ГЛ. Психiчне здоров'я вивчали за допомогою дiагно-стики рiвня шкiпьноТ тривожно-стi Фшлтса та дiагностики
емоцiйного стану учшв методом кольоропису за Лутошю-ним А.Н. [4, 6, 7].
Об'ект дослщження — вплив семестрово-цикло-блочноТ си-стеми викладання (СЦВСВ) на фiзичне та психiчне здоров'я шкопярiв. Обстеження прова-дилось у 9-11 класах у динамщ двох навчальних рокiв у семе-строво-цикло-блочному закла-дi освiти (основнiй шкопi — ОШ) та традицмному (кон-тропьнiй шкопi — КШ).
Результати та обговорення. За допомогою скриынг^агно-стики соматичного здоров'я ви-мiрювапи антропометричн по-казники зросту, маси тiпа, жит-тевоТ емностi легень, кистьовоТ динамометри, параметрiв системного кровооб^, вщповщ-ностi маси довжинi тiпа та виз-начали ступенi фiзичного здоров'я учыв. У перший рк спосте-реження виявилося, що дев'яти-класники ОШ мали кращi результати (табл. 1). Так, в Ынова-цiйному закпадi напiчувапося пщжтюв з високим рiвнем здоров'я 13,3±2,2% проти 6,6±1,6% (р<0,05) у традицiйному, з ви-щим за середшй рiвнем — 20,0±2,6% порiвняно з 13,3±2,2% (р=0,06), з низьким рiвнем — 13,3±2,2% проти 20,0±2,6% (р=0,06). Оскiпьки за середнiм та нижчим за середшй рiвнями здоров'я достовiрноТ рiзницi не зареестровано, проа-напiзувапи розподiп учнiв з ОШ та КШ, згiдно з вщповщними ка-тегорiями, прийнявши всiх шко-пярiв однiеТ вiковоТ групи за 100% (рис. 1). Виявилося, що середшй рiвень соматичного здоров'я мають по 50,0% пред-ставниюв обох навчальних за-кпадiв. Але нижчий за середшй рiвень мають бшьше дев'яти-класники КШ (57,1%) порiвняно з ОШ, де Тх юльюсть не переви-щувала 42,8%. Аналiз ознак, якi е причиною недостатньо мщно-го соматичного здоров'я, здй снювали за допомогою таблиць спряженост та виявили невд
повiднiсть сшввщношення маси та довжини тiпа, невисою показ-ники кистьовоТ динамометрiТ. Так, вщхилення за показником вiдповiдностi ваги до зросту бу-ло зареестровано у 46,7±3,3% учнiв ОШ i у 33,3±3,1% КШ (р<0,01). Рiзниця резупьтатiв кистьовоТ динамометрiТ стано-вила 26,6±1,6 кг та 26,7±2,4 кг (р>0,05) вiдповiдно.
Наступного навчального року вщбулися змiни бiпьшостi по-казникiв, але достовiрноТ рiзни-Ц у перерозподiпi за рiвнями соматичного здоров'я не заре-естровано у школярiв обох навчальних закладiв. Учнi школи з СЦВСВ вщзначались активнi-шими процесами зростання зростово-вагових показникiв. Протягом десятого класу Тхнiй зрiст збтьшився на 2,93±0,5 см (р<0,001), а вага — на 3,63±1,6 кг (р<0,05) порiвняно з контролем — 1,33±0,3 см (р<0,01) та 2,93±0,7 кг (р<0,01). Незначно зросли пульс i арте-рiапьний тиск, але Тхш значення залишались у межах вковоТ норми. Найменше змiнипися показники життевоТ емностi легень. У учшв ОШ ЖеЛ збтьши-лася на 0,32±0,06 л (р<0,001), а у КШ — на 0,39±0,06 л (р<0,001). Несуттеве збтьшен-ня дихальних об'емiв може бути наслщком недостатнього ро-звитку дихальноТ системи та низькоТ фiзичноТ активной старшокпасникiв.
Дiагностика соматичного здоров'я наступноТ групи шкопярiв
Розподiл учшв за рiвнями соматичного здоров'я
Таблиця 1
Школа Клас Р1вн1 соматичного здоров'я, %, М±т
Високий Вищий за середнм Середнш Нижчий за середнш Низький
Основна 9 13,3±2,2* 20,0±2,6# 33,3±3,1 20,0±2,6 13,3±2,2#
Контрольна 9 6,6±1,6* 13,3±2,2# 33,3±3,1 26,6±2,9 20,0±2,6#
Основна 11 13,3±2,2 20,0±2,6# 20,0±2,6** 26,6±2,9 20,0±2,6
Контрольна 11 13,3±2,2 13,3±2,2# 33,3±3,1** 20,0±2,6 20,0±2,6
Примтка: * — р<0,05; ** — р<0,01; # — тенденця до достов'1рно)'рiзницi.
39 Еоттошшт & Иеаьти № 2 2010
PHYSIOLOGICAL-AND-HYGIENIC ESTIMATION OF PHYSICAL AND PSYCHICAL HEALTH IN SENIOR PUPILS OF INNOVATIVE EDUCATIONAL ESTABLISHMENT Polka N.S., Lebedynets N.V.
Physiological-and-hygienic estimation of physical and psychical health in senior pupils of the innovative educational establishments (semester-cycle-block teaching system) is presented. An insignificant advantage of the indices of somatic health in the pupils of the innovative school in comparison with the traditional one has been revealed. Decline of psycho-emotional status of the schoolchildren was mentioned in the teaching period but more favourable adaptive changes were observed in the senior pupils of the semester-cycle-block school.
(10-11 класи) виявила незначну вщмЫнють мiж ОШ та КШ. Част-ка десятикласниюв з високим, низьким та нижчим за середшй рiвнями здоров'я в обох закладах не мала достовiрноí рiзницi. Середшй рiвень у школi з СЦБСВ мали 20,0±2,6%, а у традицмшй — 33,3±3,1% учшв (р<0,05), вищий за середшй pi-вень здоров'я — 20,0±2,6% та 13,3±2,2% вщповщно (р=0,06). Серед причин, що зумовлювали наявнють шкопяpiв з низьким та нижчим за середшй piвнями здоров'я, можна назвати невд повiднiсть зростово-вагових показниюв, не досить значну м'язову силу, дихальш об'еми, дещо знижений систотчний ар-теpiапьний тиск. За допомогою таблиць спpяженостi визначи-ли, що за кpитеpiем норми за зростово-ваговими показника-ми в ОШ було 86,7±2,2% учшв, а у КШ — 66,7±3,1% (р<0,001). Результати вимipювань дихаль-них об'емiв i м'язовоí сили до-стовipноí piзницi не мали. В н новацмному закпадi вони ста-новили 3,45±0,2 л та 34,1±2,0 кг, у тpадицiйному — 3,18±0,1 л i 29,4±2,3 кг Щодо кардюгемо-динамiчних показникiв, то у школяpiв обох навчальних за-кпадiв спостеpiгапися незначнi
ппотон1чн1 ознаки систолмного артер1ального тиску: у школ1 з СЦБСВ — 110,1±2,5 мм рт. ст., а у контрол1 — 108,5±3,3 мм рт. ст. (р>0,05).
Для б1льш повного розум1ння вплив1в учбового середовища на оргашзм старшокласник1в, як1 найдовше навчалися за СЦБСВ, з'ясували р1вень сома-тичного здоров'я випускниюв наступного навчального року (рис. 1). Як I у попередшй учбо-вий р1к достов1рна р1зниця по-казниюв спостер1галася лише за середн1м та вищим за серед-н1й р1внями з ледь пом1тною тенденц1ею на користь учшв ОШ (табл. 1). Таблиц! спряженост1 виявили достов1рну р1зницю по-казник1в маси т1ла, дихального об'ему, пульсу. Так, маса тта випускниюв ОШ становила 62,5±2,5 кг, КШ — 60,0±1,4 кг (р<0,05), життева емн1сть ле-гень вщповщно — 3,6±0,09 л та 3,4±1,2 л (р<0,01) у контрол1, ЧСС — 76,1 ±1,1 уд./хв. проти 72,2±0,8 уд./хв. (р<0,01).
Отже, скрин1нг-д1агностика показала, що за бшьшютю складових старшокласники знаходились у межах вково'Т норми [4, 8]. За деякими показ-никами випускники другого року спостереження мали кращ1
Рисунок 1
Розподiл учшв за рiвнями соматичного здоров'я
о d
о «
т
низький,11 кл. н/середнього, 11 кл. середшй, 11 кл. у в/середнього, 11 кл. П високий, 11 кл. низький,9 кл. н/середнього, 9 кл.
середнт, 9 кл. в/середнього, 9 кл.
високий, 9 кл.
=1=
=1=
=1=
X
□ основна
0 10 20 30 40 50 60 70 ■ ксжтрсшша Загальна ктькють учн1в, %
результати, шж попереднього року. В ОШ зареестровано вищий систолiчний аpтеpiальний тиск 117,3±2,6 мм рт. ст. поpiв-няно з результатами минулого року — 110,1 ±2,5 мм рт. ст. (р=0,06), бшьша життева ем-нiсть легень 3,56±0,09 л проти 3,45±0,2 л (р<0,01). Водночас отpиманi паpаметpичнi ознаки соматичного здоров'я ви-пускникiв другого року спостереження свщчать про вщсут-нiсть певно'( закономipностi бiльш позитивних чи негатив-них впливiв навчального середовища на (хшй оpганiзм.
Оскiльки за бшьшютю показ-никiв соматичного здоров'я уч-нiв iнновацiйного та традицм-ного закладiв була малопомт ною piзниця, виникла необхд нiсть додаткового вивчення впливу педагопчно!' iнновацií на оргашзм школяpiв саме 9-х та 11-х клаав, адже цi вiковi групи потрапляють пiд найбшь-ший вплив учбовоí дiяльностi та навчального середовища у зв'язку з юпитами та заюнчен-ням неповно!' сеpедньоí та пов-ноí загальноосв^ньо[ шкiл, що не може не позначатися на [х-ньому психолопчному станi.
Дiагностика психологiчного стану за методикою Фшлтса виявила, що у грут дев'яти-класникiв на початку навчаль-ного року був майже однако-вий piвень учнiв з вщсутнютю шкiльноí тpивожностi: в ОШ — 86,7%, у КШ — 80,0%. Пщви-щену тpивожнiсть зареестровано вщповщно у 13,3% i 20,0% школяpiв (p>0,05), високоí тpивожностi не вщзначено. При поpiвняннi складових компонент шкiльноí тpивожностi мiж двома навчальними закладами достовipноí piзницi по-казникiв майже не спо-стеркаеться. Виклю-чення становить крите-piii низькоТ фзюлопч-ноТ onipHOCTi стресу. Серед учшв КШ не зареестровано гпдвище-ного або високого piB-ня, тобто Bci школяр1 мають достатшй р1вень OnipHOCTi. Водночас в ОШ лише 73,3% учшв мають достатшй pi-вень OnipHOCTi стресу (р<0,05). Спостерка-еться тенденщя до до-
CTOBipHOI pi3HHui i Mix
показниками гпдвище-ного р1вня. В ОШ BiH становив 20,0%, а у
80 90 100
контрол1, як вже зазначалося, — нуль (р=0,07). Привертають увагу дан1, отриман1 у категори страху ситуацп перев1рки знань. В ОШ норму зафксова-но у 40,0% представниюв, а у КШ I того менше — у 26,8% (р>0,05). 60,0% учн1в школи з СЦБСВ I 66,6% традицмноТ ма-ють п1двищений р1вень. Под1бн1 страхи можуть бути зумовле-ними р1зними причинами: нев-певнен1стю у соб1, 1нод1 пов'язаною з високими вимо-гами викладач1в, нест1йкими знаннями школяр1в, високим р1внем навчального наванта-ження. Ц1 припущення тдтвер-джуються даними, отримани-ми у результат! тестування у категори страху невщповщно-ст1 оч1куванням оточення. Норму зареестровано у 46,7% школяр1в обох навчальних за-клад1в. Досить високим е вщ-соток учн1в, що мають тдвище-ний р1вень тривожност1 за компонентом проблем та страх1в у стосунках з учителями. Серед представниюв ОШ до ц1еТ групи ув1йшло 40,0% п1дл1тк1в, а серед школяр1в традиц1йного — 60,0% (рис. 2).
Наприюнц навчального року дещо зм1нюеться картина
психолопчного стану девяти-класник1в. За загальною три-вожн1стю у школ1 показники норми було зареестровано у 73,4% тдл1тк1в обох навчальних заклад1в, пщвищений р1-вень — у 26,6% вщповщно. Очевидно, у результат! посту-повоТ адаптаци до умов нав-чального середовища зменшу-еться кшькють учн!в, яким був притаманний страх ситуацп пе-рев!рки знань. Так, в ОШ не мають вщчутних страх!в 86,7% школяр!в пор!вняно з 40,0% на початку навчання (р<0,01), у КШ — 73,4% пор!вняно з 26,8%, (р<0,01). П!двищений р!вень тривожност! у ц1й кате-гор1Т також знизився у першм школ! з 60,0% пщл^юв до 0% (р<0,0001), у друпй — з 66,6% до 6,6% (р<0,001).
На к!нець навчання полтши-лися дан! у категори проблем та страх!в у стосунках з учителями. З показниками норми навчальний р1к закшчили 93,4% учшв ОШ пор!вняно з початком — 60,0% (р<0,05) та 86,7% школяр!в КШ при 40,0% на початку року (р<0,01). Вщ-чутно знизився п!двищений ри вень тривожност! у ц1й категори, оск!льки у традиц!йн!й шко-
л! з 60,0% учн!в залишилося лише 13,3% (р<0,01), а в ¡нно-вац!йн!й — з 40,0% до 0% (р<0,01). К!льк!сть п!дл!тк!в, як! мали страхи невщповщност оч!куванням оточення та низьку ф!з!олог!чну оп!рн!сть стресу, залишилася майже на попе-редньому р1вн1, достов!рноТ р!зниц! показник!в не зареестровано. Деяке полтшення психолопчноТ атмосфери дев'ятикласник!в наприк!нц! навчального року можна по-яснити тим, що кр!м ф1зюлопч-них та тдсвщомих психолопч-них адаптац!йних механ!зм!в у пщл^ковий пер!од б!льш активно спрацьовуе фактор свщо-мост!. З одного боку, переваж-на бшьшють дев'ятикласник!в знайома з викладацьким складом середньоТ та старшоТ школи, Тхшми вимогами до навчання. З ¡ншого боку, для бТпьш ус-тшноТ навчальноТ д!яльност! у пер!од зак!нчення неповноТ середньоТ осв!ти виникае психо-лопчна потреба якомога кра-щого пристосування до вимог та можливостей один одного вщ вчител!в та учшв.
Д!агностика р!вня шк1льноТ тривожност! випускниюв показала, що початок навчального
Рисунок2
Розподiл школярiв за компонентами шкшьно'Гтривожностi протягом навчального року
Розпод1л дев'ятикласник1в за компонентами шкшьноТ тривожност! протягом навчального року 1
100,
основний контингет (початок року) основний контингет (юнець року) контрольний контингет (початок року) контрольний контингет (юнець року)
— основний контингет (початок року) -■— основний контингет (юнець року)
— контрольний контингет (початок року)
— контрольний контингет (юнець року)
Примтка: 1 — загальна тривожнiсть у школi; 2 — страх ситуацп перев'рки знань; 3 — страх невщповщност очiкуванням оточення; 4 — низька фiзiологiчна onipHicTb стресу; 5 — проблеми та страхи у стосунках з учителями. Дiаграма вщображае вщсоток учнiв за показниками норми.
41 Environment & Health № 2 2010
року в обох школах вiдзначався хорошим piBHeM психологiчноï атмосфери mneK™BÎB. У школi з СЦБСВ норму було зареестровано у 100% учыв, у тpадицiйнiй
— у 86,7% вiдповiдно (p>0,05). ^м кpитepiю проблем i стpахiв у стосунках з учителями, за н шими компонентами дiагности-ки Фтлтса достовipноï piзницi у показниках мiж школами не вд значалося. Так, в ОШ у 86,7% уч-ыв вiдсутнi проблеми i страхи, у КШ норму зареестровано лише у 53,4% представниюв (p<0,05), 40,0% мають пiдвищeний piвeнь тривожностк Щодо компонента низько'Т фiзiологiчноï отрност стресу, то вiн не спостер^аеться у 80,1% випускникiв ОШ i у 86,8% КШ (p>0,05). У категори страху ситуацiï пepeвipки знань та невщповщност очiкуванням оточення випускники обох шюл знаходилися майже на однако-вому piвнi.
Напpикiнцi навчального року психолопчний статус одинад-цятикласниюв залишався на до-сить високому piвнi. Норма за piвнeм шюльноТ тpивожностi серед учнiв ОШ становила 93,4% i 73,4% для КШ (p>0,05). Висо-кого piвня тpивожностi взагалi не рееструвалося. Достовipна piзниця психологiчноï атмосфери школяpiв мiж двома навчаль-ними закладами спостер^ала-ся лише у деяких катeгоpiях. Зареестровано piзницю за компонентом проблем та стpахiв у стосунках з учителями. У штт з СЦБСВ в учыв взагалi вiдсутнi подiбнi проблеми. У КШ норма характерна для 73,4% (p<0,05), пщвищений piвeнь тpивожностi мають 26,6% (p<0,05) школяpiв (рис. 2). Спiвставлeння отрима-них показникiв дае можливють припустити, що методи роботи та педагопчы пiдходи вчитeлiв школи з СЦБСВ забезпечують бтьш високий piвeнь взаемо-вiдносин, порозумЫня з стар-шокласниками, якi сприяють зменшенню впливiв стресових фактоpiв на випускниюв. Проблеми вчитeлiв i учыв, Т'хне не-достатне взаеморозумшня зумовлюють нижчий вiдсоток школяpiв, яю не мають стpахiв нeвiдповiдностi очкуванням оточення, у КШ — 53,4%, в ОШ
— 86,7% (p<0,05). Решта ком-понeнтiв шкiльноï тривожност в обох навчальних закладах не мае достовipноï piзницi i характеризуемся досить великою кiлькiстю д^ей, що вiдповiдають piвню норми.
Науковцями доведено, що ко-лip е проявом функцiонального стану психки i впливае на нер-вову систему [1, 5, 7]. Сприй-няття кольору може служити одним з показниюв зрушень у психоемоцмнм сфepi учнiв пiд впливом тих чи Ыших чинникiв навчального середовища. Дос-лiджeння базувалися на вия-влeннi учнiв, якi виражали на-стpiй перевагою "позитивноТ" гами кольоpiв над "негативною" Так, на початку навчання школа з СЦБСВ мала бтьшу юльюсть дeв'ятикласникiв з активним, теплим, сприятливим настроем, тобто показник переваги "позитивноТ" гами становив 60,2% (p<0,001), у традицмно-му закладi — 48,1% (p<0,01). Напpикiнцi навчального року в обох школах зменшилася юльюсть тд^тюв, якi обирали пози-тивний спектр кольоpiв. В ОШ цей показник доpiвнював 36,0% (p<0,01), у КШ — 23,0% (p=0,06). Подiбнi дан свiдчать про деяке погipшeння емоцй ного стану дeв'ятикласникiв у процес навчання.
Дiагностика eмоцiйного стану випускниюв показала, що в ОШ piзниця мiж учнями, якi вщобра-жали свм настpiй перевагою "активних" кольоpiв над "пасив-ними" на початку навчального року, становила 49,4% (p<0,01), до кiнця навчання — 38,6% (p<0,01 ). У КШ ця piзниця становила 22,5% (p=0,06), -4% (p>0,05) вiдповiдно. Отже, чим бтьша piзниця мiж учнями, яю надавали перевагу "позитив-ним" кольорам над "негативни-ми", тим менша Т'х кiлькiсть мае знижений емоцмний статус, що i спостерталось у випускникiв школи з СЦБСВ. Не дивлячись на те, що показник переваги у КШ наприюнщ навчання недо-стовipний, спостер^аеться piз-ниця величин на початку року та у юнщ у бк збiльшeння групи учнiв з тривожним, сумним, а iнодi похмурим настроем.
Висновки
1. Вщзначено невелику вщмн нiсть соматичного здоров'я старшокпасниюв основноТ та контрольно! шкiл. Спостерта-еться достовipна piзниця показниюв piвня соматичного здоров'я на користь дев'ятикласни-кiв школи з семестрово-цикло-блочною системою викладання та тенден^я до достовipноï piз-ниц серед випускникiв. Резуль-тати поpiвняння складових скри-нiнг-дiагностики надають
можливють говорити про схо-ж1сть вплив1в навчального на-вантаження на оргаызм старшо-класник1в обох заклад1в осв1ти.
2. Не виявлено суттевих нега-тивних вплив1в 1нновац1йноТ технологи навчання на психолопч-ний стан учн1в пор1вняно з тра-диц1йною, а за деякими компонентами шюльноТ тривожност! семестрово-цикло-блочна система викладання створюе б!льш сприятлив! умови для формування пристосувальних мехаызм!в у шк!льн!й адаптаци. Емоцмний стан старшокласни-к1в знаходиться у прямм залеж-ност! вщ фактор!в впливу навчального середовища ! мае тен-денц!ю до попршення на к!нець навчального року. Однак учш основноТ школи мали кращ! по-казники, що може бути пщтвер-дженням впливу бТпьш вщповщ-них умов навчання на Тхшй пси-хоемоц!йний статус.
Л1ТЕРАТУРА
1. Базыма Б.А. Психология цвета: теория и практика. — СПб: Речь, 2005. — 204 с.
2. Берзшь В.1., Бевз Р. Т., Ста-сюк Л.А. та ¡н. Концептуальн1 питання г1г1ен1чного забезпе-чення орган1зац1Т навчального процесу у сучасшй школ1 // Журн. АМН УкраТни. — 2004. — Т. 10, № 1. — С. 193-199.
3. Даниленко ГМ., Понома-рьова Л.1., Пересипк1на Т. В. Со-ц1ально-г1г1ен1чн1 особливост1 адаптац1Т д1тей до основноТ школи // Ппена населених мюць: Зб. наук. праць. — К., 2007. — Вип. 49. — С. 339-342.
4. Експрес-скриншг р1вня соматичного здоров'я д1тей та п1дл1тюв: Метод. рек. / Апана-сенко Г.Л., Волг1на Л.Н., Бу-шуев Ю.В. — К., 2000. — 12 с.
5. Коренев Н.М. Проблемы формирования здоровья учащихся в современной школе // Журнал АМН УкраТни. — 2001.
— Т. 7, № 3. — С. 475-479.
6. Практическая психодиагностика. Методики и тесты / Ред.-сост. Д.Я. Райгородский.
— Самара: Изд. дом "Бахрах-М", 2001. — С. 69-76.
7. Психофизиологические исследования в гигиене детей и подростков / Под ред. С.М. Громба-ха. — М., 1981. — С. 101-106.
8. Стандартизован! показни-ки основних психоф!зюлопч-них функцм школяр!в 12-15 ро-юв: Метод. рек. / бремен-ко Г.М., Полька Н.С., Гозак С.В.
— К., 2002. — 20 с.
Надiйшла до редакцИ 06.01.2010.
