CC BY
32
DOI 10.26724 / 2079-8334-2018-2-64-98-103 УДК:612 - 055.2:796.332
Ф1ЗЮЛОГ1ЧШ ОСОБЛИВОСТ1 ФУНКЦЮНАЛЬНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 ЖШОЧОГО ОРГАН1ЗМУ У ПРОЦЕС1 ЗАНЯТЬ М1Н1-ФУТБОЛОМ
E-mail: [email protected]
На 0CH0Bi аналiзу проведених наукових дослщжень, автором розглянуто тдходи до диференщацп фiзичних навантажень та спрямованост навчально-тренувального процесу футболюток, якi враховують особливостi дiяльностi жшочого органiзму у кожнiй фазi ОМЦ. Однieю особливiстю сучасного спорту е широке залучення жiнок до y4acTi у переважнiй бiльшостi його видiв. Водночас, при пiдготовцi жiнок-спортсменок i'xHi гендернi вiдмiнностi доволi часто iгноруються i тренування жiнок здiйснюеться за методиками, розробленими для чоловшв в аналопчних видах спорту. Особливо це стосуеться тих видiв спорту, яю традицiйно вважались «чолов!чими», а ниш переживають перiод бурхливого розвитку в якост «жшочих». Питання пiдходiв до тренувань жшок у таких видах спорту, як Mrni-футбол, потребуе рiзнобiчного детального дослiдження i наукового обгрунтування. Автором здiйснено теоретичний аналiз дослщжувано'' проблеми.
Ключовi слова: мiнi-футбол, тренувальний процес, фiзiологiчнi особливостi, жiночий оргашзм, обсяг навантажень, диференщащя.
Робота е фрагментом НДР «Теоретико-методичт аспекти формування рухових умшь i навичок cmydeHmie факультету фiзичного виховання у процеci викладання спортивних дисциплш», державний реестрацшний номер 0117U003234.
У зв'язку з розширенням сфери жшочих вид1в спорту як окремий вид спорту видшився мш1-футбол. Для досягнення у жшочих командах максимально' ефективносп ¡грово' д1яльност1 у цьому вид1 спорту потр1бно ч1тко планувати навчально-тренувальний процес, ураховуючи специфшу та особливост жшочого оргашзму. Щд час навчально-тренувального процесу трапляються випадки нехтування ф1зюлопчними особливостями функцюнально" д1яльносп жшочого оргашзму, який мае певш вщмшносп пор1вняно ¡з чолов1чим (Л. Шахлша, Ю. Павлова, С. Шаповал та шш1) [1; 6-8, 10]. Ю. Донцов, дослщжуючи проблему тренування в жшочому мш> футбол1, визначив рацюнальну структуру тренувальних навантажень р1зно" спрямованосп i 'х оргашзацп на р1зних етапах шдготовчого перюду; автором обгрунтована побудова тренувальних навантажень на основ1 оптимального сшввщношення 'х за видами шдготовки на р1зних етапах шдготовчого перюду та виявлена оптимальна динамша величини ф1зичного, техшчного й тактичного компоненпв тренувальних навантажень [9].
Проведений анатз проблеми теорп та методики жшочого мш>футболу засвщчив, що бшьшють дослщжень не враховують 1ндивщуальш, вшов1 та статев1 аспекти навчально-тренувального процесу. Наявш методики та тренувальш системи в найтиповшому випадку дублюють аналопчш в чолов1чому мш1-футбол1. На сьогодшшнш день не враховуеться при плануванш тренувального процесу така бюлопчна особливють оргашзму жшок, як циктчшсть репродуктивно' системи, тод1 як циктчш змши гормонального статусу обумовлюють специфшу нейрогуморально' регуляцп i координацп функцш ус1х ф1зюлопчних систем. У ход1 побудови навчально-тренувального процесу в ус1х видах спорту, зокрема й у мш1-футбол1, не враховуеться також i стан 'х 1мунолопчно" резистентносп, якш належить провщна роль у розвитку адаптивних реакцш оргашзму [1, 4, 9]. Це пов'язано з тим, що в систем! спортивного тренування, окр1м загальних положень для чоловшв i жшок, юнують особливосп, характерш лише для жшок, яю спричиняють вщмшносп в протшанш адаптацшних процес1в у жшочому оргашзм1 [8].
Науков1 роботи, що стосуються впливу спорту на жшочий оргашзм, можна умовно роздшити на дв1 велик групи. По-перше, одш дослщники вважають, що особливост жшочого оргашзму i циктчш екстрагештальш змши (сукупшсть вс1х змш поза репродуктивною системою, що протшають у жшочому оргашзм1 на rai статевих циктв) не чинять ютотного впливу на спортивну працездатшсть. По-друге, шш1 - наводять серйозш аргументи на користь ретельного анатзу i облшу особливостей жшочого оргашзму i насамперед, коливань, обумовлених менструальним циклом [9, 10 та шш1].
У наш час визначено, що спорт при правильному режим i методищ тренування не робить будь-яких негативних вплив1в на репродуктивну систему жшочого оргашзму. Так, темпи статевого дозр1вання д1вчаток 1ндивщуальш, обумовлеш станом здоров'я, ф1зичним розвитком,
© С.Ю. Шаповал, О.О. Момот, 2018
98
конститущональними i генетичними особливостями, клiматом, характером живлення, частотою нервових i фiзичних стрешв [11, 10 та iншi].
Щд впливом фiзичних навантажень, на думку Л. Шахлшо!, мiняeться функцiя яечниюв i при правильно побудованому тренуванш поступово утворюеться новий рiвень гормонально! регуляцп, що забезпечуе адекватну адаптащю органiзму до фiзичних i нервових стрешв, пов'язаних iз спортивною дiяльнiстю. 1стотне значення мае фаза менструального циклу. Найбшьш високi функцiональнi можливосп i працездатнiсть виявленi в постовуляторнш (16-24-й днi циклу) i менструальнш фазах, найнижчi - в овуляторнш (13-15-й днi циклу) [10]. У передменструальнш фазi виявлено погiршення рухово! реакцп i частiшi нервовi зриви, зниження витривалостi, сили i прудкост рухiв, збiльшення рухливостi в суглобах i пiдвищену розтяжнiсть зв'язкового апарату. Велик навантаження в несприятливих фазах менструального циклу можуть привести до порушення циклу i навiть аменоре!. На жаль, донинi бiльшiсть тренерiв не враховують фiзичних i бюлопчних особливостей жiночого органiзму, не винятком е i навчально-тренувальний процес з мш-футболу. Бiологiчнi особливостi органiзму жшок диктують необхiднiсть ютотно! реоргашзацп тренувального процесу спортсменок. Необхiдний постiйний контроль за здоров'ям спортсменок, зокрема за характером протшання менструально! функцп, яка може служити важливим показником адаптацшних реакцiй жiночого органiзму до конкретних навчально-тренувальних i змагальних навантажень.
Важливою складовою частиною «цши» адаптацп органiзму спортсменки до значних фiзичних навантажень е порушення ритмiчностi функцюнування жшочо! репродуктивно! системи, що виникають в процесi спортивного тренування. Часпше за все порушення менструального циклу (МЦ) виникають у спортсменок-початювщв i у спортсменок високого класу, що знаходяться на пiковi спортивно! форми. При цьому в них найчастше порушуеться властива менструальному циклу ршмчшсть, а якщо вона i збертаеться, то лише в ановуляторнiй формь
Порушення менструального циклу в спортсменок е складним комплексом адаптацiйних перетворень в жшочому органiзмi у вщповщь на стресовий чинник (яким е i великi фiзичнi навантаження) [11, 10].
1з зростанням бiологiчно! зрiлостi органiзму вченi констатують збiльшення загально! працездатностi, що проявляеться в кореляцшнш залежностi показникiв PWC170 i МСК вщповщно до бiологiчного вiку [9]. Дiагностика функцiонального стану органiзму жшок, що займаються мш-футболом мае бути спрямована на контроль за такими системами: серцево-судинною системою як одшею з головних ланок кровообiгу, функцюнальних резервних можливостей серця, центрально! i периферично! гемодинамiки, стану судинного тонусу; вегетативною нервовою системою, !! тонусом i реактивнiстю, що вiдiграють важливу роль у вегетативному забезпеченш працездатносп; периферичною реографiею судин кiнцiвок; реоенцефалографiею судин мозку; станом нервово-м'язового апарату: електромiографiею електростимуляцi!, дослiдженням стану м'язiв, мiотонометрiею; системою аналiзаторiв: рухового анатзатора, вестибулярного апарату; м'язовою i жировою масою тша; психофiзiологiчним станом; системою енергозабезпечення [5, 8 та шш^.Зазначене вище свiдчить про необхiднiсть урахування функцiональних можливостей органiзму спортсменок шд час визначення обсягу тренувальних навантажень для збереження !х здоров'я, зростання спортивних результатiв i забезпечення спортивного довголотя.
Водночас проблема пiдвищення спещально! пiдготовки, фiзично! працездатностi та ефективносп iгрово! дiяльностi, вiдповiдно до функцюнальних можливостей жшочого органiзму залишаеться недостатньо вивченою. Недослщженими також залишаються питання диференцiацi! пiдходiв щодо навчально-тренувального процесу, дiвчат, якi займаються мiнi-футболом, зокрема в тдготовчому перiодi рiчного тренувального циклу. Навчально-тренувальний процес на еташ попередньо! i спецiалiзовано! базово! тдготовки в ДЮСШ повинен бути тюно пов'язаний iз процесом фiзичного виховання в загальноосвiтнiй школi (В. Платонов, 2014) [6, 9].
Отже, для практики тренувально! дiяльностi в жшочому мiнi-футболi актуальною проблемою е розробка науково обгрунтованого диференцiйованого пiдходу, дослщження специфiки вибору засобiв, дозування фiзичного навантаження, ураховуючи рiвень фiзичного розвитку i фiзично! пiдготовленостi ж1нок.
Метою роботи було розробити, теоретично обгрунтувати та експериментально перевiрити структуру побудови навчально-тренувального процесу в тдготовчому перiодi на етапах попередньо! i спещатзовано! базово! пiдготовки, спрямовану на формування рухових вмiнь i навичок студенток-футболюток у процесi занять мiнi-футболом.
Матерiал та методи дослщження. Ан^з узагальнення лтературних джерел; анкетування; педагогiчне спостереження; методи оцшки фiзичного здоров'я; медико-бiологiчнi методи; педагопчне тестування; методи математично! статистики.
Результати дослщження та Тх обговорення. Учеш [2, 5, 9] наголошують, що однieю iз найважливiших умов формування в молодо! людини мотиву досягнення успiху е врахування !! iндивiдуальних особливостей та розроблення на основi домiнуючих (порiвняно з шшими представниками таких самих вiку i статi) характеристик iндивiдуальних (групових) програм досягнення поставлено! мети. Диференцiйований тдхщ - це реалiзацiя тренером навчально-тренувальних завдань вiдповiдно до вшу, стат^ рiвня тренованостi спортсменiв. Диференцшований пiдхiд у навчально-тренувальному процесi полягае спочатку в розкритп iндивiдуальностi спортсмена, а по^м у пiдборi для нього найбшьш сприятливих умов розвитку через пропоноваш диференцiйованi методики навчання i тренування. Найскладнiшою в цьому сена стае проблема вибору критерив диференщаци. Основне завдання диференцiйного навчально-тренувального процесу полягае в тому, щоб забезпечити максимально продуктивну дiяльнiсть кожного спортсмена, надати оптимальний руховий режим, повшше мобiлiзувати !х здiбностi. Урахування ступеня статевого дозрiвання, фiзичного розвитку, характеру адаптацп до м'язово! дiяльностi дае змогу бiльшою мiрою iндивiдуалiзувати навчально-тренувальний процес[9]. Таким чином, ураховуючи анал^ичш данi виконаних ранiше дослщжень науковцiв стосовно впливу особливостей жшочого органiзму на адаптацiю до фiзичного навантаження, нами було розроблено схему реатзаци полiфакторно! диферекнцiацi! навчально-тренувального процесу в мш-футболь Розроблена нами схема реатзаци полiфакторно! диференцiацi! навчально-тренувального процесу в мiнi-футболi наведена на рисунку 1. Полiфакторна диференцiацiя навчально-тренувального процесу з мш-футболу розглядався нами як процес розвитку рухових навичок спортсменiв у системно-синергетичнiй едностi статево!, вiково!, iндивiдуально-типологiчно! диференцiацi!, розподшу за психологiчними параметрами, за рiвнем розвитку рухових якостей та за ступенем тренованость При плануваннi тренувального процесу, тих хто займаеться мш>футболом, ми враховували функцiональнi можливостi жшочого оргашзму (зокрема ОМЦ), специфiку жшочого мш>футболу, умови пiдготовки футболiсток, закономiрностi удосконалення рiзних якостей тощо. Поряд з можливютю самiй спортсменцi визначати штенсившсть i об'ем навантаження при ОМЦ, нами були розроблеш рекомендаци на основi розвiдок та положень дослщниюв про особливостi жiночого спорту.
Нами враховано рекомендаци I. Донця [2] щодо функцiональних можливостей оргашзму жшки-футболютки при ОМЦ:
- необхщно уникати надмiрних навантажень, стрибкiв, рiзких рухiв, падiнь; не рекомендовано виконувати вправи з обтяженням, уникати психоемоцшного напруження, стресових ситуацiй. Не рекомендуеться виконання вправ для черевного пресу, стрибки. Мають домiнувати вправи з техшко-тактично! пiдготовки;
- при значному зниженш функцiональних можливостей органiзму рекомендован засоби розвитку загально! витривалостi - циклiчнi вправи: ходьба, бiг, для розвитку витривалосп варто застосовувати методи безперервно! та iнтервально! вправ;
- тренувальш навантаження мають бути переважно, тдтримуючого характеру. Методичнi особливостi тренувань - зменшення !х обсягу та штенсивносп, незначна (низька) iнтенсивнiсть виконання фiзичних вправ. Рекомендовано придiлити увагу розвитку гнучкость Тренування повиннi вщбуватися вiдповiдно до потенцiйних та резервних можливостей жiночого органiзму;
- для тдтримки досягнутого рiвня гнучкостi та координаци рухiв, застосовувати засоби, скероваш на розвиток швидкiсно-силових якостей та рiзновидiв витривалостi, вправи здiйснювати без надмiрних навантажень на тi системи i органи, якi беруть участь у !хнш реалiзацi!;
- для прискорення процесiв вiдновлення пiсля штенсивних навантажень рекомендовано застосовувати метод довшьного м'язового розслаблення. З медико-бiологiчних засобiв вiдновлення - тi, якi спрямоваш на посилення бiлкового синтезу та вщновлення вiтамiнного балансу, та п, якi сприяють швидшому вiдновленню працездатносп та пiдвищенню функцiонального стану оргашзму ^зш види масажу, гiдропроцедури тощо), а також психолопчно-педагопчш засоби вщновлення.
Розроблена нами на засадах диференцшованого подходу функцiонально-дiагностична методика розвитку рухових навичок студенток засобами мiнi-футболу мютить науково обIрунтованi рекомендацИ' зi структури й органiзацi! навчально-тренувального процесу на рiзних етапах багаторiчно! подготовки мшь футболiсток, розподiл обсягу основних засобiв та iнтенсивностi тренувальних навантажень у тижневих
циклах, ранжирування змагань за значущють та !хнш календарный план. Весь навчальний матер1ал методики розподшено вщповщно до вшового принципу комплектування групи мшь футболу 1 розраховано на послщовне 1 поступове розширення теоретичннх знань, практичних вшнь 1 навнчок.
Розроблена нами комплексна функцюнально-щагностична методика формування та розвитку рухових навичок студенток засобами мш1-футболу складаеться з двох частин: формувально! 1 контрольно -щагностувально!. Реал1защя комплексно!
функцюнально-д1агностично1 методики формування рухових навичок зумовила необхвдшсть анатзу тдсумкових результапв дослщжуваних експериментально! групи за р1внями критер1альних показниюв сформованосп рухових навичок (табл.1). Отже, результати вивчення стану сформованосп критер1альних показниюв динамши рухових навичок засвщчили !х вщповщшсть загальнш мет дослщження.
Таблиця 1
Сформованiсть критср1альми\ моказникж рухових навичок студенток на етапi момередньоТ базовоТ
пiдготовки ( %)
Пошфакторна диференщащя навчально-тренувального процесу у мип-футбол
Статева диференщащя BiKOBa диференц|ац1Я
1ндив1дуально-тнполопчна диференщащя Диференщащя за темпами 6io.nori4Horo розвитку
Днференидацш за домшуючим соматотнпом Диференщащя за ПСИХОПОГ1ЧННМИ параметрами
Днференцшщя за р1внем розвитку рухових якостей Диференщащя за степеней тренованосп
Отяндарпппщя та оптнмпящя
Хндивщуаттьнл тренувяльнп прогрлмл
Рис. 1. Схема реалваци пол1факторно1 диференщаци навчально-треБувального процесу в м1т-фугбот
Показники сформоваиостi рухових навичок Низький Середнш Достатнш Високий Середнш приркт, %
ЕГп ЕГк ЕГп ЕГк ЕГп ЕГк ЕГп ЕГк
Гносеолопчний 44 36 26 19 21 24 9 21 19,75
Психолопчний 35 27 34 27 17 24 14 22 18,75
Антропометрично-функцюнальний 25 23 36 33 20 23 19 21 6,25
Руховий (моторний) 44 34 27 19 18 25 11 22 22,75
Техшчний 37 30 35 28 16 25 12 17 16,25
Тактичный 44 41 27 22 19 21 10 16 10,75
Динамiка критерiальних показниюв на окремих етапах дозволяе зробити висновок про адекватшсть розроблено! методики поставленим на етат завданням. Для кшьюсно! оцiнки динамiки результатiв за окремими критерiями в контрольнiй i експериментальнiй групах нами було використано статистичний коефiцiент середнього приросту Ms (motor skills), який враховуе результати за кожним iз рiвнiв розвитку компетентност (табл. 2) [12].
Таблиця 2
Результати розрахунку косфимснта середнього приросту критерiю (Ms) рухових навичок студенток
№ п/п Показники сформованосп рухових навичок Ms
Контрольна група Експериментальна група
1 Гносеолопчний 4,75 46,75
2 Психолопчний 3,5 43,50
3 Антропометрично-функщональний 2,25 17,25
4 Руховий(моторний) 3,5 55,25
5 Техшчний 1 59,75
6 Тактичний 5 49,25
Нашнформативтшим показником сформованостi рухових навичок в ж1ночому мiнi-футболi в тдготовчому перiодi на етапах попередньо! i спещатзовано! базово! пiдготовки ми вважаемо технiчнi показники, тому саме мiж гносеологiчними i технiчними показниками розраховано стушнь кореляцп. Технiчний показник було отримано в результатi вимрювання кiлькостi влучних ударiв по воротах (носком, тдйомом, внутрiшньою стороною стопи) та ведення м'яча (табл. 3).
Таблиця 3
Критерй' та piitiii ощнювання техмчних критерии сформованостi рухових навичок
Показники техшчних якостей PiieHb сформованоси
низький середнш достатнш високий
Удари по воротах
Носком 7 8 9 10
Пщйомом 4 6-7 8-9 10
Внутршньою стороною стопи 5 6-7 8-9 10
Удари у цшь 4 6 8 10
Зупинки м'яча
Внутршньою стороною стопи 4-6 7-8 9 10
Зупинка м'яча тдошвою 6-7 8 9 10
Передачi
На близькш вщсташ передачi м'яча з мюця на точшсть партнеру одним i3 вивчених споа^в з вщсташ 9 м. 7 8 9 10
На середнш вщсташ 12 м. 3-5 6 7-9 10
На довгш вщсташ 15 м. 2-4 5-6 7-9 10
Жонглювання м'яча
Пщйомом, стегном, головою 7-10 11-14 15-17 18-20
Ведення м'яча (обведення 15 фшок, 20 метрiв)
Ведення м'яча стопою л1вою та правою ногою 11.3с.i бшьше 10.9-11.2с. 10.5-10.8с. 10.4с.i менше
Ведення м'яча з одного боку пр.стопою, з шшого внутршньою л1в.стороною стопи 10.9с. i бшьше 10.5-10.8с. 10.1-10.4с. 10с.i менше
Ведення м'яча з одного боку л1в.стопою, з шшого внутршньою пр. стороною стопи 12.7с.i бшьше 12.4-12.6с. 12.1-12.3с. 12с.i менше
Ведення м'яча по прямш 30 метрiв
Ведення стопою правою ногою 6.9с.i бшьше 6.6-6.8с. 6.3-6.5с. 6.2с. i менше
Ведення стопою лiвою ногою 7.2с.i бшьше 6.9-7.1с. 6.5-6.8с. 6.4с.i менше
Вщповщно до природных психофiзiологiчних процесiв, яю протiкають в органiзмi, пiд впливом багаторазового повторения фiзичних вправ, що вивчаються, будуеться педагогiчний процес управлшня формуванням рухових вмiнь i навичок. Розроблено на основi фiзiологiчноl концепцл узагальнену схему процесу формування рухових навичок у мш-футболь Встановлено, що формування рухових вмiнь i навичок мае певт психологiчиi, фуикцiональнi ^ як наслiдок, дидактичнi особливостi. При планувант тренувального процесу, дiвчат яю займаються мiиi-футболом необхiдно враховувати функцюнальш можливостi жiночого органiзму (зокрема ОМЦ), специфшу жiночого мш-футболу, умови тдготовки футболiсток, закономiрностi удосконалення рiзних якостей тощо. Поряд з можливютю самiй футболiстцi визначати iнтенсивиiсть i об'ем навантаження при ОМЦ, нами були розроблеш рекомендаци на основi розвiдок та положень дослiдникiв про особливосп жiночого спорту. Розраховаиi узагальнеш показники коефiцiеита рангово! кореляцп Сшрмена виявили найвищу взаемозалежиiсть мiж гносеолопчними i техиiчними показниками сформованостi рухових навичок студенток, яю займаються мш--футболом.
Подальшого вивчення потребують питання обгрунтування теоретичных та методичных засад ЫтегральноХ тдготовки та ефективного переходу вихованщв до етатв тдготовки щодо вищих досягнень, максимальноI реалiзацй iндивiдуальних можливостей i удосконалення спортивноI майстерностi. Дотдження означених проблем стане предметом наших наступних наукових пошутв. Перспективами подальших дотджень вважаемо обгрунтування диференщацй спрямованостi тренувальних навантажень нарiзних етапах тдготовчого перiоду у тренувальному процеЫ жiнок-футболiсток.
1. Budzyn VR, Ryabukha OI, Pelekhatyi RM. Sportyvni trenuvannya zhinok: fiziolohichni peredumovy. Zdorovyi sposib zhyttya : zb. nauk. st. 2008; 27: 7-9. [in Ukrainian]
2. Donets IO. Monitorynh fizychnoyi pidhotovlenosti futbolistok dytyacho-yunatskoyi sportyvnoyi shkoly u navchalno-trenuvalnomu protsesi [dysertatsiya]. Chernihiv: Chernih. nats. ped. un-t imeni T.H. Shevchenka. 2012; 239 s. [in Ukrainian]
3. Lubysheva LI, Shakhlina LG, Radziyevskiy AR. Zhenshchina v sovremennom sporte vysshikh dostizheniy. Teoriya i praktika fizkultury. 2004; 10: 58-63. [in Russian]
4. Loza TO. Doslidzhennya rivnya fizychnoyi pidhotovlenosti divchat-pidlitkiv na urokakh fizychnoyi kultury z urakhuvannyam osoblyvostey zhinochoho orhanizmu. Visnyk LNU imeni Tarasa Shevchenka. 2010; 17(204) II: 143-148. [in Ukrainian]
5. Maksymenko IH. Porivnyuvalnyi analiz parametriv tekhnichnoyi maysternosti futbolistiv ta futbolistok riznoyi kvalifikatsiyi. Pedahohika, psykholohiya ta med.-biol. problemy fiz. vykhovannya i sportu. 2007; 1: 78-80. [in Ukrainian]
6. Platonov VN. Periodizatsiya sportyvnoy trenirovki. Obshchaya teoriya i yeye prakticheskoye primeneniye. Kyiv: Olymp. lyt.; 2014; 624 s. [in Russian]
7. Pavlova YU, Vynohrads'kyy B. Vidnovlennya u sporti. Monohrafiya. Lviv: LDUFK; 2011; 204 s. [in Ukrainian]
8. Shapoval YeYu, Shostak OV. Vidnovlennya pratsezdatnosti v mini-futboli. Poltava: PR Shevchenko R. V. 2014; 113 s. [in Ukrainian]
9. Shapoval YeYu. Formuvannya rukhovykh navychok divchat 11-14 rokiv zasobamy mini-futbolu u dytyacho-yunatskykh sportyvnykh shkolakh [dysertatsiya]. Kharkiv: Kharkivskyy nats. un-t im. V. N. Karazina. 2015; 266 s. [in Ukrainian]
10. Shakhlina LG. Mediko-biologicheskiye osnovy sportivnoy trenirovki zhenshchin. Kiiv: Olimpiyskaya literature. 2000; 560 s. [in Russian]
11. Zhurid SN, Nasonkina YeYu. Sravnitel'nyy analiz sorevnovatel'noy deyatel'nosti kvalifitsirovannykh igrokov razlichnogo amplua v zhenskom i muzhskom futbole. Fizicheskoye vospitaniye studentov. 2010; № 2: 81-84. [in Russian]
12. Shapoval EY. Didactic essence of the differential approach to the formation of motor skills in women's mini-football. Nauka i Studia. Pedagogiczne nauki. Psychologia i socjologia. 2013; 39 (107) : 88-93.
Ж
ИЗУЧЕНИЕ ФИЗИОЛОГИЧЕСКИХ ОСОБЕННОСТЕЙ ФУНКЦИОНАЛЬНОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ ЖЕНСКОГО ОРГАНИЗМА В ПРОЦЕССЕ ЗАНЯТИЙ МИНИ-ФУТБОЛОМ.
Шаповал С.Ю., Момот О. О., Свертнев О.А., Хоменко П. В.
Автором рассмотрены подходы к дифференциации физических нагрузок и направленности учебно-тренировочного процесса футболисток, которые учитывают особенности деятельности женского организма в каждой фазе ОМЦ. Одной особенностью современного спорта есть широкое привлечение женщин к участию в подавляющем большинстве его видов. В то же время, при подготовке женщин-спортсменок их гендерные отличия достаточно часто игнорируются и тренировка женщин осуществляется за методиками, разработанными для мужчин в аналогичных видах спорта. Особенно это касается тех видов спорта, которые традиционно считались «мужскими», а в настоящее время переживают период бурного развития в качестве «женских». Вопрос подходов к тренировкам женщин в таких видах спорта, как мини-футбол, нуждается в разностороннем детальном исследовании и научном обосновании.
Ключевые слова: мини-футбол, тренировочный процесс, физиологичные особенности, женский организм, объем нагрузок, дифференциация.
Стаття надшшла 4.01.18р.
THE STUDY OF PHYSIOLOGICAL PECULIARITIES OF FUNCTIONAL ACTIVITY OF FEMALE PLAYER'S BODY WHILE PLAYING MINI-FOOTBALL.
Shapoval Ye.Yu., Momot O.O., Sviertniev O.A, Khomenko P.V.
The author considers the approaches to the differentiation of physical loads and the orientation of the training process of football players, which take into account the peculiarities of the activity of the female organism in each phase of the CMC. One feature of modern sports is the widespread involvement of women in the vast majority of its species. At the same time, when training female athletes, their gender differences are often ignored and training of women is carried out using techniques developed for men in similar sports. This is especially true for those sports that were traditionally considered "male", and are currently experiencing a period of rapid development as "women's". The issue of approaches to training women in such sports as mini-football, needs a comprehensive detailed study and scientific justification.
Key words: mini-football, training process, physiological characteristics, female organism, volume of loads, differentiation.
Рецензент Шеттько B.I.
DOI 10.26724 / 2079-8334-2018-2-64-103-109 УДК 614.2
СТАН ПРОФЫАКТИЧНОГРОБОТИ СЕРЕД НАСЕЛЕННЯ ЧЕРЕЗ ПРИЗМУ СОЦЮЛОПЧНОГО ОПИТУВАННЯ МЕДИЧНИХ ПРАЦ1ВНИК1В
E-mail: [email protected]
З використанням методу соцюлопчиого дослщження було вивчено ставлення медичних пращвниюв дев'яти областей Укра'ши до профшактично!' роботи серед населення, ïï ролi та мюця в дiяльностi лжаря, можливост проведення, якост та наслщюв ще'1 роботи на протязi останшх роюв. Встановлено, що сучасна система охорони здоров'я кра'ши не сприяе профшактищ хвороб серед населення. Значна частина медичних пращвниюв позбавлена можливост проводити профшактичну роботу серед населення. За останш три роки попршилися стан здоров'я, споЫб життя та вщношення населення до особистого здоров'я. Переважна бшьшють громадян не мае прюритету особистого здоров'я, а вщ цього не сприяе його покращенню.
Ключовi слова: громадське здоров'я, стратепя просування здоров'я, медичш пращвники, профшактична робота, профшактика хвороб.
Робота е фрагментом'1 НДР «Науковий cynpoeid, монторинг та оцтка моделей розвитку сфери охорони здоров 'я в Украш на регiональному рiвнi», № державноХреестраци 0115U2852.
Наприкшщ минулого стол1ття у свт розпочала активно впроваджуватися стратепя просування здоров'я, так звана «health promotion». Появу uieï концепцн зумовили змши в сощально-економ1чному житт суспшьства, а також певш тенденци в розвитку системи охорони здоров'я. На перший план вийшли хрошчш захворювання, виникнення i лшування яких багато в чому пов'язане з умовами життя людини та ïï поведшки. Розвиток медичних технологш i розробка
© В.В. Шафранський, 2018
