CC BY
26
Отмечено, что система контроля движения древесины должна учитывать как составляющие системы надлежащей проверки в соответствии с регламентом ЕС 995/2010, так и предусматривать гармонизацию действующих инструментов контроля движения древесины на основе передовых информационных технологий, вовлечение в систему контроля движения древесины всех субъектов предпринимательской деятельности независимо от форм собственности.
Ключевые слова: устойчивое развитие, система контроля движения древесины, древесина законного происхождения, система надлежащей проверки, сертификация цепи поставок древесины.
Kravets P. V., Pavlishchuk O.P. Forest Industry in Ukraine in the Context of European Requirements to Ensuring Legality of Timber Origin
The requirements of European legislation to ensuring legality of timber origin and their impact on forest industry in Ukraine are analyzed within the scope of this article. National and international experience of use of timber track and trace systems as a management tool of Ukrainian forest industry based on the principles of sustainable development are outlined. The directions for improvement of timber track and trace system are substantiated with respect to European requirements to ensuring legality of timber origin. It is noted that timber track and trace system should consider due diligence system components in accordance with the EU Regulation 995/2010 and provide an interconsistency of the existing timber track and trace system instruments based on advanced information technologies, involvement to the system of all businesses regardless of ownership.
Keywords: sustainable development, timber track and trace system, legality of timber origin, due diligence system, chain of custody certification.
УДК 630*27:632
Ф1ТОСАН1ТАРНИЙ СТАН МОЛОДИХ КУЛЬТУР ДУБА ЗВИЧАЙНОГО (QUERCUS ROBUR L.) ТА ДУБА ЧЕРВОНОГО (QUERCUS RUBRA L.)
А.П. Криворучко12
Вивчено основш типи пошкоджень листюв Quercus rubra L. та Quercus robur L. у змшаних люових культурах на початку (травень) та в середиш вегетаци (липень). На листках обох видiв, а особливо Q. robur, у вс термши дослщження поширеними були дiрчатiсть та крайове об'1дання листя. У Q. robur стушнь пошкодження листово! пластинки та спектр пошкоджень бшьший, щ^вняно з Q. rubra. Особливо помина рiзниця у структурi пошкоджень листюв обох видгв у травш, у лииш вона виражена значно менше. Виявлено сильне ураження рiчних пагошв i листюв борошнистою росою в аборигенного виду.
Ключовi слова: Quercus robur, Quercus rubra, фтосаштарна оцшка, шюдники, тип пошкодження, структура пошкоджень.
Вступ. Лки виконують багато pi3HOMamTHnx функцш, яю е вагомим скла-довим елементом нормально!' дыльносп бюсфери. Зелеш насадження пом'як-шують ктмат, у^плюють грунти, сприяють оптимальному зволоженню фунту та ш. Для шдтримання вiдповiдного рiвня функцiонування лкових масивш потрiбнi здоровi, неушкодженi шюдниками та хворобами, деревостани. З щею метою проводять рiзноманiтнi монiторинги та фггосаштарш обстеження.
Особливу увагу потрiбно придiляти лiсам у схвдних та швденних регiонах Укра'ни, бо вони тут найбшьш ослабленi. Лiсовi плошд в цих регiонах малi, що
1 acnip. А.П. Криворучко - Дншропетровський державний arpapно-економiчний ун1верситет, м. Дншро
2 наук. кер1вник: проф. В.П. Бессонова, д-р бюл. наук
пов'язано з дефщитом вологи та високою континентальнктю клшату. Це негативно вщображаеться на станi деревосташв, але сприяе розвитку осередкiв ма-сового розмноження шкiдливих комах [3, 4]. У цих осередках шкода насаджен-ням кожного виду багатократно посилюеться. Завдяки вiдкритому способу жит-тя комахи в активних фазах розвитку шддаються безпосереднiй дií клшатичних чинникiв, яш сприяють íх живленню, росту, розвитку, розселенню i розмножен-ню або спричиняють смертнiсть [6]. Спалахи масового розмноження шквдниюв, зазвичай, виникають у спекотну посушливу погоду [3], хоча занадто висою тем-ператури пригтчують по1дання гусiнню листя [6].
Вщомо, що рiвень зниження рiчного радiального приросту корелюе зi сту-пенем дефолiацií комахами-фiтофагами крон дерев. Радiальний прирiст дуба за-лежить ввд спалахiв масового розмноження шкiдникiв, за яких спостерiгаеться повна дефолiацiя дуба, це ввдбуваеться у приростiв шзньо! деревини [1, 7].
Мета дослщження - вивчити фiтосанiтарний стан молодих культур дуба червоного (Quercus rubra L.) та дуба звичайного (Quercus robur L.) шляхом шд-рахунку на листовш пластинщ кiлькостi пошкоджень та проаналiзувати !'х структуру.
Методика та об'екти досл1дження. Об'ектами вивчення були 11-рiчнi змь шанi лiсовi культури дуба червоного (Quercus rubra L.) та дуба звичайного (Quercus robur L.), яй зростають на дiлянцi площею 1,6 га. Формула насадження 7Дч3Дзв. Посадка культур рядова, крони зiмкненi тшьки у частини насадження.
Фиосаштарне оцiнювання проведено методом тдрахунку кшькосп пош-коджень кожного типу та загального числа ураженого листя. Для цього обирали по 2 модельних плки (1 м погонний) на 13-15 облшових дерев. Для вивчення пошкоджень листково! пластинки використано загальноприйняту методику [8]. Зпдно з щею класифiкацiею, всi пошкодження дшять на спричинеш комахами: iз гризучим типом ротового апарату (грубе об'щання (знищення 40 % i бшьше листово! пластинки), крайове об'1дання, скелетування, дiрчасте об'1'дання, мiну-вання листя) i колючо-сисним типом ротового апарату (проколи). Визначення шкiдникiв зддйснювали за визначником [2].
Результати дослщження. Обстеження пошкодження листюв шкiдниками проведено на початку (травень) та в серединi вегетацшного перiоду (липень). За весь перюд дослiдження в обох виддв виявлено такi типи пошкоджень: крайове та грубе об'1дання, дiрчатiсть, скручування та мшування листя, проколи, скелетування, у Q. robur ще й гали (табл.). У Q. robur у травш кiлькiсть пошкоджено-го листя становила 42,40 %, у Q. rubra - 13,5 % ввд загально! кiлькостi обстеже-ного листя на модельних плках. У середиш вегетацií (липень) частка пошко-дженого листя зросла у Q. robur до 45,18 %, у Q. rubra - 29,66 %.
У особин Q. rubra значно нижчий ршень пошкодження листя на модельних плках у дослщжуваш термiни, шж Q. robur, у 3,1 та 1,5 рази вiдповiдно. На лисп виявлено кшька тип1в пошкоджень, особливо у Q. robur, що призводить до збшьшення сумарного рiвня пошкодження, порiвняно з кiлькiстю пошкодже-ного листя на модельних плках (див. табл.).
На початку вегетацц (травень) у листк1в Q. robur найбшьш поширенi такi пошкодження листя: крайове об'!дання, дiрчатiсть та скручування листя. Грубе
11
« *
n, « W
5 ti я
g ^ p
В 2- S
S « о
i О4 i
У Q. rubra зросла частка пошкодженого листя вл^ку, nopiBHHHo з весною, на 54,48 %. У 13,56 % обстеженого листя виявлено дipчатiсть, крайове об'щан-ня - у 11,02 %, грубе об'щання - у 4,24 % листюв вщ юлькост листя на модель-нiй гшщ. На листках Q. rubra, як i у Q. robur присутш мiни (рис. 2, б) та проколи. 1х частка незначна та становить для кожного типу 0,85 %. Шюдник, який Mi-нуе листя у Q. rubra, - дубова шиpокомiнуюча мiль (Coriscium brongniardel-lum F.). У 1,69 % листки скелетуваш (див. рис. 2, а). Скручування виявлено та-кож у 1,69 % вщ кiлькостi листя на модельнiй гшщ.
в) г)
Рис. 1. Типи пошкоджень листя Q. robur: а) скелетування та скручування; б) широт мши; в) плоск гали; г) шароподгбш гали
Рис. 2. Типи пошкоджень листя Q. rubra: а) скелетування; б) мши
Структуру пошкодження листюв обох видiв, яка е вщсотковим виражен-ням кожного окремо взятого типу ушкодження вщ загально!' i'x юлькосп, представлено на рис. 3. Спектр пошкоджень бшьш широкий у листюв Q. robur, по-piвняно з Q. rubra. Особливо помина ця piзниця у травш, тодi як у липш вона виражена значно менше.
Он eren s robur L. Quercus rubra L.
Скручування Гали
Д1рчапсть Грубе об'Тдання Крайове об'щання
Скручування Гали
Д1рчапсть Грубе об'щання Крайове об'щання Проколи Mi ни
Скелетування Липень
Рис. 3. Структура пошкоджень листтв Quercus robur та Quercus rubra навесм та влЬтку, %
У рослин штродукованого виду у травш у CTpyKiypi пошкоджень на листках найбтьшу частку становить дiрчатiсть - 55,55 %, дещо менше представле-не крайове об'щання та скручування (див. рис. 3). У Q. robur крайовим об'1дан-ням пошкоджено 39,44 %, меншу частку становлять скручування та дiрчатiсть листкiв. Найменш поширенi у стрyктyрi пошкоджень цього виду гали та грубе об'1дання. У липш у стрyктyрi пошкоджень, порiвняно з весною, за рахунок розширення спектра пошкоджень, зменшуеться частка кожного ушкодження. На листках Q. rubra встановлено найбшьшу частку, як i у травш, крайового об'1дання - 32,5 % та дiрчатостi - 40,0 %, дещо менше спостережено грубе об'1дання - 12,5 %, частка шших пошкоджень не перевищуе 5,0 % вщ загально'1 кiлькостi пошкоджень (див. рис. 3).
У дерев Q. robur в середиш вегетацп у спектрi деформацiя листково'1 пластинки вщбуваеться внаслiдок крайового об'щання, яке становить 25,71 %, грубого - 21,43 % та дiрчатостi лисп - 17,14 % вщ загально'1 кiлькостi пошкоджень. Частка пошкоджень листя скелетуванням, проколами, мшами, скручу-ванням та галами перебувае в межах вiд 2,87 до 10 %. Навесш шд час проведен-ня дослiджень на листках та пагонах Q. robur практично не виявлено борош-нисто'1 роси, яка траплялась поодиноко на молодих листочках, причому вража-лось менше 10 % поверхш листово'1 пластинки, та кiнцi молодих пагошв. Уже в серединi лiта було пошкоджено борошнистою росою до 80 % особин виду на дшянщ. Ураження молодих пагонiв становило близько 50 % 1х довжини, збшь-шилась площа захворювання на листових пластинках.
На листках та пагонах Q. rubra борошнисто!' роси у Bci термiни дослвджен-ня виявлено не було. Значне пошкодження листя фiтофагами та ураження бо-рошнистою росою призводять до усихання листя та частково!' дефолiащí у Q. robur, що позначаеться не тальки на його зовшшньому вигляд^ а й на перебку головних фiзiологiчних процесiв. У поодиноких дерев Q. rubra на стовбурах виявлено морозобшш трiщини. Висновки:
1. Кiлькiсть пошкоджень та CTyniHb ураження листково'1 пластинки шыдниками у дуба звичайного та дуба червоного збшьшуються вiд початку вегетаци до й' середини, що пов'язано i3 перiодами розвитку комах, а також киматичними умовами. У Q. robur встановлено значно вищий рiвень ураження листя рiзни-ми шыдниками, порiвняно з Q. rubra. Найбшьш поширенi в обох видiв дiрча-тiсть та крайове об'Кдання листя, а в липш з'являеться ще й грубе об'Кдання.
2. Спектр пошкодження листыв ширший у дуба звичайного як навесш, так i влiткy. Вiдбyваеться змiна спiввiдношення рiзних типiв уражень у спектрi обох ввддв у липнi, внаслiдок його розширення. У стрyктyрi пошкоджень найбтьшу частку становлять крайове об'Кдання та дiрчатiсть - навеснi, а влгг-ку ще й грубе об'Кдання.
3. У дуба звичайного у травш вiдзначено незначне пошкодження листя та моло-дих пагонiв борошнистою росою. У липнi хворобою вражаеться близько 70 % листыв майже у 80 % дерев у насадженш, що призводить до засихання моло-дих листочкiв на кшцях рiчних пагонiв та зменшення 1х приросту.
Лiтература
1. Борников В.А. Влияние абиотических и биотических факторов на радиальный прирост дуба черешчатого и сосны обыкновенной в очагах массового размножения первичных вредителей Оренбургской области / В.А. Борников, В.Р. Сагидуллин // Известия Оренбургского государственного аграрного университета : сб. науч. тр. - Сер.: Биологические науки. - Оренбург : Изд-во ОГАУ. - 2014. - Вып. 2 (46). - С. 161-167.
2. Гусев В.И. Определитель повреждений лесных и декоративных деревьев и кустарников Европейской части УССР / В.И. Гусев, М.Н. Римский-Корсаков. - М. : Изд-во "Хозлесбумиз-дат", 1951. - 580 с.
3. Ирковский Э.Р. Дубовая зеленая листовертка, как индикатор состояния дубового насаждения / Э.Р. Ирковский // Политематический сетевой электронный научный журнал Кубанского государственного аграрного университета (Научный журнал КубГАУ) : сб. науч. тр. - Краснодар : Изд-во "КубГАУ". - 2013. - № 91(91). - С. 1703-1714. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://sm.kubsau.ru/2013/07/114.pdf, 0.750 у.п.л.
4. Мешкова В. Л. Достижения и задачи защиты леса в Украине / В. Л. Мешкова // Вестник ПГТУ : сб. науч. тр. - Сер.: Лес. Экология. Природопользование. - Йошкар-Ола, 2014. - С. 5-20.
5. Пономарёва Е.А. Структура повреждений листьев вредителями древесных растений в примагистральных лесополосах / Е.А. Пономарьова, В.П. Бессонова // Вестник Алтайского государственного аграрного университета : сб. науч. тр. - 2016. - Вип. 1 (135). - С. 77-82.
6. Симоненкова В.А. Особенности фенологии листогрызущих филлофагов в условиях южного Предуралья / В.А. Симоненкова, А.Ю. Кулагин // Известия Саратовского государственного университета. Новая серия : сб. науч. тр. - Сер.: Химия. Биология. Экология. - Саратов : Изд-во СГУ. - 2014. - Т. 14, вып. 4. - С. 89-95.
7. Симоненкова В.А. Характеристика очага массового размножения непарного шелкопряда в Абдулинском лесничестве и влияние дефолиации дуба вредителем на его радиальный прирост // В.А. Симоненкова, В.Р. Сагидуллин, А.В. Демидова // Известия Оренбургского государственного аграрного университета : сб. науч. тр. - Сер.: Биологические науки. - Оренбург : Изд-во ОГАУ. - 2013. - Вып. 6 (44). - С. 193-196.
8. Соболев А.С. Практикум по сельскохозяйственной энтомологии / А.С. Соболев. - М. : Изд-во "Сельхозиздат", 1961. - 326 с.
9. Ужевская С.Ф. Филлобионты дуба черешчатого в древесных насаждениях г. Одессы и окрестностей / С.Ф. Ужевская, В.Ф. Микитюк, О.В. Друзенко // Вюник Одеського нащонального университету : зб. наук. праць. - Сер.: Бюлогш. - Одеса : Вид-во Одеського НУ. - 2008. - Т. 13, вип. 14. - С. 128-135.
Надшшла до редакцп 22.12.2016р.
Криворучко А.П. Фитосанитарное состояние молодых культур дуба черешчатого (Quercus robur L.) и дуба красного (Quercus rubra L.)
Изучены основные типы повреждений листьев Quercus rubra L. и Quercus robur L. в смешанных лесных культурах в начале (май) и в середине вегетации (июль). На листьях обоих видов, а особенно Q. robur, во все сроки исследования широкого распространенными были дырчатость и краевое объедания листьев. У Q. robur степень повреждения листовой пластинки и спектр повреждений больше по сравнению с Q. rubra. Особенно заметна разница в структуре повреждений листьев обоих видов в мае, в июле она выражена значительно меньше. Отмечено сильное поражение годовых побегов и листьев мучнистой росой у аборигенного вида.
Ключевые слова: Quercus robur, Quercus rubra, фитосанитарная оценка, вредители, тип повреждения, структура повреждений.
Krivoruchko A.P. Phytosanitary Valoration of Young Cultures of English
Oak (Quercus Robur L.) and Red Oak (Quercus Rubra L.)
The main types of damages of leaves Quercus rubra L. and Quercus robur L. in the mixed forest cultures at the beginning (May) and in the middle of vegetation (July) were studied. On leaves of both species, and especially Q. robur, in all terms of research a damage of leaves by leaf-eating insects were widespread. Q. robur has the bigger damage rate of limb and a spectrum of damages, than Q. rubra. Both species have difference in the structure of damage of leaves, it is especially noticeable in May, in July it is expressed much less. Strong defeat of annual shoot and leaves of Q. robur by oak powdery mildew was noted.
Keywords: Quercus robur, Quercus rubra, phytosanitary valoration, pests, pattern of damage, structure of damage.
УДК 630*161:581.5
ОСОБЛИВОСТ1 ФОРМУВАННЯ ЕШГЕЙНО1 Л1ХЕНОБЮТИ СУХОГО СОСНОВОГО БОРУ (CLADONIO-PINETUM JURASZEK 1927) ШАЦЬКОГО НАЩОНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ М.В. Куриляк1, М.1. Сорока2
Унаслщок проведения швентаризацн видового складу ешгейних лишайниюв у ф^о-ценозах асощаци Cladonio-Pinetum Juraszek 1927 на територи Шацького НПП методом хiмiчноl щентифжацн та анатс^чного аналiзу визначено 12 вищв з родiв Cladonia L. та Cetraria Ach. До аналiзу лiхенобiоти залучено кшьюсш та яюсш характеристики ви-дш - частка вкриття на трансектах, рясшсть та клас постшносп. За площею вкриття пе-реважають види, що займають 5-20 % площi трансект, на яких домшують види Cladonia rangiferina та C. cornuta. Встановлено ч^ку залежшсть мiж видовим складом та кшьюсними показниками деяких видiв лишайнигав i вшом деревостану. Для бшьшосп видiв лишайниюв характерним е зростання площi покриття iз збшьшенням вжу дере-восташв.
Ключовi слова: ешгейш лишайники, сухий сосновий бiр, Cladonio-Pinetum Juraszek 1927.
1 acnip. М.В. Куриляк - НЛТУ Украши, м. Львгв;
2 проф. М.1. Сорока, д-р бюл. наук - НЛТУ Украши, м. Льв1в
Вступ. Основною ознакою будь-якого фiтоценозу у Bcix без винятку геобо-танiчних школах прийнято вважати його видовий склад. Вш же виступае мiри-лом господарсько!' цiнностi або рiдкiсностi рослинного угруповання, тому знания флористичного складу, як основного атрибуту фиоценозу, е неодмiииою умовою його шзнання, вiдтворения та рацiонального використання. Структур-ний аналiз видового складу природних фiтоценозiв е початковим етапом для еколопчних, таксономiчних, природоохоронних i генетико-еволющйних досль джень, який дае змогу дшти висновкiв, важливих не тальки для дослiджуваного регiону, але i для науки загалом.
Якщо йдеться про таю маловивчеш на територп Украши, але добре знанi у Середнш Gвропi рiдкiснi фiтоценози як лишайниковi бори, то вони потребують усестороннього i поглибленого дослiджения, оскшьки дотепер !х розглядали у нас тальки з господарського погляду як малопродуктивш i низькобонiтетнi, а отже, i малоцiннi деревостани. Нiякi iншi !х характеристики i функцп до уваги не брали. I тальки зрвдка флористи^хенологи згадували про цей природний феномен.
Сдиний рекомендацiйний документ, що регулюе охорону рослинностi в УкраМ, Зелена книга Украши, в основi яко! лежить домiнантний принцип кла-сифiкацií рослинностi, вiдзначае, що асощащя звичайнососнового лiсу зви-чайноялшцево-лишайникового (Pinetum (sylvestris) juniperoso (communis) - cla-dinosum) перебувае пiд загрозою зникнення та пiдлягае охоронi [1]. Проте асощащя Cladonio-Pinetum Juraszek 1927 в Gвропi мае шше окреслення внаслiдок видшення на еколого-флористичнш основi. Саме тому охорона лишайникових борiв в Украíнi на сьогодш е пiд великим питанням.
Лишайниковi бори у класичному виглядi е субокеанiчними утворами i по-ширенi у Пiвнiчнiй та, частково, Середнш бврош, у зонi впливу атлантичних повiтряних мас. В УкраЫ найбiльшi площ таких борiв зафжсовано на терито-рй' Полiсся. Площа, зайнята деревостанами сухого соснового бору в умовах Шацького НПП, становить 472,8 га i потребуе проведення додаткових досль джень, спрямованих на вироблення конкретних рекомендацiй щодо режиму !х збереження. Першi результати дослщжень видового складу епiгейних лишайни-юв Полiсся викладено у працях J. Judzill (1830) та G. Belke (1866) [7]. Сучасш вщомоста про лiхенобiоту Полiсся наведено у працях А. Окснера [5], В. Масло-во!' [4], С. Кондратюка [2], Н. Федоренка [7], М. Шрогова [6].
На територп Шацького НПП М. Шрогов (2009-2013) здшснив ^ентариза-цiю лишайникiв та лiхенофiльних грибiв, дослiджения якого i взяли за основу. Проте згадана праця мае чисто систематичний характер, а нашим завданням бу-ло виявлення особливостей формування видового складу лишайниюв сухих соснових борiв (Cladonio-Pinetum Juraszek 1927) та залежноста параметрiв лiхе-нобюти вiд умов середовища та характеристики деревостану. Об'ектом досль джень були середньоповнотш чистi за складом сосновi деревостани IV класу бонiтету, переважно штучного походження, вiком 13-68 ротв, що знаходяться на територп Шацького НПП.
Матерiали i методи. Методолопчною основою дослiджень лiхенобiоти лишайникових борш були рекомендаци щодо збирання даних про рiдкiснi бь
