Особливості формування епігейної ліхенобіоти сухого соснового бору [Cladonio-Pinetum juraszek1927) Шацького національного природного парку Текст научной статьи по специальности «Сельское хозяйство, лесное хозяйство, рыбное хозяйство»

9. Ужевская С.Ф. Филлобионты дуба черешчатого в древесных насаждениях г. Одессы и окрестностей / С.Ф. Ужевская, В.Ф. Микитюк, О.В. Друзенко // Вюник Одеського нащонального университету : зб. наук. праць. - Сер.: Бюлогш. - Одеса : Вид-во Одеського НУ. - 2008. - Т. 13, вип. 14. - С. 128-135.

Надшшла до редакцп 22.12.2016р.

Криворучко А.П. Фитосанитарное состояние молодых культур дуба черешчатого (Quercus robur L.) и дуба красного (Quercus rubra L.)

Изучены основные типы повреждений листьев Quercus rubra L. и Quercus robur L. в смешанных лесных культурах в начале (май) и в середине вегетации (июль). На листьях обоих видов, а особенно Q. robur, во все сроки исследования широкого распространенными были дырчатость и краевое объедания листьев. У Q. robur степень повреждения листовой пластинки и спектр повреждений больше по сравнению с Q. rubra. Особенно заметна разница в структуре повреждений листьев обоих видов в мае, в июле она выражена значительно меньше. Отмечено сильное поражение годовых побегов и листьев мучнистой росой у аборигенного вида.

Ключевые слова: Quercus robur, Quercus rubra, фитосанитарная оценка, вредители, тип повреждения, структура повреждений.

Krivoruchko A.P. Phytosanitary Valoration of Young Cultures of English

Oak (Quercus Robur L.) and Red Oak (Quercus Rubra L.)

The main types of damages of leaves Quercus rubra L. and Quercus robur L. in the mixed forest cultures at the beginning (May) and in the middle of vegetation (July) were studied. On leaves of both species, and especially Q. robur, in all terms of research a damage of leaves by leaf-eating insects were widespread. Q. robur has the bigger damage rate of limb and a spectrum of damages, than Q. rubra. Both species have difference in the structure of damage of leaves, it is especially noticeable in May, in July it is expressed much less. Strong defeat of annual shoot and leaves of Q. robur by oak powdery mildew was noted.

Keywords: Quercus robur, Quercus rubra, phytosanitary valoration, pests, pattern of damage, structure of damage.

УДК 630*161:581.5

ОСОБЛИВОСТ1 ФОРМУВАННЯ ЕШГЕЙНО1 Л1ХЕНОБЮТИ СУХОГО СОСНОВОГО БОРУ (CLADONIO-PINETUM JURASZEK 1927) ШАЦЬКОГО НАЩОНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ М.В. Куриляк1, М.1. Сорока2

Унаслщок проведения швентаризацн видового складу ешгейних лишайниюв у ф^о-ценозах асощаци Cladonio-Pinetum Juraszek 1927 на територи Шацького НПП методом хiмiчноl щентифжацн та анатс^чного аналiзу визначено 12 вищв з родiв Cladonia L. та Cetraria Ach. До аналiзу лiхенобiоти залучено кшьюсш та яюсш характеристики ви-дш - частка вкриття на трансектах, рясшсть та клас постшносп. За площею вкриття пе-реважають види, що займають 5-20 % площi трансект, на яких домшують види Cladonia rangiferina та C. cornuta. Встановлено ч^ку залежшсть мiж видовим складом та кшьюсними показниками деяких видiв лишайнигав i вшом деревостану. Для бшьшосп видiв лишайниюв характерним е зростання площi покриття iз збшьшенням вжу дере-восташв.

Ключовi слова: ешгейш лишайники, сухий сосновий бiр, Cladonio-Pinetum Juraszek 1927.

1 acnip. М.В. Куриляк - НЛТУ Украши, м. Львгв;

2 проф. М.1. Сорока, д-р бiол. наук - НЛТУ Украши, м. Льв1в

Науковий вкппк НЛТУ Украши. - 2016. - Вип. 26.8

Вступ. Основною ознакою будь-якого фiтоценозу у Bcix без винятку геобо-танiчних школах прийнято вважати його видовий склад. Вш же виступае мiри-лом господарсько!' цiнностi або рiдкiсностi рослинного угруповання, тому знан-ня флористичного складу, як основного атрибуту фиоценозу, е неодмiнною умовою його шзнання, вiдтворення та рацiонального використання. Структур-ний аналiз видового складу природних фiтоценозiв е початковим етапом для еколопчних, таксономiчних, природоохоронних i генетико-еволющйних досль джень, який дае змогу дшти висновкiв, важливих не тальки для дослiджуваного регiону, але i для науки загалом.

Якщо йдеться про таю маловивчеш на територп Украши, але добре знанi у Середнш Gвропi рiдкiснi фiтоценози як лишайниковi бори, то вони потребують усестороннього i поглибленого дослiдження, оскшьки дотепер 'х розглядали у нас тальки з господарського погляду як малопродуктивш i низькобонiтетнi, а отже, i малоцiннi деревостани. Нiякi iншi !'х характеристики i функцп до уваги не брали. I тальки зрвдка флористи^хенологи згадували про цей природний феномен.

Сдиний рекомендацiйний документ, що регулюе охорону рослинностi в УкраМ, Зелена книга Украши, в основi яко!' лежить домiнантний принцип кла-сифiкацií рослинностi, вiдзначае, що асощащя звичайнососнового лiсу зви-чайноялшцево-лишайникового (Pinetum (sylvestris) juniperoso (communis) - cla-dinosum) перебувае пiд загрозою зникнення та пiдлягае охоронi [1]. Проте асощащя Cladonio-Pinetum Juraszek 1927 в Gвропi мае шше окреслення внаслiдок видшення на еколого-флористичнш основi. Саме тому охорона лишайникових борiв в Украíнi на сьогодш е пiд великим питанням.

Лишайниковi бори у класичному виглядi е субокеанiчними утворами i по-ширенi у Пiвнiчнiй та, частково, Середнш бврош, у зонi впливу атлантичних повiтряних мас. В УкраЫ найбiльшi площ таких борiв зафжсовано на терито-рй' Полiсся. Площа, зайнята деревостанами сухого соснового бору в умовах Шацького НПП, становить 472,8 га i потребуе проведения додаткових досль джень, спрямованих на вироблення конкретних рекомендацiй щодо режиму 'х збереження. Першi результати дослщжень видового складу епiгейних лишайни-юв Полiсся викладено у працях J. Judzill (1830) та G. Belke (1866) [7]. Сучасш вщомоста про лiхенобiоту Полiсся наведено у працях А. Окснера [5], В. Масло-во!' [4], С. Кондратюка [2], Н. Федоренка [7], М. Шрогова [6].

На територп Шацького НПП М. Шрогов (2009-2013) здшснив ^ентариза-цiю лишайникiв та лiхенофiльних грибiв, дослiджения якого i взяли за основу. Проте згадана праця мае чисто систематичний характер, а нашим завданням бу-ло виявлення особливостей формування видового складу лишайниюв сухих соснових борiв (Cladonio-Pinetum Juraszek 1927) та залежноста параметрiв лiхе-нобюти вiд умов середовища та характеристики деревостану. Об'ектом досль джень були середньоповнотш чистi за складом сосновi деревостани IV класу бонiтету, переважно штучного походження, вiком 13-68 ротв, що знаходяться на територп Шацького НПП.

Матерiали i методи. Методолопчною основою дослiджень лiхенобiоти лишайникових борш були рекомендаци щодо збирання даних про рiдкiснi бь

отопи бвропи, викладенi у працi W Mroz [9]. Згiдно з цими рекомендациями, закладено вкш пробних дiлянок po3MipoM 100x100 м, у межах яких ввдокремле-но трансекти довжиною 100 м i шириною 10 м. На пробних дшянках здшснено фггосоцюлопчш описи рослинностi та лiсiвничо-таксацiйнi дослвдження на ос-новi класичних загальноприйнятих методик. Для встановлення рясностi i класу постiйностi видiв використано методпчш пiдходи еколого-флористично1 класи-фiкацiï рослинносп, методику Ж. Браун-Бланке [8] та загальноприйняту шкалу, яку запропонував Б.М. Шркш [4]. Лишайникове вкриття описували шляхом об-лiку усiх видiв на пробнiй дiлянцi i розташовували у порядку зменшення 1х чи-сельностi [5]. На основi отриманих даних здiйснено аналiз систематично1, еко-логiчноï, ценотично1, бiоморфологiчноï, географiчноï струк-тур лiхенобiоти, ль сотипологiчний, таксацiйний та синтаксономiчний аналiзи рослинностi.

Визначення ешгейних лишайникiв проведено в лабораторних умовах методом х1шчно1 iдентифiкацiï та анатомiчного аналiзу на основi стандартних методик [5]. Таксономiчну приналежнкть та видовi назви лишайнишв наведено з використанням лiтературних джерел [2, 3, 5, 6]. Зiбранi зразки ешгейних ли-шайникiв долучено до гербарда Нацiонального лiсотехнiчного ушверситету Украши (LWFU).

Результата дослщження. На пробних дшянках в умовах сухого соснового бору Шацького НПП вдентифжовано 12 видiв епiгейних лишайниюв, що стано-вить 63 % ввд кiлькостi, яку визначив М.В. Шрогов [6]. Вони належать до царства Гриби i е представниками родин Кладонieвих (Cladoniaceae (Zenk.) Reic-hehb.), роду Кладошя (Cladonia НШ. em. Vain.) та Пармелiевих (Parmeliaceae Zenk.), роду Цетрар1я (Cetraria Ach.) - Cladonia rangiferina (L.) Weber ex F.H. Wigg., C. furcata (Huds.) Schrad., C. fmbriata (L.) Fr., C. cornuta (L.) Hoffm.; C. arbuscula (Wallr.) Flot.; С. phyllophora Ehrh. ex Hoffm.; С. gracilis (L.) Willd.; C. uncialis Hoffm.; C. subulata (L.) F. Weber ex F.H. Wigg.; С. coccifera (L.) Willd.; C. digitata (L.) Hoffm.; Cetraria islandica (L.) Ach. [5].

Комплексний структурний аналiз лiхенобiоти мав на меп виявити особли-восп формування лишайниково!' синузiï у межах сухого соснового бору. Геог-рафiчний аналiз лiхенобiоти вказав на те, що ешгейш види сухого соснового бору прив'язаш до бореально1 зони, за типами географiчних ареалiв переважа-ють полiзональнi види. Бiоморфологiчний аналiз лiхенобiоти свiдчить, що всi види належать до кущистих лишайнишв iз первинним листуватим таломом. Екологiчний аналiз показав, що стосовно типу субстрату виявлеш лишайники належать до ешгейних видiв, якi ростуть переважно на пщаних грунтах; за ре-акщею на кислотнiсть субстрату бiльшiсть видiв е субацидофшами та нейтрофь лами (Cladonia fimbriata, C. uncialis); стосовно трофносп субстрату вс види е олшотрофами. За реакцiею на режим освилення всi види е гелюфггами. За реак-цiею на режим зволоження всi е ксерофiтами. Ценотичний аналiз довiв прина-лежнiсть уах дослiджених видiв до бореально-лiсового ценотипу. За реакщею на антропогенний вплив бiльшiсть видiв е олiгогемеробами, тшьки Cladonia fimbriata - еугемеробом, а Cladonia gracilis, C. uncialis та C. subulata - мезоге-меробами [10, 11]. На трансектах пробних дшянок визначено вiдсотки площi вкриття кожного з видiв та вирахувано 1х середне значения (рис. 1).

Науковий вкник П.1ТУ УкраТни. - 2016. - Вип. 26.8

Рис. 1. Видовий склад лишайникт та середня площа вкриття на трансектах:

1) Cladonia rangiferina; 2) Cladonia furcata; 3) Cladonia cornuta; 4) Cladonia fmbriata; 5) Cladonia arbuscula; 6) Cladonia phyllophora; 7) Cladonia gracilis; 8) Cladonia subulata; 9) Cladonia coccifera; 10) Cladonia digitata; 11) Cetraria islandica; 12) Cladonia uncialis

За результатами проведеного анашзу встановлено значну диференщацш площ, як займають окремi види лишайниюв. За величиною середнього вщсотка плошд вкриття yci види под1лено на чотири групи: I - група (>20 %); II - група (1020 %); III - група (5-10 %); IV- група (<5 %). До першо! групи входить тшьки Cladonia rangiferina. До друго! групи належать: Cladonia cornuta, C. gracilis, С. subulata. До третьо! групи: Cladonia digitata, С. arbuscula, С. coccifera, С. uncialis. До чет-верто! групи: Cladonia phyllophora, C. furcata, С. fimbriata, Cetraria islandica.

Табл. Рясшсть та постшшсть лишайниюв на пробних дтянках

Вид лишайниюв

ПП-1

ПП-2

ПП-3

ПП-4

ПП-5

ПП-6

ПП-7

ПП-8

Р*

П*

Р

П

Р

П

Р

П

Р

П

Р

П

Р

П

Р

П

Cladonia rangiferina

Cladonia _ furcata

Cladonia cornuta

Cladonia _ fimbriata

Cladonia arbuscula

Cladonia phyllophora

Cladonia gracilis

Cladonia subulata

Cladonia coccifera

Cladonia digitata

Cetraria islandica

Cladonia uncialis

2

2

2

3

2

1

2

2

2

2

2

1

1

1

2

2

1

2

2

1

1

2

1

2

1

2

1

2

2

2

1

1

1

1

t

t

t

2

2

2

2

2

2

1

t

t

1

2

2

2

1

1

1

1

2

1

2

1

2

1

t

t

t

1

1

1

1

2

1

2

1

1

t

t

t

2

1

1

2

2

1

1

1

Примггка*: Р - рясшсть за шкалою Ж. Браун-Бланке; П - клас постшносп за Б.М. Мiркiним.

Вважаеться, що максимальний вщсоток площi вкриття окремих видiв на трансектах може значно переважати середне значения. Так, Cladonia rangiferina на окремих пробних дшянках вкривае понад 60 % поверхш, тодi як площа вкриття ismm видiв е незначною та не перевищуе 3 %. Отже, значну диферен-щацш мiж величиною площ, що займають окремi види, можна пояснити вик-лючно !х бiологiчними властивостями, оскшьки умови !х iснyвання е однакови-ми i вiдповiдають сухому сосновому бору Cladonio-Pinetum Juraszek 1927.

Важливими критер1ями для ощнювання усшшносп кнування окремих ви-д1в е встановлення 1х рясносп та постшносп [4, 8]. Результати ощнювання ряс-ност1 та постшносп лишайниюв на пробних далянках наведено в табл.

Ощнюючи рясшсть лишайнитв на трансектах, встановлено, що так види як Cladonia rangiferina, C. furcata, C. cornuta С. gracilis займають в1д 5 до 25 % плошд трансекти i трапляються досить часто. Натомкть Cladonia fimbriata i С. coccifera трапляються зр1дка i не на ус1х пробних дшянках, а стушнь вкриття ними площ1 трансекти не перевишуе 1 %. Дослщжуючи постшшсть лишайни-к1в, яка характеризуе частоту 1х появи на облшових трансектах, встановлено, що Cladonia rangiferina та C. cornuta найчастше трапляються на ус1х пробах (41-60 %), решта видав трапляються перюдично i3 частотою 1-20 %.

Одним i3 завдань дослщжень було встановлення взаемозалежносп м1ж ви-довим складом лишайнитв та в1ком деревостану. Зважаючи на те, що деревос-тани на пробних дшянках, незалежно в1д 1х в1ку, належать до середньоповнот-них, припускаемо, що чинники впливу зовшшнього середовища на ус1х пробних дшянках е под1бними. Для встановлення залежностей м1ж величиною се-реднього ввдсотка вкриття кожного з вид1в i в1ком соснових деревосташв на пробних дшянках, побудовано графки залежностей. За результатами 1х анал1зу видалено три основш типи динамжи площ вкриття кожного з видш лишайниюв залежно в1д в1ку соснових деревостанв: зростаючий тип (поступове зростання площ1 вкриття виду 1з збшьшенням в1ку деревостанв); спадаючий тип (поступове зменшення площ1 вкриття виду 1з зростанням в1ку); пром1жний тип (поступове зростання площ1 вкриття до 30-р1чного в1ку деревосташв з наступним зменшенням площ1 1з збшьшенням в1ку деревосташв). Залежнкть м1ж площами вкриття i вшом деревосташв найточшше описуеться полшомними ршняннями другого порядку (рис. 2).

Зростаючий тип е характерним для найбшьшо! кшькосп встановлених ви-д1в, зокрема: Cladonia furcata, С. fimbriata, С. arbuscula, С. gracilis, Cetraria islandica. Спадаючий тип динамши площ мають: Cladonia coccifera, C. cornuta, C. digitata. Пром1жний тип змш площ вкриття виявлено у Cladonia. rangiferina, С. phyllophora, С. subulata, C. uncialis. Можна припустити, що властивий окремим видам певний тип динам1ки популяцп характеризуе шгенсивнкть появи, роз-множення та росту вид1в залежно в1д в1ку деревосташв.

Висновки. На основ1 структурно-систематичного анал1зу ешгейно! л1хено-бюти Шацького НПП вдентифшовано 12 вид1в ешгейних лишайнитв, що належать до родин Кладошевих (Cladoniaceae (Zenk.) Reichehb.), роду Кладошя (Cladonia Hill. em. Vain.) та Пармел1евих (Parmeliaceae Zenk.), роду Цетрар1я (Cetraria Ach.). За середньою величиною площ1 вкриття переважають види, час-тки вкриття яких знаходиться в межах 5-20 %. Встановлено, що за рясшстю переважають Cladonia rangiferina, C. furcata, C. cornuta С. gracilis, при цьому найчастше трапляються Cladonia rangiferina та C. cornuta (41-60 %). Взаемоза-лежнкть м1ж частками площ1 вкриття видами лишайнитв та в1ком деревосташв характеризуеться трьома динам1чними типами змш: спадаючим, зростаючим та пром1жним. Домшантним типом виявився зростаючий, що може св1дчити про покращенням умов для росту лишайиитв 1з збшьшенням в1ку деревосташв.

Науковийв1сникНЛТУУкра1ни.—2016.—Вип. 26.8

ПП-6 ПП-7 ПП-2 ПП-1 ПП-5 ПП-3 ПП-8 ПП-4 Рис. 2. Основн/ типи динам/ки площi вкриття (%) лишайник/в залежно eid

в/ку деревостан/в: а) зростаючий тип (Cladonia gracilis); б) спадаючий тип (Cladonia coccifera); в) промгжний тип (Cladonia rangiferina)

Проведений комплексний анатз nixeHo6iora сухих соснових 6opiB (Clado-nio-Pinetum Juraszek 1927) в умовах Шацького НПП може бути тдгрунтям для складання спещальних природоохоронних планiв та розроблення заходiв збере-ження piдкiсних бiотопiв, що охороняються в рамках Свропейсько! екомеpежi Natura 2000.

Лiтература

1. Дщух Я.П. Зелена книга Украши. (Didukh Y. (Ed.). 2009. Green Book of Ukraine). - K. : Вид-во "Альтерпрес", 2009. - 448 с.

2. Кондратюк С.Я. Шхенофтьш гриби УкраЗни, Вивчення р1зноматтност1 мкобюти Украши (л1хенофшьш, септор1ев1 та пукцитев1 гриби) / С.Я. Кондратюк. - К. : Вид-во "Фггосощ-оцентр", 1999. - 112 с.

3. Маслова В.Р. Лишайники основных люових формаций Зашдного Полiсся / В.Р. Масло-ва // Украшський ботан1чний журнал : наук. журнал НАН Украши. - 1972. - Т. 29, № 3. - С. 304-308.

4. Миркин Б.М. Фитоценология. Принципы и методы / Б.М. Миркин, Г.С. Розенберг. - М. : Изд-во "Наука", 1978. - 212 с.

5. Окснер А.М. Флора лишайниюв Украши / А.М. Окснер. - В 2-х т. - Т. 2. - Вип. 2. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1993. - 541 с.

6. Пирогов Н.В. Лишайники и лихенофильные грибы Шацкого Национального природного парка (Украина) // Zarz^dzanie Ochron^ przyrody w lasach. - 2013. - Вып. 7. - С. 94-108.

7. Федоренко Н.М. Стан вивченост лишайникв Украшського Полюся / Н.М. Федоренко // Украшський боташчний журнал : наук. журнал НАН Украши. - 2005. - Вип. 62, № 2. - С. 183-189.

8. Braun-Blanquet J. Pflanzensoziologie. Grundzuge der Vegetationskunde / J. Braun-Blanquet. -Wien-New York : Springer. - 1964. - 3 Aufl. - 865 s.

9. Mroz W. Monitoring siedlisk przyrodniczych. Przewodnik metodyczny. - Cz I. Warszawa : GIO, 2010. - 321 s.

10. Faltynowicz W. The dynamics and role of lichens in managed Cladonia-Scotch pine forest (Cladonio-Pinetum) / W. Faltynowicz // Monogr. Bot. - 1986. - Vol. 69. - Pp. 1-96.

11. Wilkon-Michalska J. Rola porostow w funkcjonowaniu borow sosnowych // Roznorodnosc biologiczna porostow / J. Wilkon-Michalska, L. Lipnicki, A. Nienartowicz, M. Deptula. - Lodz, Wyd. UL, 1998. - S. 103-121.

Надшшла до редакцп 12.12.2016 р.

Курыляк М.В., Сорока М.И. Особенности формирования эпигейной ли-хенобиоты сухого соснового бора (Cladonio-Pinetum Juraszek 1927) Шацкого Национального природного парка

В результате проведения инвентаризации видового состава эпигейных лишайников в фитоценозах ассоциации Cladonio-Pinetum Juraszek 1927 на территории Шацкого НПП методом химической идентификации и анатомического анализа определены 12 видов из родов Cladonia L. и Cetraria Ach. Для анализа лихенобиоты использованы количественные и качественные характеристики видов - процент покрытия на трансектах, обильность и класс постоянства. По площади покрытия преобладают виды, занимающие 5-20 % площади трансект, на которых доминируют виды Cladonia rangiferina и C. cornuta. Установлена четкая зависимость между видовым составом и количественными показателями отдельных видов лишайников и возрастом древостоя. Для большинства видов лишайников характерно увеличение площади покрытия с увеличением возраста древостоев.

Ключевые слова: эпигейные лишайники, сухой сосновый бор, Cladonio-Pinetum Juraszek 1927.

Kurylyak M. V., Soroka M.I Some Characteristics of Lichenobiota Formation in Dry Pine Forests (Cladonio-Pinetum Juraszek 1927) of the Shatsk National Nature Park

As a result of full inventory of epigeios lichens in the phytocoenoses of association of Cla-donio-Pinetum Juraszek 1927 on Shatsk National Nature Park areas by chemical identification method and anatomical analysis we identified 12 species of Cladonia L. and Certraria Ach. We have drawn quantitative and qualitative characteristics of species to the analysis of lichenobiota - the rate of covering on the transects, abundance and species prevalence. The area of covering predominant species occupies 5-20 % on the transect where are dominant species Cla-donia rangiferina and C. cornuta. We identified the dependence between the species and quantitative indicators of some species of lichens and the age of forest stand. The growth area of coverage and increasing age of tree stands is typical for many species of lichens.

Keywords: epigeios lichens, dry pine forest, Cladonia-Pinetum Juraszek 1927, Shatsk National Nature Park.

Науковий вкппк НЛТУ Украши. - 2016. - Вип. 26.8

УДК 634.51:581.143

ОСОБЛИВОСТ1 РОЗМНОЖЕННЯ PINUS SYLVESTRIS L.

В УМОВАХ IN VITRO М.М. Лковий1

Проведено ан^з низки лггературних джерел, як стосуються тематики проведених дослiджень. Подано перелiк найпоширенiших у садово-парковому rocTO^apCTBi декора-тивних вщмш Pinus sylvestris L. Описано детальну характеристику застосовшо! методики проведених експериментальних дослiджень: ступiнчасту схему проведения декон-тамшацн експлаитiв; склад живильних середовищ для шщаци та укоршення отрима-них клонiв дослiджуваиого виду в умовах in vitro. Наведено отримаш результати експериментальних дослщжень з розмноження мiкроклонуваниям Pinus sylvestris L. Узагаль-нено та проаналiзовано отримаиi результати.

Ключовi слова: Pinus sylvestris L., in vitro, експлант, стерилiзацiя, iнiцiацiя, укоршен-ня, живильне середовище.

Вступ. Рвд Сосна (Pinus L.) н^чуе близько 100 видiв, якi ростуть у лках noMipHoro поясу Швшчно1 пiвкулi i в горах швденних широт. В УкраМ наль чуеться 17 видiв сосен, з яких найпoшиpенiшoю е сосна звичайна (Pinus sylvestris L.). Це лiсoтвipна порода, яка мае важливе лiсoгoспoдаpське та лкоме-лiopативне значения. Бiльше 30 % плошд лiсiв нашо! краши формуе дослщжува-ний вид. Оскшьки сосна звичайна характеризуеться високою морозостшкктю, пoсухoстiйкiстю, вiдиoсиoю иевибагливiстю до родючосп грунту, значним ге-нетичним пoлiмopфiзмoм та стiйкiстю до уpбаиiзoваиих умов, то вона стае не-замшною у садово-парковому будiвиицтвi [2, 5, 6].

Для дослщжуваного виду видшено такi декopативиi вiдмiии, яш е щнними для озеленення та, в перспектив^ можуть бути poзмиoжеиi дослщжуваним способом [5]: за габиусом крони: 'Anguina', 'Ascensa', 'Austrian Hills', 'Balenise', 'Beacon Hill', 'Bennett Compact', 'Beuronensis', 'Calle', 'Cerik', 'Columnaris', 'Columna-ris compacta', 'Compressa', 'Condensata', 'Cuffy Sark', 'Doone Valley', 'Fastigiata' ('Pyramidalis'), 'Genevensis', 'Glauca Nana', 'Globosa', 'Globosa viridis', 'Helen Bergman', 'Hillside creeper', 'Hibernia Nana', 'Juto', Katakeimens', 'Little Ann', 'Little Brolly', 'Mitch's Weeping', 'Nana', 'Nana Compressa', 'New Katherine', 'Nis-bet's Gold', Pendula', 'Peve Miba', 'Pixie', 'Repens', 'Riverside Gen', 'Sandringham', 'Saxatilis', 'Skjak', 'Slim Jim', 'Vinney Ridge', 'Zatec', 'Drath ', 'Bexel WB', 'Bexel Seeding', 'Fairy Nuff, 'Gem', 'Minima', 'Viridis Nana Compacta', 'Hesley Hall', 'St. Geore', 'Peve Hamert', 'Zoelen', 'Wenstrobit'; за poзмipами та забарвленням хво!: 'Alba', 'Alderly Eage', 'Argentea', 'Argentea Compacta', 'Aurea', 'Auvergne', 'Barrie Bergman', 'Bialogon', 'Bonna', 'Brevifolia', 'Buchanon's Gold', 'Chantry Blue', 'Clumber hump', 'Gaker's Blue', 'Gold Coin', 'Inverleith', 'Latifolia', 'Mount Vernon Blue', 'Micropylla', Moseri', 'Nivea', 'Spaans Slow Column', 'Variegata'; за комбшовани-ми ознаками: 'Albyns', 'Frensham', 'Glauca Nana', 'Jeremy', 'Kamon Blue', 'Klus Pyramid', Norska', 'Tortuosa', 'Pumila', 'Pygmaea', 'Pyramidalis Glauca', Umbracu-lifera','Watereri' тощо.

Вщомо, що декopативиi вiдмiии дoслiджуваиoгo виду, у бшьшосп випад-кiв, е анеупло'дами, а тому важко розмножуються генеративним способом. Та-

1 докторант М.М. Люовий, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Львгв