CC BY
52
ВИПУСК 10(187)
Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics, 2016; 10(187): 6-17 УДК 338.2
JEL Classification: G21, G28
DOI: https://doi.org/10.17721/1728-2667.2016/187-10/1
С. Науменкова, д-р екон. наук, проф. КиТвський нацiональний ушверситет iMeHi Тараса Шевченка,
С. Мiщенко, д-р екон. наук, доц. ДВНЗ "Ушверситет банмвськоТ справи", С. Тщенко, економiст, керiвник проектiв
Ф1НАНСОВ1 1НСТРУМЕНТИ УБЕЗПЕЧЕННЯ В1Д ПОЛ1ТИЧНИХ РИЗИК1В У ПРОЕКТНОМУ Ф1НАНСУВАНН1
Стаття присвячена управлнню ризиками npoeKmie публiчно-приватного партнерства. Визначено нструменти убезпечення iнвесторiв eid полтичних ризиюв в умовах посилення фшансово-економичноЧ нестабiльностi в Укра'Чш. Розкрито особливостi використання ф/нансових нструмент/в Групи Свтового банку в проектному фшансуванш для тдвищення ефективностi взаемоди державного i приватного сектор/в в УкраЧ'н/.
Ключовi слова: полтичн ризики, проектне фнансування, державно-приватне партнерство, Група Свтового банку.
ВСТУП. Захист вщ полiтичних ризиюв в УкраТж на-бувае особливого значення для стимулювання шозем-них швестицм та вщновлення економiчного зростання. Iнвестицiйна криза актуалiзуe роль держави як У^ато-ра залучення та гаранта повернення кош^в для реаль зацп масштабних iнвестицiйних проектiв, у т. ч. таких, що реалiзуються на засадах державно-приватного партнерства. Пошук надшних iнструментiв мiнiмiзацiТ втрат вiд негативного впливу полiтичних ризикiв е важливим для краТн з нестiйкою економкою, де поглиблення фь нансовоТ кризи зумовлюе суттеве здороження вартостi позикового катталу, ускладнюе процедуру залучення довгострокових кош^в, а також потребуе надмного за-хисту iнтересiв iнвесторiв.
Полiтичнi ризики негативно впливають не лише на умови ведення бiзнесу в цтому, але i на ефективнють конкретного проекту, який реалiзуеться в умовах фшан-сово-економiчноТ нестабiльностi, через можливе неви-конання концедентом зобов'язань за проектом, пору-шення контрактних умов, анулювання лiцензiй, експро-прiацiю, державний дефолт, невiдшкодування економь чно обфунтованих витрат приватному партнеру та н Чи iснують фiнансовi Ыструменти, використання яких дозволяе частково убезпечитися вщ таких ризикiв упродовж життевого циклу проекту та зменшити вар-тiсть залучення кош^в для його реалiзацiТ?
З огляду на це, виникае необхщнють бтьш ^рунто-вного вивчення зарубiжного досвiду убезпечення вiд полiтичних ризиюв при фiнансуваннi проектiв, визна-чення фшансових iнструментiв, прийнятних для засто-сування, залежно вiд типу позичальника та бенефiцiа-ра, базового активу та Ыших характеристик проекту, що обумовило спрямованють даного дослiдження.
Метою статт е уточнення пiдходiв та визначення основних шструмен^в убезпечення вщ полiтичних ри-зикiв в процес реалiзацiТ проектiв публiчно-приватного партнерства в УкраТш.
ОГЛЯД Л1ТЕРАТУРИ В умовах загострення фЫан-совоТ кризи та макроекономiчноТ розбалансованостi управлiння ризиками набувае особливого значення для проек^в, як реалiзуються на засадах публiчно-приват-ного партнерства.
1снуе велика кiлькiсть офiцiйних документiв мiжна-родних органiзацiй, органiв влади рiзних краТн, а також наукових i фахових публiкацiй, присвячених питанням державно-приватного партнерства. Усталеного визна-чення державно-приватного партнерства не юнуе, час-тiше за все воно розглядаеться як альтернатива державному фЫансуванню.
Так, за пщходами Свiтового банку державно-приватне партнерство (Public Private Partnership - РРР) являе со-
бою мехашзм забезпечення та створення публiчноТ Ыфраструктури та/або надання послуг, використовуючи ресурси та досвщ приватного сектору [1]. Дж. Делмон, провiдний фахiвець Свiтового банку з питань ДПП, ви-значае державно-приватне партнерство як угоду мiж публiчною та приватною сторонами про надання Ыфра-структурних послуг населенню або про допомогу державi та мунiципалiтетам з надання цих послуг [2, с. 5].
Вщповщно до Принцитв ОЕСР про державно-приватне партнерство, ця форма взаемовщносин розглядаеться як довготривале контрактне ствроб^ництво мiж публiчною владою i приватним сектором для здшс-нення фiнансування та надання приватним партнером публiчних послуг на основi використання основних за-собiв та розподту мiж партнерами сукупних ризиюв [3].
За вiдсутностi термiнологiчноТ едност використову-ються рiзнi термiни для розкриття змiсту цього партнерства. У Велиш БританiТ - це приватна фЫансова У^а-тива (Private Finance Initiative - PFI); Францп - концеая та спiвтовариства змшаноТ економiки (SEM); США, Канада АвстралiТ - Р3 або Р-Р Partnerships.
У Закон УкраТни "Про державно-приватне партнерство" останне охарактеризовано як ствробп"ництво мiж державою УкраТна, територiальними громадами в особi вщповщних державних органiв та органiв мюцевого самоврядування (державними партнерами) та юридич-ними особами, крiм державних та комунальних пщпри-емств, або фiзичними особами - пiдприемцями (прива-тними партнерами), що здмснюеться на основi договору [4]. Враховуючи, що територiальнi громади в особi вщповщних оргаыв також визнаються учасниками партнерства, термш "публiчно-приватне партнерство" все частше використовуеться у публiкацiях на цю тему. ^м того, потрiбно вiдрiзняти публiчно-приватне партнерство (ППП) вщ економiчного партнерства, ознаками якого також е софшансування, розподiл ризиюв мiж партнерами, часовi обмеження та догс^рна форма вiдносин. Але порiвняно з економiчним партнерством, публiчно-приватне партнерство мае притаманну саме вщносинам ППП ознаку - предмет партнерства [5, с.13 - 14]. Предметом публiчно-приватного партнерства е державна або комунальна власнють, окремi ринковi публiчнi послуги (державы та мунщтальж послуги), послуги бюджетних установ, надання яких визначае со^альну спрямованiсть проекту. Сферами застосу-вання ППП вiдповiдно до законодавства УкраТни е: пошук, розвiдка родовищ корисних копалин та Тх видобу-вання (крiм таких, що здмснюються на умовах угод про розподт продукцiТ); виробництво, транспортування i постачання тепла та розподт i постачання природного газу; будiвництво та/або експлуата^я автострад, дорiг,
© Науменкова С., Мщенко С., Тiщенко С., 2016
залiзниць, мостiв, шляхових естакад, тунелiв i метропо-лiтенiв, морських i рiчкових пор^в та Тх iнфраструктури; збiр, очищення та розподтення води; охорона здоров'я; туризм, вщпочинок, рекреацiя, культура та спорт; пово-дження з вщходами, крiм збирання та перевезення; виробництво, розподiлення та постачання електричноТ енерпТ; управлiння нерухомiстю; надання соцiальних послуг, управлшня соцiальною установою, закладом; надання осв^ых послуг та послуг у сферi охорони здоров'я та н [4, 6].
У рамках здмснення публiчно-приватного партнерства вщповщно до законодавства УкраТни можуть укла-датися договори про:
• концеаю;
• управлiння майном (виключно за умови перед-бачення у договорi iнвестицiйних зобов'язань приватного партнера);
• сптьну дiяльнiсть;
• iншi договори.
Отже, не може бути вщнесена до публiчно приватного партнерства взаeмодiя держави та бiзнесу, що здiйснюються з застосуванням таких форм, як:
• державы закутвл^
• кредитування державних пщприемств;
• державне субсидування банювського та державних секторiв;
• пiльгове оподаткування,
• птьп^ митнi тарифи;
• iншi форми державного регулювання пщтримки бiзнесу, якi не вiднесено до ППП за предметом взаемо-дп [5, с.14].
Реалiзацiя проектiв на засадах публiчно-приватного партнерства в УкраТн заслуговуе особливоТ уваги з ог-ляду на стан об'ектiв державноТ та комунальноТ Ыфра-структури, недосконалють нормативноТ бази, зростання вартостi залучення кош^в для довгострокового фшан-сування, регуляторы обмеження, соцiально-полiтичну та фЫансову нестабiльнiсть i т. iн.
Загострення ситуаци у фiнансовому секторi та по-глиблення економiчноТ кризи в украТнсьш економiцi зумовлюють необхiднiсть вдосконалення пiдходiв до оцiнювання ризикiв та Тх розподт мiж партнерами при реалiзацiТ проектiв публiчно-приватного партнерства [7], а також застосування вщповщних шструмен^в убезпечення вiд додаткових втрат упродовж життевого циклу проекту. Не дивлячись на значний доробок нау-ков^в i практикiв з дослiдження проблем проектного фЫансування, проблема оцiнки та захисту вщ полiтич-них ризикв не знайшла належного опрацювання у в^-чизнянiй науковiй лiтературi через методолопчну скла-днiсть теми та вщсутнють належноТ практики.
Зауважимо, що понятмний апарат потребуе уточнен-ня, насамперед, щодо змюту таких термУв, як "ризик краТни", "суверенний ризик", "системний ризик" та "поль тичний ризик" стосовно впливу цих ризиюв на проект.
Ризик краТни у широкому визначенн - це ризик ве-дення бiзнесу у краТ'ш. Ризик краТни е складним явищем та визначаеться дiею багатьох фшансових, економiч-них, соцiальних, полiтичних факторiв. Зрозумiло, що за умов отримання краТною рейтингу, який свiдчить про найвищий рiвень ризику, реалiзацiя жодного з довго-строкових проектiв на ТТ територи унеможливлюеться через юнук^ загрози: високий рiвень корупцп, недосконалють законодавства, низький рiвень доходiв, нероз-виненiсть ринковоТ та фшансовоТ iнфраструктур та iн. Ризик краТни е важливою складовою в методиках оць нювання кредитного ризику окремих корпорацй банкiв, страхових компанiй.
Суверенний ризик, або ризик суверена, наближу-еться до значення термiну "ризик краТни", але у спець альнш лiтературi мае бiльш виражене фшансове за-барвлення, акцентуючи увагу на фшансовому станi суверенноТ держави. У розширеному тлумаченнi, суверенний ризик - це ризик, який виникае через немо-жливють (чи небажання) виконання суверенною державою своТх зобов'язань по вiдношенню до шоземного кредитора або iнвестора.
Оцiнювання ризиюв краТн здiйснюеться iз застосуванням достатньо опрацьованих та широко використо-вуваних на практик методик, таких як Business Environment Risk Index (BERI), International Country Risk Guide (ICRG), Country Outlooks, Euromoney's Country Risk Index, Countries Risk Classification BSCl, Moody's Investor Service, Standard & Poor's Ratings Group (S&P), Oxford Analytical Data та ш. Попит на шформацю рей-тингових агентств щодо ризигав краТн зростае з боку швестгрв, а також фшансових компанш, корпорацй окремих швестгрв. Основним завданням рейтингуван-ня краТн, як правило, е визначення кредитоспроможнос-т та платоспроможност тiеТ чи iншоТ держави на основi використання iндикаторiв розвитку пол^ичних, економь чних i со^альних процесiв, якi можуть ушкодити штере-сам потенцiйних iнвесторiв [8, с. 133].
Центральн банки та регулятори фшансового сектору для попередження фшансових криз та пiдвищення стшкост фiнансових систем посилюють увагу до системного ризику. Так, у документах МВФ, Банку мiжнарод-них розрахунюв та Ради з фшансовоТ стабтьност вiн характеризуеться як ризик збоТв у наданнi фiнансових послуг, що спричинений попршенням усiх складових фiнансовоТ системи [9, с.55]. Отже, системний ризик пов'язуеться з порушеннями в мехашзмах фiнансового посередництва, юо^ можуть охоплювати як фiнансову систему загалом, так i ТТ окремi складовi. Для убезпечення вщ негативного впливу та обмеження поширення системних ризикiв у бiльшостi економiчно розвинених краТн здiйснюеться комплексний мошторинг фшансово-го сектору, основою якого е макропруденцшний нагляд за бангавським сектором та фiнансовими ринками [9, с. 57, 62 - 64; 10, с.11; 11, с. 271]. ^м того, з метою вдосконалення методiв оцшки ризикiв та посилення вимог до капралу банкiв та шших фiнансових посеред-никiв вщбуваеться гармонiзацiя регуляторних положень вiдповiдно до вимог Базельського ком^ету з банювсько-го нагляду [12, с.40 - 41]. Зауважимо, що у проектному фшансуваны системы ризики, як правило, не вщно-сяться до категорп ютотних, що позначаеться на оцшю-ваннi Тх опосередкованого впливу на проект.
Полiтичний ризик враховуеться при оцшюванш ризику краТни у бтьшост методиках. Але, на думку фахь вцiв, рiвнi полiтичного ризику та ризику краТни не зав-жди е односпрямованими: рiвень полiтичного ризику може бути високим, а ризику краТни - достатньо помiр-ним [8, с.130].
Тлумачення поняття полiтичного ризику розрiзня-еться за рiзними ознаками: спрямуванням, суб'ектами, рiвнями впливу i т. iн.
Так, за пщходами БАГ1 (MIGA), полiтичний ризик -це ризик, який пов'язують з д/'ями уряду, спрямовани-ми: по-перше, на заборону або обмеження прав iHeec-торв/власниюв щодо використання чи отримання прибутку eid власних активе; по-друге, зменшення вартостi фiрми [13]. Отже, термш "полiтичний ризик" характеризуе вiрогiднiсть сукупних фшансових втрат швестгрв/власнигав, внаслщок впливу несприятливих полiтичних факторiв у краТн розмщення iнвестицiй, таких як змша законодавства, невиконання арбiтражних
ршень, скасування дiючих лщензш та патентiв, обме-ження перемщення коштiв та конвертацiТ валюти, за-стосування дискримiнацiйних вимог, якi впливають на економiчнi результати здiйснюваних Ывестором опера-цiй та iн. Огляд лп"ератури свiдчить про те, що не юнуе единоТ точки зору щодо виокремлення цих несприятли-вих фаюгрв, враховуючи такi властивостi полiтичного ризику як iерархiчнiсть, багатоплановiсть, ушверсаль-нiсть, суб'ективнiсть [14, с. 216]. Пол^ичний ризик може змiнюватися залежно вщ сектора чи галузi промислово-стi та резидентностi iнвестора.
За визначенням Control Risks Group, полiтичний ризик розглядаеться бтьш широко, в площин негативного впливу на умови ведення бiзнесу в цтому, внаслiдок дiй не лише уряду, але i неурядових полiтичних суб'ектв. Полiтичний ризик визначаеться як iмовiрнiсть уряду або неурядових полiтичних суб'ект/'в негативно впли-вати на д яльн сть б знесу через спричинену нестаб -льн сть або внасл док безпосереднього чи опосередко-ваного втручання [15, с.62]. Прикладами такого впливу можуть бути: пошкодження або фiзична руйна^я активiв внаслiдок полiтичних заворушень вшськових дiй, грома-дянських вiйн, терористичних акпв; примусовий тиск щодо вщмови/вилучення iнвестицiй та рухомих активiв; скасування концесiйних та урядових договорiв та iн.
Останнiм часом у публка^ях полiтичний ризик до-слiджуеться у новому термiнологiчному формату як "полiтичний та регуляторний ризик", або з виокремлен-ням регуляторного ризику, як ризику можливих проект-них втрат вiд змiн у законодавствк
1снують рiзнi методики оцшювання полiтичного ризику, зокрема, S&P, BERI Political Risk Index (PRI), World Political Risk Forecast (WPRF), POLICON, Political Risk Services (PRS), Control Risks Group та rn.
Складнють та багатоплановють основних чиннигав i форм прояву полiтичного ризику знайшли вщображен-ня у наукових працях рiзних авторiв [8, 14, 16, 17]. Так, полiтичнi ризики розглядаються на двох рiвнях: як мк-ро- та макроризики. Мiкроризики (локальнi ризики) по-стають у виглядi вiрогiдностi полiтичних змiн, котрi можуть торкнутися окремих суб'екпв полл"ичноТ чи еконо-мiчноТ дiяльностi окремих компанiй, якi дiють на терито-рiТ даноТ краТни, а макроризики (державы) поширюють-ся на вах суб'ектiв життедiяльностi держави [14, c. 217].
Також зустрiчаються так рiвнi подiлу полiтичних ри-зигав: легально-урядовi (е наслiдком впливу дм урядових структур, що впроваджують державну полiтику) та екст-ралегальнi (виникають через вплив полл"ичних сил, ко^ iснують поза легiтимними структурами держави) [16].
Зауважимо, що у проектному фшансуванш, виходя-чи з принципу обумовленост1, оцiнювання полiтичних ризикiв повинно здшснюватися в площинi Тх впливу на конкретний проект, тобто на локальному рiвнi; та, враховуючи юнування догс^рних вiдносин мiж держав-ним/публiчним та приватним партнерами в краТн роз-мiщення iнвестицiй - з акцентом на наслщки впливу на проект подш легально-урядового рiвня.
При реалiзацiТ невеликих бiзнес-проектiв, як свщ-чить практичний досвiд, полiтичнi ризики найчастiше за все не виокремлюються, а враховуються опосередко-вано, через вплив макроекономiчних (зовнiшнiх факто-рiв). Якщо ризик краТни е стабтьно низьким, то, як свщ-чить практика, додатковi заходи з захисту вщ цього ризику не застосовуються, осктьки це призводить до ор-
ганiзацiйних та Ыших ускладнень i впливае на здоро-ження проектного кошторису
МЕТОДОЛОГ1Я ДОСЛ1ДЖЕННЯ
Для досягнення поставленоТ мети авторами викорис-тано комплекс загальнонаукових i спецiальних методiв дослiдження: системний - при оцнюванн впливу поль тичних ризиюв на результати реалiзацiТ проектних рь шень; iсторико-логiчний - при розкритт економiчного змiсту полiтичного ризику; аналiтичний - при здiйсненнi порiвняльного аналiзу фiнансових iнструментiв Групи Свллвого банку, якi застосовуються для захисту вщ поль тичних ризигав у мiжнароднiй практицi, а саме: МНжнаро-дного банку реконструкцп та розвитку, МНжнародноТ асо-цiацiТ розвитку, МНжнародноТ фiнансовоТ корпорацп та БагатосторонньоТ агенцп з гарантування iнвестицiй [17 -21]; економко-статистичы методи - при виборi методу проведення оцiнки ютотних ризикiв публiчно-приватного партнерства. Методичнi пщходи рейтингових агенцiй використано для отримання висновгав щодо ризику УкраТни [15, 22 - 24]. Серед основних метздв побудови рей-тинпв переважае використання бального методу.
1нформацшною базою дослiдження е законодавчi та нормативно-правовi акти, що регулюють дiяльнiсть фь нансових посередникiв з надання фшансових послуг, нормативнi акти та статистичн данi Нацiонального банку УкраТни, НацiональноТ комiсiТ, що здшснюе державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, офщшш матерiали Мiнiстерства фiнансiв УкраТни, шформацшш матерiали Групи Свiтового банку: Мiжна-родного банку реконструкцiТ та розвитку, МiжнародноТ асоцiацiТ розвитку, МiжнародноТ фшансовоТ корпорацiТ, БагатосторонньоТ агенцп з гарантування Ывестицш щодо надання гарантшних послуг на ринку проектного фь нансування; науковi працi провiдних вл"чизняних i зару-бiжних учених, перюдичш видання, розрахунки автора.
В процес дослiдження ми дотримувалися норматив-них вимог, якими передбачено вщнесення поличного ризику проектiв публiчно-приватного партнерства до категорп iстотних, таких, що пщлягають якiсному вимiрю-ванню, та управлЫня яким здiйснюе державний партнер.
Розкриття змiсту iнформацiТ про ризики, управлшня якими здiйснюе державний партнер, повинно вщповща-ти вимогам постанови Кабшету Мiнiстрiв УкраТни вiд 16 вересня 2015 р. № 713 [7] (рис.1).
У процеа вибору найбтьш прийнятних Ыструмет1в убезпечення вiд полiтичних ризикiв при реалiзацiТ проекту ми виходили з необхщност дотримання базових принцитв проектного фiнансування: обумовленосл, аль-тернативностi, маржинальностi, а також специфiчних принципiв, що притаманнi проектному фшансуванню як особливому методу мобозацп iнвестицiй, а саме: пщ-вищеноТ ризиковостi; обмеженоТ вiдповiдальностi учас-нигав проекту; забезпечення джерелами фiнансування тощо, а також забезпечення економiчноТ та бюджетноТ ефективностi проекту (для проекпв публiчно-приватного партнерства), пропорцiйного розподiлу ризигав.
Так, на практицi дотримання принципу пропорцшно-го розподiлу ризикiв означае, що кожен ризик повинен бути вщнесений до сфери вщповщальност того партнера, який бтьш ефективно контролюватиме, управля-тиме та/або запоб^атиме виникненню такого ризику. Отже, ризики можуть бути розподтеы мiж державним i приватним партнерами у вщповщному спiввiдношеннi. Полiтичнi ризики належать до сфери вщповщальност публiчного партнера.
Вплив ризику
PiBeHb/cTyniHb впливу
iMOBipHicTb настання ризику
Пiдхiд управлння ризиком
_______I_______
I 1нструмент управл'1ння . I ризиком ■
]
Категорп та пщкатегори ютотних ризимв здiйснення державно-приватного партнерства (табл.1)
Характеристика ризику, який повнютю або частково вщнесений до сфери вщповщальносп державного партнера.
Результат впливу ризику, якщо ризик матерiалiзуeться з зазначенням фiзичних та юридичних осiб, якi iмовiрно зазнають такого впливу
CTyniHb впливу ризику (низький, середнм, високий)
IMOBipHicTb настання ризику (низька, середня, висока)
Стислий опис пщходу, який державний партнер плануе застосувати до управлння ризиком
-1-
[------------------------------1
►l Опис iHcmpyMeHma управлiння ризиком, його характеристик I I та особливостей застосування I
Рис.1. Нормативы вимоги до змюту шформацп про ризики, управлшня якими здiйснюe державний партнер в процеС реалiзацiï проектiв публiчно-приватного партнерства в УкраТш
Джерело: побудовано авторами вщповщно до [7]
Для розрахунку ефективност npoeKTiB nублiчно-приватного партнерства з урахуванням впливу ютотних ризишв (РРР) доцiльно застосовувати метод компаратора державного сектора - Public SectorComparator (PSC), особливютю якого е порiвняння рeзультатiв ре-алiзацiT проекту на засадах публiчно-приватного партнерства з традицшними державними закутвлями за критeрiем "цша-якють" [25, с. 48].
РЕЗУЛЬТАТИ Огляд мiжнародноT практики свщчить про те, що оцшювання eкономiчноT eфeктивностi масш-табних проек^в, якi здiйснюються за участю Ыоземних iнвeсторiв, враховуе негативний вплив ризишв краТни на бiзнeс [2, 15, 17].
У процес послiдовного розкриття теми насамперед виникае питання стосовно того, ям проекти потребують особливоТ уваги з огляду на необхщнють виявлення та оцiнки саме пол™чних ризикiв? На наш погляд, вплив пол^ичних ризикiв набувае особливого значення для певноТ катeгорiT проeктiв, а саме:
• npoeKmie публiчно-приватного партнерства. Ак-тивiзацiя взаемодп держави i бiзнeсу в процeсi рeалiзацiT проеюлв публiчно-приватного партнерства спрямована на подолання обмежених фЫансових можливостей держави та тeриторiальних громад щодо фiнансування проек^в державноТ, комунальноТ та со^альноТ Ыфраструктури, якi вiдрiзняються масштабнiстю, високою ефективнютю вико-ристання рeсурсiв, схильнiстю до Ыновацм, дозволяе ефективно використовувати переваги приватноТ форми власностi для пщвищення якостi послуг i eфeктивностi управлЫня цими об'ектами [26, с. 54]. Зауважимо, що по-лiтичний ризик належить до сфери вщповщальносп публь чного партнера i також потребуе застосування спе^аль-них iнструмeнтiв захисту вiд можливих втрат.
• Twinning-npoeKmie. Twinning - це шструмент н ституцiональноT розбудови i нова форма безпосеред-нього тeхнiчного спiвробiтництва мiж органами влади держав - члешв GO та краTн-бeнeфiцiарiв. В УкраТш
повноваження щодо y4acTi у таких проектах мае Нацю-нальна комiсiя, що здiйснюе державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Визначаль-ною рисою Twinning-проекту е "безпосереднм обмiн специфiчним досвiдом у окремо взятш сферi державного регулювання з метою впровадження норм та стандарт GO, передачу "ноу-хау" та передовоТ практики мiж державними органами краш-члешв GO та !'хшми парт-нерами-бенефiцiарами, набуття ушкального нацюналь-ного досвiду. Twinning-проект мае на мет допомагати крашам-бенефщарам покращувати та пiдсилювати адмiнiстративне функцiонування оргашв державно!' влади, Тх структуру, управлшський потенцiал, що мае сприяти iмплементацiï законодавства GO (acquis communautaire). Пщходи Twinning використовуються для сniвnрацi мiж державним органом (бенефiцiаром) та органом-партнером вщ краТни-члена GO, якi разом розробляють та впроваджують проект Twinning в кра'шь бенефМарГ [27]. Пол™чш ризики при вnровадженнi Twinning-nроектiв можуть завадити впровадженню пе-редово!' практики в крашьбенефМарк
• проект1в, як реал1зуються на засадах консорцi-умного кредитування. Зазначимо, що до сnецифiчних принцитв консор^умного кредиту вщнесено принцип сптьно!' вiдnовiдальностi: кредитори несуть солщарну вiдnовiдальнiсть перед позичальником, а вЫ - перед усiма ними одночасно. Передумовами створення кон-сор^уму, в т. ч. за участю баншв-нерезидентв та iнших зарубiжних учаснишв е стабiльна економiка; стiйкий баншвський сектор; наnрацьованi та nеревiренi дiловi зв'язки мiж банками, iнвесторами та !'хшми партнерами; наявнiсть високого ступеня довiри мiж кредиторами, що вступають у сniвробiтництво; nлатосnроможнiсть i на-дiйнiсть кожного окремого учасника альянсу. Безумов-но, формування банкiвських консорцiумiв у краТнах з високим рiвнем ризику, в т. ч. поличного, створюе пе-решкоди для дтових стосункiв мiж партнерами, врахо-
вуючи те, що ринок консор^умного кредитування е не урегульованим сегментом в УкраТнк
У процес прийняття рiшення щодо реалiзацiТ довго-строкових проектiв в УкраТнi, в т. ч. за участю держави, Ывестори звертають увагу на загальну прогнозованють ситуацiТ та оцiнку ризику краТни. Для отримання необхщ-ноТ iнформацiТ ми скористалися даними Euromoney [22].
Так, за методикою Euromoney Country Risk - ECR), визначено 5 категорш для ранжування краТн за рiвнем ризику залежно вщ отриманих ними балiв (Tier 1 -Tier 5), а саме:
• Tier 1: 80 - 100 балiв - мУмальний ризик, або такий, що вщповщае кредитному рейтингу AA i вище;
• Tier 2: 65 - 79,9 балiв - ризик такий, що вщповь дае кредитному рейтингу вщ A- до AA;
Джерело: складено авторами за даними Euromoney
Вщповщно до Методики виявлення ризиюв здшс-нення державно-приватного партнерства, Тх оцшки та визначення форми управлшня ними, полiтичнi ризики вiднесено до категорп iстотних ризикiв.
1стотний ризик - це ризик, який мае значний вплив на прийняття ршення щодо державно-приватного партнерства або на його здшснення [7]. Так, ютотш ризики здшснення державно-приватного партнерства вщповщно до законодавства УкраТни подтяються на таю кате-горiТ та пщкатегорп (табл.1).
lстотнi ризики пщлягають якiснiй оцiнцi, пiд час про-ведення якоТ визначаються причини i фактори, що впли-вають на ризики. Якюна оцiнка ризикiв - оцшка iмовiрно-стi настання поди, дм або бездiяльностi та ступеня ТТ впливу, що визначаеться як висока, середня або низька.
Для якюноТ оцшки ризикiв можна скористатися Ыфо-рмацiею вiдомих мiжнародних агентств. Так, за Ыформа-цiею, що мютиться у "Risk Map Report 2016", в УкраТн рiвень полiтичного ризику оцiнено як "високий" (Н), а рь вень безпеки - як "середый" (М) та "високий" (Н) у схщ-них репонах (Донецькiй та Луганськiй областях) [15, c. 75]. За аналогiчною Ыформа^ею, яка наведена у AMB Country Risk Report, оцшка ризику УкраТни за катеп^ями мала такий вигляд: економiчний та полiтичний ризик оць нено як високий, а ризик фшансовоТ системи - як дуже високий [24]. Отже, рiвень поличного ризику зростае, що свiдчить про попршення iнвестицiйних умов.
• Tier 3: 50 - 64,9 балiв - ризик такий, що вщповь дае кредитному рейтингу вщ BB+ до A-;
• Tier 4: 36 - 49,9 балiв - ризик такий, що вщповь дае кредитному рейтингу вщ B- дo BB+;
• Tier 5: 0 - 35,9 балiв - ризик рiвня кредитного рейтингу вщ D до B-, що свщчить про найвищий рiвень ризику.
Рейтинг УкраТни, за оцшками Euromoney, мае нега-тивну динамку: у 2011 роц УкраТна посiдала 86 мiсце у ренкшгу з загальною сумою балiв майже 44, а у 2015 роц - 146 мюце з сумою балiв 26 [23]. Починаючи з 2013 року, УкраТну вiднесено до групи краТн з найви-щим рiвнем ризику, який вiдповiдае рiвню кредитного рейтингу вiд D до B- (рис. 2).
Формами негативного впливу полiтичних ризиюв на проект можуть бути таю:
• конфюка^я, експропрiацiя, нацiоналiзацiя основ-них засобiв та iнших (рухомих) активiв;
• деприва^я (процес зменшення можливостей задоволення нагальних фшансових потреб, якi вже виникли);
• неможливiсть експорту ганцевоТ продукцп з зару-бiжних пщроздов та репатрiацiТ мобiльних активiв;
• дискримшацшш рiшення та акти уряду, що по-збавляють iнвесторiв Тх прав або впливають на еконо-мiчнi результати здiйснюваних ними операцй
• заборона або скасування дючих лiцензiй, патентiв;
• неконвертованiсть валюти, або неможливють конвертаци та втьного перемiщення дивiдендiв i очку-ваних платежiв з приймаючоТ сторони;
• полiтичнi заворушення та вiйськовi дм: фiзична руйнацiя активiв, обумовлених вiйськовими дiями, гро-мадянськими вiйнами, тероризмом тощо;
• примусовий тиск щодо вщмови/вилучення швес-тицiй та рухомих активiв;
• ушкодження продукцп, скасування концесшних та урядових договорiв через полiтичнi заворушення та вiйськовi дм.
2011
ECR score (max = 100 бал!в)
100 уо 80 70 60 50 40 30 20 10 О
мюце у ренгангу: 89
\ - Micuey ренингу: 146 -
-
28,78 30 16 ^г m
2012
2013
2014
2015
Tierl (80-100 белю): вщпэвщае рейтингу AA I вище
(.мшмальний ризик)
Tier2 (65-79,9 6anie): A- do АА
Ster'S (Ж-64,9 Ьал/в): BS+ до А-
Tier 4 (36-49,9 Оатв): В- до ВВ+
Tiers (0-35,9 ба\пю): D до В- (найвищий рюено ризику)
Рис. 2. Оцшка ризику УкраТни за методикою Euromoney у 2011-2015 рр.
Таблиця 1. Перелiк iстотних ризикiв здiйснення державно-приватного партнерства вщповщно до законодавства УкраТни
Категорiя ризику Пiдкатегорiя ризику
1. Отримання дозволiв i лiцензiй -
2. Проектування i будiвництво (реконструкцiя, полiпшення, ремонт тощо) 2.1. наявнють та умови використання земельно!' дтянки; 2.2. недолiки технологГ!; 2.3. перевитрата коштв; 2.4. затримка у завершены; 2.4. нездатнють пiдрядника; 2.5. ризики впливу на навколишне природне середовище.
3. Попит та ринок збуту -
4. Операцшж ризики 4.1. постачання та вхщы матерiали; 4.2. недооцiнка витрат; 4.3. недолки технологГ!; 4.4. нездатнють оператора; 4.5. вплив на навколишне природне середовище.
5. Нормативно-правовi ризики -
6. Фiнансовi та макроекономiчнi ризики 6. Фiнансовi та макроекономiчнi ризики: 6.1. наявнють фшансування; 6.2. фшансова здатнiсть приватного партнера; 6.3. вщсоткова ставка; 6.4. Ыфля^я; 6.5. курс гривнi до Ыоземних валют.
7. Соцiальнi та полтичш ризики, заперечення або отр з боку основних заштересованих сторш -
8. Форс-мажорнi обставини та Ышл непередбаченi подГ| з високим рiвнем впливу -
Джерело: складено авторами вiдповiдно до Методики виявлення ризиюв здiйснення державно-приватного партнерства, Тх оцш-ки та визначення форми управлЫня ними [3]
Розробка мехашзму управл1ння ризиками проекпв публ1чно-приватного партнерства передбачае стислий опис п1дход1в, як1 державний партнер плануе застосува-ти до управл1ння ризиком, та Ыструментв управл1ння ризиками. 1нформац1я про управл1ння ризиками мае бути вщображена у конкурсн1й документац1Т проекту [6].
Пошук над1йних 1нструмент1в убезпечення вщ поль тичних ризик1в в украТнських реал1ях ускладнено через вщсутнють належноТ практики та нормативного забез-печення. Разом з тим, як свщчить досв1д заруб1жних краТн, юнують 1нструменти, як1 можна використовувати для захисту вщ пол1тичних ризик1в у раз1 невиконання партнерами своТх зобов'язань. З огляду на м1жнародну практику, ми д1йшли висновку, що ф1нансов1 послуги Групи Св1тового банку е найбтьш прийнятними для убезпечення втрат вщ впливу пол1тичних ризик1в при реал1зацп проект1в у краТнах з нестшкими економ1ками.
До таких послуг належать:
• гарант1йн1 послуги з часткового покриття проект-них ризигав;
• гарант1йн1 послуги з часткового покриття кредит-них ризик1в;
• послуги з перем1щення кошт1в та конвертаци ва-люти;
• страхов! послуги;
• послуги з1 структурування угод (рис. 3).
Гарант/'йн/' послуги з часткового покриття проек-тних ризикв призначен для часткового покриття ризи-
к1в, пов'язаних з невиконанням концедентом прийнятих на себе зобов'язань або гаранта за проектом. Це може бути спричинено через дефолт держави, змши у зако-нодавств1, регуляторний ризик, експропр1ац1ю та нацю-нал1зац1ю, в1йськов1 д1Т та громадянськ заворушення.
Гарант/йн/' послуги з часткового покриття креди-тних ризикв, як правило, використовуються для захисту кредитор1в шляхом вщшкодування певноТ частини боргу за кредитом (або проектними обл1гац1ями), номь нованим як у нацюнальшй, так I в Ыоземнш валют1.
Послуги з перем/'щення кошт/'в та конвертацИ' ва-люти надаються МФК з гарантованого переказу лквщ-ност та застосовуються при реал1зацп мультивалютних проект1в I проекпв, що реал1зуються в краТнах з нестабь льною нац1ональною валютою.
Страхов! послуги використовуються для страхуван-ня пол1тичних ризик1в та надаються Багатосторонньою агенц1ею з гарантування швестицй
Послуги з/ структурування угод надаються М1жна-родною ф1нансовою корпорац1ею для узгодження Ыте-рес1в учасниюв проекту та розпод1лу ризик1в м1ж ними.
Фiнансовi послуги Групи Свтового банку
Рис. 3. Фiнансовi послуги Групи Св^ового банку
Джерело: побудовано авторами
^м того, фiнансовi Ыструменти вiдрiзняються за рiз-ними характеристиками. Ми пропонуемо в процесi вибо-ру iнструментiв також звертати увагу на тага характеристики, як вид проекту, тип позичальника та базовий актив (табл. 2). Це обумовлено специфкою проектного фЫансування, яке передбачае можливють залучення коштв з використанням рiзноманiтних фЫансових акти-вiв, що впливае на особливост структурування угод та визначае вибiр вiдповiдного гарантiйного iнструмента.
За пщходами Свiтового банку, у проектному фЫан-суваннi негативний вплив полiтичних ризигав передбачае покриття чiтко визначеного виду втрат, обумовле-них несприятливим впливом на проект таких подй як: • експропрiацiя;
• полiтичнi заворушення;
• тероризм;
• невиконання умов контракту;
• невиконання зобов'язань за державною гаранлею;
• невиконання арб^ражних рiшень;
• неправомочнють вiдповiдальностi за гарантiею;
• анулювання лiцензií;
• обмеження перемiщення кош^в та конвертацií валюти;
• державний дефолт [2, 17, 18].
Таблиця 2. Порiвняльний аналiз iHCTpyMeHTiB Групи CBiTOBoro банку для захисту вщ nолiтичних ризикiв
Характеристики шструменлв Мiжнародний банк реконс-трукцм та розвитку (IBRD) Мiжнародна фшансова корпоращя (IFC) Мiжна-родна асощащя розвитку (IDA) Багатосто-роння агенщя з гарантуван-ня швестицш (MIGA)
IBRD PCG IBRD PRG IFC PCG IFC SCLG IFC GOLF IFC RSF IFC/Bank SNF PCG IFC COP IDA PRG MIGA PRI
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
Ризики, як покриваються + + + + +
Пол^ичж ризики: + + + + +
- обмеження перемщення коштiв та конвертацп валюти + + + + + + + + + +
- невиконання умов контракту + + + + + + + + +
- експропрiацiя + + + + + + + + +
- полiтичнi заворушення + + + + + + + + +
- тероризм + + + + + + + +
- невиконання зобов'язань за державною гаранпею + + + + + + +
- невиконання арбпражних рiшень + + + + + + + +
-неправомочнiсть вщповщально-ст за гарантiею + + + + + + + +
-анулювання лiцензií + + + + + + + +
-державний дефолт + + + + + + +
Тип бенефiцiара
Приватний власник + + + + + + + + + +
Державний власник + + + + + + + +
Тип кл'1ента-позичальника
Державний власник + + + + + + + + +
Уряд:
- державний + + + +
- мюцевий + + + + +
Неприбуткова оргажза^я + + + + +
Базовий актив /зобов'язання +
Ак^я +
Квазiакцiонерний каттал + + + + + +
Облгацм + + + + + + +
Субординованi облiгацií + + + +
Комерцiйний кредит + + + +
Субординований кредит + + + + + +
Кредит з переважним правом вимоги ("кредит першо' черги") + + + + + + +
Кредитний транш друго' черги (мезоншний транш) + + + +
Транш з дiею до перших збитав ("транш перших збитив") + + + +
Портфель активiв + +
Гарантп та забезпечення за позикою + + + +
Короткостроковi iнструменти + + + +
Угода про поставку товарiв та послуг +
Застава/Забезпечення +
Договори про розподт продукцп + + + +
Договори участi у прибутках + + + +
Угоди на управлЫня + + + +
Концесiйнi угоди + + + +
ЛЩензшж договори + + + +
Контракти "пiд ключ" + + + +
Угоди оперативного лiзингу + + + +
Гарантовансть сплати вiд-сотюв
Повна + + +
Часткова + + + + + +
lншi
Державы контргарантп у натуральна формi + + + +
Використання нацiональноí валюти + + + + + + +
Джрело: складено авторами за iнформацieю Свтового банку Скорочення:
IBRD PCG - гаракпя МБРР з часткового покриття кредитних ризиюв (IBRD Partial Credit Guarantee);
IBRD PRG - гарантiя МБРР з часткового покриття ризикИв проекту (IBRD Partial Risk Guarantee);
IFC PCG - гаранта МФК з часткового покриття кредитних ризикИв (IFC Partial Credit Guarantee);
IFC SCLG - гаранта МФК по моновалютним позикам (IFC Single-Currency Loan Guarantee);
IFC GOLF - послуги МФК з гарантованого переказу ликвидности (IFC Guaranteed Offshore Liquidity Facility);
IFC RSF - послуги МФК з розподИлу ризикИв (IFC Risk-Sharing Facility);
IFC SNF PCG - гаранта МФК для мИсцевих фИнансИв з часткового покриття кредитних ризикИв (IFC Subnational Finance Partial Credit Guarantee);
IFC COP - Инструменти дiяльноï сглльноти МФК (IFC Community of Practice);
IDA PRG - гаранта МАР з часткового покриття ризикИв проекту (IDA Partial Risk Guarantee);
MIGA PRI - страхування полiтичних ризикИв БАГ1 (MIGA Political Risk Insurance)
Також вважаемо за необхщне звернути увагу на те, що не всИ фiнансовi Инструмента Групи Свитового банку призначенИ для застосування у проектному фИнансуван-нИ. Наприклад, гарантiя покриття ризикiв, пов'язаних з проведенням реформ (IBRD Policy-based Guarantee), не використовуеться у проектному фИнансуваннИ. Такий Инструмент МФК, як гаранта повного покриття кредитних ризигав (Full Credit Guarantee), отримала переважне застосування у корпоративному фИнансуваннИ в секторах, яга стрИмко розвиваються, таких, як малi та середы пщприемства, освiта, екологiя.
1снують вiдмiнностi у використаннi гарантiйних Ин-струментiв залежно вiд типу позичальника. Так, гаран-тiя МБРР з часткового покриття кредитних ризигав (IBRD Partial Credit Guarantee) надаеться уряду та пщ-порядкованим державним суб'ектам (адмшютраци, му-нiципалiтети, державнi пщприемства) пщ державнi Инве-стицiйнi проекти для часткового покриття кредитного ризику уряду або пщпорядкованих державних суб'ектИв, незважаючи на причину дефолту.
Для порiвняння зауважимо, що гаранта МФК з часткового покриття кредитних ризигав (IFC Partial Credit Guarantee) призначена для використання пщприемст-вами приватного сектора не тИльки при здИйсненнИ проектного, але i корпоративного, структурного, торгового фшансування. КрИм того, особливу увагу при розглядi питання щодо надання цього виду гарантп придiляють можливому розширенню транзакцiй з використанням мiсцевоï валюти, розвитку внутрiшнiх фiнансових рин-кИв, забезпеченню доступу клiентiв до хеджування, та/або фшансування у секторах, що стрИмко розвиваються, таких, як малi та середнi пiдприемства (МСП), освИта, мiкрофiнансування та екологiя.
У свою чергу, для часткового покриття ризигав проекпв використовують гарантп МБРР та МАР, до перелИку яких належать:
• гаранта МБРР з часткового покриття ризигав проекту (IBRD Partial Risk Guarantee) - надаеться пщ проекти за участю приватного сектору, яга реалiзуються за схемою: "будiвництво - експлуатацИя - передача", концесИйнИ, приватизацiйнi, проекти державно-приватного партнерства);
• анклавна гаранта МБРР з часткового покриття ризигав проекту (IBRD Enclave Partial Risk Guarantee), яка застосовуеться переважно для експортно-орИенто-ваних, валюто генеруючих проектИв за участю приватного сектору;
• гаранта МАР з часткового покриття ризигав проекту (IDA Partial Risk Guarantee).
СлИд зауважити, що бенефiцiарами за гарантами СвИтового банку е виключно приваты швестори або посередники при кредитуваннИ приватного сектора, а при страхуваннИ полiтичних ризикiв БАГ1 бенефiцiаром може бути державна компания, яка працюе на комер-цИйнИй основi.
Як свiдчить мiжнародна практика, при реалИзацп про-ектiв у краТнах з високим рiвнем полночного ризику може виникати попит не лише на гарантИйнИ, але й на ИншИ види послуг, а саме - зi страхування полiтичних ризикiв, здИй-снюваного Багатосторонньою агенцИею з гарантування iнвестицiй (MIGA Political Risk Insurance) [19, 21] Якщо проект реалiзуеться за участю ИнвесторИв - нерезидент, пiдвищуеться попит на послуги, яга надаються МИжнаро-дною фИнансовою корпорацiею, а саме:
• з гарантованого переказу ликвидности (IFC Guaranteed Offshore Liquidity Facility);
• розподту ризигав та структурування угод (IFC Risk-Sharing Facility)
Механизм убезпечення вщ полiтичних ризигав, як свщчить мiжнародний досвiд та банкiвська практика, е доволi складним i супроводжуеться особливими вимо-гами щодо пщготовки документiв та структурування угод. Так, наприклад, використання гарантп МБРР з часткового покриття ризигав проекту публИчно-приватного партнерства в умовах украТнськоТ економИки потребуе укладання угоди про державну пщтримку, лiцензiйноï угоди (регуляторного контракту), угоди про вИдшкодування, проектноТ угоди (рис. 4). Зауважимо, що Тх застосування обумовлене специфiкою проектного фшансування та спрямоване на рiвномiрний розподИл ризикiв мiж учасниками проекту.
За ИнформацИею БАГ1, в краТнах, що розвиваються, для пом'якшення впливу полИтичних ризигав швестори, поряд з фшансовими Инструментами, застосовують комунiкацiйнi методи для посилення взаемоди з уря-довими та неурядовими органiзацiями, мИсцевими громадами, полИтичними лiдерами (табл.3) [17, c.37]. Понад 40% нерезидента активно використовували комушкаци в краТнах здИйснення инвестиций. На нашу думку, державному партнеру краТни здИйснення инвестиций доцИльно звернути увагу на забезпечення прозо-ростИ цих зв'язкИв як на передшвестицшному етапИ, так i в процесИ реалИзаци проекту.
Угода про вдшкодування (Indemnity Agreement)
Уряд
I
Регулятор
(Национальна комИсИя, що здИйснюе державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП))
Л1ценз1йна угода эегуляторний контракт)
V
Кредитна
угода; покриття акредитиву (L/C)
Акредитив _ (L/C)
МБРР (IBRD)
Гарант1я з часткового покриття ризикв проекту (IBRD PRG) (Guarantee Agreement)
Угода про державну п ¡дтримку
Суб'екти господарювання, що реалИзують проекти у сферИ електроенергетики, тепло-постачання, централИзованого водопостачання та водовИдведення, перероблення та захоронення побутових вИдходИв
БанкИвська установа
Проектна угода (Project Agreement)
СпоживачИ послуг
Рис. 4. Основы види угод при реал1зацп проекту з використанням гарантп МБРР з часткового покриття проектних ризик1в
Джерело; побудовано авторами
Таблиця 3. Додатков1 методи пом'якшення впливу пол1тичних ризик1в, як1 використовують 1нвестори-нерезиденти у краТнах, що розвиваються
Додатков1 методи пом'якшення впливу пол1тичних ризик1в Частка 1нвестор1в-респондент1в, як застосовували метод
Налагодження стосункИв на локальному рИвнИ упродовж периоду Инвестування 54
Створення пИдприемств та утворення альянсИв з мИсцевими компаниями 46
АналИз полИтичних ризикИв 44
ВзаемодИя з урядовими организациями у краТнИ Инвестування 44
ВзаемодИя з мИсцевими громадами 40
Сценарне планування 37
ПИдтримання прозорих зв'язкИв з полИтичними лидерами 26
Використання залучених консультантИв 25
ВзаемодИя з неурядовими организациями 25
Оперативне планування 16
ПИдтримка вИдомих полИтичних особистостей 6
Не застосовували жоден з методИв 4
Джерело: побудовано авторами за даними БАГ1
Важливим моментом е повноваження проектноТ компаний при реалИзацп проектИв публИчно-приватного партнерства. Нагадаемо, що наявнють цИеТ компанп, яка вИдома пИд назвою SPV (Special Purpose Vehicle), вИдрИз-няе проектне фшансування вИд Инших способИв мобИлИ-зацИТ ресурсИв для довгострокового фИнансування. На нашу думку, SPV мае створюватися за участИ державного партнера з конкретизацИею його повноважень щодо прийняття рИшень стосовно:
• структури капиталу;
• органИзацИйноТ структури;
• фИнансових умов (джерела фИнансування; розпо-дИл прибутку, режим оподаткування, сума регресу);
• реорганИзацп та лИквщацп компанп;
• системи монiторингу та контролю.
ВИСНОВКИ ТА ДИСКУС1Я
Соцiально-економiчна нестабтьнють в УкраТнi не лише поглиблюе Ывестицмну кризу, але й створюе пе-внi перешкоди щодо реалiзацiТ масштабних шфраструк-турних проектiв, у т. ч. проекпв публiчно-приватного партнерства. Враховуючи те, що проектне фшансування е високо ризиковим видом дiяльностi, актуальним е проблема захисту штереав iнвесторiв в умовах поси-лення внутрiшнiх та зовнiшнiх виклишв.
Пiдготовка та реалiзацiя проектiв публiчно-приват-ного партнерства в УкраТн набувае особливоТ актуаль-ностi та повинна здмснюватися вiдповiдно до законодав-ства, у т. ч. щодо розкриття Ыформацп про т види ризи-
гав, як1 в1днесено до категорп 1стотних, розпод1лу ризик1в м1ж партнерами та особливост1 управл1ння ризиками.
Актив1зацп д1яльност1 потужних м1жнародних бангав-ських груп в УкраТн1 та посилення Тх впливу на економку супроводжуеться наданням нових вид1в послуг, спрямо-ваних на захист Ытереав 1нвестор1в та формуе пщфунтя для ефективноТ взаемод1Т держави i б1знесу. Потужн1 банки з високим репутацмним капiталом та досвiдом роботи на ринках проектного фЫансування можуть на-давати послуги щодо супроводження таких проекпв.
На наш погляд, окремi види ризикiв залишаються поза увагою, проте наслщки Тх впливу на довгострою^ проекти в УкраТнi можуть виявитися край небезпечни-ми. До категорп ютотних ризикiв публiчно-приватного партнерства вщнесено полiтичнi ризики, управлiння якими покладаеться на державного партнера.
Найбтьш прийнятними для убезпечення вiд полiтич-них ризикiв при реалiзацiТ проекпв публiчно-приватного партнерства в краТнах з неслйкими економiками е н струменти Групи Свппвого банку. На основi узагальнен-ня мiжнародноТ практики здмснено порiвняльний аналiз основних фiнансових Ыструмет1в Мiжнародного банку реконструкцiТ та розвитку, МiжнародноТ асоцiацiТ розвит-ку, МiжнародноТ фiнансовоТ корпорацiТ та Багатосторон-ньоТ агенцп з гарантування iнвестицiй для убезпечення вщ полiтичних ризикiв. Основними перевагами застосу-вання цих Ыструмет1в е Тх диференцiацiя залежно вщ типу позичальника та базового активу. Конкретизовано використання гарантiТ МБРР з часткового покриття ризи-кiв проекпв в умовах украТнськоТ практики. До дискусмних моментiв слiд вiднести розбiжностi у пiдходах щодо оцiнювання ризигав публiчно-приватного партнерства рiзними учасниками проекту: фiрмами, органами державноТ влади, фшансовими посередника-ми, консалтинговими компанiями при формалiзацiТ тих чи iнших процеав, що призводить до розбiжностей в оцЫках iмовiрностi настання ризику та визначенш нас-лiдкiв його впливу на проект. Так, зростання ризигав зумовлюе пiдвищення очiкуваноТ дохiдностi на вкладе-ний капiтал та супроводжуеться намаганнями приват-них партнерiв (операторiв) переглянути тарифи на послуги при реалiзацiТ проектiв ППП у сферах комуналь-ноТ та державноТ Ыфраструктури, таких як електроенер-гетика, теплопостачання, централiзоване водопоста-чання та водовщведення, перероблення та захоронен-ня побутових вiдходiв та iн. Але зростання тарифiв мо-же мати негативн соцiальнi наслiдки через низьку пла-тоспроможнiсть кiнцевих споживачiв, що зумовлюе втручання державного регулятора та введення ним обмежень при формуванн тарифноТ полiтики. За нашими висновками, nonimu4Hi ризики при peani3auj'i про-eKmie пубт'чно-приватного партнерства можна роз-глядати як ризики зменшення проектного грошового потоку у п риватного партнера внасЛдок неоч/'кува-ного вилучення концедентом частини доходу на осно-ei застосування регуляторних механ/'зм/'в. Отже, час-тина майбутнього проектного доходу приватного партнера в процес реалiзацiТ проекпв державноТ, комуна-льноТ та социально!' Ыфраструктури може бути вилучена через змЫи тарифноТ полiтики, законодавчi обмеження, недотримання публiчним партнером умов договору, скасування лщензш, експропрiацiю та ш. Все це ускла-днюе оцiнку додаткових втрат та обрання вщповщних iнструментiв захисту.
Список використаних джерел
1. About Public-Private Partnerships. - URL:https://ppp.worldbank.org/ public-private-partnership/about-public-private-partnerships
2. Делмон Д. Государственно-частное партнерство в инфраструктуре / Д. Делмон. - Мировой банк, 2010. - 154 с.
3. OECD Principles for Public Governance of Public-Private Partnerships. - URL: http://www.oecd.org/gov/budgeting/oecd-principles-for-public-governance-of-public-private-partnerships.htm
4. Про державно-приватне партнерство // Закон УкраТни вщ 01.07.2010 р. №2404-VI. - URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/ show/2404-17
5. Ткаченко И.Н. Государственно-частное парнерство / И.Н.Ткаченко. - М.: Юрайт, 2016. - 188 с.
6. Порядок проведення конкурсу з визначення приватного партнера для здмснення державно-приватного партнерства щодо об'еклв державноТ, комунальноТ власност1 та об'ект1в, як належать Автономий Республц Крим. Затверджено постановою Кабшету М1н1стр1в УкраТни вщ 11 кв1тня 2011 р. № 384. - URL: http://www.iportal.rada.gov.ua.
7. Про затвердження Методики виявлення ризиюв здшснення державно-приватного партнерства, Тх оцшки та визначення форми управл1ння ними. Постанова Каб1нету М1н1стр1в УкраТни вщ 16 лютого 2011 р. № 232. (1з зм1нами, внесеними згщно з Постановою Каб1нету М1н1стр1в УкраТни № 713 в1д 16.09.2015) - URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/232-2011-%EF
8. Братерский М.В. Экономические инструменты внешней политики и политические риски / М.В. Братерский. - М.: Изд. дом Гос. ун-та
- Высшей школы экономики, 2010. - 231 с.
9. Науменкова С.В. Макропруденц1йн1 Ыструменти в механ1зм1 забезпечення ф1нансовоТ стабтьност1 / С.В. Науменкова, В.1. Мщенко // ФЫанси УкраТни. - 2015. - № 10 (239). - С.53-76. - URL: http://fu.minfin.gov.ua/docs/FU_15_10_053_uk.pdf
10. М1щенко В. Методолопчш засади запровадження макропруде-нц1йного регулювання та нагляду / В. М1щенко, А. Крилова // Вюник Нац1онального банку УкраТни. - 2011. - №3. - С.12-15.
11. М1щенко С.В. Поеднання функцш стратег1чного розвитку та ан-тикризового управл1ння в д1яльност1 центральних банк1в / С.В. Мщенко,
B.1. М1щенко // Актуальш проблеми економки. - 2016. - №2(176). -
C.266-272.
12. Науменкова С.В. Базель I, II, Ill: розвиток пщход1в для зм1цнен-ня регуляторноТ основи / С.В. Науменкова // Вюник КиТвського нац1она-льного ушверситету 1мен1 Тараса Шевченка. Економ1ка. - 2015. - №12 (177). - С.39-48. - URL: http://bulletin-econom.univ.kiev.ua/wp-content/uploads/2016/04/177_5-1.pdf. DOI: http://dx.doi.org/10.17721/ 1728-2667.2015/177-12/5
13. Glossary of Terms Used in the Political Risk Insurance Industry -URL: https://www.miga.org/Documents/Glossary_of_Terms_Used_in_the_ Political_Risk_Insurance_Industry.pdf
14. Петренко I.I. Пол1тичн1 ризики: змют та особливост1 прогнозу-вання / I.I. Петренко // Сучасна украТнська пол1тика. - К., 2010. -Вип. 19. - С.211-222.
15. Risk Map Report 2016. - Control Risks Group Limited. - URL: https://www.controlrisks.com
16. Подколзина И.А. Проблемы дефиниции и оценки политического риска в зарубежных исследованиях / И.А. Подколзина. - URL: http://www.cfin.ru/finanalysis/polit_risk.shtml
17. World Investment and Political Risk - 2013. MIGA, World Bank Group. - DOI: 10.1596/978-1-4648-0039-9
18. The World Bank Group Guarantee Instruments 1990-2007. An Independent Evaluation. - Washington. - The World Bank, 2009. - 115 р. -URL: https://openknowledge.worldbank.org/handle/10986/2627. DOI: 10.1596/978-0-8213-7679-9
19. Investment Guarantee Guide. Multilateral Investment Guarantee Agency. World Bank Group. - URL: https://www.miga.org/documents/ IGG_English_final.pdf
20. Transformation through Infrastructure: Issues and Concept Note. -World Bank Group, C0DE2011-0030/1, June 15, 2011. - URL: http://siteresources.worldbank.org/INTSDNET/Images/5944693-1241627660763/ Infrastructure_Concept_Note.pdf
21. MIGA's Non-Honoring of Sovereign Financial Obligations Product. Multilateral Investment Guarantee Agency. World Bank Group. March, 2012.
- URL: https://www.miga.org/investment-guarantee
22. https://www.euromoneycountryrisk.com
23. Weltman J. Country risk: Why betting on Ukraine is for the fortuitous or foolhardy. - URL: http://www.euromoney.com/Article/ 3478104/Category/10402/ChannelPage/0/Country-risk-Why-betting-on-Ukraine-is-for-the-fortuitous-or-foolhardy.html?copyrightInfo=true©rightInfo=true
24. AMB Country Risk Report. - 2016, 24 August - URL: www.ambest.com/terms.
25. Науменкова С.В. Особливост1 оц1нювання ефективност1 проек-т1в публ1чно-приватного партнерства: заруб1жний досвщ та украТнська практика / С.В. Науменкова, Я.О. Овсянникова // Вюник КиТвського нацюнального ушверситету 1мен1 Тараса Шевченка. Економка. - 2013.
- №134. - С. 47 - 51. - URL: http://bulletin-econom.univ.kiev.ua/wp-content/uploads/2015/11/134_13.pdf DOI: http://dx.doi.org/10.17721/1728-2667.2013/134-1/13
26. Науменкова С.В. Ф1нансування проект1в публ1чно-приватного партнерства / С.В. Науменкова, Я. О. Овсянникова // Теоретичш та прикпадш питання економки: Зб. наук. праць. Випуск 1(30). - К., ВПЦ "КиТвський ушверситет", 2015. - C.54 - 66. - Режим доступу: http://tppe.econom.univ.kiev.ua/data/2015_30/zb30_06.pdf
27. Ыструмент ЫституцюнальноТ розбудови Twinning. - URL: http://www.nerc.gov.ua/?id=4680
Надшшла до редколегм 15.09.16 Date of editorial approval 04.10.16
Author's declaration on the sources of funding of research presented in the scientific article or of the preparation of the scientific article: budget of university's scientific project
С. Науменкова, д-р экон. наук, проф.
Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, Украина, С. Мищенко, д-р экон. наук, доц.
ГВУЗ "Университет банковского дела", Киев, Украина, Е. Тищенко, экономист, руководитель проектов, Киев, Украина
ФИНАНСОВЫЕ ИНСТРУМЕНТЫ ЗАЩИТЫ ОТ ПОЛИТИЧЕСКИХ РИСКОВ В ПРОЕКТНОМ ФИНАНСИРОВАНИИ
Статья посвящена управлению рисками проектов государственно-частного партнерства. Определены инструменты защиты инвесторов от политических рисков в условиях усиления финансово-экономической нестабильности в Украине. Раскрыты особенности использования финансовых инструментов Группы Всемирного банка в проектном финансировании для повышения взаимодействия государственного и частного секторов экономики.
Ключевые слова: политические риски, проектное финансирование, государственно-частное партнерство, Группа Всемирного банка.
S. Naumenkova, Doctor of Sciences (Economics), Professor Taras Shevchenko National University of Kyiv, Ку^, Ukraine, S. Mishchenko, Doctor of Sciences (Economics), Assosiated Professor Banking University, Ку^, Ukraine,
E.Tishchenko, economist, project manager, ^iv, Ukraine
THE FINANCIAL TOOLS FOR COVER POLITICAL RISKS IN PROJECT FINANCE
This article examines the risk-mitigation in public-private partnership. Today Ukraine is ranked as "CRT-5 country" and has high levels of economic and political risk. Political risk grows steadily because of financial and political instability in Ukraine. We conclude that investors continue to rank political risk as a key obstacle to long-term investing. The tools for cover many types of political risks such as war, terrorism, civil disturbance, breach of contract, export or operating license cancellation, currency inconvertibility and transfer restriction, change of laws and regulations etc. are described by authors. We focus on the advantages of World Bank Group Guarantee products. The guarantee instruments of the three WBG institutions for cover political risks under different circumstances are the most suitable for public-private partnership in Ukraine. In this article the political risk-mitigation with IBRD Partial Risk Guarantee put forward by authors for PPP projects in Ukraine.
Keywords: political risks, project finance, public-private partnership, World Bank Group.
References (in Latin): Translation / Transliteration/ Transcription
1. About Public-Private Partnerships. - URL:https://ppp.worldbank.org/public-private-partnership/about-public-private-partnerships
2. Delmon J. Public-Private Partnership in Infrastructure / J. Delmon. - World Bank, 2010. - 154 c.
3. OECD Principles for Public Governance of Public-Private Partnerships. - URL: http://www.oecd.org/gov/budgeting/oecd-principles-for-public-governance-of-public-private-partnerships.htm
4. On State-Private Partnership. Law of Ukraine on Jule 1, 2010 № 2404-VI. - URL: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2404-17
5. Tkachenko I.N. Gosudarstvenno-chastnoe parnerstvo / I.N.Tkachenko. - M.: Jurajt, 2016. - 188 s.
6. Cabinet of Ministers of Ukraine; Resolution, Procedure on April 11, 2011 № 384. - URL: http://www.iportal.rada.gov.ua.
7. Cabinet of Ministers of Ukraine; Resolution, Procedure on February 16, 2011 № 232. - URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/232-2011-%EF
8. Braterskij M.V. 'Ekonomicheskie instrumenty vneshnej politiki i politicheskie riski / M.V. Braterskij. - M.: Izd. dom Gos. un-ta - Vysshej shkoly 'ekonomiki, 2010. - 231 s.
9. Naumenkova S. Macroprudential Instruments in Financial Stability Mechanism / S. Naumenkova, V. Mishchenko // Finance of Ukraine. 2015, 10(239), pp. 53 - 76. - URL: http://fu.minfin.gov.ua/docs/FU_15_10_053_uk.pdf
10. Mischenko V. Methodological Fundamentals for the Implementation of Macroprudential Regulation and Supervision / V. Mischenko, Krylova H. // Herald of the National Bank of Ukraine. - 2011. - №3. - P. 12-15 - URL: https://bank.gov.ua/doccatalog/document?id=73123
11. Mishchenko S. Combining the Functions of Strategic Development and Crisis Management in Central Banking // S. Mischenko, V. Mischenko // Actual Problems of Economiics, №2 (176), 2016. - P. 266 -272.
12. Naumenkova S. BASEL I, II, III: The Development of Approaches for Strengthening of Prudential Framework / S. Naumenkova // Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics, 2015, №12 (177), pp. 39-48. - URL: http://bulletin-econom.univ.kiev.ua/wp-content/uploads/2016/04/177_5-1.pdf. DOI: http://dx.doi.org/10.17721/1728-2667.2015/177-12/5
13. Glossary of Terms Used in thePolitical Risk Insurance Industry - URL: https://www.miga.org/Documents/Glossary_of_Terms_ Used_in_the_Political_Risk_Insurance_Industry.pdf
14. Petrenko I.I. Politichni riziki: zmist ta osoblivosti prognozuvannja / I.I. Petrenko // Suchasna ukraYns'ka politika. - K., 2010. - Vip. 19. - S.211-222.
15. Risk Map Report 2016. - Control Risks Group Limited. - URL: https://www.controlrisks.com
16. Podkolzina I.A. Problemy definitsii i otsenki politicheskogo riska v zarubezhnyh issledovanijah / I. Podkolzina. - URL: http://www.cfin.ru/finanalysis/polit_risk.shtml
17. World Investment and Political Risk - 2013. MIGA, World Bank Group.- DOI: 10.1596/978-1-4648-0039-9
18. The World Bank Group Guarantee Instruments 1990-2007. An Independent Evaluation. - Washington. - The World Bank, 2009. - 115 р. - URL: https://openknowledge.worldbank.org/handle/10986/2627. DOI: 10.1596/978-0-8213-7679-9
19. Investment Guarantee Guide. Multilateral Investment Guarantee Agency. World Bank Group. - URL: https://www.miga.org/documents/IGG_English_final.pdf
20. Transformation through Infrastructure: Issues and Concept Note. - World Bank Group, CODE2011-0030/1, June 15, 2011. - URL: http://siteresources.worldbank.org/INTSDNET/Images/5944693-1241627660763/Infrastructure_Concept_Note.pdf
21. MIGA's Non-Honoring of Sovereign Financial Obligations Product. Multilateral Investment Guarantee Agency. World Bank Group. March, 2012. -URL: https://www.miga.org/investment-guarantee
22. https://www.euromoneycountryrisk.com
23. Weltman J. Country risk: Why betting on Ukraine is for the fortuitous or foolhardy. - URL: http://www.euromoney.com/Article/ 3478104/Category/10402/ChannelPage/0/Country-risk-Why-betting-on-Ukraine-is-for-the-fortuitous-or-foolhardy.html?copyrightInfo=true©rightInfo=true
24. AMB Country Risk Report. - 2016, 24 August - URL: www.ambest.com/terms.
25. Naumenkova S. Features of Assessment of the Public-Private Partnership Efficiency: Foreign Experience and Ukrainian Practice // S. Naumenkova, I. Ovsiannykova // Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics, 2013, №134, pp. 47-51 - URL: http://bulletin-econom.univ.kiev.ua/wp-content/uploads/2015/11/134_13.pdf DOI: http://dx.doi.org/10.17721/1728-2667.2013/134-1/13
26. Naumenkova S. Financing of the Public-Private Partnership' Projects / S. Naumenkova, I. Ovsiannykova // Teoretichni ta prikladni pitannya ekonomiki_ Zbirnik naukovih prac. - URL: http://tppe.econom.univ.kiev.ua/data/2015_30/zb30_06.pdf
27. Instrument institutsional'noY rozbudovi Twinning. - URL: http://www.nerc.gov.ua/?id=4680
