CC BY
50
й01:10.5281/гвпоёо.3245061 ЧУКАБВА 1.К.
Контракти життсвого циклу: можливост та ризики використання в рамках державно-приватного
партнерства на Укра!ш
Предмет домдження - методолопчш та практичн аспекти використання контракт/в житте-вого циклу в рамках державно-приватного партнерства на Укран
Метою написания статт е визначення можливостей застосування контракт/в життевого циклу в рамках державно-приватного партнерства для розвитку виробничоI нфраструктури.
Методолопя проведения роботи - системний та /нституц'юнальний анал'з (для обгрунтування економiчноl сутност контракт/в життевого циклу); сценарне моделювання (для визначення пере-ваг та недолiкiв кжц для держави та б'\знесу); економiчного анал'зу (при зд)йсненн'1 порiвнянь кжц з держзакупвлями).
Результати роботи - зд)йснено пор'1вняльний анал'з контракт'1в життевого циклу i державних за-купвель, що дозволило визначити плюси i м\нуси контракт/в життевого циклу для його учасниюв.
Здйснено аналз ризик'1в та переваг застосування контракт/в життевого циклу для держави та б'\знесу та надано рекомендаци щодо 1х застосування на УкраЫ.
Висновки - за останне десятил '1ття контракти життевого циклу стали вельми популярним видом взаемодп державного i приватного сектора в розвинених кранах.
Закордонний досв'щ показуе, що використання контракт/в життевого циклу найбльш виправ-дано в нфраструктурних галузях. Така практика пов'язана з тим, що життевий цикл об'ект'в iнф-раструктури гармонйним чином в 'щпов'1дае iнтересам сто^н контракт/в життевого циклу в частин'1 термiнiв фнансування, окупност'1, створення i експлуатацИ' об'ект'ш.
Ключов-! слова: контракти життевого циклу, нфраструктура, ризики, переваги, державно-при-ватне партнерство, '¡нвестицИ.
ЧУКАЕВА И.К.
Контракты жизненного цикла: возможности и риски использования в рамках государственно-частного
партнерства на Украине
Предмет исследования - методологические и практические аспекты использования контрактов жизненного цикла в рамках государственно-частного партнерства на Украине.
Целью написания статьи является определение возможностей применения контрактов жизненного цикла в рамках государственно-частного партнерства для развития производственной инфраструктуры.
Методология проведения работы - системный и институциональный анализ (для обоснования экономической сущности контрактов жизненного цикла); сценарное моделирование (для определения преимуществ и недостатков кжц для государства и бизнеса) экономического анализа (при осуществлении сравнений кжц с госзакупками).
Результаты работы - осуществлен сравнительный анализ контрактов жизненного цикла и государственных закупок, что позволило определить плюсы и минусы контрактов жизненного цикла для его участников. Осуществлен анализ рисков и преимуществ применения контрактов жизненного цикла для государства и бизнеса и даны рекомендации по их применению на Украине.
Выводы - за последнее десятилетие контракты жизненного цикла стали весьма популярным видом взаимодействия государственного и частного сектора в развитых странах.
Зарубежный опыт показывает, что использование контрактов жизненного цикла наиболее
оправдано в инфраструктурных отраслях. Такая практика связана с тем, что жизненный цикл объектов инфраструктуры гармоничным образом отвечает интересам сторон контрактов жизненного цикла в части сроков финансирования, окупаемости, создание и эксплуатации объектов.
Ключевые слова: контракты жизненного цикла, инфраструктура, риски, преимущества, государственно-частное партнерство, инвестиции.
CHUKAEVA I.K.
Life cycle contracts: opportunities and risks of using in the framework of public-private partnership in Ukraine
The subject of the research is the methodological and practical aspects of using life cycle contracts as part of a public-private partnership in Ukraine.
The purpose of writing this article is to determine the possibilities of applying life cycle contracts within the framework of a public-private partnership for the development of production infrastructure.
The methodology of the work - a systematic and institutional analysis (to justify the economic nature of life cycle contracts); scenario modeling (to determine the advantages and disadvantages of KCC for the state and business) of economic analysis (when making comparisons of KCC with government purchases).
Results of work - a comparative analysis of life-cycle contracts and government procurement was carried out, which made it possible to determine the pros and cons of life-cycle contracts for its participants.
An analysis of the risks and benefits of the use of life cycle contracts for the state and business has been made, and recommendations have been made on their use in Ukraine.
Conclusions - over the past decade, life cycle contracts have become a very popular form of interaction between the public and private sectors in developed countries.
Foreign experience shows that the use of life cycle contracts is most justified in infrastructure industries. This practice is related to the fact that the life cycle of infrastructure facilities in a harmonious manner meets the interests of the parties to life cycle contracts in terms of financing terms, payback, creation and operation of facilities.
Key words: contract and cycle, infrastructure, riziki, peregagi, private-state partnership, investment.
Постановка проблеми. Останым часом все бтьшо! популярност1 набирае особливий вид державно-приватного партнерства - контракти життевого циклу (Life Cycle Contract).
Контракт життевого циклу е альтернативою державним закуп1влям. Одн1ею з особливостей традиц1йних державних закуп1вель е !х корот-костроковий або середньостроковий характер. Тендери на поставку товар1в / надання послуг проводяться найчаст0е щор1чно, що для бага-тьох сфер д1яльност1 виправдано i дозволяе держав! отримувати максимальну вигоду вщ взае-модм з приватним сектором.
Разом з тим юнують сфери, де проекти носять довгостроковий характер. В першу чергу мова йде про галуз! Ыфраструктури. Тому дуже важ-ливим е дослщження можливостей застосуван-ня контракт!в життевого циклу в галузях вироб-ничо! Ыфраструктури. Не слщ, однак, забувати i
про скпаднощк Осктьки УкраТна е державою з молодою ринковою економкою, то проблеми, як можуть виникати при використанн контрак-^в життевого циклу, тут можуть приймати вель-ми гостру форму.
Aнaлiз досл'!джень та nублiкaцiй з проблеми. Окремi аспекти використання контрак^в життевого циклу дослщжували Варнавский В. Г., Авксентьев М.Ю., ЗапатрЫа 1.В., Матевосян А.В, Баронин С.А., Янков А.Г. та iншi [1-5] .
Однак, ситуафя, яка склалась на УкраТн спону-кае до бтьш глибокого дослщження переваг та ризиюв застосування контрак^в життевого циклу в рамках державно-приватного партнерства в нових економiчних умовах.
Метою статт е визначення можливостей застосування контрак^в життевого циклу в рамках державно-приватного партнерства для розви-тку виробничо'Т Ыфраструктури.
Виклад основного матер!алу. Контракти життевого циклу мають своТ cпeцифiчнi риси.
По-перше, предметом договору е не об'ект Ыфраструктури, а надання сeрвiсу протягом усього життевого термЫу об'екта.
По-друге, держава формулюе в контрактi лише вимоги до сервюу, який хоче отримати. При цьому бiзнeс партнер мае повну свободу ви-бору мeтодiв вирiшeння тeхнiчних проблем при розробц проектно-кошторисноТ документации будiвництвi та експлуатацп об'екта, беручи на себе матeрiальну вiдповiдальнiсть за можливi помилки.
По-трете, бiзнeс партнер самостiйно iнвeстуe власы кошти в будiвництво об'екта або залучае позиковi кошти, якi повертае протягом дeкiлькох рокiв по мiрi отримання оплати вiд держави.
Практика рeалiзацiТ великих проeктiв ДПП по-казуе, що частка позикових кош^в, що залуча-ються бiзнeс партнером, може становити до 80% вартост проекту з огляду на його дорожнечу. За рахунок власних кош^в бiзнeс партнер покривае зазвичай вщ 20 до 40% всiх витрат.
По-четверте, держава починае зд^снюва-ти оплату бiзнeс партнеру лише за працюючий об'ект, рiвними узгодженими контрактом части-нами (наприклад, раз в квартал) протягом усього життевого циклу об'екта (20-40 роюв), причому платeжi за сервю (eксплуатацiйнi платeжi) строго гарантованк Pозмiр оплати визначено в контракт i залежить вщ рiвня вiдповiдностi виставле-ним вимогам до об'екта. Однак, розмiр оплати може знижуватися в разi виявлення несправ-ностей або нeвiдповiдностi якостк
Розглянемо форми державно-приватного партнерства, яю схожi з контрактами життевого циклу (КЖЦ).
У табл. 1 наведено порiвняльний аналiз контр-актiв життевого циклу i державних закупiвeль. Розглянемо плюси i мiнуси контрактiв життевого циклу для його учасниюв.
Контракти життевого циклу привабливi для приватного партнера з ряду причин.
По-перше, у зв'язку з тим, що учасник вико-нуе весь цикл роб^ самостiйно, у нього е можли-вiсть вибрати найбiльш оптимальний для нього
Таблиця 1. По )1вняльний анал1з контракт1в життевого циклу 1 державних закушвель [Б]
Найменування Контракт життевого циклу Державн1 закуп1вл1
Терм1н дм 10-25 рок1в, протягом всього життевого циклу проекту 3 роки, зазвичай реал1зуються для певного етапу (наприклад, буд1вництво об'екта), перевищують 3 роки у виняткових випадках
Мотивац1я б1знес партнера Висока, яюсно виконана робота (послуга) -гарант1я отримання максимального прибутку 1 / або премп Мотивац1я вщсутня, тому що ф1нансування в1дбуваеться заздалегщь
Пщтримка об'екта в ход1 експлуатацп Висока, тому що в раз1 середньоТ або низькоТ якост - можлив1 штрафи, а значить зниження прибутку В1дсутня, якщо даний етап не спла-чено. Низька або середня, в раз1 оплати етапу експлуатацп
Вигода для держави Довгострокова. Розвиток Ыфраструктури Короткострокова. Головне для б1знес партнера - здача об'екта.
Оплата з боку держави Повна. Держава повыстю в1дшкодовуе витрачен1 1нвестиц1Т з урахуванням закладеноТ в контракт! норми прибутку. Повна. Держава повыстю оплачуе витрати б1знес партнера (авансо-вано).
Оплата з боку користувач1в об'екта Безкоштовно. У р1дк1сних випадках можливе вве-дення оплати На розсуд держави
Над1йн1сть вхщних грошо-вих потоюв Середня. Оплата гарантуеться державою 1 залежить вщ якост1 роботи 1 Ыфляцп. Низька. Залежить вщ оч1кувань споживача, Ыфляцп, кон'юнктури ринку
Власысть на об'ект Власником може бути як держава так 1 б1знес партнер Власник - держава
Експлуатац1я Стимулювання п1дрядника до створення надмного 1 як1сного серв1су та пом1рноТ експлуатацп. У раз1 перевищення певних експлуатац1йних показник1в необх1дне коригування суми платеж1в в1д держави або прем1я. У раз1 недотримання заданих показниюв якост1 можливе накладення штраф1в. Експлуатац1я об'екта в1дбуваеться вщповщно до договору. У багатьох договорах етап експлуатацп не передбачений
варiант досягнення розбiжностей мiж вимогами контрактiв. 1снуе можпивiсть зниження витрат по експлуатацм за рахунок оптимiзацм етапiв проек-тування iвиробництва.
По-друге, державний партнер е бiпьш стабiпьним та платоспроможним в довгостроковому перюдк
По-трете, масштабний i довгостроковий контракт забезпечуе завантаженiсть виробництва на тривалий перюд часу, при цьому ризики по Ытенсивност експлуатацм об'екта, який вико-нано за контрактом життевого циклу державний партнер бере на себе.
До ризиюв приватного партнера вщноситься необхщнють залучення великого обсягу фЫан-сування на перших етапах, а саме складнють залучення грошових коштiв у великому обсязкТа-кож можпивi помилки в плануванн вигод i витрат на довгостроковий перюд.
Контракти життевого циклу привабливi для державного партнера з ряду причин.
По-перше, контракт життевого циклу об'еднуе стадм контракту (проектування, виробництво, по-стачання, обслуговування, утилiзацiю), за рахунок чого знижуеться ризик опортунютично'Т по-ведiнки приватного партнера на кожый стадм виконання контракту.
Приватному партнеру вигщно якiсно викона-ти стадм проектування та виробництва у зв'язку з тим, що несумлЫне виконання всiх етапiв при-зведе до зростання витрат на стадм експлуата-ц1Т, а, отже, i до зростання сукупних витрат виконання даного контракту. Таким чином, приватний партнер мотивований якюно виконувати кожну стадш проекту.
По-друге, укладення договору з одним контрагентом знижуе оргаызац^ы витрати, пов'язан iз взаeмодieю сторiн, а також витрати на органг зацiйнi заходи щодо визначення постачальникiв.
По-трете, об'еднання всiх етапiв в единий цикл призводить до мiнiмiзацiТ витрат на виконання контракту у зв'язку з бтьш ефективним вико-ристанням виробничих потужностей, персоналу та Ыших ресур^в приватного партнера завдя-ки економм вiд масштабу. Крiм того, фксований розмiр сервiсного платежу дозволяе замовни-ку ефективно планувати своТ витрати, при цьому збтьшення витрат обслуговуючо! компанм не вплинуть на витрати замовника.
Також у зв'язку з тим, що платежi за контрактом рiвномiрно розподтеы на весь термЫ жит-
тевого циклу об'екта, замовник мае можливють одночасно вести дектька масштабних проектiв.
Коректування сервюних платежiв з урахуван-ням рiвня готовностi об'екта, що експлуатуеться i початок виплат по контрактам ттьки пiсля зда-чi об'екта в експлуатацш мотивують приватного партнера в короткий термЫ здати об'ект в екс-плуатацiю i пщтримувати високу якiсть його об-слуговування.
Контракти життевого циклу для державного партнера пов'язан з низкою ризиюв.
До першо'Т групи ризикiв можна вщнести змiну законодавства в ходi виконання контракту життевого циклу.
До друго! групи ризиюв вiдноситься ризик змг ни технiчних вимог до експлуатацм об'екту протя-гом його життевого циклу. Адже вимоги до пара-метрiв об'екта формуються на момент укладання контракту.
Крiм того, можливий нерiвномiрний розподiл ризикiв мiж стадiями контракту. Можливе як пе-ренесення основних ризикiв для публiчного партнера на початковi етапи, так i зворотна ситуацiя.
До комерфйних ризикiв вiдносяться ризики, пов'язан зi скпаднiстю довгострокового плану-вання. Державний партнер може взяти на себе бтьше зобов'язань, ыж буде здатний виконати в майбутньому. Також державний партнер при-ймае на себе ризики попиту.
Сильн i слабкi сторони, загрози i перспекти-ви використання контрактiв життевого циклу для держави i бiзнес структур наведен в табл. 2.
З даних табл.2 видно, що найбтьша ктькють пе-реваг вiд використання контрак^в життевого циклу отримуе держава, яка покликана забезпечити створення i пiдтримку важливих со^ально-значу-щих iнфраструктурних об'eктiв у доброму станк
Найбiльшим ризиком, який бере на себе держава в рамках контракту життевого циклу е ризик попиту, який при якюному аналiзi на проек-тнiй стадм можна легко спрогнозувати, а значить ывелювати або хоча б мiнiмiзувати.
Для УкраТни, де ринковi Ыститути ще не мають такоТ давньоТ юторм, як в розвинених краТнах, використання контрактiв життевого циклу носить двоякий характер.
З одного боку, залучення приватних фiрм для реалiзацм частини державних фунщй здатне пщвищити ефективнiсть дiяльностi держави. 1н-вестування в iнфраструктуру мають мультиплг
Таблиця 2. Використання контрактiв життевого циклу для держави i бiзнес структур*
Використання контрактiв життевого циклу для бiзнес структур
Сильш сторони Слабкi сторони
Можливicть отримати великий контракт вщ держави Зняття вiдповiдальноcтi за вщсутнють попиту на об'ект Свобода у виборi проектних i техычних рiшень Застосування передових технологiй i як наcлiдок оптимiзацiя процесу будiвництва i експлуатацп та використання досвщу застосування нових технологiй на Ыших об'ектах Гарантiя платежу вiд контрагента, тому що контрагентом виступае держава Чоха i зрозумiла схема повернення платежiв Можливicть залучення кредитних реcурciв на бтьш вигiдних умовах Полiпшення бiзнеc iмiджу компанп Можливicть виходу на ринок держ. торпв, змiцнивши свое мюце роз-ташування в ге^внянн з конкурентами Можливicть виходу на мiжнароднi ринки Забезпечення завантаженоcтi виробничих потужностей на тривалий перiод часу Залежно вщ cпецифiки об'екта i домовленоcтi з публiчно! стороною партнерства може виникнути право власност на об'ект56 Немае закрiпленого правового забезпечення КЖЦ: немае механiзму бюджетного забезпечення контракту; протягом тривалого перюду часу в правовому простс^ немае в наявноcтi стратепчних векторiв розвитку галузей i сфер економки, де може бути застосована форма КЖЦ; вщсутнють методики перевiрки фiнанcових критерпв вiдбору конкурсних заявок; неузгодженють земельного, бюджетного та цивтьного законодавства; вiдcутнicть стратеги використання i поетапного введення КЖЦ i Ыил законодавчо-правовi ризики Скпаднicть вiдомоcтi рiзного роду робiт в один контракт Залежнють вiд Ыфляцп та Ыших кон'юнктурних коливань ринку в зв'язку з тривалютю термiну реалiзацil проекту Складнють юридично! схеми правово! структури партнерства Недостатня розвиненicть банювсько! системи Слабюсть i корумпованicть органiв державно! влади Надзвичайне ф^ансове навантаження на бiзнеc партнера напочатковiй стадп проекту (наприклад, при створены транспортно! Ыфраструктури частка позикових коштiв становить 60-80%)
Загрози Перспективи
Загроза недотримання функцюнальних вимог по об'екту i як наслщок накладення штрафу або неотримання чергово! оплати вiд держави Навiть в разi вщсутност грошових коштiв в бюджетi бюджеты зобов'язання автоматично переходять в бюджет наступного фЫансового року (що, проте, не гарантуе вщповщного запису в бюджет^
Затягування термов введення в екcплуатацiю - загрожуе вiдcтрочкою платежу i як наслщок додатковими витратами i зниженням прибутку Можливi помилки в плануванн вигод - витрат на довгостроковий перюд Загроза невиконання однieю з аф^йованих cторiн партнера сво!х зобов'язань (проектування, екcплуатацiя, будiвництво) Переоцiнки власних сил i банкрутства або залучення в непосильне боргове навантаження Удосконалення правово! бази КЖЦ Створення регюнального реестру видаткових зобов'язань для жвелювання проблеми Ывести^йного ризику Субсидування процентно-! ставки по яку притягають по-зикового фiнанcування Зд^снення додатково! фЫансово! пiдтримки вiд держави, в разi отримання об'ектом статусу cтратегiчного
Використання форми КЖЦ для держави
Сильнi сторони Слабм сторони
Громадська кориcнicть - держава набувае послугу, яка носить софально-значимий характер Зняття боргового навантаження на бюджет - КЖЦ передбачае фЫансування проектiв з рiзного роду позабюджетних джерел, що за-лучаються бiзнеc партнером, а розрахунок за реалiзацiю проекту проводиться бюджетними коштами, акумульованими за рахунок зростан-ня податкiв, одержуваних вiд використання даних проекта. До того ж, держава оплачуе контракт в розстрочку - суми виплачуються рiвними частинами в певн промiжки часу Мiнiмiзацiя ризикiв - держава лише визначае функцiональнi характеристики об'екта i контролюе !х дотримання Нiвелювання фЫансових ризикiв - оплата об'екта вщбуваеться тiльки пicля його введення в експлуатацш та вiдповiдно до означеними в контракт умовами. При цьому розмiр оплати може зменшуватися або держава може виставляти штраф бiзнеc партнеру, якщо приватний партнер не дотримуеться функцiональних характеристик по об'екту, як заданi контрактом Biдcутнicть непередбачених витрат по об'екту в майбутньому, тому що контракт укладаеться на весь перюд життевого циклу об'екта Вщсутнють розриву вщповщальност бiзнеc партнера за проектування i екcплуатацiю Можпивють вибирати бiзнеc партнера, планувати i контролювати його дiяльнicть Спрощення контролю над проектом (контролюються ттьки призначен для користувача характеристики (наприклад, в транспортов iнфраcтруктурi - рiвнicть покриття, розмта, знаки, кiлькicть ДТП i т.п.) Зниження органiзацiйних витрат, пов'язаних з взаeмодieю cторiн, а також витрат, пов'язаних з оргажза^ею заходiв щодо визначення поcтачальникiв - мiнiмiзацiя витрат Скорочення термiнiв проектування i будiвництва Можпивicть вести кiлька великих проекта з огляду на розподт бюджетного навантаження Полiпшення iнвеcтицiйного клiмату репону та пiдвищення його бренд iмiджу в кра'п-л Biдcутнicть законодавчих правочинiв для установи даного виду контракту повсюдно: в тому чи^ вщсутнють мехажзму бюджетного забезпечення проекту, в зв'язку з чим низька зацкавленють у проект з боку приватних компажй Занадто виcокi вимоги до партнера ведуть до вiдcтрочення укладання контракта i як наcлiдок до вщстрочення реалiзацi! проекту Нерозвиненicть банювсько! системи для пщтримки бiзнеc партнера Вщсутнють бази приватних бiзнеc партнерiв, здатних реалiзовувати подiбнi проекти iнфляцiйний ризик Низька пщготовленють державних чиновникiв до оцЫки функцiональних характеристик об'екта Вщсутнють доcвiду реалiзацi! КЖЦ Розвиток супутжх галузей
Загрози Перспективи
Криза економки i нeздaтнiсть оплати за проектом Нaдмiрнa кiлькiсть об'eктiв КЖЦ за якими термЫ оплати настае в один момент 3бiльшeння податкового навантаження на громадян Ризик пeрeоцiнки значущост об'екта i нeздaтнiсть забезпечити попит на об'ект Ризик нaдмiрного збтьшення розмiру винагороди бiзнeс партнера в залежност вiд функцiонaльниx характеристик об'екта Ризик опортунютично)' повeдiнки бiзнeс партнера на кожжй стaдiï виконання проекту Корумпованють влади i вiддaвaння переваги в рeaлiзaцiï проекту менш ефективним учасникам бiзнeс спiльноти Використання досвщу рeaлiзaцiï КЖЦ за кордоном ГЛдвищення обiзнaностi з боку державних чиновниюв про функцiонaльнi характеристики щодо об'екта КЖЦ Нiвeлювaння законодавчо-правових перешкод Можпивють отримання додаткових податкових надход-жень до бюджeтiв усix рiвнiв Залучення iнозeмниx приватних iнвeстицiй
*Складено автором
кативний ефект i здaтнi стимулювати eKOHOMÎHHe зростання, що особливо актуально для Укра'1'ни.
3 iншого боку, рeaлiзaцiя рiзниx форм державно-приватного партнерства нaвiть в розвинених кра'1'нах зi сприятливими умовами (емними фг нансовими ринками, розвиненими iнститутaми i т.п.) пов'язана з досить ютотними проблемами.
^м того, мaсштaбнiсть Ыфраструктурних проeктiв, тривалий тeрмiн 1Х рeaлiзaцïí i новизна в умовах Укра'ни - все це породжуе певн труд-нощi для учaсникiв проекту, як можна роздiлити на двi групи, одна з яких пов'язана з укладанням контрaктiв в цтому, а iншa - зi специфкою самого контракту життевого циклу.
До першоТ групи можна вщнести нaступнi про-блеми:
1) рiвeнь ринково!' конкуренцп';
2) ймовiрнiсть появи «зaлiзного трикутника» (iron triangle)
До друго''' групи проблем вiдносяться:
1) обмеженють рeсурсiв i потужностей приватного постачальника;
2) складнють розрахунку та завищена вaртiсть об'екта в цтому;
3) ризик недостатнього фЫансування (ризик нeплaтeжiв);
4) трaнсaкцiйнi витрати.
Перша група проблем використання КЖЦ. Не-зважаючи на те що укладання контрaктiв з при-ватним сектором дае можливiсть знизити вар-тiсть суспiльного блага через наявнють ринково!' конкуренцп', все ж, як показуе закордонний досвiд, контрaктaцiя не дае суттевих переваг в ефектив-ностi в порiвняннi з сусптьним виробництвом.
Частково це пояснюеться тим, що в сфeрi державних послуг конкурен^я присутня далеко не завжди i, вибираючи постачальника, держава стикаеться або з повною вщсутнютю конкуренцп', або з одним-двома постачальниками.
У фй ситуаци одним з BapiaHTiB розвитку подiй е так зване «створення ринку» (creatingthe market, managingthe market), яке мае на yBa3i стратеги, що застосовуються державою для створення, розвитку i пщтримки ринку виpобникiв суспть-них товapiв i послуг.
Разом з тим ц дм пов'язaнi з додатковими ви-тратами, як виражаються не ттьки в трансак-цГйних витратах (стимулювання конкуренции створення виробничих ланцюжюв, маркетинго-в! дослiдження, навчання персоналу i т.д.), але й в видатках втрачених можливостей (використання ресурса на створення ринку i вщволкання !х вщ головно''' мети - виробництва громадського блага.
1ншою проблемою орГентаци на «контрактну державу» стали тенденцп монополГзацм в облас-т державних закутвель. Проявляються вони у формуванн певного кола контракторГв, як тю-но взаемодшть з державними органами влади i мають на них певний вплив.
Утворюеться кругообГг грошей i влади, в ход! якого приватн компанм отримують державы замовлення i забезпечують пщтримку полп"июв на виборах. В результат конкуренцГя, необхщна для ефективного укладання контракта, послаблюеться i конкурент-н ринки перетворюються в ринки одного продавця.
Пщвищення прозорост державних закутвель може, з одного боку, призвести до скорочення ренто орГентованно''' поведЫки, а з Ышого - по-служити причиною скорочення числа учасникв i зниження загального рГвня конкуренции
Можна навести приклад про переведення ае-ропорту Чикаго на контрактну основу. На початку переговоры 16 компаый висловили бажан-ня взяти участь у процедур! конкурсного вщбору. Пюля уточнення вимог контракту з урахуванням прозорост процедури i захисту громадських Ы-тересГв залишився лише один учасник, в результат чого конкурс був скасований.
Друга трупа проблем використання контрак-тв життевого циклу. КрГм складнощiв, властивих будь-якого виду контрактiв, у контрактiв життевого циклу е сво! специфiчнi особливостi.
По-перше, для участi в конкурс фiрма повинна володiти достатыми фiнансовими, технiчними, кадровими ресурсами для виконання складно!', комплексно! задачк Тобто це мае бути велика ба-гатопрофтьна фiрма, здатна реалiзувати вели-комасштабний проект. До того ж, таких фiрм мае бути дектька, щоб забезпечити конкурентнiсть укладення контракту, пщвищити переговорну силу держави i зменшити ризик з боку фiрм щодо перегляду умов пюля укладення договору.
В сучасних умовах знайти ктька таких фiрм одночасно досить важко. Виходом з ситуаци' може стати ситуа^я, коли на сторон постачальника буде виступати не одна фiрма, а консор^ум пщ-рядних органiзацiй, консультантiв i кредитних ор-ганiзацiй, якi забезпечують реалiзацiю проекту.
Однак, в цьому випадку економiя на трансак-ц^них витратах держави може бути перекрита збiльшеними витратами взаемодГ! приватних агентв, що загрожуе вилитися в зростання вар-тост самого об'екта. Проблема ж опортунютично! поведЫки не виршуеться повнiстю, але переноситься зi сфери iнтересiв держави (замовника) в сферу ¡нтересГв постачальника.
По-друге, вартiсть контрактiв життевого циклу може бути завищена в силу довгострокового характеру проекту i пов'язаних з цим ризикв. Залу-чення довгострокових позикових джерел також мае велике значення, тому що збтьшуе вартють всього проекту. Високi ставки банквського вщ-сотка по кредитах можуть привести до того, що сумарна вартють проекту буде в ктька разiв пе-ревищувати вартють початкових ¡нвестицй
Разом з тим контракти життевого циклу, сти-мулюють постачальниюв до економГ! витрат в довгостроковому перюд^ що дозволяе частково знизити вартють проекту.
По-трете, ¡снуе ризик недостатнього фЫан-сування, який знову виникае внаслiдок довгострокового характеру проекту. Якщо бюджетне планування е короткостроковим (3-5 рокiв), то виникае ймовiрнiсть змiни бюджетних витрат у новому плановому перюдк
Для забезпечення гарантй по платежах необ-хiдно формувати реестр довгострокових витрат-них зобов'язань на основi графка платежiв.
По-четверте, володiючи довгостроковим характером, контракти життевого циклу, за термЫо-лопею теорГ! контрактiв, е неповним контрактом, що означае неможливють прописати в договорГ вс можливГ умови щодо майбутых подГй.
Це автоматично передбачае необхщнють по-стйного втручання (включаючи використання судово! системи) для коригування умов договору та врегулювання стрних моментв. В цтому, неповн контракти створюють можливост для опортунютичного поведЫки з боку приватно! фГр-ми, осктьки державному партнеру важче припи-нити дш контракту
Для успку реалГзацГ! контрактв життевого циклу необхщно створення стйкого i привабливого еко-номГчного ктмату, який може забезпечуватися:
1. Законодавчими умовами - дан умови пови-нн захищати ¡нтереси не ттьки держави, а й бГз-нес структур, забезпечуючи останым конкурент-ну i прозору середу роботи.
Зокрема, це стосуеться встановлення право-вих меж вщповщальност всГх учасниюв контрактв життевого циклу в ¡нфраструктурних галузях з обов'язковим розподтом всГх можливих ви-дГв ризикв мГж ними та розробником контракту життевого циклу, як б враховували особливост умов кожного окремого проекту;
2. ФЫансовою пщтримкою вщ держави - суб-сидування, надання птьг, доступ до фЫансуван-ня для бГзнес партнера i т.п.
КрГм цього, вважаеться можливим мотивувати бГзнес партнера виплатою так званого «бонусу за сумлЫне виконання роботи», за використання ¡нновафй i ноу-хау в процес реал^аци' проекту, за вщсутнють штрафГв i наркань до виконаних робГт протягом трирГчного термЫу роботи. До-свщ впровадження ¡нновацГй i можливють учас-т в проект протягом тривалого перюду пщштов-хне б^нес структури до нарощування проектв на основГ контрактв життевого циклу в сво!х бГзнес портфелях.
Також для ефективно! фЫансово! пщтрим-ки проектв державно-приватного партнерства потр^но створення «¡нвестифйного пулу» (об'еднання ¡нвесторы, як мають ¡нтерес в ре-алГзацГ! таких проектв) - для ¡нформування по-тенцГйних бГзнес партнеры, як хочуть працювати в рамках мехаызму державно-приватного партнерства, проведення консультафй щодо проектв державно-приватного партнерства та контрак-
TiB життевого циклу, розвитку Ыституфйно!' бази для усп0ного опрацювання, рeалiзацм i управляя проектом та iH.
Висновки
Таким чином, можна зробити висновок, що за останне дeсятилiття контракти життевого циклу стали вельми популярним видом взаемодм державного i приватного сектора в розвинених кра'нах.
Закордонний досвiд показуе, що використання контрак^в життевого циклу найбтьш виправ-дано в iнфрастрyктyрних галузях. Така практика пов'язана з тим, що життевий цикл об'ек^в Ыф-раструктури гармонiйним чином вiдповiдаe Ы-тересам сторiн контрактiв життевого циклу в частин тeрмiнiв фiнансyвання, окупноси ство-рення i експлуатацп об'ек^в.
Список використаних джерел
1. Варнавский В.Г. Государственно-частное партнерство: теория и практика / В.Г. Варнавский, А.В. Клименко, В.А. Королев. - М.: ГУ-ВШЭ, 2010. - 287 с.
2. Авксентьев М.Ю. Державно-приватне партнерство як сучасний мехаызм залучення Ывестицм в Ыф-раструктурн галyзi Укра'ни: автореферат дис. на здоб. наук. ступеня к.е.н.; за спе^альнютю 08.00.03 «Еко-номiка та управлЫня нацiональним господарством» / М.Ю. Авксентьев. - Ки'в: Наyково-дослiдний еконо-мiчний iнститyт, 2010. - 22 с.
3. ЗапатрЫа 1.В. Пyблiчно-привтанe партнерство в Укра'У: перспективи застосування для ре-алiзацií Ыфраструктурних проeктiв i надання пyблiчних послуг [Електронний ресурс] / 1.В. Запа-трiна. - Режим доступу: http://www.google.com.ua/ url?sa=t&rct=j&q=&esrc=s
4. Матевосян А.В. Контракт жизненного цикла как новая форма партнерства государства и бизнеса // Вестник РГГУ. Серия : Экономические науки. - 2013. - №15 - С.121-127
5. Баронин С.А., Янков А.Г. Контракты жизненного цикла: понятийный анализ, зарубежный опыт и перспективы развития // Современные проблемы науки и образования.-2013.-№6.- Режим доступа: http://cyberlenninka.ru/article/n/kontrakty-zhiznennogo-tsikla-ponyatynyy-analiz-zarubezhnyy-opyt-i-perspektivy -razvitiy-v-rossii
6. Контракты жизненного цикла - что день грядущий нам готовит? .- Режим доступа: https://www. vegaslex.ru/analytics/analytical_reviews/64185/
References
1. Varnavskiy V.G. Gosudarstvenno-chastnoe partnerstvo: teoriya i praktika / V.G. Varnavskiy, A.V. Klimenko, V.A. Korolev. M.: GU-VShE - 2010. - 287 s.
2. Avksientiev M.Yu. Derzhavno-pryvatne partnerstvo yak suchasnyi mekhanizm zaluchennia investytsii v infrastrukturni haluzi Ukrainy: avtoreferat dys. na zdob. nauk. stupenia k.e.n.; za spetsialnistiu 08.00.03 «Ekonomika ta upravlinnia natsionalnym hospodarstvom» / M.Yu. Avksientiev. - Kyiv: Naukovo-doslidnyi ekonomichnyi instytut, 2010. - 22 s.
3. Zapatrina I.V. Publichno-pryvtane partnerstvo v Ukraini: perspektyvy zastosuvannia dlia realizatsii infrastrukturnykh proektiv i nadannia publichnykh posluh [Elektronnyi resurs] / I.V. Zapatrina. -Rezhym dostupu: http://www.google.com.ua/ url?sa=t&rct=j&q=&esrc=s
4. Matevosyan A.V. Kontrakt zhiznennogo tsikla kak novaya forma partnerstva gosudarstva i biznesa // Vestnik RGGU. Seriya : Ekonomicheskie nauki. - 2013. - №15 - S.121-127
5. Baronin S.A., Yankov A.G. Kontrakty zhiznennogo tsikla: ponyatiynyy analiz, zarubezhnyy opyt i perspektivy razvitiya // Sovremennye problemy nauki i obrazovaniya.-2013-№6 - Rezhim dostupa: http:// cyberlenninka.ru/article/n/kontrakty-zhiznennogo-tsikla-ponyatynyy-analiz-zarubezhnyy-opyt-i-perspektivy -razvitiy-v-rossii
6. Kontrakty zhiznennogo tsikla - chto den' gryadushchiy nam gotovit? .- Rezhim dostupa: https://www.vegaslex.ru/analytics/analytical_ reviews/64185/
Даш про автора
Чукаева 1рина Костянтишвна,
д-р екон. наук, головний науковий сглвробггник 1н-титуту економки та грогнозування НАН УкраТни e-mail: e-mail: [email protected]
Данные об авторе
Чукаева Ирина Константиновна,
д-р экон.наук, главный научный сотрудник Института экономики и грогнозирования НАН Украины e-mail: [email protected]
Data about the author Iryna Chukaeva,
Dr. ekon.nauc,Chief Scientist Institute of Economics and Economics forecasting of NAS of Ukraine e-mail: [email protected]
