CC BY
11УДК 330.35 (477)
Ф1НАНСОВ1 АСПЕКТИ ВПЛИВУ 1НФЛЯЦ11 НА ЕКОНОМ1ЧНЕ ЗРОСТАННЯ
Комар Т.В., астрантка, ДВНЗ «КНЕУ 1меш Вадима Гетьмана»
У статп дослщжуються основш етапи економ1чного розвитку кра!ни та шфляцшного процесу за 1991-2010 роки. Проанал1зоваш чинники, яю провокують зростання р1вня шфляцшш, а також чин-ники яю сприяють чи гальмують економ1чне зростання. Дослщжена динамша змши валового внутр-шнього продукту в залежносп вщ змши темшв шфляци. Виявлеш фшансов1 аспекти впливу шфляци на економ1чне зростання.
Ключов1 слова: шфлящя, економ1чне зростання, валовий внутршнш продукт, швестици, грошов1 доходи домогосподарств, споживч1 витрати.
ВСТУП
Досягнення високого та стабшьного економ1чного зростання за умови низько! шфляци — е одним з головних завдань макроеконом1чно! пол1тики держави. Адже, економ1чне зростання — це узагаль-нюючий критерш результативност функцюнування нацюнально! економши. 1нфлящя ж являе собою економ1чне явище, яке виникае у зв'язку з диспропорцшним розвитком суспшьного вщтворен-ня, мехашзмом розвитку якого виступае сукупний попит { пропозищя.
В зв'язку з цим питанню причино-наслщкових зв'язки шфляци та економ1чного зростання при-свячена велика кшьюсть робгг та дискусш Серед вчених, яю займалися щею проблематикою, це А. Алексеев, В. Геець, А. ¡ларюнов, О. Мельник, П. НЫфоров, I. Розгон, С. Черниченко. Проте, серед економют1в немае едност в поглядах на однозначний характер впливу шфляци на економ1чне зростання.
ПОСТАНОВКА ЗАВДАННЯ
Метою статп е дослщження основних етатв економ1чного розвитку кра!ни та шфляцшного процесу за 1991-2010 роки, анал1з чинниюв, яю провокують зростання р1вня шфляцшш, а також чин-ниюв яю сприяють чи гальмують економ1чне зростання, дослщження динамша змши валового внут-ршнього продукту в залежносп вщ змши темшв шфляци а також виявлення фшансових аспектов впливу шфляци на економ1чне зростання.
РЕЗУЛЬТАТИ
Для дослщження сутносто причинно-наслщкових зв'язюв шфляци та екожмчного зростання роз-глянемо динам1ку розвитку економши Укра!ни за перюд И незалежносто, тобто з 1991 по 2010 роки.
Головш етапи економ1чного розвитку можна класифшувати наступним чином:
• 1991-1997 — перюд стр1мкого падшня виробництва;
• 1998-1999 — перюд вщносно! стабшзаци;
• 2000-2007 — перюд тднесення з високими темпами приросту ВВП;
• 2008-2010 — перюд фшансово! кризи.
Охарактеризуемо кожен з вище зазначених перюд1в, звертаючи увагу на чинники та динамшу шфляци та економ1чного зростання.
Рис. 1. Темпи зростання реального ВВП та в Укра!ш та р1вень шфляци, %
21
Пеpший етап — rap^ cтpiмкoгo пaдiння в^обнищ-ва (1991-1997 pp.).
1нфляцшш пpoцеcи 1991-1993 pp. мали шйвищ! темпи. Також 1991 pm вiдзнaчивcя появою вщ^и-toï шфляци. Уpяд пpaгнyчи знизити надлишковий попит, взяв кypc на лiбеpaлiзaцiю цш, щоб тpaнc-фopмyвaти пpиxoвaнy шфлящю y вiдкpитy. Рiвень шфляци y 1991 poцi cягнyв 390%.
На фон! пpиcкopення зaгaльнoекoнoмiчнoгo cпaдy y 1991 poцi ypядoм Укpaïни на пoчaткy 1992 p. 6уло виpiшенo зaпpoвaдити шфляцшну пол^ику так званого типу «шоково1' теpaпiï», метою яко1' 6уло як найшвидше лiбеpaлiзyвaти екoнoмiкy шляxoм, пo-пеpше, подальшого «вившьнення» цш, а пo-дpyге, лшвщаци деpжaвниx монополш у cфеpi зовшшньо1' тopгiвлi. В yмoвax pинкoвoï лiбеpaлi-зaцiï деpжaвнi та кoмеpцiйнi монополюти почали збiльшyвaти цши в деcятки i coтнi paзiв [1, c. 5].
Розвиток iнфляцiйниx Пiдcилюe в цей пеpioд пpoцеciв ще й д!яльшсть Нaцioнaльнoгo банку Ук-pai™ (НБУ), а caме знaчнi ^едши емiciï. Так лише за I квapтaл 1993 poкy для пiдтpимки гaлyзi АПК було надано 1 тpл. кpб. пiльгoвиx кpедитiв тд 30% piчниx, xoчa oблiкoвa ставка вже була тдви-щена до piвня 80% piчниx.
В yмoвax значно1' кpедитнoï емiciï в економщ Укpaïни пoглиблюeтьcя плaтiжнa кpизa. Дичиною цьому e вiдcyтнicть деpжaвнoгo кошролю за витpaчaнням кошпв на деpжaвниx пiдпpиeмcтвax. За циx умов бшьшють кошив зocеpедилacя у пpивaтнoмy ^^opi, а у деpжaвнoмy з'явилacь ^иза не-плaтежiв. Вcе це лише ^изводило до пopyшення piвнoвaги та поглибленню iнфляцiйниx пpoцеciв не лише у в^^шт фopмi, а й у ^^ова^й. Внacлiдoк циx ^оцешв piчний темпи шфляци cягнyли неймoвipниx poзмipiв 1992 p. — 2100%, 1993 — 10256%.
Вище зазначеш поди вiдбилиcя на piвнi валового внyтpiшньoгo пpoдyктy (ВВП), ocкiльки в rap^ значного зpocтaння цш, швидкими темпами знецiнюeтьcя нaцioнaльнa гpoшoвa одиниця, що ^изво-дить до зниження piвня cyкyпниx заощаджень вcеpединi ^аши, та змши cтpyктypи кpедитiв (частка кopoткocтpoкoвиx кpедитiв зpocтae). Так, у 1992 po^ частка кopoткocтpoкoвиx кpедитiв cтaнoвилa 94,9%, а в 1993 po^ — 97,2%, i як на^док зменшення швестицш у т гaлyзi де теpмiн oкyпнocтi 5 та бiльше po^. Починаючи з 1991 poRy в^обництео метaлopiзaльниx веpcтaтiв cкopoтилocя у 92,5 paзи (з 37 тиc. штук до 400), тpaктopiв в 26,5 paзи (з 106 тиc. штук до 4 тж.), телевiзopiв у 25 paзiв [2, c. 22].
Зpocтaння цш на cиpoвинy, мaтеpiaли, кoмплектyючi пpизвoдили до зpocтaння вшрат в^обниц-тва. Амopтизaцiйнi вiдpaxyвaння, втpaчaючи pеaльнy вapтicть, вже не могли оновлювати ocнoвнi виpoбничi фонди, що ^изводило до звуження виpoбництвa. Рiвень знoшенocтi ocнoвниx в^обни-чиx фоцщв нaблизивcя до 60%, а частка викopиcтaння зacтapiлиx фоцщв cтaнoвилa близько 70% (у бущвнищга — 40,3%, пpoмиcлoвocтi — 41,8%, ciльcькoмy гocпoдapcтвi — 26,6%). Кpiм того, 40% ocнoвниx виpoбничиx фонд!в cлyжaть бшьше 20 poкiв i ще 40% вщ 10 до 20 po^ [3, c. 243].
Р!зко cкopoтивcя cеpеднiй дoxiд нacелення (у 2,7 paзи), вщповщно знизилacя його кутвельна cпpoмoжнicть i вiдбyлacя пеpеopieнтaцiя отоживчого попиту на пpoдyкти xapчyвaння та ^едмети пеpшoï неoбxiднocтi. Стpyктypне тpaнcфopмyвaння, яке cпocтеpiгaлocя, вiдoбpaзилocя в уповшь-ненi екoнoмiчнoгo зpocтaння у ^ami. Так, у 1991 poцi piвень ВВВ cклaв (-8,7%), а у 1994 po^ — (-22,9%), xoчa piвень шфляци у 1994 po^ значно cкopoтивcя i cтaнoвив 501%, водноча^ piзкo зpocлo безpoбiття (у тому чи^ i пpиxoвaне).
Головним завданням мaкpoекoнoмiчнoï пол^ики, починаючи з 1995 po^ cтaлo пpибopкaння ви-coкoï шфляци та yтpимaння ïï на вщповщному piвнi. Пpoдoвження пол^ики лiбеpaлiзaцiï цш та ^и-cкopення фopмyвaння pинкoвoгo меxaнiзмy, зниження дефщиту деpжaвнoгo бюджету poзпoчaлocь з piзкoгo cкopoчення aдмiнicтpaтивнoгo впливу на цiнoyтвopення (у лютому було «вщпущено» цши на тpaнcпopт та газ), зменшення cyбcидiй cпoживaчaм (пiдвищенo цши на комунальш пocлyги таким чином, що cпoживaчi пoкpивaли 20% ïxньoï вapтocтi, в тpaвнi — 30%, а у веpеcнi — 40% ) та деpжaв-ниx дoтaцiй в^обникам. Нacлiдкoм жopcткoï мoнетapнoï пол!тики було значне стовшьнення темпiв шфляци — з 121,2% ^чень 1995 po^) до 104,6% (гpyдень 1995 po^). За пiдcyмкaми 1995 poкy piвень шфляци зyпинивcя на пoзнaчцi 281,7%, ^и cеpедньoмicячнoмy piвнi 109,0%.
Але не дивлячжь на це, пpoдoвжyeтьcя пaдiння виpoбництвa та cyкyпнoгo попиту. Так piвень ВВП 1995 po^ cтaнoвив (-12,2%), а у 1996 po^ — (-10%). У 1997 po^ впеpше за веcь œp^ вщбу-вaeтьcя зpocтaння cпoживчoгo попиту та уповшьнення пaдiння виpoбництвa (-3,2%), а на^икт^ 1997 poкy — на початку 1998 po^ пoчaлocя нaвiть певне його зpocтaння. Цьому ^o^cy cпpиялo зpocтaння cпiввiднoшення гpoшoвoï мacи до ВВП з 5,1% до 7,1% по гот!вщ, з 6,2% до 8,1% — по ^ошовш бaзi та 11,6% до 14,3% по а^егату М2; пожвавлення кpедитнoï aктивнocтi (pеaльнi ^е-дитш вкладення зpocли на 13,8%); зменшення зaбopгoвaнocтi з виплати зapoбiтнoï плати ^ащвни-кам бюджетнoï cфеpи (з 994 млн. грн. нaпpикiнцi 1996 po^ до 717 млн. грн. у кшщ 1997 poкy). того у зв'язку з уповшьненням темпiв шфляци (в 1996 po^ — 139,7%, 1997 — 110,1%) знизилacя i
22
швидюсть o6iry грошей i3 24,6 оберта в 1996 рощ до 17,1 у 1997 рощ по гапвщ та по агрегату М2 з 13,1 до 9,6 оберта [4, с. 43-44].
Загалом, виходячи з рисунку 1, ми бачимо, що починаючи з 1991 по 1998 рш еконо!шчне зростання зменшилось майже на 60% в пoрiвняннi з 1990 роком i весь цей час це падшня супроводжувала гшершфлящя.
Другий етап — перioд вщносно1 стабiлiзацiï (1998-1999 рр.)
Стадiю тривалого екoнoмiчнoгo спаду, в яку Украша ввiйшла пiсля 1991 року вдалося зупинити тшьки в 1998-1999 роках, коли темпи приросту ВВП становили -1,9 i -0,2% вщповщно. I хоча показ-ник динамши приросту (падшня) ВВП у 1998 рощ значно прший за показник 1997 року, це скорше пояснюсться кризою у Пiвденнo-Схiднoï Азiï та Росп, пiдтверджyючи високу залежнiсть yкраïнськoï екoнoмiчнoï системи вiд зoвнiшньoгo постачання, зокрема, енергоноспв та вiд зoвнiшньoгo фшансо-вого ринку.
Незважаючи на те, що рiвень iнфляцiï в Украïнi за пщсумками 1998 року зрiс до 120%, а в 1999 рощ становив 119,2%, проти 110,1% у 1997 рощ темпи падшня екoнoмiчнoгo зростання зменшували-ся. Цьому процесу сприяла девальвацiя гривнi, яка вiдбyлася у 1997-1998 рр. (що дозволило швидко досягти цшово1' кoнкyрентoспрoмoжнoстi екoнoмiки), наявнють вiльних виробничих потужностей, якi простоювали в роки кризи, а також дешева робоча сила, заборговашсть по заробтонш платi, не-платежi до бюджету, величезна кредиторська заборговашсть, що стала також своерщним кредитним ресурсом для виробниюв. У 1998-1999 роки сприятливим для екoнoмiчнoгo зростання стало актив> зацiя розвитку середнього i малого бiзнесy, стабiлiзацiя валютного курсу гривш, екoнoмiчна штегра-цiя зi свiтoвими ринками, збiльшення oбсягiв експорту, стимулювання внyтрiшньoгo попиту, збшьшен-ням обсяпв кредитiв банкiвськoï системи у приватний сектор екoнoмiки та зростанням дoхoдiв насе-лення (з 1263,7 грн. у 1996 р. до 2069,8 грн. у 1999 р.) [5, с. 8-10].
Незважаючи на деяю сприятливi моменти в екoнoмiчнoмy середoвищi краши диспрoпoрцiя розвитку галузей продовжувався. Так, в 1999 рощ у промисловосп Украши спостерпалося зростання на рiвнi 4%, а в таких галузях як сшьське господарство — спад на рiвнi 7%, бущвництво — (-8%), сфера фшансових послуг — (-9%) [6, с. 11]. Це свщчить про те, що чинником екoнoмiчнoгo зростання в цей перюд став зовшшнш попит, а не внутршнш та в свою чергу призвело до того, що розвиток отрима-ли т галуз^ як з самого початку були oрieнтoванi на експорт (велик виробники сталi, iмпoртoзамi-щувально1' харчово1' прoмислoвoстi), а пiдприeмства, як були oрieнтoванi на задоволення внутрш-нього попиту, не отримали належно1' пiдтримки для активiзацiï ix розвитку.
Отже, на даному еташ (рис. 1), ми спостерпаемо вiдсyтнiсть значного впливу шфляци на процес зростання, адже пщвищення темпiв iнфляцiï в середньому на 10 в.п. супроводжувалося скороченням темшв падшня ВВП.
Третш етап — перюд пщнесення з високими темпами приросту ВВП (2000-2008 рр.)
2000 рш став першим роком реального екожмчного зростання +6,3%. В основу цього процесу були закладеш чинники попереднього перюду, а саме зростання внутршнього споживчого та швестицшно-го попиту, пiдвищення дoxoдiв пiдприемств, зростання цiнoвoï кoнкyрентoспрoмoжнoстi краши.
Так, у 2000 рoцi експорт тoварiв та послуг збiльшився на 18,8%, що склало 18,1 млрд. дол., а iмпoрт вщповщно — на 18,2% i 15,3 млрд. дол. Позитивне сальдо становило 2,8 млрд. дол. проти 2,3 млрд. дол. 1999 року [7, с. 6]. Демонструе вщродження сшьськогосподарська галузь, де обсяги ви-робництва в рослинницга були збшьшенш на 18,3%, продовжуе зростати виробництво товарно].' про-дукцн в прoмислoвoстi на 12,9%. Грoшoвi доходи населення зросли на 40,4% в номшальному вимiрi, в реальному на 34,9%. Результатом цього стало зростання депозипв домашшх господарств на 2,3 млрд. грн. (53,4%), в тому чи^ у нацюнальнш валютi — 1,1 млрд. грн. та в шоземнш — 1,2 млрд. грн. Цьому сприяло також i вщновлення фiнансoвoï стабшьносп та дoвiри до нацioнальнoï валюти [8, с. 15]. I все це вщбувалося за умов шфляци на рiвнi 125,8%, що на 6,6% вище нiж у 1999 рощ.
Валовий внутршнш продукт у 2001 рощ продовжив зростання i становив 109,2% проти 106,3% у 2000 рощ. В цей рш спостерпалося збшьшення швестицш в основний каштал на 17,2%, виперед-жальне зростання iмпoртy пoрiвнянo з експортом, що дозволило скоротити сальдо балансу тoварiв та послуг до рiвня 0,7 млрд. дол. проти 1,1 млрд. грн. у 2000 рощ. Позитивш результати дало також змщнення номшального валютного курсу (з 5,0 до 5,3 грн. за дол. США); зниження темшв шфляци на 19,7 в.п., що зменшило щни виплачувальних борпв (адже долар став коштувати менше на 2,5%); збшьшення потоюв грошових ресyрсiв населення у банювську систему (у нацюнальнш валюп депо-зити фiзичниx ошб зросли бiльш нiж на 40%, у ВКВ — на 35%); скорочення державного внутрш-нього та зовшшнього боргу.
23
Внаслщок валютно1 стабшзаци, зниження темтв шфляци перерозподшу фшансових ресуршв на користь шдприемств зросли об'емш показники в основних галузях економши. Так, у машинобуду-ванш виробництво продукци збшьшилося на 18,8%, у харчовш промисловосп — на 18,2%, у легкш промисловосп — на 13,8%, також спостер^алось зростання валово1 продукци сшьського господар-ства на 9,9%.
Ще одним, важливим, фактором економ1чного зростання стало зростання реальних грошових доход1в домогосподарств на 12%, в тому числ1 зароб1тно1 плати на 19%, пенсш на 11%, що в свою чергу розширило роздр1бний товарооборот на 12,6% (виробництво народного споживання зросло на 33,5 млн. грн., що на 17,7% бшьше шж у 2000 р.) [9, с.642-644].
Але незважаючи на вс позитивш моменти у другому квартал! 2001 року та на протяз1 2002 року темпи економ1чного зростання значно уповшьнилися i сягнули позначки 105,2%. Хоча на цей час в крш'ш була дефлящя на рiвнi 99,4%, яка пояснюеться зваженою монетарною полiтикою та високим сальдо поточного рахунку платiжного балансу (бiльш шж 3 млрд. дол. на рж), якi нейтралiзували можливий iнфляцiйний сплеск економши, а також сприяло припливу шоземно1 валюти в кра1ну i як результат стабшзаци обмiнного курсу гривш на рiвнi 5,33 грн./1 дол. США. Уповiльнення економiч-ного росту можна пояснити наступними чинниками:
• попршення стану державних фшаншв. За пiдсумками 2001 року державний бюджет був не ви-конаний на 8,6 млрд. грн., або на 20,6%, i це за умови, що зростання ВВП перевищило закладеш 4% бшьш, шж в 2 рази. Невщшкодованою лишилось також бюджетна заборгованiсть платникам податку на додану вартiсть в сумi 5,6 млрд. грн. За шдсумками 2002 року доходи бюджету склали лише близь-ко 93% запланованих. В зв'язку з цим було загалом профшансовано: витрати на зароб^ну плату, грошове забезпечення та сощальш виплати на 99,4%; оплату комунальних послуг та енергоносив на 81,7 %; державш централiзованi капiталовкладення — на 59,7%. Кредиторська заборговашсть уста-нов, як фiнансуються з бюджету, зросла на 17,1%;
• попршення фшансового стану суб'екпв господарювання. Кiлькiсть господарств, яю завершили 2001 рiк iз збитками виросла на 8,6% i становила 43,1%. Чистий прибуток ушх господарств змен-шився до 930 млн. грн., проти 1,4 млрд. грн. у 2000 рощ. Це, насамперед, були наслщки плат1жно1' кризи, яка продовжувала зростати в цей перюд в Укршт [9, с. 643];
• зниження темтв зростання експорту. Змша ситуацiï на св^ових ринках, посилення уваги про-вщних торговельних партнерiв Украïни до захисту власних ринкiв, поступовий вихiд виробництв цих краш iз стану рецеси обумовили погiршення умов для експорту з Украши. Мiж тим, через вщсутшсть дiевих стратегiй пiдприемств-експортерiв та стратеги державноï структурноï перебудови кошти, отриманi нацiональною економiкою за перюд сприятливоï кон'юнктури для експорту мета-лопродукцiï, не було використано належним чином ш на iнвестицiï в бшьш технолопчш галузi, якi могли б досягти конкурентоспроможносп на свтовому ринку, нi навiть на технолопчну модернiза-цiю та iнновацiйний розвиток самого прничо-металургшного комплексу.
З початку 2003 р. уряд розпочав «боротьбу з дефлящею», що спричинило зростання споживчих цш до рiвня 108,2%. На протязi року бюджетний дефщит досяг рiвня 2% ВВП, що по сут^ в серединi листопада, стало одшею з причин кризи лшвщносп на мiжбанкiвському ринку. Подальше тдвищен-ня рiвня цiн, з кшця третього кварталу, можна пояснити значним «розiгрiванням» економiки, а також шдвищенням цiн на борошно (72%), хлiбобулочнi вироби (27%) та iншi продукти. Зростання свiто-вих цш на метал на фонi зростання попиту на продукщю металургiï у середиш кра1'ни також додало динамши темпам iнфляцiï додало [10].
Валовий внутрiшнiй продукт в цей перюд сягнув рiвня 109,6%, що на 4,4 в.п. перевищуе 2002 рш. Цьому сприяло рiзке зростання експорту, активiзацiя iнвестицiйних процесiв, продовження Нацю-нальним банком полiтики ремонетизацiï економши та зростання обсягiв банкiвського кредитування.
У 2004 роцi, незважаючи на пол^ичну кризу всерединi кра1'ни, економiчне зростання продовжу-валося i перевищило показники минулого року на 2,5в.п., що звичайно нижче, нiж темпи зростання ВВП у 2003 рощ. 1нфлящя сягнула рiвня 112,3% (+4,1 в.п). Цьому сприяло подальше проведення експансивно1' фюкально1' та монетарно1' пол^ики; пiдвищення бюджетних виплат соцiального спря-мування (пенсiï зросли бiльш як у 3 рази, а зростання середньомюячно1' зароб^но1' плати стало випе-реджати зростання продуктивностi працi на 13,4%) (рис. 2); активне залучення кош^в нерезидентiв для фiнансування витрат бюджету через випуск обл^ацш внутршньо1' державно1' позики (ОВДП), що зумовило надходження на валютний ринок краши понад 1 млрд. дол. США, яю провокували одночасно ревальвацiйний тиск на гривню та прискорення шфляцшно1' динамiки на споживчому ринку; скорочення на 11% у 2003 рощ виробництва в аграрному ^Ri^i передбачило продовольчу
24
34,4
□ Продуктившсть пращ И Середньомюячна зароб^на плата
Рис. 2. Динамiка приросту продуктивносп працi та середньoмiсячнoï зарoбiтнoï плати в промис-лoвoстi Украши у 2001-2007 рр. (у % до попереднього року) [11, с. 10]
кризу в наступних 2004-2005 роках, яка проявилась в загостренш дисбаланшв на низщ товарних ринюв — м'яса та цукру; зростання прямих виробничих та трансакцiйниx витрат через пщвищення транспортних та енергетичних тарифiв, посилення фiскальнoгo тиску, зростання шституцшних ри-зикiв тощо.
Основним рушшним фактором екoнoмiчнoгo зростання 2004 року стало приватне споживання, яке сягнуло 15,8% росту у попередньому рощ (+12,1% у 2003 рощ). У IV кварталi рiвень споживання зрю на 17,6%, в oснoвi цього лежало зростання реальних дoxoдiв населення на 16,8%. А також, потужний розвиток зoвнiшньoï тoргiвлi та за рахунок цього покращення торгового балансу гаранту-вало бiльш шж 3 % рiчнoгo росту ВВП [12].
Успадкувавши потужний шфляцшний потенщал, який сформувався у вирoбничiй сферi на про-тязi 2004 року макрoекoнoмiчнi показники в 2005 рощ рiзкo пoгiршyвалися. Так рiвень шфляци становив 110,3%, що е навт кращим результатом, шж у попередньому рощ, а що стосуеться ВВП, то його темп скоротився на 9,4 в.п. проти 2004 року. Зменшення темшв зростання ВВП у 2005 рощ пов'язано передуем iз попршенням екoнoмiчнoï кон'юнктури для конкретних видiв продукци та зменшенням украшського експорту. Обсяг ВВП, сформованого за рахунок експорту тoварiв i послуг, зменшився в 2005 рощ пoрiвнянo iз 2004 роком на 13,6 вщсотка.
Збереженню внyтрiшньoï мoнетарнoï стабiльнoстi з одного боку сприяло регулювання валютного курсу, завдяки послабленню попиту на гривню на валютному ринку та скасуванню Нацбанком Украши обов'язкового продажу банками валютнoï виручки, але, водночас, це призвело до зниження цiнoвoï конкурентоспроможносп украшських тoварoвирoбникiв на 15,8%, yпoвiльнився прирют експорту, що призвело до с^мко зростання споживчого iмпoртy.
Подорожчання нацioнальнoï грoшoвoï oдиницi сприяло зростанню зовшшшх запозичень, як при-ватних (за 2005 рш обсяг яких збшьшився на 76%), так i мунщипальних, що в свою чергу негативно вплинуло на структуру плапжного балансу. Обсяг залучення короткострокових запозичень у 2005 р. зрю у 3,8 разу, причому короткострокова заборговашсть, за експертними ощнками, склала близько 13% ВВП.
При цьому збереження високих темшв приросту грoшoвoï пропозици при рiзкoмy yпoвiльненнi темпiв екoнoмiчнoгo зростання зумовило нагромадження значнoï наднoрмативнoï лiквiднoстi банюв-ськoï системи.
Розширення видаткiв уряду на сoцiальнi виплати продовж 2005 року сприяло зазначеному наро-щуванню iнфляцiйнoгo пoтенцiалy з боку споживчого попиту, так реальна нарахована зароб^на плата зросла на 30,5%, тсдо як ВВП лише на 2,7%, а продуктившсть пращ на 4% (рис. 2). Так, якщо у 2003 рощ витрати на економшу та сощальш виплати були приблизно на одному рiвнi (16,1% та 17% вщповщно), то в 2005-2006 роках рiвнoвага була порушена: на сощальш виплати направлялося у 2005 рощ — 28,2% уах бюджетних кошпв i 23,7% в 2006 рощ.
На прoтязi 2006 року екoнoмiчне зростання демонструе рют i становить 107,3%, що на +4,6 в.п. перевищуе аналопчний показник 2005 року. В oснoвi цього процесу, в переважнш бшьшосп, лежать збшьшення внутршнього споживчого та швестицшного попипв.
Протягом 2006 року вщбуваеться прискорення шфляцшних процешв: iндекс споживчих цiн досяг рiвня 111,6%, що на+1,3% бшьше нiж в 2005 рощ. У цшому першочерговий вплив на зростання 1СЦ
25
мало шдвищення цш на послуги (тарифiв) для населення (на 49,4%). Комунальш послуги подорож-чали на 85,7%, послуги пасажирського транспорту — на 42,1%. Видатки бюджету переважно спря-мовувалася на поточне споживання (поточш видатки бюджету складають понад 90% вщ загального обсягу). Вiд'емне сальдо поточного рахунку платiжного балансу, що в кшщ 2006 р. досягло рiвня (-1,5%) вiд ВВП, зумовило зменшення надходжень шоземно1' валюти на валютний ринок Украши, яке не компенсувалося навт активним зростанням припливу шоземних iнвестицiй, якi за шчень-березень 2006 року збшьшилися в 2,9 разу порiвняно з вiдповiдним перюдом 2005 року [13, с. 248].
Економiчне зростання 2007 роцi було стабшьним i сягнуло рiвня 107,6%. Основними чинниками цього процесу залишалися перевищення витрат домогосподарств над заощадженнями та швестицш-ний попит.
1нфлящя в 2007 рощ спочатку була невисокою, що пояснюеться адмшютративним стримуванням цiн, приховуванням видатюв бюджету та подорожчанням нерухомосп, яка зв'язувала зайву грошову масу, проте iндекс цiн виробникiв станом на 1 липня зрiс вже на 14,3 % з початку року. Зростання у сферi послуг порiвняно з 2003 роком становило не менше 20%. На кшець року шдекс споживчих цш становив 116,6%, а шдекс цш виробниюв — 123,3%, це стало свщченням того, що потужностi були завантажеш повнiше, нiж у роки порiвняльноï динамiки. Потенцiал виробництва не дозволяв у повнш мiрi реагувати на юнуючий попит, тому досить висою темпи ВВП поеднувалися з високими щновим показниками [14, с. 15].
Перерахованi вище фактори також негативно вщзначились на темпах зростання ВВП лише +0,3% за 2007 рш.
Отже, проаналiзувавши перiод економiчного пiднесення, можна засвiдчити, що зростання темтв ВВП супроводжувалося зростанням темтв шфляци (2000 р., 2003 р., 2004 р., 2006 р., 2007 р.). Це можна пояснити тим, що основним чинником економiчного зростання в щ роки було зростання приватного споживання, перевищення витрат домогосподарств над заощадженнями, що в свою чергу шдсилювало шфлящю попиту. Лише у 2001 рощ за умов економiчного зростання вщбувалося зниження темтв шфляци. Але, навт в цей рш прямого зв'язку мiж цими процесами немае, так як в основi кожного з них були фактори, яю належали рiзним сферам.
Четвертий етап — перюд фшансово1' кризи (2008-2010 рр.)
Перюд з 2008 по 2010 роки для економши Украши проходить в умовах глобально!' фшансово1' кризи. Окрiм значного шфляцшного потенщалу минулого перюду, який був одшею з причин рiвня iнфляцiï у ичш-травш 2008 року у 131,1% (у рiчному вимiрi), окремим фактором, що прискорював шфляцшну динамiку був стрiмкий розвиток кредитування, який у кв^т 2008 року сягнув рiвня 74,7% в рiчному вимiрi. Iнституцiйна нерозвиненють фiнансовоï системи, змушували виходити банювсью установи на зовнiшнi ринки запозичень. За шчень-травень 2008 року прирют кредитiв, якi надавали-ся банками фiзичним особам, склав 32,0 млрд. грн., що в 1,4 рази бшьше, шж у 2007 рощ. Заходи Нацюнального банку, як були спрямоваш на регулювання грошовоï пропозици виявилися недiездат-ними в умовах вщкритосп фiнансових ринкiв, а монетарного характеру антшнфляцшш заходи лише збшьшували потребу в зовнiшнiх запозиченнях [15, с. 18].
У першому пiврiччi 2008 року 80% юнуючого рiвня iнфляцiï було забезпечено пiдвищенням щн на товари продовольчого асортименту, у другому ж пiврiччi бiльшу половину цього показника сфор-мувало зростання щн у житлово-комунальному секторi, а також шдвищення щн на непродовольчi товари за рахунок рiзкого знещнення нацiональноï валюти та збiльшення сощальних видаткiв.
Економiчне зростання 2008 року характеризуеться нерiвномiрнiстю, а також значним уповшьнен-ням темпiв росту. За шчень - вересень 2008 року, навт коли ще не було вщчутно наслiдкiв кризи, економiчне зростання становило 106,3% проти 107,7% за вщповщний перюд 2007 року. Наприкшщ року за умов попршення кон'юнктури на зовшшшх ринках, та зниження споживчого та швестицш-ного попиту, спостершалося зниження темпiв реального ВВП, яю за 2008 рiк становили 102,1% проти 107,9% у 2007 рощ.
Основним чинником економiчного зростання були, як i в попередньому рощ, суспшьш витрати, яю хоча i скоротилося проти 2007 року на 1,7 в.п., за рахунок шфляцшних очшувань та скорочення реальних наявних доходiв, але все ж таки становили 79,2%. Сдиним видом економiчноï дiяльностi, за рахунок якого тдтримувалося зростання ВВП, було сшьське господарство (+17,1%), завдяки вро-жаю зернових культур. Всi iншi галузi демонстрували падiння: харчова промисловють — (-0,9%), металургiйна промисловiсть — (-10,6), добувна промисловють — (-2,4%), нафтопереробна промисловють — (-15,0).
26
Стримуючими факторами екoнoмiчнoгo зростання було зростання рiвня збиткових пiдприемств, як наслiдoк зростання ïx забoргoванoстi, збiльшення вiд'емнoгo сальдо тoргiвлi товарами та послу-гами за рахунок зменшення свiтoвoгo попиту на експортоваш товари. Так чистий експорт у 2008 рощ становив -6,3%, що на 2,8 % менше шж у 2007 рощ [16].
Протягом шчня 2009 року шфляцшний тиск зберпався на високому рiвнi. 1ндекс споживчих цш становив 102,9%, що було зумовлено сезонним коливанням цш на продукти харчування та високими шфляцшними oчiкyваннями екoнoмiчниx сyб'ектiв [17]. Але вже у подальших мiсяцяx спoстерiгаеться стабiлiзацiя економши краши та з'являються першi ознаки поступового пристосовування ïï до зовшшшх шoкiв. Так, починаючи з лютого мюяця, з'являеться стiйка тенденцiя до зниження темпiв iнфляцiï.
Причиною зростання шфляци було, по-перше, зростання вартост паливно-мастильних матер> алiв на внутршньому ринку (8,2% у рiчнoмy вимiрi на 46%), по-друге, адмiнiстративне пщвищення акцизiв на алкoгoльнi та тютюнoвi вироби (9,5%); по-трете, пiдвищення тарифiв на житло (12,3%), по-четверте, збшьшення тарифiв на послуги залiзничнoгo транспорту (7,7%) [18, с. 7].
Стабшзащя економши у пoдальшi мiсяцi (навт дефляцiя у липнi-серпнi), вiдбyвалась за рахунок таких фактoрiв як високий урожай зернових культур; зниження свтових цiн на товарних ринках; спад внутршнього попиту через зниження дoxoдiв населення та oбмеженiсть споживчого кредиту-вання, а також через девальващю гривнi; призупинення подорожчання iмпoртoваниx тoварiв, за рахунок стабшзаци валютного курсу; адмiнiстративне регулювання окремих цiн та тарифiв на послуги; зниження грoшoвoï маси на 5,5%
Екoнoмiчне зростання протягом 2009 року характеризуеться падiнням до рiвня 84,9%, що на 15,1 в.п. менше шж у 2008 рощ. Це зумовило подальше падшня зовшшнього попиту, спад iнвестицiйнoï активнoстi за рахунок нестачi фiнансoвиx ресyрсiв, висою iнфляцiйнi oчiкyвання сyб'ектiв господа-рювання, значний дефiцит бюджету та низью темпи вiднoвлення дoвiри до банкiвськoï системи, рiзке скорочення внyтрiшньoгo попиту через падшня реальнoï зарoбiтнoï плати населення. Крiм того низькi темпи проведення структурних реформ в економщ, висока ресурсно- та енергoзалежнiсть були основними чинниками значно бшьшого екoнoмiчнoгo падiння, нiж в iншиx крашах.
Зважаючи на рiзке пoгiршення ситуаци в реальному сектoрi, НБУ був вимушений пом'якшити реальш мoнетарнi умови в IV кварталi 2009 року з метою стимулювання економши. Це допомогло суттево скоротити, з лагом близько одного кварталу, негативний розрив ВВП, який все ще стримую-чим чином продовжував впливати на шфлящю. Саме завдяки значному розриву ВВП у I кварталi 2009 року (-12.6%) мюячна базова шфлящя в умовах девальваци гривш в IV кварталi 2008 року — I квартал 2009 року на рiвнi 64% залишалася на низькому рiвнi (1,8-2,8%) [19].
У 2010 рощ в Украш вперше одночасно зростання ВВП перевищило бюджетш прогнози, а шфлящя була нижчою, шж очшувалося. Щодо iнфляцiï реальний показник був кращим на 4% (при прог-нoзi 13,1% шфлящя склала 9,1%), стосовно екoнoмiчнoгo зростання — на 0,8% (зростання 4,5% при прoгнoзi 3,7%).
Головним джерелом екoнoмiчнoгo зростання в Укра1ш стали зростаючий зовшшнш попит i нако-пичення запасiв, що забезпечили в середньому в першому пiврiччi 10,9% приросту валoвoï дoданoï вартoстi. При цьому фактор споживчих витрат мав значно менший вплив на зростання ВВП, сформу-вавши лише 1,7% його приросту в першому пiврiччi (0,4% i 3,0% в першому i другому кварталах вщповщно).
Визначальний внесок у зростання споживчих щн у 2010 рощ здшснили щни на продукти харчування та безалкогольш напoï (5,7%) та пщакцизш товари (1,2%). Шфлящя попиту, яка характеризуе вплив макрoекoнoмiчнoï пол^ики, не мала виршального впливу на динамшу iнфляцiйниx прoцесiв [20].
Отже, аналiз перioдy фiнансoвoï кризи, так як i аналiз пoпереднix перioдiв, дае мoжливiсть ще раз переконатися, що прямoï залежнoстi мiж темпами шфляци та екoнoмiчним зростанням немае.
ВИСНОВКИ
Отже, дослщивши динамiкy шфляцшного процесу та екoнoмiчнoгo зростання можна стверджу-вати, що прямого та тюного зв'язку мiж цими двома категoрiями не мае. Бiльш того, опис вшх пер> oдiв розвитку економши краши лише пiдтверджyе класичну характеристику сoцiальнo-екoнoмiчниx наслiдкiв iнфляцiï, яка говорить про те, що саме пoмiрнi рoзмiри iнфляцiï не створюють суттевих трyднoщiв, а, навпаки, сприяе пожвавленню екoнoмiки. Дж.М. Кейнс iз цього приводу писав, що перюди зростання цiн пiдiгрiвають пiдприемницький дух, хоча вш чудово рoзyмiв i всю обмежешсть можливостей iнфляцiйнoгo стимулювання економши. Негативнi, а iнкoли катастрoфiчнi наслiдки iнфляцiï, безумовно, переважають мoжливi пoзитивнi моменти, i пoдiбне трактування можна вважа-
27
ти традицшним та загальноприйнятим. Немае тако! теоретично! концепци, яка б в!дкидала неспри-ятливий вплив велико! шфляци на економ!чний розвиток. Лог!чним щодо цього е висновок, що подо-лання велико! шфляци мае при шших р!вних умовах слугувати важливою передумовою досягнення ст!йкого економ!чного зростання.
Л1ТЕРАТУРА
1. Лук!нов I. 1нфляцшна пол!тика, !! руйн!вн! насл!дки i шляхи !х подолання / I. Лукшов // Еконо-м!ка Укра!ни. — 1994. — №1. — С. 3-18
2. Кухарська Н.О. Економ!чне зростання як основа економ!чного розвитку / Н.О. Кухарська // Регюнальна економ!ка. — 2007. — №2. — С. 22-32. (22)
3. Колом!ець 1.Ф. Управлшня зовн!шньоеконом!чною д!яльн!стю п!дприемства в процес! його штер-нац!онал!зац!!: Монограф!я. / 1.Ф. Колом!ець / 1н-т регюнальних досл!джень НАНУ. — Льв!в, 2004. — 247 (243)
4. Мельник О.М. Фшансова криза та потреба вщновлення економ!чного зростання в Укра!ш / О.М. Мельник // Фшанси Укра!ни. — 1999. — №5 — С. 40-45 (С. 43-44)
5. Петрик О. 1стор!я монетарного розвитку в Укра!ш / О. Петрик // Вюник Нацюнального банку Укра!ни. — 2007. — №1. — С. 2-16 (8-10)
6. Мщенко B.I. Особливост! оц!нки впливу монетарно! пол!тики на економ!чне зростання /
B.I. М!щенко // Энергосбережение, энергетика, энергоаудит. — 2006. — №2. — С. 8-13 (С. 11)
7. Паливода К.В. Реальний стан економши Укра!ни: без швестицшне зростання / К.В. Паливода // Фондовый рынок. — 2007. — №46. — С. 2-8 (С. 6)
8. Воротш B.C. Макроеконом!чне регулювання екожмчного зростання в умовах трансформацп економши: стан ! перспективи / B.C. Ворот!н // Статистика Укра!ни. — 2001. — №2. — С. 14-18. (С. 15)
9. Майер Д.М. Основш проблеми економ!чного розвитку / Д.М. Майер, Д.Е. Раух, А.С. Фшшенко; п!д ред. А.С. Фшшенка; пер. з англ. — К.: Либщь, 2003. — 684 с. (С. 642-644).
10. Блшов А. Макроеконом!чш п!дсумки року / А. Блшов // В!сник Центру. 1нформацшний бюле-тень М!жнародного центру перспективних досл!джень. — 2003. — 29 грудня. — Число 214. / Елек-тронний ресурс. — Режим доступу: www.icps.com.ua/publications/nl.html
11. Геець В. Макроеконом!чна оцшка грошово-кредитно! та валютно-курсово! пол!тики Укра!ни до ! тд час ф!нансово! кризи/ В. Геець // Економша Укра!ни. — 2009. — №2. — С. 5-23 (10)
12. Економша Укра!ни: тенденци, оц!нки, прогнози. — 2005. — с!чень. / Електронний ресурс — Режим доступу: www.case-ukraine.com.ua
13. Укра!на: Стратепчш пр!оритети. Анал!тичн! оц!нки — 2006: Монограф!я / За ред. О.С. Власю-ка. — К.: Н1СД , 2006. — 576 с. (248)
14. Литвицький В. Макроекономша / В. Литвицький // Финансовые риски. — 2007. — №4(49). —
C. 11-27 (15)
15. Орленко О. Споживчий ринок Укра!ни в умовах 1нфляци'/ О.Орленко // Вюник КНТЕУ. — 2009. — №3. — С. 15-25
16. Р!чний зв!т НБУ за 2008 р!к. / Електронний ресурс. — Режим доступу: http://www.bank.gov.ua
17. Бюлетень Нац!онального банку Укра!ни кв!тень 2009. / Електронний ресурс. — Режим доступу: http://www.bank.gov.ua
18. Литвицький В. 1нфляцшний детант / В. Литвицький // Вюник НБУ. — 2009. — №9. — С. 4-7.
19. Анал!з шфляцл (грудень 2009 року). / Електронний ресурс. — Режим доступу: http ://www.bank.gov.ua
20. Анал!з шфляцл (грудень 2010 року). / Електронний ресурс. — Режим доступу: http ://www.bank.gov.ua
21. Ншфоров П.О. Дилема «шфлящя — економ!чне зростання»: взаемозв'язок теори та практики // Вюник Ки!вського нацюнального ушверситету !меш Тараса Шевченка. Економша. — 2003. — №64-65. — С. 68-70.
28
