CC BY
23Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского Серия «Исторические науки». Том 26 (65), № 1. 2013 г. С. 16-16.
УДК 94(477)»1941/1944»:355.355(477.41+477.53):34
Ф1НАНСОВО-ПОДАТКОВА ПОЛ1ТИКА ОКУПАЦ1ЙНИХ ОРГАН1В ВЛАДИ ТА СПЕЦИФ1КА И РЕАЛ1ЗАЦП НА ПРИКЛАД1 РЕЙХСКОМ1САР1АТУ «УКРА1НА» ТА ГЕНЕРАЛЬНОТ ОБЛАСТ1 «КИ1В» (1941-1944)
Двiрна К.П., Главацький М.В.
1нститут iсторичноУ освти Национального педагог/чного ун!верситету 1м. М.П. Драгоманова,
КиУв, УкраУна E-mail: maks_glavatskyi@ukr.net
На основi архiвних докуменпв Центрального державного арх1ву вищих органiв влади та управлшня Украши та Державного архiву Кшвсько1 областi розкриваеться фiнансово - податкова полынка та специфiка 11 реалiзацiя на прикладi Рейхскомюа-рiату «Украша» та генерально! областi «Кш'в» як складових адмiнiстратнвно - тери-торiального подiлу Украши у 1941-1944 рр. Автори виписують особлнвостi рiзних регiонiв окуповано! територи Украши, визначаючи регiональну спецнфiку фшансо-во-податково! системи окупацшно1 влади. Ця наукова проблема не стала об'ектом окремого юторичного дослiдження та потребуе поглибленого й багатовекторного аналiзу.
В першi мюящ окупаци створюеться цiлiсна система правового регулювання щодо фiнансiв та податкових стягнень з мюцевого населення. Аналiз архiвних до-кументiв переконуе в тому, що цi питання виршувалися в кожнiй i3 складових управлшсько1 структури Рейхскомiсарiату «Украша» вiд найвищо1 ланки до найни-жчо1. В управлшську систему окупацшно1 влади входили генеральш област^ гебте-комiсарiати, мюью, районнi та сiльськi управи, робота i функци яких були ч^ко ре-гламентованi спецiальними iнструкцiями, розпорядженнями, наказами. Можемо стверджувати, що шмецькш окупацшнш адмшютраци за перiод господарювання не вдалося створити таку грошову систему, що була б повноцшною та задовольняла потреби окупантiв. Причини цього потрiбно визначати у термшах окупаци, що були недостатнiми для налагодження тривалого грошового обiгу на територи Рейхском> сарiату «Украша». На цш територи не було достатньо1 товарно1 маси для укршлен-ня грошово1 системи, що не могла виконувати регулятивну функцiю.
Архiвнi документи переконливо свщчать, що на територи генеральное' областi «Кшв» iснувала своерщна система фiнансових надходжень, що мала сво1 форми, напрямки, методи роботи, спостер^аеться впровадження фшансово1 системи орга-нiв окупацшно1 влади, що була властива саме для цього регюну. Генералкомюар регiону, як представник шмецько1 влади, намагався використати особливостi цього регюну для потреб Третього Рейху, вживаючи вшх необхiдних для цього важелiв впливу.
Аналiз документiв переконуе, що податкова система, запроваджена в РКУ, не вщображала потреб вщбудови господарства кра1ни, що так рекламувалася нiмцями, а була в першу чергу спрямована на економiчну експлуатащю мiсцевого населення та забезпечення роботи цившьних i карально-репресивних установ окупацшно1 ад-
мшютраци. На територи генеральш! област «Ки!в» була створена регюнальна спе-цифiчна структура податково! системи, зрозумiла та чiтка для виконання населен-ням саме цього регюну. Генералкомiсар мав право вносити сво! поправки, заува-ження, висновки до ддачо! системи оподаткування. Саме тому деяю однаковi види зборiв та податкiв у регiонi могли виконуватися ще iз бiльшою прискшливютю чи навпаки, не були обов'язковими у виконанш, порiвнюючи iз загальною територieю РКУ.
Проте система податюв i зборiв, що була встановлена, виконувала функци за-безпечення шмецьких органiв влади необхiдними засобами продовольства, сирови-ни, що з одше! сторони було практичним напрямком реалiзацi! планiв Нiмеччини на завойованих територiях, а з iншого - проводило практичну роботу щодо встанов-лення «повного порядку», забезпечення Нiмеччини методом подальшого грабування багатств Укра!ни та експлуатаци людського ресурсу.
Ключовi слова: архiв, фiнансово-податкова полiтика, органи окупацшно! влади, генеральна область «Ки!в», Рейхскомiсарiат «Укра!на», план «Ост», план «Барбаросса», управа, гебiтскомiсарiат, господарський план, пропаганда, грош^ зона вшськового управлiння, штрафи, покарання, бюджет.
Поди Велико! Втизняно! вiйни вже близько 70 роюв е предметом прискшли-вого дослiдження iсторикiв. Тема пол^ики нiмецько!' окупацiйно!' влади на територи Укра!ни е багатовекторною та потребуе широкого спещального вивчення. Однiею з таких тем е фшансова та податкова система окупацшних органiв влади на територи Рейхскомiсарiату «Укра!на» та генерально! областi «Ки!в» як його складово!.
В iсторичнiй науцi дослщженню проблем фiнансово! та податково! системи окупацшного режиму не придiлялося належно! уваги. Лише за часiв незалежно! Укра!ни зявляються спецiальнi науковi розробки, що розкривають лише окремi ас-пекти фiнансово-податково! полiтики у вказаному вище регiонi. Однiею з перших таких робгг е монографiя А. М. Алексеева «Военная валюта» [1, с. 58], яка вийшла у повоенний перюд (1948 р.). Ця проблема дослщжуеться також у спшьнш працi М. М. Загорулька та А. В. Юденкова «Крах плана «Ольденбург» [2, с. 160]. Новггню iсторiографiю заявлено! теми представляе колективна праця «Нацистське золото з Укра!ни» [3, с. 56-60], а також монографiчне дослiдження I. Г. Ветрова «Економiчна експансiя Третього Рейху в Укра!ш 1941-1944 рр.» [4, с. 63-65]. Правовi аспекти регулювання фшансово-податково! системи окупацiйного режиму глибоко вивчае у сво!й роботi О. М. Гончаренко [5, с. 328-337].
В новггнш перюд тематищ грошових систем та знаюв на територi! окуповано! Укра!ни придiлили особливу увагу дослщники А. С. Бадаев [6, с. 67], Б. В. Сеншова [7, с. 79-81], Ю. I. Левченко [8, с. 117], Я. М. Натанзон [9, с. 68], I. М. Пасюк [10, с. 112-114]. Автори виписують особливосп рiзних регюшв окуповано! територи Укра!ни, визначаючи регюнальну специфiку фiнансово-податково! системи окупа-цшно! влади. Вiдзначимо, що проаналiзованi вищевказаш науковi працi перекону-ють в тому, що ця наукова проблема не стала об'ектом окремого юторичного досл> дження та потребуе поглибленого й багатовекторного аналiзу.
17
Автори публшаци ставлять перед собою наступш завдання: розкрити особливо-ст фiнансово-податково! системи оргашв окупацiйно! влади вцiлому на територи Рейхскомiсарiату «Укра!на» та в генеральнш областi «Ки!в», дослiдити спшьш та вiдмiннi риси здiйснення ще! полiтики.
Вiдзначимо, що пiсля нападу Шмеччини на Радянський Союз розпочалося вт> лення в життя плану «Ольденбург» - економiчного роздiлу плану «Барбаросса» на окупованих територiях. Провщш iде! плану «Ольденбург» ще до вшни з СРСР були деталiзованi в «Директивах по керiвництву економшою у щойно окупованих схщ-них областях» (так званш «Зеленiй папщ Герiнга»). За наказом Герiнга вщ 3 липня 1941 р. виконання настанов, що мютилися в цьому документ^ було обов'язковим в тих областях, що передавалися цивiльному управлшню окупацiйно! влади. Для здiйснення плану «Ольденбург» створено спещальний економiчний штаб та госпо-дарськi iнспекцi! для окупованих райошв. Основнi розпорядження мютилися в «Ко-ричневiй папцi». Друга частина ще! папки мiстила накази та розпорядження щодо фшансово-податково! системи в Рейхскомiсарiатi «Укра!на». В «Коричневш папцi» iснував роздiл «Директиви по управлшню фшансовим господарством», де були за-значенi шляхи перебудови фшансово! системи на територi! Укра!ни у випдному для окупантiв варiантi. Вщповщно до планiв генерального плану «Ост» шмецьке керiв-ництво приступило до виконання визначених директив.
В першi мюящ окупацi! створюеться цiлiсна система правового регулювання щодо фшаншв та податкових стягнень з мюцевого населення. Аналiз архiвних до-кументiв переконуе в тому, що щ питання вирiшувалися в кожнiй iз складових управлiнсько! структури Рейхскомiсарiату «Укра!на» (далi - РКУ) вiд найвищо! ланки до найнижчо!. В управлiнську систему окупацшно! влади входили генеральнi обласп, гебiтскомiсарiати, мiськi, районнi та сшьсью управи, робота i функцi! яких були чiтко регламентованi спецiальними шструкщями, розпорядженнями, наказами.
Що стосуеться першо! складово! заявлено! проблематики - фшансово! системи, то слщ звернути увагу на особливосп грошового обiгу, що мав мюце на окупованiй територи. Так, як Рейхскомiсарiат формувався поступово з частин вшськово! зони, то на його теренах були поширеш вс грошовi одиницi, що мали об^ в зонi вiйсько-вого управлшня, а саме: окупацiйнi марки, рублi та червiнцi. Така ситуащя залиша-лась до грошово! реформи вщ 4 липня 1942 р. Вщповщно до розпорядження про грошову реформу: «грошовою одиницею Рейхскомiсарiату «Укра!на» стае карбова-нець» [11, арк. 131]. В об^ були випущеш банкноти номiналом в 1, 5, 10, 20, 50, 100, 200, 500 [12, с. 304]. Також в 1942 р. був видрукований тираж грошових знаюв но-мшалом 2 карбованщ. Цi грошовi одинищ були в обiгу тiльки на територи Рейхско-мiсарiату «Укра!на», а в шших окупованих областях не приймалися [13, арк. 40]. Пла^жними засобами залишалися в обмеженому виглядi радянськi грошовi знаки. Як тдтверджено документами, «iз грошових знакiв СРСР залишити знаки вартютю 1 i 3 рублi, а також розмшну монету». В окупацiйних постановах щодо грошово! реформи вказувалось: «Всi iншi грошовi знаки е недiйсними... вони шдлягають об-мiну в Центральному емюшному банку Укра!ни... по курсу 1 рубль = 1 карбова-нець» [13, арк.133].
18
Вщзначимо, що на територи РКУ знаходилися в об^у вс грошовi одиницi, якi були в об^у в Нiмеччинi. Дослщник А. С. Бадаев стверджуе наступне: «Це була тверда валюта, якою розраховувались за послуги на територи Рейхскомiсарiату. Не дивлячись на два варiанти назв, цi грошi називали рейхсмарками» [6, с. 53]. Пщтве-рдження цього знаходимо в матерiалах, якi стосуються грошово! реформи i де випи-сано наступне: «До особливого розпорядження кредитнi бiлети Рейху також явля-ються дiйсним засобом розрахунку» [13, арк. 133]. Цим документом для шмщв на окупованих укра!нських землях надавалася можливiсть здшснювати взаеморозраху-нки у твердiй валют рентного банку Нiмеччини, що мала назву рентна марка зразка 1923-1937 рр. I! номшалами були - 1, 2, 5, 20, 50, 100, 500, 1000 рентенмарок, а також рейхсмарки зразка 1924-1942 рр. у номшалах 5, 10, 20, 50, 100, 1000 рейхсмарок [10, с. 78] (На цей час 1 рентна марка дорiвнювала 1 рейхсмарщ [14, с. 314]. Слщ вщзначити, що рейхсмарки знаходилися в об^у i на територи зони оперативного тилу вермахту, але !х використання обмежувалося «особливими розпоряджен-нями» командування тилового району групи армш «Пiвнiч». Так, за цими документами вщ 1 вересня 1941 р., заборонявся обмiн рейхсмарок в окупованих районах на валюту СРСР [15, арк. 231]. В Рейхскомiсарiатi «Укра!на» вони були у вшьному об> гу, оскшьки ця територiя була тдконтрольною Третьому рейху. Отже, на територи Рейхскомiсарiату «Укра!на» пiсля грошово! реформи законними плаижними засо-бами були украшсью карбованцi, нiмецькi марки, рублi (номiналом в 1 i 2), а також радянська розмшна монета [16, арк. 7]. Також в об^у знаходилися шмецью монети з дорогощнних металiв номiналом в 2, 5 рейхсмарок та звичайш розмшш монети но-мiналом в 1, 2, 5, 10, 50 пфеншв.
Рiвень життя населення Рейхскомiсарiату «Укра!на» визначався сшввщношен-ням зароб^но! платш та вартiстю товарiв. Для розумшня ситуаци потрiбно навести фiнансову ситуащю в регiонi. Заробiтна плата квалiфiкованого робiтника становила 400 крб., бухгалтера - 500 крб., вчителя - 250 крб. Ставки фахiвцiв та керiвникiв пiдприемств коливалась вiд 900 крб. до 1500 крб. [4, с. 116]. В той час кшограм хль ба коштував 140-150 крб., сала - 700-750 крб., масла - до 800 крб., житнього боро-шна 40-80 крб., пшона 10-68 крб., картоплi 10-23 крб. [17, с. 48]. Порiвняння заро-б^но! платнi та щн на продукти дозволяе стверджувати, що пол^ика окупацшно! влади була грабiжницькою.
Можемо стверджувати, що нiмецькiй окупацшнш адмшютраци за перiод госпо-дарювання не вдалося створити таку грошову систему, що була б повнощнною та за-довольняла потреби окупанлв. Причини цього потрiбно визначати у термшах окупа-ци, що були недостатшми для налагодження тривалого грошового об^у на територи Рейхскомiсарiату «Укра!на». На цiй територи не було достатньо! товарно! маси для укршлення грошово! системи, що не могла виконувати регулятивну функцiю.
За таких умов селянин намагався реалiзувати свою продукщю завдяки базарнiй торгiвлi. Але i в цьому видi дiяльностi окупацiйна влада намагалася обмежити мож-ливостi населення. Вона встановила правила та розпорядження, за яким майже вся сшьськогосподарська продукцiя повинна була здаватися на користь шмецько! влади, держави. Селянину натомють iз усього перелiку товарiв залишалася мiзерна ю-лькiсть, якою було важко прогодувати свою сiм'ю.
19
Для оаб, що намагалися реалiзувати свою продукщю на базар^ iснувала окрема процедура. Лише гебтекомюар мав право видавати довщку про можливiсть здшс-нення торгiвлi на базарi, за умов повно! оплати селянином продукцi! держава Види та кiлькiсть товарiв, що можливо було продавати, щоразу змшювалися [18, с. 141].
1снувала цша система фiнансових та фiскальних заходiв органiв окупацiйно! влади. На мюцях цей сектор управлiння очолювали керiвники фiнансових вiддiлiв мiсцевих управ. Незважаючи на те, що фактично щ керiвники залежали вiд голiв районних та мiських управ, вони мали можливють проконсультуватися по супереч-ливим питанням з шмецькими управлiнцями. Самi ж фiнансовi вiддiли управ конт-ролювали операцi! з руху кошта, що перебували на баланс управ, здшснювали шд-готовку бюджетних плашв, якi направляли до пiдпорядкованих ним гебггскомюар> атам. Гебiтскомiсар особисто контролював стан тдготовки проектiв бюджету ф> нансовими установам [19, арк. 9].
Для розумшня специфiки реалiзацi! фшансово! системи на цiй територi! потрiб-но проаналiзувати господарський план бюджету на мюцевому рiвнi. Гебiтскомiсар отримував вщ управ проект плану бюджету, обов'язковою вимогою якого було дуб-лювання на двох мовах - на шмецькш та укра!нськш. Господарський план приймав-ся на 3 мюящ, мiстив вiдповiднi графи «прибутки» та «видатки». Зокрема, серед ви-трат зазначалося про лiкування хворих, видатки на утримання персоналу оргашв влади, канцелярськi витрати, опалення примщень. В сусiднiй графi аналiзувалися подiбнi видатки на прикладi попереднього року.
Архiвнi документи переконливо свiдчать, що на територп генерально! областi «Ки!в» iснувала своерiдна система фiнансових надходжень, що мала сво! форми, напрямки, методи роботи. Районнi управи отримували значну частину надходжень вщ адмшютративних штрафiв, базарного збору [20, арк. 2-4]. Органи управлшня намагалися збирати кошти за лiкування хворих та шляхом надання транспортних послуг. Власш надходження складали лише 1/10 частину вше! суми бюджету. Ще! суми було недостатньо, адже лише на утримання апарату оргашв управлшня на районному рiвнi потрiбно було вид^ти щонайменше половину бюджетних кошта [19, арк. 17-19]. 1ншу суму повинен був доплачувати гебггскомюар [21, арк. 8-11].
Адмшютративш штрафи стали важливою складовою наповнення мiсцевих бюджета. Це твердження можна прошюструвати на прикладi м. Киева. У кв^ш 1942 р. Ки!вською Мюькою Управою було прийнято такi нормативно-правовi документи: «Положення про заходи адмшютративного покарання» та «Список дрiбних право-порушень, за вчинення яких застосовуються адмшютративш покарання» [22, арк. 101]. У цьому документ зазначалося про випадки адмшютративного покарання, зокрема, застосування до ошб, що не виконували розпоряджень представникiв органiв управлшня, без поваги ставилися до оргашв мюького самоврядування, з'яв-лялися у сташ сп'янiння у громадських мюцях, порушували громадський спокiй та лад, ухилялися вщ реестрацi! на бiржi працi, порушували санiтарнi та протипожежш правила [22, арк. 43-45].
1нститут виконавцiв постанов голови м. Киева було створено при адмшютрати-вному вщдш [21, арк. 92]. Застосовувати адмшютративш покарання мали право го-
20
лова мюта, а також голови районних управ, яким шдпорядковувалися начальники охоронно! полщп [22, арк. 157].
На територи генерально! областi «Ки!в» спостер^аеться впровадження фшан-сово! системи оргашв окупацiйно! влади, що була властива саме для цього регюну. Генералкомюар регiону, як представник нiмецько! влади, намагався використати особливосп цього регюну для потреб Третього Рейху, вживаючи вшх необхiдних для цього важелiв впливу.
Фiнансовi вiдносини регулювалися мiж органами влади центрального та регю-нального рiвнiв, мiсцевим населенням. Створювалася система нових нормативних актiв, що регулювали цю сферу суспiльства.
Для забезпечення фшансових потреб функцiонування установ та оргашзацш РКУ були запроваджеш податки i збори, якi по^м пiдлягали розподiлу та визначали особливють фiнансово! системи в окремих регюнах окуповано! територi! Рейхско-мiсарiату «Укра!на». Проте життя за умов окупаци, дiяльнiсть органiв нiмецько! влади показало, що в переважнш бiльшостi випадюв домiнуючою функцiею окупа-цiйного життя була фюкальна дiяльнiсть органiв влади у вщносинах з мiсцевим населенням. За цих умов надзвичайно важливим джерелом наповнення мiсцевих бю-джетiв ставали штрафнi санкцi! та дотаци вiд вищих нiмецьких оргашв влади.
Для функцюнування органiзацiй на територи Рейхскомiсарiату «Укра!на» була створена система податюв та зборiв. Найпершим документом, де розглядалося пи-тання податкiв на територi! РКУ було Розпорядження Рейхскомiсара Укра!ни вiд 21 жовтня 1941 р. «Податкова система на територи РКУ». В цьому документ вказува-лося, що на територи РКУ дiе радянська податкова система, о^м тих положень, де е особливi розпорядження нормотворення Рейхскомюара. Але вцiлому використати радянську модель окупацшною владою було неможливо тому, що не вс працiвники державних установ були знайомi з попередшми правовими нормами, розумiли всю специфшу реалiзацi! правових норм. Саме тому довелося створювати таку податко-ву систему, яка була б зрозумшою мюцевим управлiнцям для подальшого виконан-ня. Фактично вiдбулося накладання нових форм та вцщв податкiв для населення вже нових реалiй окупаци на старi довоеннi зразки [18, с. 233-240].
Арх1вш матерiали Центрального державного архiву вищих органiв влади та управлшня Укра!ни засвiдчують, що на територи РКУ була створена специфiчна система податюв та збирання «данини» на укра!нських територiях. 1нструкщя Рейх-скомiсара вiд 21 жовтня 1941 р. демонструе запроваджену в цей час систему опода-ткування [23, арк. 25]. Тут вказуеться про такий вид податку, як «оборотовий пода-ток». Вiд продажу товарiв цьому податку пiдлягають обороти господарських оргашзацш та шдприемств, яю йдуть з продажу товарiв. Податку пiдлягають вироби речей з матерiалiв замовника, ремонт речей, транспортування на автомобшях та кiньми, послуги фотостудш, перукарень та пралень, службовi та трудовi послуги. Сума податку коливалася вщ 5 до 100 крб. Оплата здшснювалася до 15-го числа кожного мюяця. Державш пiдприемства та колгоспи здiйснювали оплату податку за радянсь-ким законодавством.
Вiдзначимо, що мюцеве населення окуповано! територi! РКУ тдлягало обов'язковому оподаткуванню. Однак юнували винятки по обмеженню податкiв за
21
умови, якщо щомюячний дохщ особи не перевищував 150 крб. Державш установи та iншi шдприемства i органiзацi! обчислювали податок вщ доходу при кожнш ви-платi заробiтно! платнi. Традицшно виплачувалися затриманi суми за минулий мь сяць до 5-го числа кожного наступного мюяця [12, арк. 24]. Зпдно вказаного вище документу, одшею iз складових податково! системи на територи РКУ е податок на прибуток державних пiдприемств, колгоств, кооперативних та громадських оргаш-зацш [24, арк. 3].
В матерiалах фонду Ф. Р-2515 Державного архiву Ки!всько! областi зазначало-ся, що на територи генерально! округи «Ки!в» гебiтскомiсар мав право на власний розсуд встановлювати мiсцевi податки та грошовi оплати на пiдпорядкованiй йому територи [25, арк. 1].
Страхове товариство Укра!ни встановило для населення обов'язкове стягнення на страхування життя та майна жителiв цього регюну.
Скарбницю окупацiйно! влади складали основш за розмiром та значимiстю податки на теренах Рейхскомiсарiату «Укра!на», а саме: податок з обороту по продажу товарiв, податок з прибутку громадських господарств (колгоспiв) [25, арк. 6]. Але це був не повний перелш. Також потрiбно зазначити про податок з прибутку кооперативних тдприемств та шдприемств громадських оргашзацш, прибутковий податок з мюцевого населення, квартирна плата, поземельний податок, промисловий податок тощо.
Система зборiв включала в себе збiр на пiдтримку народного здоров'я, адмшю-тративний збiр за видачу довiдок, копiй, мiсцевий районний збiр, збiр з домiвок. Для мюцево! влади найбiльш прибутковими були збори за перевiрку мiр та ваги, довщки громадянського стану, дозволи на виробництво.
Слщ зауважити, що гебтекомюар кожно! генерально! областi мав право встановлювати сво! особливi розпорядження, що були дшсш для виконання в шдпоряд-кованiй йому територiальнiй одиницi.
В генеральнiй областi «Ки!в» спостерiгаеться особливе прагнення до виконання податку на собак з ушх мешканщв сiльських управ з боку окупацшно! адмiнiстрацi!. Розпорядження районно! управи вказували на необхiднiсть стягнення цього податку, а у разi вщсутност оплати право продавати власнють осiб, що не оплатили за-значенi платежi. Сiльський староста особисто вщповщав за виконання цього збору [25, арк. 261].
Про ч^ку фшансово-податкову систему на окупованiй територи свщчать на-ступнi факти. 15 грудня 1941 р. Ки!вська Мюька Управа на основi розпорядження генерал комюара областi «Ки!в» випустила постанову № 257 про встановлення податково! системи на територи зазначеного регюну [26, арк. 16-18]. Зокрема перед-бачалися таю збори та податки: податок з мюького нерухомого майна, «тобто з жи-тлових будинюв з належними до них будинками, з фабрик, заводiв, театрiв, лазень i взагалi з усяких будiвель, а також з розташованих в м. Киевi та його околицях i за-будованих земельних дшьниць, складочних мiсць, городiв, садiв i т.д.» [26, арк. 16]. Розмiр податку становив 5% вщ валового прибутку нерухомого майна. Податок сплачувався двiчi на рiк - 1-го травня i 1-го серпня 1942 р. Окремим розпоряджен-ням був податок з коней, автомашин, човшв i роверiв, якi належали державним, ко-
22
оперативним i громадським установам, шдприемствам, оргашзащям i товариствам, а також приватним особам в такому розмiрi: з коней - 200 крб. або 20 марок на рш, з автомашин та моторового човна з кожно! сили - 30 крб. або 3 марки на рш, з кожного човна для перевозки людей i вантажу - 200 крб. або 20 марок на рш. Податок сплачувався рiвними частинами: за кош та автомашини - двiчi на рш 1-го лютого та 1-го липня 1942 року, за човни та ровери - одноразово 1-го травня 1942 року. Податок з велико! рогато! худоби розмiром 100 крб: або 10 марок на рш. Податок сплачу-еться двiчi на рш - 1-го лютого та 1-го липня 1942 р. [26, арк. 17].
Населення окупованих територш, в тому чи^ i генерально! обласп «Ки!в», сплачувало податки для вщновлення зруйновано! бойовими дiями шфраструктури, а саме: шкiл, мiсткiв та шших будiвель. Для цього запроваджувався одноразовий податок розмiром 120 крб. з кожно! працездатно! особи. Вщ сплати податку звшьняли-ся громадяни шмецького походження, полiца! та члени шмей добровольцiв, якi служили в шмецькш армi! [27, арк. 6]. Представники мюцевого населення, як планува-ли займатися ремюничо-кустарною дiяльнiстю, мусили отримати вiдповiднi дозволи фшансових вiддiлiв, якi видавали тимчасовi реестрацiйнi свiдоцтва, де чiтко зазна-чався вид виробничо! дiяльностi.
О^м визначених податкiв окупанти запровадили мехашзми, що забезпечували посилення експлуатацi! як у мют^ так i у селг
Так, за наказом гебтекомюара м. Бiло! Церкви (генеральна область «Ки!в») на пiдприемствах було введено 54-годинний робочий тиждень. Система податюв для цього регiону була урiзноманiтнена видами та формами зборiв. Крiм погектарного податку, що становив 100 крб. для кожно! працездатно! особи, починаючи вщ 16-рiчного вшу, вводився прибутковий податок iз ремюниюв, так званi шлюбнi та сме-ртнi податки, податок за реестращю новонародженого тощо. Конфiскацi! пiдлягало все зерно, за винятком 10 кг. у розрахунку на кожного члена родини на мюяць та 1.5 кг рацюну тварин на день. З липня 1942 р. встановлювалася заборона продавати сшьськогосподарсью продукти. 1х повнютю мали здавати заготiвельним оргашзащям [28, арк. 83]. На кожен двiр встановлювався свш сшьськогосподарський податок.
Система управлiння окупацiйними органами влади громадськими господарства-ми (таку назву мали колгоспи в перюд окупацп) була наступною. Районний агроном давав наказ про необхвднють проведення весняних робiт у колективних господарст-вах. У разi невиконання його розпорядження на старосту села накладався штраф, що становив 1500-2000 крб. Таким же методом вщбувалися плани здачi сшьськогоспо-дарсько! продукцi!. Ц способи стимулювання населення призвели до того, що у 1942 р. плани м'ясопоставок у цьому репош становили 100% [15, арк. 1]. Такий метод давав окупацшнш владi можливють контролювати працю селян такими методами, що забезпечувати максимальш доходи та вивезення продукцi! до Третього Рейху.
Аналiз документiв переконуе, що податкова система, запроваджена в РКУ, не вь дображала потреб вщбудови господарства кра!ни, що так рекламувалася нiмцями, а була в першу чергу спрямована на економiчну експлуатацiю мiсцевого населення та забезпечення роботи цивiльних i карально-репресивних установ окупацшно! адмiнiс-трацi!. На територп генерально! областi «Ки!в» була створена репональна специфiчна структура податково! системи, зрозумша та чiтка для виконання населенням саме
23
цього регюну. Генералкомюар мав право вносити сво1' поправки, зауваження, виснов-ки до ддачо! системи оподаткування. Саме тому деяю однаковi види зборiв та подат-юв у регiонi могли виконуватися ще i3 бiльшою прискшливютю чи навпаки, не були обов'язковими у виконанш, порiвнюючи i3 загальною територieю РКУ.
В контекстi порiвняльного аналiзу фшансово-податково! системи на дослщжу-ванiй територи потрiбно вiдзначити, що виконання основних положень, iнструкцiй здшснювалося зверху, але акцент у виконанш постанов належить низовим ланкам, мюцевим органам управлiння.
Отож, на територи генерально! областi «Кш'в» у порiвняннi в цiлому з Рейхско-мiсарiатом «Укра1'на» склалася особлива модель фшансово-податково! системи, що була складовою сощально! полiтики органiв шмецько! окупацшно! влади, яка вра-ховувала регiональнi особливосп. Це проявлялося в тому, що на цш територп генералкомюар областi встановив систему оподаткування, що була жорстюшою, нiж в РКУ в цшому, але вiдтворювала основш тенденци розвитку на окупованiй територи. Проте система податкiв i зборiв, що була встановлена, виконувала функци забезпе-чення нiмецьких органiв влади необхщними засобами продовольства, сировини, що з одше! сторони було практичним напрямком реалiзацil планiв Нiмеччини на заво-йованих територiях, а з шшого - проводило практичну роботу щодо встановлення «повного порядку», забезпечення Нiмеччини методом подальшого грабування ба-гатств Укра!ни та експлуатацп людського ресурсу.
Список використаних джерел та л^ератури
1. Алексеева А. М. Военная валюта / А. М. Алексеева. - М. : госфиниздат, 1948. - 104 с.
Alekseeva A. M. Voennaya valyuta / A. M. Alekseeva. - M. : Gosfinizdat, 1948. - 104 s.
2. Загорулько М. М. Крах плана «Ольденбург» / М. М. Загорулько, А. Ф. Юденков. - М. : Экономика, 1980. - 376 с.
Zagorulko M. M. Krah plana «Oldenburg» / M. M. Zagorulko, A. F. Yudenkov. - M. : Economica, 1980. - 376 s.
3. Боряк Г. В. «Нацистське золото з Украши» : у пошуках арх1вних свщчень / Г. Боряк, М. Дубик, Н. К. Маковська ; 1н-т археографИ та джерелознавства 1м. М. С. Грушевського НАН Укра!ни. - К., 1998-2000. - Вип. 1. - 136 с.
Boryak G.V. «Natsustske zoloto z Ukrainy» : y poshykah arhivnuh svidchen / G. V. Boryak, M. Dybuk, N. K. Makovska ; Instutyt arheografii ta djereloznavstva im. M. S. Hrushevskogo NAN Ukrainu. - К., 1998 -2000. - Vup. 1. - 136 s.
4. Ветров 1.Г. Економ1чна експаная Третього Рейху в Украш 1941-944 рр. / I. Г. Ветров, К. : Чет-верта хвиля, 2000. - 232 с.
Vetrov I. G. Economichna ekspansiya Tret'ogo Reihy v Ukraini 1941-1944 rr. / I. G Vetrov. - K. : Chetverta hvulya, 2000. - 232 s.
5. Гончаренко О. М. Функцюнування окупацшно! адм1н1страцй Рейхском1сар1ату «Укра!на» : управлшсько-розпорядч1 та орган1зац1йно-правов1 аспекти (1941-1944 рр.) : монограф1я / О. М. Гончаренко / Нац. пед. ун-т 1м. М. П. Драгоманова. - К., 2011. - 600 с.
Goncharenko O. M. Fynktsionyvannya okypatsiynoi administratsii Reichskomisariaty «Ukraina» : ypravlinsko-rozporyadtchi ta organizatsiino-pravovi aspektu (1941-1944 rr.): monografiya / O. M. Goncharenko / NPU im. M.P. Dragomanova. - K., 2011. - 600 s.
6. Бадаев А. С. Бумажные деньги, ходившие на Украине : каталог / А.С. Бадаев. - Чернигов, 1991. - 196 с.
Badaev A. S. Bumazhnye denhy, khodyvshye na Ukraine : kataloh / A. S. Badaev. - Chernyhov, 1991. - 196 s.
7. Сенилов Б. В. Военные деньги Второй мировой войны / Б. В. Сенилов. - М. : Финансы и статистика, 1991. - 128 с.
24
Senylov B. V. Voennye denhy Vtoroy myrovoy voyny / B. V. Senylov. - M. : Fynansy i statystyka, 1991. - 128 s.
8. Левченко Ю. I. Грошовi системи на територй Украши пiд час окупащ! (1941-1944 рр.) // HayKOBi прaцi iсторичного факультету Зaпорiзького национального уншерситету. - 2012. - Вип. 33. - С. 114-119.
Levchenko Y. I. Hroshovi systemy na terytorii Ukrainy pid chas okupatsii (1941-1944 rr.) // Naukovi pratsi istorychnoho fakultetu Zaporizkoho natsionalnoho universytetu. - 2012. - Vyp. 33. - S. 114-119.
9. Натанзон Я. В. Бумажные денежные знаки на оккупированных территориях СССР в период Второй мировой войны: каталог / Я. Натанзон. - К. : Логос, 2012. - 140 с.
Natanzon Y. V. Bumazhnye denezhnye znaky na okkupyrovannykh terrytoryyakh SSSR v period Vtoroy myrovoy voyny : kataloh / Y. Natanzon. - K. : Lohos, 2012. - 140 s.
10. Пасюк I.M. Грошовий обгг на Волиш з найдавшших часш до нашого часу / I. М. Пасюк. -Луцьк : Твердиня, 2008. - 140 с.
Pasyuk I. M. Hroshovyuy obih na Volyni z naydavnishykh chasiv do nashoho chasu / I. M. Pasyuk. -Lutsk : Tverdynya, 2008. - 140 s.
11.Центральний державний архш вищих оргашв влади та управлшня Украши (дали - ЦДАВО Украши), ф. КМФ-8, оп. 1, спр. 182, арк. 161.
Tsentralnyy derzhavnyy arkhiv vyshchykh orhaniv vlady ta upravlinnya Ukrainy (dali - TSDAVO Ukrainy), f. KMF-8, op. 1, spr. 182, ark. 161.
12.Шуст Р. М. Нумизматика : история грошового обпу та монетно! справи в Украш : навч. поибн. / Р. М. Шуст. - К. : Знання, 2007. - 371 с.
Shust R. M. Numizmatyka : istoriya hroshovoho obihu ta monetnoi spravy v Ukraini : navch. posibn. / R. M. Shust. - K. : Znannya, 2007. - 371 s.
13.Центральний державний архш громадських обеднань Украши (дали - ЦДАГО Укра!ни), ф. 1, оп. 23, спр. 533, 55 арк.
Tsentralnyy derzhavnyy arkhiv hromadskykh obyednan Ukrainy (dali - TSDAHO Ukrainy), f. 1, op. 23, spr. 533, 55 ark.
14.Рябченко П. Ф. Полный каталог бумажных знаков и бон России, СССР, стран СНГ (17691994 гг.) / П. Ф. Рябченко, К. : София, 1995. - 672 с.
Ryabchenko P. F. Polnyy kataloh bumazhnykh znakov i bon Rossyi, SSSR, stran SNH (1769- 1994 hh.) / P. F. Ryabchenko. - K. : Sofyya, 1995. - 672 s.
15. Державний архш Кшвсько! области (дали - ДАКО), ф. 2225, оп. 1, спр. 10, арк. 83.
Derzhavnyy arkhiv Kyivskoi oblasti (dali - DAKO), f. 2225, op. 1, spr. 10, ark. 83.
16.ЦДАВО Укра!ни, ф. 4620, оп. 5, спр. 13, 426 арк.
TSDAVO Ukrainy, f. 4620, op. 5, spr. 13, 426 ark.
17.Форостшський Л. Ки!в тд ворожими окупацями / Л. Форостшський, Буенос-Айрес: видавниц-тво Миколи Денисюка, 1952, 80 с.
Forostivskiy L. Kyiv pid vorozhymy okupatsiyamy / L. Forostivskyiy, Buenos-Aires: vydavnytstvo Mykoly Denysyuka, 1952, 80 s.
18.Орлик В. До питання фискально! политики нациста в окупованш Украш / В. Орлик, Л. Маре-нець // Архши Укра!ни. - 2005. - № 1/3.
Orlyk V. Do pytannya fiskalnoi polityky natsystiv v okupovaniy Ukraini / V. Orlyk, L. Marenets // Arkhivy Ukrainy. - 2005. - № 1/3.
19.ЦДАВО Украши, ф. КМФ-8, оп. 2, спр. 150, 152 арк.
TSDAVO Ukrainy, f. KMF-8, op. 2, spr. 150, 152 ark.
20.Полтавський обласний державний архив (дали - ПОДА), ф. Р-2341, оп. 1, спр. 5, арк. 282.
Poltavskyy oblasnyy derzhavnyy arkhiv (dali - PODA), f. R-2341, op. 1, spr. 5, ark. 282.
21.ЦДАВО Укра!ни, ф. КМФ-8, оп. 2, спр. 148, 282 арк.
TSDAVO Ukrainy, f. KMF-8, op. 2, spr. 148, 282 ark.
22.ЦДАВО Укра!ни, ф. КМФ-8, оп. 2, спр. 159, 141 арк.
TSDAVO Ukrainy, f. KMF-8, op. 2, spr. 159, 141 ark.
23.ЦДАВО Укра!ни, ф. 3206, оп. 4, спр. 7, арк. 24-26.
TSDAVO Ukrainy, f. 3206, op. 4, spr. 7, ark. 24-26.
24.ДАКО, ф. Р-2515, оп. 1, спр. 1, арк. 1-7.
DAKO, f. R-2515, op. 1, spr. 1, ark. 1-7.
25
25.ПОДА, ф. Р-2795, оп. 1, спр. 1, арк. 4-7.
PODA, f. R-2795, op. 1, spr. 1, ark. 4-7.
26.ДАКО, ф. Р-2412, оп. 2, спр. 4, арк. 234.
DAKO, f. R-2412, op. 2, spr. 4, ark. 234.
27.ПОДА, ф. Р-2341, оп. 1, спр. 5, арк. 282.
PODA, f. R-2341, op. 1, spr. 5, ark. 282.
28.ДАКО, ф. 2225, оп. 1, спр. 10, арк. 83.
DAKO, f. 2225, op. 1, spr. 10, ark. 83.
Двирная К. П. «Финансово-налоговая политика оккупационных органов власти и специфика реализации на примере рейхскомиссариата «Украина» и генеральной области «Киев» (1941-1944 гг.) / К. П. Двирная, М. В. Главацкий // Ученые записки Таврического национального университета имени В. И. Вернадского. Серия «Исторические науки». - 2013. - Т. 26 (65), № 1. - С. 16-27.
На основе архивных документов Центрального государственного архива высших органов власти и управления Украины и Государственного архива Киевской области раскрывается финансово-налоговая политика и специфика ее реализация на примере рейхскомиссариата «Украина» и генеральной области «Киев» как составляющих административно-территориального деления Украины в 1941-1944 гг. Авторы выписывают особенности различных регионов оккупированной территории Украины, определяя региональную специфику финансово-налоговой системы оккупационной власти. Эта научная проблема не стала объектом отдельного исторического исследования и требует углубленного и многовекторного анализа.
В первые месяцы оккупации создается целостная система правового регулирования в отношении финансов и налоговых взысканий с местного населения. Анализ архивных документов убеждает в том, что эти вопросы решались в каждой из составляющих управленческой структуры рейхскомиссариата «Украина» от высшего звена до низшего. В управленческую систему оккупационной власти входили генеральные области, гебитскомиссариат, городские, районные и сельские управы, работа и функции которых были четко регламентированы специальными инструкциями, распоряжениями, приказами. Можем утверждать, что немецкой оккупационной администрации за период хозяйствования не удалось создать такую денежную систему, которая была бы полноценной и удовлетворяла потребности оккупантов. Причины этого нужно определять в терминах оккупации, были недостаточными для налаживания длительного денежного обращения на территории рейхскомиссариата «Украина». На этой территории не было достаточной товарной массы для укрепления денежной системы, не могла выполнять регулятивную функцию.
Архивные документы убедительно свидетельствуют, что на территории генеральной области «Киев» существовала своеобразная система финансовых поступлений, имела свои формы, направления, методы работы, наблюдается внедрение финансовой системы органов оккупационной власти, которая была присуща именно для этого региона. Генералкомисар региона, как представитель немецкой власти, пытался использовать особенности этого региона для нужд Третьего Рейха, принимая все необходимые для этого рычагов влияния.
Анализ документов убеждает, что налоговая система, введенная в РКУ, не отражала потребностей восстановления хозяйства страны, так рекламировалась немцами, а была в первую очередь направлена на экономическую эксплуатацию местного населения и обеспечения работы гражданских и карательно - репрессивных учреждений оккупационной администрации. На территории генеральной области «Киев» была создана региональная специфическая структура налоговой системы, понятная и четкая для выполнения населением именно этого региона. Генералкомисар вправе вносить свои поправки, замечания, выводы к действующей системе налогообложения. Именно поэтому некоторые одинаковые виды сборов и налогов в регионе могли выполняться еще с большей тщательностью или наоборот, не были обязательны в выполнении, сравнивая с общей территорией РКУ.
Однако система налогов и сборов, которая была установлена, выполняла функции обеспечения немецких органов власти необходимыми средствами продовольствия, сырья, с одной стороны было практическим направлением реализации планов Германии на завоеванных территориях, а с другой -проводило практическую работу по установлению «полного порядка», обеспечения Германии методом дальнейшего грабежа богатств Украины и эксплуатации человеческого ресурса.
26
Ключевые слова: архив, финансово-налоговая политика, органы оккупационной власти, генеральная область «Киев», Рейхскомиссариат «Украина», план «Ост», план «Барбаросса», управа, ге-битскомиссариат, хозяйственный план, пропаганда, деньги, зона военного управления, штрафы, наказания, бюджет.
Dvirna K P. Financial and fiscal policies of the occupying authorities and the specifics of its implementation as an example reichscommisariat «Ukraine» and the general area of «Kyiv» (1941-1944) / K. P. Dvirna, M. V. Glavatskyi // Scientific Notes of Taurida V. I. Vernadsky National University. - Series: Historical Scince. - 2013. - Vol. 26 (65), No 1. - P. 16-27.
Post by the German occupation authorities in the Ukraine is a multi-vector and requires extensive special study. One such topic is the financial and tax system of the occupation authorities in the Reich Commissariat «Ukraine» and the general area of «Kyiv» as its component.
In historical science to the problems of the financial and tax system of the occupation regime has been neglected. Authors prescribe the features of different localities in Ukraine, defining regional specific financial and tax system of the occupation authorities. Note that the above reviewed scientific papers argue that this scientific problem is not the subject of a separate historical research and requires in-depth and multi-vector analysis.
Authors have set the following objectives: to reveal the features of financial - of the tax system as a whole occupying power in the Reich Commissariat «Ukraine» and in the general area of «Kyiv» to explore differences and similarities implementation of this policy.
Archival documents clearly show that in the general field of «Kyiv» there was a peculiar system of financial income, which had its own forms, directions, methods. The district council received a significant portion of revenues from administrative fines bazaar fee. Controls are trying to raise funds for treatment and by providing transportation services. Own revenues accounted for only 1/10 of the full amount of the budget. This amount was not enough, because only the maintenance of the apparatus of government at the district level to be allocated at least half of the budget. The rest had to pay extra amount hebitskomisar.
Document analysis shows that the tax system introduced in CGS, did not reflect the needs of rebuilding the economy of the country, as advertised by the Germans and was primarily focused on the economic exploitation of the local population and support the work of civil and penal and repressive institutions of the occupation administration. On the territory of the general area of «Kyiv» was established regional specific structure of the tax system, clear and precise to perform the population of this region. Heneralkomisar had a right to make their corrections, comments, and conclusions to the current tax system.
In the context of comparative analysis of financial - of the tax system in the study area should be noted that implementation of guidelines, instructions carried on top, but the emphasis in the performance of the decision belongs to the lower tiers, the local administration.
Thus, in the general area of «Kyiv» in comparison with the whole Reich Commissariat «Ukraine» was a special model of the financial and tax system that was part of the social policy of the German occupation authorities, which take into account regional differences. It was shown that in this area heneralkomisar region established a system of taxation that was tougher than the CGS as a whole, but to reproduce the main trends in the occupied territories. However, the system of taxes and fees that were set, served as the German authorities provide the necessary means of food, raw materials, on the one hand it was a practical focus of the plans of Germany in the conquered territories, but on the other - the practical work conducted to establish «complete order» Germany by providing further loot the wealth of Ukraine and the exploitation of human resources.
Keywords: archive, financial - fiscal policy of the occupation authorities, the general area of «Kyiv», Reichskommissariat «Ukraine», plan «Ost», plan «Barbarossa», Council, hebitskomisariat, management plan, promotion, money, the zone of military control, fines, penalties, budget.
Поступила в редакцию 01.11.2013 г.
Рецензенты:
д.и.н., проф. Е. В. Смынтына д.и.н., проф. С. С. Щевелев
27
