CC BY
20Ф1НАНСОВИЙ МОН1ТОРИНГ ЯК МЕХАН1ЗМ ЗАПОБ1ГАННЯ I ПРОТИДП ЛЕГАЛ1ЗАЦП ДОХОД1В, ОДЕРЖАНИХ ЗЛОЧИННИМ ШЛЯХОМ
Долбнева Д.В.,
кандидат економ1чних наук, доцент кафедри обл1ку, анал1зу I контролю Львгвський нацгональний утверситет 1мет 1вана Франка
Сподарик Т.1. Студентка
спецгальнкть 071 «Обл1к I оподаткування» Львгвський нацгональний утверситет 1мет !вана Франка
FINANCIAL MONITORING AS A MECHANISM TO PREVENT AND COUNTERACT THE LEGALIZATION OF PROCEEDS FROM CRIME
Dolbneva D.,
PhD, Associate Professor of the department of accounting, analysis and control
Ivan Franko National University of Lviv
Spodaryk T. Student
Specialties 071 «Accounting and Taxation»
Анотащя
В статп висвгтлено K^40Bi аспекти функцюнування системи фшансового мониторингу в Укрш'ш. Розкрито теоретичш основи i завдання фшансового мониторингу у контекст протиди легалiзацil (ввдми-ванню) доходiв, одержаних злочинним шляхом. Окреслено основш види, проблеми фшансового мониторингу в сферi легалiзацii (вiдмиваннi) доходiв, отриманих злочинним шляхом на сучасному етапi його розвитку в Украíнi. Обгрунтовано необхiднiсть та напрямки подальшого удосконалення системи фшансового мониторингу, зроблено вiдповiднi узагальнення, висновки i пропозици.
Abstract
The article highlights key aspects of the functioning of the financial monitoring system in Ukraine. The theoretical bases and tasks of financial monitoring in the context of counteraction to legalization (laundering) of proceeds from crime are revealed. The main types, problems of financial monitoring in the field of legalization (laundering) of revenues received crime at the present stage of its development in Ukraine are outlined. The necessity and directions of further improvement of the financial monitoring system are substantiated, relevant generalizations, conclusions and proposals are made.
Ключов1 слова: «вщмивання» доходiв, доходи, отриманш злочинним шляхом, легал1защя, проти-дiя, фшансовий мониторинг, фiнансовi операцп.
Keywords: «laundering» income, incomes, proceeds from crime, legalization, counteraction, financial monitoring, financial transactions.
Динашчшсть функцюнування ринково! еко-номiки та розвиток бiзнесу в Укрэдш, супровод-жуеться зростанням ролi европейсько! штеграцп, глобалiзацiйних i трансформацшних процеав, що визначае необхiднiсть обгрунтування механiзмiв запобiгання i протиди легалiзацii доходiв, одержаних злочинним шляхом. Глобалiзацiя свiтових господарських зв'язкiв та впровадження у фшан-сову сферу новгттх технологiй пiдвищують ураз-ливiсть мiжнародноi фiнансовоi системи, що надае можливють легалiзувати доходи, одержанi злочинним шляхом. Це загрожуе нацiональнiй безпещ Украши та створюе перешкоди для ii економiчно-го розвитку.
Боротьба з легалiзацii доходiв на сьогоднi е одним з найефектившших механiзмiв протидii кримшальнш економiчнiй системi, яка вкрай негативно впливае на суспшьство, осшльки порушуе iнтереси законного бiзнесу i репутацiю окремих його сегментiв та учаснишв, пiдривае довiру сус-
тльства до всiеi фiнансовоi системи i е загрозою нормальному функцiонуванню кредитно-фiнансових установ краши. Але бшьше того, вона створюе певну загрозу економiчнiй безпецi будь-яко! держави, оскiльки саме легалiзований тшь-овий каттал дозволяе органiзованiй злочинностi скуповувати всi види власностi i встановлювати контроль над економiчною, а далi i над полгтич-ною системою краши.
З огляду на це, все б№шо1 актуальностi набувае питания забезпечення високого рiвня еко-номiчноi безпеки Украши, що може бути досягну-то в результат дослвдження державноi полiтики з питань запобтання i протидii вiдмиванню неле-гальних доходiв, зокрема в частинi дiяльностi суб'ектiв фiнансового монiторингу як одного з ос-новних iнструментiв запоб^ання поданих вище проблем.
Значний внесок у розкриття та удоскона-лення теоретичних положень сутносп економiчноi
злочинносп та розвиток проблематики фшансово-го мониторингу, у тому числ щодо легатзаци до-ходiв, одержаних злочинним шляхом зробили так науковцi як: В. Антипов, Г. Атаманчук, В. Баку-менко, В. Бшоус, Т. Василевська, Г. Гончар, О В. Кулаков, О. Користш, Л. Кривонос, Г. Литанчук, С. Мiрошниченко, В. Некрасов, В. Попович, Г. Усатий, С. Чернявський, А. Шелехов, М. Шумило, М. Камлик, О. Карпенко, Н. Олiйник, I. Розпутен-ко та iншi.
Та незважаючи на 1х вагомий внесок у розвиток теоретико-методичних i практичних засад боротьби з отриманням нелегалiзованих доходiв та побудови сучасно! системи фiнансового мошто-рингу, на сьогодш для Украши iснуe гостра необ-хiднiсть удосконалення механiзмiв запобтання «вщмиванню» доходiв, здобутих злочинним шляхом, включно зi стратегieю подальшого розвитку доктрини фiнансового монiторингу, яка, на сучас-ному етапi функцюнування, не забезпечуе належ-ного рiвня ф^нтово! дисциплiни через низку проблем, яш 1й притаманнi.
Метою роботи е висвiтлення теоретико-методичних засад системи фшансового моштори-
нгу як мехашзму запобiгання i протиди легатзаци доходiв, одержаних злочинним шляхом, а також визначення ключових напрямк1в розвитку i вдос-коналення дiяльностi суб'екпв фiнансового монi-торингу для подолання проблеми отримання гос-подарюючими суб'ектами доходiв злочинним шляхом.
Дослiджуючи економiчну сутнють легалiза-ци злочинних доходiв, варто зазначити, що це не-гативне явище е одним iз найбшьш небезпечних економiчних злочинiв, яке вiдрiзняеться високим рiвнем латентностi та шдвищенням складностi ви-явлення винних оаб i формуванням доказово! бази щодо !х протиправно! дiяльностi. Оск1льки рiвень мотиваци злочинцiв використовувати незаконнi доходи у законний споаб залишаеться на сьогодш високим, причинами легалiзацií злочинних доходiв можемо представити у виглядi схеми (рис. 1.).
Основною метою легалiзацil злочинних до-ходiв е перетворення готiвкових коштiв на без-готiвкову форму, надаючи 1м вигляду отриманих iз законних джерел [5].
Рис. 1. Причини здшснення легальзацП злочинних доходiв Джерело: власна розробка
О^м цього, вiдсутнiсть в№но! конкуренции дiевого контролю за законнютю бiзнесу, експорту та iмпорту, недосконалють законодавства призводить до кримiналiзацil бiзнесу i здiйснення протизаконних внутрiшнiх i мiжнародних фшан-сових операцiй. А недостатнш податковий та фiнансовий контроль, наявнють проблем у банкiвськiй сферi та на фiнансовому ринку приз-водять до проникнення незаконних доходiв у нацiональну економiчну систему i як наслвдок - до и деформацп. У зв'язку з цим, особливого значения набувае пошук основних мехаиiзмiв запобтан-ня i протиди легалiзацil доходiв.
У свгговш i вiтчизиянiй практицi проведен-ня державно1 полiтики у сферi замби-ання i протиди легалiзацil доходiв, одержаних злочинним шляхом одним iз найпотужиiших механiзмiв и ре-атзаци е фiнаисовий монiторинг.
Вiдповiдно до ст. 1 Закону Украши «Про за-побiгания та протидш легалiзацil (ввдмиванню) доходiв, одержаних злочинним шляхом, фшансу-ванню тероризму та фшансуванню розповсюд-
ження збро1 масового знищення» вiд 06.12.2019 № 361-1Х, щд фiнансовим монiторингом розумшть сукупнiсть заходiв, що вживаються суб'ектами фiнаисового мониторингу у сферi запобiгання та протиди, що включають проведення державного фшансового мониторингу та первинного фшансо-вого мониторингу [4].
До того ж, фшансовий монiторинг з метою протиди легалiзацil (вiдмиваиню) доходiв, одер-жаних злочинним шляхом, розглядаеться суб'ектом контролю, як частина системи внутршнього контролю, оргашзованого вiдповiдно до законодавства Украши. А його метою е виявлення, збирання, обробка, аналiз та своечасне надання шформаци з питань запобiгания легалiзацil доходiв, одержаних злочинним шляхом, вiдповiдно до дшчого законодавства [3].
Система фшансового мониторингу в Украíнi охоплюе фактично всiх надавачiв фiнаисових по-слуг i передбачае тiсну взаемодiю рiзних мiнiстерств та ведомств. Кожна з цих установ вщграе специфiчну, визначену законами роль у
единш систем^ тому важливого значення у до-слiдженнi фшансового монiторингу, як механiзму протидп легалiзацil доходiв вiдiграе послiдовний розгляд його структурних елементiв.
Структура системи фшансового монггорин-гу наведена на рис. 2.
СИСТЕМА ФШАНСОВОГО МОН1ТОРИНГУ УКРА1НИ
1 р1вемь
N и
2 piiiciii.
Держаний фiмамсовий момiторимг
Державна служба фiнансового монiторингу Укра!ни
Суб'екти державного фшансового мошторингу
Первиммий (фшансовии момiторимг
Функцп регулювання та нагляду
Суб'екти первинного фшансового мониторингу
i l j k
^ieHTM
Рис. 2. Структура системи фiнансового монторингу Украти Джерело: власна розробка
З цього рисунка випливае, що фшансовий монiторинг включае два рiвнi монiторингу: дер-жавний фiнансовий мониторинг та первинний фiнансовий монiторинг.
Дослвдження фiнансового монiторинг з точки зору мехашзму запобiгання i протидп ле-галшцд доходiв, одержаних злочинним шляхом проведемо способом розкриття особливостей здiйснення фiнансового монiторингу на кожному з вищезгаданих рiвнiв.
Розпочнемо iз суб'ектiв первинного фшан-сового мониторингу, до яких належать [1]:
- абсолютно ва суб'екти господарювання, що надають фiнансовi послуги на територи Укра!-ни;
- оператори поштового зв'язку, iншi установи, яш надають послуги з переказу кошпв (поштового переказу) та здшснення валютних опера-цiй;
- суб'екти аудиторсько! дiяльностi; бухга-лтери, суб'екти господарювання, що надають послуги з бухгалтерського обл^;
- суб'екти господарювання, що здшсню-ють консультування з питань оподаткування;
- адвокатсьш бюро, адвокатськi об'еднання та адвокати, якi здiйснюють адвокат-ську дiяльнiсть iндивiдуально;
- нотарiуси; суб'екти господарювання, що надають юридичш послуги;
- особи, яш надають послуги щодо ство-рення, забезпечення д1яльносп або управлiння юридичними особами;
- суб'екти господарювання, що надають посередницьк послуги тд час здiйснення опера-цiй з кушвл!-продажу нерухомого майна;
- суб'екти господарювання, що надають за винагороду консультацшш послуги, що пов'язаш з купiвлею-продажем нерухомого майна, здшсню-ють торпвлю за готiвку дорогоцшними металами i дорогоцiнним камiнням та виробами з них;
- суб'екти господарювання, що надають послуги у сферi лотерей
та/або азартних ц-ор;
- постачальник послуг, пов'язаних з обь гом вiртуальних активiв.
На цьому рiвнi суб'екти первинного фшансового мониторингу в рамках обов'язкового та внутршнього фiнансового монiторингу проводять вiдповiднi заходи, спрямованi на виконання зако-нодавчих вимог та нормативно-правових акпв суб'ектiв державного фiнансового мониторингу.
Залежно вiд того, який суб'ект здшснюе первинний фiнансовий мониторинг, виокремлюють так1 його види (рис. 3.):
1дентифшуе та вериф^е ктеттв чи !х представник1в
Iдентифiкуе та верифшуе клiентiв чи ix представник1в
Звпуе про так1 фiнансовi операцп
Звпуе до центрального органу вико-навчо! влади, що реалiзуе державну полгтику у цiй сферi
Рис. 3 Види первинного фтансового монторингу Джерело: складено на основi [5]
Окреме i важливе мiсце у системi фшансо-вого монiторингу займають суб'екти державного фшансового монiторингу, як1 для виконання вимог Закону Украши № 361-IX та шшого законодавства у сферi запобiгання та протидп легалiзацil неза-конних доxодiв здiйснюють сукупнють заxодiв, об'еднаних в едине поняття «державний фшансо-вий мониторинг».
Суб'ектами державного фiнансового монь торингу е Нацюнальний банк
Украши, центральний орган виконавчо! влади, що забезпечуе формування та реалiзацiю державно! полггаки у сферi запобiгання та протиди
легалiзацil (вiдмиванню) доxодiв, одержаних зло-чинним шляхом, фiнансуванню тероризму та фь нансуванню розповсюдження збро! масового зни-щення (Державна служба фшансового мониторингу), Мiнiстерство юстицп Украши, Нацiональна комiсiя з цшних паперiв та фондового ринку, Mi-нiстерство цифрово! трансформацй' Украши. Вони виконують функцй' регулювання та нагляду за дiя-льнiстю юридичних оаб, як1 забезпечують здшс-нення фшансових операцiй.
В Украíнi виокремлюють два рiзновиди державного фiнансового монiторингу (рис. 4).
Рис. 3 Види державного фтансового монторингу Джерело: складено на основi [5]
^igbHe Mi^e y CHCTeMi ^rnaHcoBoro MOHiTO-puHry yKpai'HH 3anMae ,3,ep®aBHa cgy®6a $rnaHco-Boro MOHiTopuHry. BoHa $opMye i 3a6e3nenye pe-agi3aqiro gep®aBHOi nognuKu y c$epi 3ano6iraHHa Ta npoTugii geragi3a^i (BigMuBaHHro) goxogiB, ogep®aHux 3^ohhhhhm mgaxoM Ta e rogoBHuM op-raHOM gep®aBHOi Bgagu, aKun 3anycKae yBecb Me-xaHi3M npHHHHrra gep®aBHO-ynpaBgiHcbKux pimeHb y ^h c$epi.
AKuemyroHu yBary Ha gocgig®eHHi ^rnaHco-Boro MOHiTopuHry aK MexaHi3My npoTugii geragi3a^i goxogiB OTpuMaHux 3^ohhhhhm mgaxoM, BapTO Bugigura 3aBgaHHa, aKi BiH BuKOHye. ,3,o hhx, b nep-my Hepry, cgig BigHecTu [2]:
1) 36upaHHa, o6po6geHHa Ta aHagi3 iH^op-Ma^i npo $iHaHCOBi onepa^i, ^o niggararoTb ^iHaHCOBOMy MOHiTopuHry;
2) nonepeg®eHHa, BuaBgeHHa i npunuHeHHa ^iHaHCOBHx onepaqin, noB'a3aHux 3 geragi3a^i 3go-huhhux goxogiB;
3) iH^opMa^HHe 3a6e3neneHHa giagbHocTi npaBOOxopoHHux opraHiB no po3cgigyBaHHro 3go-HHHiB, noB'a3aHux 3 npoTugiero geragi3aqii goxogiB OTpHMaHHx 3^ohhhhhm mgaxoM.
OiHaHCObhh MOHiTopuHr 3gincHroe cucreMa-Troa^ro 6ygb-aKOi iH^opMa^i npo pyx KomTiB, iH-mux aKTHBiB cy6'eKTiB rocnogaproBaHHa, ^o go3BO-gae BigcgigKOByBaTu i nporHO3yBaTu o6caru Ta HanpaMKu pyxy rpomoBux KomTiB Ta iHmoro ManHa i BuaBgaTu MO®guBi ^aKTopu nopymeHHa 3aKOHogaB-CTBa. OgHaK, He BapTO BBa®aTu, ^o ^iHaHCOBun MOHiTopuHr 3BoguTbca TigbKu go 36opy iH^opMa^i Ta o6po6Ku 3BiTHOCTi CTaTucTu^Hux gaHux. Äg®e BiH BuMarae caMe oцiнкн iH^opMa^i npo onepa^i Ha npegMeT ix MO®guBoro 3B'a3Ky 3 peagi3a^ero He3a-KoHHux goxogiB.
3gincHMMHu aHagi3 cynacHoro CTaHy cucTeMu ^iHaHeoBoro MOHiTopuHry yKpaiHu, cgig BigMiTuTu, ^o yKpaiHcbKa cucTeMa ^rnaHcoBoro MOHiropuHry $opMyeTbca y cKgagHun gga gep®aBu nepiog, ^o cynpoBog®yeTbca KprooBuMu aBu^aMu npaKTuHHO b ycix c^epax cycnigbHoro ^urra. Ha cborogHimHin geHb ii giagbHicTb 3a3Hae TpygHO^iB Hepe3 Hu3Ky npunuH:
- He3agoBigbHuH cTaH eKOHOMiKu, i noro cTpiMKe noripmeHHa y pe3ygbTaTi naHgeMii COVTD-19;
- BigcyTHicTb cTa6igbHoro i 36agaHcoBaHoro 3aKOHogaBcTBa, aKe 6 gocTOBipHO Ta npo3opo perga-MeHTyBago giagbHicTb opraHiB ^rnaHcoBoro MOHiTO-puHry, ^o 3yMOBgeHO nocrinHuM BHeceHHaM 3MiH go HopMaTuBHO -3aKOHogaBHux aKTiB;
- ynoBigbHeHHa eKOHOMiHHux, i crpyKTypHux nepeTBopeHb;
- HegocKOHagicTb puhkobux MexaHi3MiB, aKi npu3BogaTb go Hey3rog®eHocri gep®aBHOi eKO-HOMinHOi nogrraKu 3 imepecaMu cy6'eKTiB rocnogaproBaHHa;
- He3agoBigbHe ^yHK^OHyBaHHa nogaTKOBOi Ta MuTHoi cucTeM, aKi ^aKraHHO 3ocepeg®eHi Ha MaKcuMagbHOMy 3agyneHHi Hagxog®eHb go 6rog®e-Ty, 6e3 ypaxyBaHHa MO®guBux HeraraBHux HacgigKiB
HagMipHoro ^icKagbHoro TucKy Ha cy6'eKTiB rocno-gapMBaHHa Ta rpoMagaH;
- npo6geMu 3gincHeHHa gieBoro Kompogro 3a 3aKOHHicTM 6i3Hecy.
yce ^ noTpe6ye nomyKy HanpaMKiB ygocKO-HageHHa ^iHaHcoBoro MOHiTopuHry aK MexaHi3My npoTugii OTpuMaHHa Hegeragi3OBaHux goxogiB, aKun 6u Bigo6pa®aB KOHKpeTHy cnpaMOBaHicTb BigHocuH y ^h c$epi Ha po3B'a3aHHa eKOHOMhHux 3aBgaHb Ta BKgronaB mupoKe Kogo gieBux Ba^egiB 3a gonoMO-roro aKux cucTeMa MOHiTopuHry 3giHcHroBaTuMe cboi
ocHOBHi ^yHKqii.
^ga BgocKOHageHHa ^yHKqioHyBaHHa cucTeMu ^iHaHcoBoro MOHiTopuHry b yKparni, Ha Ham no-rgag, Heo6xigHO зgiнcннтн HacTynHe:
1. CTpyKTypy3yBaTu npo^c MOHiTopuHry Ta-kum huhom, ^o6 Bci ynacHuKu пpoцecy npoTugii ge-ragiзaцil He3aKOHHux goxogiB Morgu KopucTyBaTuca noro pe3ygbTaTaMu.
2. 3a6e3nenuTu B3aeMO3B'a3OK Ta aKTuBHe bu-KopucTaHHa ^iHaHcoBoro MOHiTopuHry npoTugii ge-ragiзaцil He3aKOHHux goxogiB b пpoцeci gep^aBHoro perygroBaHHa ^iHaHcoBux BigHocuH.
3. 3a6e3nenuTu ^rnaHcoBi, TexHiHHi, KagpoBi Ta opraHi3aqinHi yMOBu, ^o Heo6xigHi gga 3ginc-HeHHa MOHiTopuHry.
4. npoBoguTu oцiнкy oпepaцiн, aKi niggara-roTb o6oB'a3KOBOMy MOHiTopuHry, He TigbKu 3 nor-gagy ix 3aKOHHocTi, age h Ha ocHOBi пpннцнпy paqi-OHagbHocTi, o6yMOBgeHocri звннaaмн gigoBoro o6o-poTy.
5. Penpe3eHTyBaTu gaHi ^iHaHcoBoro MOHiTO-puHry TaK, ^o6 bohu 3agOBogbHagu BuMoru gocar-HeHHa Han6igbmoi o6' eKTuBHocri buchobkib.
6. npaBugbHO opraHi3yBaTu giagbHocri BignoBigHux cy6'eKTiB cucTeMu ^iHaHcoBoro MOHiTopuHry, aKa cnpaMOBaHa Ha BuaBgeHHa nopy-meHb HuHHoro 3aKOHogaBcTBa nig Hac nepeMi^eHHa rpomoBux ^OHgiB.
7. 3ocepeguTu 3ycugga caMe Ha oптнмiзaцil cucreMu ^iHaHcoBoro MOHiTopuHry Ha gep^aBHOMy piBHi, ^o gacTb MO^guBicTb BuoKpeMuTu npo6geMHi acneKTu 3gincHeHHa ii giagbHocTi.
TaKuM huhom, npoBegeHe gocgig^eHHa gae 3Mory 3po6uTu buchobok npo Te, ^o icHyBaHHa HaHcoBoro MoHiTopuHry aK MexaHi3My npoTugii ge-ragiзaцil goxogiB, ogep^aHux 3gonuHHuM mgaxoM b yMOBax, ^o cKgaguca b yKpalHi, e o6'eKTuBHO Heo6-xigHuM. Ha cborogHimHin geHb cucTeMa npauroe BKpan Hee^eKTuBHO. npoBigHy pogb b noro ygocKO-HageHHi Bigirpae npaBugbHa opraнiзaцia giagbHocTi BignoBigHux cy6'eKTiB, cnpaMOBaHa Ha BuaBgeHHa nopymeHb HuHHoro 3aKOHogaBcTBa, aKa, b cBoro Hep-ry, gacTb 3Mory poзmнpнтн MO^guBocTi нaцioнagb-HOi eKOHOMiKu 3a paxyHOK KaniTagiB, ^o 3agumaTbca Ha TepuTopii KpalHu, Ta nogaTKOBux Hagxog^eHb, a TaKO® HaaBHicTb cucTeMu o6oB'a3KOBoro KOHTpogro, aKa cnpuaTuMe ^opMyBaHHro Heo6xigHol' 6a3u, ^o 3a6e3nenye onepaTuBHicTb npoBegeHux po3cgigyBaHb 6e3 nogaHHa gogaTKOBux iH^opMaqinHux 3anuTiB, a TaKO® MO®guBicTb ixHboro gocgig®eHHa Tunogorii i hobux TeHgeH^n y c$epi BigMuBaHHa.
BBa®aeMo, ^o cucreMa ^maHcoBoro mohíto-pHHry ^ogo npoTugiï nerani3a^ï He3aKOHHHx goxogiB noBHHHa hochth KoMnneKCHuu xapaKTep i ctbo-pMBaTH yMOBH gna nigBu^eHHa e^eKTUBHocTi pery-nroBaHHa BigHOCHH aK Ha Mi®HapogHoMy, TaK i Ha BHyrpimHbogep®aBHoMy piBHax, cnpuaTH opraHi3a-цiï HopManbHoro ^yHKqioHyBaHHa ochobhhx eKOHO-míhhhx iHCTHTyTiB gep®aBu i phhkíb ToBapiB i noc-nyr, a TaKo® 3a6e3nenyBarH CTa6inbHe i crime eKo-HoMinHe 3pocraHHa yKpaïHu.
CnHCOK ^ÏTepaTypH
1. Bucara K. B. ,3,ep®aBHe ynpaBniHHa y c$epi npoTugiï nerani3a^ï (BigMUBaHHro) goxogiB, ogep-®aHux 3nonuHHHM mnaxoM: eBponeucbKuu gocBig gna yKpaïHu: guc. Ha 3go6. HayK. CTyn. k.h. 3 gep®. ynpaBn.; 25.00.01 - Teopia Ta icTopia gep®aBHoro ynpaBniHHa. iBaHo-OpaHKiBCbK, 2018. 219 c.
2. Bo3HaKoBCbKa K. A. OiHaHcoBHH mohíto-puHr aK iHCTpyMeHT npoTugiï nerani3a^ï (BigMUBaH-Ha) 3noHHHHux goxogiB». 2012. Bun. 1. C. 79-90.
3. KoHoBanoB O. B. 3míct ^maHcoBoro mohí-TopuHry y cucTeMi eKoHoMiHHoï 6e3neKu BiTHH3Ha-hhx 6aHKiBCbKux ycTaHoB. npaBo i cycninbCTBo. 2011. № 6. C. 56-61.
4. npo 3ano6iraHHa Ta npoTugiro nerani3auiï (BigMHBaHHM) goxogiB, ogep®aHux 3nonuHHHM mnaxoM, ^rnaHcyBaHHM Tepopu3My Ta ^rnaHcyBaHHM po3noBcrog®eHHM 36poï MacoBoro 3Hu^eHHa : 3aKoH yKpaïHu Big 06.12.2019 p. № 361-IX. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/361 -
20/ed20191206#Text
5. PoMaHHeHKo ro. O. ®iHaHcoBuu mohíto-puHr aK iHCTpyMeHT 3ano6iraHHa neгaniзaцiï 3no-hhhhhx goxogiB. HayKoBuu nornag: eKoHoMiKa Ta ynpaBniHHa. 2017. № 1. C. 69-75.
INTEGRATION OF E-GOVERNMENT IN THE SOCIO-ECONOMIC SYSTEM OF THE
INFORMATION SOCIETY
Kravtsov O.
PhD,
associate professor at Donetsk national university of economics and trade named after M. Tugan-Baranovsky,
Kryvyi Rih, Ukraine
Abstract
The article analyzes the features of the formation and development of the concept of the information society, as well as the experience of the practical implementation of «e-Government» in countries with developed capitalist economies. The purpose of the study is to identify patterns and key factors that must be considered at different stages of the implementation of e-Government technologies. The object of research is the theoretical foundations of the implementation of information and communication technologies in public administration. The subject of the research is modern e-Government technologies.
According to leading scientists, the rapid expansion of the information space and the availability of information significantly influenced public relations, which led to the transition to a new social system, which was called the «information society». In the information society, the state uses various information and communication technologies to implement its functions more and more. At the same time, social relations are transferred to the virtual space, where, using data-processing algorithms based on them, certain management decisions are developed. Firstly, information technology enables individuals to directly contact witch public authorities through electronic communications. Secondly, the convenience of such communications should always be accompanied by the reliability of their processing algorithms. Otherwise, the individual will become a hostage to the «electronic world» in which his own voice will be dissolved in millions of other virtual voices.
Using the general scientific methods of abstract logical analysis, induction, and deduction, the advantages and disadvantages of various approaches to the functioning of the «e-Government» are revealed. The article also discusses the problems and causes of digital inequality as a new phenomenon inherent in the information society.
Keywords: information society, e-Government, e-Administration, e-Citizens, e-Services, e-Society, Open Data, interaction sector, digital inequality
JEL classification: H70, L86, O38, P16
Introduction
The main prerequisite for the sustainable democratic development of society is transparent and open power. The openness of government is the key to the implementation of effective policies. State policy should be aimed at creating real civilian control that will ensure the observance of human and civil rights in the state and strengthen citizens' confidence in the government.
One of the instruments to ensure transparency of state policy is the «electronic state», which pro-
vides communication between citizens, business, and government. At the same time, citizens and businesses get unhindered access to public information, which contributes to their participation in the development and implementation of public policy.
The concept of «electronic state» corresponds to the English term «e-Government», which is sometimes translated as «electronic government». This translation is not entirely correct since the concept of «electronic state» is not limited only to the executive branch. The «electronic state» also includes the legislative and judicial branches of government, as well as local government along with the public relations
