CC BY
16
УДК 336:330.322 DOI: https://doLorg/10.37405/1729-7206.2019.2(37)179-184
О. В. КалЫн канд. екон. наук,
ДВШЗ «Приазовський державный технгчний утверситет», м. Мар1уполь
Ф1НАНСОВ1 ПОКАЗНИКИ ЯК ФАКТОР ШВЕСТИЦШНОГО МАРКЕТИНГУ
ДИВЕРСИФ1КОВАНИХ ШДПРИвМСТВ
Постановка проблеми. Бiзнес-процеси все больше стають складними як для ан^зу i ще бшьш склад-ними для прогнозування та планування. В цих умовах пщприемствам складно залучати iнвесторiв. Ця склад-нiсть посилюеться i ще багатьма факторами. Першим iз них е певний дисбаланс у перерозподМ швестицш-них коштiв м1ж галузями i компанiями як на вщкритих фондових майданчиках, так i пiд час приватних угод щодо прямого швестування. Проблемою швестицшно! привабливостi на сьогодш стае той факт, що в окремих випадках з'являються галузi та компанп, яю в певному аспектi з точки зору привабливостi економiчних пока-зниюв !х операцшно! дiяльностi е або малоефектив-ними або iнодi навiть збитковими, але все ж таки так! компанп мають пiдтримку акдiонерiв та все бшьш ш-весторiв хочуть розмiстити сво! кошти в !х акцiях або шших цiнних паперах. В першу чергу це стосуеться нових стартатв у сферi високих технологiй. Шсля пер-шого буму iнтернет компанш у 1999-2000 рр. в швес-тицiйному спiвтовариствi вважалося, що поява велико! кшькосп компанiй зi слабкими фiнансовими показни-ками, але iз величезною капiталiзацiею неможлива. Але на сьогодш через бшьш н1ж 10 роив тсля остан-ньо! глобально! рецесп 2008 р. ми можемо сказати, що iснуе знову певне занепокоення дисбалансом катта-лiзацi! окремих компанш та точкою зору сучасних ш-весторiв. Тож iснують не тшьки статистико-економiчнi фактори iнвестицiйно! привабливосп, але й певною мiрою поведiнковi аспекти. Тож можна сказати, що тдприемства мають розвивати не тшьки аспекти маркетингу сво! продукцп та послуг, але ще i маркетингу сво!х вiдносин з швесторами, щоб демонструвати себе як перспективний об'ект для розмiщення капiталу. Окрему категорда у свiтовiй економiцi займають ди-версифiкованi пiдприемства (конгломерати). У той са-мий момент вони здатш демонструвати доволi мiцнi фiнансовi показники та капiталiзацiю впродовж дов-гого часу. Вони не е найпопулярншими серед швес-торiв (виняток, можна сказати, — 60-т роки ХХ сто-лiття), але також вони не е дуже розповсюдженою формою ведення бiзнесу серед !х власниюв. Тож iснуе необхiднiсть проаналiзувати засоби iнвестицiйного маркетингу, за допомогою якого i пiдприемства ств-працюють зi сво!ми iнвесторами.
Аналiз дослщжень та публiкацiй. Проблемам ста-новлення та розвитку маркетингу пiдприемств та шве-стицiйно! привабливостi присвячено багато наукових праць, як з боку в^чизняних вчених, так з боку практиков дано! сфери дiяльностi. Так, аналiз дiяльностi маркетингових аспекта пiдприемств (у тому числi конгломератав) та дослщження проблем i перспектив його розвитку вщображено у наукових роботах Т.О. Окландер [5], С.М. Ставсько! [6], О.С. Телетова [7, 8], Н.В. Карпенко [4]. Питаннями швестицшно! приваб-ливостi розвитку конгломерата та iнших пiдприемств
розглядались в роботах Р.1. Жовновач [1] та Т.1. Ле-пейко [2].
Ц вчеш роблять значний внесок у дослщження ключових питань та виршення гострих проблем маркетингового та швестицшного середовища. Однак з метою пщвищення конкурентоспроможностi еконо-мiчних процеав виникае необхiднiсть у подальших наукових дослщженнях, особливо — у проведенш аналiзу ефекгивностi використання маркетингових аспекпв для залучення iнвесторiв на прикладi диверсифжова-них пiдприемств.
Мета статп — дослiдити тенденцГ! сучасних ш-весторiв щодо обрання об'екив для розмiщення кат-талу i взаемозв'язок нового бачення економiчних про-цесiв та форми диверсифiкованого ведення бiзнесу.
Виклад основного матер1алу. На сьогодш юнуе генденцiя створювати досить вузькоспецiалiзованi компанГ!. Це допомагае швесторам бшьш чiтко розу-мiти стратепю розвитку компанГ! та легше прогнозу-вати !! зростання або передбачувати майбутш ризики та проблеми. Але водночас це е вадою в сучасному свт, оскшьки дГяльшсть в однш галузi пiдвищуе опе-рацшш ризики, кшьюсть виклиюв у сучасному свт пiдвищуеться та конкуренцiя стае все бшьш гострою i структура конгломерата з точки зору завдання вижи-вання у свт бГзнесу в цглому, а не в окремш галузi, стае все бшьш привабливою. Розглянемо поняття су-часного диверсифжованого пiдприемства, або конгломерату.
Конгломерат — це корпоращя, що складаеться з деклькох рГзних, здавалося б, не пов'язаних м1ж собою пщприемств. У конгломератi одна компанiя володiе контрольним пакетом акдiй кшькох невеликих компанш, яю ведуть бГзнес окремо. Кожен з дочГршх пщприемств конгломерату працюе незалежно вщ шших бiзнес-пiдроздiлiв, але звгти дочГршх компанiй вщно-сяться до старшого керiвництва материнсько! компанп. Основш переваги i недолiки компанш-конгломе-рата як структури пов'язаш з проблемою розмГру.
Для управлшсько! команди конгломерату наяв-тсть широкого спектра компанш в рГзних галузях може стати справжшм благом для !х нижньо! лшГ!. Не-ефективш компанп або галузГ можуть бути компенсо-ваш шшими секторами. Беручи участь у рядГ незв'яза-них бГзнеетв, материнська корпоращя може знизити витрати за рахунок використання меншо! кшькосп ре-сурав i диверсифГкувати штереси бГзнесу, ризики, пов'язаш з функщонуванням на одному ринку, пом'як-шуються.
Кожна з розглянутих нижче компанш безумовно проводить сильну маркетингову полпику. Як приклад можна розглянути SIEMENS. Якщо попросити зви-чайного споживача назвати асощащ!, якг виникають у них з щею компашею, то вщповщь буде приблизно така: «Технологи, мобшьш телефони», але щкавим е той факт, що SIEMENS не випускае телефони вже
14 роив. Дивно те, як iMi,^ компанп як виробника телефошв зберiгся протягом стшькох роив. Це пов'я-зують з тим, що телефон — споживчi товари, бренд яких найпростiше запам'ятати. Зараз Siemens займа-еться бшьш глобальними проектами, про яю зазвичай майже не вщомо широкш аудиторп.
Саме тому в новiй рекламнiй кампанп Siemens розповiдае докпаднiше про технологи, якими вона займаеться. Компашя працюе за трьома основними напрямами: технологи для розвитку промисловостi, економiя енергп й iнтелектуапьна iнфраструктура. Маркетингова кампашя Siemens включае в себе розмь щення в друкованих ЗМ1 та iнтернетi, PR, роботу в сощальних мережах. Позицiонування змiниться таким чином, що рекламш повiдомлення бшьше не будуть говорити про Мегатренд таких, як впрова енергiя та еколопя, а сфокусуються на речах ближчих спожива-
чевi. Оскльки неправильне сприйняття бренду уповь льнюе розвиток компанп.
Кожна з компанш так чи шакше працюе в сферi iнновацiй. У компанiй налагоджено автоматизоване виробництво. Промисловють знаходиться на порозi четверто! промислово! революцп. За автоматизащею слiд дiджiталiзацiя виробництва. Мета — тдвищити продуктивнiсть, ефективнiсть, швидюсть i яюсть, зро-бити компанп конкурентоздатними та наблизити !х до промисловосп майбутнього. Продукцiя компанiй включае себе пропозицп щодо автоматизацп та дщштатзаци виробництва.
У табл. 1 представлеш шiсть найбiльших свiтових конгломератiв за середньозваженою оцiнкою !х доходу, прибутку, вартостi активiв та ринково! катталь зацп вiд компанi'i з найбшьшим показником (Siemens) до найменшо! iз цього списку (Danaher).
Таблиця 1
Фiнансовi показники за 2019 р. 6 найбтьших конгломератiв свггу, за середнiми показниками доходу, прибутку, вартост актив1в та ринково? каштаМзацц
KoMnama Кра!на Пращв- Виручка, Прибуток, Активи, Каттатзацш,
ники млрд дол. млрд дол. млрд дол. млрд дол.
Siemens Шмеччина 379 000 98,3 5,5 164,2 97
United США 240 000 66,5 5,3 134,2 118,1
Technologies
Honeywell США 114 000 40,3 6,7 58,6 123,1
International
CK Hutchison Гонконг 300 000 35,4 5 157,4 40,7
3M США 93 516 32,8 5,3 36,5 126,1
Danaher США 71 000 20,1 2,4 47,8 90,7
Цiкавим е той факт, що за кшьюстю е конгломе-рати iз США. В той самий час американська модель управлiння сучасними корпорацiями мае тенденщю до концентрацп на окремих видах дiяльностi. В той час тдприемства Азп навпаки бшьш схильнi бути бшьш
350
диверсифжованими. I якщо брати в загальнш кшько-стi конгломератiв iз доходом на рiк бiльше 1 млрд дол., не залежно вщ форми !х власностi та типу звггносп (приватнi або публiчнi), то це вщповщае дiйсностi, що i вщображаеться на рисунку.
300
250
200
150
100
50
Африка Океашя Азiя Швычна Америка Пiвденна Америка Европа
Рисунок. Структура KinbKocmi конгломератiв в регюнах ceimy (за даними 2018 р.)
У табл. 2 вщображено ринки свиу та сфери дiя-льноси, в яких здшснюють свою бiзнесову активнiсть 6 найбшьших конгломератав свиу. Тут ми можемо ска-зати, що вони дiють у досить великш кiлькостi кра!н.
Також дуже цiкаво, що велика кшьюсть аспектiв !х дь яльностi пов'язана прямо або опосередковано iз вико-ристанням iнновацiйних технологiй.
0
Таблиця 2
Географiя та зони дiяльностi найбыьших конгломерат1в св1ту_
KoMnama Ринки Дiяльнiсть
Siemens Весь свГг Авiацiйно-космiчне виробництво, автомобшьне виробництво, хiмiчна iндустрiя, виробництво акумуляторiв, виробництво цементу та кранiв, електронна промисловiсть, волокниста промисловiсть, 1жа та напо'1, виробництво скла, штралопс-тика, машинобудування та будування заводiв, морське виробництво, прничодобувна промисловiсть, нафтогазова промис-ловiсть, панельне будування, фармацевтична шдус^я, енер-гетика, виробництво шин, впряна енергiя, транспорт i лопс-тика
United Technologies США, бвропа, Близький Схщ i Австралiя Високотехнологiчнi системи i послуги для бущвельно1 та аерокосмiчноï промисловоси; послуги перевезення; лiфти, ескалатори, рухомi дорГжки i сервiс; рiшення для опалення, вентиляци, кондицюнування та охолодження; авiацiйнi дви-гуни для комерцшних, вГйськових, бiзнес-джетiв i авiацiï за-гального призначення; iнтелектуальнi рiшення для свгшво1 аерокосмiчноï та оборонно'1 промисловоси
Honeywell International Нiмеччина, Австралiя, Канада, Iндiя, Францiя, Нщер-ланди, Швейцарiя, 1рак, США КосмГчнГ продукти та послуги; турбокомпресори; технологи управлшня, зондування та безпеки для будiвель та будинюв; спещальш хГмГчнГ речовини; електроннi та сучасш матерiали; технологiчна технологiя переробки та нафтохiмiï; та енерго-ефективнi продукти та ршення для дому, 6Гзжсу та транспорту
CK Hutchison Китай, ФЫппши, Iталiя Шв-денно-Схщна Азiя, Австралiя, Захiдна бвропа, Австрiя, 1р-ландiя, Данiя, Великобрита-нiя, , Швещя, Iндонезiя, В'ет-нам, США, Канада Португа-лiя, Нова Зеландш Проводить уа немайновi пiдприемства групи Cheung Kong i Hutchison Group, включаючи порти та супутш послуги, операций з оренди лГнГй, iнфраструктури, енергетики та лГзингу рухомих активiв
3M Канада, 1зрашь, Францiя, Ве-ликобриташя, Шмеччина, Ро-сiя, Украша СтрГчки, абразиви, кле'1, спецiальнi матерiали та фшьтрацшш засоби iндивiдуального захисту, засоби безпеки руху та засоби безпеки, комерцшш графiчнi системи, комерцiйнi засоби для чищення та захисту, матовi пГдлоги, покрiвельнi гранули для асфальтових черепиць та засоби захисту вщ падiння; медичне та хiрургiчне обладнання, засоби охорони здоров'я та профь лактики iнфекцiй, системи доставки лжв, стоматологiчнi та ортодонтичнГ продукти, шформацшш системи охорони здоров'я та продукти безпеки харчових продукта; ршення з оп-тичних плГвок для електронних диспле'1в, упаковок та при-стро'1в для взаемозв'язку; ГзоляцГйнГ розчини; сенсорш екрани та сенсорнi моштори
Danaher Весь свгг Дослщницькг та клГнГчнГ iнструменти, анал^-ич^ iнструменти, реактиви, програмне забезпечення та послуги, стоматолопч-ний сегмент; обладнання, витратних матерiалiв та програм-ного забезпечення для рГзних програм друку, маркування, ко-дування, дизайну та управлшня кольорами на споживчих та промислових виробах
Також на базГ даних табл. 1 було розраховано рентабельшсть активГв, продаж1в та вщношення чистого прибутку до катталГзацГ! цих конгломерата. Ц дат вщображено у табл. 3.
Можна побачити Гз даних табл. 3, що деякГ компанГ! мають менше розбГжностей мГж рентабельшстю продаж1в, активГв та ринковою катталГзащею. Напри-клад можна сказати, що з точки зору консервативного швестора орГентованого на вартюне швестування, компашя CK Hutchison мае дуже привабливий показ-ник рентабельносп продажГв, але дуже невеликий у порГвнянш Гз шшими компашями показник рентабельносп за капиатзащю, який мае бути як можна меншим. Це свщчить про недооцшеншсть компанГ! у порГвнянш Гз шшими, i для вартюних швесторГв ро-бить !! щкавим об'ектом для швестування.
Було проаналiзовано тенденцiю зростання акти-bîb, продажiв та прибутку цих компанш за останш 10 роив i отримано наступнi результати:
Siemens: протягом 9 рокГв активи та виручка ком-панiï стабшьш, без значних коливань. За щ роки най-менший прибуток спостер^ався у 2010 р. та становив 3 млрд дол., у 2012 р. прибуток рГзко збшьшився до 10 млрд дол., це був найбшьший показник, який у 2011 р. значно зменшився й до 2019 р. бшьше не на-бував значних коливань.
United Technologies: починаючи з 2010 р. активи компанп постшно зростали i за 9 рок^в збшьшилась больше, нГж у 2 рази. Виручка та прибуток значних ко-ливань не зазнали.
Honeywell International: за 9 рокГв активи компанИ зросли у 1,5 раза, Виручка значних коливань не зазнала, а ось прибуток зростав до 2017 р., а у 2018 р.
вже pi3KO впав, але у 2019 р. компашя значно збшь-шила прибуток i на сьогоднi цей показник найбшьший за 9 роив.
CK Hutchison: до 2015 року. виручка та активи компанп майже не змшювалися, але починаючи з 2016 р. щ показники стрiмко почали зростати. Станом
Danaher: у 2019 р. порiвняно з 2010 р. ус показ-ники зросли у 2 рази, але значних коливань протягом 9 роив не вщбулося.
Шсля аналiзу цих даних можна зробити висно-вок, що наведет компанп е перспективними об'екта-ми для швестування. На сьогоднi можна виокремити досить велику кiлькiсть титв iнвесторiв, i деяю iз них мають позитивне вiдношення до конгломерата, деяю — негативне, а деяю — нейтральне. У табл. 4 ми можемо виокремити 7 титв швестс^в, базуючись на !х стратеги iнвестування на рiзних етапах економiч-ного циклу, а також на !х вiдношеннi до ризику.
на 2019 р. виручка зросла у 12 разiв, а актив компанп збшьшилися у 3 рази. Прибуток за щ роки значних змш не зазнав.
ЗМ: ус показники протягом 9 рокiв мали не-значнi коливання.
Таблиця 3
1нколи для iнвесторiв рiшення про вибiр стратеги важливiше, н1ж сама стратепя. Дiйсно, будь-яка з цих стратегш може принести значну вщдачу до тих пiр, поки швестор зробить вибiр i зобов'язуеться зробити його.
Застосовують пiдхiд, який вiдповiдае персональному графiку та толерантностi до ризику. 1гнорування цих аспектiв може призвести до високого рiвня вщмов i часто змiнюваних стратегiй. I, як обговорювалося вище, численнi змши призводять до витрат, яю з'1да-ються за вашою рiчною нормою прибутку.
Таблиця 4
Портрет сучасних iнвесторiв та ?х стратеп? (розглядалися переважно корпоративнi та iнституцiйнi швестори)
Тип iнвестора Характери стики Приклади Коли iнвестуе Вщношення до конгломератiв
позитивне негативне нейтральне
1 2 3 4 5 6 7
Консервативний Прагне отримува-ти в першу чергу захист вiд втрати сво!х iнвестицiй Пайовi швести-цiйнi фонди, ендаунменти унiверситетiв, фонди нацюна-льного добро-буту, iнцекснi фонди В перюд ста-бiльностi еко-номiчного циклу та при зрос-таннi еконо-мiки в цшому +
Ризикований Прагне завжди максимiзувати свою доходтсть вiд розмiщеного капiталу Хеджевi фонди, приватт iнвес-тори, окремi холдинги, family offices В перiод най-вищих показ-ник1в еконо-мiчних циктв +
Орieнтований на технологи Використовуе технологiчнi мож-ливостi штучного iнтелекту та спе-цiальнi матема-тичнi алгоритми для пошуку дис-пропорцп варто-стi цiнних паперiв Спецiалiзованi хеджевi фонди Завжди +
Орieнтований на фiксований дохiд Прагне отриму-вати в першу чергу захист вiд втрати сво!х шве-стицiй Пайовi iнвести-цшт фонди, ендаунменти унiверситетiв, фонди нацiона-льного добро-буту, iнцекснi фонди В перiод ста-бiльностi еко-номiчного циклу та при зростант еко-номiки в цi-лому +
Рентабельнiсть актив1в, продаж1в та вщношення чистого прибутку до кащташзащ? цих конгломера^в
Компатя Кра!на Приб./Капит., % Приб./Вир., % Приб./Акт., %
Siemens Шмеччина 5,67 5,6 3,35
United Technologies США 4,48 7,97 3,94
Honeywell International США 5,4 16,6 11,4
CK Hutchison Гонконг 12,29 14,1 3,1
3M США 4,2 16,2 14,5
Danaher США 2,6 11,9 5,02
Зактчення табл. 4
1 2 3 4 5 6 7
Вартюний Прагне знайти недоощнеш ак-тиви, що мають потенщал для зростання, та як можна придбати iз дисконтом щодо !х катталь зацп та реально! вapтостi !х aктивiв Хеджевi фонди, приватш швес-тори, окpемi холдинги, family offices, privae equity funds Пд час рецесп або одразу тсля !! заюн-чення +
Оpieнтовaний на соцiaльнi аспекти Прагне знайти соцiaльно вщповь дaльнi компанп, що не заробляють на контраверсш-них видах д!яль-ностi: алкоголь, тютюн, гральний бiзнес Хеджевi фонди, приватш швес-тори, окpемi холдинги, family offices, privae equity funds Завжди +
Оpieнтовaний на зростання Прагне знайти невелик! або се-pеднi, що мають потенщал для зростання Хеджевi фонди, приватш швес-тори, окpемi холдинги, family offices, privae equity funds Завжди +
Ця порада 3acrepirae вщ пор!вняння показниюв з року в piK занадто уважно. Кожний iHBecTop po3yMie, як коливаються бiзнес-цикли, i часто, надто уважно переглядаючи фiнaнсyвaння з року в рж, може надси-лати неправильне повiдомпення. Це може призвести до нaдмipного оптимiзмy при сьогодншшх швести-цiях та збшьшити ризик зробити погану iнвестицiю.
Кожна швестищя повинна розглядатися як ок-рема оpгaнiзaцiя. Кожна матиме сво! сильнi та слабю сторони, i жоднi двi швестищ! не будуть подiбними. Ви можете вимipяти свш yспiх, дивлячись на при-бутки, яю ви зробили за кожну швестищю, поpiвняно з тим, що вклали. Якщо зупинитися на минулому, це скоpiше зупинить ваш устх, а не сприятиме його.
Ми бачимо що бшьшють iнвестоpiв мають нейт-ральне вiдношення до конгломерата, тож одним iз завдань !х iнвестицiйного маркетингу e демонстpaцiя piзних aспектiв дiяльностi цих пiдпpиeмств. Консерва-тивним iнвестоpaм необхiдно демонструвати, що кон-гломерати — нaйкpaщi компанп щодо можливостi не втратити швестованих коштiв, i це буде правдою, оскшьки, якщо подивитися iстоpичнi довщки, то строк життя конгломеpaтiв один iз найбшьших. Большим e напевно тшьки вiк сировинних компанш та ста-рих представниюв роздр!6но! тоpгiвлi, але тут треба за-уважити, що iз появою онлайн-магазишв тpaдицiйнi представники сектору роздр!6но! тоpгiвлi на сьогоднi бшьш схильнi до банкрутств, нж paнiше.
Також клieнти, оpieнтовaнi на фiксовaний до-хщ, — перспективна кaтегоpiя iнвестоpiв, тому що за-звичай конгломерати сплачують досить висою дивЬ денди, що подобaeться такому типу iнвестоpiв. Але тут також треба бути обережним, оскшьки на пpиклaдi компанп General Electric можна зробити висновок, що активне витрачання чистого прибутку та каттальних pезеpвiв на сплату дивiдендiв може призвести до втрати потенщалу та обернутися досить великими ви-тратами.
Також слщ орieнтуватися на соцiально вщповща-льних швестс^в (iмпакг iнвестування), це одна iз най-бiльш активно зростаючих кагегорiй iнвесгорiв, яка орieнгована на фшософж» мiленiалiв щодо необхщно-сп позитивного впливу бiзнесу на суспшьство. У су-часних конгломератiв е шанс зацiкавити значну час-тину цих iнвесторiв, якщо вони будуть бшьш активно впроваджувати соцiальнi аспекти в сво! бiзнес-моделi та зможуть вiдмовитися вiд iнвестицiй у сфери бiзнесу, що негативно впливають на моральний стан суспшь-ства або наносять шкоду навколишньому середовищу.
Висновки. Проведет дослщження не е юнцевим результатом дослщжень в цiй сферi i вони потребу-ють ще додатково! аналггачно! та методично! працi. Виокремлено, що iнвестори можуть мати рiзнi стратеги але бути защкавленими в одних i тих самих об'ектах iнвестування. Нас сьогоднi, говорячи про конгломе-ратну структуру ведення бiзнесу, можна сказати, що серед уах методiв iнвестицiйного маркетингу вони можуть використовувати переважно стратепю фшансо-вих показниюв для залучення консервативних швес-торiв, тому що вони схильш аналiзувати ретроспективу фшансових успiхiв компанп, а конгломерати досить добре можуть демонструвати зростання прибутку, ак-тивiв, грошового потоку та доходу. Також щкавим ви-явився факт, що вартють активiв на сьогодш вже не впливае настшьки активно на iнвесторiв при виборi свое! стратеги i можемо в цшому бачити падiння вар-тосп активiв. Але це не зовам так, оскшьки падае тшьки вартють традицiйних виробничих активiв, а ось вартють нематерiальних активiв мае тенденщю стано-витися все бшьш i бiльш домiнуючою. Також е проблема ощнки вартостi активiв конгломерата, оскшьки в сво!й бiльшостi вони е за своею оргашзацшною структурою холдингами та володдать контрольними пакетами акщями iнших компанiй (у багатьох випад-ках публiчних), то школи ми можемо сказати на ви-соку вартiсть !х акгивiв в цшому може диспропорцшно
впливати вартють окремих ix дочiрнiх компанiй, яю ведуть свою дiяльнiсть у доволi популярних секторах (наприклад 1Т або робототехшка). Тож при оцiнцi вартостi конгломерата слiд бути дуже уважним щодо якостi :х активiв та ризику втрати :х вартостi. На сьо-годнi конгломерати мають больше залучати кошти ш-весторiв, нiж використовувати позиковий каттал. Так, вiн також може давати сво: переваги щодо пщвищення показниюв повернення на власний швестований кат-тал. Але все ж таки активне використання позикового катталу може привести до повернення зниження ефективност конгломератiв, що сталося iз ними у США у 70-х роках ХХ стсшття та у Швденнш Коре: у 90-х роках ХХ столитя. Конгломерати в цих крашах вели досить агресивну експансюшську дiяльнiсть та були найактившшими гравцями на ринку злиття та поглинань. Банки все бшьш активно кредитували !х акгивнiсть щодо придбання все нових та нових акти-вiв, що призводило до дорожчання активiв, зниження кредитiв, та зниження ефективност операцiйного уп-равлiння активами, i потiм у момент рецесй фiнансова стабiльнiсть компанп була низькою, коефiцieнт забор-гованостi був досить великим, прибутки вiд операцш-но: дiяльностi знизилися, або зникли, та виникла за-гроза неповернення кредита, i саме тому досить велика кшьюсть конгломератiв була пiд загрозою бан-крутства. Тож рекомендовано для сучасних конгломе-ратiв бiльш активно залучати кошти зовншшх швес-торiв, що зробить :х полiтику зростання бшьш зваже-ною з урахування потреб фондового ринку.
Список використаних джерел
1. Жовновач Р. I. Системний пщхщ до управлiння конкурентоспроможнiстю пiдприeмства. HayKoei пращ Кровоградського нащонального технiчного утверси-тету. EKOHOMinm науки: зб. наук. пр. Юровоград: КНТУ, 2010. Вип. 18, ч. 1. С. 344-351.
2. Лепейко Т. I., Козлова I. М. Аналiз швестицш-но: поведшки домогосподарств на мiкрорiвнi. Бiзнес 1нформ. 2017. №10. С. 246-251.
3. Лепейко Т. I., Кривобок К. В. Удосконалення шструмента адаптацп пщприемств до впливу конкурентного середовища. Бiзнес 1нформ. 2016. №12. С. 176-182.
4. Карпенко Н.В.. Маркетингова дiяльнiсть пщприемств: сучасний змют [монографiя] / за заг. ред. д.е.н., проф. Н.В. Карпенко. Ки:в: Центр учбово: лгге-ратури, 2016. 252 с.
5. Окландер Т.О. Генезис маркетингу. Маркетинг i менеджмент тновацш. 2011. № 4. С. 33-37. URL: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/Mimi_2011_4(1)__5.pdf.
6. Ставська С.М. Маркетингова складова мехаш-зму впровадження шновацш. Економiчний всник НТУУ «КП1». 2010. С. 190-196.
7. Телетов О. С. Маркетинговий пщхщ до вирь шення проблем адмшстративно: реформи в Украш //
Ринково-орieнmованe управлтня тновацшним розвит-ком: моногрaфiя / за ред. С.М. Шлляшенка. Харюв : ТОВ «Щса плюс», 2015. С. 81-88
8. Teлeтов О.С. Maркетинговi стратеги сощально-економiчного розвитку регiонiв Украши. Економiчний вкник НТУУ «КП1». 2015. № 12. С. 389-395.
References
1. Zhovnovach R. I. (2010). Sistemniy pidkhid do upravlinnya konkurentospromozhnistyu pidpriiemstva [A systematic approach to enterprise competitiveness management]. Naukovi pratsi Kirovogradskogo natsionalnogo tekhnichnogo universitetu. Yekonomichni nauki — Scientific papers of Kirovograd National Technical University. Economic sciences, Issue. 18, ch. 1, рр. 344-351. Kirovograd: KNTU [in Ukrainian].
2. Lepeyko T. I., Kozlova I. M. (2017). Analiz investitsiynoi povedinki domogospodarstv na mikrorivni [Analysis of investment behavior of households at the micro level]. Business Inform, 10, рр. 246-251 [in Ukrainian].
3. Lepeyko T. I., Krivobok K. V. (2016). Udoskonalennya instrumentiv adaptatsii pidpriiemstv do vplivu konkurentnogo seredovishcha [Improvement of tools of adaptation of enterprises to influence of competitive environment]. Business Inform, 12, рр. 176-182 [in Ukrainian].
4. Karpenko N.V. (2016). Marketingova diyalnist pidpriiemstv: suchasniy zmist [Marketing of enterprises: modern content]. Kyiv, Tsentr uchbovoï literaturi [in Ukrainian].
5. Oklander T.O. (2011). Genezis marketingu [The genesis of marketing]. Marketing i menedzhment innovatsiy — Marketing and innovation management, 4, рр. 33-37. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/j-pdf/Mimi_2011_4(1) __5.pdf [in Ukrainian].
6. Stavska S.M. (2010). Marketingova skladova mekhanizmu vprovadzhennya innovatsiy [Marketing component of the mechanism of innovation implementation]. Yekonomichniy visnik NTUU «KPI» — Economic Bulletin of NTUU "KPI", рр. 190-196 [in Ukrainian].
7. Tielietov O.S. (2015). Marketynhovyi pidkhid do vyrishennia problem administratyvnoi reformy v Ukraini [Marketing approach to solving problems of administrative reform in Ukraine]. Rinkovo-orientovane upravlinnya innovatsiynim rozvitkom — Market-oriented management of innovative development. Kharkiv , TOV «Disa plyus», рр. 81-88 [in Ukrainian].
8. Tielietov O.S. (2015). Marketynhovi stratehii sotsialno-ekonomichnoho rozvytku rehioniv Ukrainy [Marketing strategies for socio-economic development of Ukrainian regions]. Ekonomichnyi visnyk NTUU «KPI» — Economic Bulletin of NTUU "KPI", 12, рр. 389-395 [in Ukrainian].
Стаття надшшла до редакци 11.12.2019
Прийнято до друку 19.12.2019
Формат цитування:
Калшш О. В. Фiнaнсовi показники як фактор швестицшного маркетингу диверсифжованих пiдприeмств. Вкник eкономiчноï науки Украгни. 2019. № 2 (37). С. 179-184. doi: https://doi.org/1G.374G5/1729-72G6.2G19.2(37).179-1S4
Kalinin O. V. (2019). Financial indicators as a factor of investment marketing of diversified enterprises. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 2 (37), рр. 179-184. doi: https://doi.org/1G.374G5/1729-72G6.2G19.2(37).179-1S4
