CC BY
37
Лiтература
1. Шумпетер Й. Теория экономического развития. - М.: Прогресс, 1992. - 231 с.
2. Антонюк Л. Л., Поручник А.М., Савчук В.С. 1нновацп: теорiя, мехашзм розроб-ки та комерщашзацп: Монографiя. - К.: КНЕУ, 2003. - 394 с.
3. Rothwell R. Successful industrial innovation: Critical success factors for the 1990 s// RED Management. - 1992. - 22(3). - P. 221-239.
4. Маковский Н.В., Амалицкий В.В., Комаров Г.А., Кузнецов В.М. Теория и конструкции деревообрабатывающих машин. - М.: Лесн. про-мсть, 1989. - 552 с.
5. Proposed Guidelines for Collecting and Interpreting Technological Innovation Data -Oslo Manual, OECD 1992, Paris, 92 p.
6. Денисюк В.Н., Соловьев В.П. Факторы межгосударственного научно-технологического сотрудничества в инновационной стратегии развития экономики Украины// Наука i наукознавство. - 2001, № 4. - С. 11-25.
7. Способ изготовления абразивных кругов: А.С. 781043 СССР, МКИ B 24 D 17/00/ А.И. Яцюк, А.М. Якубовский, Е.Я Густи, И.М. Заяц (СССР), № 2697476; Заявлено 18.12.78; Опубл. 23.11.80, Бюл. № 43. _
УДК 330.342:167.1 Ст. викл. В.М. Легка1 - nbsiscbm державна
фтансова академш
Ф1НАНСОВ1 1НСТРУМЕНТИ РЦП ТА ЙОГО ФУНКЦЮНАЛЬНА СТРУКТУРА
Аналiзуeться св1товий досвщ використання адекватних фшансових шструмен-TiB у контекст розвитку функцюнально'1 структури РЦП.
Senior teacher V.M. Legka - State financial academy of Lviv Financial instruments of market securities and it functional structure
It analyses the world experience of using adequacy financial instruments in the context development of functional structure market securities.
Розвиток РЦП, його функцюнально1 структури та фшансових шстру-менлв е взаемообумовленим процесом. Синхрошзащя розвитку функщ-онально1 структури РЦП та фшансових шструменлв обумовлена характером економiчного середовища, яка визначае потреби у регулюванш та розподш грошових потоюв (рис. 1).
Розвиток швестицшного середовища та штенсифжащя фшансових потоюв вимагають використання адекватних фшансових шструмеш!в. Дивер-сифжащя потреб iнвесторiв вимагае використання шструменлв РЦП рiзних у надшносп, дохщносп та за термшом використання. На РЦП обертаються тра-дицшш шструменти обл^аци та акци. Проте, загальною тенденцiею стало ско-рочення 1х частин за рахунок зростання дерiвативiв. Також загальною тенден-цiею е те, що таю традицшш фiнансовi iнструменти як обл^аци та акцiï, стають дедалi рiзноманiтнiшими в умовах емiсiï, використання та отримання доходу.
Для структуризацiï цшних паперiв використовуванi ознаки дають можливiсть видiляти ïx окремi сектори. Обл^ащями загалом називають цiлий
1 Начальник навчально-методичного вiддiлу ЛДФА
клас цiнних nanepiB, якi засвiдчують вщносини позики, а також закрiплюють право ix власника отримувати вiд ем^ента облiгацiй у передбачений строк номшально!' вaртостi та зaфiксовaного процента вщ ще!' вaртостi.
Рис. 1. Функщональна структура тструментЬв РЦП
Переваги обл^ацш пов'язаш з залученням кaпiтaлу на довгостроковий перюд, у США вщ 16 до 30 рокiв з виплатою процента в межах 8-12 %. Найбшьшу частку облiгaцiйниx позичок здшснюють у корпораци у добувнш промисловостi та комунaльнiй сфeрi, де дiяльнiсть пов'язана з найвищою ка-тталоемюстю та затратами прaцi й оновлення кашталу.
Способи розмiщeння обл^ацш мають нaцiонaльнi особливостi - у США переважно на первинному ринку 100 %, у Франци - на фондових бiр-жах. Об'ем корпоративних обл^ацш США у 1,3 рази перевищуе вaртiсть ак-цш. Використання облiгaцiй з метою акумуляци коштiв мае переваги над ак-цiями. Емiсiя aкцiй пов'язана з бшьш складною процедурою, коли мають бути узгоджеш iнтeрeси вже юнуючих aкцiонeрiв. Затрати на розмщення обль гaцiй е нижчими, що пов'язано з тим, що процент сплачуеться з валового, а не з чистого прибутку, як це проводиться з обл^ащями.
Перевагами корпоративних обл^ацш е порiвняно вища надшшсть та стшюсть вщ коливань eкономiчноi кон'юнктури, що дае змогу забезпечити стабшьне фiнaнсувaння дiяльностi корпорaцiй. Ощнка корпоративних обл^а-цiй мае важливе значення для визначення умов фшансування корпорaцiй. У США використовуеться система ощнки облiгaцiй корпорaцiй, яка враховуе дохщшсть, ризик та лiквiднiсть. Залежно вiд !'х поеднання видiляють:
• обл1гаци вищого та середнього класу, як е безпечними та приносять дохщ (Ааа/ААА, Аа/АА, ВаВВВ);
• обл1гаци середнього класу, як1 мають низький р1вень доходу та е спекулятив-ними (Ва/ВВ);
• обл1гаци мають спекулятивний характер, за яких в умовах попршення еконо-м1чно!' кон'юнктури не виплачуеться процент (В/В);
• облк^аци найвищо! якост!, за яким процент не сплачуеться (Саа/ССС).
До ринкових обл1гацш належать казначейсью векселя, казначейсью ноти, казначейсью обл1гацп. Основну частину неринкових обл1гацш склада-ютъ заощаджувальш обл1гаци. У структур1 загалъного обсягу державних об-л1гацш у сучасних ринкових кра!нах ринков1 обл1гацп складають 70-80 %. На РЦП ринков1 державш обл1гаци володдать найвищою лшвщшстю та рейтингом. Казначейсью бшети або казначейсью векселя е шструментами грошового ринку, оскшьки мають термш погашення до 1 року. Казначейсью бшети володдать найвищою лшвщшстю { вважаються сурогатами грошей, проте е пор1вняно низькодохщними. На РЦП казначейсью бшети випускае централь-ний банк, а значну частину 1х емюи споживають комерцшш банки для фор-мування власних резерв1в.
Казначейсью ноти е державними зобов'язаннями (строком вщ 2 до 25 роюв). У структур! загального обсягу державних цшних папер1в 1х частина перевищуе половину. Казначейсью обл1гаци е довгостроковими державними зобов'язаннями (строком вщ 5 до 30 роюв) з р1внем дохщност вщ 3 до 15 % р1чних. Властивост ринкових обл1гацш дають змогу 1х використовувати для конверси коротко- та середньострокових обл1гацш у довгостроков1 { навпаки, що забезпечуе можливють управлшня державним б1ржам. Розподш р1зних вид1в обл1гацш здшснюеться таким чином, щоб процентш платеж! розподшя-лись р1вном1рно, а лшвщтсть цшних папер1в не змшювалась.
На РЦП обертаються лише ринков1 обл1гаци, яю можуть вшьно купу-вати та продавати. На частку ринкових обл1гацш припадае у сучасних ринкових економжах бшя 70 % вщ загально! 1х юлькость Неринков1 обл1гаци не обертаються на РЦП, а лише дають можливють отримувати процентний дохщ.
Обл1гаци мюцевих оргашв влади дедал1 бшьше впливають на форму-вання попиту на каштал, що пов'язано з загальною тенденщею делегування багатьох функцш держави на р1вень окремо! територи. Переважно м1сцев1 ор-гани влади здшснюють запозичення при створенш великих швестицшних проекпв. Законодавство багатьох сучасних ринкових кра!н дае можливють мюцевим органам влади здшснювати запозичення в нацюнальних або шозем-них швестор1в через випуск обл1гацш. За своею надшшстю обл1гаци мюце-вих оргашв влади поступаються лише державним обл1гащям.
Мунщипальш обл1гацп е р1зновидшстю мюцевих, яю випускаються переважно для фшансування розвитку комунально! шфраструктури. Обл1га-ци на первинному та позаб1ржовому РЦП мають прюритетне значення. Мож-ливост використання обл1гацш дозволяють забезпечити фшансовими ресурсами з меншим ризиком. Акщя е видом цшних папер1в без встановленого строку об1гу, який св1дчить про певну участь у статутному фонд1 акцюнерно-го товариства, тдтверджуе права на участь у його управлшш { дае право на участь на одержання частини прибутку у вигляд1 дивщенд1в { участь при розподш майна при його лжвщаци [1].
На вщмшу вщ шших вид1в цшних папер1в акщя характерна дольови-ми фшансовими вкладеннями у каштал акцюнерного товариства. Частина вартост акцш (пакета акцш) у загальнш вартост компанп визначае фшансов1
та юридичнi можливостi ïx власника. Одшею з найбiльш суттевих функцiй акцш е перерозподiл власностi, що здшснюеться внаслiдок переходу контрольного пакету акцш. У сучасних ринкових економшах процес перерозпо-дiлу власностi переважно зосереджений на фшансових бiржаx. Мехашзм функцюнування фондових бiрж забезпечуе визначення ринковоï цiни акцiй та ïx переxiд до найбiльш ефективного власника.
Для оцiнки мiри використання акцш i вкладення коштiв в акцюнерний капiтал у сучасних економiкаx використовуеться система показниюв, серед яких:
• змша ринково1 капiталiзацiï;
• кшьшсть укладених угод з акщями;
• середня варт1сть одте1 угоди з акщями;
• кшьшсть акцiй, що котируються на нацiональниx та свггових бiржаx;
• кшьшсть компанiй, що доходять до лiстингу;
• загальний обсяг торгiвлi акцiй;
• швидюсть обiгу акцiй.
Частка акцiонерного кашталу у сучасних економiкаx е досить дивер-сифiкованою. Так, частка кашталу за рахунок емiсiï акцiй у Фшляндн -47,6 %, ЮАР - 56,6 % i Япони - 1,4 %, що свщчить про вiдсутнiсть прямо1' залежностi вщ рiвня розвитку нацiональноï економiки. Проте зростае мобшь-нiсть акцiонерного кашталу та його функцюнальш можливостi [2].
Широк можливостi використання акцш у рiзниx господарських ситу-ащях привело до ix значно!" диверсифжацп щодо напрямiв використання. У найбшьш загальному виглядi акци подiляються на звичайш та привiлейованi. Звичайнi акци дають можливiсть лише на участь у розподш прибутку та в управлшш, а у випадку банкрутства дае лише загальш права на майно. При-вшейоваш акци надають ïx власникам переваги при отриманш дивiдендiв та розподiлi майна. За прившейованими акцiями випускають стабiльний i зазда-легiдь обумовлений розмiр процента незалежно вiд прибутку компанй. Проте, власники прившейованих акцiй не беруть учасл в управлiннi.
1менш акцй можна вважати ознакою недостатньо розвиненого РЦП, тому, що вони обмежують вшьний обмiн цiнниx паперiв. Акцй на пред'явни-ка володшть високою мобiльнiстю i вiльно обертаються без будь-яко1' рее-страцй', що може дестабшзувати РЦП. Поxiднi цшш папери виникли в розви-нутих кра1'нах для забезпечення потреб економiчного розвитку. У сучаснiй еко-номiчнiй науцi поxiднi цiннi папери переважно визначаються як дерiвативи.
У сучасних економжах постiйно зростають масштаби використання дерiвативiв. Автор зазначае, що сутшстю дерiвативiв е те, що це фiнансовi iнструменти, iнвестицiйна вiддача яких залежить вiд тих iнструментiв, вщ яких вони походять, тобто ïx дiяльнiсть залежить вiд дiяльностi шших фiнан-сових активiв. Дерiвативами можна визначити як строковi контракти мiж по-купцем та продавцем, серед яких: опцюни, ф,ючерснi контракти, свопи та пов'язаш дерiвативи. Використання кожного з дерiвативiв залежить вiд мети, яку ставить той чи шший учасник економiчниx вiдносин [3].
Поширення дерiвативiв на РЦП було активним у 70-80 рр. ХХ ст. та мало переважно спекулятивний характер. У використанш дерiвативiв особли-
во яскраво спостер^аеться фiктивна природа сучасних цшних паперiв. На ру-бежi 2000 р. загальний обсяг дерiвативiв перевищив 1000 трл. дол., що на порядок вище, нiж обсяг свгтового товарообороту. Бiльше 70 % ушх дерiвативiв обертаеться на фондових ринках провщних краш Заходу.
До найпоширешших дерiвативiв на РЦП вщносяться опцiони, фшан-совi ф'ючерси, варранти та депозитш розписки. Ринок дерiвативiв у сучасних економiкаx розвиваеться найбшьш динамiчно у зв'язку з розширенням попи-ту на бiльш гнучю фiнансовi iнструменти.
Опцiони е угодами, яю дають право вибору, що дае змогу ïx власни-кам купувати або продавати певну кшьюсть цшних паперiв протягом певного строку за фшансовою цiною. В опщях фiксуються цiни на весь строк до пев-ноï дати. К^м того, за опцiон сплачуеться певна премiя, яка складае цiну оп-цiона. Залежно вiд попиту та пропозици на РЦП визначаеться цша опцiона, яка може визначатися як "колл" або або "пут". Опцiни "колл" забезпечують отримання прибутку, коли акци купуються за фжсованою цшою (цiною ви-конання опцiону) i продаються за бшьш високою цшою. Опцюн "пут" дае право його власнику в майбутньому продати за фжсованою цшою, що стра-хуе його вщ наслiдкiв зниження цш.
Меxанiзм формування опцiонiв на РЦП дае змогу балансувати коли-вання цш на акци та iншi фiнансовi iнструменти за часом ïx виконання та ïx дохщшстю. Розмiр преми по опцiону, крiм того, залежить вщ рiвня процен-тних ставок та напряму ïx динамжи.
Фiнансовi ф'ючерси е завданням або контрактом на кушвлю або продаж унiфiкованоï кiлькостi цiнниx паперiв за цiною, визначеною на момент укладання угод на певну дату в майбутньому. Використання ф'ючерЫв дае змогу здшснювати хеджирування (страхування на випадок шдвищення цiни). Особливiсть ф'ючерсних контрактiв полягае в тому, що на РЦП продавщ не во-лодiють у момент укладання угод цшними паперами, а лише використовуеться рiзниця цiн на дату вкладання та фiксованою цiною. На РЦП ф'ючерсш контракти можуть перепродуватися, що робить ïx зручним шструментом для регу-лювання фiнансового строку в умовах коливання ринковоï кон'юнктури.
Варрант е цiнним папером, який дае право його власнику для прид-бання в майбутньому за заздалепдь визначеною цшою певну кшьюсть реаль-них цшних паперiв. Варранти можуть продаватись окремо вщ цшних папе-рiв, з якими вони випущеш i дають покупцевi додаткову можливють придба-ти у майбутньому додаткову кшьюсть цшних паперiв за нижчою цшою у ви-падку зростання ïx курсу. Варранти мають перевагу порiвняно з опцюнами, яю дiють протягом лише декiлькоx мюящв. Термiн дй варрантiв сягае до 20 роюв, а у деяких випадках не обмежуеться.
Квазщшш папери у США та розвинутих економжах активно проника-ють на РЦП, де ïx роль та значення постшно зростае. Процеси секьюретизацп охоплюють борги корпорацш та держави, внаслщок чого на РЦП залучають-ся кредитш iнструменти, якi не представляютя якогось певного власника, проте можуть перепродаватись та служити шструментами залучення кош^в. До найпоширенiшиx видiв квазщшних паперiв у США вiдносяться депозитш сертифжати, векселя, бони.
Заощаджувальш сертифжати пов'язаш з1 значним розвитком банювсь-кого сектора та залученням вклад1в. За сво!м зм1стом е письмовим св1дчен-ням банювського закладу, яке дае право вкладнику по заюнченню визначено-го строку на отримання депозиту разом з процентами по ньому. У випадку дострокового повернення кошт1в вкладнику виплачуеться менший процент. Депозитш сертифжати, як правило, е великими заощаджувальними сертифь катами, яю можуть передаватись за допомогою передавальних напиЫв. На РЦП сертифжати реал1зуються на фондовш б1рж1, а також через позаб1ржо-вий ринок. Широке розповсюдження дютало застосування комерцшних та банювських вексел1в на РЦП для продажу та перепродажу, що дае змогу на-копичувати значш кошти. За своею суттю у вексел1в бшьше спшьних ознак з банкнотами, шж з цшними паперами.
Лггература
1. Економ1чний словник-довщник/ За ред. С.В. Мочерного. - К.: Бешта, 1995. -
С. 15.
2. Шапран Н. Сучасш тенденци св1тового ринку акцш.// Ринок цшних папер1в Украши, 2003. - № 11-12. - С. 41-48.
3. Савчун Н. Роль похщних цшних папер1в у економ1чному розвитку суспшьства// Ринок цшних папер1в Украши, 2004. - № 1-2. - С. 51-55.
УДК 630*228, 630*531, 630*536 Доц. М.П. Горошко, канд. с.-г. наук;
ст. викл. 1.С. 1льтв- УкрДЛТУ
ПОР1ВНЯННЯ МОРФОЛОГО-ТАКСАЦШНО1 СТРУКТУРИ
МАРГШАЛЬНИХ БУЧИН
Виконано nopiB^Hra таксацшно'1 та морфолопчно'1 структур маргшальних бу-кових лiсoстанiв у прських та piвнинних умовах. Отpиманi результати вказують на порушення природно'1 структури та пoдiбнiсть вивчених насаджень.
Ключов1 слова: структура насаджень, мopфoлoгiя, редукцшне число, ранг дерева.
Doc. M.P. Goroshko; senior teacher I.S. Ilkiv - USUFWT
Comparison of structure of marginal boucnyaciv morphological-fixedness the price
Comparison is executed of fixedness the price and morphological structures of marginalnih boucovih lisostaniv in terms mountain and flat. The got results specify on violation of natural structure and similarity of the trained planting.
Keywords: structure of stands, morphology, reduction number, grade of tree.
У другш половит ХХ ст. л1сов1 насадження Прикарпаття стали об'ек-тами багатьох наукових та виробничих експерименлв [1], внаслщок яких ix природна структура зазнала значних змш [2, 3, 5]. Серед насаджень основних л1сотв1рних порщ Заходу Украши техногенного впливу зазнали також i буко-в1 люостани. Тому одним 1з напрямюв наукових дослщжень кафедри люово!" таксаци та люовпорядкування УкрДЛТУ е вивчення мopфoлoгiчнoi i такса-цiйнoi структур букових насаджень на стацюнарних пробних площах, що зростають на межi природного ареалу бука люового.
