CC BY
3
Вуксан Вуко Мiтрович, Президент асощацц шеф-KyxapÍB Черногорп, ректор, Академiя гостинносп та окремого бiзнесy HEC, Jadranski put BB, Sveti Stefan, Montenegro, 85315 E-mail: koydelekne@desos.com
Вашка Грувер, астрант, Педагогiчний коледж Мiчиганського державного утверситету, Erickson Hall, 134, East Lansing, MI 48824-1034 ,
УДК 658.1.001.76(477)
DOI: 10.15587/2313-8416.2019.168779
Ф1НАНСОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ШНОВАЦШНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 П1ДПРИ€МСТВ УКРА1НИ
© I. В. Руденко, Н. О. Постольна, О. М. Голованова, Т. М. Приходько, В. П. Золотоверха
Проанал1зовано витрати на HayKoei до^дження в Укра'М у nорiвняннi з iншими державами ceimy. Зроблено висновок, що тновацшна дiяльнicmь в УкраМ та ii фiнaнcове забезпечення характеризуются досить високим ступенем невизнaченоcmi й ризику i потребують актив1зацИ Проведена о^нка динамi-ки джерел фтансування iнновaцiйноi дiяльноcmi втчизняних тдприемств i ix структури протягом 2010-2017 роюв. Доведено, що тновацшна дiяльнicmь в Укра'ш фтансуеться переважно за рахунок вла-сних кошmiв. Вiдзнaчено значне зменшення фiнaнcyвaння iнновaцiй шоземними твесторами. Запропоно-вано напрямки aкmивiзaцii тновацшно-твестицшно'1' дiяльноcmi в Укра'М
Ключовi слова: тновацшна дiяльнicmь, фтансове забезпечення, тдприемства, джерела, розвиток, структура, твестицп, aкmивiзaцiя
1. Вступ
£вропейський вибiр Укра!нсько! держави на шляху штеграцп у високотехнолопчне конкурентне середовище зумовлюе потребу у формувант та за-провадженш шновацшно! моделi розвитку, яка мае сприяти високим темпам сталого економiчного зрос-тання, модертзацп суспшьства. Це дасть можливють забезпечити конкурентоспроможшсть нацюнально! економшн, щдвищить експортний потенщал кра!ни у световому науково-технолопчному простора
Завдяки безперервному впровадженню шнова-цiй iндустрiально розвиненi кра!ни змiнюють масштаб i структуру виробництва. 1нновацп здiйснюють великий вплив на яшсть життя, взаемини людей, !х ставлення до довк1лля. «Зважаючи на нинiшне загос-трення глобальних еколопчних проблем напевне мо-жна стверджувати, що подальший прогрес людства забезпечить застосування екологiчно чистих, безввд-ходних технологш, розробка яких можлива лише на основi здiйснення науково-технiчних дослщжень та розвитку iнновацiйного тдприемництва» [1].
1нновацшний етап розвитку нерозривно пов'язаний з пошуком джерел фiнансування та тд-вищенням ефективностi використання фшансових важелiв. Зважаючи на дефiцит фшансових ресурав, який притаманний нинiшнiй економiчнiй ситуаци в Укра!т, питання фшансового забезпечення шновацшно! дiяльностi тдприемств е дуже актуальними i потребують подальших дослвджень.
2. Лiтературний огляд
Дослвдженнями аспектiв шновацшно! дiяльно-сл займаються як зарубiжнi, так i вiтчизнянi вченi. Вагомий внесок у розв'язання ще! проблеми зробили фахiвцi, як1 у своему дослiдженнi охарактеризували
модель iнновацiйного розвитку та и нацiональнi осо-бливостi, а також виявили суперечностi шновацшно-го процесу в Украíнi [1]. Дослщжували ключовi проблеми фiнансування шновацшно! дiяльностi ветчиз-няних промислових тдприемств також i iншi вченi. Вони визначили оргашзацшш форми тдтримки ш-новацшно! дiяльностi та надали рекомендаци щодо використання власних фiнансових ресурав суб'ектiв господарювання [2]. 1ншим науковцем було здшсне-но аналiз фшансового забезпечення шновацшно! дiя-льностi щдприемств Укра!ни та наголошено на необ-хiдностi фiскального стимулювання iнновацiйно! дiя-льностi пiдприемств, пiдвищення рiвня баншвського кредитування та венчурного фiнансування [3].
Можливосп розширення джерел власних фь нансових ресурсiв пiдприемств для активiзацi! !х ш-новацiйно! дiяльностi висветлено у наступному дос-лiдженнi [4]. Використання позабюджетних джерел фiнансування в частит спрямування iнвестицiйного потенцiалу фшансових установ в шновацшний про-цес та кредитування шновацшних проекпв досль джено науковцями у наступнiй робот [5]. Ними ак-центовано увагу на заходах непрямого стимулювання iнновацiйно! дiяльностi.
Наступним науковцем запропоновано концеп-туальну модель iнновацiйно! стратегi! Укра!ни та охарактеризовано сутнiсть !! складових стосовно стратегiчних напрямк1в. Крiм того, визначено перед-умови !! реалiзацi! [6]. Досить змiстовно, на нашу думку, наступний автор систематизував фактори мшро-середовища, як1 впливають на iнновацiйну активнiсть щдприемств, та запропонував статистичнi показники, що дають змогу провести оцiнювання.
Слiд зазначити, що у роботах зарубiжних уче-них звертаеться увага на проблему впливу рiзних
джерел фiнансування на чутливiсть шновацшно! дгя-льностi. Деякi з них вважають, що найбiльш чутте-вою шновацшна дiяльнiсть е для малих i новостворе-них пiдприемств з високими темпами економiчного розвитку [7]. Аналопчш науковi погляди щодо впли-ву змiни грошових потокiв на чутливють шновацш-но! дiяльностi шдприемств спостерiгаються у роботах шших науковцiв [8, 9].
Науковi розробки цих та iнших авторiв мютять серйознi напрацювання щодо питань фшансового за-безпечення iнновацiйноi дiяльностi. Проте ряд проблем, пов'язаних з активiзацiею шновацшного розвитку, не знайшли свого остаточного вирiшення. В умовах швидкоплинного науково-технiчного прогре-су вони знову постають в шших аспектах, оскшьки економiка е динашчною системою, яка постiйно по-роджуе новi проблеми, що потребують наукового ви-рiшення. Необхiдно своечасно аналiзувати можливi джерела фiнансування iнвестицiй, яш мають найбь льший вплив на обсяги шновацшно! дiяльностi. Це й обумовило актуальнють обрано! теми дослвдження.
3. Мета i задачi дослвдження
Метою статтi е аналiз сучасного стану фшансового забезпечення шновацшно! дгяльносп шдпри-емств в Украш, виявлення iснуючих проблемi роз-робка пропозицш щодо його покращення.
Вщповвдно до мети були поставленi таю задача
1. проаналiзувати витрати на науковi дослвджен-ня в Укра!т у порiвняннi з iншими державами свггу;
2. оцiнити динамiку джерел фшансування ш-новацiйноi дiяльностi впчизняних пiдприемств i !х структуру;
3. запропонувати шляхи активiзацii фшансово-го забезпечення шновацшно! дiяльностi пiдприемств Украши.
4. Аналiз сучасного стану фiнансового забезпечення шновацшноТ дiяльностi в УкраТш та можливостi його покращення
Масштаб фшансування наукових дослiджень е одним з найважливших показникiв у розвитку нацюна-льного науково-технiчного й шновацшного потенцiалу. Свiтовий досвiд свiдчить, що вплив впчизняного науко-во-технiчного й шновацшного потенщалу на сощально-еконо]Мчний розвиток краши значною мiрою залежить вiд частки внугрiшнього валового продукту (ВВП), яка витрачаеться на науковi дослiдження. Вiдомо, що лише за рiвня витрат, який перевищуе 1,7 % ВВП, наука дшс-но починае впливати на розвиток економши. Законом Украши "Про наукову i науково-технiчну даяльтсть" передбачено бюджетнi асигнування на науку i науково-техтчну дiяльнiсть у розмiрi не менше 1,7 ввдсотка валового внутршнього продукту Украши [10]. У £вро-пейському Союзi згiдно зi стратепею «£вропа 2020» бу-ла визначена мета збшьшити валовi витрати на науковi дослiдження з 2 % до 3 % ВВП [11].
Щд час дослвдження була зроблена порiвняль-на характеристика витрат на виконання дослiджень i розробок у ВВП зарубiжних краш та Украши (рис. 1).
Як показало дослщження, частка цих витрат в Украш е однiею з найменших серед краш свiту. За даними 2016 року вона склала 0,48 %. В той час як часткаобсягувитрат на НДР у ВВП краш £С-28 у се-редньому становила 2,03 %.
Бiльшою за середнючасткавитрат на досль дження та розробкибула у Швецй' - 3,25 %, Австри -3,09 %, Нiмеччинi - 2,94 %, Дани - 2,87 %, Фiнляндii -2,75 %, Бельгл - 2,49 %, Франци - 2,25 %; меншою - у Латвп, Румуни, Кiпрi, Мальтi, Болгарй' та Словаччнш (вiд 0,44 % до 0,79 %) [12].
Латтая Укра'ша Румушя Юпр Мальта Болгар1я Польща Угорщша Словешя
ес-28
Н1дерланди Норвегтя 1сландя Франц1я Бельгтя Фшляндя Дан1я Кмеччина Австр1я Швещя
0,5
1,5
2,5
3,5
0
1
2
3
phc. 1. ^acTKa BHTpaT Ha BHKoHaHHa gocnigxeHb i po3po6oK y BBn 3apy6i®HHx KpaiH Ta yKpaiHH y 2016 роцi, %
(c^opMoBaHo Ha 0CH0Bi [12])
Це goBogHTb, ^o npo6neMa Hane®Horo $rnaH-coBoro 3a6e3neneHHa HayKH b yKpaiHi e aKTyanbHoro Ta BHxogHTb 3a Me®i HayKoBoi' nno^HHH h Ha6yBae eKo-hommhoto 3HaneHHH.
Cnig 3a3HanHTH, ^o gna nigcuneHHa iHHoBa^ft-hoi aKTHBHocTi Ta iHHoBa^HHo-iHBecTH^HHoi' npHBa6-nHBocTi ypagoM 6yna po3po6neHa CTpaTeria iHHoBa^ft-Horo po3BHTKy yKpaiHH Ha 2010-2020 poKH b yMoBax rno6ani3a^HHHx BHKnHKiB, pe3ynbTaTaMH peani3a^i' aKoi MaMTb CTaTH:
- yraepgxeHHa iHHoBa^HHoi' Mogeni eKoHoMin-Horo h co^anbHoro po3BHTKy yKpaiHu;
- nigBH^eHHa e^eKTHBHocTi BHKopucTaHHa iH-
TeneKTyanbHoro noTeH^any KpaiHu;
- nocuneHHa KoHKypeHTocnpoMo^Hocri Ha^o-HanbHoi eKoHoMiKH;
- gocarHeHHa cTa6inbHoro CTanoro po3BHTKy h noKpa^eHHa go6po6yTy rpoMagaH.
npoTe, aK noKa3ano gocnig®eHHa,iHHoBa^HHi прoцecн b eкoнoмiцi He Ha6ynu BaroMHx MacmTa6iB, a KinbKicTb nignpueMcTB, ^o BnpoBagxyMTb iHHoBa^i', npogoBxye 3MeHmyBaTHca 3 koxhhm pokom (3apa3 ix nacTKa CTaHoBHTb 16,2 % [13], ^o MeHme b 3-4 pa3H, Hi® b iHHoBa^HHo-po3BHHyTHx KpaiHax), ToMy ronoBHa MeTaCTpaTerii Mae KoHKpeTHe KinbKicHe BH3HaneHHa: nigBH^HTH go 2020 poKy BnnHB iHHoBa^ft Ha eKoHoMi-HHe 3pocTaHHa yKpaiHH b 1,5-2 pa3H [14].
BigoMo, ^o «(^rnaHcoBe 3a6e3neneHHa HayKoBoi i HayKoBo-TexHinHoi gianbHocTi b yKpaiHi 3giäcHroeTbca
3a paxyHoK KomTiB gepxaBHoro Ta мicцeвнx 6rog®eriB, KomTiB ycTaHoB, oprarn3a^H Ta nignpHeMcTB, BiTHH3-HaHHx Ta iHo3eMHHx 3aMoBHHKiB po6iT, rpaHTiB, iHmHx gxepen, He 3a6opoHeHHx 3aKoHoM» [10]. npH ^oMy gna po3BHHeHHx KpaiH GBponH Ta CfflA xapaKTepHa KoM6iHoBaHa Mogenb ^rnaHcoBoro 3a6e3neneHHa, aKa BKnMnae npH6nH3Ho ogHaKoBHH o6car ^rnaHcoBHx pe-cypciB aK 3 gep®aBHHx, TaK i 3 npHBarao-KoMep^HHHx gxepen [15].
AHani3 crpyKTypH gxepen ^rnaHcyBaHHa iHHo-Ba^HHoi' gianbHocTi b yKpaiHi (Ta6n. 1, pHc. 2), noKa-3aB, ^o b 2010 p. iHHoBa^HHa gianbHicTb ^rnaHcyBana-ca 3a paxyHoK:
1) KomTiB gepxaBHoro 6rog®eTy - Ha 87,0 MnH. rpH. (1,1 % 3aranbHoi cyMH);
2) BnacHHx KomTiB nignpHeMcTB - Ha cyMy 8045,5 MnH. rpH. (59,4 % go 3aranbHoro o6cary ^rnaHcy-BaHHa);
3) KomTiB iHo3eMHHx iHBecTopiB - Ha cyMy 2411,4 MnH. rpH. (30,0 %);
4) iHmHx gxepen ^rnaHcyBaHHa - Ha cyMy 771,9 MnH. rpH. (^o cTaHoBHTb 9,6 %) [13].
AHani3 gHHaMiKH gxepen ^iHaHcyBaHHa cBig-HHTb, ^o npoTaroM 2011-2015 poKiB icToTHo 3pocTa-na nacTKa ^rnaHcyBaHHa iHHoBa^ft 3a paxyHoK Bnac-HHx KomTiB (3 52,9 go 97,2 %, To6To Ha 44,3 BigcoT-kobhx nyHKTH). 3a ocTaHHi gBa poKH BoHa 3MeHmuna-ca Ha 12,7 BigcoTKoBHx nyHKTH i cKnana y 2017 poцi - 84,5 %.
Ta6nuua 1
^®epena ^rnaHcyBaHHa iHHoBa^HHoi' gianbHocTi npoMHcnoBHx nignpHeMcTB (2010-2017 pp.) (MnH. rpH.) (c^opMo-
BaHo Ha ocHoBi [13])
flxepena ^rnaHcyBaHHa 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017
Yctoro, y ToMy HHcni 3a paxyHoK KomriB 8045,5 14333,9 11480,6 9562,6 7695,9 13813,7 23229,5 9117,5
BnacHHx 4775,2 7585,6 7335,9 6973,4 6540,3 13427,0 22036,0 7704,1
gepxaBHoro 6rog®eTy 87,0 149,2 224,3 24,7 344,1 55,1 179,0 227,3
iHo3eMHHxiHBecTopiB 2411,4 56,9 994,8 1253,2 138,7 58,6 23,4 107,8
iHmuxgxepen 771,9 6542,2 2925,6 1311,3 672,8 273,0 991,1 1078,3
120
100
80
60
40
20
2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017
iHmi iHo3eMHi 6rog®eT BnacHi
Phc. 2. CrpyKTypa gxepen ^rnahcybahha iHHoBa^HHoi' gianbHocTi 3a 2010-2017 pp. (c^opMoBaHo Ha ocHoBi [13])
0
Щодо фiнансування iнновацiйноi дiяльностi за рахунок коштiв Державного бюджету, то цей рiвень продовжуе залишатися дуже низьким (у 2015 й
2016 роках, вщповвдно, становив 0,4 i 0,77 %, а у
2017 рощ - 2,49 %).
Отриман показники свiдчать, що iнновацiйна д1яльшсть в Украiнi фiнансуеться переважно за рахунок власних кошпв. Державне фшансування стано-вить лише 2,5 %. Якщо розглядати дану проблему бшьш детально, можна зробити висновок, що в цшо-му фшансування шновацш за рахунок власних кош-тiв мало тенденцiю до зростання з 2011 по 2015 рж, пiсля чого спостерiгалося поступове змен-шення власного фiнансування промисловими тдпри-емствами Укра!ни свое! iнновацiйно! д1яльностг
Привертае до себе увагу значне зменшення фь нансування iнновацiй шоземними швесторами. Так, у 2010 рощ це фшансування становило 30 %. Що е до-статньо високим показником. У 2011 рощ воно май-же було припинено (0,4 %). Протягом 2012-2013 рр. шоземш швестори почали вщновлювати фшансуван-ня iнновацiйно! дiяльностi, довiвши !х частку до 13,1 %, тсля чого знов вщбулося рiзке припинення фь нансування iнновацiй в Украíнi.
Ми це пов'язуемо з недовiрою iнвесторiв та високими iнвестицiйними ризиками у зв'язку з початком военних дш в Укра!ш та антитерористичних операцiй.
5. Результати досл1дження
Проведене дослщження показало, що фшансо-ве забезпечення шновацшно! д1яльносп в Укра!ш е багатогранним процесом, пов'язаним з управлшням капiталом щодо залучення рiзних його видiв. Тому полiтика фшансування шновацшно-швестицшно! дь яльностi потребуе комплексного подходу до вивчен-ня. Так, на нашу думку, на сьогодш необхщним е ви-рiшення питань, пов'язаних iз своечасною дiагности-кою ефективносп дгючо! на пiдприемствi полгтики фiнансування. Особливо це важливо в умовах досить нестшкого становища ринково! ситуацi! в Украíнi i необхвдшстю швидкого реагування й адаптацi! до вимог ринку.
Якщо дшча полiтика фiнансування шновацшно! дiяльностi виявилася неефективною, то необхвдно оптимiзувати джерела фiнансування. Для цього, зок-рема, можна запропонувати:
- розробку комплексних iнвестицiйних проекпв на державних та репональних рiвнях;
- створення неприбуткових шституцш, якi б сприяли залученню шоземних iнвестицiй;
- запровадження iнвестицiйних податкових кашкул в прiоритетних напрямках тощо.
6. Висновки
1. Проаналiзовано витрати на науковi досль дження в Укра!ш в порiвняннi з шшими державами свiту. Визначено, що частка цих витрат в Украïнi у 2016 рощ становила 0,48 %. Це дуже низьке значення у порiвняннi з аналогiчним показником зарубiжних кра!н, як! входять до £вропейського Союзу. Це довело, що проблема фшансового забезпечення шновацшно! д1яльносп в Укра!ш е актуальною i потребуе вирiшення.
2. Була проведена оцшка динамiки джерел фь нансування iнновацiйно! д!яльносп вичизняних тдприемств i !х структури. Результати дослвджень показали, що основним джерелом фiнансування шновацшно! д1яльносп в Укра!ш залишаються власнi кош-ти. Державне фiнансування протягом останшх рок!в зб№шилося, але продовжуе бути занадто низьким. Протягом останнiх рошв вщбулося рiзке зменшення фiнансування шновацшно! д!ялъносп в Укра!нi шо-земними швесторами. Таким чином було зроблено висновок, що шновацшна д1яльшсть в Укра!ш та ï! фiнансове забезпечення потребують активiзацiï.
3. Враховуючи свгговий досвщми запропону-вали шляхи активiзацiï фшансового забезпечення ш-новацшно! д!ялъносп тдприемств Укра!ни, зокрема, розробку комплексних швестицшних проекпв на державних та репональних р!внях, розширення типо-во! структури джерел фшансування шновацшно-швестицшного розвитку пiдприемств Укра!ни тощо. Це дозволить швидко та ефективно впроваджувати та комерцiалiзувати шновацп, забезпечуючи високу ре-нтабельнiсть шновацшно! д!яльностг
Летература
1. Зянько В. В., Стфанова I. Ю., Зянько В. В. 1нновацшна д!яльшсть пiдприемств та ïï фшансове забезпечення в умовах трансформацшних змш економiки Украши: моногршф!я. Вшниця: УШВЕРСУМ-Вшниця, 2015. 172 с.
2. Возняк Г. В., Кузнецова А. Я. 1нновацшна д!яльшсть промислових тдприемств та способи ïï фшансування в Укра-ïm: моногршф!я. Ки!в: УБС НБУ, 2007. 183 с.
3. Почтовюк А. Б. Фiнансове забезпечення шновацшно! дшльносл тдприемств в сучасних умовах // Науковий вк-ник Полтавського унiверситету економжи i торгшлг 2016. № 3 (75). С. 133-140.
4. Колодяжна I. В., Борблж К. Е. Джерела фшансування шновацшно! дшльносп тдприемств Украши // Економжа i суспшьство. 2017. № 9. С. 448-453.
5. Фшансове забезпечення шновацшного розвитку Укра!ни: монографш / Диба М. I., Юркевич О. М., Майорова Т.
B., Власова I. В. та ш; ред. Диба М. I., Юркевич О. М. Ки!в: КНЕУ, 2013. 425 с.
6. Федулова Л. I. Концептуальна модель шновацшно! стратеги Укра!ни // Економжа i прогнозування. 2012. № 1.
C. 87-100.
7. Alti A. How Sensitive Is Investment to Cash Flow When Financing Is Frictionless? // The Journal of Finance. 2003. Vol. 58, Issue 2. P. 707-722. doi: http://doi.org/10.1111/1540-6261.00542
8. Agca Ç., Mozumdar A. The impact of capital market imperfections on investment-cash flow sensitivity // Journal of Banking & Finance. 2008. Vol. 32, Issue 2. P. 207-216. doi: http://doi.org/10.1016/j.jbankfin.2007.02.013
9. Ascioglu A., Hegde S. P., McDermott J. B. Information asymmetry and investment-cash flow sensitivity // Journal of Banking & Finance. 2008. Vol. 32, Issue 6. P. 1036-1048. doi: http://doi.org/10.1016/j.jbankfin.2007.09.018
10. Про наукову i науково-техтчну дяльшсть: Закон Украши № 848-VIII. 26.11.2015. URL: https://zakon2.rada.gov.ua/ laws/show/848-19 (Дата звернення: 02.02.2019)
11. Сщенко В. Р. !нновацшна модель розвитку £С - вщ Шсабонсько! стратеги до «Свропи 2020» // Проблеми шова-цiйно-iнвестицiйного розвитку. 2011. № 1. С. 113-126.
12. Статистичний з6!рник «Наука та шновацшна дшльшсть» за 2017 рж. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/ druk/publicat/Arhiv_u/16/Arch_nay_zb.htm (Дата звернення: 03.02.2019)
13. Офщшний сайт Державно! служби статистики Украши. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/ (Дата звернення: 02.02.2019)
14. Постанова Верховно! Ради Украши «Про Рекомендаци парламентських слухань на тему: «Стратепя шновацшно-го розвитку Укра!ни на 2010-2020 роки в умовах глобалiзацiйних виклиюв» № 2632-VI. 21.10.2010. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2632-17 (Дата звернення: 03.02.2019)
15. Руденко I. В., Постольна Н. О., Голованова О. М. Фшансове забезпечення шновацшно! д!яльносп в Украшг Проблеми та перспективи розвитку тдприемництва: мат. XII М1жнар. наук.-пр. конф. Харюв: ХНАДУ, 2018. С. 158-160.
Рекомендовано до публгкацИ' д-р екон. наук Нестеренко О. О.
Дата надходження рукопису 09.04.2019
Руденко 1нна BÏKTopibHa, кандидат економiчних наук, доцент, Циклова комгая управлшня та адмшст-рування, Харк1вський торговельно-економiчний коледж Кшвського нацюнального торговельно-економiчного унiверситету, вул. Клочшвська, 202, м. Харкав, Укра!на, 61045 E-mail: innazin1791@gmail.com
Постольна Нaтaлiя Олексaндрiвнa, викладач, Циклова комгая управл1ння та адмшютрування, Харшв-ський торговельно-економiчний коледж Кшвського нацiонального торговельно-економiчного ушверси-тету, вул. Клочшвська, 202, м. Харшв, Укра!на, 61045 E-mail: ya.nataliya.postolnaya@gmail.com
Голованова Олена МиколаУвна, викладач, Циклова комю!я управлiння та адмiнiстрування, Харшвсь-кий торговельно-економiчний коледж Кшвського нацiонального торговельно-економiчного ушверсите-ту, вул. Клочшвська, 202, м. Харшв, Укра!на, 61045 E-mail: ivanovaelena0912@gmail.com
Приходько Тетяна МиколаУвна, заввдувач вiддiлення, Вiддiлення економiки, управлшня та адмшютру-вання, Циклова комю!я управлшня та адмiнiстрування, Харшвський торговельно-економiчний коледж Кшвського нацiонального торговельно-економiчного унiверситету, вул. Клочшвська, 202, м. Харшв, Укра!на, 61045 E-mail: tanya_150378@ukr.net
Золотоверха Вiкторiя Петрiвнa, викладач, Циклова комю!я управлшня та адмшютрування, Харшвський торговельно-економiчний коледж Кшвського нацюнального торговельно-економiчного унiверситету, вул. Клочшвська, 202, м. Харшв, Укра!на, 61045 E-mail: vika_chibisova@ukr.net
