CC BY
9
УДК 330.341.1
МЕТОДИЧН1 П1ДХ0ДИ ЩОДО АКТИВ1ЗАЦ111ННОВАЦ1ЙНОГО ПОТЕНЦ1АЛУ
п!дприемотвА
© 2017 БЕРВЕНО О. в., АРТАМОНОВА А. Ю.
УДК 330.341.1
Бервено О. В., Артамонова А. Ю. Методичнi пiдходи щодо активiзацii iнновацiйного потенщалу тдприемства
Метою cmammi е розробка теоретичных положень i практичних рекомендаций щодо метод/в управлшня та актив/зацИ шновацйного потен^алу тдприемств. Оцнювання шновацшного потенц/алупдприемства слд проводитизрзнихпозицй, зурахуванням ecixзовшшшхiвнутр'шшхможли-востей тдприемства здйснювати iнновацiйну д'яльн'кть. Система управл'шня iнновацiйною д'тльшстю та реалiзацiею шновацшного потен^алу на тдприемстт повинна бути т'кно вплетена в загальний менеджмент тдприемства. Активiзацiя шновацшного потен^алу тдприемства перед-бачае прийняття цшоi системи стратегiчниx ршень, якi нацлено на створення найб'шьш сприятливих умов реал'ваци шновацшного потен^а-лу з отриманням запланованих результат'ю. Система активiзацiiнновацшного потенцюлу повинна виробити низку органiзацiйниx рШень щодо взаемодПелемент'ю самого тновацшноео потенцалу в процес здшснення iнновацiйноiд'тльностi та взаемодПнновацшного потен^алу з ншими тдсистемами пдприемства. Результати цих оргатзацшних ршень багато в чому зумовлюють результативнсть iнновацiйноi д'тльностi тдпри-емства.
Ключов'! слова:iнновацi¡, iнновацiйна Ыяльтсть, iнновацiйний потен^ал пдприемства, iнновацiйнийменеджмент, стратегя активiзацii. Ббл.: 17.
Бервено Оксана Володими^вна - доктор економiчниx наук, доцент, професор кафедри менеджменту та публiчного управл'тня, Хармвський торговельно-економiчний 'тститут Ки/вського нацонального торговельно-економiчного утверситету (пров. Отакара Яроша, 8, Харщ 61045, Украна)
E-mail: bervenooksana@gmail.com
Артамонова Альона Юрнвна - магстр, Харювський торговельно-економiчний 'нститут Ки/вського нацонального торговельно-економiчного ун-верситету (пров. Отакара Яроша, 8, Харщ 61045, Укра/на)
УДК 330.341.1
Бервено О. В., Артамонова А. Ю. Методические подходы
к активизации инновационного потенциала предприятия
Целью статьи является разработка теоретических положений и практических рекомендаций по методам управления и активизации инновационного потенциала предприятий. Оценку инновационного потенциала предприятия следует проводить с разных позиций, с учетом всех внешних и внутренних возможностей предприятия осуществлять инновационную деятельность. Система управления инновационной деятельностью и реализацией инновационного потенциала на предприятии должна быть тесно вплетена в общий менеджмент предприятия. Активизация инновационного потенциала предприятия предусматривает принятие целой системы стратегических решений, которые нацелены на создание наиболее благоприятных условий реализации инновационного потенциала с получением запланированных результатов. Система активизации инновационного потенциала должна выработать ряд организационных решений по взаимодействию элементов самого инновационного потенциала в процессе осуществления инновационной деятельности и взаимодействия инновационного потенциала с другими подсистемами предприятия. Результаты этих организационных решений во многом предопределяют результативность инновационной деятельности предприятия. Ключевые слова: инновации, инновационная деятельность, инновационный потенциал предприятия, инновационный менеджмент, стратегия активизации. Библ.: 17.
Бервено Оксана Владимировна - доктор экономических наук, доцент, профессор кафедры менеджмента и публичного управления, Харьковский торгово-экономический институт Киевского национального тор-гово- экономического университета (пер. Отакара Яроша, 8, Харьков, 61045, Украина)
E-mail: bervenooksana@gmail.com
Артамонова Алена Юрьевна - магистр, Харьковский торгово-экономический институт Киевского национального торгово-экономического университета (пер. Отакара Яроша, 8, Харьков, 61045, Украина)
UDC 330.341.1
Berveno O. V., Artamonova A. Yu. The Methodical Approaches to Activation of Innovative Potential of Enterprise
The article is aimed at developing theoretical provisions and practical recommendations on methods of management and activation of innovative potential of enterprises. Assessment of innovative potential of enterprise should be carried out from different positions, taking into consideration all external and internal possibilities of enterprise as to carrying out an innovation activity. The system of management of innovation activity and implementation of innovative potential at enterprise should be closely woven in the general management of the enterprise. Activation of innovative potential of enterprise foresees adoption of the whole system of strategic decisions, which are aimed at creation of the most favorable conditions for implementation of innovative potential with obtaining of planned results. The system of activization of innovative potential should develop a number of organizational decisions on interaction of elements of the most innovative potential in the process of innovation activity and cooperation of innovative potential with other subsystems of the enterprise. Results of these organizational decisions in many respects determine efficiency of innovation activity of the enterprise.
Keywords: innovations, innovation activity, innovative potential of enterprise, innovation management, strategy of activation. Bibl.: 17.
Berveno Oksana V. - D. Sc. (Economics), Associate Professor, Professor, Department of Management and Public Administration, Kharkiv Institute of Trade and Economics of Kyiv National University of Trade and Economics (8 Otakara Yarosha Lane, Kharkiv, 61045, Ukraine) E-mail: bervenooksana@gmail.com
Artamonova Alyona Yu. - Master, Kharkiv Institute of Trade and Economics of Kyiv National University of Trade and Economics (8 Otakara Yarosha Lane, Kharkiv, 61045, Ukraine)
Переход нацюнально! економiки на iнновацiйний шлях розвитку е однieю з найактуальшших проблем, для вирiшення яко! необхiдний глибокий аналiз основних факторiв, що здатнi сприяти або, на-впаки, стримувати швидке i яюсне впровадження нових iнформацiйно-технологiчних i управлшських рiшень у господарське життя. Ефективний розвиток нацюналь-ного господарства та окремих господарюючих суб'ектiв неможливий без виршення важливого завдання забез-печення шновацшного спрямування господарсько! дь яльност та зростання шновацшно! активностi на вск ланках виробничого процесу.
Сьогоднi пiдприемства стають бкьш залежними вiд ефективного використання нововведень. Успшне впровадження iнновацiй сприяе зростанню економiчних показникiв дiяльностi та змщненню конкурентоспро-можностi пiдприемств. Проблема активiзацií шновацшно! дiяльностi тiсно пов'язана з проблемою формування i ефективного використання шновацшного потенщалу, яка е нарiжною у сучасних економiчних вцносинах. Економiчне вiдставання пiдприемств Украши, у тому чи^ в iнновацiйнiй сфер^ вiд пiдприемств економiч-но розвинених краш свiту гальмуе !х розвиток, стримуе можливост стiйкого економiчного зростання, знижуе !х конкурентоспроможнiсть на свитому та нацюналь-ному ринках. Все вищезазначене, що додатково обтя-жуеться складною макроекономiчною кон'юнктурою, зазначае необхцшсть та високу практичну значущiсть науково-методичних розробок у напрямку шновацшно-го розвитку вггчизняних пiдприемств.
Починаючи iз засновника наукових дослiджень iнновацiйних процейв Й. Шумпетера, широке коло на-уковцiв дослiджувало рiзноманiтнi питання забезпечен-ня шновацшно! дiяльностi на макро- та мiкрорiвнях. Окремим аспектам зазначено! проблеми присвячено чисельнi науковi розробки сучасних зарубiжних i вп1-чизняних учених: I. Ансоффа, О. Амош^ М. Войнаренко, А. Гальчинського, I. Герчиково!, А. Гриньова, В. Гейця, А. Гриценко, П. Друкера, А. Портера, С. Тютюнниково!, Л. Федулово!, Р. Фостера, С. Чеботара, С. Ягудша. Незва-жаючи на чисельш дослiдження за цiею проблематикою, слц зазначити, що коло питань, пов'язаних iз категорiею «iнновацiйний потенцiал шдприемства», на сьогоднi ще не отримало свого концептуального завершення. Рiзно-маштшсть трактувань цiеl категори ускладнюе розроб-ку пiдходiв i методiв управлшня iнновацiйним потенщ-алом пiдприемства.
Практична значущкть у сучасних умовах госпо-дарювання формування, розвитку та активiзацi! шнова-цiйного потенцiалу укра!нських шдприемств актуалiзуе необхiднiсть комплексних розробок методичних шд-ходiв щодо активiзацi! шновацшно! дiяльностi укра!н-ських пiдприемств. Метою стати е розробка теоретич-них положень i практичних рекомендацiй щодо методiв управлiння та активiзацi! шновацшного потенщалу шд-приемств.
Аналiз останнк дослцжень iз проблематики ш-новацiйного потенщалу шдприемств дозволяе видкити чотири основш пiдходи до трактування сутностi шновацшного потенщалу шдприемства. Першим, найбкьш
поширеним пiдходом е ресурсний, зпдно з яким по-няття шновацшного потенщалу трактуеться як сукупшсть ресурсiв, необхiдних для здiйснення шновацшно! дiяльностi пiдприемства. При цьому визначення авто-рiв вiдрiзняються складом ресурйв. Так, окрiм матерь альних, фшансових, iнформацiйних, науково-технiчних ресурсiв, додатково видкяють виробничi й штелекту-альнi ресурси [1], кадровi й iнфраструктурнi ресурсш складовi [2]. На наш погляд, розглядаючи iнновацiйний потенцiал як сукупшсть рiзних видiв ресурсiв (матерь альш, фiнансовi, iнтелектуальнi, iнформацiйнi та ш.), що необхiднi для здiйснення шновацшно! дiяльностi, авто-ри нiвелюють рiзницю мiж категорiями «потенцiал шд-приемства» та «iнновацiйний потенцiал пiдприемства», крш того, залишають поза увагою проблему ефективного використання цих ресурйв.
Другий пiдхiд до визначення шновацшного потенщалу - це його характеристика через заходи готовност до шновацшно! дшльносй [3]. Вiн виходить iз оцiнки можливостей створення та реалiзацi! нововведень влас-ними силами шдприемства, отримання патенпв i лщен-зiй на винаходи тощо.
Третш шдхк, що тiсно взаемопов'язаний iз по-переднiм, визначаеться здатнiстю шдприемства розро-бляти та реалiзовувати шновацшш проекти [4]. У цьому визначенш одночасно враховуються наявнi у шдприемства потенщ! до шновацшно! дшльносй та його ресурс-нi можливостЬ Так, Ю. Левченко пропонуе розглядати шновацшний потенцiал пiдприемства як сукупшсть шновацшних ресурсiв у взаемозв'язку iз чинниками й умовами оптимального використання цих ресурйв iз урахуванням тих орiентирiв шновацшно! дiяльностi, що матимуть позитивний вплив на його стан i зростання конкурентоспроможност пiдприемства у цкому [5].
Четвертий пiдхiд до трактування поняття шновацшного потенщалу розглядаеться з точки зору сукуп-ност можливостей пiдприемства в шновацшнш сферi. Наприклад, С. Чоботар особливе значення у складi шновацшного потенцiалу пiдприемства надае невикориста-ним, iнодi прихованим можливостям, що наявш на шд-приемствi i можуть бути використаннi для досягнення цкей iнновацiйного розвитку [6]. Представники цього шдходу одночасно оцiнюють готовнiсть оргашзащ! вирь шувати шновацшно! завдання, реалiзовувати iнновацiйнi проекти й управляти змшами. Ряд дослiдникiв розгляда-ють шновацшний потенщал п1дприемства як можливос-т забезпечити сприйняття i реалiзацiю нововведень, що стимулюють конкурентоспроможшсть пiдприемства та реалiзацiю його стратегiчних цкей i завдань [7; 8].
Кожний iз зазначених вище пiдходiв видiлено за актуалiзацiею одше! зi складових шновацшного потенщалу шдприемства. Однак бкьш комп-лексним, з нашо! точки зору, мае бути оцшювання ш-новацшного потенцiалу з рiзних позицiй з урахуванням уси зовшшни i внутршни можливостей пiдприемства здiйснювати iнновацiйну дiяльнiсть. На основi ште-гращ! цих пiдходiв автори ряду останнiх дослцжень [9-11] пропонують оцiнювати iнновацiйний потенщал шдприемства.
До таких узагальнюючих визначень можна взнести трактування шновацшного потенцiалу як здатнос-тi системи до трансформаци фактичного стану речей в новий, ефективне використання якого уможливлюе перехiд вц приховано! можливостi до явно! реальности тобто вiд традицiйного стану - до нового [12]. У цьо-му визначеш iнновацiйний потенцiал розглядаеться як здатшсть системи доз мши, удосконалення.
Ми погоджуемося з думкою А. Костерево!, яка трактуе шновацшний потенцiал пiдприемства як ед-шсть трьох основних компонентiв: ресурсно! складово!, що характеризуе можливiсть використання наявних ресурсiв пiдприемства для створення шновацш; вну-трiшньо! складово!, що е функцюнальним елементом, який забезпечуе ефектившсть iнновацiйного процесу; результативно! складово!, що вцбиваеться на результатах шновацшного процесу [13]. Виходячи з такого ви-значення iнновацiйний потенцiал виступае складовою частиною системи потенцiалу шдприемства з певними додатковими властивостями, що являють собою плц-не шдгрунтя iнновацiйно! дiяльностi. Таким чином, ми пропонуемо розглядати шновацшний потенщал шдприемства як синергш складових потенщалу пiдприемства, яку спрямовано на реалiзацiю стратеги iнновацiйного розвитку пiдприемства.
Управлшня iнновацiйним потенцiалом, як вiрно зазначають дослцники, е складовою частиною шновацшного менеджменту i спрямовано на розробку та ре-алiзацiю шновацшних стратегiй, на основi яких забез-печуеться конкурентоспроможнiсть i сталий розвиток шдприемства [14; 15]. Основою шновацшних стратегш шдприемства виступають т потенцшних можливостi, що в подальшому трансформуються в його шновацшш конкурентнi переваги.
Управлшсью заходи з активiзацi! шновацшного потенщалу шдприемства передбачають реалiза-щю цко! низки завдань, тiсно пов'язаних iз базо-вими функцшми менеджменту:
+ планування iнновацiйно! дiяльностi (орiента-цш мiсi! i стратегiчних цкей пiдприемства на iнновацi!, визначення стратепчних напрямкiв iнновацiйно! дiяльностi та постановка цкей по кожному з них, вибiр оптимально! шновацшно! стратеги розвитку); + органiзацiя iнновацiйно! дiяльностi (структурна адаптацш органiзацi! пiд потреби шновацшно! дшльносп, ресурсне забезпечення безпе-рервностi iнновацiйного процесу); + мотивацш учасникiв iнновацiйно! дiяльностi (забезпечення безперешкодних умов проведен-ня творчого процесу на вск структурних шд-роздках);
+ контролювання результат iнновацiйно! дь яльностi (систематична оцшка ефективностi кожного етапу iнновацiйного процесу на шд-приемствi).
Вважаемо, що вся система управлшня шновацш-ною дшльшстю та реалiзацi! iнновацiйного потенщалу на
пiдприемствi повинна бути тксно вплетена в загальний менеджмент шдприемства. Ткьки таким шляхом система управлшня шновацшним потенцiалом пiдприемства мае досягти найбкьш обгрунтованих результатiв.
Aктивiзацiя iнновацiйного потенцiалу шдпри-емства передбачае прийняття цко! системи стратегiчних ршень, якi нацiлено на створення найбкьш сприятливих умов реалiзацil iнновацiйного потенщалу з отриманням значних результапв. З огля-ду на мiсце цих ршень у загальнш системi менеджменту шдприемства та посл^довносп !х реалiзацi! в системi активiзацi! шновацшного потенщалу можна систематизувати таи ршення й сформувати !х логiч-ну посл^довшсть.
Перша група стратегiчних ршень - вибiр доц!ль-ного для шдприемства напряму формування i розвитку шновацшного потенщалу та планування його змктовно! складово!. Такий вибiр ткно пов'язано з процедурами стратегiчного сегментування ринку, аналiзу ринкового оточення шдприемства. Результатами цих процедур мае стати обгрунтування сфер дшльносп та галузей засто-сування iнновацiйного потенцiалу. Для цього шдпри-емство мае ощнити можливостi задоволення нових сус-пкьних потреб за рахунок впровадження в^дповкних iнновацiй; можливостi диверсифiкацi! господарського портфеля; очжуваш фiнансово! результати (ефектив-шсть, рентабельнiсть).
Результатом ретельного аналiзу зовншнього се-редовища пiдприемства з метою активiзацil iннова-цiйного потенцiалу е обгрунтування тих стратепчних напрямив шновацшно! дшльносп, якi призведуть до отримання стшкого довгострокового iнновацiйного результату. Стратепчне управлiння iнновацiйним потен-щалом пiдприемства передбачае також обгрунтування його змктовних аспектiв, тобто:
^ загальних принципiв i напрямкiв активiзацi! шновацшного потенщалу шдприемства з видь ленням характерних його особливостей; + загальних пiдходiв до формування потрiбного складу iнновацiйного потенцiалу пiдприемства; + загальних рiшень про масштаби розвитку iнно-вацiйного потенцiалу.
У процей планування, безумовно, мають бути вра-хованi тi обмеження, якi характеризують сучасний стан шдприемства та його ринкове оточення. 1нновацшний потенщал повинен формуватися i розвиватися вцповк-но до дшчо! в цей момент мга! пiдприемства, пiдтри-мувати короткостроковi та довгостроковi цiлi господа-рювання, перебувати в межах прийнято! стратеги розвитку шдприемства. 1нновацшний потенщал мае бути спрямований на таю напрями шновацшно! дшльносп, що здатш:
+ розширяти та поглиблювати ринковий простiр
пiдприемства; ^ пiдвищувати рiвень загально! рентабельностi
та фiнансово! стшкосп пiдприемства; ^ формувати гнучкий господарський портфель шдприемства;
+ ефективно взаемодЬяти з уже реалiзованими видами дЬяльностЬ пiдприемства.
Як зазначають дослiдники, розкриття шновацш-ного потенщалу пiдприемства залежить вiд шновацш-ного клЬмату, що трактуеться як сукупнЬсть факторiв зовнiшнього середовища, що визначають доцLльнiсть здiйснення iнновацiй i здЬйснюють вплив на iнновацiйну дiяльнiсть шдприемства [16]. Саме тому таке важливе значення мае правильне врахування можливостей зо-внiшнього середовища.
Проаналiзована вище група стратегiчних рiшень характеризуе змЬстовну сторону iнновацiйного потенцiалу з точки зору його доцЬльностЬ щодо внутршнк iнтересiв i особливостей пiдприемства. Це, в першу чергу, обумовлено тим, що правильно сформо-ваний шновацшний потенцiал зумовлюе ймовiрнiсне досягнення визначених стратегiчних i економiчних ре-зультатiв, однак при цьому його створення i вiдповiдне пЬдтримання вимагае значних додаткових витрат усЬх видiв ресурсiв. У зв'язку з цим i сама стратегiя активЬза-ц11 iнновацiйного потенцiалу, i процеси його створення i розвитку повиннЬ враховувати особливостi функцюну-вання пЬдприемств, що мае особливе значення в умовах посткризового розвитку.
1нновацшний потенцiал виступае матерЬально-технiчною, iнформацiйною та творчою основою шновацшно! дiяльностi, тому процес його планування вимагае чiткого визначення тих ресурсЬв, що е в розпорядженнЬ пiдприемства та можуть бути залучен ззовнi без виходу за межi можливостей пiдприемства. На цш основi мае бути розроблена стратегЬя оновлення i розвитку ресурсно! бази шдприемства, що враховуватиме плановi масштаби шновацшно! дiяльностi.
Динамiка шновацшного розвитку залежить вiд якостi шновацшного потенщалу, правильного визначення перспективних напрямкЬв розвитку i формування на цш основi шновацшно! полiтики. Важливим фактором визначення довгострокових перспектив i прiоритетiв iнновацiйного розвитку пiдприемства е використання методiв Форсайта [17].
Друга група стратепчних рiшень - це обгрунту-вання адекватно! органiзацi! шновацшного потенщалу з урахуванням можливостей його адаптаци до змш. З точки зору системного пЬдходу iнновацiйний потенщал пiдприемства являе собою сукупнiсть рiзного роду ре-сурсiв, необхiдних i достатнк для досягнення поставлено! мети - здшснення необхiдних масштабiв i темпiв iнновацiйно! дiяльностi iз заданими критерiями 'й ефек-тивностЬ. Це вимагае певно! органiзацi! якЬсно рЬзно-рiдних елементiв iнновацiйного потенщалу у виглядi самостiйно! пiдсистеми, а також адаптаци и у структуру бЬльш складно! системи - шдприемства.
Таким чином, активiзацiя iнновацiйно! дЬяльнос-тi та формування iнновацiйного потенщалу, нацЬлено-го на вiддачу, вимагають розробки особливих пiдходiв i методiв органiзацiйного забезпечення iнновацiйностi пiдприемства. Базовим принципом прийняття ршень у галузi органiзацi! iнновацiйного потенцiалу е мЬнЬмум
змiн у всЬх аспектах дшльносп господарюючого суб'екта при збереженнi його мЬсЬ!, проголошених цЬлей i загаль-но! стратег!!.
Ц
може про
'ей принцип може бути реалiзований тЬльки шляхом використання синергетичних ефектiв ,на рiвнi органiзацiйних рiшень. На практицi це зоявлятися в декЬлькох основних напрямах орга-нiзацiйних дiй. По-перше, це максимальне використання технологiчно! бази шдприемства шляхом вдосконален-ня структури основних фондiв, збЬльшення Ьнтенсив-ностi !х використання, забезпечення гнучкостi техно-логЬчного процесу i можливостi нарощування наявного техшчного та технологiчного потенцiалу. По-друге, це мшмальш змiни iснуючо! оргашзацшно!, в тому числi виробничо!, структури шдприемства шляхом створення тимчасових або постшно дiючих автономних орга-нiзацiйних модулiв (венчурних пiдроздiлiв тощо), що створюватиме умови для швидко! та ресурсозберЬгаю-чо! адаптаци структури до динамiчно мiнливих зовнЬш-нЬх умов. По-трете, це мiнiмальнi змши в структурi постачальникiв i максимально можливе збереження клЬентури, що забезпечуе бЬльш високий рiвень надЬй-ностЬ функцiонування пiдприемства, мiнiмiзуе можливi господарськЬ ризики та забезпечуе своечасне i достатне фiнансування iнновацiйно! дiяльностi.
Третя група стратепчних ршень - це реалiзацiя мотивацшних установок до шновацшно! дiяльностi пiдприемства. Бiльшiсть дослiдникiв шновацшно! дЬ-яльностi сходяться на думцЬ про те, що головним стри-муючим фактором iнновацiйно! активностi господарю-ючих суб'ектiв Ь робЬтниюв е вЬдсутнЬсть або недостат-не фшансування з боку держави, регюнальних оргашв управлЬння, приватних ЬнвесторЬв Ь вЬдсутнЬсть коштЬв на розвиток у самого шдприемства. Тобто отримання достатнЬх додаткових фшансових ресурсЬв з будь-яких джерел е Ьстотним мотивом для розгортання та активЬ-заци шновацшно! дЬяльностЬ на пЬдприемствЬ.
Проте доступнЬсть фшансових ресурсЬв е не единим стимулом шновацшно! дшльносп, врахування яких сприятиме створенню ефективного механЬзму мотива-ци шновацшно! активность всЬх учасникЬв шновацшно-го процесу. ОкрЬм фшансування, дЬевими механЬзмами мотивацЬ! шновацшно! дЬяльностЬ для робЬтникЬв висту-пають творча реалЬзацЬя, перспективи розвитку, задо-волешсть змЬстом пращ, !! результативнЬсть тощо, а для шдприемства - можливостЬ забезпечення стЬйких кон-курентних позицЬй, сталий розвиток, результативнЬсть Ь майбутш перспективи.
Четверта група стратегЬчних ршень у системЬ активЬзаци шновацшного потенщалу шдприемства - це розробка методЬв мониторингу його стану та перспектив розвитку. 1нновацшна дЬяльнЬсть - це створення нових знань Ь перетворення !х на шновацш. Результати отримання нових знань Ь впровадження !х забезпечуватимуть ккьюснЬ та яюсш змЬни у дЬяльностЬ шдприемства. По-точна оцЬнка ефективностЬ цих змш матиме визначальне значення для отримання саме таких результатЬв, на якЬ розраховуе пЬдприемство за результатами шновацшно!
дшльностЬ Все це висувае на перший план проблему регулярного мошторингу стану шновацшного потенщалу й ефективност його використання в поточнiй дшльност пiдприемства. При цьому монiторинг повинен виршу-вати два самостiйних, але логiчно пов'язаних завдання: оцiнка стану шновацшного потенщалу та ступеня його в1дпов1дносп висунутим критершм; оцiнка результатив-ностi використання iнновацiйного потенцiалу (досягнут з його допомогою результати шновацшно! дiяльностi).
Таким чином, послiдовна реалiзацiя управлш-ських рiшень щодо формування, розвитку та активiза-ци шновацшного потенщалу шдприемства забезпечить найбкьш ефективш результати iнновацiйно! дiяльностi, спрямованi на реалiзацiю загально! стратеги розвитку шдприемства. На цш основi можливо одночасно забез-печити якiсне удосконалення шновацшного потенщалу та його плцну реалiзацiю в забезпеченнi сталого розвитку шдприемства.
ВИСНОВКИ
Вих1дною позицiею у системi управлшня шновацш-ним потенщалом повинен стати всебiчний аналiз реального та потенцшного ринкового простору з метою вияв-лення можливих i прийнятних для пiдприемства напрям-кш його формування та подальшого розвитку. Результати такого аналiзу дозволять спланувати склад шновацшного потенщалу та його масштаби. При цьому обмеженнями повинш виступати: дюча мшш шдприемства, довгостро-ковi цiлi, та сформована стратегш розвитку.
Система активiзацi! шновацшного потенщалу повинна виробити низку оргашзацшних ршень щодо взаемоди елеменпв самого iнновацiйного потенцiалу в процей здiйснення iнновацiйно! дiяльностi та взаемоди iнновацiйного потенцiалу з iншими шдсис-темами пiдприемства. Результати цих оргашзацшних ршень багато в чому зумовлюють результатившсть ш-новацiйно! дiяльностi шдприемства. В системi активiза-ци шновацшного потенщалу повинна бути реалiзована функцш мотиваци як адекватна реакцш системи на зо-внiшнi характеристики, що перешкоджають або, навпа-ки, сприяють збереженню i змiцненню конкурентних i економiчних позицiй пiдприемства. Регулярне отри-мання в достатньому обсязi шформащ! щодо зовнш-нього оточення необхцне для прийняття вiдповiдних рiшень щодо стимулювання iнновацiйно! дiяльностi.
Функцш контролювання мае бути реалiзована у виглядi поточного монiторингу стану та результатив-ностi використання iнновацiйного потенцiалу шдприемства. Результати мошторингу забезпечують зворотний зв'язок у системi управлiння шляхом надання шформаци про ефектившсть прийнятих ранiше управлiнських рiшень у галузi iнновацiйно! дiяльностi. Таким чином, загальний контур системи стратегiчного управлшня формуванням i активiзацiею iнновацiйного потенщалу шдприемства буде мати замкнутий цикл, починаючи з визначення мети та закшчуючи забезпеченням зво-ротного зв'язку. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Шульгiна Л. М., Юхименко В. В. Сучасн концепцп стратепчного управлшня шновацшним розвитком п1дпри-вмства. Маркетинг i менеджмент шновацш. 2011. № 3, Т. 2. С. 79-84.
2. Войнаренко М. П., Скалюк Р. В. 1нновацмний потен-ц1ал промислових тдпривмств: сутшсть, структура, особли-вост1 оцшки та перспективи розвитку. Вкник Хмельницького национального ун'шерситету. Економ'чн науки. 2008. № 1 (2). С. 7-12.
3. Бабаева А. А. Инновационный потенциал в условиях кризиса. Экономика и бизнес: теория и практика. 2017. № 4, Т. 1. С. 24-27.
4. Голубев А. В., Полтшша О. П. Методичний пщхщ до оцшювання шновацшноТ привабливосп пщпривмства в су-часних умовах розвитку економки УкраТни. URL: http://www. rusnauka.com/26_NII_2009/Economics/52110.doc.htm
5. Левченко Ю. Г. Сутнiсть та складовi шновацшного потенщалу пiдпри£мства. Науков'1 прац НУХТ. 2012. № 43. С. 57-61.
6. Чоботар С. В. 1нновацшний потенщал пщпри£мства. URL: http://www.confcontact.com/Okt/18_Chebot.htm
7. 1ванова К. В., Громова Я. А. Технолопя оцiнки гар-монiйностi складових iнновацiйного потенцiалу пщпри£мств. Вкник Хмельницького нацюнального ун'шерситету. Економ'щш науки. 2009. № 6, T. 3. С. 233-237.
8. Петрович Й. М., Прокопишин-Рашкевич Л. М. 1н-новацiйний потенцiал управлiння оргашзацкю: монографiя. Львiв: Вид-во «Львiвська полггехнка», 2010. 184 с.
9. Радзiвiло I. В. Механiзм формування iнновацiйного потенцiалу промислового пiдпри£мства: структуризацiя та щентифкащя елементiв. URL: http://www.economy.nayka.com. ua/?op=1&z=1295
10. Родiонова I. В. Оцiнка рiвня та напрями пiдвищення шновацшного потенщалу пiдпри£мств легкоТ промисловостi. Вкник Хмельницького нацюнального ун'шерситету. Економ'чн науки. 2012. № 4 (2). С. 193-196.
11. Гурочкша В. В. 1нновацшний потенщал пщпри£м-ства: сутшсть та система захисту. Економ'ша: реали часу. 2015. № 5 (21). С. 51-57.
12. Фролова З. В. Аналiз шновацшного потенщалу як шструмент формування стратеги розвитку тдпри£мства. Тео-ретичн'1 i практичш аспекти економiки та штелектуально\ власност'кз&рникнауковихпраць. Вип. 1. Т. 3. С. 225-228.
13. Костерева А. В. Инновационный потенциал как фактор увеличения уровня конкурентоспособности предприятия. URL: http://vectoreconomy.rU/images/publications/2017/9/ economicsmanagement/Kostereva.pdf
14. Кузьмак О. I. Управлшня шновацшним потенщалом тдпри£мства. Глобальн'1 та нац'юнальн'1 проблеми економiки. URL: http://global-national.in.ua/archive/5-2015/95.pdf
15. Захарченко В. I., Коракова Н. М., Меркулов М. М. 1нновацмний менеджмент: теорiя i практика в умовах транс-формацп економiки: навч. поаб. КиТв: Центр учб. лiт., 2012. 448 с.
16. Яненкова I. Г., Бабкова-Пилипенко Н. П. Ыновацш-ний потенщал пiдпри£мства: складовi та фактори впливу. На-уковий огляд. 2015. № 14. С. 63-71
17. Тютюнникова С. В., Бервено О. В. Социально-экономический механизм активизации инновационной деятельности. Инновационное развитие экономики: предпринимательство, образование, наука: сб. науч. ст. Мн.: ГИУСТ БГУ, 2017. C. 149-152.
o
REFERENCES
Babayeva, A. A. "Innovatsionnyy potentsial v usloviyakh krizisa" [Innovative potential in a crisis]. Ekonomika i biznes: teoriya i praktika. Vol. 1, no. 4 (2017): 24-27.
Chobotar, S. V. "Innovatsiinyi potentsial pidpryiemstva" [Innovative potential of the enterprise]. http://www.confcontact. com/Okt/18_Chebot.htm
Frolova, Z. V. "Analiz innovatsiinoho potentsialu yak instrument formuvannia stratehii rozvytku pidpryiemstva" [Analysis of innovative potential as a tool for forming a strategy for enterprise development]. Teoretychni i praktychni aspekty ekonomiky ta in-telektualnoi vlasnosti. Vol. 3, no. 1: 225-228.
Holubiev, A. V., and Poltinina, O. P. "Metodychnyi pidkhid do otsiniuvannia innovatsiinoi pryvablyvosti pidpryiemstva v suchas-nykh umovakh rozvytku ekonomiky Ukrainy" [Methodical approach to assessing the innovative attractiveness of the enterprise in the current conditions of economic development of Ukraine]. http:// www.rusnauka.com/26_NII_2009/Economics/52110.doc.htm
Hurochkina, V. V. "Innovatsiinyi potentsial pidpryiemstva: sutnist ta systema zakhystu" [Innovative potential of the enterprise: the essence and the system of protection]. Ekonomika: realii chasu, no. 5 (21) (2015): 51-57.
Ivanova, K. V., and Hromova, Ya. A. "Tekhnolohiia otsinky har-moniinosti skladovykh innovatsiinoho potentsialu pidpryiemstv" [Technology of estimation of harmony of components of innovative potential of enterprises]. Visnyk Khmelnytskoho natsionalnoho universytetu. Ekonomichni nauky. Vol. 3, no. 6 (2009): 233-237.
Kostereva, A. V. "Innovatsionnyy potentsial kak faktor uveli-cheniya urovnya konkurentosposobnosti predpriyatiya" [Innovative potential as a factor of increasing the level of competitiveness of an enterprise]. http://vectoreconomy.ru/images/publications/2017/9/ economicsmanagement/Kostereva.pdf
Kuzmak, O. I. "Upravlinnia innovatsiinym potentsialom pidpryiemstva" [Management of the innovative potential of the enterprise]. Hlobalni ta natsionalni problemy ekonomiky. http://global-national.in.ua/archive/5-2015/95.pdf
Levchenko, Yu. H. "Sutnist ta skladovi innovatsiinoho potentsialu pidpryiemstva" [The essence and components of the innovation potential of the enterprise]. Naukovi pratsi NUKhT, no. 43 (2012): 57-61.
Petrovych, I. M., and Prokopyshyn-Rashkevych, L. M. Innovatsiinyi potentsial upravlinnia orhanizatsiieiu [Innovative potential of organization management]. Lviv: Vyd-vo «Lvivska politekhnika», 2010.
Radzivilo, I. V. "Mekhanizm formuvannia innovatsiinoho potentsialu promyslovoho pidpryiemstva: strukturyzatsiia ta identyfikatsiia elementiv" [Mechanism of formation of innovative potential of industrial enterprise: structuring and identification of elements]. http://www.economy.nayka.com.ua/?op= 1&z=1295
Rodionova, I. V. "Otsinka rivnia ta napriamy pidvyshchennia innovatsiinoho potentsialu pidpryiemstv lehkoi promyslovosti" [Assessment of the level and directions of improvement of innovative potential of light industry enterprises]. Visnyk Khmelnytskoho natsionalnoho universytetu. Ekonomichni nauky, no. 4 (2) (2012): 193-196.
Shulhina, L. M., and Yukhymenko, V. V. "Suchasni kontseptsii stratehichnoho upravlinnia innovatsiinym rozvytkom pidpryiem-stva" [Contemporary concepts of strategic management of enterprise innovation development]. Marketynh i menedzhment inno-vatsii vol. 2, no. 3 (2011): 79-84.
Tyutyunnikova, S. V., and Berveno, O. V. "Sotsialno-ekonom-icheskiy mekhanizm aktivizatsii innovatsionnoy deyatelnosti" [Social and economic mechanism of activation of innovative activity]. In Innovatsionnoye razvitiye ekonomiki: predprinimatelstvo, obrazo-vaniye, nauka, 149-152. Minsk: GIUST BGU, 2017.
Voinarenko, M. P., and Skaliuk, R. V. "Innovatsiinyi potentsial promyslovykh pidpryiemstv: sutnist, struktura, osoblyvosti otsinky ta perspektyvy rozvytku" [Innovative potential of industrial enterprises: the essence, structure, features of evaluation and development prospects]. Visnyk Khmelnytskoho natsionalnoho universytetu. Ekonomichni nauky, no. 1 (2) (2008): 7-12.
Yanenkova, I. H., and Babkova-Pylypenko, N. P. "Innovatsiinyi potentsial pidpryiemstva: skladovi ta faktory vplyvu" [Innovative potential of the enterprise: components and factors of influence]. Naukovyiohliad, no. 14 (2015): 63-7.
Zakharchenko, V. I., Korsikova, N. M., and Merkulov, M. M. Innovatsiinyi menedzhment: teoriia i praktyka v umovakh trans-formatsii ekonomiky [Innovation Management: Theory and Practice in the Transformation of the Economy]. Kyiv: Tsentr uchb. lit., 2012.
O Q_
<C
CQ O
<
S
U
176 BI3HECIHQOPM № 12 '2017
www.business-inform.net
