CC BY
44
УДК 339.72
ФЖАНООВА ЗАЛЕЖИЮТЬ УКРА1НИ В1Д КРЕДИТ1В MiЖHAPОДHИX 0PrAHi3AUIH
© 2014 КОНДУСОВА л. Ф., К1ПА М. О.
УДК 339.72
Кондусова Л. Ф., Kina М. О. Фiнансова залежнiсть УкраУни вiд кредитiв мiжнародних органiзацiй
Фнансова ceimoea криза, що почалася у 2008 р., торкнулась i Украни. На сьогодшшнш день, у зв'язкуз полтичною i економ'нною нестаб'шьтстю, Украна потребуе фшансування eidзаруб'жних фшансово-кредитних oргaнiзaцiй. Тому неoбхiдним ерозгляд питання в'дносно функ^й мiжнaрoд-них ф'шансово-кредитних оргатза^й щодо надання кредит'в кранам, як потребують допомоги. У статт'> розкрито сутнсть та роль МВФ, МБРР та ЕБРР у сучасних умовах м'жнародноi штеграци. Кожна кредитна установа мае своi умови кредитування, у данй статт'> наведено умови надання кредит'в вд МВФ. Також розглянуто сутнсть антикризового проекту Закону Украни «Про запоб'гання фшансовш катастрофi та створення передумов для екoнoмiчнoгo зростання в УкраЫ». Проанал'вовано умови отримання Украною кредит'в в'д мiжнaрoдних фнансово-кредитних oргaнiзaцiй та надано рекомендацИ щодо полпшення фшансового стану Украни.
Ключов'! слова:м'жнародний кредит, м'жнародт фшансово-кредитт oргaнiзaцi¡, М'жнародний валютний фонд, М'жнародний банкреконструк-цИ та розвитку. Табл.: 2. Шл.: 8.
Кондусова Лариса Федо^вна - кандидат екoнoмiчних наук, доцент, кафедра фнанав, Хартський нацональний екoнoмiчний утверситет iм. С. Кузнецу (пр. Ленна, 9а, Харщ 61166, Украна)
Кпа Марина Олександ^вна - кандидат екoнoмiчних наук, викладач, кафедра фiнaнciв, Хармвський нацональний екoнoмiчний утверситет iм. С. Куз-неця (пр. Ленна, 9а, Харщ 61166, Украна) E-mail: kuzya0409@mail.ru
УДК 339.72
Кондусова Л. Ф., Кипа М. А. Финансовая зависимость Украины от кредитов международных организаций
Финансовый мировой кризис, начавшийся в 2008 г., коснулась и Украины. На сегодняшний день, в связи с политической и экономической нестабильностью, Украина нуждается в финансировании от зарубежных финансово-кредитных организаций. Поэтому необходимым является рассмотрение вопроса относительно функций международных финансово-кредитных организаций по предоставлению кредитов странам, которые нуждаются в помощи. В статье раскрыта сущность и роль МВФ, МБРР и ЭБРР в современных условиях международной интеграции. Каждое кредитное учреждение имеет свои условия кредитования, в данной статье приведены условия предоставления кредитов от МВФ. Также рассмотрена сущность антикризисного проекта Закона Украины «О предотвращении финансовой катастрофы и создании предпосылок для экономического роста в Украине». Проанализированы условия получения Украиной кредитов от международных финансово-кредитных организаций и предоставлены рекомендации относительно улучшения финансового состояния Украины. Ключевые слова: международный кредит, международные финансово-кредитные организации, Международный валютный фонд, Международный банк реконструкции и развития. Табл.: 2. Библ.: 8.
Кондусова Лариса Федоровна - кандидат экономических наук, доцент, кафедра финансов, Харьковский национальный экономический университет им. С. Кузнеца (пр. Ленина, 9а, Харьков, 61166, Украина)
Кипа Марина Александровна - кандидат экономических наук, преподаватель, кафедра финансов, Харьковский национальный экономический университет им. С. Кузнеца (пр. Ленина, 9а, Харьков, 61166, Украина) E-mail: kuzya0409@mail.ru
UDC 339.72
Kondusova Larisa F., Kipa Maryna O. Financial Dependence of Ukraine on Loans from International Organizations
World financial crisis that began in 2008 has had impact on Ukraine as well. Today, due to political and economic instability, Ukraine needs funding from foreign financial organizations. Therefore it is necessary to consider the question of the functions of international financial and credit institutions to provide loans to countries that need help. The article deals with the nature and role of the IMF, IBRD and EBRD under the modern conditions of international integration. Each credit institution has its own credit terms; this article provides the conditions for granting loans from the IMF. The essence of anti-crisis draft of Law of Ukraine "On Prevention of financial catastrophe and creating prerequisites for economic growth in Ukraine" is also considered. The conditions for Ukraine to obtain loans from international financial organizations were analyzed and the recommendations to improve the financial situation in Ukraine were provided.
Key words: international loan, international financial organizations, the International Monetary Fund, the International Bank for Reconstruction and Development Tabl.: 2. Bibl.: 8.
Kondusova Larisa F.- Candidate of Sciences (Economics), Associate Professor,
Department of Finance, Kharkiv National Economic University named after
S. Kuznets (pr. Lenina, 9a, Kharkiv, 61166, Ukraine)
Kipa Maryna O.- Candidate of Sciences (Economics), Lecturer, Deparment
of Finance, Kharkiv National Economic University named after S. Kuznets
(pr. Lenina, 9a, Kharkiv, 61166, Ukraine)
E-mail: kuzya0409@mail.ru
За останш деккька роив в умовах ринку ми на бкь-шють питань дивимося по-новому: у тому чи^ на характер i принципи наших торгово-економiчних i фшансових в^носин iз зовншшм свггом. Мова йде про Мiжнародний валютний фонд i Мiжнародний банк рекон-струкци та розвитку.
Обидв щ оргашзацп мають статус спецiалiзованих закладш ООН, осккьки створювались по п ршенню на спе-щальнш валютно-фшансовш конференцп в липш 1944 р. у Бреттон-Вуда (США). За задумом, МВФ i МБРР повин-ш сприяти скоршому в^новленню свггово1 економши i торгшл^ як були серйозно п^рваш у результат Друго1
свггово! вшни. Банк - за рахунок надання довгострокових займш i кредипв i гарантування швестицш, Фонд - за рахунок стабшзаци валют, попередження незбалансованост плапжних балансш, усунення валютних обмежень, розви-ток системи багатостороннк розрахункш [1].
Членство у даних оргашзащях та виршення за 1х до-помогою фiнансово-економiчних проблем дозволить при-скорити та полегшити процес в^новлення народного гос-подарства та швидкими кроками тти по шляху сощально-економiчного прогрес [2].
Мгжнародш фiнансовi оргашзацц в^ддрають все б1льшу роль у мiжнародних економiчних в^носинах кра1н. Сьогодш
як нжоли Украша в умовах подиично! та фшансово1 кризи по-требуе кредитш м1жнародних оргатзацш. Так, наприклад до-помога фiнансово-кредитних iнститутiв УкраМ на 31.01.2014 р. склала [3]: бвропейський банк реконструкцп та розвитку -586305,73 тис. дол.. США, бвропейський 1нвестицшний Банк - 526550,83 тис. дол. США, Мiжнародний банк реконструкцп та розвитку - 3033939,48 тис. дол. США, Мгжнарод-ний Валютний Фонд - 3517156,2 тис. дол. США.
З того часу, коли Украша у 1992 р. стала членом Свь тового банку, вона отримала близько 7 млрд дол. США, яи було розподкено через 39 проекив i програм. Остання Стратепя партнерства з крашою (СПК), яка була розробле-на для Украши i затверджена Радою директорiв Свiтового банку 6 грудня 2007 р., охоплювала перюд 2008 - 2011 рр. У СПК визначено прюритети дiяльностi групи Светового банку через кредитування та швестици, аналiтичнi та кон-сультацiйнi послуги i технiчну допомогу, але обсяг програм Свiтового банку значно скоротився у поршнянш з СПК 2003 р. Стратепя передбачае надання позик обсягом 2 - 6 млрд доларш США протягом чотирьох роив, з щорiчним рiвнем кредитування в^пов^но до показниив продуктивности включаючи прогрес у сферi структурних реформ, ма-кроекономiчноl стабiльностi та полшшення впровадження iснуючих позик Свгтового банку.
Крiм того, Мiжнародна фшансова корпорацiя (МФК) продовжуе iнвестувати приватний сектор в УкраШ. Свiтовий банк за перюд 2008 - 2011 рр. надав позики на загальну суму близько 2,3 млрд дол. США, включаючи 450 млн дол. США, призначеш для кредитування фшансового сектора [4].
Стратепя партнерства з крашою на 2012 - 2016 рр. [5] покликана допомогти Украш домогтися прогре-су у сво1х економiчних реформах та штеграцп в 6С. Основною метою СПК е надання допомоги владi УкраШ створити новий суспкьний договiр, який перетворив би не-довiру у тдтримку реформ i зробив би уряд Украши бкьш пiдзвiтним та ефективним. У поточнш СПК кiлькiсть нових проекпв значно зменшено, що змушуе владу прикладати бкьше зусиль для тдвищення ефективностi координацп.
6БРР здшснюе свою дiяльнiсть у тiснiй спшпращ з iнституцiями i програми 6С, але на вiдмiну вiд програм, яи фiнансуе 6С, 6БРР фшансуе не тiльки технiчну допомогу, але спрямовуе прямi швестици в украшську економь ку. Загалом, техшчна допомога 6БРР i програма дш у сферi консалтингу та навчання покликан створити сприятливi умови для тдтримки сво'1х поточних i майбутшх швести-цiй. Протягом 2000 - 2010 рр. 6БРР реалiзував 289 про-ектiв (iнвестицiй) в УкраМ загальним обсягом у 14,8 млрд евро. У 2010 р. 6БРР тдписав угоди про впровадження 32 швестицшних проектiв загальним обсягом 964 млн евро. Фшансування було спрямовано в таи сектори [4]:
+ в АПК, виробництво та сферу послуг, нерухомють,
туризм i телекомушкацп - 30 %; + в енергетику, природш ресурси та енергетичний
сектор - 13 %; + швестици в пiдприемства мiкро-, малого i серед-нього рiвня через фiнансових посередникiв - 29 %; + в iнфраструктуру, яка складаеться з мунiципальноl екологiчноl шфраструктури i транспорту - 28 %.
Поточний кредитний портфель включав одинадцять проекпв на загальну суму 1,8 млрд дол. США, з яких 67 в^сотив залишились неосвоеними (табл. 1). Близько по-ловини проектш, якi були в активному портфел^ впрова-джувалися бiльше шести рокш i були перенесенi з СПК на
2004 - 2007 фiнансовi роки. Продуктившсть впровадження проектiв за даний перюд покращувалась, що було результатом спкьного зусилля Банку та украшських партнерiв.
Процент позик фшансовому сектору становить 2,91%.
За даними Банку, ризики реалiзацil проектш (програм) в УкраШ е значними. Досв^ впровадження, зокрема швестицшного кредитного портфелю, е досить поганим. Украша мае найнижчi показники серед уйх позичальниив МБРР, хоча останшм часом ситуацiя дещо полiпшуеться. Основш джерелами ризикiв реалiзацil проектiв (програм) припадають на три категори: 1) недостатньо розвинутий шститут права власноси; 2) громiздкi внутрiшнi процеду-ри, яи несумiснi з процедурами Свпового банку; 3) тенден-цiя до затримки або скасування.
Як результат, реамзащю проектiв СПК 2007 р. було оцшено Банком як помiрно незадов!льну з недостатнiм прогресом у деилькох важливих питаннях розвитку.
еБРР пiдготував нову стратегiю для Украши на 2011 -2014 рр. Банк мае намiр зосередитися на виршеш ключових проблем транзитного перюду в^пов^но до урядово! програми реформ, у тюнш координацй з шшими мiжнародними фiнансовими органiзацiями та двостороннь ми донорами. Основними секторальними напрямками для Банку будуть енергетика, пiдприемства, шфраструктура, фiнансовий сектор i ринки катталу. Головною метою для 6БРР е робота з Нацюнальним банком Украши для полег-шення здатностi мiжнародними фiнансовими органiзацiя-ми та шших позичальникiв надавати позики у нацюнальнш валютi й тим самим полегшити доступ до бкьш широкого кола конкурсного фшансування для мюцевих тдприемств.
Зпдно зi статутом МВФ, офщальна його ц!ль - спри-яти розвитку мiжнародного валютно-фiнансового спiв-робгтництва: регулювання та контроль валютних курйв, контроль за багатосторонньою системою платежш i лiквi-дацiею валютних обмежень, включаючи надання крашам -членам МВФ валютних кошив для фшансування дефщипв платiжних балансiв. Так, дефщит платiжного балансу Укра1-ни склав у 2011 р.- 2455 млн дол.. США, а в 2012 р.- 4175 млн дол. США [6].
У сферi регулювання валютних курйв МВФ роз-робляе основш принципи яких повинш додержуватися краши-члени в^носно курсово: полiтики. Суть цих прин-ципiв така:
^ краша-член повинна уникати манiпулювання ва-лютними курсами з метою отримання конкурент-них переваг i балансування свого плаижного балансу;
^ краlна-член повинна застосовувати валютну iн-тервенцiю, щоб попередити значш нетривалi ко-ливання свое1 валюти. ^ проводячи iнтервенцiю, вона повинна враховува-ти iнтереси шших краш-членш.
Контролюючи виконання краlною-членом цих прин-ципiв, МВФ використовуе критерп, якi передбачають його втручання у випадку:
^ затяжноl масштабноl iнтервенцil на валютному ринку;
+ надзвичайно високого рiвня офiцiйних займiв для
фiнансування дефiциту платiжних баланйв; ^ введення або посилення обмежень на торгшлю
або рух кашталш; ^ змiни валютного курсу, який не пов'язаний з фунда-ментальними соцiально-економiчними умовами.
Кредитний портфель
№ Найменування проекту Перiод впровадження Обсяг кредиту, млн. дол. США
1 Проект вдосконалення системи со^альноТ допомоги в УкраТш 4 квгтня 2006 р. - 1 ачня 2013 р. 99,4
2 Програма модернiзацiТ ДержавноТ податковоТ служби 31 грудня 2003 р. - 29 червня 2012 р. 40,0
3 Проект розвитку системи державноТ статистики 15 червня, 2005 р. - 31 грудня 2012 р. 32,0
4 Проект розвитку експорту 2 20 березня 2007 р. - 31 грудня 2011 р. 304,5
5 Модершза^я управлшня державними фiнансами 23 жовтня 2008 р. - 30 червня 2013 р. 50,0
6 Проект з передачi електроенерпТ 5 грудня 2008 р. - 30 червня 2012 р. 200,0
7 Покращення стану дор^ i пiдвищення Тх безпеки 3 вересня 2009 р. - 31 грудня 2012 р. 400,0
8 Проект реабшггацп гiдроелектростанцiй 03 лютого 2006 р. - 30 червня 2012 р. 160,0
9 Проект видачi державних атв на право власностi на землю та розвитку системи кадастру 30 липня 2004 р. - 30 червня 2012 р. 89,7
10 Проект розвитку мкькоТ шфраструктури 10 листопада 2008 р. - 31 грудня 2012 р. 140,0
11 Проект з розвитку енергоефективносп Затверджений 17 травня 2011 р. 200,0
Контроль МВФ проводиться у Brnr^Ai щорiчних кон-сультацш з крашами-членами, у результат яких крашам надаються рекомендацй. При тдготовщ цих рекоменда-цiй апарат фонду враховуе не тiльки характер зовншньо-економiчноï полiтики краши-члена, але й ïï внутршньо-економiчне положення.
У сферi регулювання плат1жних балансш i зовнiшньоï заборгованостi МВФ керуеться принципом обумовленос-тi надання кредитних ресурйв крашам-членам у розмiрi, яи перевищують резервну частку краши у каттам Фонду; проведення ними конкретних змш у свош економiчнiй по-лiтицi. Перед отриманням кредитiв краша-позичальник узгоджуе з Фондом програму фiнансово-економiчноï ста-бiлiзацiï строком вiд одного року до трьох.
Залежно в^ ходу виконання цiеï програми кра'М надаються валютнi кошти передбачеш кредитними умовами з МВФ.
В умовах боргово'1 кризи наявнiсть тако'1 програми i вiдповiдноï умови з МВФ розглядаеться як свого роду мiж-народне св^оцтво платоспроможностi краши.
У сферi боргового регулювання МВФ активно взае-модiе зi Свгговим банком, розробляе разом з ним програми структурно'1 адаптацп, нацкено'1 на поновлення платоспро-можностi краïн-позичальникiв, тдвищення ефективностi к нацiональноï економiки, а також забезпечення фшансу-вання цих програм з зовншшх джерел.
Новим напрямом у дiяльностi МВФ i Светового банку е пряма участь в операщях по скороченню заборгованосте розвинутих краш приватним банкам. Ц операцй передба-чають конверсiю боргу в акцп та цiнi папери або викуп його у приватних банкш зi знижкою.
Зараз членами МВФ е 188 краш [7] (на 01.01.2014 р.), включаючи Украшу (з квгтня 1992 р.).
Проблема зовнiшньоекономiчноï та господарчо'1 незба-лансованосте в Украïнi потребувала i потребуе негайного ви-рiшення в умовах, коли валютш платежi перевищують надхо-дження по поточних статтях платежного балансу i збкьшення к резервш в1дбуваеться за рахунок одержання зовншнк кредитив, тобто за рахунок збкьшення зовншнього боргу. Таким чином, зростання валютних резервш не завжди е показником укршлення зовнiшньоекономiчних позицш краши.
Зовнiшня заборгованiсть виправдовуе себе при оптимальнш або хоча б ращональнш структурi iмпортних або шших платежiв, якi сприяють економiчному зростан-ню. Але при iнших обставинах зовншня заборгованiсть не стимулюе, а гальмуе економiчний розвиток. Заборгова-шсть Укра'ни представлена в табл. 2.
Протягом 2005 - 2012 рр. iмпорт в УкраМ переви-щував експорт, а це призвело до зростання зовншнього боргу, що ускладнюе для Укра1ни процес отримання нових кредитiв. МВФ досить жорстко обумовлюе видiлення чер-гових траншiв, виходячи iз фшансово'1 та бюджетно'1 дисци-плiни кра'1ни. У конкретних укра'1нських умовах виконання цих вимог може призвести до загострення вкрай складних соцiально-економiчних проблем, включаючи банкрутство тдприемств, згортання програм тдтримки незахищених верств населення. Природно, уряд, який виршив дотриму-ватись рекомендацш МВФ, отримуе додатковий аргумент, який виправдовуе його непопулярш заходи. Однак виникае питання про те, насккьки переконливим цей аргумент ви-явиться для населення. МВФ, як показуе досв^, не робить виключення для жодних держав.
Анамз кредитно'1 дiяльностi МВФ i МБРР в УкраМ св^чить, що в останнi роки значно зросла його роль в за-безпеченш та спрямованостi й ресурсш для фiнансування дефiцитiв платежного балансу.
Без проведення економiчних i соцiальних реформ кредитна допомога мгжнародних фiнансово-кредитних ор-ганiзацiй не мае сенсу, значна частина проектев, на як були взятi кредити МВФ, не реалiзованi або припиненi в Украш. Крiм того, аналiз даних та умови кредитування показують, що з методiв управлiння та розподку кредитних ресурсш МВФ не усунеш до цього часу дискримiнацiя та нершшсть стосовно кра'1н, якi стали на шлях ринкових в^носин. Так, формально в Уставi МВФ немае статей, котрi би дозволяли надання Фондом кредитш з якимись умовами. Але реально МВФ може накласти на кра'ну-позичальника фiнансовi санкцй, позбавляючи 11 доступу до кредитш, якщо Фонд вважае, що кошти, яи використовуються, не вiдповiдають обумовленим цiлям. Усе це вимагае перейти до радикаль-них заходiв щодо суттевого пiдвищення ефективностi ви-користання запозичених коштев [8].
Державний борг Украши (у млрд одиниць)
Показник Станом на 31.12.2012 р. Станом на 31.12.2013 р.
У дол. США У грн У дол. США У грн
Державний борг усього 49,95 399,22 60,08 480,22
Внутршнш 23,81 190,3 32,15 256,96
Зовншнш: 26,14 208,92 27,93 223,26
заборгованкть за позиками:
наданими мiжнародними фшансовими органiзацiями 10,02 80,10 7,74 61,90
наданими закордонними органами управлшня 1,14 9,1 0,91 7,28
не взнесена до iнших категорiй 14,98 119,72 19,28 154,08
Так, 27 березня 2014 р. Верховна Рада з друго! спроби прийняла антикризовий проект Закону Укра!ни «Про запо-б1гання фшансовш катастроф! та створення передумов для економ1чного зростання в УкраМ» [6]:
+ ставка податку на прибуток тдприемств встанов-
люеться на р1вш 18 %; + ставка податку на додану варткть - 20 %; + диференщащя ставок при оподаткуванш доход1в
ф[зичних ос1б (15 %, 17 %, 20 %, 25 %, 30 %); + пенс!!, що перевищують 10 000 грн, оподаткову-
ються податком на доходи ф1зичних ос1б; + збкьшуються ставки податюв 1 збор1в, визначених в абсолютних значеннях (кр1м евро), на шдекс спо-живчих цш, шдекс цш виробник1в промислово! продукцп (кр1м збору за спещальне використання люових ресурсов та еколопчного податку за утиль защю знятих з експлуатацп транспортних засоб1в); + збкьшуються ставки акцизного податку на мотоцикли, автомобш, алкогольш напо! та тютюнов1 вироби;
+ запроваджуеться едина ставка акцизного податку на дизпаливо оподаткування альтернативного па-лива;
+ у 2 рази збкьшуються ставки оподаткування збо-ром за користування радючастотним ресурсом Укра!ни та ставки на нов1 автомобш та мотоцикли з об'емом двигуна бкьше 0,5 л; + мшмальний розм1р р1чно! орендно! плати для земель скьськогосподарського призначення, яю знаходяться у державнш або комунальнш влас-ност1, становить не менше 3 % нормативно! гро-шово! оцшки земельно! дкянки; щор1чне коригу-вання бази оподаткування фшсованим скьсько-господарським податком з урахуванням коефщь ента шдексац!!; + операцГ! з постачання лшарських засоб1в 1 вироб1в медичного призначення Импорт та постачання ви-робником) оподатковуються ПДВ за ставкою 7 %; + при здшсненш операцш з кушвл1 юридичними та ф1зичними особами шоземно! валюти в безго-тшковш та/або готавковш форм1 сплачуеться зб1р на обов'язкове державне пенсшне страхування за ставкою 0,5 %; + змшюеться база оподаткування податком на не-рухоме майно, в1дмшне в1д земельно! дкянки (загальна площа об'екта житлово! нерухомост за-мють житлово!);
+ розширюеться коло платник1в: збору у вигляд1 щ-льово! надбавки до дшчого тарифу на природний газ; плати за користування надрами для видобу-вання корисних копалин, яю проводять господар-ську д1яльшсть з видобування тдземних вод на шдстав1 дозвол1в на спещальне водокористуван-ня; плати за користування надрами для видобу-вання корисних копалин; + в1дновлюеться особливкть оподаткування ПДВ д1яльност1 тдприемств, пов'язано! з реал1защею зернових i техшчних культур, на умовах, що д1яли до 1 ачня 2014 р.; + змшюеться розподк единого сощального внеску та шшь
ВИСНОВКИ
Сьогодш, щоб вийти з фшансово! кризи, Укра!ш сл1д, по-перше, забезпечити пол1тичну стабкьшсть у краМ, зня-ти сощально-економ1чну напружешсть; по-друге, розроби-ти програму виходу вггчизняних товар1в на зарубгжний ри-нок, ефективне використання кредитних коштав; по-трете, сл1д збалансувати бюджет, зменшити кошти на утримання державного управлшського апарату. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. ёдиний веб-портал opraHiB виконавчоТ влади Украши. Ствробггництво з мiжнародними фiнансовими оргаыза^ями [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.kmu.gov.ua
2. Крамаренко В. I. Оцшка ствпрац УкраТни з мiжна-родними фiнансовими iнститутами / В. I. Крамаренко // Науко-вий вкник: Фiнанси, банки, швестицп. - 2012. - № 5. - С. 23 - 31.
3. Офщшне штернет-представництво Нацiонального Банку Украши. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http:// www.bank.gov.ua
4. Проект модершзацп державних фшанав № 4882-ua [Електронний ресурс]. - Режим доступу : www.minfin.gov.ua
5. Стратепя партнерства з УкраТною на перюд 2012 -2016 фшансових рош [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.me.gov.ua/file/link/178835/file/5.pdf
6. Антикризовий проект Закону УкраТни «Про запоб^ан-ня фшансовм катастрофi та створення передумов для еконо-мiчного зростання в УкраТнЬ [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://rada.gov.ua
7. Офщшний сайт Мiжнародного Валютного Фонду [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.imf.org
8. Кондусова Л. Ф. Валютно-фiнансовi розрахунки зовнiшньоеко-номiчноТ дiяльностi : навч. поабн. / Л. Ф. Кондусова, I. I. Нескородвва. - Х. : Вид. ХНЕУ, 2010. - 200 с.
REFERENCES
Kramarenko, V. I. "Otsinka spivpratsi Ukrainy z mizhnarod-nymy finansovymy instytutamy" [Assessment of Ukraine's cooperation with international financial institutions]. Naukovyi visnyk: Finansy, banky, investytsii, no. 5 (2012): 23-31.
Kondusova, L. F., and Neskorodieva, I. I. Valiutno-finansovi roz-rakhunky zovnishnyoekonomichnoi diialnosti [Monetary and financial arrangements foreign economic activity]. Kharkiv: KhNEU, 2010.
[Legal Act of Ukraine]. http://rada.gov.ua
"Ofitsiine internet-predstavnytstvo Natsionalnoho Banku Ukrainy" [Official website of the National Bank of Ukraine]. http:// www.bank.gov.ua
Ofitsiinyi sait Mizhnarodnoho Valiutnoho Fondu. http:// www.imf.org
"Proekt modernizatsii derzhavnykh finansiv № 4882-ua" [Public Finance Modernization Project № 4882-ua]. www.minfin.gov.ua "Stratehiia partnerstva z Ukrainoiu na period 2012 - 2016 finansovykh rokiv" [Country Partnership Strategy for Ukraine for the period 2012 - 2016 fiscal years]. http://www.me.gov.ua/file/ link/178835/file/5.pdf
"Yedynyi veb-portal orhaniv vykonavchoi vlady Ukrainy. Spivrobitnytstvo z mizhnarodnymy finansovymy orhanizatsiiamy" [Single Web portal executive bodies of Ukraine. Cooperation with international financial institutions]. http://www.kmu.gov.ua
УДК 368.042
ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНЕ ПАРТНЕРСТВО В ГАЛУ31 СТРАХУВАНИЯ
© 2014
МУЖИЛ1ВСЬКИЙ В. В.
УДК 368.042
Муж^вський В. В. Державно-приватне партнерство в ^y3i страхування
Мета статтi полягае в досл/дженн/ передумов i можливостей впровадження та реал'ваци проект/в державно-приватного партнерства в га-лузi страхування. У результатi проведеного досл/дження пдкреслено, що основною метою створення партнерства е реал'ваф нац/ональних i м/жнародних, масштабних iлокальних суспльно значущих проект'в, що мають на мет/ забезпечення соцального захисту населення. Вид/лено роль стор'ш, що беруть участь у партнерствi, об(рунтовано результативн/сть використання державними органами партнерства зi страховиками. Вивчення переваг i недолжв державно-приватного партнерства у страхуванн/, а також закордонного досв/ду впровадження такого партнерства, дозволило зробити висновок про те, що наявн/сть зац/кавленостi держави у партнерствi, планування, стимулювання та гнучк/сть нормотворчо!д/яльностiздатнiзабезпечити розвиток економ'ши та тдвищити р/вень соц/ально!захищеностi суспльства. Ключов'! слова: страхування, державно-приватне партнерство, проекти ДПП, страховий захист Табл.: 1. Шл.: 24.
Мужил'юський Владислав Володимирович - кандидат економ/чних наук, викладач кафедри ф'шанав та кредиту, Харк/вський нац/ональний ун/вер-ситет буд/вництва та архтектури (вул. Сумська, 40, Харк/в, 61002, Украна) E-mail: 3g0@mail.ru
УДК 368.042
Мужиливский В. В. Государственно-частное партнерство в отрасли страхования
Цель статьи заключается в исследовании предпосылок и возможностей внедрения и реализации проектов государственно-частного партнерства в отрасли страхования. В результате проведенного исследования подчеркнуто, что основной целью создания партнерства является реализация национальных и международных, масштабных и локальных общественно значимых проектов, имеющих целью обеспечение социальной защиты населения. Выделена роль сторон, принимающих участие в партнерстве, обоснована результативность использования государственными органами партнерства со страховщиками. Изучение преимуществ и недостатков государственно-частного партнерства в страховании, а также зарубежного опыта внедрения такого партнерства, позволило сделать вывод, что наличие заинтересованности государства в партнерстве, планирование, стимулирование и гибкость нормотворческой деятельности способны обеспечить развитие экономики и повысить уровень социальной защищенности общества.
Ключевые слова: страхование, государственно-частное партнерство, проекты ГЧП, страховая защита. Табл.: 1. Библ.: 24.
Мужиливский Владислав Владимирович - кандидат экономических наук, преподаватель кафедры финансов и кредита, Харьковский национальный университет строительства и архитектуры (ул. Сумская, 40, Харьков, 61002, Украина) E-mail: 3g0@mail.ru
UDC 368.042
Muzhylivskyi Vladyslav V. State-private Partnership in the Insurance Industry
The purpose of the article is to study the prerequisites and possibilities for introduction and implementation of state-private partnership in the insurance industry. The study emphasized that the main objective of the partnership is to implement national and international, large-scale and local socially significant projects aimed at ensuring the social protection of the population. Highlighted the role of the parties involved in the partnership, proved the effectiveness of the use of public authorities partnerships with insurers. Study of the advantages and disadvantages of state-private partnership in insurance, as well as international experience implementing this partnership, it was concluded that the presence of the government's interest in the partnership, planning, promotion and flexibility of rule-making activities are able to promote economic development and improve the level of social protection of society.
Key words: insurance, state-private partnership, SPP projects, the insurance cover.
Tabl.: 1. Bibl.: 24.
Muzhylivskyi Vladyslav V.- Candidate of Sciences (Economics), Lecturer, Department of Finance and Credit, Kharkiv National University of Construction Engineering and Architecture (vul. Sumska, 40, Kharkiv, 61002, Ukraine) E-mail: 3g0@mail.ru
За даними ООН, людству залишилося в^ 30 до 40 роив для вжиття заходiв, необх^них для порятунку в1д глобально'1 катастрофи [1]. Частота природних ано-малш по всьому свиу представляе загрозу для життя кож-
но'1 людини, незалежно в^ мюця проживання. Впевнешсть у завтрашньому дш i висою стандарти якост життя мож-ливi за умови виршення таких глобальних проблем: змша ^мату, забруднення водних ресурав, виснаження Грунту, поширення етдемш.
Б1ЗНЕС1НФОРМ № 6 '2014
www.business-inform.net
