CC BY
27УДК 336.748.12
Ф1НАНСОВА БЕЗПЕКА ОРГАШЗАЦШ РЕКРЕАЦ1ЙНО1 СФЕРИ
Воробйов Ю.М., д.е.н., професор, НАПКБ Блажевич О.Г., ст. викладач, НАПКБ
У статп дослiджено сутшсть фшансово! безпеки органiзацiй рекреацшно! сфери. Встановлено, що для органiзацiй рекреацшно! сфери найважливiшою умовою забезпечення фшансово! безпеки е формування рiвномiрного грошового потоку на протязi всього року. На основi аналiзу фiнансового стану оргашзацш рекреацшно! сфери обгрунтовано рекомендаци щодо пiдвищення рiвня !х фшансово! безпеки.
Ключов1 слова: фшансова безпека, фшансовий стан органiзацiй, рекреацшна сфера
ВСТУП
Фiнансово-господарська дiяльнiсть оргашзацш рекреацшно! сфери в Укра!ш суттево вiдрiзняеть-ся вiд аналогiчних суб'екпв пiдприемництва в зарубiжних кра!нах. Ц вiдмiнностi полягають у тому, що втизняш органiзацi! рекреацiйно! сфери мають менший рiвень захищеностi, меншi можливосп щодо ефективного здiйснення господарсько! дiяльностi. Ризики господарювання, зокрема фiнансовi ризики, негативно впливають на стратегiю розвитку органiзацiй рекреацiйно! сфери. Будь-який суб'ект господарювання, у т.ч. i оргашзаци рекреацiйно! сфери повиннi придiляти велику увагу питанням фшансово! безпеки. В умовах постшних змш економiчно! ситуацп, обмеженостi фiнансових ресурсiв, недостатньо прогнозованого ринку рекреацшних послуг фiнансова безпека стае на перший план в стратеги i тактищ господарсько! дiяльностi органiзацiй рекреацiйно! сфери.
Питання фшансово! безпеки шдприемств в наукових роботах розглядаеться недостатньо широко. Це пов'язано з тим, що фшансова безпека у бшьшосп випадюв зводиться до системи антикризових заходiв, якi реалiзують пiдприемства внаслiдок фiнансово-економiчних загроз, що характерш для суб'ектiв пiдприемництва. Серед учених, яю торкались питань фшансово! безпеки шдприемств можливо вщмггити: Бшик М.Д. [1], Бланк 1.О. [2], Горячова К. [3], Демченко 1.В. [4], Тридiд О.М., Орехова К.В. [5], Гришко H.G. [6], Гукова А.В., Анишкша 1.Д [7], Матвшчук Л.О. [8], Кракос Ю.Б., Разгон Р.О. [9] та rnmi. В !х роботах фiнансова безпека шдприемств розглядаеться або як самостшна економiчна категорiя, або як складова економiчно! безпеки суб'екта пiдприемництва. Найчастiше фшансову безпеку пов'язують iз рiвнем фшансового ризику, який об'ективно впливае на фшансовий стан i фiнансовi можливосп суб'екта господарювання. Однак фiнансова безпека бшьш ширше по-няття ашж фiнансовий ризик, що знаходить вщображення в наукових дослiдження цiе! категори. ПОСТАНОВКА ЗАВДАННЯ
Проблема фiнансово! безпеки шдприемств е дуже важливою в контексп реформування i ринково-го розвитку укра!нських суб'ектiв господарювання, шдвищення конкуренци вiтчизняних шдприем-ницьких структур з шоземними компанiями. При цьому цей напрям наукових дослiджень в екожмчнш науцi розроблений ще не досить повно. Отже, виходячи з актуальносп проблеми, вщносно недостат-нього рiвня дослiджень метою статтi е уточнення сутностi i значення фшансово! безпеки суб'екпв пiдприемництва рекреацiйно! сфери та оцшка !х поточного рiвня.
РЕЗУЛЬТАТИ
Дослiдження питань фiнансово! безпеки суб'екпв пiдприемництва е закономiрним процесом внас-лiдок того, що сучасна свiтова економiка характеризуеться низкою проблем, невизначешстю майбут-нього, постiйними коливаннями попиту i пропозици, значною конкуренщею мiж окремими компаш-ями, кра!нами. Нестабiльнiсть ринкового середовища, постiйнi загрози нового витку свтово! фшан-сово-економiчно! кризи, слабкiсть вiтчизняно! економiки у порiвняннi з розвинутими кра!нами, все це загострюе питання щодо дослщжень фшансово! безпеки суб'екпв шдприемництва. Крiм того, дослiдження дано! проблеми найчастше торкаються пiдприемств промисловостi. Водночас дослщ-жень фiнансово! безпеки органiзацiй рекреацшно! сфери практично не мае. Однак конкуренщя, свггова нестабiльнiсть, зниження доходiв у населення в рiзних кра!нах суттево впливае i на рекреацшну сферу.
У науковiй лiтературi [1-10] юнують декiлька пiдходiв до розумiння сшввщношення фiнансово! i економiчно! безпеки. Бшьшють авторiв вважають, що фiнансова безпека е частиною економiчно! безпеки. Окремi автори пропонують розглядати фiнансову безпеку як самостшний об'ект наукових дослщжень i управлiння. Однак в дшсносп фiнансову безпеку суб'ектiв пiдприемництва слщ розглядати як специфiчне економiчне поняття, яке пов'язане з економiчною безпекою пiдприемств, орга-нiзацiй i установ, проте мае i сво! властивi йому ознаки, сутнiснi характеристики, реальш прояви в господарськiй дiяльностi.
При розглядi фiнансово! i економiчно! безпеки суб'ектiв пiдприемництва слiд виходити з того, що економiчнi категори «фшанси» i «економiка» мають загальш джерела виникнення та функцiонуван-ня, пов'язанi мiж собою, але е самостшними i за сучасних умов розвиваються вщокремлено одна вiд одно!. Про це свщчить самостiйний розвиток категорш «фiнанси суб'ектiв пiдприемництва» i «еко-
номша шдприемств», яю мають власну сутшсть, функцп, принципи, об'екти i суб'екти, але в окре-мих питаннях мають можливiсть перехрещуватись, розглядаючи об'екти з рiзних CTopiH.
Мiж економiчною i фiнaнсовою безпекою суб'ектiв тдприемництва iснують зaлежностi, якi обу-мовлет взaемодiею двох кaтегорiй — фшанив i економiки. Внaслiдок тако! взаемодп е загальне поле, на якому знаходяться спшьш iнтереси фшансово! й економiчно! науки. Це, перш за все, фшан-совi результати господарювання i фiнaнсовий стан пiдприемств, оргатзацш та установ.
Сутнiсть поняття «фшансова безпека суб'екта пiдприемництвa» нaуковцi визначають у декiлькох розрiзaх. По-перше, як стан захищеност iнтересiв пiдприемствa (Бланк 1.О., Горячева К. та шш^. По-друге, як стан ефективного використання ресурсiв пiдприемствa (Бiлик М.Д., Гришко H.G., Гуко-ва А.В. та шш^. По-трете, як процес досягнення певного стану пiдприемствa (Мaтвiйчук Л.О.). По-четверте, як стaбiльну та динaмiчну систему забезпечення фiнaнсовими ресурсами (Демченко 1.В.).
1снування рiзних пiдходiв до визначення сутностi фшансово! безпеки суб'екпв пiдприемництвa пов'язано з тим, що автори дуже широко трактують фiнaнсову безпеку, iнколи додаючи до цього поняття характеристики, як йому не притамант. Досить широко трактуе фiнaнсову безпеку Бланк 1.О., який визначив им базових характеристик цього поняття [2, с. 16-22]. Для визначення характеристик фшансово! безпеки, Бланк 1.О., використовуе системний шдхщ, стверджуючи, що фiнaнсовa безпека пiдприемствa — це складова економiчно! безпеки та система рiзних елементiв, якi в цшому визначають сутнiсть цього поняття.
На наш погляд, Бланк 1.О. достатньо обгрунтовано пiдiйшов до розкриття основних ознак фшансово! безпеки пiдприемствa. З iншого боку, вш дещо ускладнив розумiння фшансово! безпеки шдпри-емства, розширив межi сутностi цього економiчного поняття.
Демченко 1.В., розглядаючи сутнiсть фшансово! безпеки шдприемства визначив тaкi основнi оз-наки: «а) нaявнiсть достатньо! юлькосп фiнaнсових ресурсiв; б) зaхищенiсть штереив тдприем-ства; в) збaлaнсовaнiсть та яюсть фiнaнсово-господaрсько! дiяльностi пiдприемствa; г) стабшьшсть прояву; д) об'ект управлшня керiвними вiддiлaми суб'екта господарювання; е) динaмiчнa протидiя деструктивним факторам внутршньо! i зовнiшньо! природи прояву, а як наслщок: ж) забезпечення досягнення стратепчних цiлей пiдприемствa [4. с. 36-37]».
Анaлiз ознак фiнaнсово! безпеки шдприемства, яю були нaведенi Демченко 1.В., дають пiдстaви для ствердження, що вiн також як i Бланк 1.О., перевищуе змiстовну сторону фшансово! безпеки в бш економiчно! безпеки пiдприемствa.
Основнi ознаки, яю характеризують сутнiсть фiнaнсово! безпеки суб'екта тдприемництва, по-виннi формулюватись на основi чiткого розумiння сутностi фшанив суб'ектiв пiдприемництвa. У бiльшостi наукових праць автори при розглядi характеристик i сутностi фiнaнсово! безпеки пом^но виходять за межi економiчно! категорп «фiнaнси суб'ектiв пiдприемництвa». Розгляд поняття «фшансова безпека суб'екта тдприемництва» в межах самостшно! науки фшанив суб'екпв тдприемниц-тва може бути найбшьш продуктивною з позицп визначення основних ознак (характеристик) i еко-номiчно! сутностi поняття, що дослщжуеться.
Сутнiсть фiнaнсiв суб'ектiв пiдприемництвa у загальному вигщщ може бути сформульовано на-ступним чином: фiнaнси суб'екпв пiдприемництвa — це економiчнa кaтегорiя, яка мае грошовий характер, пов'язана з процесом розподшу вaртостi, створено! на мiкроекономiчному рiвнi, утворен-ням доходiв i здiйснення рiзномaнiтних витрат, формуванням, розподшом i використання фшансо-вих ресурсiв, забезпеченням безперервно! фшансово-господарсько! дiяльностi, виробничого i сощ-ального розвитку.
З наведеного визначення сутност фшанив суб'ектiв пiдприемництвa, основними ознаками фшансово! безпеки на мiкроекономiчному рiвнi, слiд вважати:
1) нормальний процес створення i розподiлу вартост на кожному суб'ектi пiдприемництвa;
2) стабшьне утворення доходiв i прибутюв суб'ектiв пiдприемництвa;
3) рaцiонaльне здшснення рiзномaнiтних витрати, виходячи з потреб самого шдприемства, його власниюв та шших учaсникiв фiнaнсових вiдносин;
4) безперервне формування, розподiл i використання фшансових ресурсiв суб'ектiв пiдприем-ництва;
5) стабшьне здшснення фшансово-господарсько! дiяльностi, що забезпечуе нормальний фшан-совий стан, платоспроможшсть, безперервний рух грошових кош^в, формування фондiв i резервiв для виробничого i соцiaльного розвитку суб'екпв пiдприемництвa, задоволення потреб !х власниюв та вимог шших учасниюв фшансових вщносин.
З наведених ознак випливае, що фшансова безпека суб'екта тдприемництва — це комплексна характеристика його фшанив, за якою суб'ект тдприемництва мае можливють нормально створю-вати i розподшяти вaртiсть продукцп, робгт, послуг, утворювати доходи i прибутки, здшснювати не-обхiднi витрати, формувати, розподшяти i використовувати фiнaнсовi ресурси, забезпечувати ста-бiльну фiнaнсово-господaрську дiяльнiсть, плaтоспроможнiсть, безперервний рух грошових кош^в, задовольняючи при цьому потреби самого шдприемства, штереси його влaсникiв та шших учасниюв фшансових вщносин.
Фшансова безпека як комплексна характеристика суб'екта шдприемництва мае сво! вiдмiнностi в залежносп вiд сфери та виду економiчно! дiяльностi, до якого належить та чи шша пiдприемницька структура.
Найчастше автори, що дослiджують питання фшансово! безпеки пiдприемств, розглядають проблему на матерiалах промислових чи сшьськогосподарських пiдприемств. Однак в дшсност юну-ють значно бiльше вцщв економiчно! дiяльностi, якi суттево вiдрiзняються один вiд одного. Особливо в^^зняються суб'екти пiдприемництва, якi займаються виробництвом продукци та надання по-слуг. Це обумовлено: а) обсягами та структурою кашталу i активiв; б) потребою у формуваннi, роз-подiлi i використаннi фiнансових ресурив; в) обсягами вхiдних та вихщних грошових потокiв; в) можливостями змшювати напрями фшансово-господарсько! дiяльностi; г) можливостями шдтри-мувати нормальний фiнансовий стан.
Для АР Крим, як головно! курортно! бази Укра!ни, важливою умовою розвитку е забезпечення достатнього рiвня фшансово! безпеки суб'ектiв пiдприемництва рекреацшно! сфери. На вiдмiну вiд промислових чи сшьськогосподарських шдприемств суб'екти шдприемництва рекреацшно! сфери мають суттевi вщмшносп, якi необхiдно враховувати при забезпеченш достатнього рiвня фiнансово! безпеки. До основних вщмшностей можливо вiднести:
а) суб'екти шдприемництва рекреацшно! сфери не виробляють продукщю, а надають рекреацшш послуги населенню, що впливае на склад та структуру активiв;
б) бшьшють суб'ектiв рекреацiйно! сфери АР Крим мають обмежений перюд функщонування внаслiдок специфiки регiону як курортно! бази;
в) внаслщок обмеженого перюду функцiонування органiзацiй рекреацiйно! сфери не можливо забезпечити цiлорiчний перiод формування i використання фiнансових ресурсiв, безперервний рух грошових потокiв;
г) формування доходiв органiзацiй рекреацiйно! сфери вщбуваегься на основi авансових платежiв за послуги, яю будуть наданi через декшька мiсяцiв або тижнiв;
д) витрати на функщонування оргашзацш рекреацшно! сфери повинш забезпечити вiдповiдний рiвень комфорту та умови для вщтворення здоров'я населення, яке дало переваги тому чи шшому суб'екту шдприемництва рекреацшно! сфери;
е) поточш витрати для забезпечення нормально! дiяльностi оргашзацш рекреацшно! сфери, пов'язаш з необхщшстю витрачати значнi суми для годування лiкуючих i вiдпочиваючих, забезпечити лшувальш процедури та iншi послуги;
ж) вщсутш витрати, якi пов'язаш з необхщшстю забезпечувати екологiчну безпеку, збершання, транспортування та реалiзацiю готово! продукци, додатковi витрати на охорону пращ виробничого персоналу, постiйне оновлювання виробничого обладнання та технологiй тощо.
Отже, суб'екти пiдприемництва рекреацiйно! сфери мають свою специфшу, яка повинна врахову-ватись при розробцi та реалiзацi! стратегi! фiнансово! безпеки.
Дослщжуючи фiнансову безпеку органiзацiй рекреацiйно! сфери необхщно: а) визначити голов-ну мету i завдання фiнансово! безпеки цих оргашзацшних структур; б) встановити головш умови забезпечення фiнансово! безпеки оргашзацш рекреацшно! сфери; в) ощнити рiвень фiнансово! безпеки для цих оргашзацш; г) запропонувати концептуальш положення щодо управлiння фiнансовою безпекою суб'екпв пiдприемництва рекреацiйно! сфери.
Визначення головно! мети фшансово! безпеки оргашзацш рекреацшно! сфери, пов'язано з необ-хщшстю ч^кого розумiння змiсту та складових фiнансово! безпеки на мiкроекономiчному рiвнi. Як зазначае Штембуляк Д.О.: «Головна мета фiнансово! безпеки шдприемства полягае в тому, щоб га-рантувати його стабiльне та максимально ефективне функщонування сьогодш та високий потенщал розвитку в майбутньому [10]». Виходячи з наведеного положення головна мета фшансово! безпеки — це стратепя i тактика розвитку шдприемства. Проте така головна мета фшансово! безпеки дещо ширша ашж це випливае iз !! сутностi. Тому ми вважаемо, що головною метою фшансово! безпеки суб'екпв пiдприемництва рекреацшно! сфери е формування таких фшансових умов господарюван-ня, за яких можливо забезпечити нормальний поточний фшансовий стан i надiйнi перспективи утво-рення доходiв, прибуткiв i зростання вартостi комерцiйно! органiзацi! в майбутньому.
Таким чином, головна мета фшансово! безпеки оргашзацш рекреацшно! сфери забезпечити надшш фiнансовi можливосп для поточного i стратегiчного розвитку, утворення доходiв, прибуткiв i зростання вартосп органiзацi! для власникiв i потенцшних iнвесторiв. Головна мета фiнансово! безпеки реалiзуеться через наступнi завдання:
1) забезпечення зростання рiвня доходiв оргашзаци рекреацiйно! сфери;
2) забезпечення зростання прибутюв органiзацi! рекреацiйно! сфери;
з) забезпечення зростання вартосп органiзацi! рекреацшно! сфери;
4) ошташзащю витрат оргашзаци рекреацшно! сфери на поточш потреби i розвиток;
5) шдтримання нормального фшансового стану органiзацi! рекреацiйно! сфери;
6) забезпечення зростання обсяпв фшансових ресурив органiзацi! рекреацiйно! сфери;
7) забезпечення безперервного руху грошових кош^в та надiйно! платоспроможностi.
Поряд з головною метою фшансово! безпеки суб'екпв пiдприeмництва рекреацшно! сфери важли-ве значення мае головна умова тдтримання фшансово! безпеки. Як зазначае Штембуляк Д.О.: «Голов-на умова фшансово! безпеки шдприемства — здатшсть протистояти iснуючим i виникаючим небезпе-кам пiдприемству, небажано! змiни структури капiталу, примусово! лiквiдацi! пiдприемства [10]».
На нашу думку, головна умова тдтримання фшансово! безпеки оргашзацш рекреацшно! сфери полягае в забезпеченш надшного, безперервного грошового потоку вiд основно! операцiйно! дiяль-ностi i на цш основi формування доходiв, прибутюв, зростання вартостi органiзацi!. Найголовнiшою проблемою суб'екпв пiдприемництва рекреацiйно! сфери — це сезоннють ведення бiзнесу, що негативно впливае на рiвень фiнансово! безпеки внаслiдок обмеженого перюду формування доходiв i при-бутюв. При цьому витрати органiзацiй рекреацшно! сфери найчаспше вiдбуваються упродовж всього календарного року. Через таку специфшу вхщний i вихiдний потiк не сшвпадають, що суттево по-пршуе можливостi органiзацiй рекреацiйно! сфери забезпечити бажаний рiвень фiнансово! безпеки.
Таким чином, фшансова безпека суб'ектiв шдприемництва рекреацiйно! сфери в першу чергу залежить вщ здатностi органiзацi! функцюнувати повний календарний рiк, що можливо за умови надання населенню широкого спектру послуг з вщпочинку, оздоровлення та лшування. Крiм того, суб'екти шдприемництва рекреацшно! сфери можуть надавати додатковi послуги, якi пов'язанi з оргашзащею рiзних зборiв, конференцiй, симпозiумiв тощо. Це можливо при наявност спецiальних примiщень для збору значно! кiлькостi людей.
Функцiонування на протязi всього року потребуе вiд оргашзацш рекреацшно! сфери значних шве-стицшних вкладень внаслiдок необхiдностi створення умов для цiлорiчно! дiяльностi. По-перше, це подготовка примiщень для функцiонування в перюд пiзньо! осенi, зими та бшьшо! частини весни, тобто в холодний перюд року. По-друге, оргашзащю вщпочинку, оздоровлення та лiкування насе-лення в умовах, коли неможливо використовувати природш переваги курортiв АР Крим, пов'язаних з купанням у морь По-трете, забезпечити значний спектр розважальних заходiв, туристичних по-ходiв тощо, щоб пiдвищити зацiкавленiсть населення в цiлорiчному вiдпочинку, оздоровленнi та лшуванш. По-четверте, оптимiзацiю цiн на пу^вки та рiвень надання послуг, що е одним iз найбшь-ших проблем для сучасних оргашзацш рекреацшно! сфери. По-п'яте, забезпечення св^ово! якостi надання рекреацiйних послуг i на цьому розширити географiю бажаючих вiдпочивати та лiкуватись в оргашзащях рекреацiйно! сфери АР Крим.
На сьогодшшнш день рiвень фiнансово! безпеки суб'екпв пiдприемництва рекреацiйно! сфери залежить практично вщ лiтнього сезону, тобто вщ кiлькостi людей, якi вщпочивають та оздоровлю-ються починаючи з друго! половини травня i до жовтня та вартостi надання рекреацшних послуг. Через обмеженiсть строкiв надання рекреацшних послуг в оргашзащях рекреацшно! сфери АР Крим вартють пу^вок до пансюнапв, санаторi!в тощо значно перевищуе вартiсть аналогiчних послуг, як надають свiтовi центри вiдпочинку, оздоровлення та лшування. Крiм того, незважаючи на значну вартiсть рекреацiйних послуг для бшьшосп пансiонатiв, санаторi!в, баз вщпочинку тощо стввщно-шення цши i якостi послуг, що надаються, залишаються не на вiдповiдному рiвнi. Цiна за надто висока, а рiвень якостi у багатьох пансюнатах i санаторi!в для пересiчних громадян залишаеться на низькому рiвнi. Звщси, частина населення Укра!ни та Роси вiддають переваги закордонним центрам вщпочинку та оздоровлення, хоча в АР Крим дуже багато можливосп покращити рiвень здоров'я не ви!жджаючи за кордон.
Отже, рiвень фiнансово! безпеки органiзацiй рекреацiйно! сфери залежить як вщ вартостi послуг, так i !х якостi для населення. Для забезпечення вщповщного рiвня фiнансово! безпеки органiзацiй рекреацiйно! сфери необхщно оптимiзувати витрати таких суб'екпв шдприемництва. Нажаль за сучасних умов функцюнування оргашзаци рекреацiйно! сфери мають значш витрати, якi не пов'язаш з !х основною дiяльнiстю. Цi витрати обумовленi наявнiстю корупцшних дiй з боку велико! кшькосп органiзацiй, що контролюють рекреацiйну сфери. Тобто фшансова безпека оргашзацш рекреацшно! сфери залежить не лише вщ самих суб'екпв шдприемництва, а й вщ того, наскшьки держава зможе забезпечити нормальш умови для ведення бiзнесу в рекреацшнш сферi. Поки що рекреацшний бiзнес вiдчувае значш труднощi та необхiднiсть постiйно витрачати кошти на виконання рiзних умов дер-жавних i мiсцевих оргашв влади та контролю.
Оцiнка рiвня фiнансово! безпеки органiзацiй рекреацiйно! сфери може здшснюватись на основi системи фшансових показникiв. До цiе! системи вщносяться:
а) показники майнового стану суб'екпв шдприемництва рекреацшно! сфери;
б) показники платоспроможносп та лшвщносп оргашзацш рекреацшно! сфери;
в) показники фшансово! незалежносп та стшкосп органiзацiй рекреацшно! сфери;
г) показники дшово! активносп органiзацiй рекреацiйно! сфери;
д) показники рiвня фiнансових результатiв дiяльностi суб'екпв пiдприемництва рекреацiйно! сфери;
е) показники рiвня рентабельностi чи збитковостi оргашзацш рекреацшно! сфери.
Розрахунки системи показниюв фiнансово! безпеки органiзацiй рекреацiйно! сфери здшснимо
на матерiалах двох суб'екпв шдприемництва — ВАТ «Пансюнат «Море» i ТОК «Судак» за три останш роки (2007, 2008 i 2009 рiк). З початку розрахуемо показники майнового стану для наведе-них оргашзацш (табл. 1).
Таблиця 1
Показники майнового стану ВАТ «Пансюнат «Море» i ТОК «Судак»
Показники ВАТ «Пансюнат «Море» ТОК «Судак»
2007 2008 2009 2007 2008 2009
1. Балансова вартють майна оргашзацш, млн. грн. 151,1 158,0 159,1 54,9 57,8 61,9
2. Балансова вартють необоротних активiв, млн. грн. 121,7 132,1 133,5 50,4 54,4 55,2
3. Балансова вартють основних засобiв, млн. грн. 104,1 99,1 97,5 47,5 51,1 51,4
4. Балансова вартють оборотних активiв, млн. грн. 29,3 25,9 25,6 4,6 3,4 6,7
5. Величина деб™рсько! заборгованоси, млн. грн. 5,1 5,7 6,8 0,9 0,5 1,0
6. Питома вага необоротних активiв у загальному майш оргашзацй, % 80,6 83,6 83,9 91,7 94,1 89,1
7. Питома вага основних засобiв у загальному майш оргашзацй, % 68,9 62,7 61,3 86,4 88,4 83,0
8. Коефщент придатност основних засобiв 0,81 0,76 0,72 0,56 0,56 0,54
9. Питома вага оборотних активiв у загальному майнi оргашзацй, % 19,4 16,4 16,1 8,3 5,9 10,9
10. Питома вага деб™рсько! заборгованост у загальному майш оргашзацй, % 3,4 3,6 4,2 1,7 0,9 1,7
! Розраховано за даними Держкомстату Укра!ни
З наведених даних можливо зробити наступш висновки. По-пер-ше, ВАТ «Пансю-нат «Море» за майновим станом у тричi бiльший ашж ТОК «Судак». По-друге, тенденцп щодо збiльшення балан-сово! вартоси майна простежу-ються в обох органiзацiях, що свiдчить про по-ступовий розви-ток оргашзацш рекреацiйно! сфе-
ри, що дослщжуються. По-трете, необоротнi активи в обох оргашзащях також мають тенденци до зростання. По-четверте, балансова вартють основних засобiв у ВАТ «Пансюнат «Море» зменшуеть-ся, а у ТОК «Судак» зростае, що свщчить про напрями вкладання фшансових ресурсiв та забезпечен-ня вщповщного рiвня операцiйно! дiяльностi. По-п'яте, балансова вартють оборотних активiв у ВАТ «Пансюнат «Море» зменшуеться, а у ТОК «Судак» зростае, що також тдкреслюе намiри збшьшува-ти рiвень господарювання останньо! органiзацi!. По-шосте, у ВАТ «Пансюнат «Море» деб™рська заборгованють стабiльно зростае, а у ТОК «Судак» воно коливаеться, але загальна тенденщя до зростання. По-сьоме, коефщент придатностi основних засобiв зменшуеться в обох оргашзащя, але тем-пи його зменшення бшьш у ВАТ «Пансюнат «Море».
Загальний висновок — показники майнового стану свщчать про недостатнш рiвень фiнансово! безпеки оргашзацш рекреацшно! сфери, що дослщжуються. Явно вiдсутнi iнвестицi! у розвиток оргашзацш, за матерiалами яких здшснюеться дослiдження.
Розрахуемо показники платоспроможностi та лшвщносп ВАТ «Пансiонат «Море» i ТОК «Судак» (табл. 2).
Таблиця 2
Показники платоспроможност та лiквiдностi ВАТ «Пансюнат «Море»
i ТОК «Судак»
Показники ВАТ «Пансюнат «Море» ТОК «Судак»
2007 2008 2009 2007 2008 2009
1. Коефщент платоспроможност (абсолютно! лжвщноси) 5,14 5,70 4,65 0,03 0,06 1,21
2. Коефщент швидко! лжвщност 5,25 5,78 4,72 0,39 0,38 2,06
3. Коефщент поточно'! лжвщност 6,90 8,74 7,79 1,49 0,87 4,01
* Розраховано за даними Держкомстату Укра!ни
Таблиця 3
Показники фшансово! незалежностi та стшкосп ВАТ «Пансiонат «Море»
i ТОК «Судак»
Показники ВАТ «Пансюнат «Море» ТОК «Судак»
2007 2008 2009 2007 2008 2009
1. Власш оборотш кошти, млн. грн. 16,7 10,5 9,5 -8,8 -11,4 -1,3
2. Робочий каттал, млн. грн. 25,1 22,9 22,3 1,5 -0,5 5,1
3. Коефщент забезпечення оборотних акти-вiв власними коштами 0,57 0,41 0,37
4. Маневренють робочого кашталу 0,08 0,13 0,15 2,22 — 0,72
5. Коефщент структури покриття довго-строкових вкладень 0,07 0,09 0,10 0,20 0,20 0,12
6. Коефщент довгострокового залучення позикових кош-пв 0,06 0,08 0,08 0,20 0,20 0,11
7. Коефщент автономй 0,92 0,90 0,90 0,76 0,74 0,87
8. Коефщент концентрацй позикових кошив 0,08 0,10 0,10 0,24 0,26 0,13
9. Коефщент фшансово!' стабшьност (кое-фщент фшансування) 10,92 9,28 8,87 3,11 2,89 6,70
10. Коефщент фiнансового левериджу 0,06 0,09 0,09 0,25 0,25 0,12
11. Коефщент фшансово! стiйкостi 2,33 1,20 0,94 0,53 -0,17 1,08
! Розраховано за даними Держкомстату Укра!ни
Розрахунки ко-ефщенпв плато-спроможностi та лiквiдностi свщ-чать про переваги ВАТ «Пансiонат «Море» перед ТОК «Судак», тоб-то за коефщЬ ентами плато-спроможностi та лшв^носи ВАТ «Пансiонат «Море» мае бшь-ший рiвень фiнан-сово! безпеки анiж ТОК «Судак», який тшьки у 2009 рощ сут-тево збшьшив свою платоспро-можнiсть.
Розрахуемо показники фшансово! незалежност та стiйкостi для ВАТ «Пансюнат «Море» i ТОК «Судак» (табл. 3).
Розрахунок показниюв фiнансово! незалежностi та стшкосп дае пiдстави стверджувати, що рiвень фiнансово! безпеки ВАТ «Пансiонат «Море» i ТОК «Судак» абсолютно рiзнi. За бiльшiстю показ-никiв ТОК «Судак» не вщповщае умовам задовшьного фiнансового стану, що фактично свщчить про неможливiсть забезпечити необхiдний рiвень фiнансово! безпеки. Водночас ВАТ «Пансюнат «Море» за сукупнiстю розрахованих показниюв мае нормальний фiнансовий стан, що дае тдстави вважати про задовшьний рiвень фiнансово! безпеки.
Розрахуемо показники дшово! активностi для ВАТ «Пансюнат «Море» i ТОК «Судак» (табл. 4).
Виходячи iз су-купност показ-никiв дiлово! активносп ВАТ «Пан-сiонат «Море» i ТОК «Судак» мож-ливо зробити на-ступнi висновки:
1) за окремими показниками (обо-ротнiсть дебiтор-сько! та креди-торсько! заборгова-носп, тривалiсть операцiйного циклу) переваги мае ТОК «Судак»;
Таблиця 4
Показники дшово! активносп ВАТ «Пансiонат «Море» i ТОК «Судак»
Показники ВАТ «Пансюнат «Море» ТОК «Судак»
2007 2008 2009 2007 2008 2009
1. Оборотнiсть деб^орсько! заборгова-ностi 8,56 12,46 9,94 44,46 72,02 63,55
2. Перiод обороту деб™рсько! забор-гованоси, днiв 42,08 28,89 36,22 8,10 5,00 5,66
3. Оборотшсть запасiв 15,46 13,30 13,42 7,33 12,72 9,60
4. Перiод обороту запаав, днiв 23,28 27,06 26,82 49,12 28,30 37,51
5. Оборотнiсть кредиторсько! заборго-ваностi 50,45 34,90 35,82 28,87 100,28 343,24
6. Перiод обороту кредиторсько! забор-гованостi, днiв 7,14 10,32 10,03 12,47 3,59 1,05
7. Тривалють операцiйного циклу, днiв 65,36 55,95 63,05 57,22 33,30 43,18
8. Оборотшсть власного катталу 0,28 0,32 0,34 0,68 0,90 0,91
9. Оборотшсть сукупного катталу 0,26 0,29 0,30 0,50 0,66 0,78
' Розраховано за даними Держкомстату Укра!ни
2) за оборотшстю запасiв перевагу мае ВАТ «Пансюнат «Море»;
3) за сукупшстю показниюв дiлово! активностi перевагу мае ТОК «Судак».
Отже, показники дшово! активносп дають тдстави стверджувати, що у ТОК «Судак» е бiльшi переваги для формування надшно! системи фшансово! безпеки у майбутньому.
Для оцшки фiнансово! безпеки будь-яких суб'екпв пiдприемництва, зокрема i органiзацiй рекре-ацiйно! сфери, важливе значення мае фiнансовi результати. Розрахуемо для ВАТ «Пансюнат «Море» i ТОК «Судак» фiнансовi результати за три останш роки (табл. 5).
Таблиця 5
Фiнансовi результати ВАТ «Пансiонат «Море» i ТОК «Судак»
Виходячи з на-ведених даних можливо зробити наступнi висновки:
1) порiвняння показникiв ВАТ «Пансюнат «Море» i ТОК «Судак» свщчать, що у ТОК «Судак» е бшьший запас фiнансових можливостей, за рахунок яких вш * Розраховано за даними Держкомстату Укра!ни
мае змогу додатково збшьшити обсяги фшансових результатiв. Собiвартiсть надання послуг зростае меншими темпами ашж чиста виручка вiд надання послуг;
2) ВАТ «Пансюнат «Море» фактично не мае внутршшх фшансових можливостей до зростання фшансових результапв внаслiдок чого зростае собiвартiсть та зменшуеться всi види прибутюв;
3) виходячи iз сукупносп фiнансових результатiв, тенденцiй до !х змiн, можливо стверджувати, що рiвень фiнансово! безпеки у ТОК «Судак» може бути вищий ашж у ВАТ «Пансюнат «Море». Особливо це можливо спрогнозувати на перспективу виходячи iз тенденцш 2007-2009 роюв.
Для оцшки фшансово! безпеки суб'екпв тдприемництва рекреацшно! сфери дуже важливо роз-рахувати показники рентабельностi (табл. 6).
Показники ВАТ «Пансюнат «Море» ТОК «Судак»
2007 2008 2009 2007 2008 2009
Чиста виручка вщ реалiзащi' продукцй, млн. грн. 38,7 46,2 48,4 27,7 38,0 48,2
Собiвартiсть наданих послуг, млн. грн. 32,3 41,2 43,7 24,6 33,3 35,0
Валовий прибуток вщ надання послуг, млн. грн. 6,4 5,0 4,7 3,1 4,7 13,2
Прибуток (збиток) вщ звичайно!' дiяль-носи до оподаткування, млн. грн. 3,2 3,2 0,9 -0,1 1,6 11,3
Податок на прибуток, млн. грн. 0,8 0,7 0,6 0,3 0,5 0,7
Чистий прибуток (збиток), млн. грн. 2,4 2,5 0,3 -0,3 1,2 10,6
Показники рен-табельносп дають пiдстави стверджувати, що рiвень фiнансово! безпе-ки у ТОК «Судак» поступово збшь-шуеться. Проте це не можливо стверджувати про
Таблиця 6
Показники рентабельностi ВАТ «Пансюнат «Море» i ТОК «Судак»
Показники ВАТ «Пансюнат «Море» ТОК «Судак»
2007 2008 2009 2007 2008 2009
Рентабельшсть (збитковють) сукупного катталу, % 2,2 2,0 0,6 2,9 18,3
Рентабельшсть (збитковють) власного катталу, % 1,8 1,8 0,2 -0,8 2,7 20,2
Рентабельшсть (збитковють) надання послуг, % 16,7 10,9 9,6 11,1 12,4 27,3
' Розраховано за даними Держкомстату Укра!ни
ВАТ «Пансюнат «Море», у якого показники рентабельност мають загальну тенденцiю до пом^ного зменшення.
Таким чином, на основi оцiнки фiнансового стану двох оргашзацш рекреацiйно! сфери складаеться суперечнi висновки. За одними показниками переваги мае ВАТ «Пансюнат «Море», за шшими — ТОК «Судак». Звщси необхщно встановити единий тдхщ до визначення рiвня фiнансово! безпеки органiзацiй рекреацшно! сфери.
Так, окремi автори, зокрема Кракос Ю.Б. i Разгон Р.О., вважають, що фiнансову безпеку шдприемств необхiдно визначати на основi штегрального показника. Автори пропонують такий штегральний показник, який мае вигляд: 8ФБП = + 8ПФ + 8ДА + 8РС + 81П, де 8ФБП — iнтегральний показник фшан-сово! безпеки пiдприемства, бали; — комплексний показник оцшки ефективностi управлiння, бали; 8ПФ — комплексний показник оцшки платоспроможносп та фшансово! стiйкостi, бали; 8ДА — комплексний показник оцшки дшово! активност^ бали; 8РС — комплексний показник оцшки ринко-во! стiйкостi, бали; 8 — комплексний показник iнвестицiйно! привабливостi, бали [9, с. 93].
Аналiз наведеного пiдходу дае змогу стверджувати, що: а) автори справедливо вважають за необ-хщне використовувати штеграцшний показник оцiнки рiвня фшансово! безпеки; б) автори мають ращю щодо використання бально! оцiнки при розрахунку рiвня фiнансово! безпеки; в) однак вибiр складових фiнансово! безпеки не зовим е точним.
Ми вважаемо, що необхiдно подiляти поточну i перспективну фiнансову безпеку суб'екпв шдпри-емництва. Поточна фiнансова безпека суб'екпв пiдприемництва повинна визначатись на основi показ-никiв фiнансового стану. Перспективна фшансова безпека може включати i дещо iншi показники, зокрема i рiвень iнвестицiйно! привабливосп. Тобто мова при визначеннi рiвня фiнансово! безпеки пос-тiйно йде про поточну чи перспективну розрахункову величину. Вважаемо, що поточну i перспективну оцiнку рiвня фiнансово! безпеки слщ визначати окремо. Отже, за нашим дослщженням визначаемо лише поточну величину рiвня фiнансово! безпеки суб'екпв шдприемництва рекреацiйно! сфери.
Для розрахунку поточного рiвня фiнансово! безпеки оргашзацш рекреацшно! сфери пропонуеть-ся наступний штегральний показник:
Р = р + Р + Р + Р + Р + Р (1)
ФБСП МС ПЛ .ФЙФС ДА ФР Р' ^ '
де РФБСП — поточний рiвень фiнансово! безпеки суб екпв пiдприемництва, бали;
РМС — поточний рiвень майнового стану суб'екпв пiдприемництва, бали;
РПЛ — поточний рiвень платоспроможностi i лшвщносп пiдприемства, бали;
РфН.фС — поточний рiвень фiнансово! незалежностi та фшансово! спйкосп, бали;
РДА — поточний рiвень дiлово! активностi, бали;
Рфр — поточний рiвень фiнансових результатов, бали;
Рр — поточний рiвень рентабельностi, бали.
Кожна складова штегрального показника вимiрюеться у балах. Нами пропонуються така шкала балiв: а) незадовшьний рiвень — 0 балiв; б) дуже низький рiвень — 1 бал; в) низький рiвень — 2 бали; г) середнш рiвень — 3 бали; д) високий рiвень — 4 бали; е) дуже високий рiвень — 5 балiв. Незадовiльний рiвень встановлюеться коли показники, що характеризують вщповщну складову фшан-сового стану суб'екта шдприемництва суттево нижчий анiж норматив чи загально прийняте значен-ня для органiзацiй рекреацiйно! сфери. Дуже низький рiвень встановлюеться коли показники, що характеризують вщповщну складову фшансового стану суб'екта пiдприемництва нижче ашж норматив чи загально прийняте значення для органiзацiй рекреацiйно! сфери. Низький рiвень встановлюеться коли показники, що характеризують вщповщну складову фшансового стану оргашзаци мае нижчу межу нормативу чи загально прийнятого значення для рекреацшно! сфери. Середнш рiвень встановлюеться коли показники, що характеризують вщповщну складову фшансового стану суб'екта шдприемництва мае середне значення нормативу чи загально прийнятого показника для рекреацшно! сфери. Високий рiвень встановлюеться коли показники, що характеризують вщпо-вщну складову фшансового стану суб'екта шдприемництва мае вищу межу нормативу чи загально прийнятого значення для рекреацшно! сфери. Дуже високий рiвень встановлюеться коли показники, що характеризують вщповщну складову фшансового стану суб'екта шдприемництва суттево пере-вищують норматив чи загально прийняте значення для оргашзацш рекреацшно! сфери.
Виходячи з наведено! методики бально! оцшки вщповщних складових фшансового стану поточний рiвень фшансово! безпеки ВАТ «Пансюнат «Море» i ТОК «Судак» мае наступш значення:
РФБ(П . М )= 4 + 5 + 4 + 2 + 3 + 3 = 21 бал.
ФБ(«Пансюнат «Море»)
РФБ(ТОК С ) = 2 + 1 + 2 + 4 + 4 + 4 = 17 балов.
ФБ(ТОК «Судак») .
Отже, виходячи з розрахунку штегрального показника, поточний рiвень фшансово! безпеки ВАТ «Пансюнат «Море» вищий ашж у ТОК «Судак». Проте зростання рiвня показниюв, що характеризують перспективи розвитку i фшансових можливостей дають шдстави стверджувати, що ТОК «Судак» у майбутньому збшьшить поточний рiвень свое! фшансово! безпеки.
ВИСНОВКИ
На основi проведеного дослщження можливо сформулювати наступш висновки i пропозици.
По-перше, при розгщщ фшансово! безпеки суб'екпв шдприемництва слщ виходити з економiч-но! сутносп фшанив шдприемницьких структур. Це дасть можливють бшьш точнiше визначити сутнють фiнансово! безпеки на мiкроекономiчному рiвнi.
По-друге, виявлеш основш ознаки фшансово! безпеки на MiKpopiBHi, до яких вщносяться: нор-мальний процес створення i розподiлу вартостi на кожному шдприемствц стабiльне утворення до-ходiв i прибуткiв суб'eктiв пiдприeмництва; рацiональне здшснення рiзноманiтних витрати, виходя-чи з потреб самого шдприемства, його власниюв та iнших учасникiв фiнансових вщносин; безпе-рервне формування, розподiл i використання фiнансових ресурсiв суб'eктiв шдприемництва; ста-бiльне здiйснення фшансово-господарсько! дiяльностi, що забезпечуе нормальний фiнансовий стан, платоспроможшсть, безперервний рух грошових кош^в, формування фондiв i резервiв для виробни-чого i соцiального розвитку суб'екпв пiдприeмництва, задоволення потреб !х власникiв та вимог iнших учасниюв фiнансових вiдносин.
По-трете, визначена сутнють фшансово! безпеки суб'екта пiдприeмництва як комплексно! характеристики його фшанив, за якою суб'ект пiдприемництва мае можливють нормально створювати i розподшяти вартiсть продукци, робiт, послуг, утворювати доходи i прибутки, здiйснювати необхщш витрати, формувати, розподiляти i використовувати фiнансовi ресурси, забезпечувати стабiльну фшан-сово-господарську дiяльнiсть, платоспроможнiсть, безперервний рух грошових кош^в, задовольня-ючи при цьому потреби самого шдприемства, штереси його власниюв та iнших учасниюв фшансо-вих вiдносин.
По-четверте, здшснена оцiнка поточного рiвня фiнансово! безпеки оргашзацш рекреацiйно! сфе-ри на основi запропонованого iнтегрального показнику.
По-п'яте, визначено доцшьним розраховувати поточний i перспективний рiвень фiнансово! безпеки суб'екпв пiдприемництва.
По-шосте, в якост перспектив розвитку дано! проблеми слщ розглянути пiдходи до визначення перспективного рiвня фiнансово! безпеки суб'ектiв шдприемництва.
Л1ТЕРАТУРА
1. Бiлик М.Д. Роль стабшьно! дiяльностi пiдприемств у !х фiнансовiй безпецi / М.Д. Бiлик // Формування ринкових вщносин в Укра!нi. — 2008. — №4(83). — С. 129-133.
2. Бланк 1.О. Управлiння фшансовою безпекою пiдприемств / 1.О. Бланк. — К.: Ельга, Нша-Центр, 2004. — 784 с.
3. Горячова К. Фшансова безпека тдприемств / К. Горячова // Економют. — 2003. — №8. — С. 65-67.
4. Демченко 1.В. Фшансова безпека суб'екпв господарювання: сутшсть та умови виникнення / 1.В. Демченко // Науковий вюник: фiнанси, банки, швестици. — 2010. — №1 (6). — С. 35-38.
5. Тридщ О.М. Щодо визначення поняття «Фшансова безпека шдприемства» / О.М. Тридщ, К.В. Орехова // Коммунальное хозяйство городов. — 20009. — Выпуск №87. Серия: Экономические науки. — С. 240-244.
6. Гришко Н.С. Методичш аспекти оцшки фшансово! складово! економiчно! безпеки шдприемства / Н е. Гришко // Регюнальш перспективи. — 2002. — №1. — С. 112-115.
7. Гукова А.В. Роль финансовой безопасности предприятия в системе его экономической безопасности / А.В. Гукова, И.Д. Анишкина // Режим доступа: http: // www.edukation.rekom.ru.
8. Магайчук Л.О. Концептуальш аспекти фшансово! безпеки шдприемства / Л.О. Магайчук // Економiчний вюник Донбасу. — 2009. — №4 (18). — С. 133-136.
9. Кракос Ю.Б. Управлшня фшансовою безпекою шдприемства / Ю.Б. Кракос, Р.О. Разгон // Еко-номша та управлшня тдприемствами машинобудiвельно! галузк проблеми теори та практики. — 2008. — №1 (1). — С. 86-97.
10. Штембуляк Д О. Основи формування фшансово! складово! економiчно! безпеки шдприемства в умовах трансформацшно! кризи укра!нсько! економши / Д.О. Штембуляк // Режим доступу: http: // www.economy.confer.com.ua/fUll_article/590/.
