CC BY
12
УДК [334:336]-047.44
Р. М. 1ванчук,
кандидат економ1чних наук, доцент,
О. А. 1ванчук, астрант, студент В. В. Толстоп'ятов,
Луганський нац^ональний ун1верситет 1мен1 Тараса Шевченка
Ф1НАНСОВА Д1АГНОСТИКА КРИЗОВОГО ПРОЦЕСУ ЗА ДОПОМОГОЮ МЕТОДУ еДИНО! СИСТЕМИ НЕР1ВНОСТЕЙ КОЕФТЦТеНТТВ
Постановка проблеми. Сутгевютъ дагностики вза-галi та фшансово! даагностики, зокрема, постшно щка-вила як впчизняних, так i заруб1жних вчених, вони неодноразово зверталися до не!. Так вже у словниках А. М. Прохорова [1, 392], С. Ожегова [2, 164] ми зна-ходимо визначення дагностики як вчення про постановку дагнозу, але вперше термiн даагностика в розумiннi „екожмчна дiагностика" ми знаходимо у наукових пра-цях росiйсъких вчених М. I. Баканова, О. Д. Шеремета та укра!нських вчених М. I. Скворцова [3, 9].
Значного розвитку дiагностика набула в 80-х роках 20 столггтя, за тих чаав були обгрунтоваш новi пiдходи до вивчення економiки тдприемства: I. М. Си-роежкш запропонував методику аналiзу для рiзних господарюючих суб'екпв; Д. Стоянович — порiвнялъ-ний аналiз економiчно! дiагностики на основi матрицi зростання показниыв, проф. Гарвардсько! школи бiзнесу Каплан привернула увагу на значимють по-казнишв якост продукцИ, конкурентоспроможносп, гнучкосп, надiйностi як складових дiагностики умов функцюнування суб'екта господарювання [3, 10].
У подальшому украшсьш вчен Т. Д. Костенко, С. О. Шдгора, В. С. Рижиков, В. А. Панков, А. А. Ге -расимов та В. В. Ровенсъка виклали методику аналiзу i дiагностики економiко-фiнансового стану тдприем-ства [4,], О. О. Гетъман, В. М. Шаповал особливу увагу придшили здiйсненню економiчно! дiагностики вiтчизняних тдприемств у конкурентному середовищ^ докладно розглянули методики дiагностики конкурен-тоспроможност продукщ! пiдприeмства, ресурсного забезпечення, виробничого потенщалу, управлшсько! дiяльностi, а також послiдовнiстъ проведення фшансово! дiагностики [5].
Серед украшських вчених, як займаютъся питан-нями економiчно! дiагностики можна вiдзначити i М. Г. Чумаченка, Л. А. Костирко, I. А. Бланка, О. С. Олексюка та iнших.
У наш час штерес до феномену „дагностика" не вщухае i особливо пiдвищуeтъся в умовах юнування необхвдносп постшного слiдкування за станом економь чно! безпеки пiдприeмств в кризовш ситуаци, що скла-
лася в нашш державi. У цш робот пiд станом екож^ч-но! безпеки пiдприeмств розумieтъся здатнiстъ тдприе-мства вистояти в умовах ринково! конкуренци та забез-печити тдприемством власну фiнансову сталiстъ. Неви-падково, що в працях I. А. Бланка [6, 276] подасться сутнють дiагностики в якост початково! точки у систем управлiння, а О. С. Олексюк [8, 276] розглядае И як про-цес щентифжацц проблем при прийнятп рiшенъ.
Зустрiчаються й вислови iншого порядку: чи вар-то проводит дiагностику тдприемства взагал^ а ще бiлъше суперечок визивае питання про вибiр методу дiагностики: вертикальний аналiз, горизонтальний анал1з, або ж метод коефiцiентiв [11].
Мета роботи. Не претендуючи та останню крап-ку в суперечщ, що йде на сторiнках навчально! лгте-ратури, перiодичного друку та в мережi Шегпе^ ми поставили перед собою завдання: провести дослщжен-ня основних характеристик трьох провщних у наш час методiв економiчного дiагностування, виявити серед них найбтьш оптимальний для прийняття рiшення про вибiр методу дiагностики та апробувати його на при-кладi двох умовних пiдприемств в перiод глобально! фшансово! кризи.
Виклад основного матерiалу. Проведене нами дослiдження дозволяе стверджувати, що вченi, а також практики завжди придтяли увагу дiагностицi стану суб'екпв господарювання, як в цшому, так до !! найважливiших аспекпв: фiнансово! дiагностики, ощн-ки бiзнесу, дiагностики конкурентоспроможносп, оцш-ки економiчно! безпеки пiдприемства, конкурентного середовища та iн.
На теренах пiдприемств США, досвiду Росi!, Укра!-ни та iнших держав СНД при проведеннi фiнансового аналiзу застосовуються рiзнi методики, заснованi на джерелах фiнансово! звiтностi суб'екта господарювання. Така шформацшна база методик особливо важлива при формування ринково! шфраструктури та трансфор-маци економши, коли фшансовий стан пiдприемства стае одним з найбтьш важливих чинниюв його житдаяль-носп, особливо в умовах екожмчно! кризи.
Ученi виробили багато методiв i показнишв, що
застосовуються при проведенш дiагностики, серед яких найбшьшого поширення у практичнiй дiяльностi суб'екпв господарювання Украши набули: горизон-тальний аналiз, вертикальний аналiз, аналiз iз викори-станням коефiцieнтiв. Кожен iз вказаних методiв мае свiй позитивний й негативний бiк.
Найпростшим серед вище вказаних методiв за методикою розрахунку а не за своею сутшстю, е гори-зонтальний аналiз. Позитивним е те, що при розрахун-ках абсолютних i вiдносних вiдхилень вiд фактичних показнишв, що до^джуються, та вiдхилень вiд базисного рiвня можна отримати досить цiнну iнформацiю про фiнансовий стан; виявити тенденци змiн окремих статей або !х груп, що входять до складу фшансово1 звiтностi; обчислити базиснi темпи зростання балансо-вих статей i статей звiту про фiнансовi результаты за дек1лька перiодiв та при достатиосп часового штервалу спрогнозувати 1х значения на перспективу.
Одночасно з позитивними горизоитальний аналiз мае й негативнi посилання, як виявляють себе в перь од шфляцл i значно зиижують щннють шформацл, що е щдгруитям для його проведення. Уникнути негативного впливу цього методу частково, або повнютю можливо шляхом коригувания показнишв, що аналь зуються, на iндекс шфляцп.
Доцiльнiсть проведення вертикального аналiзу вченi обгрунтовують таким чином [8, 18]:
— по-перше, переходом до ввдносних показнишв, що дозволяе проводит мiжгосподарськi порiвняния результатов дiяльностi суб'екпв господарювання, яш вiдрiзияються величиною ресурав, що використову-ються, та iнших об'емних показнишв;
— по-друге, згладженням негативного впливу iнфляцiйних процесiв за допомогою вiдносних показнишв. Вплив iнфляцiйних процесiв можуть суттево викривити абсолютнi показники фшансово1 звiтностi, а отже ускладнити 1х зiставлення в дииамщ.
Крiм того, в науковш лiтературi визнания отри-мав „ аналiз тренду", або метод коефщеипв, який широко застосовуеться при проведенш фшансового ана-лiзу. При його застосуванн формалiзованi критерп, або коефщенти та показники розраховуються за окремими формулами, а отриманi значения аналiзу-ються як за абсолютною величиною, так i в дииамщ, визначаються тендеици !х руху (зростання або знижен-ия), порiвиюються з нормативними коефiцiеитами (ета-лонами), даними за попереднi перiоди, середньоста-тистичними показниками за галузями або по груш схожих суб'екпв господарювання. Формалiзованiсть такого щдходу полягае в тому, що значения розрахова-ного показника (коефщента), що розрахований, свiдчить про достатньо конкретний стан справ на тдприемств^
З метою прийняття рiшеиня про вибiр методу дааг-ностики нами поглиблено вивчеш та осмисленi найбiльш висвiтленi в науковш та спещальнш лгтера-турi показники дiагностики щдприемства. У процеа дослiдження було встановлено, що в екожмчнш лгте-ратурi зустрiчаеться багато коефiцiеитiв i показнишв, як можуть надавати характеристику окремим сторонам фшансового стаиу дiяльностi щдприемства. Так в крашах СНД щодо дiагностики фшансово1 сталостi щдприемств використовуються групи коефiцiентiв, запропонованих росiйськими вченими М. С. Абрють ною та А. В. Грачевим, яш иими об'еднаш в п'ять груп [12, 249]:
1. Коефщеити платоспроможностi i фшансово! сталостi.
2. Коефiцiенти кредитоспроможностi тдприем-ства i лiквiдностi його балансу.
3. Коефщеити оборотность
4. Коефщенти, що характеризують фiнансовi ре-зультати.
5. Коефщенти, на пiдставi яких прогнозують по-тенцiйне банкрутство.
Найбшьшого поширення в розвинутих риикових крашах набула п'ятифакторна модель Е. Альтмана, що використовуеться в якостi критерiю при дiагностицi банкрутства фiрм. Розроблена ще у 1968 рощ вона й до« мае широке застосувания. За математичним змютом модель Е. Альтмана — це функщя вiд групи показнишв, яш характеризують економiчний потенщ-ал щдприемства та результати його роботи. Модель Е. Альтмана, описана в науковш лгтератур^ мае такий вигляд:
г = 1,2К1 + 1,4К 2 + 3,3К3 + 0,6К4 + 0,999К 5, (1)
де 2 — штегральний показиик рiвня погрози банкрутства („ X — рахунок Альтмана"), коефщенти за Альтманом вiдповiдно характеризують:
К1 — характеризуе структуру катталу (вщно-шення робочого капiталу як рiзницi мiж оборотними активами та короткостроковими зобов'язаннями до за-гально! вартост активiв суб'екта господарювання) та визначаються за формулою:
К Поточт активи - Короткостроковi зобов язання 1 Шдсумок балансу ,(2)
К 2 — вщображае рiвень чисто1 прибутковост ви-робництва (дiяльностi) та визначаеться за формулою:
Нерозподтений прибуток
Шдсумок балансу
(3).
К3 — характеризуе прибутковють основного та оборотного капталу та визначаеться за формулою:
К 3 =
Балансовий прибуток
, (4).
Середньостатистична eapmicmb nacueie К4 — визначае структуру капталу тдприемства
та визначаеться за формулою:
К 4 =
Ринкова eapmicmb власного капталу Залучений каптал
(5).
K 5 — ввдображае оборотшсть активiв (кшьшсть оборотов) та визначаеться за формулою: Виручка eid pеaлiзaцil
К 5 =
Середньостатистична вартть aкmивiв ' (6)
При значенш показника Z — рахунку Альтмана до 1,8 вiрогiднiсть банкрутства дуже висока, якщо показник коливаеться в межах ввд 1,81 до 2,7 — вiрогiднiсть банкрутства висока, вiд 2,71 до 2,99 включно — банкрутство можливо, вiд 3 та вище — банкротство маловiрогiдне [7, 496; 8, 140; 9, 140].
Не дивлячись на те, що метод Альтмана набув значного поширення, спиратися на нього повною мiрою, на наш погляд, не слад, осшльки розраховаш коефiцiенти дiагностики вiдображали навколишне i внутршне середовище фiрм США та Свропи, не вра-ховуючи особливост функцiонування суб'екпв гос-подарювання в Укра!т. Тому, на нашу думку, метод Альтмана в фшансовому аналiзi необхiдно застосову-вати з врахуванням методiв „Сдине правило фшансово! стiйкостi функцiонування тдприемства", а також коефщен-пв Бандурка [9, 55-64].
Для пояснення нашо! пропозицп щодо викорис-тання методiв „Сдине правило фшансово! стiйкостi функцюнування тдприемства" та коефщенпв Бандурка, викладемо !х аналiз.
1) сутнiсть методу „Сдине правило фшансово! стшкосп функцiонування тдприемства" вщображаетъ-ся формулою:
Тп > TCK > ТОА > ТОР > ТА > 100 > ТЗК > Ттзк , (%х (7)
де: Т — темп зростання прибутку;
ТСК — темп зростання власного катталу;
ТОА — темп зростання оборотних активiв;
ТОр — темп зростання об'ему реалiзацi! (про-дажiв);
ТА — темп зростання активiв;
ТЗК — темп зростання позикового катталу;
ТТЗК — темп зростання поточного позикового капiталу.
З формули видно, що нерiвнiсть виведена шляхом об'еднання двох нерiвностей: ТП > ТОП > ТА > 100%, та
де темпи зростання довгострокового позикового та поточного позикового катталу повинт бути менши-ми за 100%, тому що зростання цих показнишв бiльш нiж на 100% треба розщнювати як кризовий стан на тдприемсга та негативне явище в ц1лому;
ТП, ТОП, ТА — темпи зростання прибутку, об'ему продаж1в та активiв пiдприемства в звггному перiодi в порiвняннi з попередшм [9, 57].
З даних нерiвностей видно, що суб'ект господа-рювання вважаеться фiнансово стiйким, якщо темпи зростання показнишв ТОр,ТОА,ТСК, ТП, ТА перевищу-ватимуть 100%, а Тзк,Ттзк будуть меншими нiж 100%.
2. Коефщенти Бандурка — один з методiв дiаг-ностики економiчно! безпеки, але, на наш погляд, дат коефщенти вiдображають також i фшансову ст1йк1сть пiдприемства. Основнi коефщенти Бандурка, а також !х характеристика таю:
— показники фшансово! стабшьносп: а) коефiцiент автоном^':
К = ^
А Кб
(9)
де: КС — власний капiтал; КБ — балансовий п1дсумок капiталу. Межове значення цього коефiцiента дорiвнюе 0,5; але чим ближче воно до одинищ, тим краще з погля-ду безпеки;
б) коефiцiент ефективносп пiдприемництва:
К - Кр
Кеф - -J
(10)
де Кр — „реальний капiтал", вт1лений в будiвлях, машинах, спорудах; вiн рiвний основному капiталу за мiнусом зносу;
А — активи балансу.
Коефщент характеризуе забезпечення умов функ-щонування капiталу економiчною iнфраструктурою, межове значення — 0,5. [9, 64]
Оскшьки межове значення кожного з фшансо-вих коефiцiентiв дiагностики безпеки Бандурка скла-дае 0,5, запишемо загальну формулу даних коефщенпв, яка виглядатиме так:
Ка + Кеф - 1
(11)
Т П > TCK > ТОА > ТОР > Т А > ТЗК > ТТЗК ■,
(8)
де КА — коефщент автономп Кеф — коефщент ефективност1 пiдприемниuтва. Сума даних коефщент!в дорiвнюе 1, оск1льки, як вже наголошувалося вище, кожний з коефщенпв мае межове значення 0,5 це, по-перше, а, по-друге, прирiвнюемо нульову лiквiднiсть даного комплексного коефщента до 100 %, тобто 1.
Розглянемо методику розробки методу СдиноТ системи HepiBHOCTi коефiцieнтiв.
Щоб ввести рiвняння 11 в метод фшансово1 дiаг-ностики укра1нських тдприемств, необхвдно його ви-користати як обмеження в системi нерiвностей. Го -ловною нерiвнiстю в щй системi буде 2-рахунок ко-ефiцiентiв банкрутства Альтмана.
Тодi система нерiвностей прийме такий вид:
Г1,2 К1 + 1,4 К2 + 3,3 К3 + 0,6 К4 + 0,999 К5 > 2,7 [0,5 (( + Кф )> 1 ' (12)
Характеризуючи дану систему нерiвностей слiд зазначити:
— по-перше, едину нерiвнiсть коефiцiеитiв фшан-сово! безпеки слiд використовувати для коректування 2-рахунку Альтмана (iз врахуваниям того, що, при зна-ченнi едиио1 нерiвностi коефiцiентiв бiльшого нiж 1, дане значения необхвдно додати до значения 2-рахун-ку Альтмана, а при значени едино1 нерiвностi ко -ефщеипв меншого нiж 1, — ввдшмати iз значения 2-рахунку Альтмана);
— по-друге, слiд врахувати висновки дослiджень групи укра1нських вчених тд керiвнищ•вом Н. Коте-левсько1 про те, що наведене в 2-рахунку Альтмана значения 2,7, — е граничним значениям стабiльностi украшського тдприемства;
— по-трете, коефiцiент 0,45, введений в систему нерiвностей з метою уникиения мультиплшацш-ного ефекту. Згiдно визначення Кейнса [7, 501], якщо розглядати нерiвнiсть 2-рахунку Альтмана як агре-гатну величину, а едину нерiвнiсть коефiцiентiв як структурну частину, яка впливае на агрегатну величину, i врахувати ту обставииу, що едина нерiвнiсть е обмежениям 2-рахунку, то можна стверджувати, що в данiй системi нерiвностей присутнiй ефект мульти-плшатора.
Звiсно, що коефiцiеит мультиплiкатора це е ввдио-шення агрегатно1 величиии до структурно1 частиии, а визначення агрегатио1 величиии буде залежати вщ штер-валу коливань граничного значения дуже високо1 вiро-пдносп банкрутства — 1,8 до граничного значения високо1 вiрогiдностi банкрутства — 2,7. Враховуючи з визначення мультиплiкатора:
1) Середне значения штервалу дорiвнюеться:
1,8 + 2,7 _
= 2,25, (13)
де 1,8 — граничне значения дуже високо1 вiрог-iдностi банкрутства;
2,7 — граничне значения високо1 вiрогiдностi банкрутства;
2,25 — середне значения вiрогiдностi .
2) коефкцеит мультипткатора буде дор1виюватися:
Агрегатна величина 2,25 „ У - = 2,25. (14)
Структурна величина
1
Щоб уникнути мультиплшащйного ефекту, значения перед коректуванням 2-рахунку слiд помножи-
ти на 0,45 ( 215) (1 розглядаемо як граничний показ-
ник, який характеризуе иульову лiквiднiсть тдприем-ства)
— по-четверте, слiд наголосити, що корекщя 2-рахунку проводиться шляхом ввдшмання або додаван-ня отриманого значения едино1 нерiвностi коефiцiентiв (помноженого на 0,45) з отриманим значениям 2-ра-хуику Альтмана.
Правильнiсть дано1 гiпотези нами перевiрено на прикладi дiагностики двох умовних суб'ектах господарювання „А" i „Б" за перюд, що передував звгтно-му, щоб згодом перевiрити дииамiку розвитку тдприе-мства у звiтному перюдь Iнформацiйною базою дiаг-ностики суб'екпв господарювання стануть форми фшансово1 звгтносп — форма 1 (Баланс) i 2 (Звiт про фiнансовi результати). В якост звгтиого перiоду прий-нято календарний рш.
За допомогою виконаних нами розрахуныв обгруитуемо запропонований нами метод едино1 сис-теми нерiвностей коефiцiеитiв.
Для цього:
1) продiагностуемо тдприемства „А" i „Б" за допомогою запропонованого методу системи нерiвно-стей. За нашими розрахунками (таблиця 1) загальний коефiцiеит 2-рахунку складае для суб'екпв господарювання „А" — 38,15, для „Б" — 31,58. Цей показ-ник на 35,45 пункти бшьше шж граничний показник (38,15 — 2,7) для суб'екта „А" i ввдповвдно на 28, 88 (31,58 — 2,7) для „Б". Це означае, що обидва суб'екта сталi за сво1м фшансовим станом.
2) за допомогою коефщеипв едиио1 системи не-рiвностей уточнимо фiнансовий стан фiрм „А" i „Б". Значения едиио1 нерiвностi коефщеипв складае 1,04. Це на 0,04 пуикти бiльше, нiж граничне значения (1,04 — 1,00) для тдприемства „А" та на 0,06 менше для тдприемства „Б" (1,04 — 1,10). Отже, можна стверджувати, що обидва суб'екти фуикцюиують без впливу факторiв зовнiшнього середовища, автономно, але працюють в агресивному середовищ. Враховуючи ефект мультиплшатора 2,25 дат значения коефщенту (38,15), додамо отриманий ефект 0,46 (1,04/2,25) 2-рахунку Альтмана тдприемства ,.А"
Отримаемо значения 38,61, яке, спираючись на значения таблиц коефiцiеитiв банкрутства 2-рахунку Альтмана (для украшських тдприемств) означае, що тдприемство знаходиться у зонi мшмально1 загрози банкрутства. Вiдносно тдприемства „Б" додамо отриманий ефект 0,46 (1,04/2,25) 2-рахунку Альтмана тдприемства „Б". Отримаемо значения 32,04
Розрахунки коефицентш п'ятифакторного Z-paxyнкy Альтмана, Х-рахунку Альтмана та коефицентш „ едино!' системи нер1вностей коефпцент1в"
Алгоритм розрахунку Суб'екти господарювання
А Б
1. Коейлщенти п'ятифакторного 2-рахунку Альтмана
^ Потпочт активы - Короткостроковг зобов'язання 4981,7 119,6 — П ПЧ
1 — Шдсумок балансу и,22 22385,2 2360,9
Нерозподтений прибуток К2 = Шдсумок балансу 11358.1 -— = 0,51 22385.2 6256,6 -— =7,11 879,7
^ Балансовый прибуток 22082,5 -— =7,7 2867,3 6256,6 -— =7,11 879,7
Середнъостатистична сума твестованого г залученого катталу
Ринкова вартгстъ акцюнерного катталу 4 Залучений каттал 19517,9 -— =6,81 2867,3 1481,2 -— = 1,68 879,7
^ Выручка в1д реалгзацй 22020,2 -— = 7,68 2867,3 6211,0 -—= = 7,06. 879,7
5 — Середнъостатистична сума твестованого / залученого катталу
2. Ъ- рахунок Альтмана для суб'екта господарювання
Ъ = 1,2 К1 +1,4 К2 + 3,3 КЗ + 0,6 К4 + 0,999 К5 Ъ = 1,2 К1 +1,4 К2 + 3,3 КЗ + 0,6 К4 + 0,999 К5 = 1,2 х 0,22 + 1,4 х 0,51 + 3,3 х 7,7 + 0,6 х 6,81 + 0,999 x 7,68 = 38,15 г = 1,2 К, +1,4 А'. + 3,3 К, + 0,6 К, + 0,999А", = 1,2 х 0,05 +1,4 х 0 + 3,3 х 7,11 + 0,6 х 1,68 + 0,999 х 7,06 = 31,58
3. Коефщенти едино! системи нер1вностей коефпценпв
* ^ К Б 19491.1 - =0,9 22385.2 1408,7 -— =0,6 2360,9
II и г* 3220,5 -— =0,14 22385,2 1192,3 -— =0,5 2360,9
Ка+К 0,9 + 0,14 = 1,04 Ка+кеф= 0,6 + 0,5 = 1,1
(31,58+0,46), яке, спираючись на значення таблицi коефщенпв банкрутства 2-рахунку Альтмана (для ук-ра!нських пiдприeмств) означае, що тдприемство „Б", як i пiдприемство знаходиться у зон мшмально! загрози банкрутства, тобто покращують i без того не-поганий прогноз фшансово! стабтьносп приблизно 1013 рази.
3) щоб перевiримо отриманi показники дiагнос-тики пiдприемств „А" i „Б"за допомогою розрахуншв щодо „Сдиного правила фшансово! стiйкостi функщ-онування шдприемства" зробимо розрахунки коефiцiентiв до формули „Сдине правило фшансово! стiйкостi функцюнування шдприемства" (таблиця 2) та тдставимо отриманi результат розрахунюв до формули „Сдине правило фшансово! стшкосп функцюнування шдприемства" Одержуемо 3 невiрних не-рiвностi з 7 наведених.
Для пiдприемства „А":
ТП > ТСК > ТОА > ТОР > ТА > 100 > ТЗК > ТТЗК =
41,5 < 107,2 < 113,8 > 83,6 < <108,5> 100 = 100 > 0
Для шдприемства „Б":
ТП > ТСК > ТОА > ТОР > ТА > 100 > ТЗК > ТТЗК =
100 > 46,7 > 45,96 < 83,2 < 84,5< <100 = 100. < 269,4
Отже, можна стверджувати, що шдприемства „А" i „Б", хоч i е зовшшньо фшансово сталими, однак у подальшому можливо попршення !х стану за такими показниками, як збiльшення прибутку, власного каш-талу, зростання об'ему реалiзацi!.
Тому робимо висновок, що тдприемство, хоч i е зовшшньо фшансово сталим, однак у подальшому можливо попршення його стану за такими показни-кам, як збшьшення одержання прибутку, збiльшення власного кашталу, зростання об'ему реалiзацi! в подальшому. Таким чином, ми уточнили висновки дiаг-ностики пiдприемства, засновано! на практичному використаннi методу системи нерiвностей коефiцiентiв: пофакторно (по кожному з коефщенпв) можна по-м^ити, що 2-рахунок Альтмана не повною мiрою вiдображае фiнансовий стан Укра!нського тдприем-ства — це в черговий раз доводить той факт, що 2-рахунок Альтмана розроблявся для дiагностики тдприемств США та кра!н Свропи. Тому до тих шр, поки не буде проведена доробка 2-рахунку Альтмана необхiдно застосовувати Метод системи нерiвностей тльки з перевiркою його „Сдиним правилом фшансово! стшкосп функцiонування шдприемства"
Висновки. Виходячи зi всього вищезазначено-го, можна зробити висновок:
1. Не дивлячись на те, що метод Альтмана е най-
поширешшим, спиратися на нього повною мiрою не слiд, оскшьки Альтман розраховував коефщенти для дiагностики пiдприемств США та Свропи, i тому при дiагностицi вiтчизняних пiдприемств, на наш погляд, необидно даний метод зютавляти з такими методами, як „ Сдине правило фiнансово! стшкосп функцюнування шдприемства" та з коефщентами Бандурка.
2. Для бiльш зручно! i яшсно! дiагностики фшан-сового стану суб'екта господарювання слiд викорис-товувати МЕТОД СИСТЕМИ НЕР1ВНОСТЕЙ, в яко -му основною нерiвнiстю виступае 2-рахунок Альтмана, а виведена СДИНА НЕР1ВН1СТЬ КОЕФ1Ц1СНТ1В ФШАНСОВО1 БЕЗПЕКИ БАНДУРКА виступае в ролi обмежень в системi нерiвностей.
3. Значення Сдино! нерiвностi коефщенпв фшан-сово! безпеки мае мультиплшацшний ефект, оскшьки згiдно визначенню Кейнса, якщо розглядати нерiвнiсть 2-рахунку Альтмана як агрегатну величину, а едину нерiвнiсть коефiцiентiв як структурну частину, яка впливае на агрегатну величину, i врахувати те, що едина нерiвнiсть е обмеженням 2-рахунку, то можна стверджувати, що в данш системi нерiвностей при-сутнш ефект мультиплшатора.
4. Коефiцiент мультиплiкатора рiвний 2,25 оскшьки, згiдно визначення, коефщент мультиплша-тора — вiдношення агрегатно! величини до структурно! частини, тобто 2,25/1, (2,25 ми отримаемо при роз-рахунку середнього значення iнтервалу значень вiд ме-жового значення дуже високо! вiрогiдностi банкрутства — 1,8 до граничного значення високо! вiрогiд-
1,8 + 2,7 _ 2 25
носп банкрутства — 2,7, тобто-2-_ 2,25.
5. При корекцi! 2-рахунку Альтмана, необхвдно враховувати, що при значенш едино! нерiвностi ко -ефщентгв бiльше, нiж 1, необхiдно дане значення (з врахованим коефiцiентом мультиплшатора) додати до значення 2-рахунку Альтмана, а якщо значення едино! нерiвностi коефщенпв менше нiж 1, то необхвдно вiднiмати iз значення 2-рахунку Альтмана.
6. Провiвши фiнансову дiагностику двох вгтчиз-няних пiдприемств, засновану на Методi системи не-рiвностей, було доведенi всi припущення i тверджен-ня щодо методу системи нерiвностей.
7. Слiд також ввдзначити, що нерiвнiсть 2-рахун-ку Альтмана не зовам коректно працюе в умовах Ук-ра!нських економiчних ввдносин. Тому необхiдно Метод системи нерiвностей перевiряти за допомогою „Сдиного правила фшансово! стшкосп функцюнування шдприемства" i лише в комплекс застосовувати для фшансово! дiагностики пiдприемства доти, поки не буде допрацьована модель нерiвностi 2-рахунка Альтмана для Укра!нських тдприемств.
Розрахунки коефщкнпи до формул и „€дине правило фшансово! стшкосп функцюнування пщприемства"
Алгоритм розрахунку
Суб'екти господарювання
А
Величина балансового прибутку на ктецъ звтного перюду Величина балансового прибутку на початок звтного перюду
583,2 1406,8
х 100% = 41,5
333,1
X 100
Тек _
_ Величина власного капталу на ктецъ звтного перюду
Величина власного катталу на початок звтного перюду
20897,4 х Ю0%= 107,2 19491,1
х Ю0 % = 46,7;
1408,7
ОА
Величина оборотних активов на ктецъ звтного перюду Величина оборотних активов на початок звтного перюду
11635,3 10220,2
х 100%= 113,8
459,3 999,3
х 100 % = 45,96
Тор —
_ Величина об'ему реалпаци на ктецъ звтного перюду
Величина об'ему реалпаии на початок звтного перюду
22082,5 26399,1
х 100 % = 83,6
5203,8 6256,6
х 100% = 83,2
^ _ Величина активгв на ктецъ звтного перюду Величина активов на початок звтного перюду
24291.1
22385.2
X 100%= 108,5
1995,5 2360,9
х 100% = 84,5;
„ _ Величина позикового катталу на ктецъ звтного перюду 1зк--
Величина позикового катталу на початок звтного перюду
1342,6 0
х 100%*
- х Ю0 %. 0
ТЗК
Величина поточного позикового катталу на ктецъ звтного перюду Величина поточного позикового катталу на початок звтного перюду
0
1341,4
-х100% = 0*
538,8 200
х 100% =269,4.
ПрИМГГКИ. * оскшьки тдприемство не мало позикового катталу на початок перюду, а на ктець перюду його сума склала 1342,6 то, отже, темп змши складе 100 %.
Лпература
1. Прохоров А. М. Радянський енциклопедич-ний словник. / А. М. Прохоров — М. : Радянська енциклопедiя, 1982. — 1600 с. 2. Ожегов С. И. Толковый словарь русского язика / С. И. Ожегов. — М. : Русский язык. — 2006. — 944 с. 3. Городня Т. А. Економiчна та фшансова дiагностика: Навч. поаб. / Т. А. Городня, I. П. Мойсеенко — Львiв : „Магнолiя 2006", 2008. — 282 с. ISBN 978-2025-42-2. 4. Кос-тенко Т. Д. Економiчний ан^з i дiагностика стану сучасного пiдприемстБа. Видання 2-ге перероблене та доповнене. Навч. поибник / Т. Д. Костенко, С. О. Пвд-гора, В. С. Рижиков, В. А. Панков, А. А. Герасимов та В. В. Ровенська. — К. : Центр навчально! лггератури, 2007. — 400 с. ISBN 978-966-364-452-3. 5. Геть-ман О. О. Економiчна дiагностика: Навчальний по-сiбник для студентов вищих навчальних закладiв / О. О. Гетьман, В. М. Шаповал. — Ки!в, Центр навчально! лггератури, 2007. — 307 с. ISBN 966-364-361-7. 6. Бланк И. А. Основы финансового менеджмента. — Т. 2. / И. А. Бланк. — К. : Ника-Центр, 1999. — 489 с. 7. Бланк И. А. Финансовый менеджмент: Учебное пособие / И. А. Бланк. — К. : Ника-центр, Эльга, 2001. — 528 с. ISBN 966-521-026-2. 8. Олек-сюк О. С. Системи тдтримки прийняття фшансових ршень на мшрорГвш / О. С. Олексюк, — К. : Наукова Думка, 1998. — 507 с. 9. Котелевская Н. Энциклопедия бухгалтера и экономиста. Экономическая диагностика предприятия: Просто о сложном / Н. Котелевская, Т. 10 (160). Май / 2007. — К. : Центр „Кон-сульт", 2007, 160 с. 10. Швиданенко Г. О. Сучасна технология дiагностики фшансово -економiчно! дгяль-ност тдприемства: Монографiя / Г. О. Швиданенко, О. I. Олексюк. — К. : КНЕУ, 2002. — 192 с. ISBN 966-574-396-1. 11. Електронний ресурс www.rbc.ru. 12. Абрютина М. С. Анализ финансовой деятельности предприятия / М. С. Абрютина, А. В. Грачев. — М. : изд-во „Дело Сервис", 1998. — 256 с.
1ванчук Р. М., 1ванчук О. А., Толстоп'ятов В. В. Фшансова дiагностика кризового процесу за допо-могою методу единоТ системи нерiвностей коефщенпв
У статп зроблена спроба виробки нового шстру-ментарто дiагностики, як б забезпечили управлiння по вiдхиленням ввд прийнятих управлiнських рiшень, Гз застосуванням економiчних та математичних методiв, що !м вГдповГдають. Викладен пропозицл щодо удос-
коналення iнструментарiю даагностики на n^craBi роз-роблено! авторами Сдино! системи нерiвноcтей будуть слугувати забезпеченню економiчно! безпеки окремих суб'екпв господарювання.
Ключовi слова: даагностика, економiчна дiагноc-тика, фiнанcова дiагноcтика, Z -рахунок Альтмана, Сдине правило фiнанcово! спйкосп функцюнування пiдприeмcтва, коефiцieнти Бандурка, едина нерiвнicть коефiцieнтiв.
Иванчук Р. Н., Иванчук А. А., Толстопя-тов В. В. Финансовая диагностика кризисного процесса при помощи метода единой системы неравенств коэффициентов
В статье сделана попытка выработки новых методов инструментария диагностики, которые смогли бы обеспечить управление по отклонениям от принятых управленческих решений с применением экономических и соответствующих им математических методов. Изложены предложение авторов, направленные на усовершенствование инструментария диагностики на основе разработанной авторами Единой системы неравенств для обеспечения экономической безопасности отдельных субъектов хозяйствования.
Ключевые слова: диагностика, экономическая диагностика, финансовая диагностика, Z -счет Альтмана, Единое правило финансовой стойкости функционирования хозяйствующего субъекта, коэффициенты Бандурка, единое неравенство коэффициентов.
Ivanchuk R. M., Ivanchuk O. A., Tolstopaytov V. V. Financial diagnostic of one system of the inequalities' to support economical safety of managing subjects are stayed
In this article is made an attempt of creation new instruments, which could provide the management of deviation from the accepted with using economical methods and mathematical methods which correspond with them. The suggestions of the authors are directed on the improvement of diagnostic instruments on the base worked out by the authors of The one system of the inequalities' to support economical safety of managing subjects are stayed.
Key words: diagnostic, economic diagnostic, financial diagnostic, Z-count Altman, one system of the inequalities' to support economical safety of managing subjects are stayed, coefficients of Bandurka, one system of the inequalities'.
Стаття надшшла до редакщ! 21.01.2011
Прийнято до друку 15.03.2011
