После того, как потенциальный риск оценен, определяется уровень так называемого «приемлемого риска» - то есть приемлемый в случае возникновения каких-либо проблем уровень ущерба или недополучения прибыли.
Для этого необходимо:
1. При принятии стратегических решений учитывать возможность снижения прибыли до приемлемого уровня в связи с различными рисковыми ситуациями
2. На начальных этапах выявлять возможные риски и рассматривать альтернативные пути их нейтрализации или избежания
3. С максимальной точностью оценивать уровень возможного риска и уровень последствий при его осуществлении
4. Учитывать все затраты, связанные со сбором информации, анализом, предварительной оценкой риска и мероприятий по его предотвращению или нейтрализации.
На предприятии система экономической безопасности должна быть организована таким образом, чтобы все потенциальные факторы риска были учтены и по-возможности снижены.
Выводы. Неопределенность рыночной среды в которой существует предприятие, а также затянувшийся экономический кризис породил многие опасности и угрозы для развивающегося, а также стабильно функционирующего бизнеса. Все это обострило проблему обеспечения экономической безопасности предприятия. Для того, чтобы комплексно оценить уровень экономической безопасности, необходимо дать характеристику
возможным негативным воздействиям как со стороны внешней, так и внутренней среды. Использование на практике регулярного оценивания рисков позволит сфокусировать внимание на выработке мероприятий по воздействию на них.
СПИСОК ЛИТЕРАТУРЫ
1. Клейнер Г.Б., Тамбовцев В. Л., Качалов Р.М. Предприятие в нестабильной экономической среде. -М.: ОАО «Издательство «Экономика», 1997.
2. Тамбовцев В. Л. Экономическая безопасность хозяйственных систем: структура проблемы// Вестник Московского гос. Университета. Сер.6 «Экономика».-1995.-№3.-С.3-9.
3. Экономическая безопасность. Производство, финансы, банки // В.К.Сенчагов.-М.:Финстатинформ, 1998.-636с.
4. В. Забродский, Н.Капустин Теоретические основы оценки экономической безопасности отрасли и фирмы// Бизнес-информ.- 1999.- №15-16.-С.35-37
5. Шаваев А.Г. Безопасность корпораций. Криминологические, уголовно-правовые и организационные проблемы. - М.: "Банковский Деловой Центр", 1998, с. 42.
6. Ярочкин В.И. Секьюритология - наука о безопасности жизнедеятельности. - М.: "Ось-89", 2000, с. 92.
7. Основы экономической безопасности. (Государство, регион, предприятие, личность)/ под ред. Е.А,Олейникова.-М., 1997.- 228
с.))
Рецензент к.э.н., доцент УкрГАЖТМельник В.А. Эксперт редакционной коллегии к.э.н., доцент УкрГАЖТ Плетникова И.Л.
УДК 336.14:352
Ф1НАНСОВИЙ ПОТЕНЦ1АЛ АДМ1Н1СТРАТИВНО-ТЕРИТОР1АЛЬНО1 ОДИНИЦ1: СУТН1СТЬ, ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ТА ОЦ1НЮВАННЯ
Гринащук I.I., аспрант (ХНЕУ)
На ocHoei критичного aHanÍ3y nidxodie до визначення поняття "фшансовий потенщал" уточнено дефтщт "фшансовий потенщал адмiнicтративно-територiально одинищ". Визначен основн проблеми його розвитку шляхом аналЬзу структури та динамжи доходног частини м^цевих бюджет1в та надано методичтрекомендаци до ощнювання фшансового потенщалу АТО.
Постановка проблем. та ii зв'язки з Функцюнування та розвиток мюцевого науковими чи практичними завданнями. самоврядування, територiальну основу якого
© Гринащук I.I.
BiciiiiK економши транспорту i промисловост № 26, 2009
складае адмiнiстративно-територiальна одиниця, е визначальним для розвитку демократичних процеав у будь-як1й державi. Як вщомо, вона утворюеться у разi наявносп таких факторiв як достатня кшьшсть населения, територiя, податкова спроможнiсть територп та наявнiсть фiнансових ресурсiв [1]. Вщносно останнiх, слад ввдзначити, що на сьогоднiшнiй день в УкраТш особливо гостро стоТть питання забезпечення органiв мiсцевого самоврядування саме фшансовими ресурсами в обсязi, достатньому для виконання ними своТх функцiй та повноважень. У залежносп вiд кшьшсного та як1сного Тх стану адмiнiстративно-територiальна одиниця (АТО) мае певний фшансовий потенцiал, рiвень якого постiйно змшюеться i вимагае оцiнювання. Для коректносп останнього слад, перш за все, визначитись з сутшстю такого поняття, як «фшансовий потенцiал адмшстративно-територiaльноí одинищ».
Анал1з останнгх до^джень i публшацш та видтення невиршених частин загальног проблеми. У сучасш науковш лiтературi представленi визначення фiнансового потенщалу на рiвнi держави. Зокрема, украТнсьш вченi I. Чуницька [2] та С.Шумська [3] пов'язують цю дефшщш з фiнансовими ресурсами держави, але перша розумiе пiд Tí фшансовим потенцiалом здатнiсть до залучення цих ресурав, а друга - Тх сукупнiсть. Дослiдження фiнансового потенцiалу на рiвнi АТО практично не присутш у сучаснiй науковiй лiтературi. Його визначення зуст^чаеться лише у фшансових словниках, що стримуе реалiзацiю на практищ дiевих механiзмiв щодо розвитку фшансового потенцiалу АТО.
Метою статтi е уточнення дефiнiцií "фiнансовий потенщал АТО" на основi критичного аналiзу та узагальнення пiдходiв сучасних науковщв та вчених до цього поняття, визначення основних проблем його розвитку шляхом аналiзу структури та динамши доходноТ частини мiсцевих бюджетiв та надання методичних рекомендацiй до ощнювання фiнансового потенцiалу АТО.
Виклад основного матерiалу. Так, I. Чуницька у робот «До питання формування та реалiзацiT фiнансового потенцiалу держави» тд останнiм розумiе здатнiсть ТТ фшансовоТ системи до залучення та ефективного використання фiнансових ресурсiв з метою забезпечення сталого економiчного зростання [2]. Такий пiдхiд до визначення фшансового потенщалу е достатньо чгтким i, на нашу думку, його слщ покласти в основу визначення сутносп та змiсту поняття «фшансовий потенщал адмшстративно-територiальноí одинищ».
С. Шумська тд фiнансовим потенцiалом краТни розумiе "сукупнiсть фiнансових ресурсiв (що е у наявносл та як1 можуть бути мобiлiзованi) усiх сфер та ланок фшансовоТ системи, що
утворюються за рахунок внутршшх та зовшшшх джерел, а також коштiв i ресурав iз джерел, як1 з рiзних причин е недоступними чи незaдiяними в межах певного перюду розгляду, що у цiлому характеризують фiнaнсовi можливостi як окремих суб'екпв економiки, так i краТни загалом" [3, с. 59]. У наведеному визнaченi трактування фiнaнсових ресурсiв подане в бшьш широкому сенсi, нгж попередне, тобто як нaявнi фiнaнсовi ресурси, так i Тх резерви.
У росшському енциклопедичному словнику знаходимо визначення фшансового потенщалу територп як сукупносп первинних грошових доходiв, отриманих на територи суб'екта Федерац^', як1 включають прибуток господарських суб'ектiв i оплату пращ громадян, зайнятих господарською дiяльнiстю [4]. Дане визначення характеризуе фiнaнсовий потенщал територп з позицп тiльки податкових надходжень, як основних джерел його формування i не вказуе на неподaтковi джерела, зокрема, доходи вщ влaсностi та операцш з нею, можливiсть залучення кошпв на фiнaнсовому ринку, тощо. Тому цю дефшщш можна вважати дещо обмеженою.
У фiнaнсовому словнику тд редaкцiею А. Загороднього поняття «фшансовий потенщал aдмiнiстрaтивно-територiaльноT одиницi»
представлено як загальну суму фiнaнсових ресурсiв, що утворюються за рахунок уах джерел у межах aдмiнiстрaтивно-територiaльноT одиницi (обласп, району, мiстa, села, селища) i е показником, який визначае фiнaнсовi можливостi територп [5]. Таке трактування фшансового потенщалу АТО е узагальненим i не характеризуе його в повному обсяз^ особливо з огляду на так1 його склaдовi як рiвень фактично зaдiяних ресурсiв та Тх резерви. На останш особливо слщ звертати увагу та aктивiзувaти систему бюджетного менеджменту не тшьки на забезпечення поточних потреб АТО, а i на ТТ розвитку. На нашу думку, саме ефективний мехашзм залучення нових джерел фшансових ресурав та Тх ращональне використання дозволить забезпечувати
задоволення постiйно зростаючих потреб кожноТ громади.
Виходячи з вищевикладеного, п1д фiнaнсовим потенцiaлом aдмiнiстрaтивно-територiaльноT одиницi автор розумiе сукупнiсть залучених фiнaнсових ресурсiв i Тх резерви, що можуть бути активоваш для забезпечення сталого економiчного та сощального функцiонувaння та розвитку АТО. Таке визначення також корелюе з головним призначенням формування фшансового потенщалу АТО - орiентaцiя ТТ не тiльки на функцюнування, а й на розвиток територп, i що, важливо, на удосконалення системи фiнaнсових
В1сник економ1ки транспорту i промисловост! № 26, 2009
Таблиця 1
Динамка показниюв доходног частини зведених бюджетiв областей Украши за 2006-2008 рр.
Область (АТО) 2006 (факт) 2007 (факт) 2008 (оч1куване)
£ власн. дох. т. грн. £ м1жбюдж. трансфер™ т. грн. £ власн. дох. т. грн. £ м1жбюдж. трансфер™ т. грн. Темпи росту ВЛД, % Темпи росту МБТ , % £ власн. дох. т. грн. £ мшбюдж. трансферов т. грн. Темпи росту ВЛД, % Темпи росту МБТ, %
АРК 1441427,0 1326658,7 1816871,5 1840921,7 126,0 138,8 2685048,1 2355090,2 147,8 127,9
Вшницька обл. 717952,7 1371905,4 940696,9 1791137,9 131,0 130,6 1421261,4 2396709,8 151,1 133,8
Волинська обл. 437984,7 973012,0 556949,2 1278500,1 127,2 131,4 877486,6 1713226,7 157,6 134,0
Дншропетровська обл. 3072114,7 1149081,4 3799292,7 1824843,0 123,7 158,8 5751924,4 2038395,1 151,4 111,7
Донецька обл. 3775633,1 1496749,2 4629952,2 2568578,2 122,6 171,6 6939558,1 2858047,2 149,9 111,3
Житомирська обл. 603356,2 1060862,3 755101,7 1466440,7 125,2 138,2 1195039,2 1933412,8 158,3 131,8
Закарпатська обл. 493614,2 1072326,0 624538,4 1446833,9 126,5 134,9 964019,5 1988207,1 154,4 137,4
Запор1зька обл. 1483879,1 1068584,3 1861431,9 1525728,6 125,4 142,8 2716703,8 1941206,4 145,9 127,2
1вано-Франк1вська обл. 569673,2 1134306,5 748344,4 1574475,1 131,4 138,8 1168454,1 2215294,8 156,1 140,7
Кшвська обл. 1142025,3 1222615,4 1491065,8 1674000,0 130,6 136,9 2541260,2 1812671,4 170,4 108,3
Юровоград обл. 517910,6 820276,3 637766,1 1112050,1 123,1 135,6 970274,8 1450727,3 152,1 130,5
Луганська обл. 1458728,9 1133259,7 1752659,6 1664166,3 120,1 146,8 2643393,4 2122161,6 150,8 127,5
Льв1вська обл. 1384613,3 1650830,7 1795584,0 2456309,1 129,7 148,8 2710863,2 3301599,9 151,0 134,4
Микола1вська обл. 729494,5 830284,2 899366,6 1075135,1 123,3 129,5 1275342,1 1555484,5 141,8 144,7
Одеська обл. 1672701,7 1312815,0 2108172,6 1781902,1 126,0 135,7 3217084,1 2329911,5 152,6 130,8
Полтавська обл. 1042964,9 932769,2 1313074,8 1360042,1 125,9 145,8 1986830,9 1679245,9 151,3 123,5
Р1вненська обл. 546318,8 987838,4 669801,4 1314655,2 122,6 133,1 996647,3 1846714,1 148,8 140,5
Сумська обл. 663927,8 835840,4 793741,3 1099067,6 119,6 131,5 1195380,1 1430243,0 150,6 130,1
Тернопшьська обл. 376560,9 996166,7 484992,5 1285183,0 128,8 129,0 706459,1 1751054,1 145,7 136,2
Харк1вська обл. 1985041,0 1300341,1 2448524,3 2090556,4 123,3 160,8 3507448,9 2675972,0 143,2 128,0
Херсонська обл. 514928,9 878846,5 639153,6 1140954,2 124,1 129,8 971673,3 1568222,4 152,0 137,4
Хмельницька обл. 598047,6 1166728,8 760773,0 1550679,8 127,2 132,9 1127369,8 2096398,5 148,2 135,2
Черкаська обл. 636481,6 1157436,2 876102,3 1372816,6 137,6 118,6 1370968,5 1717012,7 156,5 125,1
Чершвецька обл. 373262,6 806996,9 497596,5 1048546,1 133,3 129,9 782774,1 1400212,5 157,3 133,5
Чершпвська обл. 564449,2 859094,9 714593,4 1189185,5 126,6 138,4 1066433,2 1613685,9 149,2 135,7
Вкчшк економжи транспорту 1 промисловост1 № 26, 2009
вщтосин як м1ж окремими суб'ектами, так i м1ж шститущональними утвореннями держави.
Формування р1вня та розвиток фшансового потенщалу АТО для досягнення тако! мети вимагае виршення наступних основних завдань:
1. За умов недостатносп власних фiнaнсових ресурс1в для виконання повноважень мiсцевими органами самоврядування постае проблема пошуку альтернативних джерел формування фiнaнсового потенцiaлу.
2. Достатнш для зaдовiльного функцiонувaння АТО р1вень власних фiнaнсових ресурсiв територп вимагае ращонального Тх використання, i, що особливо важливо, вони повинш спрямовуватись не тшьки на споживання, а й на реaлiзaцiю iнвестицiйних програм, пов'язаних з вирiшенням соцiaльнознaчимих проблем як для дано1 АТО, так i в якосп донорських ресурс1в для шших територш.
З метою виршення першого завдання, у рaзi, коли власних фшансових ресурав недостатньо для забезпечення оптимального рiвня сощально-економiчних потреб громади, здшснюеться пошук
альтернативних джерел формування фшансового потенщалу АТО. На даний час таким основним джерелом е мiжбюджетнi трансферти, частка яких у доходнш чaстинi бюджету переважно1 бiльшостi АТО, як показують дослвдження, мае тенденцш до зростання. У табл.1 подано, як приклад, динамжу показнишв доходно1 частини зведених бюджета областей УкраТни за 2006-2008 р.р. у розрiзi власних дохода та сум м1жбюджетних трансферта. Дат табл 1. вказують на те, що найбшьш висок1 темпи зростання сум м1жбюджетних трансферта у 20062007 рр. (145%-172%) проти темшв зростання сум власних доходiв (120%-130%), зaфiксовaнi у Донецьк1й, Харк1вськ1й, Дншропетровськш, Льв1вськш та Луганськ1й областях. Така тенденцiя щдтверджуеться структурою доходно1 частини мюцевих бюджета вказаних АТО (табл. 2), аналз якоТ свщчить про те, що чим вище частка доход1в зaкрiплених за бюджетами мюцевого самоврядування, тим вище обсяг м1жбюджетних трансферта, який визначаеться при Тх урахуванщ
Таблиця 2
Структура показнитв доходно'! частини зведених бюджет1в областей Украти за 2006-2008 рр.
2006 (факт) 2007 (факт) 2008 (очжуване)
Питома вага Питома вага Питома Питома вага Питома Питома
власн. дох. мiжбюдж. вага власн. мiжбюдж. вага власн. вага
до загально! трансфер™ дох. до трансфер™ дох. до мiжбюдж.
Область (АТО) X Доходiв бюджету АТО, % до загально1 X Доходiв бюджету АТО, % загально!' X доходiв бюджету АТО, % до загально1 X Доходiв бюджету АТО, % загально1 X доходiв бюджету АТО, % трансферт iв до загально1 X доходiв бюджету АТО, %
АРК 52,1 47,9 49,7 50,3 53,3 46,7
Вшницька обл. 34,4 65,6 34,4 65,6 37,2 62,8
Волинська обл. 31,0 69,0 30,3 69,7 33,9 66,1
Дшпропетровська обл. 72,8 27,2 67,6 32,4 73,8 26,2
Донецька обл. 71,6 28,4 64,3 35,7 70,8 29,2
Житомирська обл. 36,3 63,7 34,0 66,0 38,2 61,8
Закарпатська обл. 31,5 68,5 30,2 69,8 32,7 67,3
Запорiзька обл. 58,1 41,9 55,0 45,0 58,3 41,7
1вано-Франювська обл. 33,4 66,6 32,2 67,8 34,5 65,5
Ки1вська обл. 48,3 51,7 47,1 52,9 58,4 41,6
Кiровоград обл. 38,7 61,3 36,4 63,6 40,1 59,9
Луганська обл. 56,3 43,7 51,3 48,7 55,5 44,5
Львiвська обл. 45,6 54,4 42,2 57,8 45,1 54,9
Микола1вська обл. 46,8 53,2 45,5 54,5 45,1 54,9
Одеська обл. 56,0 44,0 54,2 45,8 58,0 42,0
Полтавська обл. 52,8 47,2 49,1 50,9 54,2 45,8
Рiвненська обл. 35,6 64,4 33,8 66,2 35,1 64,9
Сумська обл. 44,3 55,7 41,9 58,1 45,5 54,5
Тернопшьська обл. 27,4 72,6 27,4 72,6 28,7 71,3
Харювська обл. 60,4 39,6 53,9 46,1 56,7 43,3
Херсонська обл. 36,9 63,1 35,9 64,1 38,3 61,7
Хмельницька обл. 33,9 66,1 32,9 67,1 35,0 65,0
Черкаська обл. 35,5 64,5 39,0 61,0 44,4 55,6
Чершвецька обл. 31,6 68,4 32,2 67,8 35,9 64,1
Чершпвська обл. 39,7 60,3 37,5 62,5 39,8 60,2
BiciiiiK екоиомпки транспорту i промисловостi № 26, 2009
Для iнших областей Украши характерна ситуащя, коли темпи зростання сум мiжбюджетних трансфертiв перевищують темпи зростання сум власних доходiв, але при цьому питома вага власних доходiв у структурi мiсцевих бюджепв нижча (iнодi навiть значно нижча) за питому вагу м1жбюджетних трансферов (табл. 2). У середньому у 2006-2007 рр. частка власних доходiв бюджепв таких областей (за виключенням чотирьох перелiчених вище) склала ввдповщно 35,5% та 39,5%, а, частка м1жбюджетних трансфертiв - 64,5% та 60,4%. Такий дотацiйний характер обласних бюджепв в Украíнi провокуе руйнування íí нацiональноí' економiки.
Окрiм того, слад особливо зауважити, що необгрунтований рiвень офiцiйних трансфертiв дестимулюе розвиток фшансового потенцiалу АТО i розвивае у системi менеджменту органiв мюцевого самоврядування так званий «бюджетний шгшзм». Саме такий висновок можна зробити щодо оргашзацп бюджетного процесу в переважнш бiльшостi областей Украши, поеднавши аналiз шформацп табл. 1 i табл. 2.
Погоджуючись з рядом об'ективних економiчних та полiтичних причин, таку ситуацiю при формування мюцевих бюджетiв можна вважати прийнятною лише на перюд становлення ринково! економiки. Але негативним i деструктивним фактором для нашо! держави залишаеться становище, коли дотепер не рвдко система менеджменту на переважнш бшьшосл АТО налаштована на залучення донорських ресурав, а не на розвиток íí власного фiнансового потенцiалу.
Кардинальну змшу спостерiгаемо у спiввiдношеннi показникiв у планах у 2008 р. Це шдтверджуеться даними табл.1, де темпи зростання власних доходiв встановленi на рiвнi 151,8%, а темпи м1жбюджетних трансфертiв -130,3%. Така динашка прогнозних значень показникiв доходноí частини бюджепв вказуе на намагання владних структур змiнити тенденцiю до визначення джерел наповнення мiсцевих бюджетiв. Як раз тому все актившше науковщ та полiтики пiднiмають питання щодо активiзацií механiзмiв соцiально-економiчного розвитку як держави, так i кожного íí репонально-структурного елементу - АТО [6,7,8]. При цьому зрозумшо, що розвиток останшх, у свою чергу, повинен забезпечуватися переважно власними ресурсами i лише частково донорськими.
Зпдно чинного законодавства трансферти здебшьшого надаються мiсцевим бюджетам на сощальний захист i на соцiальне забезпечення населення. Вiдповiдно, iнновацiйно-iнвестицiйна складова, розвиток яког' стае особливо нагальною потребою в нашш державi, в основному залежить
ввд оргашзацп роботи оргашв мiсцевого самоврядування по активiзацií пошуку джерел íí фiнансування iз власних ресурав та вiд здатностi таких оргашв своечасно знаходити та залучати резерви цих ресурав.
Це ставить на порядок денний питання формування, ощнювання та винайдення механiзмiв розвитку власного фшансового потенщалу АТО. Процес ввдтворення останнього за своею суттю мае динашчно-циктчний характер. Тривалiсть такого циклу складае як мiнiмум бюджетний рш. У залежностi ж ввд стратепчних програм розвитку держави та репошв у системi державного та мюцевого бюджетування слад передбачати органiзацiю процесу довготривалого
(безперервного) вiдтворення фiнансового потенщалу АТО за схемою поданою на рис. 1.
Осшльки базовий рiвень фшансового потенщалу АТО формуеться, як вщзначено ранiше, в залежностi ввд кiлькостi населення, територи, íí податковоí спроможностi, обсягу фiнансових ресурсiв, який необхiдний для забезпечення реалiзацií на цш територи функцп виконавчоí' влади та повноважень органiв мiсцевого самоврядування (структуру останшх подано у робот [3]), то перелiченi показники слад, перш за все, покласти в основу його ощнювання. Однак така система показнишв тшьки характеризуе шльшсно фiнансовий потенцiал АТО. На нашу думку, íí сл1д доповнити системою яшсних показник1в, як1 оцiнювали б спроможшсть та зацiкавленiсть органiв мюцевого самоврядування до пошуку та активiзацií залучення додаткових фiнансових ресурсiв. Ця спроможнiсть е результатом реалiзацií взаемод^' менеджменту АТО з економiчними агентами регюну: п1дприемствами, органiзацiями, фiнансовими установами та населенням, тобто розвитку м1ж ними нових фiнансових вiдносин.
Виходячи з цього, постае питання методичного забезпечення ощнювання фшансового потенщалу за системою кшьшсних та яшсних показнишв. Якщо кiлькiснi характеристики фiнансових ресурав можна визначити з використанням формальних методiв оцiнки, отримавши данi з офщшних джерел, то оцiнку яшсних характеристик слад здшснювати з використанням неформальних методiв. Одним iз таким методiв е метод соцiологiчного дослвдження. Вiн являе собою систему лопчно послiдовних методологiчних, методичних та оргашзацшно-технiчних процедур для отримання наукових знань про сощальне явище, процес [9]. Респондентами у таких дослщженнях повинш бути фахiвцiв фiнансових управлшь та спiвробiтники органiв мiсцевого самоврядування.
В1сник економ1ки транспорту i промисловост! № 26, 2009
Рисунок 1 - Процес вiдтворення фшансового потенщалу АТО
Ввдносно фшансового потенцiалу АТО, до недостатньо розвинена, i, навиъ, можна сказати -його яшсних характеристик слад вщнесг5,Що^'"¡находиться на одному iз нижчих щаблiв. перше,тi можливостi, яш мають органи мiсцевоi "
влади щодо самооргашзацп свое!' дiяльностi, подруге, упровадження мотивацiйних заходiв по активiзацií розвитку кожного елементу к фiнансовоí системи (пiдприемницьких структур, домогосподарств та фiнансових iнститутiв). Окрiм
Вщповщ респондентiв на питання четвертого блоку повинш дозволити оцiнити !х бачення щодо виявлення додаткових pe3epBÍB
того, система соцюлопчного досл1дження, що надасть можлив1сть оц1нити як1сн1 характеристики фшансового потенщалу АТО, повинна м1стити питання, яш умовно можна под1лити на п'ять блошв, зм1ст яких подано нижче.
Питання першого блоку слад сформулювати таким чином, щоб можна було оцшити систему державного управлшня в Украíнi, яка визначае напрями та прiоритети бюджетно!' пол1тики як держави, так i окремих АТО.
До другого блоку ввднести питання, що нададуть оцшку ступеню вщповвдносп системи мiсцевого управлiння прiоритетам бюджетно!' пол1тики держави. Це дозволить оцшити стутнь налагодженостi взаемозв'язшв м1ж р!зними р1внями влади у державi.
Питання третього блоку мають бути спрямоваш на визначення р1вня розвитку цих взаемозв'язшв, тобто оцiнювати ефективнiсть мехашзму мiжбюджетних в1дносин у державi. Змютовно до такого механiзму повинн1 входити методи формування, розпод1лу, перерозподiлу та використання мiжбюджетних трансфертiв, за рахунок яких у розвинених крашах фшансуються програми розвитку окремих територи. Висновки та дослвдження в1тчизняних як науковщв, так i практиков вказують на те, що система мгжбюджетних вщносин в Украíнi все ще
розвитку фшансового потенщалу АТО.
Осшльки на розвиток фшансового потенщалу кожно! конкретно! АТО впливають не тiльки об'ективш фактори, як проявлення загальнодержавних обставин, а й суб'ективш, до яких слщ вiднести, у першу чергу iнiцiативнiсть фаxiвцiв на мiсцяx знаходити мехашзми активiзацü' та залучення власних резервiв. Тому питання п'ятого блоку слад формулювати таким чином, щоб оцшити цю шщативнЙКП АТО
Висновки. Проведене дослвдження питань функцiонування фiнансового потенщалу АТО дозволяе стверджувати, що використання неформальних методiв його оцiнки допоможе доповнити шльшсш його характеристики яшсними, а це, у свою чергу, дозволить чггшше окреслювати проблемнi питання розвитку фшансового потенщалу для кожно! окремо! АТО.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. http.www.center.gov.ua/ua/abc/item Центр адаптацй' державно! служби до стандартiв Свропейського Союзу
2. Чуницька 1.1. До питання формування та реалiзацii фшансового потенщалу держави // 1нвестици: практика та досввд. - 2007. - №13. - С. 28-32.
3. Шумська С.С. Фшансовий потенщал Укра!ни: методологiя визначення та ощнки // Фiнанси Укра!ни. - 2007. - №5. - С. 55-64.
В1сник економ1ки транспорту i промисловост № 26, 2009
4. Федерализм: энциклопедический словарь / Гл. ред. С. Д. Валентей. М.: Инфра-М, 1997. - 288с.
5. Загороднш А.Г., Вознюк Г.А, Смовженко Т. С. Фшансовий словник . - 4-е вид. випр. та доп. -К.: Л.: Знання; ЛБШБУ, 2002. - 567с.
6. Азаров М.Я. Формування бюджетно! политики економiчного зростання // Фiнанси Укра!ни. - 2006. - №9. - С. 3-9.
7. Запатрша 1.В., Лебеда Т.Б. Бюджетна полiтика стимулювання економiчного зростання та механiзми И реалiзацil // Фiнанси Укра!ни. - 2006. -№4. - С. 38-45.
8. Радюнова 1.Ф. Економiчне зростання за участi державних фшанав // Фiнанси Укра!ни. -2008. - №1. - С. 33-46.
9. Городяненко В.Г. Соцюлопя. Ки!в: Видавничий центр "Академiя", 2002. - 462с.
Рецензент к.е.н., доцент ХНЕУ Мартошева Л. С. Експертредакцшног колегп к.е.н., доцент УкрДАЗТПолякова О.М.
УДК 339.564 (477.54)
СОВЕРШЕНСТВОВАНИЕ ОРГАНИЗАЦИОННО-ЭКОНОМИЧЕСКОГО МЕХАНИЗМА ЭКСПОРТНОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ ПРЕДПРИЯТИЙ ХАРЬКОВСКОГО РЕГИОНА
Демин С.С., преподаватель (ХНЭУ)
У статтi проанал1зовано сучаст тенденци розвитку експортноь дiяльностi тдприемств Харшвського регюну. Розроблено комплекс системних заходiв для практичного впровадження в оргашзацшну структуру управлшня зовнiшньоекономiчноl дiяльностi з метою п^вищення конкурентноздатностг тдприемств регюну на зовншньому ринку.
Постановка проблемы и ее связь с научными и практическими заданиями Актуальность данного исследования объясняется тем, что практические аспекты формирования и эффективного использования экспортного потенциала украинских регионов остаются всё ещё недостаточно изученными. Одной из причин является то, что вопросы разработки и применения комплекса мероприятий по развитию экспортного потенциала как для предприятий участников внешнеэкономической деятельности (ВЭД), так и для региона в целом, являются относительно новыми мероприятиями, практическое и эффективное внедрение которых требует высокого профессионального уровня специалистов ВЭД, а также выделения средств на эти мероприятия. В современной экономической науке немало работ, посвященных проблемам регионального экономического развития, повышения
конкурентоспособности, экспортной деятельности регионов где, в частности, разрабатывались методологические подходы управления формированием и реализацией экспортного потенциала на макро и мезоуровнях. Решению этой проблемы посвящены труды отечественных
© Демин С.С.
ученых: Жук М.В., Вардомского Л.Б., Скатерщиковой Е.Е., Бутаева Р.Ш., Сейфуллаевой М.Э [1,2,3,4]
Однако необходимо отметить, что качественно новые условия мирохозяйственного развития, членство Украины во Всемирной Торговой Организации (ВТО), требуют ясного и четкого формулирования новых целей и задач региональными экспортерами, а также разработки эффективных способов их реализации.
Цель исследования состоит в определении основных направлений совершенствования организационно-экономического механизма
развития экспортной деятельности Харьковского региона.
Объектом исследования является экспортная деятельность Харьковского региона
Предметом исследования являются совокупность организационно - экономических и коммуникационных отношений, возникающих в процессе реализации экспортного потенциала Харьковского региона.
Изложение основного материала исследования. В последние годы мировую хозяйственную систему характеризуют не только
Вюник економ1Ки транспорту 1 промисловост! № 26, 2009