CC BY
117
УДК: 372.8 Сергш ПРОЛЕ6В
Ф1ЛОСОФСЬК1 КОМПЕТЕНТНОСТ1: ЯКИМИ 1М БУТИ?
У cmammi розглядаеться система загальних та спещальних компетентностей в освтньому стандартi з фыософи. Викладенi основн прин-ципи розробки комплексу компетентностей. Ви-значено гх з'язок з проектом Tuning. В двох та-блицях представлем загальн компетентностi та спещальш компетентностi на трьох основних освтнЫрiвнях — бакалавр, магктр, PhD.
К^^^о^^ слова: реформа освти, компетентностi, освтнш стандарт, фi-лософiя.
Процес реформування украшсько1 освпж (який радше мае вщбува-тися, тж вщбуваеться реально) вимагае в якосп свого концептуального засновку ново1 моделi освгги та освпнього процесу. В цш моделi значна роль належить визначенню компетентностей, якi окреслюють основний змкт освiтянських зусиль (передус1м у вищш школi), задають своерщ-ний смисловий горизонт, в якому мае вщбуватися весь освiтнiй процес.
Точкою вщлжу для сучасних пошукiв в царит освiтнiх трансформа-цiй, яю б вiдповiдали викликам глобального свпу та новiтнiй реальнос-тi всеохопного iнформацiйного середовища, можна вважати доповщь 1996 року «Освп-а: прихований скарб» («Learning: The Treasure Within») Мiжнародноi комюп з освiти для ХХ1 столiття (керiвник Жак Делор). В нш обГрунтовано, зокрема, перехiд вщ принципу квалiфiкацiй до принципу компетентностей як визначальних критерпв освети. Йдеться про: (1) навчання тзнавати (learning to know), (2) навчання дiяти (learning to do), (3) навчання жити разом (learning to live together) i (4) навчання бути (learning to be). Не менш вагомим чинником стала щея гармошзацп освiтнiх програм в бврот та свiтi: через три роки шсля зазначеноi допо-вiдi було започатковано болонський процес, надалi послщувала Сток-гольмська декларацiя 2001 року, спшьна освiтня платформа «Ключовi компетентносп для навчання протягом життя. бвропейська довiдкова система» (розроблена бврокомЫею у 2005 р.), осветнш компонент Ль сабонського договору 2009 р. тощо. Своерiдним «робочим шструмен-том» цього процесу став проект Тюншг («Tuning of educational structures in Europe»/«Гармонiзацiя освет^ структур в бврот»), започаткований
ще 2000 року i триваючий дотепер. Одним з прюритетгв Тюн1нгу стала система i зм1ст компетентностей, як1 визначають змктовне ядро освгти.
Серед 1нших наук фшософп належить особлива 1нтегративна i по-шукова роль. Саме ф1лософ1я традиц1йно виступае в европейськ1й тра-дицп як засновок та система обГрунтування едност1 знання (а в1дтак 1 осв1ченост1). Водночас сам характер едност1 знання та розум1ння, пзна-вальних та освгтн1х практик складае в умовах глобального свпу непро-сту проблему. Щодо ii зм1сту очевидш щонайменше дв1 реч1: по-перше, будь-яке узгодження та гармон1зац1я освптах зусиль та процес1в, покликана надати особистоси якнайширший горизонт самовизначення в глобальному свт, не може постати у вигляд1 ушф1кацп. На цьому, до реч1, робить наголос 1 проект Tuning, розум1ючи континуальшсть освгти на основ1 принципу пор1внюваност1, а не однаковост1 По-друге, глобаль-ний свгт вимагае визнання неспростовност1 базових культурних в1дм1н-ностей, що тягне за собою чутливкть до цштсно!, свгтоглядно!, загалом змктово! конкретики кожного культурного середовища.
В дан1й публ1каци уваз1 читача пропонуеться частина проекту освгт-нього стандарту з фшософп (а саме визначеш у ньому компетентности на трьох головних освптах р1внях - бакалавр, маистр, PhD (асп1рант). Проект розроблений ком1с1ею у склад1 А. Ф. Карася, I. В. Карпенка, В. I. Менжулша, С. В. Пролеева, Л. О. Шашково!.
При його тдготовщ визначальними були к1лька головних принцишв.
По-перше, попри розматсть ф1лософського дискурсу 1 в1дчутний вплив на його зм1ст конкретно! соцюкультурно! традицп, не можна в умовах глобал1зовано! дшсносп будувати освгтнш процес 1накше, н1ж в контекст1 кнуючих свгтових практик 1 вимог. Тому, зв1сно, в розробщ компетентностей, що !х мае здобути майбутшй ф1лософ, врахування на-працювань проекту Tuning було одним з прюритетгв.
По-друге, компетентност1 не можуть утворювати простий перел1к. Вони мають утворювати системну цтснгсть, единий смисловий комплекс взаемоузгоджених елемент1в. Комплексн1сть покликана забезпе-чити цтснгсть та повноту освгтнього процесу. Завдяки цьому досягаеть-ся, зокрема, ефект своер1дно! освгтньо! 1нтерференц11, коли взаемоузго-джеш смислов1 елементи в1дчутно п1дсилюють дп кожного. Зазначимо, що необх1дн1сть тако! системност1 та внутр1шньо! смислово! структури компетентностей визнае 1 проект Tuning (так, в1н вид1ляе у структур! за-гальних компетентностей 1нструментальш, м1жособист1сш та системш).
По-трете, вкрай важливим було створити спадковкть та узгодже-шсть компетентностей (а в1дтак й освгтн1х зусиль) на вс1х трьох освгт-шх р1внях. Особливий акцент в цьому план треба зробити на загаль-них компетентностях, оскшьки принцип прогресуючих освпн1х зусиль
унеможливлюе механiчне застосування одного й того самого перелжу компетентностей для рiзних р1вн1в. Адже, якщо компетентностями фак-тично спрямовуються та змктовно визначаються освiтнi завдання, при-суттсть на рiзних рiвнях однакових компетентностей означатиме, що студент весь час виршуе одне й те саме освгтне завдання. Залишаеться незрозум1лим як те, чому не досягнуто усшху на попередн1й стадп, так i те, чи можливо - з огляду на таку картину - досягти усп1ху взагалi. Тому у формулюваннях загальних компетентностей ми намагалися як зберегти структурну та змютову спадковiсть, так i чiтко позначити при-рощення та нову яюсть можливостей на кожному рiвнi.
По-четверте (це методолоичний та концептуальний вибiр, значною мiрою обумовлений поточною штелектуальною та освiтньою ситуацiею в нашш краiнi), ми прагнули не обмежувати ф1лософський бакалаврат виконанням задачi вузькофахово1 (суто фшософсько^ п1дготовки студента. Це зумовлено двома ключовими чинниками. З одного боку, сама дiевiсть та ефективнiсть ф1лософсько1 роботи зумовлена наявнiстю в особи широкого i потужного 1нтелектуального, гуманiтарного горизонту мислення. Ф1лософський дискурс визначаеться передусш не кон-кретним предметом (як це властиво позитивним наукам), а способом постановки свогх питань, метою та методами ведення штелектуально-го пошуку. Така специф1ка не передбачае вузьку спецiалiзацiю знання, особливо на першому етапi опанування фшософп. З другого боку, треба враховувати, що пiсля бакалаврату студент наново обирае майбутнш фах, i його вибiр не обмежений окремою дисципл1ною чи предметом. В1дтак важливо, щоб ф1лософський бакалаврат став - помрiемо! - най-кращим мюцем гуманiтарноi та загалом 1нтелектуально1 подготовки на бакалаврському рiвнi. Хай т1, хто зак1нчив ф1лософський бакалаврат надалi прямують в 1нш1 царини знання - гадаю, ф1лософ1я не буде об-раженою. I навпаки, якщо ф1лософськ1й модел1 осв1ти вдасться забезпе-чити висою штелектуальт результати п1дготовки студент1в, яю зможуть ефективно використовувати здобут1 компетентност1 в подальшому на-вчант та робот1, ще лише сприятиме престижу фшософп.
Нарешл, по-п'яте. В будь-якому суджент важливий не лише власне зм1ст, а й спос1б його висловлювання. Тому ми намагалися сформулювати компетентност1 (особливо загальт) у максимально конкретному 1 доступному для сприйняття вигляд1. Так, щоб подолати 1нерц1ю «академ1чного жаргону» 1 зробити зм1ст фiлософськоi освпи ясним та зрозум1лим не лише для фах1вця, а й для майбутнього студента, який зац1кавився фшософською наукою, 1 для потенцшного роботодавця, 1 для будь-я^ iншоi особи.
Не нам судити, наск1льки все це вдалося. Даною публжащею компетентной фiлософськоi освпи ще раз виносяться на розгляд ф1ло-
софсько! та iнтелектуальноi сп1льноти (адже стан фшософп важливий не лише для самоi фшософп). Вище зазначений склад колективу, який безпосередньо працював над стандартами. Однак неприпустимо не зга-дати багатьох наших колег, як1 активно залучалися до розробки проекту Стандарт1в з фшософп на всiх стад1ях (варто зазначити, що за п1вроку роботи постало понад пiвсотнi варiантiв Стандарт1в). Одним з ключо-вих заход1в у цьому план1 став експертний сем1нар у жовтн1 2016 року, який з1брав понад 20 фах1вц1в з дюжини м1ст Украiни. Вс1м, хто долу-чався до цiei роботи, колегам з Ктвського нацюнального ун1верситету 1м. Т. Г. Шевченка, Киeво-Могилянськоi академп, 1нституту фшософп НАН Украши, з р1зних м1ст Украiни велика 1 щира подяка. Залишаеться додати лише одну ремарку: з1 зрозум1лих причин найб1льш зак1нчений вигляд мають формулювання на р1вн1 бакалавра, найб1льше поле для роботи залишаеться на р1вш асшрантури (особливо в сфер1 спещальних компетентностей).
Загальнi KOMneTeHTHOCTi. Порiвняльна таблиця
Бакалаври
I (I. Вправнкть мислення)
1. (1.1.) Лопчнють, послщовнють, система-тичнiсть та аргументо-ванють мiркувань.
2. (1.2.) Здатнiсть робити смисловi уза-гальнення та висновки, виявляти в шформа-цiйних даних та концептах хиби й вразливi мiсця, суперечностi та неповноту аргумен-таци. Прагнення до оптимальних рiшень та ясностi умовиводiв.
3. (1.3.) Готовшсть до пiзнання нового i непе-рервного навчання, до опанування нових знань та стратегiй/способiв мислення.
4. (1.4.) Навички рационально! оргатзаци власно! дiяльностi та ефективного викорис-тання часу._
Мапстри
I. Творче мислення, яке
охоплюе:
1.(1.1.) Здатн1сть до нестандартного розв'язання задач, самостшност1 м1ркувань та умовивод1в, навички 1нтелектуального пошу-ку, вмшня виявляти та розв'язувати проблеми.
2.(1.2.) Кштливють, оперативн1сть 1 дина-м1чн1сть 1нтелектуально'1 реакци, стшкють у мис-леневих випробуваннях 1 доланн1 тзнавальних утруднень.
3. (1.3.) Прагнення до вщкриття нового, за-лучення нестандартних смисл1в, в т.ч. з шших предметних царин.
Асп1ранти_
I. Евристичне науково-dooiidm мислення, яке
полягае у вмшт проводити 1нтелектуальний пошук у формах наукового дослщження та освгг-ньо-просв1тницького дискурсу;
креативност1, вироблен-ш ориг1нальних ход1в думки, 1дей, досл1д-ницьких методик та '¿х застосувант; вм1нн1 планувати 1 орган1зовувати процес iнтелектуальноi роботи (в тому числ1 в коорди-наци з колегами), струк-турувати його у час1 та у послщовноста задач, що мають бути вир1шен1 для досягнення належ-ного результату.
II
(II. Розвинешсть рефлексы)
5. (2.1.) Прагнення усвщомлювати тд-стави власних та шших м1ркувань, здаттсть вщр1зняти суб'ективт, спонтанн складов! су-джень вщ об'ективних i аргументованих, вмгти надавати перевагу остантм.
6. (2.2.) Критичшсть та самокритичшсть мислення.
7. (2.3.) Схильтсть до самоперев1рки отри-маних результата, турбота про якюне ви-конання професшних завдань.
II. CaMoceidoMicmb ште-лектуала, що перед-бачае:
4. (2.1.)Знання своiх штелектуальних переваг i недолтв, здаттсть використовувати перш1 й мш1м1зувати вплив других.
5. (2.2.) Вмшня застосо-вувати для виршення тзнавальних задач ефективн стратегii i засоби.
6. (2.3.) Усвщомлення складност й гетероген-но'1 обумовленоста процесу розумшня та його результата.
II. До^дницька caMocei-домкть, що передбачае сумлшне, критичне, методолопчно виважене сприйняття та ощнку власних та шших до-слщницьких зусиль та результата (в тому числ1 визнання власних по-милок та усптв колег); застосування всгх необхщних засоб1в для отримання повних i достстарних результата дослщження; культуру наукового дослщження (зокрема, розумшня негаранто-ваноста шновацшного результату в процес дослщження, чесне i стшке дотримання ви-мог фахово'1 штелекту-ально'1 роботи) налаштоватсть на роботу в науковому сшвтовариств1, на кон-структивну взаемодш з колегами, вщкритють до '¿х оцшок та зауваг._
III
(III. Ihтелектуальна комушкащя)
8. (3.1.) Увага i толе-ранттсть до щшо' (й 1накшо') думки, здаттсть анал1зувати ii змют та структуру в процес спшкування та адекватно на mi реагувати.
9. (3.2.) Здаттсть брати участь в штелектуальних дискус1ях, використовувати вв1члив1 форми звернення до опонента, концентруватися на значущих складових су-дження, не переходячи на особистоста.
III. Експертна гумат-тарна комушкащя, що
передбачае:
7. (3.1.) Вмшня пере-конливо викласти влас-ну експертну позицш.
8. (3.2.) Оволодшня р1зними режимами та формами публ1чного мовлення, засобами та стратепями штелекту-альноi полем1ки.
III. Наукова комумка-
цЯ, що передбачае усвщомлення штерсуб'ективно! при-роди наукового тзнан-ня та мюця власного дослщження в загальнш структур1 штелектуаль-ного пошуку внчизня-ного та свгтового наукового ствтовариства; взаемодш та профе-сшну комушкацш з колегами як невщдшь-ну складову власного дослщження та до-сягнення евристичних результата;
10. (3.3.) Навички публ1чного мовлення, здатн1сть ясно та ви-разно висловлюватися в процес1 комушкаци.
11. (3.4.) Навички роботи у груп1, розпод1л функц1й в колективнш робот1, взаемодопомогу, терпляч1сть, витримку 1 доброзичлив1сть.
12. (3.5.) Вщкриисть, здатн1сть сприймати та враховувати зауваги, оптим1зувати власну по-зиц1ю в процес1 обгово-рення, налаштован1сть на д1алог, залучення у власн1 м1ркування ви-словлених слушних 1дей.
13. (3.6.) Навички ви-користання 1нформа-ц1йних 1 комун1кац1й-них технолог1й.
9. (3.3.) Вмшня пра-цювати в команд1, в тому числ1 долати комун1кац1йн1 напру-ження та конфл1ктн1 ситуаци, забезпечу-вати прихильн1сть сп1вроб1тник1в, виявляти доречну поступлив1сть, розпо-д1ляти зусилля з/м1ж колегами, працювати на сп1льний результат.
вм1ння працювати у склад1 науково-досл1д-но! групи, п1дтримувати продуктивний режим та динам1ку ii роботи; риторичну вправн1сть виступ1в, волод1ння засобами науково! по-лем1ки;
вм1ння вести сп1л-кування (публ1чно висловлювати думку) з представниками 1нших профес1йних, соц1аль-них, культурних груп, знаходити взаеморозу-м1ння та консенсус.
IV
(IV. Мовно-текстоло-гiчна здаттсть)
14. (4.1.) Анал1з та штерпретащя гума-н1тарного тексту: здатн1сть виокремити та в1дтворити смис-лову структуру тексту, оц1нити посл1довн1сть та вал1дн1сть аргумен-таци, видшити продук-тивн1 1де!.
15. (4.2.) Пор1вняння зм1сту р1зних текст1в, пошук та узагальнення 1нформац1! з досл1джу-вано! проблеми..
16. (4.3.) Навички написання анал1тич-них 1 публ1цистичних гуман1тарних текст1в, реферування, створен-ня систематизованих огляд1в спец1ально! л1тератури.
IV. Мовно-текстологiч-на тдготовлетсть, що
охоплюе:
10. (4.1.) Здаттсть оперативно анал1зу-вати значн1 масиви текст1в, генерал1зувати !х в загальну смислову структуру, виявляти слабк1 м1сця, лог1чну чи смислову уразлив1сть аргументаци.
11. (4.2.) Вм1ння писати власн1 тексти анал1-тичного та публщис-тичного характеру в р1зних форматах (огляд, есе, реферат, стаття, комплексна анал1тична робота).
12. (4.3.) Володшня словником та засобами виразу ф1лософсько! думки, стил1стична оформленють м1ркувань.
IV. Наукова мовно-тек-стологiчна компетент-нкть, що охоплюе вм1ння анал1зувати тексти (першодже-рела та досл1дницьку л1тературу) на фаховому досл1дницькому р1вн1, з урахуванням сучасних методолог1чних вимог, ефекту контекстуаль-ност1 та смислово! нео-днозначност1 тексту (в тому числ1 1нтертексту-альност1), мовно-терм1-нолог1чно! специф1ки ориг1налу; зд1йснення критики джерел, розшук 1 залу-чення у раз1 необх1днос-т1 нових текстолог1чних (в т.ч. арх1вних) мате-р1ал1в як нев1дд1льно! складово! власного на-укового досл1дження;
Дотримання стандарт1в академ1чного оформления тексту. 17. (4.4.) Здаттсть ви-користовувати (як усно, так 1 письмово) державну мову в ус1х сферах сус-пшьного життя, зокрема у професшному спш-куванн1, читати фахову лгтературу англ1йською мовою. 13. (4.4.) Застосування необхщних процедур (редагування, ко-ректура, зв1рка) при пщготовщ тексту до публжаци. 14. (4.5.) Володш-ня англшською на достатньому для фахового спшкування р1вш. вмшня викладати процес та результати дослщження у р1зних форматах: вщ тез до монографи, вшьне володшня науковою лексикою та формами наукового мовлення (зо-крема, засобами аргу-ментаци), в т.ч. з шших царин знання, потр1бних для устшного досл1-дження; стил1стична вправтсть, яка дозволяе досягти ясност1 та недвозначнос-т1 власних тверджень, сприяе науковш корек-тност1 '¿х сприйняття; волод1ння англшською мовою на р1вн1, який дозволяе викласти (усно та письмово) зм1ст та результати власного дослiджения (свое' на-уково' позици), вести аргументовану фахову полем1ку з 1ноземними колегами. готовн1сть до опану-вання тих мов (на р1вн1 дослщницько' необхщ-ност1), як1 потр1бн1 для ефективного вирiшения актуальних профес1йних задач.
V (V. Особиста цттсно-во-льова налаштоватсть) 18. (5.1.) 1нтелектуаль-не сумшння, чесн1сть у сво'й справ1 та уникання симулящй, плапату й 1нших вияв1в недобро-чесност1. 19. (5.2.) Розум1ння необ-хщноси в1дпов1дального ставлення до роботи, ч1ткого 1 своечасного ви-конання обов'язюв. V. Цнтсно-свто-глядна певтсть, яка включае: 15. (5.1.) Готовнють до значних обсяпв зусиль та подоланню трудно-шдв, працездаттсть. 16. (5.2.) Уникання штелектуального конформ1зму, готов-нють завжди вщдавати перевагу науковш достстарноста, а не впливу авторитету. V. Науковий етос, який включае сталу волю до сумлшно' штелектуально' прац1, ор1ентовано' на пошук 1стини та сусп1льне благо, суворе дотримання принцип1в 1нтелектуаль-но' власност1; готовн1сть пщпорядко-вувати сво' ди досл1дни-ка виключно вимогам та лог1ц1 неупередженого
20. (5.3.) Здатнiсть працювати в колективi та самостiйно, виявляти шшдативу, уникати некритичного отдування авторитетам.
21. (5.4.) Здатнiсть жит-тево й фахово реалiзо-вувати себе на основi цiннiсно-свiтогляд-них надбань людства (зокрема сприйняття людини не як засобу, а як цш й щнноста), що нерозривно поеднана з навичками критичного мислення, опануван-ням i обстоюванням громадянських чеснот
i прав, сощальною вщ-повiдальнiстю, а також патрютичним пiклуван-ням про продуктивний розвиток держави i суспшьства.
22. (5.5.) Здатнiсть розу-мiти свiтогляднi, право-вi, сощальт, економiч-нi, культурно-юторичт, духовно-моральнi питания, що виходять за межi фахово! спещ-алiзацiï, завдяки чому вщповщально й ефек-тивно дiяти в рiзних суспшьних контекстах, сприяючи позитивному розв'язанню нагальних проблем._
17. (5.3.) Готовнють до спiвробiтництва з коле-гами задля ефективного розв'язання поставле-них завдань, допомога
i пiдтримка колег в 1х ш-телектуальних зусиллях.
18. (5.4.) Вщстоювання значущостi автономИ розуму в суспшьнш свЬ домостi та ролi науково-го знання в ус1х сферах дiяльностi.
19. (5.5.) Вмiння самостшно ставити перед собою завдання i працювати над ними автономно.
20. (5.6.) Здаттсть роз-робляти i впроваджува-ти сощально-гуматтар-нi проекти.
об'ективного науко-вого дослiджения, а не особистим штересам чи соцiальнiй кон'юнктурц вольову стiйкiсть i на-полегливють, смiливiсть i рiшучiсть, витримку у невдачах, цшеспрямо-ванiсть;
здатнiсть брати на себе вщповщальтсть за про-цес та результати дослi-дження, не фальшувати i не симулювати 1х; суворо дотримуватися прав штелектуально1 власностi та наукового прiоритету, не припус-кати плагiату; сприяти утвердженню у науковому спiвтова-риствi норм iнтелекту-ально'1 вiдповiдальностi, чесностi, сумлiния, високих теоретичних стаидартiв, доброзичли-востi i товариськоста; сприяти утвердженню громадянського по-кликання незалежного, компетентного, суспшь-но вiдповiдального iнте-лектуала як соцiального персонажа, без якого неможливе сучасне ци-вLпiзоване сусп!льство.
Сергей Пролеев. Философские компетентности: какими им быть?
В статье рассматривается система общих и специальных компетент-ностей в образовательном стандарте по философии. Изложены основные принципы разработки комплекса компетентностей. Определена их связь с проектом Tuning. В двух таблицах представлены общие компетентности и специальные компетентности на трех основных образовательных уровнях — бакалавр, магистр, PhD.
Ключевые слова:реформа образования, компетентности, образовательный стандарт, философия.
Sergii Proleiev. Philosophical Competencies: What Should They Be?
The article discusses the system of general and specific competences in the educational standard of philosophy. The basic principles of developing a set of competencies. Define their relationship with the Tuning project. In two tables are general competences and special competences on three main levels of education — bachelor, master, PhD.
Keywords: reform of the education, competency, educational standard, philosophy.
Пролеев Серий Вшторович, доктор фшософських наук, професор, Президент Укра'шського фшософського фонду, головний редактор часопису «Фшософська думка», проввдний науковий ствробиник 1нституту фшософп iM. Г.С. Сковороди НАН Украши, професор Нащонального ушверситету «Киево-Могилянська академш».
E-mail: uffon@ukr.net.
Serhiy Proleyev, Doctor of philosophical sciences, Professor, President of the Ukrainian Philosophical Foundation, chief editor of the journal «Philosophical Thought», leading researcher of NAS H.S. Skovoroda Institute of Philosophy, Professor of the National University «Kyiv-Mohyla Academy».
