CC BY
7
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА МЕДИЦИНА ТА Б1ОЛОГ1Я
DOI 10.31718/2077-1096.20.3.164 УДК 611.92:611.732.6/.7.013-053.13
Хмара Т. В., Лопушняк Л. Я., Бойчук О. М., Галагдина А. А, Герасим Л. М., Лека М. Ю. ФЕТАЛЬНА АНАТОМ1ЧНА М1НЛИВ1СТЬ СТРУКТУР П1ДП1Д'ЯЗИКОВО1 Д1ЛЯНКИ
Вищий державний навчальний заклад УкраТни «Буковинський державний медичний уыверситет», м.Чернiвцi
П'д час виконання мопластичних опера^й та хiрургiчних втручань на щитопод1'бн1'й залоз!', трахеТ та стравоход/ мають важливе прикладне значення в'домост'! щодо вар'антно'У анатом'УУ пд-п'д'язикових м'яз'в шиТ, а також особливост/ ТхньоТ '¡ннервацУУ та кровопостачання. Кр'ш того, у ви-падку при^плення додаткових м'яз'в до щитопод'бноТ залози можливе ¡'нтраоперац'йне виникнення кровотеч/ '¡, як насл/'док, формування гематоми та утворення рубцевоТ тканини у пюляопера^йно-му перод!. Дан/ про вар'анти галуження нерв'в та судин, а також Ухнi судинно-нервов/ взаемов'дно-шення в окремiй частин груднинно-п'д'язикового, груднинно-щитопод'бного, щито-п'д'язикового та лопатково-п'д'язикового м'яз'в сл'д враховувати пд час виконання хiрургiчних втручань у шийнiй длянц1. Метою досл'дження було встановлення анатом'чно'У м'нливост'! та особливостей '¡ннервацУУ та кровопостачання п'дп'д'язикових м'яз'в шиТ у плод'в людини 4-10 мюя^в. Дослiдження проведено на 36 плодах людини 81,0-375,0 мм т'ш'яно-куприково'Удовжини за допомогою тонкого препарування структур передньоТ та бiчних длянок ши'У пд контролем бiнокулярноУ лупи, iн'екцiУ судин та мор-фометрУУ Упродовж плодового перода онтогенезу людини спостергаеться анатом'чна м'тлив'ють м'яз'в п'дп'д'язиково'У длянки. У плод'в людини переважно спостергаеться розсипна форма внутрi-шньом'язового галуження нерв'в шийноТпетл'1 у п'дп'д'язикових м'язах ши'У Винятком е тльки нижне черевце лопатково-п'д'язикового м'яза, де виявлено магстральну форму галуження нерв'т. Розпо-дл нерв'т у товщi п'дп'д'язикових м'яз'в нерiвномiрний. П'д час макроскопчного досл'дження най-менша кльксть розгалужень нерв'т встановлена у межах середньоТ третини груднинно-п'д'язикового та верхньоТтретини груднинно-щитопод'бного м'яз'в. АртерУУта нерви вступають у груднинно-щитоподiбний та щито-п1'д'язиковий м'язи через передню поверхню, а у лопатково-п'д'язиковий i груднинно-пiд'язиковий м'язи - переважно через задню поверхню. П'дп'д'язиковим м'язам ши'У притаманна магстральна форма внутр'шньом'язового галуження артерiй. Отриманi дан щодо особливостей внутр'шньом'язового галуження артерiй та нерв'в у п'дп'д'язикових м'язах, а також вар'антно'У анатоми м'яз'в п'дп'д'язиково'У длянки необх'дно враховувати пд час оператив-них доступв до органiв ши'У, при виконанн!' хiрургiчних втручань у переднш шийнiй длянц', зокрема мопластичних та реконструктивних операцй, з метою запобгання травматизацУУ м'яз'в.
Ключов1 слова: глдглд'язиков! м'язи, мшливють, кровопостачання, 1ннервац1я, пл1д, людина.
Дослiдження е фрагментом плановоТ комплексноТ мiжкафедральноi' теми кафедри анатоми людини iменi М.Г. Туркевича i ка-федри анатоми, клМчноТ анатоми та оперативноТ х'рурги ВДНЗ УкраТни «Буковинський державний медичний унiверситет» «Особливот морфогенезу та топографи систем i органiв у пре- та постнатальному перiодах онтогенезу людини», № державноТреестраци 0115Ш02769.
щитоподiбний, щито-пщ'язиковий та лопатково-пщ'язиковий) розмщеы пщ шмрою попереду го-рташ, трахеТ i щитоподiбноТ залози (ЩЗ), шнер-вуються плками шийноТ пе™ [1, 2, 3] та крово-постачаються переважно верхньою та нижньою щитоподiбними артерiями. Додатковими джере-лами кровопостачання пщпщ'язикових м^в е язикова артерiя та поперечна артерiя шиТ [4]. Завдяки взаемоди пщпщ'язиковоТ групи м^в шиТ пщ'язикова кютка утримуеться у своему положены [5]. Пщ час виконання мюпластичних
(груднинно-пщ'язиковий,
Вступ
Загальновщомо, що пiдпiд'язиковi м'язи шиТ
груднинно-
операцш [6, 7] та хiрургiчних втручань на ЩЗ, трахеТ та стравоходi мають важливе прикладне значення вщомосп щодо варiантноТ анатоми пщпщ'язикових м^в шиТ, а також особливост ТхньоТ шнерваци та кровопостачання [8, 9]. ^м того, у випадку прикртлення додаткових м^в до ЩЗ можливе штраоперацшне виникнення кровотечi ^ як наслщок, формування гематоми та утворення рубцевоТ тканини у пюляоперацш-ному перюдк У джерелах л^ератури трапляють-ся фрагментарн дат щодо варiантiв будови та топографи м^в пщпщ'язиковоТ дтянки людини [10, 11]. Варiанти галуження нервiв i судин та Тх-н судинно-нервовi взаемовщношення в окремш
частинi груднинно-пщ'язикового, груднинно-щитоподiбного, щито-пiд'язикового та лопатко-во-пiд'язикового м'язiв слiд враховувати пщ час виконання рацiональних розрiзiв у шийнш дтян-цi, перемiщеннi як клап^в, так i вищезазначених м^в у цiлому, що досить часто використову-ються у пластичнiй хiрургN [12,13,14,15]. У дже-релах л^ератури трапляються вiдомостi стосов-но участ гiлок шийноТ петлi в шнервацп органiв шиТ, а також серця та дiафрагми, що свiдчить про зв'язок нервiв пiдпiд'язиковоT групи м^в шиТ з iннервацieю цих оргатв, а також пщкрес-люе Т'хне значення в актi ковтання, дихання та мовлення. Враховуючи вищезазначене, дослн дження анатомiчноT мiнливостi пiдпiд'язикових м^в шиТ, варiантiв Т'хнього кровопостачання та шнервацп е прiоритетним та актуальним, мае важливе практичне значення.
Мета дослщження
Встановити анатомiчну мiнливiсть та особли-востi iннервацiT та кровопостачання пщ-пiд'язикових м'язiв шиТ у плодiв людини 4-10 мн ся^в.
Матерiал та методи дослiдження
Дослщження проведено на 36 плодах людини 81,0-375,0 мм ™'яно-куприковоТ довжини (ТКД) без зовнiшнiх ознак анатомiчних вiдхилень чи аномалiй розвитку шийноТ дтянки за допомогою тонкого препарування структур передньоТ та бiч-них дтянок шиТ, iн'екцiT судин та морфометрп. Препарати плодiв масою понад 500,0 г вивчали безпосередньо в Чертвецькш обласнш комуна-льнiй медичнш установi «Патологоанатомiчне бюро» згiдно договору про сшвпрацю. Для дослщження також використанi препарати плодiв з музею кафедри анатомп людини iменi М.Г. Тур-кевича ВДНЗ УкраТни «Буковинський державний медичний утверситет».
Дослщження виконано з дотриманням основ-них бюетичних положень КонвекцiT Ради бвропи з прав людини та бюмедицини (вiд 04.04.1997 р.). ГельсiнськоT декларацп Всесв^ньоТ медичноТ асоцiацiT про етичт принципи проведення нау-кових медичних дослщжень за участю людини (1964-2013 рр.), наказу МОЗ УкраТни №690 вщ 23.09.2009 р. Комiсiею з питань бюмедичноТ ети-ки ВДНЗ УкраТни «Буковинський державний медичний утверситет» порушень морально-правових норм при проведены дослщження не виявлено.
Результати дослщження та 1х обговорення
У плода 196,0 мм ТКД виявлено додатковий м'яз - пiд'язиково-щитоподiбнозалозовий, який починаеться тоненьким сухожилком вщ тта пщ'язиковоТ кютки, проходить через верхнш край щитоподiбного хряща та м'язовим черевцем прикртлюеться до основи трамщноТ частки ЩЗ. Довжина пiд'язиково-щитоподiбнозалозового м'яза становить 3,8 мм, ширина у середнш час-
тит черевця - 1,2 мм та товщина - 0,2 мм. Пiд'язиково-щитоподiбнозалозовий м'яз розмн щений глибше груднинно-пщ'язикових та груд-нинно-щитоподiбних м'язiв, однак бiльш поверх-нево щодо щито-пiд'язикових i персне-щитоподiбних м'язiв.
У плода 205,0 мм ТКД виявлено пщ'язиково-щитоподiбнозалозовий м'яз, який починаеться вiд нижнього краю бiчноT частини тiла пщ'язиковоТ кютки та прикртлюеться до капсули лiвоT частки ЩЗ, останнш притаманна швмюяце-ва форма. Довжина даного м'яза становить 3,9 мм, ширина у середнш частит черевця - 2,6 мм \ товщина - 0,4 мм (рис. 1).
©
© ©
¡Г •
О ° О
Рис. 1. Органи та структури передньоТ шийноТ дтянки плода 205,0 мм ТКД. Фото макропрепарата. Зб. 3,0к 1 - мд'язиково-щитопод/бнозалозовий м'яз; 2 - частки щитопод/бно)'залози; 3 - п1д'язикова юстка; 4 - верхн1 щи-топод1бн1 вени; 5 - нижн1 щитопод1бн1 вени; 6 - внутр1шн1 яремн1 вени; 7 - дуга перснепод1бного хряща; 8 - пластинки щитопод1бного хряща; 9 - щелепно-тд'язиков! м'язи;
10 - передне черевце двочеревцевих м'яз1в;
11 - тднижньощелепна залоза; 12 - трахея.
У плода 188,0 мм ТКД виявлено правий щи-то-щитоподiбнозалозовий м'яз, який починаеться вщ верхнього краю правоТ пластинки щитопо-дiбного хряща та прикртлюеться до капсули правоТ частки ЩЗ. Остання представлена двома iзольованими частками. Права частка ЩЗ, окру-гло-овальноТ форми, прилягае до правого перс-не-щитоподiбного м'яза та бiчноT поверхт тра-хеТ, у той час як лiва частка ЩЗ мае наближену до ромбоподiбноT форму та щтьно примикае до передньо^чноТ поверхт трахеТ. Нижнш край правоТ частки ЩЗ досягае 4-го трахейного хряща. Лiва частка ЩЗ розмщена нижче правоТ ча-
стки ЩЗ та ТТ нижнм кут сягае рiвня 6-го трахейного хряща (рис. 2). У даного плода виявлено двi правi нижн прищитоподiбнi залози. Слiд за-значити, що лiва верхня прищитоподiбна залоза знаходилася краыальыше лiвоТ частки ЩЗ та визначалася на передый поверхн лiвого перс-не-щитоподiбного м'яза.
Рис. 2. Органи та структури ши!плода 188,0 мм ТКД. Пе-редньо-права проещiя. Фото макропрепарата. Зб. 2,8*: 1 - щито-щитоподiбнозалозовий м'яз; 2 - частки щитопо-
дiбноl залози; 3 - щитоподiбний хрящ; 4 - персне-щитоподiбнi м'язи; 5 - прав\ нижнi прищитоподiбнi залози; 6 - л'ва верхня прищитоподiбна залоза; 7 - передне черев-це двочеревцевого м'яза; 8 - пiднижньощелепна залоза; 9 -трахея; 10 - верхня щитоподiбна вена; 11 - права внутр\-шня яремна вена; 12 - великий вушний нерв; 13 - малий потиличний нерв; 14 - м'язов\ глки шийного сплетення.
У плода 248,0 мм ТКД також виявлено лiвий щито-щитоподiбнозалозовий м'яз, який почина-еться вщ зовышньоТ поверхн лiвоТ пластинки щитоподiбного хряща та прикртлюеться до кап-сули лiвоТ частки ЩЗ. У плода 360,0 мм ТКД виявлено правий додатковий щито-пщ'язиковий м'яз, який тонкими м'язовими волокнами почи-наеться вщ зовышньоТ поверхн правоТ пластинки щитоподiбного хряща, медiальнiше початку правого щито-пщ'язикового м'яза, та прикртлю-еться до бiчноТ частини тта пщ'язиковоТ кютки. Кровопостачання виявлених додаткових м'язiв здмснюеться за рахунок додаткових плок правоТ та лiвоТ верхых щитоподiбних артерiй.
Пщ час макроскопiчного дослiдження м'язово-фасцiальних утворень шиТ у плода 179,0 мм ТКД виявлено присередню та бiчну нiжки ль вого груднинно-пiд'язикового м'яза (рис. 3).
В одному випадку (плщ 370,0 мм ТКД) виявлено сухожилкову перетинку у правому груднин-но-пщ'язиковому м'язк
Основним джерелом кровопостачання груд-нинно-пiд'язикового м'яза е верхня щитоподiбна артерiя. Найкраще кровопостачаеться та Ынер-вуеться верхня та нижня третини груднинно-пiд'язикового м'яза. При цьому галуження арте-рм вiдбуваеться за напрямком проходження м'язових пучюв, переважно за магiстральною формою, а нервiв - за розсипною формою. Нер-вовi стовбурцi (1-2) пщ гострим кутом прямують до задньоТ поверхнi груднинно-пiд'язикового м'яза. Як правило, один нерв вступае у груднин-
но-пщ'язиковий м'яз на межi його верхньоТ i се-редньоТ третини, а нижнiй нерв входить у нижню третину м'яза.
У бiльшостi випадюв спостереження нерви разом iз судинами вступають вступають через бiчний край середньоТ третини груднинно-щитоподiбного м'яза. Кровопостачання груднин-но-щитоподiбного м'яза забезпечуеться плками верхньоТ та нижньоТ щитоподiбних артерiй. Останнi вступають у груднинно-щитоподiбний м'яз через його зовнiшню поверхню, надалi пе-ретинають м'язове черевце у поперечному на-прямку та галузяться, як правило, за мапстра-льною формою, паралельно до напрямку проходження м'язових пучгав. В поодиноких випадках (плоди 275,0 мм, 340 мм ТКД) в Ынервацп груд-нинно-щитоподiбного м'яза брали участь плки вщ нервових стовбурцiв груднинно-пщ'язикового м'яза. Галуження нервiв вiдбуваеться переважно за змшаною формою.
У плода 240,0 мм ТКД був вщсутнм лiвий щи-то-пiд'язиковий м'яз.
^Чи 1
о © ©
ф .
© * / ® о © « : РЯНК
@©
Рис. 3. Органи та структури ши!плода 179,0 мм ТКД. Пе-редньо-л'ва проекцiя. Фото макропрепарата. Зб. 2,5*:
1 - груднинно-пiд'язикововий м'яз; 2 - присередня н 'жка груднинно-п'д'язиковового м'яза; 3 - б'чна нiжка груднинно-п'д'язиковового м'яза; 4 - груднинно-щитоподiбний м'яз; 5 -верхне черевце лопатково-пiд'язикового м'яза; 6 - груднин-
но-ключично-соскоподiбний м'яз (в'дведений); 7 - передне черевце двочеревцевого м'яза; 8- шило-пiд'язиковий м'яз; 9 - пiднижньощелепна залоза; 10 - верхня щитоподiбна вена; 11 - язикова вена; 12 - груднинно-ключично-соскоподiбна вена; 13 - внутрiшня яремна вена.
У дослщжених плодiв рiзного вку основним джерелом кровопостачання щито-пщ'язикового м'яза е верхня щитоподiбна артерiя, а додатко-вим - язикова артерiя (5 спостережень). Плки вищезазначених артерм входять через бiчний край щито-пщ'язикового м'яза, пщ прямим кутом перетинають м'язовi пучки, надалi прямують паралельно до напрямку проходження м'язових пучюв та вщдають плки наступного порядку. Форма галуження артерм у щито-пщ'язиковому м'яз^ як правило, мапстральна. В Ынервацп щи-то-пщ'язикового м'яза переважно бере участь один нервовий стовбурець, який вступае через зовышню поверхню верхньоТ третини даного м'яза та розгалужуеться за розсипною формою.
Верхне черевце лопатково-пщ'язикового
м'яза кровопостачаеться гтками верхньоТ щито-подiбноТ артери, а нижне черевце м'яза - поперечною артерiею шиТ. Ц артерiТ входять у зазна-чене черевце лопатково-пщ'язикового м'яза через бiчний край, пiсля чого проходять паралель-но до напрямку проходження м'язових пучш та вiддають плки, як правило, у поперечному напрямку. Переважно спостер^аеться мапстраль-на форма галуження артерш, рiдко - розсипна форма. В шнерваци верхнього черевця лопатко-во-пiд'язикового м'яза бере участь, як правило, один нервовий стовбурець, який перетинае м'язовi пучки у рiзних напрямках, i розгалужуеть-ся переважно за розсипною формою. 1ннерва^я нижнього черевця лопатково-пiд'язикового м'яза також забезпечуеться одним нервом, який дн литься на висхщну та низхщну гiлки. Висхiдна п-лка закшчуеться у сухожилковiй частинi лопат-ково-пiд'язикового м'яза та е коротшою за низ-хiдну гiлку. Остання прямуе у дистальному напрямку, паралельно до проходження м'язових пучш та вщдае плки до бiчного та присередньо-го краю нижнього черевця лопатково-пщ'язикового м'яза. Нижньому черевцю лопат-ково-пщ'язикового м'яза притаманна мапстра-льна форма галуження нервiв.
Таким чином, у лопатково-пiд'язиковий та гру-днинно-пiд'язиковий м'язи судини i нерви вступа-ють через задню поверхню та поступово пряму-ють з глибоких шарiв у поверхнев^ тому при ви-кроюваннi клатчв необхiдно захоплювати всю товщину цих м^в. Пiд час виконання розрiзiв або перемiщення пiдпiд'язикових м'язiв шиТ слщ враховувати встановленi мiсця вступу судинно-нервових структур, топографiю та особливост внутрiшньом'язового галуження останнiх.
Висновки
Впродовж плодового перюда онтогенезу лю-дини спостерiгаеться анатомiчна мiнливiсть м^в пiдпiд'язиковоТ дiлянки.
У плодiв людини переважно спостер^аеться розсипна форма внутршньом'язового галуження нервiв шийноТ петлi у пщпщ'язикових м'язах шиТ. Винятком е ттьки нижне черевце лопатково-пщ'язикового м'яза, де виявлено магiстральну форму галуження нервiв. Розподiл нервiв у тов-щi пiдпiд'язикових м'язiв нерiвномiрний. Пiд час макроскопiчного дослiдження найменша кть-кiсть розгалужень нервiв встановлена у межах середньоТ третини груднинно-пщ'язикового та верхньоТ третини груднинно-щитоподiбного м^в.
АртерiТ та нерви вступають у груднинно-щитоподiбний та щито-пiд'язиковий м'язи через передню поверхню, а у лопатково-пщ'язиковий i груднинно-пiд'язиковий м'язи - переважно через задню поверхню. Пщпщ'язиковим м'язам шиТ притаманна мапстральна форма внутрн шньом'язового галуження артерiй.
Отримаш данi щодо особливостей внутрн шньом'язового галуження артерiй та HepBiB у пщпщ'язикових м'язах, а також BapiaHTHOi ана-томп м'язiв пiдпiд'язиковоT дтянки нeобхiдно враховувати пiд час оперативних достушв до ор-гaнiв шиТ, при виконaннi хipуpгiчних втручань у переднш шийнiй дiлянцi, зокрема мюпластичних та реконструктивних опepaцiй, з метою запобн гання тpaвмaтизaцiT м'язiв.
Перспективи подальших дослiджень
Проведене дослiджeння щодо встановлення фетально'Т aнaтомiчноT мiнливостi оргашв та структур пiдпiд'язиковоT дiлянки засвщчуе потребу подальшого з'ясування Т'хых топографо-aнaтомiчних особливостей у новонароджених людини.
Лтература
1. Kikuta S, Jenkins S, Kusukawa J, Iwanaga J, Loukas M, Tubbs RS. Ansa cervicalis: a comprehensive review of its anatomy, variations, pathology, and surgical applications. Anat Cell Biol. 2019;52(3):221-225. doi:10.5115/acb.19.041.
2. Amin MSA, Baig U, Zaidi SY, Brennan PA, Parry D. Sternothyroid receives a supplementary innervation separate to the ansa cervi-calis: a case report of a variation. British Journal of Oral and Maxillofacial Surgery. 2020;58(4):472-474. D0l:https://doi.org/10.1016/j.bjoms.2020.01.021.
3. Shojaa MM, Griessenauera CJ, Apaydinb N, Rizka E, Tubbsa RS. An Ansa Cervicalis with Vagohypoglossal Anastomosis, Absent Inferior Root and Unusual C1 Contribution. Journal of Experimental and Clinical Neurosciences. 2015;2(1):1-5.
4. Buffoli B, Verzeletti V, Rezzani R, Rodella LF. Unusual branch of the lingual artery supplies the infrahyoid muscles. Anat Sci Int. 2020;95:153-155. https://doi.org/10.1007/s12565-019-00501-6.
5. Nguyen J, Duong H. Anatomy, Head and Neck, Sternohyoid Muscle. 2019 Oct 1. In: StatPearls [Internet]. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2020 Jan. PMID: 31613473.
6. Ramirez OM. Multidimensional Evaluation and Surgical Approaches to Neck Rejuvenation. Clin. Plastic Surg. 2014;41(1):99-107. DOI: https://doi.org/10.1016Zj.cps.2013.09.011
7. Denyshchuk PA, Baranov TY, Kurinnyi SI. Kompleksnyi pidkhid v omolodzhenni oblychchya. Mozhlyvosti zastosuvannya maloinvazyvnykh tekhnologiy. [Complex approach in facial rejuvenation. Possibilities of application of minimally invasive methods]. Plastychna, rekonstruktyyvna i estetychna khirurgiya. 2016;3-4:23-36. (Ukrainian)
8. Maleyev YuV, Chernykh AV. Individualnaya anatomicheskaya iz-menchivost peredney oblasti shei. Novye podkhody i resheniya. [Individual anatomic variability of forward area of a neck. New approaches and decisions]. Vestnik eksperimentalnoy i klinicheskoy khirurgii. 2009;2(4):316-329. (Russian).
9. Ferreli F, Mercante G, Spriano G. Levator Claviculae Muscle: Anatomic Variation Found During Neck Dissection. Laryngoscope. 2019 Mar;129:634-636. DOI: 10.1002/lary.27280.
10. Bandarupalli NK, Bolla SR. Bilateral cleidohyoideus accessorius muscle-А case report. Journal of Evolution of Medical and Dental Sciences. 2013;2(4):356-359.
11. Ognerubov NA, Sergeev RS, Zhukov AO. K voprosu o myshtse, podnimayushchey shchitovidnuyu zhelezu. [To the subject of muscle lifting thyroid gland]. Vestnik Tambovskogo universiteta. Seriya Estestvennye i tekhnicheskie nauki. 2016;21(1):186-193. (Russian).
12. Quadros LS, Prasanna LC, D'souza AS, Singh A, Kalthur SG. Unilateral anatomical variation of the ansa cervicalis. Australas Med J. 2015;8(5):170 - 173. Published 2015 May 31. doi:10.4066/AMJ.2015.2371
13. Kikuta S, Iwanaga J, Kusukawa J, Tubbs RS. An Unusual Superior Root of the Ansa Cervicalis. Cureus. 2019;11(4):e4558. Published 2019 Apr 27. doi:10.7759/cureus.4558.
14. Nayak SB, Shetty P, Reghunathan D, Aithal AP, Kumar N. Descendens vagohypoglossi: rare variant of the superior root of ansa cervicalis. British Journal of Oral and Maxillofacial Surgery. 2017;55(8):834-835.
15. Smith RM, Papel ID. Difficult Necks and Unresolved Problems in Neck Rejuvenation. Clinics in Plastic Surgery. 2018;45(4):611-622. DOI: https://doi.org/10.1016/j.cps.2018.06.009.
Реферат
ФЕТАЛЬНАЯ АНАТОМИЧЕСКАЯ ИЗМЕНЧИВОСТЬ СТРУКТУР ПОДПОДЪЯЗЫЧНОЙ ОБЛАСТИ
Хмара Т. В., Лопушняк Л. Я., Бойчук О. М., Галагдина А. А., Герасим Л. Н., Лека М. Ю.
Ключевые слова: подподъязычные мышцы, изменчивость, кровоснабжение, иннервация, плод, человек.
Во время выполнения миопластических операций и хирургических вмешательств на щитовидной железе, трахее и пищеводе имеют важное прикладное значение сведения о вариантной анатомии подподъязычных мышц шеи, а также особенности их иннервации и кровоснабжения. Кроме того, в случае прикрепления дополнительных мышц к щитовидной железе возможно интраоперационное возникновение кровотечения и, как следствие, формирование гематомы и образование рубцовой ткани в послеоперационном периоде. Данные о вариантах ветвления нервов и сосудов, а также их сосудисто-нервных взаимоотношений в отдельной части грудино-подъязычной, грудино-щитовидной, щи-топодъязычной и лопаточно-подъязычной мышц следует учитывать при выполнении хирургических вмешательств в области шеи. Целью исследования было установление анатомической изменчивости и особенностей иннервации и кровоснабжения подподъязычных мышц шеи у плодов человека 4-10 месяцев. Исследование проведено на 36 плодах человека 81,0-375,0 мм теменно-копчиковой длины с помощью тонкого препарирования структур передней и боковых областей шеи под контролем бинокулярной лупы, инъекции сосудов и морфометрии. В течение плодного периода онтогенеза человека наблюдается анатомическая изменчивость мышц подподъязычной области. У плодов человека преимущественно наблюдается рассыпная форма внутримышечного ветвления нервов шейного петли в подподъязычных мышцах шеи. Исключением является только нижнее брюшко лопаточно-подъязычной мышцы, где обнаружено магистральную форму ветвления нервов. Распределение нервов в толще подподъязычных мышц неравномерное. Во время макроскопического исследования наименьшее количество разветвлений нервов установлено в пределах средней трети грудино-подъязычной и верхней трети грудино-щитовидной мышц. Артерии и нервы вступают в грудино-щитовидную и щитоподъязычную мышцы через переднюю поверхность, а в лопаточно-подъязычную и грудино-подъязычную мышцы - преимущественно через заднюю поверхность. Подподъязычным мышцам шеи присуща магистральная форма внутримышечного ветвления артерий. Полученные данные об особенностях внутримышечного ветвления артерий и нервов в подподъязычных мышцах, а также вариантной анатомии мышц подподъязычной области необходимо учитывать при оперативных доступах к органам шеи, при выполнении хирургических вмешательств в передней области шеи, в частности миопластических и реконструктивных операций, с целью предотвращения травматизации мышц.
Summary
FETAL ANATOMICAL VARIABILITY OF STRUCTURES IN INFRAHYOID AREA
Khmara T. V., Lopushniak L. Ya, Boichuk O. M., Halahdyna A. A., Gerasym L. М., Leka M. Yu.
Key words: infrahyoid muscles, variability, blood supply, innervation, foetus, human.
When performing myoplastic operations and surgical interventions on the thyroid gland, trachea and esophagus, information on the variant anatomy of the infrahyoid muscles, the features of their innervation and blood supply are of great clinical importance. Moreover, when additional muscles are attached to the thyroid gland, intraoperative bleeding can occur resulting in hematoma and tissue scarring in the postoperative period. There are fragmentary data in the literature on the variants of the structure and topography of the human infrahyoid area muscles. The specificity of branching nerves and blood vessels, their vascular-nervous relationships in a separate part of the sternohyoid, sternothyroid, thyrohyoid, and omohyoid muscles should be taken into account when performing rational incisions in the neck, moving both the flaps and the above muscles in plastic surgery. The purpose of study was to establish the anatomical variability and features of innervation and blood supply of the infrahyoid muscles of the neck in human foetuses of 4 - 10 gestational months age. Material and methods. The study was performed on 36 human foetuses, whose parieto-coccygeal length was 81.0 - 375.0 mm, without visible signs of anatomical abnormalities or anomalies in the cervical region. Thin sections of the structures from the anterior and lateral parts of the neck were prepared under the control of binocular magnifier, vascular injection technique, and morphometry. Foetal preparations weighing over 500.0 g were studied directly at Chernivtsi Regional Paediatric Pathological Bureau. Foetal preparations were taken from the Museum of M.G. Turkevich Human Anatomy Department, Bukovinian State Medical University. Results and discussion. The study demonstrated anatomical variability of the infrahyoid area muscles during the foetal period of human ontogenesis. Human foetuses were mainly found to have loose extending intramuscular branching of the nerves of the cervical loop in the infrahyoid muscles. The only exception is the inferior belly of the omohyoid muscle, where main nerve branching is found out. The distribution of nerves in the thickness of the infrahyoid muscles is uneven. Macroscopic examination revealed the smallest number of nerve branches was found within the middle third of the sternohyoid and upper third of the sternothyroid muscles. Arteries and nerves enter the sternothyroid and thyrohyoid muscles through the anterior surface, and the omohyoid and sternohyoid muscles enter mainly through the posterior surface of these muscles. The infrahyoid muscles are characterized by the main form of intramuscular
branching of the arteries. The data on the peculiarities of intramuscular branching of arteries and nerves in the infrahyoid muscles we obtained, as well as the variant anatomy of the infrahyoid area muscles must be taken into account when performing a surgical access to the neck, or when operating on in the anterior cervical region, in particular myoplastic and reconstructive operations, in order to avoid muscle injuries.
DOI 10.31718/2077-1096.20.3.169 UDC 577.1
Kushnir O. Yu., Yaremii I.M.
AGE-RELATED CHANGES OF GLYCOLYTIC ACTIVITY AND ANTIOXIDANT CAPACITY IN THE BLOOD OF ALLOXAN DIABETIC RATS
Bukovinian State Medical University, Chernivtsi
The increasing incidence of type 1 diabetes coupled with advances in treatment of type 1 diabetes has resulted in an unprecedented number of older adults living with and controllable type 1 diabetes. The objective of this experimental study was to assess the impact of aging on the level of basal glycaemia and activities of glucose-6-phosphate dehydrogenase [EC1.1.1.49], pyruvate kinase [EC 2.7.1.40] and glutathione reductase [EC1.6.4.2] in erythrocytes of alloxan-diabetic rats. Methods: We used 100 male Wistar rats, divided into two age groups: I group included- 2-month (adult) animals, and II group was made up of 4-month (old) animals. Diabetes was modelled by injecting the rats with 5% solution of alloxan monohydrate intraperitoneal^ in a dose of 170 mg/kg. Blood was taken from the tail vein to evaluate the basal glycaemia on 5-th and 47-th day after the alloxan injection. Rats were sacrificed on the 47-th day of the experiment in accordance with the regulations on ethical treatment of vertebrates. The assessment of the activity of the enzymes was carried out by standard methods. Statistical analysis was performed by using Statistica 10 StatSoft Inc. Results. The level of basal glycaemia on the fifth day of the experiment in the animals of both groups went up on average by 115% from baseline values. We founded that on 47-th day this index was higher in group of old rats by 20% than in adult rats. Pyruvate kinase activity in erythrocytes of adult and old animals with diabetes decreased by 35% and 50% respectively compared with the control. Glucose-6-phosphate dehydrogenase activity in erythrocytes of adult and old animals with diabetes decreased by 27% and 45% respectively compared with the control on 47-th day. The changes may be considered as the result of age-related disorders of glucose metabolism due to disturbances in free radical mechanisms. Glutathione reductase activity in erythrocytes of adult and old animals with diabetes decreased by 29% and 35% respectively compared with the control on 47-th day. Conclusion. We have determined when getting aged, the alloxan-diabetic rats demonstrate changes in the sensitivity of pyruvate kinase, glucose-6-phosphate dehydrogenase and glutathione reductase activities in erythrocytes resulted from the effect of diabetes mellitus factors (hyperglycaemia). We can suggest that glycaemic control is key purpose for older patients with type 1 diabetes in order to prevent of complication, which can be aggravated with age.
Key words: blood, alloxan-induced diabetes, aging, rats.
This study is a part of the research project "Stress-induced morphofunctional and biochemical changes in the structures of chronoperiodical and hepatorenal systems in mammals" 0114 U002472 - Fundamental.
Intr0ducti0n are causally involved in setting the rate of aging in
mnii;t„, /П1л>„„„ homeothermic vertebrates. Oxidative damage to
.en^nme» ЦП lie ISSTZ ^ -г^1^^ ^
cent years, a considerably increasing number of aging. 'he frate tof m'tochondrial oxygen radical peoply have been found as' having DM [4]. The in- ^f^nof Post- ^Лю t'ssues is negatively cor-
creasing ivei dence of typa 1 diabetes o^pled with relП^ПУР eWithyгfnniIííffa10ng<e.VrSУ. commonly in acutely
advances in the treatment of type 1 diabetes has andHyp;trrCga|УyCalemffii ^and csmSodLd Witffi
resulted in an unprecedented number of older adult andSeritiVl^icfll PatleneauaenCeSSaSSH0VPaetngC|УlWaenf!a-
pe^e Nvmg with and controHabte type 1 Ca^es meerdeated'ioViadlatiVnnfternSn^ays ГУСЙ^:"
Jabonr^rь0C5;ognnA;;Cnghaflgharavtnr- T;fíDI^cnfv^rnf!nnfzIc[6^y ж f;ngrnfsaeo^ccep~ Mico ~ cas oFic^
n o metaboic processes-i The loss of from the blood. DM manifests itself through hyper-
cells during aging in vital tissues and organs is re. . . . if * i „,■ ■„, x- * glycaemia due to an absolute or relative lack of in-lated to several factors including oxidative stress
and inflammation [3] sulin and/or insulin resistance [1, 2]. A clinical diag-
and'nilammaLion [3]. ■ , f -x и ■ - ■ nosis of dementia is likely preceded by a period of
Oxygen free radicals of mitochondrial origin
а^^рГ^ si e^?n:anaг;rc;n;vacfmng:a;chen^ ho PSOP;
aSicCm^suou stiepPodScemdPtboyn m^ydea espedaNy ^rtant HmHatfon rn this popu^on of
