ОСОБЛИВОСТІ СТАНОВЛЕННЯ ТОПОГРАФІЇ ШИЙНОЇ ФАСЦІЇ І КЛІТКОВИННИХ ПРОСТОРІВ ПЕРЕДНЬОЇ ТА БІЧНИХ ДІЛЯНОК ШИЇ У ПЛОДІВ ЛЮДИНИ Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

DOI 10.31718/2077-1096.20.2.150 УДК 611.93:611.743.013-053.15

Лопушняк Л. Я., Хмара Т. В., Марчук О. Ф., Бойчук О. М., Герасим Л. М., Галагдина А. А. ОСОБЛИВОСТ1 СТАНОВЛЕННЯ ТОПОГРАФЫ ШИЙНО1 ФАСЦП I КЛ1ТКОВИННИХ ПРОСТОР1В ПЕРЕДНЬО1 ТА Б1ЧНИХ Д1ЛЯНОК ШИ1 У ПЛОД1В ЛЮДИНИ

Вищий державний навчальний заклад Украши «Буковинський державний медичний уыверситет», м. Черывц

З'ясування особливостей будови i топографо-анатом'чних взаемов'дношень фас^й, м'яз'т, судин-но-нервових утворень, ^im^euHHux просторiв та органiв pi3Hux длянок тла людини вимагае за-стосування в'дпов'дного комплексу метод'т морфологiчного досл'дження. Сл'д зазначити, що пове-рхнева, передтрахейна та передхребтова пластинки шийно'У фасцУУ утворюються залежно в'д по-ходження i морфогенезу в'дпов'дних груп м'яз'т шиУ. Одержання даних щодо становлення будови i топографУУ шийноУ фасцИ та мiжфасцiальних клтковинних просторiв передньо'У i бiчних длянок шиУ упродовж плодового пероду онтогенезу людини е актуальним напрямком розвитку фетальноУ анатома та хiрургi'i' i можуть бути використанi для спвставлення у вковому аспектi. Метою до-сл1'дження було з'ясування особливостей становлення топографн' шийно'У фас^й та мiжфасцiаль-них клiтковинних просторiв передньо'У та бiчних длянок ши'У у плод'т людини 4-10 мюя^в. Дослi-дження проведено на 75 плодах людини 4-10 мюя^в 81,0-375,0 мм т'ш'яно-куприково'У довжини без зовшшшх ознак анатом'чних в'дхилень чи аномалiй розвитку шийно'У длянки за допомогою макромi-кроскопiчного препарування органiв i структур передньо'У та бiчних длянок ши'У, виготовлення то-пографо-анатом'чних зр'шв шиУ на рiзних рiвнях. П'д час макромiкроскопiчного препарування шийно'У длянки у плод'т людини 4-7 мюя^в видляються тонк'!, напiвпрозорi пластинки шийно'У фасцУУ: повер-хнева, середня (передтрахейна) та глибока (передхребтова). У плод 'т 8-10 мюя^в у переднш длян-ц шиУ пластинки шийно'У фасцУУ чтко виражен!', блискучi та простежуються на всьому протязi. Пiдшкiрна, або поверхнева, та внутршньошийна фасцУУ не е власними фас^ями шиУ i без чтких меж переходять у сум!жнi длянки. У плодовому перiодi онтогенезу людини в 'дбуваеться формуван-ня мiжфасцiальних клтковинних просторiв передньо'У та бiчних длянок шиУ: надгруднинного, перед-нутрощевого, позаднутрощевого, передддрабинчастого, м'ждрабинчастого клтковинних просто-р'т та п1'хви судинно-нервових пучк'т шиУ. Упродовж плодового пероду онтогенезу людини спостерi-гаеться виражена варiацiя ступеня розвитку та розмiщення пластинок шийно'У фасц'УУ. Ключов1 слова: шийна фасц1я, кл1тковинний прост1р, шийна дтянка, пл1д, людина.

Дослiдження е фрагментом плановоУ комплексноУ мiжкафедральноi' теми кафедри анатомУУ людини iменi М.Г. Туркевича i ка-федри анатому клiнiчноi' анатомп та оперативноУ хiрургiУ ВДНЗ УкраУни «Буковинський державний медичний унiверситет» «Особливот морфогенезу та топографа систем i органiв у пре- та постнатальному перiодах онтогенезу людини», № державноУреестрацп 0115U002769.

Вступ аорти вщ III до IV пари зябрових артерш пере-

Значна ктькють наукових дослщжень при- ^ орюеть ся у загальну сонну П в]д 1 дбо

^ ■ к III пари - у зовшшню сонну артерш. III пара зяб-

свячена вивченню топографо-анатоммних особ- ^ 3 .. .J . . ^ ..

ливостй м^н та фасцй фит у постнатальному рових артер'и ,та пбередн| и в'дд'л- д°усально' ао-

■ ■ м от п рти вщ III до I зябрових артерш - у внутршню

ПfдPу0тДCi0C;0;пелCееrЮдДоИсЛИдl;ес2CяПPя0кTевиДс0вTГюP фжну артер1ю [н]. СтЫка зпL1ЬсГТсL¿ПPгеpiТ

3 формуеться рашше, нiж стiнка внутрiшньо■ яре-

ють особливост становлення фетальнот топо- ^ .. 3 □ .. . ^

. .. . ... мнот вени. В такiи же послiдовностi розвивають-графi■ пластинок шийно1 фасцi■ та клiтковинних ^ц^иниопиы, ^OD"Dt"um

^ ^ ... ^ м. го, ся i сполучнотканиннi структури навколо загаль-

просторiв передньот i бмних шийних дiлянок [3]. .. ... 1]

^ .г . L ' . нот сонное артерп та внутрiшньо■ яремное вени.

У науковiи лiтературi зустрiчаються вiдомостi " н н ' н н

/ 3 .. . . По мiрi розвитку мязових та еластичних струк-

щодо гiCтологiчно■ будови фасцш рiзних дiлянок - к

щлд людини. Для проведефня адеквэтнога опе- тур середньо^ ^болонки ст'нки судинн, пррохо-

. ^ дить диференшювання сполучно^ тканини, що ративного л^ування та покращення надання ^ ^ . 3 ^

медичноГ допумот ппп| епТ£1м 1Ха>нли вогод зна- оточуе суди1нну iJJ пС)дал ьш ому перетв°рртюеться -

к . адвентицшну оболонку та у власну артерiальну

чення набувають дoслiдження, присвяченi ви- 2 ^ 3 . 3 1 .. 1 ^ г j

3 „и - к- або венозну шхву, яка наприкiнцi плодового пе-

вченню походження фасцiи та розробш сучасно^ ■ ■

ембрioлoгiчнД■|' класифкаци тканринр4, ц]. у Xi0лДИУнoBЮ><í8B9Д]ДiЛеHа ^ судини паравазальною

ЗВ'ясуування особлиЕвон^еи будофи ] топогр<п(фо- Щ]лПно п ,ре'па][Эуванн] шийноТ д]лянки сл]д врахо-анатоммних взаемов]дношень фасц]и, мяз]в, ^ ^ . . . . ^ .

. м вувати складн] топографо-анатоммн] взаемов]д-

судинно-нервових утворень, кл]тковинних прос- 3 , . . ..

■ ■ ■ ношення м'яз]в, фасц]и, судинно-нервових стру-тор]в та орган]в р]зних д]лянок т]ла людини ви- тлот, n^DUD"A

к ^ ^ . . м ктур та оргашв [10, 11]. П]д час препарування

магае застосування вщповщного комплексу ме- ^ 1 . J у уз

i ф i [6] 3 судин та нерв]в у груднинно-ключично-

T0Д■]Bр0н0сP(?o0рЛM)П^lцЧiHя0|Г|<Г, Д|VCЛiПЧЖеHпHаp [3^^брових ар- соскопод]бн]и д]лянц] неoбxi"ДHOбзабезпечити мпп-

тер]йре ссу6стм£птцом дл я розвитку артфй голови, псимпльнии доступ д0 н ет ]з зберееженням вс]х-3 п■ ■' анатом]чних структур i ц]л]сност] груднинно-

шит i груднот порожнини. Д]лянка вентральнот м

ключично-соскоподiбного м'яза [12].

Поверхнева, передтрахейна та передхребто-ва пластинки шийноУ фасцií утворюються зале-жно вiд походження i морфогенезу вiдповiдних груп м'язiв шш [13, 14, 15].

Тому, одержання даних щодо становлення будови i топографií шийноí фасцií та мiжфасцiа-льних клiтковинних просторiв передньоТ i бiчних дiлянок шш упродовж плодового перюду онтогенезу людини е актуальним напрямком розвитку фетально"! анатомп та хiрургií i можуть бути ви-користанi для спiвставлення у вковому аспектi,

Мета досл!дження

З'ясувати особливост становлення топогра-фií шийноУ фасцiй та мiжфасцiальних кттковин-них просторiв передньоТ та бiчних дтянок шш у плодiв людини 4-10 мюя^в.

Матер1ал та методи дослщження

Дослiдження проведено на 75 плодах людини 4-10 мюящв 81,0-375,0 мм ™'яно-куприково'1 довжини (ТКД) без зовышых ознак анатомiчних вiдхилень чи аномашй розвитку шийно1 дiлянки за допомогою макромiкроскопiчного препару-вання оргаыв i структур передньоí та бiчних дн лянок шш, виготовлення топографо-анатомiчних зрiзiв шш на рiзних рiвнях. Препарати плодiв масою понад 500,0 г вивчали безпосередньо в Чернiвецькому обласному дитячому патологоа-натомiчному бюро згiдно договору про ствпра-цю. Для дослщження також використан препарати плодiв з музею кафедри анатомií людини iменi М.Г. Туркевича ВДНЗ Украши «Буковинсь-кий державний медичний уыверситет».

Дослiдження виконано з дотриманням основ-них бiоетичних положень Конвекцп Ради Свропи з прав людини та бюмедицини (вiд 04.04.1997 р.) Гельсшсько1 декларацп Всесвiтньоí медичноГ асоцiацií про етичн принципи проведення нау-кових медичних дослщжень за участю людини (1964-2013 рр.), наказу МОЗ УкраГни №690 вiд 23.09.2009 р. Комюею з питань бiомедичноí ети-ки ВДНЗ Украши «Буковинський державний медичний ушверситет» порушень морально-правових норм при проведены дослщження не виявлено.

Результати та 1х обговорення

Псля виконання розрiзiв шкiри передньо1 дн лянки шиí, обережно вiдпрепаровували лоскути шюри у латеральному напрямку. Пщ час препа-рування шкiри шийно1 дiлянки у плодiв 4-7 мюя-цiв разом iз нею зымалися дрiбнi поверхневi ве-ни та тоню, слабко виражеш волокна пщшфного м'яза, оголювалася пiдшкiрна жирова кл^кови-на, яка розмiщувалася на поверхневм пластинцi шийно1 фасцп (рис. 1). У бтьшост дослiджених плодiв 4-7 мюя^в дуже тонку фасцiю, яка вкри-вае пiдшкiрний м'яз шш, нам не вдавалося збе-регти i ми видаляли и разом з тонким шаром пщшк1рно1 жирово1 клiтковини.

Рис. 1. Передня шийна длянка плода 188,0 мм ТКД.

Макропрепарат. Зб. 2,8

1 - пiдшкiрна жирова клтковина;

2 - поверхнева пластинка шийноУфасци;

3 - кут нижньоТ щелепи.

Пюля зняття шюри шийно1 дтянки без пщ-шфно1 жирово1 кл^ковини у плодiв 8-10 мiсяцiв намагалися зберегти пiдшкiрний м'яз шш та препарували його до грудно1 частини, при цьому шфу нижче ключиц вiдпрепаровували до рiвня соска. Далi пiдшкiрний м'яз перерiзали в поперечному напрямку ближче до нижнього краю i фксували до краю нижньо1 щелепи. Для ви-вчення топографп пластинок шийно1 фасцií за-лишки пiдшкiрного м'яза шш разом iз вщпрепа-рованими гiлками шийного поперечного нерва перерiзали та вщвертали лоскути латерально. Пiсля вiдшарування шфи, переходили до пре-парування поверхневих судин та нервiв шийноТ дтянки. Пщ час препарування шкiрних гток шийного сплетення також одночасно препару-вали поверхневi вени шш. Далi препарували по-верхневу пластинку шийно1 фасцií та груднинно-ключично-соскоподiбнi м'язи. При цьому зверта-ли увагу на апоневротичне прикрiплення груд-нинно-ключично-соскоподiбних м'язiв на черепi. На поверхневм пластинц шийноí фасци розмн щен плки шийного сплетення та поверхневi лн мфатичнi вузли шш, а також зовышня i передня яремн вени, адвентицiйна оболонка яких щтьно зрощена з поверхневою пластинкою шийно1 фасци.

Поверхнева пластинка шийно1 фасци у ви-глядi фатального футляра охоплюе передню, бiчну та задню дтянки шт. У дослщжених пло-дiв людини 4-7 м^яцв вона мае вигляд тонкоТ, натвпрозоро1 пластинки, яка утворюе сполучно-тканинну капсулу пiднижньощелепноТ залози та фасцальы пiхви для груднинно-ключично-соскоподiбного i трапецiеподiбного м'язiв. Пiхви груднинно-ключично-соскоподiбних м'язiв дося-гають мiсця 1хнього прикртлення до ключицi, груднини та груднинно-ключичного з'еднання (рис. 2). Верхня межа тхви груднинно-ключично-

COCKOПOДiбнИX M^3iB не доходить до мюця Тхньо-го прикрiплення до зовышньоТ noBepxHi соскопо-дiбного вiдростка, осюльки в мюц переходу м'яза в сухожилок, фасцальы листки, якi утво-рюють nixBy, щiльно зростаються з сухожилками груднинно-ключично-соскоподiбних м'язiв. Передня спнка пiхви груднинно-ключично-соскоподiбного м'яза бтьш виражена та щiльна, ыж задня. Пiхви груднинно-ключично-соскоподiбних м'язiв замкнутi та не мають спо-лучень iз сумiжними структурами шиТ.

Рис. 2. Передня шийна длянка плода 165,0 мм ТКД. Макропрепарат. Зб. 2,8*:

1 - пiдшкiрна жирова клiтковина; 2 - скупчення жирових ча-сточок шийноУ длянки; 3 - поверхнева пластинка шийноУ фасци; 4 - груднинно-ключично-соскоподiбний м'яз; 5 - пiхва груднинно-ключично-соскоподiбного м'яза;

6 - пiхва груднинно-пiд'язикового м'яза.

Наступними препарували шило-пщ'язиковий i двочеревцевий м'язи до мюця Тх прикртлення на черет, при цьому змщували нижнм юнець привушно' слинно' залози доверху. По^м пере-рiзали передне черевце двочеревцевого м'яза, що починаеться вщ однойменно' ямки нижньоТ щелепи, посереди^ з метою вiзуалiзацiï щелеп-но-пiд'язикового м'яза. Пiсля вiдпрепарування останнього його волокна перерiзали в поперечному напрямку та препарували тдборщно-пщ'язиковий, пiдборiдно-язиковий i тд'язиково-язиковий м'язи.

В дтянц вiд пщ'язиково''' кiстки до нижнього краю тта нижньоТ щелепи поверхнева пластинка шийно' фасцiï чiтко виражена та дещо ущть-нена, i в мюц прикрiплення и до пщ'язиково''' кю-тки утворюе фасцiальнi тхви для заднього че-ревця двочеревцевого м'яза та шило-пiд'язикового м'яза. Фас^альний листок, що по-кривае щелепно-пщ'язиковий та тд'язиково-язиковий м'язи, пухкий та слабко виражений.

У пщборщному трикутнику шиТ поверхнева пластинка шийно' фасци' утворюе фасцiальну ш-хву для переднього черевця двочеревцевого м'яза та щтьно зрощена iз швом щелепно-пiд'язикових м'язiв, який утворюе серединну лн нiю ши'! (рис. 3). Позаду поверхнева пластинка

шийно'! фасци прикртлюеться до соскоподiбного вiдростка скронево' кiстки разом iз груднинно-ключично-соскоподiбним м'язом, для якого утворюе власну тхву.

Рис. 3. Передня шийна длянка плода 225,0 мм ТКД.

Макропрепарат. Зб. 2,1 *:

1 - передне черевце двочеревцевого м'яза; 2 - шов щелеп-H0-nid^3UK0eux м'язiв; 3 - пiд'язикова кютка; 4 - пластинки щитоподiбного хряща; 5 - дуга перснеподiбного хряща;

6 - щитоподiбна залоза; 7 - шийна частина трахеi;

8 - загальн соннi артери; 9 - блукаючi нерви;

10 - внутрiшнi яремнi вени; 11 - плечо-головнi вени;

12 - лiвий поворотний гортанний нерв.

Бтя нижньоТ межi шиТ, вище яремноТ вирiзки груднини, мiж поверхневою та передтрахейною пластинками шийноТ фасци знаходиться надгру-днинний кл^ковинний проспр, в якому прохо-дять венозн судини та мютиться пухка сполучна тканина. Латеральнше вщ груднини поверхнева пластинка шийноТ фасци прикртлюеться до передньоТ поверхн ключица до надплечового вщ-ростка лопатки та ззаду до остистого вщростка 7-го шийного хребця.

В подальшому ми препарували передтрахей-ну пластинку шийноТ фасци та пiдпiд'язиковi м'язи шиТ. Передтрахейна пластинка шийноТ фасци займае серединне положення в переднм дтянц шиТ та розмщуеться мiж поверхневою та передхребтовою пластинками шийноТ фасци. Позаду передтрахейноТ пластинки розмщеы гортань, щитоподiбна залоза i шийна частина тра-хеТ, а попереду - ттьки поверхнева пластинка шийноТ фасци i шюра. Передтрахейна пластинка шийноТ фасци починаеться вщ пiд'язиковоТ кiстки та утворюе фас^альы пiхви для м'язiв пщ-пщ'язиковоТ групи. За формою передтрахейна пластинка шийноТ фасци наближена до трапеци та обмежена лопатково-пщ'язиковими м'язами, як мають найбiльш виражен та щiльнi фасца-льнi тхви. Верхне та нижне черевця лопатково-пщ'язикового м'яза оточенi замкнутими, iзольо-ваними пiхвами. У дiлянцi нижньоТ третини зов-нiшнього краю тхви груднинно-ключично-

соскоподiбних м'язiв, поверхнева та передтрахейна пластинки шийно' фасци зрощен мiж собою. Зазначимо, що для груднинно-пщ'язикових та груднинно-щитоподiбних м'язiв передтрахейна пластинка шийно' фасци утворюе менш ви-раженi фасцiальнi пiхви. Бтя нижньо' межi ши' передтрахейна пластинка шийно' фасци прикрь плюеться разом iз лопатково-пiд'язиковим м'язом до верхнього краю лопатки, по^м до вну-трiшньо' поверхнi ключицi, груднинно-ключичного з'еднання та груднини.

Передтрахейна пластинка шийно' фасци у межах лопатково-трахейного трикутника ши' бе-ре участь в утворенн тхви судинно-нервового пучка ши'. У межах сонного трикутника, перед-ньо^чну стЫку тхви судинно-нервового пучка ши' формуе поверхнева пластинка шийно' фасци. Тут вщбуваеться з'еднання поверхнево' та передтрахейно' пластинок шийно' фасци в еди-ний щтьний листок, який за своею будовою на-гадуе апоневроз.

У межах бiчних трикутнигав ши' передтрахейна пластинка шийно' фасци не прослщковуеть-ся. Таким чином, дтянка, що знаходиться нижче пщ'язиково' гастки та обмежена правим i лiвим лопатково-пщ'язиковими м'язами, е единим мю-цем, де пщ час препарування можна виявити передтрахейну пластинку шийно' фасци. По серединой лЫи ши' передтрахейна пластинка пух-ко зростаеться з поверхневою пластинкою шийно' фасци.

Передхребтова пластинка шийно' фасци утворюе фас^альы тхви для довгих м'язiв го-лови i ши' та переходить на м'язи, яга беруть початок вщ поперечних вщростгав хреб^в (м'яз-пщммач лопатки, драбинчаст м'язи). Попереду вiд переднього драбинчастого м'яза знаходиться переддрабинчастий проспр, який обмежений передтрахейною пластинкою шийно' фасци попереду, та фас^альною тхвою переднього драбинчастого м'яза позаду. Через переддрабинчастий проспр проходить пщключична вена, яка пухко зрощена з фас^ею пщключичного м'яза та поверхневою та передтрахейною пластинками шийно' фасци. У мiждрабинчастому простору який розмщуеться мiж переднiм та середым драбинчастими м'язами, знаходяться гiлки пле-чового сплетення i пiдключична артерiя. На пе-редхребтовiй пластинцi шийно' фасци, на межi присередньо' та бiчно' '' частин, розмiщуються шийний вщдт симпатичного стовбура та глибок лiмфатичнi вузли ши'.

У передый шийнiй дiлянцi, окрiм трьох пластинок шийно' фасци, наявна нутрощева (внутрь шньошийна) фас^я, яка утворюе сполучнотка-ниннi капсули для щитоподiбно' та прищитопо-дiбних залоз.

Для з'ясування та встановлення особливос-тей фетально' топографi' шийно' фасцi' та мiж-фасцiальних клiтковинних просторiв ми викону-вали горизонтальнi топографо-анатомiчнi зрiзи ши' на рiзних рiвнях.

У пщпщ'язиковм дiлянцi найбiльш вираженим е переднутрощевий кл^ковинний простiр ши', в якому розмщен органи ши' з прилеглою кл^ко-виною. У бiчних дiлянках ши' до цього простору прилягають сполучнотканинн пiхви судинно-нервових пучгав ши'.

В утвореннi тхви судинно-нервових пучгав ши', залежно вщ рiвня, беруть участь три пластинки шийно' фасци, а саме: задню стЫку тхви на всм протяжност утворюе передхребтова пластинка шийно' фасци, передньо^чну стiнку пiхви у нижых вiддiлах - передтрахейна пластинка, а у верхых вщдтах - поверхнева пластинка шийно' фасци. Окрiм пiхви судинно-нервових пучкiв ши', у дослщжених плодiв 8-10 мюя^в на-явнi iзольованi пiхва загально' сонно' артерi', яка е бтьш вираженою, та тхва внутрiшньо' яремно' вени.

У дослiджених плодiв мiж щитоподiбною за-лозою, гортанню i трахеею позаду та передтрахейною пластинкою шийно' фасци попереду ви-значаеться переднутрощевий (передтрахейний) проспр. Останнм обмежений спереду передтрахейною пластинкою шийно' фасци, зверху - '' з'еднанням iз пщ'язиковою кiсткою; з богав -зрощенням цiе' ж пластинки з фас^альними тх-вами судинно-нервових пучгав ши'; позаду -трахеею. На передый поверхн гортан переднутрощевий простiр невиражений, проте нижче перешийка щитоподiбно' залози в ньому з'являються одиничн скупчення жирово' тканини та проходять нижнi щитоподiбнi судини. Переднутрощевий простiр у бiчних вiддiлах переходить на зовышню поверхню часток щитоподiбно' залози, але обмежуеться щтьним зрощенням передтрахейно' пластинки шийно' фасци з тх-вами судинно-нервових пучгав (рис. 4).

Рис. 4. Горизонтальний eßie плода 210,0 мм ТКД на р'1вн '1 4-го шийного хребця. Макропрепарат. Зб. 3,5*:

1 - шийна частина стравоходу; 2 - шийна частина трахе!'; 3 - щитоподiбна залоза; 4 - внутрiшнi яремнi вени; 5 - загальн '1 соннi артерн; 6 - блукаючi нерви; 7 - переднутрощевий простiр; 8 - позаднутрощевий про-ст'р; 9 - груднинно-ключично-соскоподiбнi м'язи; 10 - тло 4-го шийного хребця; 11 - дуга хребця; 12 - спинний мозок;

Перешийок щитоподiбно! залози фксуеться сполучнотканинними тяжами до перснеподiбно-го хряща гортан та до 1-го трахейного хряща.

KpiM цього, чисельн сполучнотканинн тяжi зв'язують його з передтрахейною пластинкою шийноТ' фасци та утворюють верхню межу пе-реднутрощевого клiтковинного простору. Нижня межа даного простору утворена зрощенням сполучнотканинних тяж1в, як проходять в горизонтальному напрямку вщ передтрахейноТ' пластинки шийноТ' фасци до нутрощевоТ' фасци тра-хеТ, на рiвнi 7-8-их трахейних хрящiв.

Передхребтова пластинка шийно!' фасци' проходить позаду глотки та стравоходу, i покривае спереду глибок м'язи шиТ', якi розмiщенi на пе-реднш та бiчнiй поверхнях шийного вщдту хребта. Мiж передхребтовою пластинкою шийно!' фасци позаду i глоткою та стравоходом попере-ду виявляеться позаднутрощевий проспр.

Позаднутрощевий кл^ковинний проспр е продовженням заглоткового клiтковинного простору. Вш знаходиться позаду оргашв ши та об-межений спереду нутрощевою фасцiею, яка вкривае задню стiнку стравоходу, ззаду - передхребтовою пластинкою шийно!' фасцй', а в бiчних вщдтах - продовженням бiчних глотково-хребтових тяж1в (рис. 5). Нижня межа позаднут-рощевого простору сягае рiвня 6-го, iнодi 7-го шийних хребцiв. Позаднутрощевий кл^ковинний простiр продовжуеться в каудальному напрямку i проходить вздовж стравоходу та сполучаеться ¡з кгмтковинним простором заднього середостшня.

Рис. 5. Горизонтальний зрз плода 280,0 мм ТКД на pieHi 4-го шийного хребця. Макропрепарат. Зб. 3,0к

1 - шийна частина стравоходу; 2 - шийна частина трахеТ; 3 - шитоподiбна залоза; 4 - внутрiшнi яремнi вени; 5 - загальнi соннi артерИ; 6 - блукаючi нерви; 7 - позаднутрощевий про^р; 8 - груднинно-ключично-соскоподiбнi м'язи; 9 - груднинно-пiд'язиковi м'язи; 10 - тло 4-го шийного хребця; 11 - дуга хребця; 12 - спинний мозок.

Передхребтовий кл^ковинний проспр обме-жений передхребтовою пластинкою шийноТ фасци попереду та хребтом позаду i мютить перед-хребтову групу глибоких м^в шиТ.

Слщ зазначити, що мiжфасцiальнi кл^ковинш простори, як мютять пухку сполучну тканину, можуть бути шляхами поширення шфекцшних запальних процеав не ттьки в рiзнi дтянки шиТ, але й спускатися вниз у середостшня.

Висновки

Пщ час макромiкроскопiчного препарування шийноТ дтянки у плодiв людини 4-7 мюя^в ви-дтяються тонкi, напiвпрозорi пластинки шийноТ фасци: поверхнева, середня (передтрахейна) та глибока (передхребтова). У плодiв 8-10 мюя^в у переднш дiлянцi шиТ пластинки шийноТ фасци 4i-тко виражеш, блискучi та простежуються на всьому протязк Пiдшкiрна, або поверхнева, та внутршньошийна фасцiТ не е власними фас^я-ми шиТ i без ч^ких меж переходять у сумiжнi дн лянки.

У плодовому пер^ онтогенезу людини вщ-буваеться формування мiжфасцiальних кл^ко-винних просторiв передньоТ та бiчних дiлянок шиТ: надгруднинного, переднутрощевого, поза-днутрощевого, переддрабинчастого, мiжцрабин-частого клiтковинних просторiв та тхви судинно-нервових пучкiв шиТ.

Упродовж плодового перюду онтогенезу людини спостер^аеться виражена варiацiя ступеня розвитку та розмщення пластинок шийноТ фасци.

Перспективи подальших дослiджень

Проведене дослiдження щодо становлення особливостей фетальноТ топографн шийноТ фасци та мiжфасцiальних кттковинних просторiв передньоТ i бiчних шийних дiлянок засвiдчуе потребу подальшого з'ясування Тх топографо-анатомiчних особливостей у новонароджених людини.

Лтература

1. Shen XH, Xue HD, Chen Y, Wang M, Mirjalili SA, Zhang ZH, Ма C. A reassessment of cervical surface anatomy via CT scan in an adult population. Clin Anat. 2017;30:330-335. DOI: 10.1002/ca.22847

2. Peterson G, Nilsson D, Trygg J, Falla D, Dedering A, Wallman T, Peolsson A. Novel insights into the interplay between ventral neck muscles in individuals with whiplashassociated disorders. Scientific Reports. 2015; 5, 15289; doi: 10.1038/srep15289

3. Pedreira DA. Advances in fetal surgery. Einstein (Sao Paolo). 2016; 14(1):110-112. doi: 10.1590/S1679-45082016MD3449.

4. Bordoni B, Morabito B. Reflections on the development of fascial tissue: starting from embryology. Advances in Medical Education and Practice. 2020;11:37-39. doi: 10.2147/AMEP.S232947.

5. Sefton EM, Kardon G. Connecting muscle development, birth defects, and evolution: An essential role for muscle connective tissue. Current topics in developmental biology. 2019;132:137-176. https://doi.org/10.1016/bs.ctdb.2018.12.004

6. Bilash SM, Pronina OM, Koptev MM. Znachennya kompleksnykh morfolohichnykh doslidzhen' dlya suchasnoyi medychnoyi nauky. Ohlyad literatury [Comprehensive morphological studies as an intergal part of modern medical science. Literature review]. Visnyk problem biolohiyi i medytsyny. 2019; 2.2(151):20-3. DOI: 10.29254/2077-4214-2019-2-2-151-20-23 [Ukrainian]

7. Lopushniak LYa, Khmara TV, Marchuk OF, Boichuk OM. Osoblyvosti embriotopohrafiyi duhy aorty ta yiyi hilok [Features of embryotopography of the aortic arch and its branches]. Mater. VII Konhresu naukovoho tovarystva anatomiv, histolohiv, embriolohiv,

10.

11.

topohrafoanatomiv Ukrayiny; 2019 zhovt. 2-4; Odesa. Odesa: Bondarenko M.O.; 2019. P. 106-107. [Ukrainian] Arnold P, Esteve-Altava B, Fischer MS. Musculoskeletal networks reveal topological disparity in mammalian neck evolution. BMC Evolutionary Biology. 2017;17(1):251. DOI 10.1186/s12862-017-1101-1

Sagarin KA, Redgrave AC, Mosimann C, Burke AC, Devoto SH. Anterior trunk muscle shows mix of axial and appendicular developmental patterns. Developmen tal Dynamics. 2019;248:961-8. https://doi.org/10.1002/dvdy.95 Hasselt AV, Wong EW, editors. Head and Neck: Dissection and Reconstruction Manual. Hong Kong: The Chinese University of Hong Kong; 2015. 175 p.

Carini F, Salerno M, Mazzola M, Piccolo CL, Cavallo G, Musso S, et al. A brief anatomo-surgical dissection guide to human neck: results of the collaboration between the university of Palermo and the university of Malta. EuroMediterranean Biomedical Journal. 2018; 13(14):69-72. DOI: 10.3269/1970-5492.2018.13.14

12.

13.

14.

15.

Kulish AS, Sheyan DN, Nedorezova VA, Lyutenko MA, Sukhonosov RA. Sposib dostupu do hrudnyno-klyuchychno-soskopodiboyi dilyanky zi zberezhennyam tsilisnosti hrudnyno-klyuchychno-soskopodibnoho m'yaza [Method to access the sternocleidomastoid area, with preservation of the integrity of the sternocleidomastoid muscle]. Tavricheskiy Mediko-Biologicheskiy vestnik. 2013; 16(1.2(61):99-100. [Ukrainian] Heude E, Tesarova M, Sefton EM, Jullian E, Adachi N, Grimaldi A, et al. Unique morphogenetic signatures define mammalian neck muscles and associated connective tissues. eLife. 2018; 7:e40179. DOI: https://doi.org/10.7554/eLife.40179 Ericsson R, Knight R, Johanson Z. Evolution and development of the vertebrate neck. Journal of Anatomy. 2012; 222:67-78. doi: 10.1111/j.1469-7580.2012.01530.x

Lescroarta F, Hamoua W, Francoub A, Theveniau-Ruissyb M, Kellyb RG, Buckinghama M. Clonal analysis reveals a common origin between nonsomite-derived neck muscles and heart myocardium. PNAS. 2015 Feb;112(5):1446-51.

Реферат

ОСОБЕННОСТИ СТАНОВЛЕНИЯ ТОПОГРАФИИ ФАСЦИИ ШЕИ И КЛЕТЧАТОЧНЫХ ПРОСТРАНСТВ ПЕРЕДНЕЙ И ЛАТЕРАЛЬНЫХ ОБЛАСТЕЙ ШЕИ У ПЛОДОВ ЧЕЛОВЕКА

Лопушняк Л. Я., Хмара Т. В., Марчук О. Ф., Бойчук О. М. Герасим Л. Н., Галагдина А. А. Ключевые слова: фасция шеи, клетчаточное пространство, область шеи, плод, человек.

Выяснение особенностей строения и топографо-анатомических взаимоотношений фасций, мышц, сосудисто-нервных образований, клетчаточных пространств и органов различных участков тела человека требует применения соответствующего комплекса методов морфологического исследования. Следует отметить, что поверхностная, предтрахеальная и предпозвоночная пластинки фасции шеи образуются в зависимости от происхождения и морфогенеза соответствующих групп мышц шеи. Получение данных о становлении строения и топографии фасции шеи и межфасциальных клетчаточных пространств передней и латеральных областей шеи в течение плодного периода онтогенеза человека является актуальным направлением развития фетальной анатомии и хирургии и может быть использовано для сопоставления в возрастном аспекте. Целью исследования было выяснение особенностей становления топографии фасции шеи и межфасциальных клетчаточных пространств передней и латеральных областей шеи у плодов человека 4-10 месяцев. Исследование проведено на 75 плодах человека 4-10 месяцев 81,0-375,0 мм теменно-копчиковой длины без внешних признаков анатомических отклонений или аномалий развития области шеи с помощью макромикроскопического препарирования органов и структур передней и латеральных областей шеи, изготовления топографо-анатомических срезов шеи на разных уровнях. Препараты плодов массой более 500,0 г изучали непосредственно в Черновицком областном детском патологоанатомическом бюро согласно договору о сотрудничестве. Для исследования также использованы препараты плодов из музея кафедры анатомии человека имени Н.Г. Туркевича ВГУУ Украины «Буковинский государственный медицинский университет». При макромикроскопическом препарировании области шеи у плодов человека 4-7 месяцев выделяются тонкие, полупрозрачные пластинки фасции шеи: поверхностная, средняя (предтрахеальная) и глубокая (предпозвоночная). У плодов 8-10 месяцев в передней области шеи пластинки фасции шеи четко выражены, блестящие и прослеживаются на всем протяжении. Подкожная, или поверхностная, и внутришейная фасции не являются собственными фасциями шеи и без четких границ переходят в смежные области. В плодном периоде онтогенеза человека происходит формирование межфасциальных клетчаточных пространств передней и латеральных областей шеи: надгрудинного, предвисцерального, позадивисцерального, предлестничного, межлестничного клетчаточных пространств и влагалища сосудисто-нервных пучков шеи. В течение плодного периода онтогенеза человека наблюдается выраженная вариация степени развития и расположения пластинок фасции шеи.

Summary

DEVELOPMENTAL PECULIARITIES OF TOPOGRAPHIC MORPHOLOGY OF CERVICAL FASCIA AND CELLULAR SPACES IN

ANTERIOR AND LATERAL CERVICAL REGIONS IN HUMAN FETUSES

Lopushniak L. Ya., Khmara T. V., Marchuk O. F., Boichuk O. M., Gerasym L. М., Halahdyna A. A.

Key words: cervical fascia, cellular space, cervical region, fetus, human.

In-depth study of the peculiarities of the morphological, topographic and anatomical relationships between fascia, muscles, vessels, nerves, cellular spaces and organs of other parts of the human body requires applying an appropriate methodology of morphological research. According to some researchers, the superficial, pretracheal, and prevertebral plates of the cervical fascia develop depending on the origin and morphogenesis of the respective groups of neck muscles. Obtaining data on the development of topographic morphology of the cervical fascia and interfascial cellular spaces of the anterior and lateral areas of the neck during the fetal period of human ontogenesis is an important area of fetal anatomy and surgery and can be used for age comparison. The purpose of the study was to clarify the peculiarities of the development of the topographic morphology in the cervical fascia and interfascial cellular spaces of the anterior and lateral areas of the neck in human fetuses of 4-10 months of gestation. The study was performed on 75 human fetuses of 81.0-375.0 mm parietal coccygeal length without external signs of anatomical abnormalities or

8

9

developmental anomalies of the cervical region by preparing microscopic slides of organs and structures of the anterior and lateral areas of the neck. The samples taken from fetuses weighing more than 500.0 g were investigated directly at the Chernivtsi Regional Paediatric Pathological Bureau according to the association agreement. The material was also taken from the M.G. Turkevich Museum of the Human Anatomy Department, Bukovinian State Medical University. The macroscopic and microscopic investigation of the cervical region in human fetuses of 4-7 months revealed thin, semitranslucent plates of the cervical fascia: superficial, middle (pretracheal) and deep (prevertebral). In fetuses of 8-10 months in the anterior area of the neck, the plates of the cervical fascia were clearly seen and shiny. Subcutaneous, or superficial, and intracervical fascias were fascias propria of the neck, and having no clear boundaries passed into adjacent areas. In the fetal period of human ontogenesis the interfascial cellular spaces of the anterior and lateral areas of the neck develop including suprapectoral, anterovisceral, extravisceral, antescalenous, interscalenous cellular spaces and sheath of vascular-nervous bundles of the neck. During the fetal period of human ontogenesis, there is a pronounced variation in the development and location of the plates of the cervical fascia. The authors of this study state that the research and result publication have no conflicts regarding commercial or financial relations, relations with organizations and/or individuals who may have been related to the study.

DOI 10.31718/2077-1096.20.2.156

УДК:616.36:615.24:599.323.4

Маслова Г.С., Скрипник Р.1., Скрипник 1.М.

ВПЛИВ S-АДЕМЕТЮНШУ НА АКТИВН1СТЬ ПРОЦЕС1В В1ЛЬНОРАДИКАЛЬНОГО ОКИСЛЕННЯ I АРГ1Н1Н/ЦИТРУЛ1НОВОГО ЦИКЛУ НА ФОН1 ДОКСОРУБ1ЦИН-1НДУКОВАНОГО УРАЖЕННЯ ПЕЧ1НКИ

УкраТнська медична стоматолопчна академiя, м. Полтава

Вивчення ефективних метод'в профлактики доксоруб'цинчндукованоУ токсичностi мае особливого значення. Мета досл'дження - досл'дити вплив S-адеметiонiну на активнсть процесв вльноради-кального окислення i антиоксидантного захисту та аргiнiн/цитрулiнового циклу та взаемозв'язок з показниками та на фонi доксоруб/'цинчндукованого ураження печiнки у щур'в. Матерiали i методи досл'дження. Дослiдження проведен на 30 блих нелiнiйних статевозрлих щурах, /з них 15 (50%) са-мцв, 15 (50%) - самок, вагою 160-220 г. Експериментальнi тварини були розподлен на 3 групи: I (n=10) - щури (5 сам^в i 5 самок), яким впродовж 3-х дню внутршньочеревно вводили доксорубцин !з розрахунку 5 мг/кг/добу /з досягненням кумулятивноУ дози 15 мг/кг i 0,9% розчин натрiю хлориду внутршньочеревно 1 мл; II (n=10) - щури (5 сам^в i 5 самок), яким впродовж 3-х днв вводили доксо-ру6!^н аналог'чно I групi i S-адеметiонiн внутршньочеревно 100 мг/кг/добу /з сумарною дозою 300 мг/кг; III (n=10) - щури (5 сам^в i 5 самок), яким впродовж 3-х днв Ум внутршньочеревно вводили 0,9% розчин натрю хлориду 1 мл у виглядi 2-х iн'екцiй. У гомогенатi печiнки вивчали: реактанти тiобарбiтуровоi' кислоти, аргiнiн, активнсть каталази, аргiнази i орнтиндекарбоксилази. Резуль-тати. У щур'в I групи на фонi введення доксорубцину у гомогенатi печiнки спостергалось зрос-тання вмсту реактант'в тiобарбiтуровоi' кислоти у 2,57 рази (р=0,002), що супроводжувалось зниженням активностi аргiнази у 1,7 раза пор!юняно /з контрольною групою. Виявлено зворотний кореля^йний зв'язок м'ж вмстом реактант'в тiобарбiтуровоi' кислоти i активнстю аргiнази у го-могенатi печiнки щур'в I групи (r=-0,71; р=0,02). Застосування S-адеметiонiну на фонi доксорубцину приводило до зростання активностi каталази у гомогенатi печiнки щур'в у 1,4 раза пор!юняно /з контролем (р=0,009), що дозволило зменшити вираженють оксидативного стресу i попередити по-рушення у аргiнiн/цитрулiновому циклi. Висновки: Застосування S-адеметiонiну на фонi доксорубi-цину зменшуе активнсть вльнорадикального окислення за рахунок потен^ювання продукцУУ фер-мент'в антиоксидантного захисту, що попереджуе порушення у аргшн/цитрулЫовому циклi. Ключов1 слова: S-адеметioнiн, арпнш/цитрулЫовий цикл, оксидативний стрес, доксорубщин.

Зв'язок публкацп з плановими науково-дослiдними роботами. Стаття е фрагментом НДР кафедри внутрiшньоУ медицини № 1 УкраУнськоУ медичноУ стоматологiчноУ академУУ «Розробка методiв профлактики та лкування медикаментозно-iндукованих уражень внутрiшнiх органiв». № державноУреестрац/У теми 0115U001087.

Доксорубщин належить до протипухлинних препара^в, як володшть високою ефективнютю у лкуваны солщних i гематолопчних пухлин [10, 14, 15, 16]. Включення доксорубщину до складу схем хiмiотерапil дозволило суттево покращити показники загальноТ i безрецидивноТ виживанос-т па^енив онколопчного профтю. Проте доксо-

Вступ

рубщин володiе високим профтем токсичности що у рядi випадш може обмежувати його застосування [8, 10, 12, 14, 15, 16, 20, 22]. Найбтьш вщомими токсичними ефектами доксорубщину е кардютоксичний, нефро- i гепатотоксичний [14, 16, 20, 22]. Ураження печшки на фон застосування доксорубщину зумовлен особливостями його метаболiзму, трьохфазним перюдом виве-