CC BY
53. Petersen C. Defining dysbiosis and its influence on host immunity and disease / C. Petersen, J.L. Round // Cellular Microbiology. - 2014. - №16(7). - P. 10241033.
4. Pearce M.M. The female urinary microbiome in urgency urinary incontinence / M.M. Pearce, M.J. Zil-liox, A.B. Rosenfeld, et al. //Am J Obstet Gynecol. -2015. - №213(3). - P. 1-11.
5. Ravel J., Brotman R.M. (2016). Translating the vaginal microbiome: gaps and challenges / J. Ravel, R.M. Brotman // Genome Med. / 2016 . - № 8 (35). -P. 1-3.
6. Sklyar T.V. Definition of women reproductive tract microflora composition using test-system
"Femoflor-17" / T.V. Sklyar, O.V. Krysenko, O.S. Voronkova, M.G. Papiashvili, A.I. Vinnikov // Mikrobiol Z. - 2015. -№77(5). - P.87-94.
7. Sejma O.E. Doslidzhennja urogenital'nogo traktu zhinok za dopomogoju PLR [Investigation of the urogenital tract of women using PCR] / O. E. Sejma, O. S. Voronkova // Vistnik problem biologii' i medicini. -2017. -№ 2(140). - P. 46-48.
8. Yaderna A.H. Correlation between aerobic and anaerobic microflora of the urogenital tract at dysbiosis in women of Dnipropetrovsk city / A.H. Yaderna, L.P. Golodok, A.I. Vinnikov // Visn. Dnipropetr. Univ. Ser. Biol. Med. - 2014. - № 5(2). - P. 110-114.
Tymoshchuk O. V.
Candidate of Medical Sciences Associate Professor, Department of Hygiene and Ecology Ivano-Frankivsk National Medical University
FEATURES OF REGIONAL RESEARCH OF QUALITY OF LIFE OF STUDENTS AND STUDENTS OF MODERN EDUCATIONAL INSTITUTIONS OF DIFFERENT TYPES
Тимощук О. В.
кандидат медичних наук, доцент кафедри гтени та екологН 1вано-Франювський нацюнальний медичний ymiверситет
ОСОБЛИВОСТ1 ПРОВЕДЕННЯ РЕГЮНАЛЬНИХ ДОСЛ1ДЖЕНЬ ЯКОСТ1 ЖИТТЯ УЧН1В ТА СТУДЕНТ1В СУЧАСНИХ ОСВ1ТН1Х ЗАКЛАД1В Р1ЗНИХ ТИП1В
Резюме. Вступ: Яшсть життя — це ввдносно нова для медицины характеристика, яка являе собою можливють людини юнувати в суспшьному середовищ^ у вщповщносп до свого iндивiдуального статусу i отримувати задоволення ввд цього. З 1948 року у медичнш науш все бшьше почали звертати увагу на яшсть життя, тсля того, як ВООЗ дала визначення терм^ «здоров'я» не лише як вщсутшсть хвороби, але й як присутшсть фiзичного, психолопчного та сощального благополуччя. Яшсть життя учшв та студенпв - це особливi сощальт категорii, тiсно пов'язаш з процесом навчання, досягненням певного рiвня устш-ностi, прагненням здобування знань, вибором майбутньоi професп, певним рiвнем працездатностi, якi тiсно пов'язаш iз рiвнем стану здоров'я, яке, основною мiрою зумовлене способом життя.
Метою дослщження е вивчення регюнальних особливостей якостi життя учнiвськоi та студентсько! молодi в умовах сучасних навчальних закладiв рiзних типiв та и вплив на рiвень психiчного та соматичного здоров'я, навчальну усшшшсть та подальшу професiйну орiентацiю юнашв та дiвчат.
Матерiали та методи: При проведенш дисерта-цiйноi роботи по вивченню регiональних особливостей якосп життя учнiвськоi та студентсько! молод!, яка навчаеться в сучасних освггтх закладах рiзних типiв та при дослвджент закономiрностей !х впливу на стан фiзичного i псимчного здоров'я, навчальну та подальшу професшну дiяльнiсть проводили обсте-ження юнашв i дiвчат у п'ятьох сучасних закладах освгга м. Iвано-Франкiвська: Прикарпатський нацюнальний ушверситет iменi Василя Стефаника, 1вано-Франшвський фiнансово-комерцiйний коопе-ративний коледж iменi С. Граната, 1вано-Франкiвське музичне училище iменi Дениса Очин-ського, Iвано-Франкiвський професiйний лщей ав-томобiльного транспорту i будiвництва №15, 1вано-Франкiвський лiцей-iнтернат для обдарованих дней з сiльськоi мюцевостг У ходi роботи проведено остереження 300 учшв та студенпв (в тому чи^ 150 дiвчат та 150 юнакiв). У процеа прове-дення роботи з вивчення особливостей основних
характеристик якостi життя серед учшвсько! та студентсько! молодi використовували опитувальник SF-36 Health Status Survey. За результатами дано! методики проводили оцшку показнишв розвитку проввдних психофiзiологiчних функцiй та !х вплив на юношв та дiвчат у навчальних закладах рiзних типiв. Оцшку результапв проводили iз використан-ням методу статистичного аналiзу, який вщбувався з застосуванням базового пакету прикладних про-грам багатовимiрного статистичного аналiзу Statistica 6.0 for Windows (США, StatSoft, лщензш-ний номер №AXX910A374605F) та давав мож-ливiсть отримувати достовiрнi показники описово! статистики та кореляцшного аналiзу. При прове-денш обстежень користувалися характеристиками суб'ективно! оцшки рiвня якостi життя та здшснювали прогностичну оцiнку !х впливу на стан здоров'я учшв та студенпв з використанням стати-стичних моделей.
Результата: Отримаш результати оцiнки якосп
життя юнакiв та дiвчат в сучасних закладах освии рiзних типiв, шляхом застосування загальноприй-нятих методiв виявили наявнiсть цiлого ряду важ-ливих взаемозв'язк1в основних характеристик якостi життя учшвсько! та студентсько! молодi з провщними показниками психофiзiологiчно! адап-тацп, якi потрiбно враховувати та застосовувати у практику шд час процесу розробки та наукового об-грунтування цiлого ряду здоров'язберiгаючих тех-нологш, забезпечуючих можливiсть проведения психофiзiологiчно! i психоппешчно! корекци функцiонального стану оргашзму юнак1в i дiвчат, !х особиспсних особливостей i провiдних характеристик ВНД тд час перiоду навчания у сучасних закладах освии рiзних типiв. Отриманi результати е однотипними та цiлком порiвняними, що дозволяе аргументовано i показово виявити встановлення особливостей формування функцiональних можли-востей i основних корелят псих1чного i соматич-ного здоров'я.
Висновки: Умови ощнки якосп життя учшвсько! та студентсько! молода в сучасних навчальних закла-дав можиа характеризувати як так1, що не мають сут-тевих ввдхилень ввд юнуючих стаидартiв, можуть бути порiвиюваиими i дозволяють визначити базовi показ-ники якосп життя серед дослвджуваиих категорш, ро-зробити та забезпечити впровадження здо-ров'язберiгаючих техиологiй. Отже, оцшка якостi життя юнаков та дiвчат у сучасних освiтнiх закладах рiзних типiв може бути корисним аргументом для практичного застосування в профшактичнш меди-цинi, лiкувальнiй практицi та у науковш роботi. У нашш державi науковi дослiджения якостi життя на даному етапi i надалi залишаються недостатньо вивченими як за об'емом, так i за яшстю не тiльки через вiдсутнiсть матерiально-техиiчно! бази, але й надзвичайно малу к1льк1сть соцiальних запитiв.
Ключовi слова: яшсть життя, навчальний процес, заклади освiти, учнi та студенти, стаи здоров'я.
Постановка проблеми. Яшсть життя — це вщносно нова для медицини характеристика, яка являе собою можливють людини iснувати в сус-пiльному середовищi, у вiдповiдностi до свого шдивщуального статусу i отримувати задоволения вiд цього [2, 5, 6]. З 1948 року у медичнш наущ все бiльше почали звертати увагу на яшсть життя, тсля того, як ВООЗ дала визначення термшу «здоров'я» не лише як ввдсутшсть хвороби, але й як при-сутшсть фiзичного, психолопчного та соцiального благополуччя [1, 7]. На сьогодшшнш день iснуе думка, що яшсть життя е поеднанням фiзичного, психолопчного, емоцшного i сощального благопо-луччя, яке базуеться на результатах суб'ективного сприйняття [4, 14].
Як1сть життя учнiв та студенпв - це особливi сощальш категорi!, тiсно пов'язанi з процесом нав-чаиия, досягненням певного рiвия успiшностi, праг-нениям здобуваиня знаиь, вибором майбутньо! про-фесi!, певним рiвнем працездатностi, як1 тiсно пов'язаш iз рiвнем стану здоров'я, яке, основною мiрою зумовлене способом життя [8, 12, 15, 16, 17].
Так, мала рухова активнють спричиняе нетрено-ваиiсть усiх систем i оргаиiв i е причиною знижения стiйкостi оргаиiзму до захворювань та знижения фiзично! та розумово! працездатносп [10]. Тому, в остаинi роки, науковщ почали звертати особливу увагу на те, що фiзична активнють i спорт е одним з найважливших аспектiв для покращения якосп життя, тому що забезпечують умови для покра-щення стану здоров'я.
Аналiз останнiх дослвджень i публiкацiй. Вивчения стану якосп життя е основною складо-вою частиною сучасних мiжнародних популяцiй-них дослвджень стаиу здоров'я i вивчения ди на нього демографiчних, сощальних, психологiчних мехаиiзмiв та впливу зовшшнього середовища, гiгiенiчних умов навчаиия та проживания [3, 9, 11]. Дослвджения якосп дае змогу прогнозувати про-дуктивнiсть працi. При проведеннi оцшки ефектив-ностi сучасних методiв профшактики та запро-вадженнi освiтнiх превентивних програм для вияв-ления факторiв та груп ризик1в не застосовуються методи дослщжения широкого кола факторiв, не за-безпечуеться оцiнка суб'ективного сприйияття стаиу здоров'я та щоденного функцiонувания, а та-кож позитивш показники життедiяльностi та емоцiй кожно! особистостi. Виникае гостра проблема запровадження сучасних концепцiй, як1 б давали можливють комплексно оцшювати фiзичне, психологiчне, емоцiйне та сощальне здоров'я iндивiдуума, умови навчального середовища та середовища юнування, а також прiоритетнi життевi цiнностi та iндивiдуальнi навички. Незмiнно пер-шочерговою залишаеться i проблема розробки, валвдацп та впроваджения у практику базових ме-тодiв оцiнки якостi життя, створення та вивчения нормативних баз даних показнишв для рiзних регюшв, а також вивчения впливу способу життя на фiзичне i псих1чне здоров'я при великий тривалостi спостереження.
Видшення мевир1шеми\ рам1ше частин проблеми. Протягом останнього десятилитя значних змш набула концепцiя здоров'я, завдяки новим по-глядам яко!, як1сть життя дослвджуеться з погляду впливу на стаи здоров'я та захворюваносп, пов-ноцiнне забезпечения фiзичних та сощальних функцш iснуваиия особистостi, !! психолопчний стаи, ступiнь задоволения власним життям i iн. У сучаснiй ситуацп як1сть життя найчастiше застосо-вують у контексп оцiнки протiкания якогось конкретного захворювання, ефективностi вибраних ме-тодiв л1кування або рiвня медичного обслуго-вувания населения певно! територi! [13]. Однак, щоб забезпечити достовiрнi прогнози та порiвняния потрiбно, крiм застосування спецiальних розробле-них опитувальнишв, використовувати систематизо-ваиi нормативш показники, як1 отримують при про-веденнi комплексних монiторингових досл1джень.
Метою дослвдження е вивчения регiональних особливостей якосп життя учнiвсько! та студентсько! молодi в умовах сучасних навчальних закладiв
pi3Hm тишв та ïï вплив на piBeHb псих1чного та со-матичного здоров'я, навчальну успiшнiсть та по-дальшу професiйну орieнтацiю юнак1в та дiвчат.
Матерiали i методи дослвдження. У процесi вивчення якостi життя серед учшв та студенпв, як перебувають в умовах сучасних освгтшх закладiв та оцiнки впливу на стан психчного i соматичного здоров'я, адаптацшш можливостi, навчальну усшшшсть та подальшу професiйну орieнтацiю юнаюв i дiвчат проводили ¡¡х обстеження у п'ятьох сучасних закладах освгти м. 1вано-Франк1вська: Прикарпатський нацю-нальний унiверситет iменi Василя Стефаника, 1вано-Франювський фiнансово-комерцiйний коопе-ративний коледж iменi С. Граната, 1вано-Франк1вське музичне училище iменi Дениса Очин-ського, 1вано-Франювський професiйний лiцей ав-томобшьного транспорту i будiвництва №15, 1вано-Франк1вський лiцей-iнтернат для обдарованих дней з сiльськоï мiсцевостi. У процеа проведення дисертацiйноï роботи обстежено 300 учшв та сту-дентiв (в тому числ! 150 дiвчат та 150 юнаюв). У програму обстежень входила оцшка якосп життя за результатами суб'ективних ввдчутпв та оцшку 1х впливу на стан здоров'я та адаптацшш можливостi учнiв та студенпв з використанням статистичних моделей.
Вибiр об'eктiв для обстеження, 1х об'еднання в групи та класифiкацiя за ключовими характеристиками, проводилась з урахуванням к1льк1сно1 та як1сно1 репрезентативност дослвджень. К1льк1сть осiб, як1 шдлягали обстеженню у кожнiй з до-слвджуваних груп, визначали методом застосування математичних формул, як1 розраховували мЫмальну к1льк1сть учасник1в для забезпечення статистично1 достовiрностi результатiв дослвдження, у ввдповвдносп до поставлених завдань i забезпе-чили к1льк1сну i як1сну репрезентативтсть отрима-них результатiв дослвджень та гарантовану валiднiсть проведеного дослiдження. Для забезпечення максимально1 однорiдностi дослщжуваних груп i досягнення високого рiвня як1сно1 репрезента-тивностi виконуваноï роботи, звертали увагу на ста-тево-вiковi особливоси дослвджуваних груп, суб'ек-тивну оцiнку якостi життя та яюсш i кiлькiснi показники 1'х впливу на соматичне i псимчне здоров'я та адаптацiйнi можливостi юнаюв i дiвчат.
При проведеннi роботи використовувались су-часнi високоiнформативнi ппешчш, медико-соцю-логiчнi, епiдемiологiчнi, психологiчнi, фiзiологiчнi, психодiагностичнi та методи багатовимiрного ста-тистичного аналiзу i прогнозування з чгтким контролем етапностi та черговост 1'х проведення. Показники якосп життя отримували, застосовуючи спе-цiально розробленi опитувальники та методом штерв'ювання. Ключовi характеристики зв'язку ко-релят якостi життя та стану соматичного i псих1ч-ного здоров'я, а також особливостями адаптацп визначали шляхом застосування описово! статистики та кореляцшного аналiзу.
Статистичну обробку результатiв проведеного дослвдження проводили шляхом застосування про-грам багатовимiрного статистичного аналiзу
"Statistica 5.5 for Windows" (власшсть Центру нових iнформацiйних технологш Вiнницького нацюналь-ного медичного ушверситету iменi М.1. Пирогова, лiцензiйний №AXX910A374605FA) та "Statistica 6.0 for Windows" (власшсть Центру нових шформацш-них технологш Вшницького нацiонального медичного ушверситету iменi М.1. Пирогова, лщензшний №BXXR901E245722FA). Також застосовували методи описовох' статистики, за допомогою яких до-слiджували середнi арифметичних величин (М), стандартнi вiдхилення (ст) i стандартт помилки се-редшх величин (m). Достовiрнiсть отриманих по-казниюв, забезпечувалась завдяки параметричним (розрахунок критерш Ст'юдента (t)) i непарамет-ричним показникам (розрахунок критерiю згоди Шрсона (х2) i критерiю Вилкоксона (W)) та рiвню значущостi (p).
Результати i обговорення. Отримаш резуль-тати оцшки якосп життя учнiв та студенпв в сучасних закладах освгти р!зних тишв е однотипними та щлком пор!вняними, що дозволяе доказово дослвдити ос-новш характеристики впливу р!зних психогiгiенiчних методiв на розробку здоров'язбертаючих технологiй та встановлення базових корелят психчного i соматичного здоров'я [6].
Результати науковоï роботи, вказують на те, що показник вираженосп якосп життя у ввдповщносп до шкали General Health (GH) за-гальне здоров'я становив 69,56±2,38 балiв у юнак1в та 64,73±2,44 балiв (р>0,05) у дiвчат ушверситету, 70,70±3,36 балiв у юнакiв та 64,30±3,80 балiв (р>0,05) у давчат лiцею, 63,80±2,84 балiв у юнаюв та 61,68±2,84 балiв (р>0,05) у дiвчат училища, 68,86±3,57 балiв у юнаюв та 62,56±4,15 балiв (р>0,05) у дiвчат коледжу, а також 69,23±3,50 балiв у юнак1в та 62,86±3,82 балiв (р>0,05) у давчат школи.
Рiвень впливу стану здоров'я на мехашзми ви-конання основних життезабезпечуючих ф!зичних навантажень (самообслуговування i ш.) за шкалою Physical Functioning (PF) фiзичне функцiонування складав: 89,83±1,47 балiв у юнакiв та 84,43±1,70 балiв (р>0,05) у дiвчат ушверситету, 92,93±1,09 балiв у юнакiв та 85,56±1,97 балiв (р>0,05) у дiвчат лiцею, 92,55±2,46 балiв у юнаюв та 86,54±3,40 балiв (р>0,05) у дiвчат училища, 93,00±1,30 балiв у юнаюв та 86,83±2,37 балiв (р>0,05) у дiвчат коледжу, а також 92,16±1,23 балiв у юнаюв та 85,10±1,23 балiв (р>0,05) у давчат школи.
Рiвень впливу ф!зичного стану органiзму на визначальнi показники ролевого функцюнувания у ввдповщносп до шкали Role-Physical (RP) рольове фiзичне функцiонування становив: 80,00±3,20 балiв у юнаюв та 77,10±3,41 балiв (р>0,05) у дiвчат ушвер-ситету, 76,83±3,87 балiв у юнакiв та 78,20±4,28 балiв (р>0,05) у давчат лiцею, 71,40±2,16 балiв у юнаюв та 71,46±2,19 балiв (р>0,05) у дiвчат училища, 74,16±5,15 балiв у юнаюв та 71,66±7,16 балiв (р>0,05) у дiвчат коледжу, а також 73,50±4,91 балiв у юнакiв та 73,00±6,19 балiв (р>0,05) у давчат школи.
Показники впливу емоцiйного стану на рольове функцюнування, за шкалою Role-Emotional
(RE) рольове емоцтне функщонування, який скла-дав 61,13±3,57 балiв у юнашв та 69,93±3,09 балiв (р>0,05) у давчат унiверситету, 63,96±4,08 балiв у юнашв та 65,70±4,95 балiв (р>0,05) у дiвчат лiцею, 61,83±3,18 балiв у юнакiв та 60,83±3,87 балiв (р>0,05) у дiвчат училища, 57,00±6,19 балiв у юнашв та 54,63±7,40 балiв (р>0,05) у давчат коледжу, а та-кож 60,53±4,54 балiв у юнак1в та 62,50±6,14 балiв (р>0,05) у д1вчат школи (рис. 1, 2).
Рiвень соцiального i емоцiйного стану ор-ганiзму, як могли спричиняти обмеження сошаль-но! активностi за шкалою Social Functioning (SF) соцiальне функцiонування, ввдиовщали: 54,86±3,32 балiв у юнашв та 43,13±2,73 балiв (р>0,05) у давчат унiверситету, 51,86±3,29 балiв у юнашв та 45,06±3,07 балiв (р>0,05) у д1вчат лщею, 53,16±2,70 балiв у юнак1в та 43,05±2,69 балiв (р>0,05) у дiвчат училища, 50,16±2,45 балiв у юнак1в та 43,86±3,14 балiв (р>0,05) у дiвчат коледжу, а також 51,43±3,51 балiв у юнашв та 43,36±3,71 балiв (р>0,05) у дiвчат школи.
Кiлькiсть балiв для оцiнки рiвня показника якосп життя за шкалою Bodily Pain (BP) бшь, вiдповiдно складала: 79,00±3,08 балiв у юнаков та 76,26±2,70 балiв (р>0,05) у дiвчат ушверситету, 78,46±3,18 балiв у юнак1в та 74,46±3,41 балiв (р>0,05) у давчат лiцею, 77,02±2,02 балiв у юнашв та 72,04±2,84 балiв (р>0,05) у давчат училища, 77,23±3,58 балiв у юнашв та 78,60±4,34 балiв (р>0,05) у дiвчат коледжу, а також 78,23±3,40 балiв у юнак1в та 73,00±3,92 балiв (р>0,05) у давчат школи.
Показники якостi життя у вщповщносп до шкали Vitality (VT) життездатнiсть, мали так1 значения: 71,73±2,19 балiв у юнакiв та 55,83±2,97 балiв (р>0,05) у дiвчат ушверситету, 70,60±2,34 балiв у юнак1в та 55,03±2,92 балiв (р>0,05) у давчат лiцею, 70,66±2,34 балiв у юнашв та 54,93±2,64 балiв (р>0,05) у давчат училища, 71,00±2,37 балiв у юнашв та 54,33±3,46 балiв (р>0,05) у дiвчат коледжу, а також 70,46±2,51 балiв у юнашв та 54,66±3,17 балiв (р>0,05) у д1вчат школи.
За шкалою Mental Health (MH) психiчне здоров'я показники складали 72,10±2,82 балiв у юнашв та 65,60±2,51 балiв (р>0,05) у д1вчат унiверситету, 72,03±2,90 балiв у юнак1в та 62,76±2,88 балiв (р>0,05) у дiвчат лiцею, 72,96±2,42 балiв у юнак1в та 61,46±3,70 балiв (р>0,05) у дiвчат училища, 72,66±2,73 балiв у юнак1в та 61,93±3,19 балiв (р>0,05) у давчат коледжу, а також 71,16±2,98 балiв у юнашв та 61,03±3,16 балiв (р>0,05) у дiвчат школи (рис. 3, ) .
Щд час виконання дисертацiйноï роботи було встановлено, що показники якостi життя мають ви-соку прогностичну значимють i е незамiнними складовими частинами ймовiрного прогностичного аиалiзу передбачуваних змш загального стану здоров'я, як мають високу ймовiрнiсть виникиения, при виникненш патологiчних змiн, зумовлених ви-никиениям певних захворювань в оргашзм^ зав-дяки впливу несприятливих факторiв навколишнь-ого середовища. Однак, i в умовах сучасних навчальних закладiв е ряд невиршених аспекпв, як1
пов'язанi з дослiджениям характерних особливо-стей взаемозв'язку окремих показнишв якостi життя з ключовими характеристиками адаптацш-них можливостей учнiв та студенпв та основними моментами сошально-психолопчно1, психiчноï та психофiзiологiчноï адаптацiï.
Висновки
1. Дослвджено, що складовими частинами якостi життя учнiв та студенпв е рiзноманiтнi показники: об'ективш (рiвень фiзичноï активностi, виконання вправ ранково1' гiмнастики, матерiальне становище, можливють отримання певного рiвия навчальних досягнень i визнання в колективi), а також суб'ективш (рiвень загального самопочуття, рiвень задоволення власним життям, оптимiзм, ввд-чуття щастя, досягнення поставлених цшей, рiвень адаптацiï в колективi тощо).
2. Одержанi тд час проведення дослвджень ре-зультати, сввдчать про iснувания цiлого ряду тюних взаемозв'язк1в базових показник1в якосп життя учшвсько1' та студентсько1' молодi з основними характеристиками психофiзiологiчноï адаптаци, як1 пiдлягають обов'язковому дослщженню i впро-вадженню у практику сучасних закладiв освiти та охорони здоров'я у процеа розробки та наукового обгрунтування цiлоï низки здоров'язберпаючих технологiй, як1 дають змогу здшснювати психо-фiзiологiчну i психогiгiенiчну корекцш функцю-нального стану органiзму юнашв i дiвчат, 1'х осо-бистюш особливостi i провiднi характеристики вищо1' нервово1' дiяльностi у процесi навчання в сучасних освiтнiх закладах рiзних типiв.
3. Суб'ективну оцшку якосп життя учшв та студенпв в сучасних навчальних закладах можна ощнити як таку, що не мають суттевих ввдхилень ввд iсиуючих стандарпв, е цiлком порiвнювальною та дозволяе визначити головнi фактори впливу рiзно-манiтних тдход1в для розробки та впровадження здо-ров'язберпаючих технологiй на перебiг формування функцюнальних можливостей органiзму i розвиток основних адаптацiйних реакцiй у юнаков i давчат.
Пропозищь Перспективи подальших до-слiджень передбачають продовження дослiджень б№ш тривалого вивченнi якостi життя у групах втручання серед учнiв та студенпв сучасних освггшх закладiв рiзних типiв, вивчення суб'ектив-но1' оцшки впливу якостi життя на адаптацшш мож-ливостi та стан соматичного i псих1чного здоров'я юнаков та дiвчат.
Посилання
1. Воронцов М.П., Коробчанский В.О., Михеев В.В. Психогигиеническая оптимизация адаптационно-компенсаторных реакций на стадии донозо-логических состояний у учащихся-подростков. Здоров'я школярiв на меж1 тисячолiть. Харкав. 2000; 96115.
2. Глiбова 1.С., Яшсть життя та управлiння привабливютю умов проживання в найбiльших мiстах Росiï [Текст] / 1.С. ^бова, Р.М. Кундакчян. -Казань: Казанський унiверситет, 2011. -214с.
3. Гришина 1.В., Яшсть життя населення рег1он1в Роси: методология дослвдження та результати комплексно! оцшки [Текст] / 1.В. Гришина, А.О. Полин, С.А. Тшотн .// Сучасш продуктивт сили. В1д того, що наздоганяе до випереджаючого розвитку - М .: - - № 1. - С. 70-84
4. Сергета 1.В., Дунець 1.Л., Стоян Н.В., Александрова O.G. Особливосп стану здоров'я студенпв медичних вищих навчальних заклада та основт напрямки його збереження. Сх1дноевропейський журнал громадського здоров'я. 2011; 1: 94-125.
5. Павлова Ю. Ф1зична актившсть та яшсть життя студенпв першого та другого року навчання / Ю. Павлова, В. Тулайдан // Молода спортивна наука Украши. - 2012. - Вип. 16, Т. 4. - С. 92-99.
6. Павлова Ю. Вплив ф1зично! активносп на яшсть життя студенпв / Ю. Павлова, В. Тулайдан, Б. Виноградський // В1сник Черни. нац. пед. ун-ту. Сер.: Пед. науки. Ф1з. виховання та спорт. -Чершпв, 2011. - Т. 1., Вип. 91, - С. 350-355.
7. Фещенко Ю. I. Процедура адаптацп м1жнародного опитувальника оцшки якосп життя MOS SF-36 в УкраМ. Досввд застосування у хворих бронх1альною астмою / Ю. I. Фещенко, Ю. М. Мостовой, Ю. В. Баб1йчук// Укра!нський пульмоно-лопчний журнал. - 2002 - № 3. - С. 9-11.
8. Associations between recommended levels of physical activity and health-reported quality of life: findings from the 2001 Behavioral Risk Factor Surveillance System (BRFSS) survey / D.W. Brown, L.S. Balluz, G.W. Heath [et al.] // Prev Med. - 2003. - V. 37. - P. 520-528.
9. Bowling A. Health-related quality of life: a discussion of the concept, its use and measurement / A. Bowling // Measuring disease / A. Bowling eds. - Philadelphia: Open University Press, 1995. - P. 1-19.
10. Canadian normative data for the SF-36 health survey / W. M. Hopman, T. Towheed, T. Anastassiades
[et al.]// Canadian Medical Association Journal. - 2000. - V. 163, N 3 - P. 265-271.
11. Harter S. Manual for the self-perception profile for children / S. Harter. - Denver : University of Denver. - 1985. - 56 p.
12. Pisot R. Correlation between percived quality of life and healthy environment in youth facta universi-tatis / Rado Pisot, Veronika L. Kropej // Series : Physical Education and Sport - 2006. - V. 4., № 2. - P. 115123.
13. Posadzki P. Psychosocial conditions of quality of life among undergraduate students: a cross sectional survey / P. Posadzki, P. Musonda, G. Debska, R. Polczyk // Applied Research Quality Life. - 2009. - V. 4. -P. 239-258.
14. Relationship among sociodemographic factors, clinical conditions, and health-related quality of life: examining the EQ-5D in the U.S. general population / E. I. Lubetkin, H. Jia, P. Franks, M. R. Gold // Qual Life Res. - 2005. - V. 14. - P. 2187-2196.
15. Robitail S. Validation of the European proxy KIDSCREEN-52 pilot test health-related quality of life questionnaire: first results / S. Robitail, M. C. Simeoni, M. Erhart // J. Adolesc. Health - 2006. - V. 39. - P. 596 e1-10.
16. Taft C. Performance of the Swedish SF-36 version 2.0 / C. Taft, J. Karlsson, M. Sullivan // Qual. Life Res. - 2004. -V. 13. - P. 251-256. 20. Using reference data on quality of life - the importance of adjusting for age and gender, exemplified by the EORTC QLQ-C30 (+3) / M. J. Hjermstad, P. M. Fayers, K. Bjordal, S. Kaasa // Eur. J. Cancer - 1998. - V. 34.
17. Ziviani J. Children's occupational time / J. Zi-viani, L. Desha, S. Rodger // Occupational therapy with children: understanding children's occupations and enabling participation use / S. Rodger, J. Ziviani eds. -Oxford, England : Blackwell, 2006. - P. 91-92.
% 100
80 60 40 20 0
Юнаки
GH_BE_RP_RE
L-i
ушверситет
цеи
L
училище
коледж
школа
Рис. 1 Показники порiвняльного aHani3y особливостей npoeidmx характеристик якостi життя учтв та студентiв сучасних навчальних закладiв pi-зних титв (юнаки)
% Двчата Ь -Н^ -КЕ1
100
80 60 40 20 0
училище
коледж
школа
Рис. 2 Показники поргвняльного аналгзу особливостей пров1дних характеристик якостг життя учтв та студентгв сучасних навчальних закладгв ргзних титв (д1вчата)
ол Юнаки ^^ ■ ВР ■ V -МН
училище коледж школа
Рис. 3 Показники поргвняльного аналгзу особливостей пров1дних характеристик якостг життя учтв та студентгв сучасних навчальних закладгв ргзних титв (юнаки)
училище коледж школа
Рис. 4 Показники поргвняльного аналгзу особливостей пров1дних характеристик якостг життя учтв та студентгв сучасних навчальних закладгв ргзних титв (д1вчата)
