CC BY
14АКЦЕНТУАЦП ХАРАКТЕРУ УЧН1В ТА СТУДЕНТ1В СУЧАСНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАД1В Р1ЗНИХ ТИП1В У КОНТЕКСТ1 СТРЕСОСТ1ЙКОСТ1
Кандидат медичних наук, доцент Оксана Тимощук, кандидат медичних наук, доцент Володимир Дерпак, кандидат медичних наук, доцент Михайло Йонда, асистент Токар 1рина Тадегвна, асистент Кича 1рина 1вашвна,
Украгна, 1вано-Франк1вськ, ¡вано-Франювсъкий нацюнальний медичний университет; Кафедра г1г1ени та екологп
DOI: https://doi.org/10.31435/rsglobal_wos/30042019/6446
ABSTRACT
This work shows relevance of research into stress resistance of students at modern educational establishments. It describes methods of studying personality accentuations by G. Shmishek, examines peculiarities of stress resistance, accentuations of character and the way they affect young people. It was established that the highest values of the indicators are found in boys and girls hyperthymic type, and the lowest ones are among both the young males and females of the dysthymic type. The gender and age diversities were observed in the following accentuations: cycloid type, demonstrative type, affective-exalted, anxious, emotive, excitable. Moreover, the values of the indicators were in all groups higher for girls than for boys. The work demonstrates that each person has a certain set of features which under certain conditions can be accentuated and determine significantly the human reaction. These qualities are especially vivid in adolescence due to the imperfection and vulnerability of the nervous system, the formation of character, the change of values, selectivity and vulnerability in relation to the environment, parents and friends. Therefore, the development of ways to correct accentuated character traits among students of modern educational institutions of different types is becoming relevant.
Citation: Thmo^k O., ^epnaK B., HoHga M., ToKap I. T., Knna I. I. (2019) Aktsentuatsii Kharakteru Uchniv ta Studentiv Suchasnykh Navchalnykh Zakladiv Riznykh Typiv u Konteksti Stresostiikosti. International Academy Journal Web of Scholar. 4(34). doi: 10.31435/rsglobal_wos/30042019/6446
Copyright: © 2019 Thmo^yk O., ^epnaK B., HoHga M., ToKap L T., Krna I. I. This is an open-access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License (CC BY). The use, distribution or reproduction in other forums is permitted, provided the original author(s) or licensor are credited and that the original publication in this journal is cited, in accordance with accepted academic practice. No use, distribution or reproduction is permitted which does not comply with these terms.
Вступ. Особливосп характеру людини мають важливе значення у розвитку базових параме^в поведшкових реакцш [4, 11, 21]. Термш «акцентуащя» вперше запропонував шмецький псих1атр i психолог К. Леонгард, на думку якого акцентуащя - це шдивщуальш особливосп особистостi наближеш до патологiчного стану [18, 20, 23]. Акцентуйоваш особи - це не хвор^ а цiлком здоровi особистостi iз деякими iндивiдуальними особливостями, в яких генетично закладенi перспективи як до сощально позитивних, так i до соцiально негативних досягнень. У людей з акцентуйованим типом характеру поведшка дещо вiдрiзняeться вщ основно! бiльшостi i в деяких життевих ситуацiях це 11 сила, а в деяких - слабкють [2, 7, 15]. Базовим елементом акцентуацп е природна здатнiсть людини, а формування акцентуйованого характеру в загальному залежить вiд виховання особистосп та соцiального середовища 11 перебування [1, 9, 12].
ARTICLE INFO
Received: 16 February 2019 Accepted: 14 April 2019 Published: 30 April 2019
KEYWORDS
accentuations of character, stress resistance, stress, students,
methods by G.Shmishek.
Порушення поведшки шдлггюв у сучасному середовищi е дуже актуальною проблемою, оскiльки соцiальнi аспекти активного розвитку сусшльства ставлять бшьш високi вимоги до нервово! системи щдлггка, тж, наприклад, пiвстолiття тому, i в результатi цього виникають частi нервовi зриви та девiантна поведiнка серед юнакiв та дiвчат [6, 10]. У ходi становлення особистостi вщбуваються негативнi змiни в харакг^ учнiв та студентiв, яю можуть впливати на цiлiснiсть особистосп, знижуючи властивостi адаптацiйних процесiв та впливаючи на продуктивнiсть життедiяльностi i розглядаються як акцентуацп рис характеру, яю розвиваються тд дiею нервово! системи, характерних особливостей виховання в родиш, соцiального середовища iснування, професшного розвитку i самовдосконалення, рiвня фiзичного здоров'я тощо [13, 16, 22].
Одшею з найважливiших проблем сучасних юнаюв i дiвчат е проблема сшлкування iз сво!ми ровесниками, осюльки саме цi стосунки е визначальними у життi пiдлiтка, формують його поведшку, навчальну i трудову дiяльнiсть, а в майбутньому формують сощальш установки i особливостi особистостi [8, 14]. Важливим для учнiв та студентш е можливiсть зайняти важливе мiсце серед колективу, мати визнання чи лiдерськi позицп в своему оточенш. Однак, не кожен тдлггок може досягати такого статусу, тому що iндивiдуальнi особливостi акцентуйованих рис характеру та рiзноманiтнi соцiальнi обмеження переважно! бiльшостi юнакiв перешкоджають соцiалiзуватися саме в тому соцiальному середовищ^ яке е бажаним [17,19]. Досить часто дана ситуацш зумовлена тим, що тдлггки не можуть адекватно себе оцшити, сприйняти iндивiдуальнi особливосн характеру, i тому не можуть вщнайти для себе адекватне референтне середовище спiлкування та самоствердження. Завдяки вищесказаному, вивчення впливу акцентуацп характеру на рiвень статусно! iерархi! в колективi набувае нового значення та актуальносп у практичнiй дiяльностi психолопв, викладачiв та медичних працiвникiв.
Юнаки та дiвчата з нестiйкою акцентуащею характеру мають потребу у постшному контролi за собою, високiй вимогливосп, дисциплiнi. Тому, у сприятливому середовищi iснування, де прикладом для них е лщери позитивного характеру мислення та вчинюв, а норми поведшки в колективi не суперечать загальноприйнятим моральним принципам, пiдлiтки з нестшким рiвнем акцентуацi! будуть мало чим в^^знятися вiд усiх iнших [3]. При таких сприятливих умовах та допомозi i вчасному контролю з боку батьюв вони можуть навчатися на рiвнi середнiх показникiв, а також !х поведiнка не буде виходити за меж морально дозволених принципiв. Для юнаюв i дiвчат, якi потраплять у позитивний трудовий колектив, у якому будуть мати мюце соцiально спрямованi стереотипи поведшки, створять шм'ю з половинкою, яка буде мати лщерсью якостi та позитивне мислення, то майбутне такого шдивщуума складеться повнiстю благополучно [5].
Мета статл: показати особливостi впливу акцентуацп характеру на основнi характеристики поведшки учшв та студентiв сучасних навчальних закладiв рiзних типiв.
Матерiали i методи. Пiд час вивчення акцентуацп характеру серед учшв та студента, яю перебувають в умовах сучасних освггшх закладiв у контексп стресостiйкостi, проводили !х обстеження у п'ятьох сучасних закладах освгги м. 1вано-Франювська: Прикарпатський нацiональний унiверситет iменi Василя Стефаника, Iвано-Франкiвський фiнансово-комерцiйний кооперативний коледж iменi С. Граната, 1вано-Франювське музичне училище iменi Дениса ^чинського, Iвано-Франкiвський професiйний лiцей автомобiльного транспорту i будiвництва №15, Iвано-Франкiвський лщей-штернат для обдарованих дiтей з сшьсько! мiсцевостi. У ходi роботи проведено обстеження 300 учшв та студенпв (в тому чист 150 дiвчат та 150 юнакiв).
Для оцшки акцентуацiй характеру використовували опитувальник Шмшека. Це особистiсний опитувальник, створений для дiагностики типу акцентуацi! особистостi та е методом впровадження типолопчного шдходу вивчення !! впливу. Методика включае в себе 88 запитань, на яю необхщно вiдповiсти «так» чи «ш». Використовуючи дану методику, визначають наступш 10 типiв акцентуацi! характеру особистосп:
Циклотимний тип. Визначаеться частими змшами настрою, а також високим рiвнем впливу на особу оточуючо! ситуацi!. Позитивнi подi! провокують бажання дiяти, пiдвищення говiрливостi, комунiкабельностi; негативш - пригнiчення, недоброзичливiсть, замкнутiсть у власнш особi, схильнiсть до депресп, можливi навiть су!цидальнi спроби.
Демонстративний тип. Визначаеться завищеним рiвнем самооцшки, демонстративнiстю поведiнкових реакцiй, легким налагодженням контакпв з оточуючими. Мають шдвищену схильнiсть до фантазерства, люблять прикидатися, прикрашати власно! особистiсть, схильнi до артистизму. Прагнуть до лщерства, визнання, похвали, вимагають захоплення, хочуть займати особливе мюце, здатш до неординарного мислення й вчинюв.
Збудливий тип. Визначаеться високим рiвнем iмпульсивностi, дранвливосп, запальностi. Часто провокують конфлiкти, неохоче навчаються i працюють, не переймаються
MaHÖyraiM, ^HByrb cborogeHHaM, HaMararoTbca B3aTH Big ^Hira aKHaH6inbme po3Bar, MO^yrb 6yrH BnagHHM y KoneKTHBi cna6mux.
^hcthmhhh Tun. Bu3HaHaeTbca cepHO3HicTro, po3Ba^nHBicrro, Bigcyrmcrro BonbOBux 3ycunb, 3aHH^eHoro caMOO^HKoro, He6araTocniBHicTro, YHHKaroTb Becenux KOMnamö, ^HyroTb gpy3iB, gy^e cyMnmm, MaroTb 3arocTpeHe BigHyrra cnpaBegnuBocri.
EK3anbTOBaHHH Tun. Bu3HaHaeTbca bhcokhm piBHeM KOHTaKraocri, 3aKOxamcrro, BMiHHaM 3axonnroBaTuca. fly^e Hacro BcrynaroTb b cynepeHKH, ane He gonycKaroTb KOH^niKTiB, BipHi, anbTpyicTHHHi, 3garai cniBHyBaTH, BonogiroTb ecreTHHHHM CMaKOM, ^upo BuaBnaroTb noHyrra, nerKO 3MiHroroTb HacrpiM, nopuBHacri, mBugKO nepexogaTb Big 3axonneHHa go po3HapyBaHHa.
rinepTHMHHH Tun. Bu3HaHaeTbca bhcokhm piBHeM pyxnHBocri, TOBapucbKicrro, iHTeHcuBHoro ^ecraKyna^ero Ta MiMiKoro, nycTOTnHBicrro. flo6pe noHyBaroTbca b KOMnaHii, nparHyTb nigepcTBa, MuroTb 3aBH^eHy caмooцiнкy, Beceni, nerKOBa^m, ^HTrepagicm, iнiцiaтнвнi, gianbHi, BHHaxignuBi. Ta^KO nepe^HBarorb ^opcroKy gнcцнпniнy, He nro6naTb MOHOTOHHy po6oTy, caMOTHicTb.
3acrpararoHHH Tun. Bu3HaHaeTbca TOBapucbKicrro, HecrpuMHHM 6a^aHHaM gO noBHaHb, MOBHa3Hicrro, HegoBipnuBicrro, o6epe^Hicrro, HyrnHBicrro gO O6pa3, mBugKoro 3acMyHyBamcrro, maHOnro6cTBOM. CTaBnaTb 3a MeTy gocarra bhcokhx noKa3HHKiB y Bcix cboix cnpaBax, HanonernuBi Ta ^necnpaMOBam, y BigHocuHax peBHHBi, o6pa3nuBi Ta mcthbL
Emothbhhh Tun. Bu3HanaeTbca eMO^ömcrro, HyrnHBicrro, TpuBO^rncrro, 6anaKyHicrro, 6pugnHBicrro. MaroTb Bupa^eHO po3BHHeHe noHyrra ryMaHHOcTi Ta cniBHyTTa. Bpa3nuBi, gy^e 6nu3bKO cnpuHMaroTb ^HireBi nogii, HeKOH^niKrai, npuxoByroTb o6pa3H, eMO^ii. MaroTb acKpaBO Bupa^eHe noHyrra O6OB'a3Ky, caMOKpuTHHHi.
negaHTHHHHH Tun. Bu3HaHaeTbca purigmcrro, iHepTHicrro, He KOH^niKraicrro, He MaroTb nigepcbKux aKocreH. nyHKTyanbHi, aKypaTHi, gy^e nro6naTb Hucwry Ta nOpagOK, cKpypnynbO3Hi, cyMniHHi, 3aB^gu cyBOpO goTpuMyroTbca npaBun, HeKBannuBi y pO6OTi, nocugroHi, cxunbHi gO caMOnepeBipOK Ta cyMHiBiB.
TpuBO^HHH Tun. Bu3HanaeTbca copoM'a3nuBicrro, HeBneBHeHicTro y cO6i. BOniroTb yHHKaTH Becenux TOBapucTB Ta pi3Hux irOp, gy^e xBunroroTbca Hepe3 KOHTpOnbHi, eK3aMeHH, nepeBipKH. MaroTb bhcokhh piBeHb BignOBiganbHOcTi, MOpanbHi Ta eTHHHi BHMoru. CTBepg^yroTbca y thx Bugax gianbHOcTi, ge BgaeTbca noKa3aTH cboi 3gi6HOcTi, TOBapucbKi, caMOKpuTHHHi.
Yci nepeninem aKOcTi xapaKTepy roHaKiB Ta giBHaT b OcHOBHOMy 3ane^aTb Big ciMeHHux ^HHocreH Ta BuxoBaHHa. EaTbKH Ta iHmi HneHH ciM'i aKTHBHO BnnuBaroTb Ha caмooцiнкy i caMOnOBary, goTpuMaHHa coцianbнo npuHHaraux HOpM i npaBun. npO BnnuB thx hh rnmux nogiH Ta cmya^ö giTaM Te^ pO3nOBigaroTb 6aTbKH. nigipuMKa i pO3yMiHHa 3 6OKy ciM'i Te^ gOnOMarae giTaM MaTH 6inbmy nOnynapHicTro b KOni poBecHHKiB Ta BigHyBaTH ce6e 6inbm BneBHeHO i oprarnHHO.
Pe3y^bTaTH gocnig^eHb. nig Hac gocnig^eHHa cryneHa npOaBy AX 3a rinepTHMHHM TunoM, BcTaHOBneHO ix HacTynHi 3HaHeHHa: 17,13±0,65 6anu y roHaKiB Ta 16,97±0,61 6aniB (2,3%; p(t)yH>0,05) y giBHaT ymBepcm-eTy, 16,87±1,07 6aniB y roHaKiB Ta 17,33±1,02 6aniB (2,1%; p(t)n>0,05) y giBHaT niцero, 16,53±0,75 6aniB y roHaKiB Ta 16,83±0,70 6aniB (3,0%; p(t)yH>0,05) y giBHaT yHunu^a, 16,70±0,92 6aniB y roHaKiB Ta 17,30±0,99 6aniB (3,3%; p(t)K>0,05) y giBHaT KOneg^y, a TaKO^ 15,87±0,72 6aniB y roHaKiB Ta 17,00±0,89 6aniB (3,5%; p(t)m>0,05) y giBHaT mKOnu.
Ctocobho npOaBiB AX 3a 3acrpararoHHM TunOM, to BuaBneHO TaKi HOrO 3HaHeHHa: 12,93±0,54 6anu y roHaKiB Ta 13,47±0,44 6aniB (1,8%; p(t)yH>0,05) y giBHaT yHiBepcuTeTy, 12,57±0,57 6aniB y roHaKiB Ta 13,40±0,52 6aniB (2,4%; p(t)n>0,05) y giBHaT n^ero, 12,67±0,53 6aniB y roHaKiB Ta 13,43±0,39 6aniB (1,3%; p(t)yH>0,05) y giBHaT yHunu^a, 13,07±0,54 6aniB y roHaKiB Ta 13,40±0,47 6aniB (1,6%; p(t)K>0,05) y giBHaT Koneg^y, a TaKO^ 13,13±0,55 6aniB y roHaKiB Ta 13,53±0,44 6aniB (1,5%; p(t)m>0,05) y giBHaT mKonu.
noKa3HHKH piBHa npoaBiB зaцнкnroвaннa OCO6HCTOCT1 3a eMOTHBHHM TunoM, Manu 3HaHeHHa, BenuHHHH aKHx cTaHOBunu 13,00±0,44 6anu y roHaKiB Ta 15,90±0,55 6aniB (1,6%; p(t)yH>0,05) y giBHaT yHiBepcuTeTy, 11,83±0,48 6aniB y roHaKiB Ta 15,53±0,66 6aniB (1,6%; p(t)n>0,05) y giBHaT n^ero, 12,30±0,44 6aniB y roHaKiB Ta 15,60±0,63 6aniB (1,4%; p(t)yH>0,05) y giBHaT yHunu^a, 12,23±0,65 6aniB y roHaKiB Ta 15,57±0,57 6aniB (1,2%; p(t)K>0,05) y giBHaT Koneg^y, a TaKO^ 12,73±0,55 6aniB y roHaKiB Ta 15,53±0,55 6aniB (1,1%; p(t)m>0,05) y giBHaT mKonu.
noKa3HHKH BenuHHHH AX 3a negaHTHHHHM TunoM, MaroTb HacTynHi 3HaHeHHa: 12,17±0,40 6anu y roHaKiB Ta 12,70±0,38 6aniB (1,3%; p(t)yH>0,05) y gjBHaT ymBepcm-eTy, 11,40±0,58 6aniB y roHaKiB Ta 11,70±0,50 6aniB (1,2%; p(t)n>0,05) y giBHaT n^ero, 11,97±0,43 6aniB y roHaKiB Ta 11,77±0,35 6aniB (1,1%; p(t)yH>0,05) y giBHaT yHunu^a, 11,00±0,43 6aniB y roHaKiB Ta 11,63±0,43 6aniB (1,3%; p(t)K>0,05) y giBHaT Koneg^y, a TaKO^ 11,57±0,39 6aniB y roHaKiB Ta 12,00±0,43 6aniB (1,4%; p(t)m>0,05) y giBHaT mKonu.
Значення величин piB^ прояву акцентуйованих характерних рис особливостей особистосп за тривожним типом, становили 11,03±0,31 бали у юнаюв та 12,67±0,32 балiв (1,3%; р(;)ун>0,05) у дiвчат унiвеpситету, 10,53±0,46 балiв у юнакiв та 12,30±0,36 балiв (1,7%; p(t)л>0,05) у дiвчат лiцею, 10,60±0,34 балiв у юнаюв та 12,53±0,28 балiв (1,1%; р(;)уч>0,05) у дiвчат училища, 10,01±0,40 балiв у юнаюв та 12,47±0,27 балiв (1,5%; p(t)к>0,05) у дiвчат коледжу, а також 10,80±0,40 балiв у юнаюв та 12,10±0,28 балiв (1,4%; рфш>0,05) у дiвчат школи (рис. 1).
Д1ВЧДТА
■ мПе|лимний I )ЗСТ(№Г№ни В^мшинний нАД^НТичНий
■ тривсвиний ■ циклотимиий ■ демоистрлтиений иэбудливнй
УН1ВЕРСИТЕТ ЛIЦ ЕЙ УЧИЛИЩЕ КОЛЕДЮ ШКОЛА
Рис. 1 Основн величини показниюв munie АХ юнаюв сучасних закладгв освти ргзних munie за даними особuсmiсного опитувальника Шмшека, die4ama
Оцшюючи закономipностi змш величин прояву показниюв АХ за циклотимним типом, ïx показники складали 13,03±0,43 бали у юнакiв та 13,83±0,51 балiв (1,4%; p(t)ун>0,05) у дiвчат унiвеpситету, 12,53±0,70 балiв у юнаюв та 14,47±0,70 балiв (1,1%; р(^)л>0,05) у дiвчат лiцею, 13,30±0,47 балiв у юнаюв та 14,03±0,47 балiв (1,4%; p(t)уч>0,05) у дiвчат училища, 12,37±0,55 балiв у юнаюв та 14,23±0,50 балiв (1,6%; р(^)к>0,05) у дiвчат коледжу, а також 12,77±0,51 балiв у юнаюв та 14,37±0,47 балiв (1,2%; p(t)ш>0,05) у давчат школи.
Вщносно стабiльними були основш значення, яю вiдповiдали за характерш риси особливостi акцентуйованих ознак вщповщно до шкали демонстpативностi i величина прояву величин вираження описаних ознак складала 11,90±0,37 бали у юнаюв та 12,63±0,32 балiв (1,1%; р(£)ун>0,05) у дiвчат унiвеpситету, 11,47±0,47 балiв у юнаюв та 12,43±0,51 балiв (1,7%; p(t)л>0,05) у дiвчат лiцею, 11,80±0,40 балiв у юнаюв та 12,47±0,39 балiв (1,5%; p(t)уч>0,05) у дiвчат училища, 11,73±0,45 балiв у юнаюв та 12,23±0,44 балiв (1,5%; p(t)к>0,05) у дiвчат коледжу, а також 11,77±0,41 балiв у юнаюв та 12,70±0,39 балiв (1,4%; p(t)ш>0,05) у дiвчат школи.
Показники pезультатiв оцiнювання piвня прояву величин АХ за збудливим типом, вщповщно доpiвнювали 11,43±0,40 бали у юнаюв та 12,27±0,38 балiв (1,2%; p(t)ун>0,05) у дiвчат ушверситету, 10,63±0,38 балiв у юнаюв та 11,67±0,45 балiв (1,4%; p(t)л>0,05) у дiвчат лiцею, 10,50±0,41 балiв у юнаюв та 11,53±0,39 балiв (1,3%; р(%ч>0,05) у дiвчат училища, 10,37±0,43 балiв у юнаюв та 11,17±0,44 балiв (1,1%; p(t)к>0,05) у дiвчат коледжу, а також 10,33±0,32 балiв у юнаюв та 11,50±0,47 балiв (1,5%; p(t)ш>0,05) у давчат школи.
У пpоцесi оцiнки результата роботи, а саме piвня прояву величин АХ за дистимним типом виявили, що ступiнь прояву цих показниюв складав 10,50±0,46 бали у юнаюв та 11,10±0,38 балiв (1,4%; р(^)ун>0,05) у дiвчат унiвеpситету, 9,30±0,53 балiв у юнаюв та 10,20±0,55 балiв (1,6%; p(t)л>0,05) у дiвчат лiцею, 9,80±0,45 балiв у юнаюв та 9,93±0,51 балiв (1,2%; р(;)уч>0,05) у дiвчат училища, 9,23±0,46 балiв у юнаюв та 9,83±0,54 балiв (1,4%; p(t)к>0,05) у дiвчат коледжу, а також 9,47±0,41 балiв у юнаюв та 9,93±0,57 балiв (1,1%; р(£)ш>0,05) у дiвчат школи (рис. 2).
ЮНАКИ ■ пгергимний ■ эастряглючнй ■ емотивмий ■ педангнчний ■ Т||И&0ЖНИЙ ■ ЦИК /1(11 им ний ■ демон L"T [M 1 и нни й ■ }йудли&ий
У H 1 В ЕР С ИТЕТ Л1ЦЕЙ УЧИЛИЩЕ КОЛЕДЖ ШКОЛА
Рис. 2. Основн величини показниюв munie АХ юнаюв сучасних 3aKnadie oceimu pi3nux munie за даними особuсmiсного опитувальника Шмшека, юнаки
Оцшюючи результати показниюв piB^ прояву особливостей АХ за екзальтованим типом, дослщжено, що ïx значення становлять 16,47±0,77 бали у юнаюв та 14,17±0,62 балiв (1,5%; p(t)yH>0,05) у дiвчат унiверситету, 17,07±0,87 балiв у юнаюв та 15,30±1,07 балiв (1,8%; р(^)л>0,05) у дiвчат лiцею, 16,83±0,79 балiв у юнаюв та 14,37±0,72 балiв (1,3%; р(t)yч>0,05) у дiвчат училища, 17,23±0,89 балiв у ютив та 14,87±0,87 балiв (1,5%; p(t)K>0,05) у дiвчат коледжу, а також 17,10±0,84 балiв у юнаюв та 14,60±0,78 балiв (1,2%; р(t)ш>0,05) у дiвчат школи.
Висновки. 1. Одним з найефектившших методiв вивчення мiжособистiсниx стосyнкiв у пiдлiтковомy вiцi е соцiометрiя, яка дае можливiсть зробити висновки про стан мiжособистiсниx стосунюв в певному колективi.
2. На появу акцентуацш характеру не iзольовано, а взаемопов'язано впливають соцiальнi та бюлопчш фактори, якi створюють передумови для формування девiантноï поведiнки та можуть бути рушшною силою розвитку невротичних реакцiй, агресивно! поведiнки та негативно впливати на можливосп самореалiзацiï та соцiальноï адаптацiï.
3. Своечасне виявлення та визначення типу акцентуацп характеру в учшв та студенпв е надзвичайно важливим як для профшактики, так i для проведення медично1', педагогiчноï та соцiально-псиxологiчноï корекцп вiдповiдниx вiдxилень у поведiнковиx реакщях, емоцiйниx зривiв або нервово-псиxiчниx порушень.
Л1ТЕРАТУРА
1. Драгунова Т.В. Психолопчш особливосп шдлтгка / Т.В. Драгунова // Вжова i педагопчна психолопя / тд ред. А.В. Г1етровського М.: Просвещение, 1979. С. 98-141.
2. Запухляк 0.3. Особливосп агресп акцентуйованих шдлитав / Запухляк 0.3. // Проблеми загально! та педагопчно! психологи. Зб1рник наукових праць 1нституту психологи 1м. Г.С. Костюка АПН Украши. К., 2004, т. VI, вип. 1. С. 152-157.
3. Леонгард К. Акцентуйоваш особистосп К., Пер. з тм. [Предисл. i ред. Блейхера В.М.] / К. Леонгард 2-е вид. стер. К.: Виш. шк. Головне видавництво, 1989. 375 с.
4. Лчко А.Е. Психопат i акцентуаци характеру у щдлптав / А.£. Лчко Летнград: Медицина, 1983. 318 с.
5. Подмазш С.1., Роль установки у формуванш та виявленнi акцентуйованих рис характеру у шдлитав. - К.: 1994. - с. 18
6. Трус И., Модель социально-педагогического сопровождения подростков с акцентуациями характера // Воспитание школьников. - 2003. - №3. - С. 26-32
7. Фадеева Е.В., Типологический анализ акцентуаций характера. Графические методы, как способ диагностики акцентуаций характера// Коррекционная педагогика. - 2006. - №4. - С. 17-27
8. Шамшурин А.Г., Проблемы интерпретации результатов диагностики акцентуации характера по методике Шмишека//Практична психолопя та сощальна робота. - 2002. - №4. - С. 54-58
9. Antonio, A. L. "Diversity and the Influence of Friendship Groups in College." Review of Higher Education, 2001, 25(1), 63-89.
10. Astin, A. W., Sax, L. J., and Avalos, J. "Long-Term Effects of Volunteerism During the Undergraduate Years." Review of Higher Education, 1999, 22(2), 187-202.
11. Horowitz, H. L. Campus Life: Undergraduate Cultures from the End of the Eighteenth Century to the Present. Chicago: University of Chicago Press, 1987.
1. Jacob, P. Changing Values in College: An Exploratory Study of the Impact of College Teaching. New York: HarperCollins, 1957.
12. Kuh, G. D. "The Other Curriculum: Out-of-Class Experiences Associated with Student Learning and Personal Development." Journal of Higher Education, 1995, 66(2), 123-155.
13. Kuh, G. D. "Assessing What Really Matters to Student Learning: Inside the National Survey of Student Engagement." Change, 2001, 33(3), 10-17, 66.
14. Milem, J. F., and Hakuta, K. "The Benefits of Racial and Ethnic Diversity in Higher Education." In D. Wilds (ed.), Minorities in Higher Education: Seventeenth Annual Status Report. Washington, D.C.: American Council on Education, 2000.
15. National Survey of Student Engagement. From Promise to Progress: How Colleges and Universities Are Using Student Engagement Results to Improve Collegiate Quality. Bloomington: Center for Postsecondary Research, Indiana University, 2002.
16. Parks, S. D. Big Questions, Worthy Dreams: Mentoring Young Adults and the Search for Meaning, Faith, and Commitment. San Francisco: Jossey-Bass, 2000.
17. Pascarella, E. T. "Using Student Self-Reported Gains to Estimate College Impact: A Cautionary Tale." Journal of College Student Development, 2001, 42(5), 488-492.
18. Pascarella, E. T., and Terenzini, P. T. How College Affects Students: Findings and Insights from Twenty Years of Research. San Francisco: Jossey-Bass, 1991.
19. Pike, G. R. "Limitations of Using Students' Self-Reports of Academic Development as Proxies for Traditional Achievement Measures." Paper presented at the annual meeting of the Association for Institutional Research, Boston, 1995.
20. Pike, G. R. "The Constant Error of the Halo in Educational Outcomes Research." Research in Higher Education, 1999, 40(1), 61-86.
21. Pohlmann, J. T. "A Description of Effective College Teaching in Five Disciplines as Measured by Student Ratings." Research in Higher Education, 1974, 4(4), 335- 346.
22. Rudolph, F. The American College and University: A History. Athens: University of Georgia Press, 1990.
23. Umbach, P., and Kuh, G. D. "Student Experiences with Diversity at Liberal Arts Colleges: Another Claim for Distinctiveness." Paper presented at the annual meeting of the Association for Institutional Research, Tampa, 2003.
