CC BY
63. Заключение
Таким образом, мы видим, что в рамках HR-процессов компании «Торговый дом Новосибирская сырьевая компания»; «Дельта»; «ООО Гуд-лак»; «SPARTA» реализуют оранжевый тип организации. Компания «Максимум» придерживается практики бирюзовых организаций.
Итак, можно сделать вывод, что по некоторым признакам, выявленным в интервью, компаниям «Торговый дом Новосибирская сырьевая компания»; «Дельта»; «ООО Гудлак»; «SPARTA Новосибирск» присущ авторитарный режим управления. Данный признак рассматривается в теории Ф. Лалу как признак оранжевого типа организации. Компания «Максимум» оказалась ближе всего к бирюзовому типу организации, но ее нельзя полностью причислить к данному типу, так как организация имеет иерархическую структуру, сотрудники имеют должности и должностные инструкции, информационные потоки контролируются, большую роль в развитии организации имеет конкуренция.
Литература
1. Бадулина А.В., Медведев В.П. Корпоративная культура как средство развития потенциала организации. - 2017. Электронный ресурс. - [Режим доступа] -
ШрБ^/суЬегктпка.ги/агйск/п/когрогайупауа-kultura-kak-sredstvo-razvitiya-potentsiala-organizatsii/viewer (дата обращения 9.01.20)
2. Мизя М.С. Современные направления развития организации труда на промышленных предприятиях. 2017. Электронный ресурс. - [Режим доступа] - https://cyberleninka.ru/article/n/sovremennye-napravleniya-razvitiya-organizatsii-truda-na-promyshlennyh-predpriyatiyah/viewer (дата обращения: 9.01.20)
3. Лалу Ф. Открывая организации будущего. М.: Манн, Иванов и Фербер, 2016.
4. Хабибулин Р.И. От «бирюзовых» организаций - к «бирюзовому» обществу. 2017. Электронный ресурс. - [Режим доступа] -https://cyberleninka.ru/article/n7ot-biryuzovyh-organizatsiy-k-biryuzovomu-obschestvu/viewer (дата обращения 10.01.20)
5. Чуланова О.Л. Влияние моделей организации и организационных форм взаимодействия на имидж организации и персонал - имидж организации. 2017. Электронный ресурс. - [Режим доступа] - https://cyberleninka.ru/article/n7vliyanie-modeley-organizatsii-i-organizatsionnyh-form-vzaimodeystviya-na-imidzh-organizatsii-i-personal-imidzh-organizatsii/viewer (дата обращения: 10.01.20)
ОСОБЛИВОСТ1 ФУНКЦ1ОНУВАННЯ ПРОМИСЛОВИХ ЩДПРИСМСТВ УКРА1НИ ТА
КРИВОР1ЗЬКОГО РЕГ1ОНУ
Дашко I.
кандидат економ1чних наук, доцент кафедри обл1ку та менеджменту Криворгзький факультет Запор1зького нацюнального унгверситету
FEATURES OF FUNCTIONING OF INDUSTRIAL ENTERPRISES OF UKRAINE AND KRIVORIZH
REGION
Dashko I.
c.e.s., associate Professor of the Department of accounting and management, Zaporizhzhya National University, faculty of ZNU in Kryvyi Rih
АНОТАЦ1Я
В статп np0aHaii30BaH0 особливосп функцюнування промислових шдприемств Украши та Кри-Bopi3bKoro регюну в загалом, розглянуто Украшу по областям, як фактор зосередження промисловосп, зроблена рейтингова оцшка регюшв у загальному обсягу промислового виробництва Украши.
ABSTRACT
The article analyzes the peculiarities of functioning of industrial enterprises of Ukraine and Kryvyi Rih region in general, considers Ukraine by region as a factor of concentration of industry, made a rating assessment of regions in the total volume of industrial production of Ukraine.
Ключовi слова: промисловють, регюн, галузь, комплекс, виробництво, розвиток.
Keywords: industry, region, industry, complex, production, development.
Постановка проблеми у загальному виглядi та ii зв'язок i3 важливими науковими чи практичними завданнями. Питання функцюнування промислових шдприемств е одним з найактуальшших з огляду на необхвднють забезпечення зростання та оновлення економши не тшьки в сучаснш Укрш'ш, а й у багатьох крашах свггу. Воно перебувае в цен^ палких обговорень у середовищi полггишв, урядовщв, бiзнесу, спiльноти науковцiв та експерлв, громадянського суспiльства, i позицii та
погляди щодо нього дуже вiдрiзняються, але поки що в Укрш'ш не сформовано цiлiсного i системного уявлення про напрями необхiдних трансформацш та завдання розвитку цих шдприемств, яке б сприй-малось уама економiчними агентами та зацiкавле-ними особами як узгоджена програма перетворень щодо економiчного розвитку [2].
Метою статт е дослiдження та анатз особли-востей функцiонування промислових шдприемств Украши та Криворiзького регiону.
Виклад основного матерiалу. Промисловють - найважливiша структурна ланка господарського комплексу Укра!ни, на яку припадае 1/3 основних фондiв, понад 35 % населення, зайнятого у народному господарствг
Промисловiсть як проввдна ланка господарства Укра!ни визначае рiвень и економiчного розвитку, спецiалiзацiю економши, масштаби участi в тери-торiальному подiлi працi й iнтенсивностi тери-торiально-економiчних зв'язкiв.
Промисловий комплекс Украши - найваж-ливiший системоутворюючий чинник нацюнально! економiки, який значною мiрою визначае рiвень розвитку кожно! И галузi. На його пвдприемствах працюе понад 3 млн пращвнишв. Промислове виро-бництво дае майже третину загально! додано! вар-тосп, та близько половини експортно! продукци. Без перебiльшення, промисловiсть е визначальним фактором реалiзацii життевих iнтересiв кра!ни, и економiчноi безпеки, соцiальних i культурних умов життя народу.
1. Група А. Важка промисловiсть: - машинобудiвний комплекс,
- металургiйний комплекс,
- хiмiчно-лiсовий комплекс,
- промисловють будiвельних матерiалiв,
- паливно-енергетичний комплекс.
2. Група Б. Легка промисловють.
3. Група В. Харчова промисловють [1].
В УкраГш промисловий потенщал сконцентро-ваний переважно в семи областях: Дшпропетровсь-к1й, Донецькiй, Запорiзькiй, Полтавськ1й, Харшвсь-к1й, Кшвськш i Луганськiй, якi визначаються як промисловi регiони. За даними 2018 р., Гх частка в загальному обсягу промислового виробництва ста-новила близько 2/3, або 59,6 %. Львiвська, Чер-каська, Одеська, Вiнницька, МиколаГвська, Сумська, 1вано-Франк1вська областi - регюни се-реднього промислового розвитку, !х загальна частка дорiвнювала 18,8 %. Наступна група - про-мислово слаборозвинут регiони, частка яких стано-вила 12,8 %. У середньому на один регiон припадало в першому випадку 8,5 %, у другому - 2,7 %, у третьому - 1,3 % загального обсягу реалiзованоi промислово! продукцii краГни (рис. 1).
Проми-слово розвинут регюни
Регюни середнь-ого промислового розвитку
7,4
3,8 3,0
2,6 2,5 2,0
!,9 1,7 1,7 1,3 1,3 1,3 1,2 1,0 0,9
п п П П п п
I I 111 I 11—11 ■ ■ I ■ I ■ ■ I ■111 I 11 11 I I I ■ ■ I ■ ■ I ■ I ■111 ■ 11 ■ 11 ■ I
Рис. 1 Рейтингова оцтка реггонгв у загальному обсягу промислового виробництва Украши [5]
Структура промислового комплексу Укра!ни зображена у табл. 1.
За радянський перюд розвитку економши ви-робництво засобiв виробництва (групи А) розвива-лося найбшьше, а його частка в загальному обсязi виробництва становила 71,2 % (2008 р.).
Таблиця 1
№ п/п Галузi промисловосп 2008 р. 2018 р.
1 2 3 4
1 Вся промисловють 100,0 100,0
2 Електроенергетика 3,2 14,7
3 Паливна промисловють 5,7 11,5
4 Металургшна 12,6 24,7
5 Хiмiчна i нафтохiмiчна 6 6,5
6 Машинобудiвна i металообробна 30,7 15,5
7 Люова i деревообробна 2,9 1,7
8 Промисловiсть будiвельних матерiалiв 3,4 3,3
9 Легка промисловiсть 10,8 1,5
10 Харчова промисловють 22,6 15
11 Iншi галузi 2,7 5,6
,1
7
Частка виробництва групи Б (виробництво предметiв споживання) становила 28,8 %. З 2008 р. почалися структурш змiни, спрямованi на виробництво товарiв народного споживання, у 2013 р. частка ще1 ланки промисловосп становила 30,8 %.
Ц прогресивнi змiни мають i негативш риси тому, що головний його чинник пов'язаний з найбшьшими темпами зниження виробництва групи А. Особливо це стосуеться галузей, якi не мають достатньо! сировинно! бази або е труднощi в И розвитку. Найбiльший спад виробництва вщбу-ваеться в нафтопереробнiй, хiмiчнiй та
нафтохiмiчнiй, вугiльнiй промисловостi, чорнiй ме-талургп, будiвельнiй щдустри.
Незважаючи на те, що частка виробництва то-варiв народного споживання збiльшуеться, загаль-ний обсяг виробництва значно зменшуеться. Це пов'язано з загальною економiчною кризою: важ-ким фiнансовим становищем, високим рiвнем ш-фляцп, розпадом господарських зв'язк1в з кранами близького зарубiжжя.
Динамiку зростання (падiння) обсяпв виробництва в окремих галузях у 2018 р. порiвняно з 2017 р. (%) зображена у табл. 2.
Таблиця 2
Динамжа зростання (падiння) обсягiв виробництва в окремих галузях у 2018 р. порiвняно
з 2017 р. (%) [4]
№ п/п Назва галузi % (зростання або падшня обсяпв вирбництва)
1 2 3
1 Хiмiчна промисловють +16,5
2 Нафтопереробна промисловiсть +3,3
3 Добувна промисловiсть +2,1
4 Деревообробна промисловють +1,1
5 Фармацевтична промисловiсть +0,8
6 Машинобудiвна промисловють +0,4
7 Металургшна промисловiсть 0
8 Харчова промисловiсть -1,9
9 Текстильна промисловють -4,6
Розглядаючи Украшу, обов'язково необхвдно проаналiзувати й Криворiжжя, що е один з найбага-тших на корисш копалини районiв Украши. Бшь-шiсть з вiдомих родовищ пов'язана iз стародавнiми породами Укранського щита. Найбшьш важли-вими серед них е рудш родовища, поклади бурого вуплля, мармуру, доломiтiв (40 % балансових запа-сiв Украши), по^вельних та талькових сланцiв, сурику, охри, мумп, будiвельних пiскiв, суглинкiв, скандш, ванадiю та ще близько 40 елеменпв таб-лицi Менделеева, комплексне використання яких дозволить забезпечити добробут майбутшх поко-л1нь громадян Украши.
У наш час у Кривбас добуваються три основнi промисловi типи залiзних руд: багатi руди, яш без-посередньо використовуються у металурги, магне-титовi i окисленi затзисп кварцити, як1 потребу-ють збагачення.
Багатi руди залягають головним чином серед окислених кварципв, утворюючи близько 300 руд-них покладiв. Вмiст залiза в них б№ш як 46 %, шш-дливих домiшок - соп долi ввдсотка. Добувають !х переважно пвдземним способом. Загальнi розвiданi запаси залiзних руд у Кривбасi складають понад 32 млрд. тонн. Крiм того, на Криворiжжi е i унiкальне у своему родi виробне камшня, представлене про-менистим кварцом - рiзноманiтнi природнi «ко-тячЬ>, «зми'ш», «соколиш», «тигровi очi» та криво-рiзька яшма.
Розглядаючи промислову ситуац1ю можна ска-зати, що Криворiзький регiон мае розвинений як шде в Украlнi промисловий бiзнес, вiн займае друге по значущосп мiсце в Днiпропетровськiй областi i являеться крупним промисловим та культурним
центром. Крiм чорно! металургil в регюш розви-неннi й iншi галузi, так1 як: машинобудування, го-рно-збагачувальна, хiмiчна, харчова промисло-вють. Економiчний потенцiал мiста складае бшя 6 тисяч пiдприемств, з яких 87 великих тдприемств рiзних галузей. У Кривому Розi розташованi 8 iз 11 пiдприемств Укра1ни по добуванню та переробцi залiзорудноl сировини, а також тдприемств з об-слуговування основного виробництва.
Регюн мае потужний гiрничо-металургiйний комплекс, питома вага якого становить близько 90 % загальних об'емiв промислового виробництва мь ста. ПАТ «Арселор Мiттал Кривий Рiг» е одним з найб№ших у свiтi металургшних комбiнатiв, а до-менна шч № 9 - найбiльша i найоб'емнiша в Укра-1н1.
Мюто Кривий Рiг виробляе та реалiзуе на вну-трiшнiх i зовшшшх ринках чавун, концентрат, агломерат, обкотиш, сталь, готовий прокат (арматура, куток, катанка). Сдиний в краíнi Криворiзький су-риковий завод, що виробляе затзний сурик, який користуеться великим попитом в Укрш'ш та за и межами. Економiчний профшь Кривого Рогу визна-чила потужна залiзорудна база, що послугувала основою для будiвництва одного з найб№ших в кра-íнi металургшного комбiнату, коксохiмiчного заводу, гiрничо-збагачувальних комбшалв та iн-ших пiдприемств м1жнародного значення.
З рис. 2 видно зростання промислового вироб-ництва мiста Кривого Рогу за перюд другого пiв-рiччя 2014 року до першого пiврiччя 2018 року.
Проаналiзувавши вищенаведений графш (рис. 2) можна зробити висновок, що Криворiзька проми-словiсть розвиваеться стрибкоподiбними, але впев-
неними темпами. Зi збшьшенням виготовлено! про- бюджету краши в цшому. дукцп збiльшуeться обсяг експорту, а звiдси фшан-сов1 надходження не лише до бюджету мюта, а й до
2014 р. 2015 р. 2016 р. 2017 р. 1 гпв-чя 2018 р
Рис. 2 Темпи росту промислового виробництва у м1ст1 Кривий Р1г за 2014-2018 рр.
Так обсяг реалiзованоi промислово! продукцп на 2017 рш по мiсту Кривому Рогу за ачень-вере-сень 2017 року становив 44,3 млрд. грн., що в 1,8 рази бiльше, шж за аналогiчний перiод 2018 року. У загальному обсязi реалiзацi! Дшпропетровсько! областi частка мiста складае 39,7 %. Протягом а-чня-вересня 2017 року шдприемствами з видобутку та збагачення металевих руд випущено 64,6 млн. т руди i концентрапв залiзних, що становить 126,7 % вщ показникiв за аналогiчний перюд 2018 року.
На пiдприемствах металургл та оброблення металу вироблено сталi 4,6 млн. т., що на 1,0 млн. т. або на 29 % бшьше порiвняно iз сiчнем-вереснем 2018 року. Обсяг готового прокату чорних металiв збiльшено на 15,3 % та становить 3,2 млн. т. На 27,6 % збшынено обсяги виробництва чавуну.
Аналiз основних соцiально-економiчних пока-зник1в розвитку мюта за I пiврiччя 2017 року засввд-чив про повернення в економiку мiста позитивних тенденцш И розвитку, i це шдтверджуеться наступ-ними даними:
- обсяг реалiзованоi промислово! продукцii по мюту за сiчень-червень 2017 року становив 22,6 млрд. грн. (мюто е лщером у Дншропетровськш об-ласп за цим показником), збiльшившись порiвняно до аналогiчного перiоду 2018 року на 9,9 млрд. грн. або в 1,8 рази. При цьому обсяги випуску руди i за-лiзних концентратiв зросли на 42,5 % та загальний обсяг становив 35,9 млн. т., сталi на 36,6 % (випущено 2,6 млн. т.), чавуну - на 33,3 % (2,2 млн. т.), готового прокату - на 21,9 %. (1,9 млн. т.) (рис. 3).
Рис. 3 Обсяги реал1зовано'1 промислово'1 продукцП за 2017-2018 рр.
- суб'ектами господарювання мюта отри-мано позитивний фшансовий результат у сумi 4,9 млрд. грн., що в 2,5 рази бшьше показнишв мину-лого року, при цьому розмiр прибутку прибуткових пщприемств за цей перюд збшьшився в 2,9 рази i становив 5,2 млрд. грн., а сума збитшв по збитко-вим пщприемствам скоротилася на 69,7 % i склала 0,3 млрд. грн. (1,0 млрд. грн.);
- зовшшньоторговельний оборот пщприемств мюта за подсумками счня-травня 2017 року
становив 1,7 млрд. дол. США, що в 1,6 рази б№ше, шж в аналопчному перiодi минулого року. Експорт товарiв за цей же перюд склав понад 1,4 млрд. дол. США (мюто поадае перше мюце у Дшпропетров-ськiй областi за цим показником), iмпорт - 331,9 млн. дол. США (2 мюце), що також б№ше ввд по-казник1в аналопчного перiоду 2018 року в 1,6 рази (рис. 4).
спень лютнн Ьерезень китень трмень
Рис. 4 Зовнiшньоекономiчний оборот продукцИ за 2017-2018 рр.
Отже, можна сказати, що Криворiзький регюн мае добре розвинену галузь важко! промисловостi, що i е основним фактором, до визначення виду основно! дiяльностi регiону, тобто, Криворiжжя можна по праву вважати «Сталевим серцем» Укра!ни, адже саме тут знаходяться найбiльшi заводи з пере-робки та видобутку залiзноi руди, поклади яко! складають понад 32 млрд. тонн., вмiст затза у яких мае досить високий показник 46 %, а шюдливих до-мiшок - сотi вщсотка, це е суттевим показником, щодо високо! якостi залiзних руд. Регюн мае поту-жний гiрничо-металургiйний комплекс, питома вага якого становить близько 90 % загальних об'емiв промислового виробництва мюта. Основною продукцiею яка виробляеться i реалiзуеться на зовнiшнiх та внутршшх ринках е: чавун, концентрат, агломерат, обкотиш, сталь, готовий прокат (арматура, куток, катанка). З вищенаведених графшв (рис. 1-3) добре видно, що станом на 2017 рш мюто мае набагато кращi показники, нiж станом на 2018 рж, по виробництву та реалiзацii основно! продук-цii на зовнiшньому та внутршньому ринках i зай-мае провщш мiсця в областi. Також видно, що про-мислове виробництво рухаеться стрибкоподiбними темпами, але не опускаеться нижче 100 %, що е до-брим показником, тобто запас потужностей пвдпри-емств знаходиться на достатньому рiвнi, що дозво-ляе, утримувати високий рiвень виробництва. Станом на 2017 рж, можна побачити зростання виробничих потужностей та промислового виробництва, що в свою чергу забезпечить б№ший при-буток та подальший розвиток галузi i регiону в ць лому. Велика частина виготовлено! продукци екс-портуеться за кордон, у рiзнi кра!ни свiту, з цього можна зробити висновок про високу яшсть випус-каемо! продукцii, рiвень надходження коштiв за яку, щорiчно збiльшуеться.
Висновки. Проблеми промисловостi мають за-гальнонацiональний масштаб. Виникла загроза тех-нологiчнiй безпецi кра!ни, що потребуе розробки системи заходiв, спрямованих на переведения промислового комплексу у стан, який ввдповщае потребам розвитку кра!ни. Якiсно новий стан i рiвень
промисловостi може забезпечити лише нова шно-вацшна стратегiя ii розвитку [3].
Майбутне укра!нських пiдприeмств i3 галузей натвсировинного виробничого сегмента (за-старiлих металурги, хiмiчноi' промисловостi, примiтивного машинобудування) представляеться малоперспективним. У цих галузях у свт iснуе та-кий надлишок виробничих потужностей, причому набагато б№ш продуктивних i ефективних, нiж украшсьш, що навряд чи нашi шдприемства змо-жуть завоювати бiльшу частку ринку, шж та, яка е у них зараз. Попршуе ситуацш непродуктивнiсть i неефективнiсть внаслiдок високо! зношеносп ос-новних фондiв.
Для повернення Укра!ни до числа iнду-стрiально розвинених кра!н могла б розвивати таю сфери, як викруткове складання i промисловий аутсорсинг, аиацшне i ракетно-космiчне машинобудування, вiйськово-промисловий комплекс, транс-портне машинобудування, виробництво медичного обладнання, верстатобудування, сiльськогоспо-дарське машинобудування.
Лггература
1. Економiка Укра!ни за 2018 рш. URL : https://uteka.ua/ua/publication/news-14-delovye-novosti-36-ekonomika-ukrainy-za-2018-god
2. Остапюк Б.Я., Груник 1.С., Легенький М.1., Легенький Ю.1. Особливостi розвитку промислово-стi Укра!ни в сучасних умовах. Вiсник економiки транспорту i промисловостi. № 62, 2018. С. 45-52.
3. Розвиток промисловосл для забезпечення зростання та оновлення украшсько! економiки : на-уково-аналiтична доповiдь / за ред. д-ра екон. наук Дейнеко Л.В.; НАН Укра!ни, ДУ «1н-т екон. та про-гнозув. НАН Укра!ни». Ки!в, 2018. 158 с.
4. Статистична iнформацiя за 2017-2018 рр. Державна служба статистики Укра!ни. URL : http://www.ukrstat.gov.ua/
5. Якубовський М.М., Солдак М.О. Регiо-нальнi особливосп розвитку промисловостi Укра!ни. Науковий журнал «Економжа Укра!ни», 2017. № 3. С. 35-48
