CC BY
32
ГШ
МЕЖДУНАРОДНЫЙ НЕВРОЛОГИЧЕСКИЙ ЖУРНАЛ
ПРАКТИКУЮЧОМУ НЕВРОЛОГУ
/TO PRACTICING NEUROLOGIST/
УДК 616.839-008+616.8-009.836]-053.2-085-02:57.024 DOI: 10.22141/2224-0713.8.102.2018.153541
Хайтович М.В.
Нацюнальний медичний унiверситет iменi О.О. Богомольця, м. Ки!в, Укра'на
Фармаколопчна корекщя стресчндукованих вегетативних порушень та iнсомнiT у дiтей
Резюме. У сmаmmi наведено механ1змирозвитку стрес-шдуковано'1 вегетативнойдисфункци й шсомни. Обговорюеться можливсть застосування при даних станах комплексного препарату СЛента. Детально розглядаються фармакодинамжа його компоненmiв i дат доказовог медицини щодо Их застосування. Описано мехатзми стрес^мтуючогди магнт (антагонизм щодо глутаматногорецептора) та £-триптофану (джерело утворення нiкоmинамiдних коферменmiв, серотошну й мелатошну). Комбшащя ексmракmiв кв^ токромашки аптечног, листямелсилжарськог, суцвтьлипи широколистог гармошзуе балансзбудливих i гальмiвних процеав у центральнш нервовш сисmемi; зменшуе психоемоцшне напруження, драmiвливiсmь, тривожшсть, страхи, психовегетативт прояви та шсомшю. Ключовi слова: стрес; шсомшя; дти; фармакологiчна корекщя; Сиента
Сучасний стиль життя е одним iз факторiв виник-нення й прогресування психоемоцшного напруження, тривожност у дггей та шдлгтыв.
Проведено багато дослщжень з вивчення меха-нiзмiв розвитку стрес-шдукованих порушень вегетативних функцш у дггей. Емоцшне напруження, якщо воно повторюеться декшька разiв, або iнтенсивнi афективш реакцп при гострих i затяжних стресових ситуашях формують нервове збудження, що набувае стацюнарно! форми.
Останшм часом в органiзмi видiляють систему стресу, яка отримуе й об'еднуе велику кшьшсть рiзноманiтних нейросенсорних (зорових, слухових, соматосенсорних, ноцицептивних, вюцеральних) та шших сигналiв, що надходять рiзними шляхами.
Гостра активацiя системи стресу призводить до розвитку групи обмежених за часом поведшкових i фiзичних змiн, що строго послщовш у сво!х проя-вах. Для усшшно! адаптивно! вiдповiдi на стрес вирь шальне значення мае модулящя активностi системи стресу на рiвнi riпоталамо-riпофiзарно-наднирково!' осi й центральних i периферичних компонентiв вегетативно! нервово! системи (ВНС) [1]. ВНС забезпе-чуе механiзм швидкого реагування широкого спектра функцш серцево-судинно!, дихально! систем,
шлунково-кишкового тракту, нирок, ендокринно! та iнших систем.
Видiляють п'ять ефекпв, за допомогою яких реа-лiзуеться роль стрес-реакцп у формуванш адаптацп на рiвнi систем, оргашв i клiтин [2]: шляхом мобш-зацп енергетичних i структурних ресуршв органiзму, через збiльшення концентрацп в кровi глюкози, рiв-ня жирних кислот, амшокислот, нуклеотидiв, а також гшервентиляцп; за допомогою впливу стресорних гормошв (катехоламiнiв i глюкокортико!'дiв) на ак-тивнiсть лiпаз, фосфолiпаз iз пiдвищенням штенсив-ностi процесiв лшопероксидацп й потенцiюванням активностi ферментiв, рецепторiв i клiтинних кана-лiв юнного транспорту, локалiзованих у мембранах; через активацш аденiлатциклазно!' системи клгган-них мембран шляхом впливу катехоламШв на адре-норецептори iз збiльшенням входження в клгтини iонiв кальцiю, активацш кальмодулшу i, внаслiдок цього, стимуляцш через систему клiтинних проте-!'нкшаз енергозабезпечення й iонного транспорту в клггаш; унаслiдок звуження неактивних судин вну-трiшнiх органiв, нервових центрiв i м'язових груп з одночасною дилатацiею артерiй тих органiв i систем, що входять у функцюнальну систему, вiдповiдальну за адаптацiю; через трансформацш первинно!, «тер-
© «Ммнародний неврологiчний журнал» / «Международный неврологический журнал» / «International Neurological Journal» («Mezdunarodnyj nevrologiceskij zurnal»), 2018 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2018
Для кореспонденци: Хайтович М.В., Нацюнальний медичний унiверситет iменi О.О. Богомольця, бульв. Т. Шевченка, 13, м. КиТв, 02000, УкраТна; e-mail: nik3061@gmail.com For correspondence: M. Khaitovych, Bogomolets National Medical University, T. Shevchenko boulevard, 13, Kyiv, 02000, Ukraine; e-mail: nik3061@gmail.com
мшовоЬ» адаптацп в довготривалу шляхом збшьшен-ня потужностi функцюнально1 системи, вщповщаль-но1 за адаптацiю.
Навпъ при нормалiзацil стресово1 ситуацй' застшне емоцiйне збудження не послаблюеться, а через постш-ну активацiю цен^в ВНС змiнюе роботу внутрiшнiх оргашв i систем, погiршуе системний i церебральний кровотiк. Кпiнiчно при цьому вiдмiчаеться психове-гетативний синдром — симптомокомплекс, що поед-нуе соматовегетативш розлади (первинний головний бiль, слабють, швидка втомлюванiсть, функцiональнi розлади травного тракту, гшервентиляцшш розлади, лабiльна артерiальна гiпер- або гiпотензiя, функщо-нальш порушення ритму серця, нейрогенний сечовий мiхур тощо), тривожнiсть i шсомнш.
Одним iз характерних проявiв шдвищено! три-вожностi й депресп е шсомшя.
Саме iнсомнiя е найбшьш доступним для дiагнос-тики маркером психовегетативного синдрому, i тому корекшя порушень сну в дiтей е надзвичайно важли-вим напрямом збереження фiзичного й психiчного здоров'я, покращання самопочуття та якостi життя.
Зпдно з DSM-5, iнсомнiя (безсоння) — це порушення сну [3], яке виявляеться складнощами iз за-синанням, або проблемами подовження сну (част пробудження, важко заснути шсля пробудження), або раннiм ранковим пробудженням iз неможливю-тю заснути. Iншi критерп: порушення сну викликае клшчно значимi розлади здоров'я; вiдмiчаеться не менше вiд 3 ночей на тиждень щонайменше 3 мiсяцi, незважаючи на належну можливiсть сну.
Вгд шсомни страждае 13—27 % дгтей i пiдлiткiв [4—6], майже 60 % школярiв пояснюють виникнен-ня шсомни стресом, кожний третiй школяр спить менше вщ 6 годин на добу [4]. Тривожшсть через ш-сомнiю пiдвищуе ризик розвитку депресп в пiдлiткiв [7]. Вщ порушень сну суттево страждають когштивш функцп (пам'ять, концентрацiя уваги тощо) дити-ни, збiльшуеться частота й штенсившсть головного болю [4]. 1нсомшя погiршуе якiсть життя школярiв [5], е одним iз факторiв шдвищеного артерiального тиску [8].
Для лшування шсомни в дорослих авторитетними мiжнародними асоцiацiями запропоновано клiнiчнi настанови, що базуються на засадах доказово'1 ме-дицини [9, 10], на той час як шсомшя в дггей поки що базуеться на застосуванш методiв поведшково1 терапп.
У данш статтi ми розглянемо можливiсть засто-сування препарату Сiлента як засобу, що зменшуе тривожшсть, психоемоцшне напруження й шсомнш у дгтей.
Препарат мютить у 5 мл таи активнi речовини: 278,2 мг цитрату магнш (у тому числГ 30 мг магнш); 50 мг L-триптофану; 80 мг сухого екстракту квиок ромашки аптечно! (Matricaria chamomilla L.); 50 мг сухого екстракту листя мелюи лшарськох (Melissa officinalis L.) i 20 мг сухого екстракту суцвиь липи широколисто1 (Tilia platyphyllos Scop.).
NMDA-рецептор
Плазматична мембрана
Транскрипщя MefliaTopie запалення й активних форм кисню
Рисунок 1. Магн1й як антагонст глутаматного рецептора [15, ¡з змНами]
Як вщомо, магнш, один iз 6 макромiнералiв (iншi — кальцiй, натрiй, калш, фосфор, хлор), е другим за значимютю внутрiшньоклiтинним кать оном [11]. Вш е регулятором ДНК-транскрипци, зв'язування гормошв iз рецепторами, миохондрь ального окисного фосфорилювання, трансмембранного перенесення юшв, активностi адешлат-циклази, м'язового скорочення, судинного тонусу тощо [12].
Дефщит магнш спричиняе хрошчне низькош-тенсивне запалення [13], що в наш час вважаеться ключовою ланкою нешфекцшних хронiчних сома-тичних захворювань.
Магнiй здшснюе нейропротекторну дiю через антагонiстичний вплив на глутаматш рецептори, оскiльки блокуе надходження юшв кальцш в клгги-ну (рис. 1), та антиоксидантш ефекти [14].
Магнiй, як i iншi антагонiсти глутаматного рецептора, виявився ефективним при лiкуваннi мпреш [16]. Так, у дiтей iз мiгренню 6-мiсячний профшак-тичний курс перорального прийому магнiю привiв до суттевого покращення якостi життя, зниження рiвня тривожностi й депресп [17]. Результати дослщжень канадських вчених показали, що застосування сульфату магнш у ваптних сприяло зменшенню частоти застосування реашмацшних втручань у неонатально-му перiодi (р = 0,024) [15].
Триптофан е незамшною амшокислотою, пул яко! поновлюеться завдяки триптофану й ката-болiзму бiлкiв. Триптофан — джерело утворення ш-котинамiдних коферментiв — НАД (шкотинамщаде-нiндинуклеотиду) i НАДФ (шкотинамщаденшдину-клеотидфосфату), шкотиново! кислоти, бiогенного моноамiну серотоншу, гормону мелатонiну, що здат-
нi значною мiрою впливати на метаболiчнi процеси в рiзних органах i тканинах органiзму.
Серотонiн е одним з основних медiаторiв центрально! нервово! системи, а також вш виконуе важ-ливi гормональш функцп на периферп органiзму.
Мелатонш — основний гормон епiфiзу, вш регу-люе добовi ритми. Препарати мелатоншу застосову-ються при лшуванш шсомнп в дорослих [11] i дiтей [6, 18]. Крiм того, вiдзначимо вираженi антиокси-дантнi властивост мелатонiну. Гормон завдяки лшо-фшьносп реалiзуе антиоксидантний вплив як зовш, так i у структурах клггини, нейтралiзуючи вiльнi ра-дикали й стимулюючи актившсть антиоксидантних ферментiв [19, 20].
Вивчаеться зв'язок мiж особливостями метаболiз-му триптофану й схильшстю до тривожностi [22]. Доведено, що при гострiй нестачi триптофану наростае iмпульсивнiсть [23]. Результати експериментальних дослiджень вказують на роль триптофану в зменшен-нi стрес-реактивностi, зокрема, тривожшсть у котiв зменшувалась при харчуванш з додаванням триптофану [24, 25].
Ромашка аптечна з давшх чаав використовува-лася в медичних шлях. Вщомо, що масло ромашки й вщвари з квтв при пероральному прийомi позитивно впливають на нервову систему, зменшуючи психоемоцшне напруження, iнсомнiю, страхи, дра-пвливють тощо [26].
Ромашку використовують для покращення сну [27]. Зокрема, це пояснюеться тим, що ромашка
мютить флавоно'1ди лютеолiн та ашгенш [26]. Ашгенш, один i3 бюфлавонощв (а саме флавон), зни-жуе тривожнiсть, ефективнiсть лютеолiну доведено при розладах аутистичного спектра в дггей [28, 29]. Лютеолш також виявляе антиоксидантш, протиза-пальнi, нейропротекторнi ефекти [28]. Впливом на психоемоцшну сферу можна пояснити зменшення пiд впливом ромашки проявiв синдрому подраз-неного кишечника [30]. Результати застосування екстракту ромашки в 179 пашенпв iз генералiзо-ваним тривожним розладом асоцшвались iз змен-шенням симптомiв захворювання у 58,1 % пашен-пв [31].
Основнi дiючi компоненти мелюи — ефiрнi олп, монотерпеновi альдепди, такi як геранiева, неролiе-ва й цедратна олп, флавоно'1ди, танши (розмаринова кислота), тритерпеновi кислоти й при субстанци. Вiдомо про седативну, протисудомну, гшотензивну, антиаритмiчну, спазмолiтичну дш мелiси.
Результати останнiх дослiджень вказують на анти-тривожну активнiсть Melissa officinalis при гострому психоемоцшному стреш [32], мелiса також покращуе когштивш функци [33]. За результатами подвшно-го слiпого рандомiзованого плацебо-контрольова-ного дослщження, у пацiентiв, якi вживали Melissa officinalis, зменшилась частота епiзодiв серцебиття й тривожнiсть [34].
За результатами рандомiзованого плацебо-конт-рольованого кшшчного дослiдження, у якому взяли участь 100 дiвчаток пiдлiткового вiку, мелюа лшар-
NH
Триптофан
N -ацетилсеротон i н
5-пдроксиндол-0-метилтрансфераза
СН.О
Триптофан-пдроксилази 1 i 2
N-ацетил-трансфераза
Мелатонш
5-гщрокситриптофан
Декарбоксилаза
ароматичних
аминокислот
CeporoHiH
Рисунок 2. Метабол'зм триптофану: утворення серотон1ну й мелатон1ну [21]
Рисунок 3. Кардюпротекторний вплив лютеолну: посилюе автофагю, запобгае кальц1евому перенавантаженню й ремоделюванню кард'юм'юциту в умовах оксидативного стресу [37]
ська в дозi 600 мг/добу протягом 3 мюящв зменшила психосоматичш симптоми, порушення сну, тривож-шсть, депресiю, розлади сощального функцюнуван-ня [35].
Ряд авторiв пропонують застосовувати мелiсу ль карську як додатковий препарат при лшуванш три-вожностi й шсомнп в пацiентiв iз бiполярним роз-ладом [36].
Вiдомо про седативш й антитривожнi властивос-тi липи [38]. Нейроактивш впливи пояснюють дiею флавонощв, що зменшують локомоторну актившсть [39], виявляють антитривожну дiю [40] й протису-домну активнiсть [41].
Отже, результатами останшх експериментальних i клiнiчних дослiджень доведено, що магнiй, будучи антагонiстом глутаматного рецептора, завдяки змен-шенню iнтенсивностi оксидативного стресу й нейро-нального апоптозу вщграе важливу нейропротектор-ну роль. L-триптофан забезпечуе утворення шкоти-намiдних коферменпв, серотонiну, мелатонiну й за рахунок цього зменшуе прояви оксидативного стре-су, стрес-реактивнють, тривожнiсть, iмпульсивнiсть, регулюе добовi ритми. Комбiнацiя екстрактiв квiток ромашки аптечно!, листя мелiси лшарсько'!, суцвпъ липи широколисто! гармонiзуе баланс збуджуваль-них i гальмiвних процесiв у центральны нервовiй системi; зменшуе психоемоцшне напруження, дра-тiвливiсть, страхи, тривожшсть, психовегетативнi
прояви, зокрема симптоми синдрому подразненого кишечника.
Отже, з огляду на результати експериментальних дослщжень i даш доказово! медицини препарат Ci-лента, що мiстить L-триптофан, магнш, екстракти липи, ромашки й мелюи, може бути корисним як для корекцп, так i для профшактики стрес-iндукованих порушень сну й психовегетативно! регуляцп в дiтей.
Конфлiкт штереав. Не заявлений.
Список лператури
1. Chen X., Gianferante D, Hanlin L, Fiksdal A., Breines J.G., Thoma M.V., Rohleder N. HPA-axis and inflammatory reactivity to acute stress is related with basal HPA-axis activity // Psychoneu-roendocrinology. — 2017 Apr. — 78. — 168-176. doi: 101016/j. psyneuen.2017.01.035.
2. Солодков A.n., Беляева Л.Е., Лазуко С.С. Стресс и гипертензия // Врач-практик. — 2013. — № 3. — С. 78-80. — http://nbuv.gov.ua/UJRN/PraktLik2013_3_20.
3. Seow L.S.E., Verma S.K., Mok Y.M. et al. Evaluating DSM-5 Insomnia Disorder and the Treatment of Sleep Problems in a Psychiatric Population // J. Clin. Sleep Med. — 2018 Feb 15. — 14(2). — 237-244. doi: 10.5664/jcsm.6942.
4. Хайтович M.B, Потаскалова В.С, Мкюра O.M. Стиль життя i первинний головний быь у школярiв// Сощальна nедiа-трiя i реабiлiтологiя. — 2017. — 3. — 19-24.
5. Хайтович М.В, Очеретько В.В, Мкюра О.М. Частота i характер iнсомнli в тдлттв та it вплив на ятсть життя // Матерiали XI Конгресу педiатрiв Украти (7—9 жовтня 2015 року, Шв). — К, 2015. — С. 102-103.
6. Grau K, Plener P.L. Pharmacotherapy for children and adolescents with sleep disorders: an overview//Z. Kinder Jugendpsychiatr Psychother. — 2018 Sep. — 46(5). — 393-402. doi: 10.1024/1422-4917/a000562.
7. Li Y, Starr L.R., Wray-Lake L. Insomnia mediates the longitudinal relationship between anxiety and depressive symptoms in a nationally representative sample of adolescents // Depress Anxiety. — 2018 Jun. — 35(6). — 583-591. doi: 10.1002/da.22764.
8. Мiсюра O.M., Хайтович M.B. Особливостi 1нсомнИ у пiдлiткiв i3 первинною артерiальною гiпертензieю // Украшський вкник психоневрологи. — 2018. — Т. 26, вип. 4. — С. 66-68.
9. Matheson E, Hainer B.L. Insomnia: Pharmacologic Therapy //Am. Fam. Physician. — 2017 Jul 1. — 96(1). — 29-35. — https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/28671376.
10. Riemann D, Baglioni C, Bassetti C. et al. European guideline for the diagnosis and treatment of insomnia // J. Sleep Res. — 2017. — 26. — 675-700. doi: 10.1111/jsr.12594.
11. Nishizawa Y, Morii H, Durlach J. New Perspectives in Magnesium Research. — London: Springer, 2007. — 411 p. — https:// www.springer.com/la/book/9781846283888.
12. Chubanov V, Ferioli S, Wisnowsky A. et al. Epithelial magnesium transport by TRPM6 is essential for prenatal development and adult survival//Elife. — 2016. — 5. — https://www.ncbi.nlm.nih.gov/ pmc/articles/PMC5218537.
13. Nielsen F.H. Magnesium deficiency and increased inflammation: current perspectives // J. Inflamm. Res. — 2018. — № 11. — P. 25-34. doi: 10.2147/JIR.S136742.
14. Magnesium in the Central Nervous System / Edited by R. Vink, M. Nechifor. — 2011. — https://www.adelaide.edu.au/press/ titles/magnesium/magnesium-ebook.pdf.
15. De Silva D.A., Synnes A.R., von Dadelszen P., Lee T, Bone J.N.; MAG-CP, CPN and CNN collaborative groups, Ma-gee L.A. MAGnesium sulphate for fetal neuroprotection to prevent Cerebral Palsy (MAG-CP)-implementation of a national guideline in Canada // Implement Sci. — 2018. — https://www.ncbi.nlm.nih.gov/ pubmed/29325592.
16. Hoffmann J., Charles A. Glutamate and Its Receptors as Therapeutic Targets for Migraine // Neurotherapeutics. — 2018. — Vol. 15, № 2. — P. 361-370. doi: 10.1007/s13311-018-0616-5.
17. Kovacevic G, Stevanovic D, Bogicevic D. et al. A 6-month follow-up of disability, quality of life, and depressive and anxiety symptoms in pediatric migraine with magnesium prophylaxis // Magnes Res. — 2017. — Vol. 30, № 4. — P. 133-141. doi: 10.1684/ mrh.2018.0431.
18. Bruni O., Angriman M. Pediatric insomnia: New insights in clinical assessment and treatment options // Arch. Ital. Biol. — 2015 Jun-Sep. — 153(2-3). — 144-156. doi: 10.12871/000398292015239.
19. Фщнер О.А., Хайтович М.В., Брюзгта Т.С. Вплив мела-тотну та N-ацетилцистету на штенсивтсть лтопероксидаци у сироватщ Kpoei та центральнш нервовш системi wypie з цукро-вим дiабетом 1 типу//Укратський фармацевтичний журнал. — 2018. — Т. 3(56). — С. 22-29.
20. Фщнер O.A., Хайтович М.В., Рижко I.M., Голопихo Л.1. Вплив мелатотну та N-aцетилцистеiну на стан орieнтовно-до^дницько! активностi щурiв за умов експериментального цукрового дiабету // КлШчна фармацы. — 2018. — Т. 22(3). — 38-45.
21. Kleszczynski K., Fischer T.W. Melatonin and human skin aging// Dermatoendocrinol. — 2012 Jul 1. — 4(3). — 245-252. doi: 10.4161/derm.22344.
22. Songtachalert T., Roomruangwong C., Carvalho A.F., Bourin M., Maes M. Anxiety disorders: sex differences in serotonin and tryptophan metabolism // Curr. Top. Med. Chem. — 2018 Nov 14. doi: 10.2174/1568026618666181115093136.
23. Dougherty D.M., Richard D.M., James L.M., Mathias C.W. Effects of acute tryptophan depletion on three different types of behavioral impulsivity // Int. J. Tryptophan Res. — 2010. — 3. — 99-111.
24. Hoglund E, 0verli 0, Andersson MA. et al. Dietary l-trypto-phan leaves a lasting impression on the brain and the stress response// Br. J. Nutr. — 2017 May. — 117(10). — 1351-1357. doi: 10.1017/ S0007114517001428.
25. Landsberg G., Milgram B., Mougeot I., Kelly S., de Rivera C. Therapeutic effects of an alpha-casozepine and L-tryptophan supplemented diet on fear and anxiety in the cat // J. Feline Med. Surg. — 2017 Jun. — 19(6). — 594-602. doi: 10.1177/1098612X16669399.
26. Drugs and Lactation Database (LactMed) [Internet]. — Bethesda (MD): National Library of Medicine (US), 2006.
27. Yurcheshen M, Seehuus M, Pigeon W. Updates on Nutra-ceutical Sleep Therapeutics and Investigational Research // Evid. Based Complement Alternat. Med. — 2015. — 2015. — 105256. doi: 10.1155/2015/105256.
28. Taliou A., Zintzaras E., Lykouras L., Francis K. An open-label pilot study of a formulation containing the anti-inflammatory flavonoid luteolin and its effects on behavior in children with autism
spectrum disorders// Clin. Ther. — 2013May. — 35(5). — 592-602. doi: 10.1016/j.clinthera.2013.04.006.
29. Theoharides T.C., Asadi S., Panagiotidou S. A case series of a luteolin formulation (NeuroProtek®) in children with autism spectrum disorders // Int. J. Immunopathol. Pharmacol. — 2012 Apr-Jun. — 25(2). — 317-323.
30. Vissiennon C, Goos K.H., Arnhold J., Nieber K. Mechanisms on spasmolytic and anti-inflammatory effects of a herbal medicinal product consisting of myrrh, chamomile flower, and coffee charcoal // Wien Med Wochenschr. — 2017May. — 167(7-8). — 169-176. doi: 10.1007/s10354-016-0538-y.
31. Keefe J.R., Mao J.J., Soeller I., Li Q.S., Amsterdam J.D. Short-term open-label chamomile (Matricaria chamomilla L.) therapy of moderate to severe generalized anxiety disorder // Phytomedi-cine. — 2016 Dec 15. — 23(14). — 1699-1705. doi: 10.1016/j.phy-med.2016.10.013.
32. San-is J., McIntyre E, Camfield D.A// CNS Drugs. — 2013 Apr. — 27(4). — 301-319. doi: 10.1007/s40263-013-0059-9.
33. Kennedy D.O., Wightman E.L. Herbal extracts and phyto-chemicals: plant secondary metabolites and the enhancement of human brain function // Adv. Nutr. — 2011 Jan. — 2(1). — 32-50. doi: 10.3945/an.110.000117.
34. Alijaniha F, Naseri M, Afsharypuor S. et al. Heart palpitation relief with Melissa officinalis leaf extract: double blind, randomized, placebo controlled trial of efficacy and safety // J. Ethnophar-macol. — 2015. — 164. — 378-384. doi: 10.1016/j.jep.2015.02.007.
35. Heydari N, Dehghani M., Emamghoreishi M, Akbarza-deh M. Effect of Melissa officinalis capsule on the mental health of female adolescents with premenstrual syndrome: a clinical trial study // Int. J. Adolesc. Med. Health. — 2018 Jan 25. pii:/j/ijamh.ahead-of-print/ijamh-2017-0015/ijamh-2017-0015.xml.
36. Baek J.H., Nierenberg A.A., Kinrys G. Clinical applications of herbal medicines for anxiety and insomnia; targeting patients with bipolar disorder // Aust. NZJ Psychiatry. — 2014 Aug. — 48(8). — 705-715. doi: 10.1177/0004867414539198.
37. Luo Y., Shang P., Li D. Luteolin: A Flavonoid that Has Multiple Cardio-Protective Effects and Its Molecular Mechanisms//Front Pharmacol. — 2017. — 8. — 692. doi: 10.3389/fphar.2017.00692.
38. Pérez-Ortega G, Guevara-Fefer P., Chávez M., Herrera J., Martínez, A., Martínez, A.L., González-Trujano M.E. Sedative and anxiolytic efficacy of Tilia americana var. mexicana inflorescences used traditionally by communities of State of Michoacan, Mexico // J. Ethnopharmacol. — 2008 Mar 28. — 116(3). — 461-468. doi: 10.1016/j.jep.2007.12.007.
39. Loscalz,o L.M., Wasowski C, Marder M. Neuroactive flavonoid glycosides from Tilia petiolaris DC. Extracts // Phytother. Res. — 2009 Oct. — 23(10). — 1453-1457. doi: 10.1002/ptr.2800.
40. Aguirre-Hernández, E., González-Trujano M.E., Martínez, A.L. et al. HPLC/MS analysis and anxiolytic-like effect of quercetin and kaempferolflavonoids from Tilia americana var. mexicana // J. Ethnopharmacol. — 2010 Jan 8. — 127(1). — 91-97. doi: 10.1016/j.jep.2009.09.044.
41. Cárdenas-Rodríguez N., González-Trujano M.E., Aguirre-Hernández E. et al. Anticonvulsant and antioxidant effects of Tilia americana var. mexicana and flavonoids constituents in the pentyl-enetetrazole-induced seizures // Oxid. Med. Cell Longev. — 2014. — 2014. — 329172. doi: 10.1155/2014/329172.
OTpuMaHO 15.11.2018 ■
Хайтович Н.В.
Национальный медицинский университет имени А.А. Богомольца, г. Киев, Украина
Фармакологическая коррекция стресс-индуцированных вегетативных нарушений
и инсомнии у детей
Резюме. В статье представлены механизмы развития стресс-индуцированной вегетативной дисфункции и инсомнии. Обсуждается возможность применения при данных состояниях комплексного препарата Силента. Подробно рассматриваются фармакодинамика его компонентов и данные доказательной медицины по их применению. Описаны механизмы стресс-лимитирующего действия магния (антагонизм по отношению к глутаматным рецепторам) и Ь-триптофана (источник образования никотинамидных коферментов, се-
ротонина и мелатонина). Комбинация экстрактов цветков ромашки аптечной, листьев мелиссы лекарственной, соцветий липы широколистной гармонизирует баланс возбуждающих и тормозных процессов в центральной нервной системе; уменьшает психоэмоциональное напряжение, раздражительность, тревожность, страхи, психовегетативные проявления и инсомнию.
Ключевые слова: стресс; инсомния; дети; фармакологическая коррекция; Силента
M.V. Khaitovych
Bogomolets National Medical University, Kyiv, Ukraine
Pharmacological correction of stress-induced autonomic disorders and insomnia in children
Abstract. This article presents the mechanisms of stress-induced autonomic dysfunction and insomnia development. The possibility of using combination drug Silenta in these states is discussed. The pharmacodynamics of its components and data of evidence-based medicine regarding their application are considered in detail. The mechanisms of stress-limiting action of magnesium (glutamate receptor antagonism) and L-tryptophan (a source of nicotinamide coenzymes, serotonin and melato-
nin) were described. A combination of extracts of Matricaria chamomilla flowers, Melissa officinalis leaves, Tilia platyphyl-los Scop. will harmonize the balance of excitatory and inhibitory processes in the central nervous system. This combination will reduce psycho-emotional stress, irritability, anxiety, fears, psycho-vegetative manifestations and insomnia. Keywords: stress; insomnia; children; pharmacological correction; Silenta
