CC BY
6
BÎCHHK Украгнсъког медичног' cm оматолог in ног' академИ'
УДК [616-089:616.94]-085.33
ФАРМАК0ЕП1ДЕМ10Л0Г1ЧН1 ХАРАКТЕРИСТИКИ ЗБУДНИК1В ГН1ЙН0-ЗАПАЛЬН01 1НФЕКЦИ Х1Р1УРГ1ЧНИХ В1ДД1ЛЕНЬ ЗАГАЛЬН0Г0 ПР0Ф1ЛЮ
Должковий C.B.
Вищий державний навчальний заклад Укра'Гни «Укра'Гнська медична стоматолопчна академ1я», м. Полтава.
В poôomi проведено аналгз мгкробного спектру та антибготикочутливостг флори первичного та вторичного бактергального пасажу двох хгрурггчних вгддшенъ загального профшю. Незважаю-чи на спшътстъ змт складу флори в динамщг бактергального пасажу хгрурггчних вгддшенъ обох лгкаренъ, у вторинному бактергалъному пасажг вгдмгчаютъся значт розбгжностг в антибготи-кочутливостг мгкрооргангзмгв.
Ключов1 слова: бактер1альний пасаж, антибютикограма, антибютико резистентнють, збудник гншно-запально!' ¡нфекцп.
Антибактер1альна терап1я е невщ'емною час-тиною лкування х1рурпчних ¡нфекцш. Тактика вибору антибютиш визначаеться реальним кт-шчним завданням, в1рогщною етюлопею збудни-ка, тяжкютю стана патента [1].
В зв'язку з широким використанням р1зномаш-тних антибактер1альних препарате змшюються властивосп м1крооргашзм1в. Завдяки значнш здатносп до пристосування у них збтьшуеться в1рулентнють та знижуеться чутливють до х1мю-терапевтичних препарате [2].
У випадку призначення неадекватно'! «старто-во'Г» емглричноТ терапЛ вщбуваеться значного збтьшення часу перебування хворих у стацюнар1 та селекц1я пол1резистентних штам1в м1кроорганн зм1в, виникають також додатков1 витрати на лку-вання, адже 50-60% вщсотмв витрат на медика-менти припадае на антибактер1альш препарати [3,4]. Тому формування м1кроорган1змами-збудниками ¡нфекцшних захворювань стшкосп до антибактер1альних препарате е одним з провщ-них фактор1в, що значно зменшують ефектив-нють дано'Г групи лкарських засоб1в. Слщ зазна-чити, що спектр чутливосп м1крофлори мае \ сут-тев1 вщмшносп у р1зних географчних регюнах [5].
Завдяки цьому вивчення фармакоешдемюлогп флори первинного та вторинного бактер1ального пасажу (БП) е актуальним.
Мета роботи — визначити перелк антибакте-р1альних препарате, що мають максимально широкий спектр дм на типових збудниш виявле-них при вивчены первинного та вторинного БП хворих х1рурпчних вщдтень (ХВ) загального профтю ПолтавськоТ обласноТ шычноТ лкары (ПОКЛ) та 1-1 мюькоТ клш1чноТ лкарш (МКЛ) м. Полтава.
котр1 проходили лкування у вищезазначених ХВ протягом 2007-2008 рр. 1з ХВ ПОКЛ до дослн дження було включено 83 пащенти (104 антибю-тиграми), ¡з ХВ 1-1 МКЛ — 25 пац1ент1в (36 анти-бютикограм).
Заб1р матер1алу для виявлення видового складу та чутливосп до антибютиш флори первинного \ вторинного БП проводили протягом 48 годин з моменту госттал1заци патента та на 5-7 добулкування вщповщно.
Матер1али i методи дослвдження Було проанал1зовано 140 антибютикограм па ц1ент1в ¡з гншно-запальними захворюваннями,
Результати та ix обговорення При анал1з1 антибютикограм пац1ент1в ПОКЛ виявлено, що у первинному БП превалювали E. coli(21,95%), S. aureus (18,29%) та Ent. faecalis (12,2%), найменшу питому вагу мали P. aesuginosa (1,22%), St. pyogenes (1,22%), Acine-tobacter sp. (2,44%). Серед флори повторного БП превалювали S. aureus, P. aeruginosa, Citrobacter (по 18,18%), найменшу питому вагу мали St. epidermidis, Kl. pneumoniae, Enterobacter sp. (по 4,55%) (таб. 1).
У випадку 1-i МКЛ для первинного БП харак-терним е переважання S. aureus (40%), E. coli(20%), Ent. faecalis (15%), найменшу частку складали St. epidermidis, Citrobacter sp. (по 5%). Повторний БП характеризуемся превалюван-ням S. aureus (25%), P. aeruginosa (18,75%), St. epidermidis (12,5%), мш1мально представлен! E. coli, Citrobacter sp. (по 6,25%).
Щодо показниюв антибютикорезистентносп виявлено, що флора первинного БП ПОКЛ най-бшьш чутлива до сульфоперазону (100%), фу-разидину (95,83%), левофлоксацину (94,44%), мш1мально — до амоксицилшу (25,93%), азит-ромщину (48,39%). У повторному БП cnocTepira-еться висока чутливють до фуразидину, лшезо-лщу (100%), сульфоперазону (83,33%), низька — до цефуроксиму (14,29%), цефтр1аксону (17,65%), резистентнють до амоксицилшу (0%).
Таб.1— Питома вага окремих збуднишв гншно-запальних iнфекц/й*
Збудники xipypriHHOï ¡нфекцп' Первинний БП,% Повторний БП,%
ПОКЛ 1-ша МКЛ ПОКЛ 1-ша МКЛ
S. aureus 18,23 40,00 18,18 25,0
Streptococcus sp. 4,88 5,00 0,00 0,00
E. coli 21,95 20,00 9,09 6,25
Kl. Pneumoniae 9,76 10,00 4,55 6,25
Kl. Oxysoca 6,10 0,00 0,00 6,25
P. aeruginosa 1,22 0,00 18,18 18,75
*- Примака. Втаблицю включен! представники мкрофлори, сгпльно!'для поршнюванихХВ.
Актуальт проблеми сучасно! медицини
Для ХВ 1-1 МКЛ у первинному БП cnocTepira-еться найвища чутливють до макропену (80%), цефетму (77,8%), цефуроксиму, гентамщину (по 75%), найнижча — до цефотаксиму левомщети-ну (по 28,57%), резистентнють до амшцилшу (0%). У повторному БП виявлена максимальна чутливють до оксацилшу (83,3%), цефетму (62,5%), мЫмальна — до норфлоксацину (8,33%), цефтр1аксону (8,33%), гентамщину (9,09%).
Висновок
Незважаючи на сптьнють змш складу флори в динамщ1 бактер1ального пасажу ХВ обох лка-рень (зниження питомоТ ваги E. coli та збтьшен-ня и для P. aeruginosae), у повторному БП BiflMi-чаеться значш розб1жносп в антибютикочутли-вост1 м1кроорган1зм1в. Отже, для забезпечення адекватно! xiMioTepanii необхщно визначення повторного БП, що дае можливють визначити
оптимальы схеми антибютикотерапп для лку-вання гншно-запальних ¡нфекцш м'яких тканин та черевноТ порожнини.
Л1тература
1. Белобородое В. Б. Актуальные аспекты антимикробной терапии хирургических инфекций / В.Б. Белобородое // Consilium Medicum. - 2004. - №1. - С.21-23.
2. Ерюхин И.А. Хиругические инфекции. / И.А. Ерюхин, Б.Р. Гельфанд. - М.: «Литтерра», 2006. - 653 с.
3. Венцель Р. Руководство по инфекционному контролю в стационаре / Р.Венцель, Т. Бревер, Ж.П. Бутцлер [пер. с англ.]. - Смоленск.: МАКМАХ, 2003. - 536 с.
4. Розенсон О.Л. Оценка стоимости и эффективности антибактериальной терапии / О.Л. Розенсон, Л.С. Страчунс-кий // Русский медицинский журнал. - 1998. - Т.6, №4. -С.34-37.
5. Сидоренко С.В. Тенденции в распространении антибио-тикорезистентности среди возбудителей внебольничных инфекций на территории Российской Федерации / С.В. Сидоренко // Consilium Medicum. - 2007. - Т.9, №1. -С.14-17.
Реферат
Фармакоэпидемиологические характеристики возбудителей гнойно-воспалительной инфекции хирургических отделений общего профиля Должковой С.В.
Ключевые слова: бактериальный пассаж, антибиотикограмма, антибиотикорезистентность, возбудитель гнойно-воспалительной инфекции.
В работе проведен анализ микробного спектра и антибиотикочувствительности флоры первичного и вторичного бактериального пассажа двух хирургических отделений общего профиля. Несмотря на общность изменений состава флоры бактериального пассажа хирургических отделений обеих больниц, в повторном пассаже отмечаются значительные разбежности в антибиотикочувствительности микроорганизмов.
Summary
THE PHARMACOEPIDEMYOLOGIC CHARACTERISTICS OF PUS-INFLAMMATORY INFECTIONS IN THE GENERAL SURGERY UNITS.
Dolzhkovy S. V.
Key words: bacterial passage, antibioticogram, antibiotic resistance, surgical infections.
The research was devoted to the analysis of the pharmacoepidemyologic characteristics of the primary and secondary bacterial passage in two general surgery units. Though the changes of the bacteriological spectrum in both units are quite similar, there is significant difference in antibiotic resistance of microorganisms in the repeated passage.
Tom 9, Выпуск 2
151
