CC BY
19
УДК 617-002.31-022.7-085.33 Должковий С.В., Черкун О.Ю.
ВИВЧЕННЯ ДИНАМ1КИ ВИРОБЛЕННЯ БЕТА-ЛАКТАМАЗ ЗБУДНИКАМИ 1НТРААБДОМ1НАЛЬНИХ Х1РУРГ1ЧНИХ 1НФЕКЦ1Й
Незважаючи на незаперечну необх/дн/сть проведення х/рург/чно'У санацИ вогнищ гншноУ нфекцн, при-значення адекватноï антибактер'/альноУ терапи ¡нтраабдом/нальних хiрургiчних ¡'нфекц'й також в/-д/грае важливу роль у комплекс л/кування дано)' категори пацieнтiв. Метою досл/дження було ви-вчення зм/н видового спектру збудник/в iнтраабдом/нальних хiрургiчних ¡нфекц^й, що можуть мати здатнсть до вироблення в-лактамаз розширеного спектру, та ступеню поширеностi продуцент'¡в в-лактамаз розширеного спектру серед даного пулу мiкроорганiзмiв. Було проанал/зовано 122 ан-тиб/отикограми 104 пацieнтiв, якi проходили л/кування у хiрургiчному вiддiленнi ПолтавськоУ облас-ноУ клЫчноУ лкарн iм. М.В. Скл/фософського протягом 2010-2011 рр. (I група — 56 хворих) та 2013-2014рр. (II группа — 48 хворих). В результатi досл/дження можна констатувати зб/льшення пито-мо'У ваги продуцент¡в в-лактамаз розширеного спектру серед мiкроорганiзмiв позагосп'/тально'У флори. Враховуючи динамку рiвнiв вироблення в-лактамаз розширеного спектру збудниками iн-траабдом/нальних хiрургiчних ¡нфекц/й, актуальним стае монiторинг продуцент¡в в-лактамаз розширеного спектру не тльки серед внутрiшньолiкарняних, але i позагосп/тальних штам/в м/кро-орган/зм/в. Розробка внутр/шньогосп/тальних протокол/в емп/рично'У антиботикотерапУУ на основi монторингу продуцент/в в-лактамаз розширеного спектру дозволяе п/двищити ефективнсть проведення антиботикотерапУУ iнтраабдом/нальних х/рург/чних 1'нфекц1'й. Ключовi слова: бета-лактамази, Ытраабдомшалын xipypmrn шфекцп'
Вступ
Незважаючи на незаперечну необхщнють проведення хiрурriчноT санаци вогнищ гншноТ шфекцп, призначення адекватноТ антибактерiа-льноТ терапи штраабдомшальних хiрургiчних ш-фекцш 0Х0 також в^фграе важливу роль у комплекс лкування даноТ категори па^ен^в [1]. Традицшно одними з найбтьш поширених анти-бактерiальних препара^в (АБП), що для цього застосовуються, е в-лактамн антибютики, проте у представниш типових збудниш iХi — бакте-рш родини Е^егоЬайепасаеа виявлена здатнють до продукування бета-лактамаз розширеного спектру (БЛРС) — ферметчв, що здатн до розщеплення даного класу АБП [3]. Наявнють у збудниш iХi здатност продукувати БЛРС до-сить часто призводить до неефективност при-значеноТ стартовоТ антибактерiальноT терапи [5,6]. Вважаеться, що селек^я БЛРС-продуцетчв пов'язана iз зростанням кшькосп призначень як АБП загалом так i препара^в груп фторхiнолонiв та цефалоспоришв ii-iii поколiнь зокрема [4] Юлькють продуцентiв БЛРС досить значно рiзниться в рiзних географiчних регiонах, а також серед позагосштальних та внутршньолн карняних штамiв збудникiв iХi [2].
Мета дослщження
Вивчення змiн видового спектру збудниш iХi, що можуть мати здатнють до вироблення БЛРС, та ступеню поширеност продуцент БЛРС серед даного пулу мiкроорганiзмiв.
Матерiали та методи дослiдження
До дослiдження було включено 122 антибю-тикограми 104 пацiентiв, якi проходили лкування у хiрургiчному вiддiленнi ПолтавськоТ обласноТ клiнiчноT лiкарнi iм. М.В. С^фософського протягом 2010-2011 рр. О група — 56 хворих) та 2013-2014рр. (И группа — 48 хворих). Стввщношення
чоловiкiв та жiнок та жшок становило 1,43:1 та 1,29:1 у i та М групах вiдповiдно. Середнш вiк пацiентiв становив 43,5±12,48 рош у i групi та 46,2±9,82 рокiв у ii групi. Матерiал для посiву отримували безпосередньо пщ час оперативного втручання або використовували для поаву вмiст дренажiв, видiляемий з ран. Задля визна-чення рiвня продуцентiв БЛРС отриман резуль-тати мiкробiологiчного дослiдження вщносили до первинного бактерiального пасажу (БП) — мате-рiал отримано протягом перших 5 дiб пiсля гос-пiталiзацiT пацiента (позагоспiтальний пул мiкро-органiзмiв); або до повторного БП — матерiал взято у бтьш пiзнi термiни (внутртшньогостта-льного пул мiкроорганiзмiв). Видову належнiсть та антибютикочутливють мiкроорганiзмiв визна-чали згiдно загальноприйнятих методик. Враховуючи кшькюы характеристики обраних груп, для статистичноТ обробки результатiв дослн дження використовували обчислення точного критерш Фiшера за допомогою пакету програм-ного забезпечення STATISTICA 6.0.
Результати дослiдження та 1х обговорення
В обох групах у повторному БП питома вага БЛРС-продуцентiв перевищувала 30%, що свщ-чить про досить високий рiвень антибютикоре-зистентностi внутрiшньогоспiтальних штамiв збудникiв iХi (табл. 1).
Таблиця 1.
Питома вага продуцент1в БЛРС, %
Iгрупа II група
Певинний БП 7,10 16,67
Повторний БП 42,11 35,0
Слщ однак зазначити, що протягом 20132014 рр. (II група) питома вага м1кроорган1зм1в, здатних до вироблення БЛРС, у повторному БП знизилася в пор1внянн1 з 2010-2011 рр. (I група): вона становила 35,0 % та 42,11 % вщповщно. З
Актуальш проблеми сучасноТ медицини
iншого боку, було виявлено збтьшення кiлькостi БЛРС-продуценпв з 7,10 % до 16,67 % серед Mi-KpoopraHi3MiB первинного БП.
Спектр первинного БП характеризувався превалюванням E.coli (I група - 42,86%; II група - 44,44%) та бактерш роду Klebsiella (32,14% та 30,56% у I та II групах вщповщно). Найменшу питому вагу в першш груш мали бактерп роду Citrobacter (7,14%), а в II-й — бактерп роду Proteus (5,56%), представники яких в I груш не зус^чалися взагалi (табл. 2). У повторному БП
загалом спостер^алося зменшення видового рн зномашття мiкроорганiзмiв-потенцiйних проду-центiв БЛРС — 4 роди бактерш в I груш та 3 в II-й груш. В I груш переважали E.coli та Klebsiella spp. (42,11% та 31,58% вщповщно); в II-й груш домшуючими мiкроорганiзмами були також E.coli (45,0%) та бактерп роду Enterobacter (35,0%). Найменшу питому вагу мали: в I-й груш — представники Enterobacter spp. (10,53%); в II-й груш — бактерп роду Klebsiella (20,0%).
Таблиця. 2
Видовий спектр Enterobactenaceae-збуднишв 1Х1, %
Збудник Первинний БП Повторний БП
Iгрупа II група Iгрупа II група
E. coli 42,86 44,44 42,11 45,00
Klebsiella spp. 32,14 30,56 31,58 20,00
Enterobacter spp 17,86 11,11 10,53 35,00
Citrobacter spp 7,14 8,33 15,79 0,00
Proteus spp. 0,00 5,56 0,00 0,00
У видовому спектрi продуцент БЛРС в порн внянн з спектром Enterobacteriaceae-збудникiв IXI загальною тенден^ею в обох групах як в пе-рвинному, так i в повторному БП було збтьшення питомоТ ваги E.coli та Klebsiella spp., а також збщнення видового рiзноманiття мiкроорганiзмiв (рис. 1). Так, при проведены дослщження серед продуцент БЛРС не було виявлено жодного представника Proteus spp, а бактерп роду Citrobacter зус^чалися лише у повторному БП I групи. Проте виявлен закономiрностi не досягли рiвня статистичноТ значимост (р<0,05).
Висновки
Таким чином, в-пактамн антибiотики зберн гають своТ позици в якостi найуживашшого кпасу АБП, що застосовуеться для пкування 1Х1.
Можна констатувати збтьшення питомоТ ваги БЛРС-продуценпв серед мiкроорганiзмiв позаго-сштапьноТ' фпори.
Враховуючи динамку рiвнiв виробпення БЛРС збудниками 1Х1, актуапьним стае мошто-ринг БЛРС-продуценпв не тiпьки серед внутрш ньопкарняних, апе i позагоспiтапьних штамiв мн крооргашзм1в.
30,00
20,00
10,00
0,00
Первинний БП Повторний БП
група
Первинний БП Повторний БП
I група
IE. coli ■ Klebsiella spp. ■ Enterobacter spp ■ Citrobacter spp Proteus spp.
Рис. 1. Видовий спектр npody^HmiB БЛРС, % Розробка внутршньогосштальних протоколiв емшричноТ антибiотикотерапiТ на основi мошто-рингу БЛРС-продуцентiв дозволяе пщвищити ефективнiсть проведення антибiотикотерапiТ IXI.
Лтература
Должковий С.В. Фармакоепiдемiологiчнi характеристики збудни-кiв гншно-запальноТ шфекцп хiрургiчних вщдтень загального профiлю / С.В. Должковий // Актуальш проблеми сучасноТ медицини : Вюник УкраТнськоТ медичноТ стоматолопчноТ академп. — 2009. — Т. 9, вип. 2 (26). — С. 150-151.
Том 15, Випуск 1(49)
75
profilyu / S.V. Dolzhkovyy // Aktualni problem suchasnoi medytsyny : Visnyk Ukrainskoy medychnoi stomatologichnoi akedemii. - 2009. - V. 9 - Supp. 2 (26). - P. 150-151.
Salmanov A.G. Antybiotykorezystentnist v khirurgii. Monografiya / A.G. Salmanov, V.F. Mariyevskyy, V.V. Boyko [et all.]. - Kharkiv : NTMT, 2012. - 456 p.
Strachunskiy L.S. B-laktamazy rasshirennogo spectra - bistro rastushchaya I plocho raspoznavaemaya ugroza / L.S. Strachunskiy // Klinicheskaya microbiologiya i antimicrobnaya chimioterapiya. -2005. - Vol. 7, N 1. - P. 92-96.
Cassier P. Cephalosporin and fluoroquinolone combinations are highly associated with CTX-Mb-lactamase-producing Escherichia coli: a case-control study in a French teaching hospital / P. Cassier, S. Lallechere, S. Aho [et all.] // Clin. Microbiol. Infect. - 2011. - Vol. 17. - P. 1746-1751.
Demirdag K. Epidemiology and risk for ESBL-producing Klebsiella
pneumoniae: a case control study / K. Demirdag, S. Hosoglu // J.
Infect. Dev. Ctries. - 2010. - Vol. 4. - P. 717-722.
Pitout J.D.D. Infections with extended-spectrum beta-lactamase-
producing enterobacteriaceae: changing epidemiology and drug
treatment choises / J.D.D. Pitout // Drugs. - 2010. - Vol. 70. - P.
313-333.
Реферат
ИЗУЧЕНИЕ ДИНАМИКИ ПРОДУЦИРОВАНИЯ БЕТА-ЛАКТАМАЗ ВОЗБУДИТЕТЕЛЯМИ ИНТРААБДОМИНАЛЬНЫХ ХИРУРГИЧЕСКИХ ИНФЕКЦИЙ Должковой С.В., Черкун А. Ю.
Ключевые слова: бета-лактамазы, интраабдоминальные хирургические инфекции.
Несмотря на неоспоримую необходимость проведения хирургической санации очагов гнойной инфекции, назначение адекватной антибактериальной терапии интраабдоминальных хирургических инфекций также играет важную роль в комплексе лечения данной категории пациентов. Целью исследования являлось изучение изменений видового спектра возбудителей интраабдоминальных хирургических инфекций, способных продуцировать в-лакамазы расширенного спектра, и степени распространенности продуцентов в-лактамаз расширенного спектра среди данного пула микроорганизмов. В исследование было включено 122 антибиотикограммы 104 пациентов, находившихся на лечении в хирургическом отделении Полтавской областной клинической больницы им. М.В. Склифософского на протяжении 2010-2011 гг. (I группа — 56 больных) и 2013-2014 гг. (II группа — 48 больных). Полученные данные свидетельствуют об увеличении удельного веса продуцентов в-лактамаз расширенного спектра среди внегоспитальной флоры. Учитывая динамику уровней продуцирования в-лактамаз расширенного спектра возбудителями интраабдоминальных хирургических инфекций, актуальным становится мониторинг продуцентов в-лактамаз расширенного спектра не только среди внутригоспитальных, но и внебольничных штаммов. Разработка внутригоспитальных протоколов эмпирической антибиотикотерапии на основании мониторинга продуцентов в-лактамаз расширенного спектра позволяет повысить эффективность проведения антибиотикотерапии интраабдоминальных хирургических инфекций.
Summary
DYNAMICS OF THE BETA-LACTAMASE PRODUCTION BY CAUSATIVE AGENTS OF INTRA-ABDOMINAL SURGICAL INFECTION Dolzhkovoy S.V., Cherkun O.Yu.
Key words: beta-lactamase, intra-abdominal surgical infection.
Despite the undeniable necessity of surgical sanation of purulent infection foci the prescription of adequate antibiotic therapy for intra-abdominal surgical infections also plays an important role in the complex treatment of these patients. The aim of the study was to investigate the changes in the species spectrum of pathogens of intra-abdominal surgical infections, capable of producing wide spectrum beta-lactamase, and the extent of the producers in the wide-spectrum beta-lactamase among this pool of microorganisms. The study included 122 antibioticograms of 104 patients who received the treatment at the surgical department of the Poltava Regional Clinical Hospital during 2010-2011 (I group involved 56 patients), and for 2013-2014. (II group involved 48 patients). The data show an increase in the share of producers in the wide-spectrum beta-lactamase among community-acquired biota. Taking into the accounte the dynamics of wide-spectrum beta-lactamase production by pathogens causing surgical intra-abdominal infections, the monitoring of beta-lactamase producing agents becomes relevant not only among the in-hospital, and among community-acquired strains. The development of in-hospital protocols of empirical antibiotic therapy based on the monitoring of wide-spectrum beta-lactamase producing agents improves the efficiency of antibiotic treatment of intra-abdominal surgical infections.
2. Салманов А.Г. Антибютикорезистентнють в х1рургй^ Монографiя / А.Г. Салманов, В.Ф. Ма|жвський, В.В. Бойко [та ш.] - Харюв : НТМТ, 2012. - 456 с.
3. Страчунский Л.С. в-лактамазы расширенного спектра — быстро 2. растущая и плохо распознаваемая угроза / Л.С. Страчунский // Клиническая микробиология и антимикробная химиотерапия. -
2005. - Т. 7, № 1. - С. 92-96. 3.
4. Cassier P. Cephalosporin and fluoroquinolone combinations are highly associated with CTX-Mb-lactamase-producing Escherichia coli: a case-control study in a French teaching hospital / P. Cassier,
S. Lallechere, S. Aho [et all.] // Clin. Microbiol. Infect. - 2011. - Vol. 4
17. - P. 1746-1751.
5. Demirdag K. Epidemiology and risk for ESBL-producing Klebsiella pneumoniae: a case control study / K. Demirdag, S. Hosoglu // J. Infect. Dev. Ctries. - 2010. - Vol. 4. - P. 717-722.
6. Pitout J.D.D. Infections with extended-spectrum beta-lactamase- 5. producing enterobacteriaceae: changing epidemiology and drug treatment choises / J.D.D. Pitout // Drugs. - 2010. - Vol. 70. - P. 313-333. 6.
References
1. Dolzhkovyy S.V. Pharmakoepidemiologichni charakterystyky zbudnykiv gniyo-zapalnoi infektsii chirurgichnyh viddilen zagalnogo
