CC BY
71
М1КР0Б10Л0Г1Я
© *Лобанова Ю. I., Крисенко О. В., Скляр Т. В., BiHHiKOB А. I УДК 576. 61:616
*Лобанова Ю. I., Крисенко О. В., Скляр Т. В., Bîhhîkob А. I
АНТИБ10ТИК0РЕЗИСТЕНТН1СТЬ ШТАМ1В ЕНТЕР0БАКТЕР1Й, ВИД1ЛЕНИХУ
В1ДД1ЛЕННЯХ Х1РУРГ1ЧН0Г0 ПР0Ф1ЛЮ
Днтропетровский нацюнальний ушверситет ¡м. йлеся Гончара
(м. Днтропетровськ) *Комунальна лiкувально-профiлактична установа «Донецьке обласне клiнiчне територiальне медичне об'еднання» (м. Донецьк)
Дана робота е фрагментом НДР кафедри Miêpo-бюлогп, вipyсoлoгiï та бioтеxнoлoгiï Днтропетров-ського Нацюнального Унiвеpситетy iM. Олеся Гончара, яка виконана в рамках держбюджетно'| теми «Особливост антибioтикopезистентнoстi бактеpiй родини Enterobacteriaceae», № держ. pеeстpацiï 0112UOO192, № 1-262-12.
Вступ. Проблема антибютикорезистентност бактеpiй родини Enterobacteriaceae е досить актуальною в сучаснм кгмычнм пpактицi, поширення яких лише зростае по мipi вдосконалення медичних технолопй. Водночас, iнтенсивний селективний натиск антибютиюв, обумовлюе швидку евoлюцiю i поширення резистентних штамiв бактеpiй, зокрема таких, що спричиняють iнфекцiйнi ускладнення у xipypгiï.
В етioлoгiчнiй стpyктypi xipypгiчниx iнфекцiй про-вiдна роль належить грамнегативним мiкpoopга-нiзмам. Саме при цих Ыфек^ях спoстеpiгаються найбтыхм тpyднoщi у вибopi адекватного режиму антибютикотерапи, oскiльки для збyдникiв характеры множинн та складнi мехаызми резистентнос-тi, формування пoлipезистентнoстi в процес прове-дення антибioтикoтеpапiï. Проблема ускладнюеться тим, що на практик не завжди вдаеться виявити ре-зистентнiсть in vitro, що призводить до помилкових рекомендацм у вибopi ефективного режиму теpапiï [1, 2].
Метою роботи було дослщити piвень та спек-три стiйкoстi до антибютиюв бактерм родини Enterobacteriaceae.
0б'ект i методи дослщження. Об'ектом дослГ дження були iзoляти ентеpoбактеpiй видтеы вiд па-цieнтiв xipypгiчниx вщдшень. Mатеpiалoм для дослГ дження було вщокремлюване з раневих поверхонь в pазi виникнення пiсляoпеpацiйниx ускладнень. Було проведено видтення та iдентифiкацiя мiкpoopганiз-мiв, а також визначення ïx чyтливoстi до антибioтикiв.
Всього за 12 мюя^в 2012 року до лабораторп на дoслiдження надiйшлo 492 зразки патолопчного
матеpiалy, з пiдoзpoю на ураження викликане бак-теpiями, яю було отримано з вiддiлень xipypгiчнoгo пpoфiлю, у 297 з них було виявлено мiкpoopганiзми.
Iдентифiкацiю ентеробактерм проводили вiдпo-вiднo до наказу № 535 вщ 22. 04. 1985 р. «Об унификации микробиологических (бактериологических) методов исследования, применяемых в клинико-диагностических лабораториях лечебно-профилактических учреждений» [6]. Для визначення резистентнос^ використовували метод дисюв [5]. Проводили визначення резистентной до таких груп антибютиюв: пенщилЫи - ампщилши та амоксици-клш; цефалоспорини - цефотаксим, цефтаз^м та цефiпiм; карбопенеми - меропенем; амшоглкозГ ди - гентамщин, амiкацiн та тoбpамiцин; фторхшо-лони -ципрофлоксацин та норфлоксацин.
Результати дослiджень та ïx обговорення. Всього за 12 мiсяцiв до лабораторп на дослщження надiйшлo 492 зразки патолопчного матеpiалy, якi було отримано з xipypгiчниx вiддiлень. У 297 зразках (70,5 %) було видтено мiкpoopганiзми, що викли-кали Ыфекцмне ураження pаневoï пoвеpxнi. Вста-новлено, що пpисyтнi мiкpoopганiзми наступних родин та poдiв: Enterobacteriaceae, Staphylococcus, Pseudomonas та mini мiкpoopганiзми, що не належали до доотджуваних груп. Аналiз отриманих pезyльтатiв показав, що основним етюлопчним фактором пюляоперацмно'| pанoвoï iнфекцiï у дoслi-дженм гpyпi були yмoвнo-патoгеннi ентеpoбактеpiï, яю виявлено у 30,0 % матеpiалy (88 зpазкiв). 3 пред-ставлених даних можна заключити, що найбтьш широкий спектр збyдникiв було виявлено у вщдГ леннi xipypгiï, що може бути пояснено особливос-тями бютопу. Водночас слiд вiдмiтити переважання мiкpoopганiзмiв родини Enterobacteriaceae (рис. 1) над уЫма iншими, так, найбтьш часто виявляли Escherichia coli (44,32 %), дещо рщше - Klebsiella pneumonia (12,5 %), Morganella morganii (10,23 %), Proteus mirabilis (5,67 %), на долю Ыших збудниюв - 13,64 %.
Pèc. 1. npeflCTaEHMKM 6aKTepié poflèHè Enterobactericeae, EèfliëeHi 3 paHOEèx noEepxoHb.
Pèc. 2. Poçnoflië EèfliëeHèx içoëATiE ça piEHeM HyrnèEocTi flo aHTè6ioTè-KiE 3 rpyn neHiuèëiHiE, ueôaëocnopèHiE Ta Kap6aneHeMiE.
Pèc. 3. Poçnoflië EèfliëeHèx içoëATiE ça piEHeM HyTëèEocTi flo aHTè6aKTe-piaëbHèx npenapaTiE 3 rpynè aMmorniKoçèfliE.
HaéôiëbrnMM piBeHb CTiéKOCTi cepefl ycix ¡30ë^TiB 3aôiKCOBaHO ßo ne-HiuiëiHiB (aMniuèëiH Ta aMOKCMôMëiH) Biß 77,9 % ßo 85,7 %. Ïpè öbOMy ßo ôeôaëocnopèHiB CTiéKMMM 6yëM Biß 50 % (E. coli) ßo 88,9 % (E. cloacae).
HaéeôeKTMBHimMM aHTMÖioTM-KOM BMHBMBCH MeponeHeM: CTié-KiCTb BiflMineHO /mine Cepeß içoë^TiB K. pneumoniae (18 % CTiéKMx), öe He-raTMBHa O3HaKa, TaK hk ßo CboroßHi KapöaneHeMM BBaxa/iMCH rpynora npenapaTiB, npoTM hkoï Miêpoopra-Hi3Mè ùe He MaioTb CTiéKOCTi (pèc 2).
Ochobhmmm MexaHiçMaMè CTié-KOCTi ßo 6eTa-ëaKTaMHèx aHTMÖio-TèêiB y eHTepoôaKTepié e npoflyKöifl nëaçMiflHèx i xpoMOCOMHèx 6eTa-ëaKTaMaç, nopyweHHH npoHMKHOCTi çoBHiwHboï MeMÖpaHM, MOflM^iKauia MimeHi neHiôèëiHç'B^çyraHMx 6iëêiB [3, 4, 11, 13].
Cëifl Bifl3HaHMTM, ùo y ëiTepaTyp-hmx flxepeëax TaKoœ BiflMinaeTbC^ pe3èCTeHTHiCTb eHTepoôaKTepié ßo ôeôaëOCnopèHiB l-lll Ta HaCTKOBO
IV noKOëiHb [6, 9], ^Ki TaKoœ MoœyTb 6yTM 36yflHMKM niCë^onepaôiéHMx yCKJiaflHeHb.
HaBeßeHi Ha pèc. 3 ßaHi CBißHaTb,
ùo e^eKTMBHMMM bmabm/imch aMiHO-
rnmko3mflhi aHTèôioTMKè, 3 hkmx npo-TeCTOBaHO reHTaMiöMH, aMiKaöMH Ta TOöpaMiöMH.
Bè3HaneHO, ùo HaéeôeKTMBHi-0mm Cepeß aMiHomiKO3èfliB 6yB aMiKaöMH - Biß 55 % (K. pneumoniae) ßo 100 % i3Oë^TiB (E. coli Ta P. mirabilis)
6yëM HyTëMBMMM ßo Hboro.
ToöpaMiöMH 6yB MeH0 aKTMB-
Hèé no BiflHomeHHra ßo E. cloacae - 57,1 %, K. pneumoniae - 44,4 % pe3MCTehthmx WTaMiB, aëe 100 % 0TaMiB P. mirabilis, 70 % E. coli Ta 57,1 % i3Oë^TiB M. morganii 6yëM
HyTëMBMMM.
flo reHTaMiöMHy Cepeß flOCëifl-HMx LUTaMiB 6yëM HyTTIMBMMM Biß 55 % (K. pneumoniae ) ßo 100 % i3Oë^TiB (P. mirabilis). Aëe Cepeß WTaMiB M. morganii 43 % i3Oë^TiB 6yëM CTiéKMMM.
OCHOBHMM MexaHi3MOM CTiéKOCTi ßo aMiHorniKO3MfliB e ïxhh iHaKTMBaöifl w/iaxoM MOflèôiêaôiï. Moflè^iKOBaHi MOëeKyëM aMiHorniKO3MfliB BTpaHa-raTb 3ßaTHiCTb 3B'^3yBaTMC^ 3 pèôo-COMaMM é npèflyrnyBaTM 6ioCMHTe3 6iëKa [12].
BèfliëeHi 0TaMM eHTepoöaKTe-pié BM^BMëM 3HaHHy BapiaôeëbHiCTb ùOflO CTiéKOCTi ßO ÔTOpxiHOëOHiB
(pèc. 4). flo ôènpoôëOKCaôMHy ßo-
CëiflXeHi LUTaMM 6yëM CTiéKMMM Biß
45 % (K. pneumoniae) ßo 71 % (M. morganii) i3Oë^TiB, aëe 60 % 0TaMiB P. mirabilis 6yëM HyTëMBMMM.
Рис. 4. Розподш видшених ¡золятш за ршнем чутливост до антибакте-ртльних препарат¡в з групи фторхшолошв.
До норфлоксацину була схожа стмкють, тть-ки серед rnTaMiB P. mirabilis були чутливими 100 % iзолятiв.
Таким чином, фторхiнолони займають одне з провiдних мiсць у терапи раневих iнфекцiй, особливо тих, що спричиненi грамнегативними мiкро-оргaнiзмaми. Вище ми вже вiдмiчaли, що частка предстaвникiв родини Enterobacteriaceae у етюлогп раневих iнфекцiй пащен^в лiкaрняних стaцiонaрiв доволi висока (майже третина випaдкiв), i по вщно-шенню до них саме фторхшолони е одними з най-бтьш дiйових aгентiв [8]. Звичайно ж слщ урахову-вати протипоказання при застосуванн (вaгiтнiсть, порушення нирково! дiяльностi тощо), що зменшуе спектр пащен^в [9], однак, при перевищеннi тера-певтичним ефектом ризикiв та при вщсутност аль-тернативи можливе використання цих препара^в нaвiть у тих випадках, до яких е протипоказання.
Висновок. Визначено, що най-бтьший вiдсоток стiйких штaмiв ентеробaктерiй був виявлений по вщношенню до пенщил^в (ампГ цилiн та aмоксицилiн) вщ 77,9 до 85,7 %. При цьому до цефалоспори-нiв стмкими були вiд 50 % до 88,9 %. Встановлено, що найбтьш чутливими iзоляти були до кaрбопенемiв (96,6 %), лише серед K. pneumonia 18 % стмких iзолятiв. По вщношен-ню до aмiноглiкозидiв нaйбiльшa чутливiсть спостерiгaлaсь до амГ кацину (85 %). Понад 65 % iзолятiв ентробaкерiй були чутливими до фторхЫолоыв.
Перспективи подальших до-сл¡джень. Перспективою подальших доогмджень е встановлення
мехaнiзмiв антибютикорезистентност клiнiчних iзо-лятiв ентеробaктерiй, зокрема виявлення штaмiв, що продукують бета-лактамази розширеного спектру (БЛРС), осктьки саме цi бaктерiï характеризу-ються здатнютю до продукцiï такого типу бета-лак-тамаз. Aктуaльнiсть та практична значимють таких дослiджень зумовлена тим, що БЛРС забезпечують резистентнють до цефалоспориыв рiзних поко-лiнь, як е препаратами вибору у терапи хiрургiчних ускладнень.
Oтримaнi дaнi можуть бути рекомендовав клiнi-цистам для складання формулярiв емпiричноï ан-тибiотикотерaпiï в медичних установах хiрургiчного профiлю; епщемюлогам - для розробки зaходiв з обмеження розповсюдження множиннорезистент-них ентеробактерм та планування профiлaктичних зaходiв.
Л1тература
1. Антибактериальная терапия. Практическое руководство / Под ред. Л. С. Страчунского, Ю. Б. Белоусова, С. Н. Козлова. - Москв а: Б. и., 2000. - С. 27-39.
2. Белоусова С. Н. Антибактериальная терапия / С. Н. Белоусова, Р. С. Козлов. - М.: Полимаг, 2000. - C. 190-198.
3. Беляев А. В. Клиническое значение р-лактамаз расширенного спектра действия / А. В. Беляев // Клиническая анти-биотикотерапия. - 2003. - № 1. - С. 10-14.
4. Костюченко А. Л. Эмпирическая антимикробная химиопрофилактика и химиотерапия у хирургического больного / А. Л. Костюченко // Анестезиология и реаниматология. - 1999. - № 2. - С. 45-48.
5. Наказ МОЗ УкраУни № 167 вщ 05. 04. 2007 «Про затвердження методичних вказ1вок щодо визначення чутливост1 м1крооргашзм1в до антибактер1альних препарата». - К: МОЗ УкраУни, 2007. - 63 с.
6. Об унификации микробиологических (бактериологических) методов исследования, применяемых в клинико-диагностических лабораториях лечебно-профилактических учреждений: приказ № 535. - [чинний вщ 22.04.1985р.]. -М.: МОЗ СССР, 1985. - 65 с.
7. Поздеев О. К. Энтеробактерии: Руководство для врачей / О. К. Поздеев, Р. В. Федоров. - М.: ГЭОТАР-Медиа, 2007. -720 с.
8. Страчунский Л. С. Антибиотики: клиническая фармакология / Л. С. Страчунский, С. Н. Козлов. - Смоленск : Град, 1994. - C. 208-254.
9. Яковлев С. В. Место фторхинолонов в лечении бактериальных инфекций / С. В. Яковлев // Лечащий врач. - 2008. -№ 2. - С. 59-63.
10. Liu P. Y Antimicrobial resistance to cefotaxime and ertapenem in Enterobacteriaceae: The effects of altering clinical breakpoints / P. Y Liu, Z. Y Shi, K. C. Tung [et al.] // J. Infect. Dev. Ctries. - 2014. - Vol. 8 (3). - P. 289-296.
11. Livermore D. M. p-lactamases in laboratory and clinical resistance / D. M. Livermore // Clin. Microbiol. Rev. - 2005. -Vol. 8. - P. 557-584.
12. Miller G. H. Nature and rate of aminoglycoside resistance mechanisms / G. H. Miller // Clin. Drug Invest. - 1996. - Vol. 12,
Suppl. 1. - P. 1-12.
13. The new beta-lactamases / J. W. Decousser, P. Pfister, X. Xueref [et al.] / Med. Trop. - 1999. - № 59 (3). - P. 259-265.
УДК 576. 61:616
АНТИБЮТИКОРЕЗИСТЕНТНЮТЬ ШТАМ1В ЕНТЕР0БАКТЕР1Й, ВИД1ЛЕНИХ У В1ДД1ЛЕННЯХ Х1РУР-ПЧНОГО ПР0Ф1ЛЮ
Лобанова Ю. I., Крисенко 0. В., Скляр Т. В., Вшшков А. I
Резюме. Об'ектом дослщжень були ¡золяти бактерм родини Enterobacteriaceae вщ пац1ент1в х1рург1чних вщдтень, та особливостi 1х антибютикорезистентносп.
Метою роботи було вивчити бюлопчы властивостi кгмычних штамiв ентеробактерiй, видтених у хiрургiч-них в^теннях та дослщити Iхнi рiвнi та спектри стiйкостi до антибiотикiв .
Одержан висновки та 1х новизна: визначено ентеробактерп, що видiляються з матерiалу вiд пацieнтiв хiрургiчних вщдшень. Визначено спектр чутливост до антибiотикiв цих мiкроорганiзмiв. Встановлено, що серед збудниюв раневих iнфекцiй у вiдцiленях хiрургiчного профiлю виявляють Enterobacteriaceae (30 %), Staphylococcus (25 %), Pseudomonas (15 %) та ¡ним мiкроорганiзми, що не належали до цих таксономiчних груп. Водночас в стуктурi ентеробактерм переважали Escherichia (44,32 %), на долю ¡нших збудникiв припадали 12,5 % (Klebsiella), до 5,67 % (Proteus). Встановлено, що найбтьше чутливими ¡золяти були до карбо-пенемiв (96,6 %), лише серед K. pneumonia 18 % стмких ¡золя^в. По вiдношенню амiноглiкозидiв найбтьша чутливiсть спостерiгалась до амiкацину (85 %). Понад 65 % ¡золя^в ентробакерм були чутливими до норф-локсацину. Визначено, що найбiльший вщсоток стiйких штамiв eнтеробактерiй був виявлений по вщношен-ню до пенщил^в (ампiцилiн та амоксiцилiн) вiд 77,9 до 85,7 %. При цьому до цефалоспор^в стмкими були вщ 50 % до 88,9 %.
Результати дослiджень можуть бути використан для розробки рацiональних схем емтрично! антибюти-котерапiI пацieнтiв ¡з ¡ншими ускладненями раневих поверхонь у в^теннях хiрургiчного профiлю.
Ключов1 слова: ентеробактерп; антибютикотератя; стiйкiсть до антибiотикiв.
УДК 576. 61:616
АНТИБИ0ТИК0РЕЗИСТЕНТН0СТЬ ШТАММ0В ЭНТЕР0БАКТЕРИЙ, ВЫДЕЛЕННЫХ В 0ТДЕЛЕНИ-ЯХ ХИРУРГИЧЕСК0Г0 ПР0ФИЛЯ
Лобанова Ю. И., Крысенко А. В., Скляр Т. В., Винников А. И
Резюме. Объектом исследований были изоляты бактерий семейства Enterobacteriaceae от пациентов хирургических отделений, и особенности их антибиотикорезистентности.
Целью работы было изучить биологические свойства клинических штаммов энтеробактерий, выделенных в хирургических отделениях и исследовать их уровни и спектры устойчивости к антибиотикам.
Полученные выводы и их новизна: изучен спектр энтеробактерий, выделяемых из материала от пациентов хирургических отделений. Определен спектр чувствительности к антибиотикам этих микроорганизмов. Установлено, что среди возбудителей раневых инфекций в отделениях хирургического профиля обнаруживаются Enterobacteriaceae (30 %), Staphylococcus (25 %), Pseudomonas (15 %) и другие микроорганизмы, которые не принадлежали к изучаемых групп. Одновременно в стуктуре ентеробактерий преобладали Escherichia (44,32 %), на долю других возбудителей приходились 12,5 % (Klebsiella), до 5,67 % (Proteus). Установлено, что наиболее чувствительными изоляты были к карбопенемам (96,6 %), и только среди K. pneumonia - 18 % устойчивых изолятов. По отношению к аминогликозидам наибольшая чувствительность наблюдалась к амикацину (85 %). Более 65 % изолятов ентробактерий были чувствительными к норфлок-сацину. Определено, что наибольший процент устойчивых штаммов ентеробактерий был обнаружен по отношению к пенициллинам (ампициллин и амоксициллин) от 77,9 до 85,7 %. При этом к цефалоспоринам устойчивыми были от 50 % до 88,9 %.
Результаты исследований могут быть использованы для разработки рациональных схем эмпирической антибиотикотерапии пациентов с осложнениями раневых поверхностей в отделениях хирургического профиля.
Ключевые слова: энтеробактерии; антибиотикотерапия; устойчивость к антибиотикам.
UDC 576. 61: 616
Antibioticresistance of Enterobacteria Strains, Isolated in Surgical Departments
Lobanova Y. I., Krysenko O. V., Skliar T. V., Vinnikov A. I.
Abstract. The problem of antibioticresistance of the family Enterobacteriaceae bacteria are cignificant for clinical practice, the spreading of them increases with improving of medical technology. The intense selective pressure of antibiotics causes the rapid evolution and spreading of resistant strains of bacteria, that provoke infectional lesions in surgery. In the etiological structure of surgical infections the leading role belong to gramnegative organisms. Under these infections observed difficulties in choosing of appropriate antibiotic therapy,
because for these pathogens multiple complex mechanisms of resistance and forming of polyresistance is typical process under antibiotictherapy. The problem is complicated by the fact, that in practice is not always possible to detect resistance in vitro, that lead to mistakes in recommendations of effective mode of therapy choose.
The aim of the study was to investigate the level and spectrum of antibioticresistance of family Enterobacteriaceae representatives.
Object and methods. The object of the study were isolates of enterobacteria, received from surgeries departments patients. Material for the study was collected from the wound surface, in cause of postoperative lesions. Isolation and identification of microorganisms and their sensitivity to antibiotics were studied. A total 492 samples of pathological material from suspected lesions caused by bacteria, that received from surgical departments, were studied. The antibioticresistance was studied by the method of disks.
The obtained results and their novelty. From total 492 samples of pathological material 297 (70.5 %) bacterial strains were isolated. These strains were identified as representatives of family Enterobacteriaceae (30 %), genus Staphylococcus (25 %), Pseudomonas (15 %) and others. Predominance of enterobacteria among others was shown. The most frequently isolated were the stains of Escherichia coli (44,32 %), less frequently - Klebsiella pneumonia (12,5 %), Morganella morganii (10,23 %), Proteus mirabilis (5,67 % ), the share of other pathogens - 13.64 %.
The highest level of resistance among all isolates was fixed to p-lactame antibiotics (ampicillin and amoxicillin): from 77.9 % to 85.7 % of isolates were resistant. Resistant to cephalosporins were 50 % of E. coli and 88,9 % of E. cloacae.
The most effective antibiotic was meropenem, resistant to it was only 18 % isolates of K. pneumoniae.
It was determined, that the most effective among the aminoglycosides was amikacin - (55 % of K. pneumoniae, 100 % of E. coli and P. mirabilis isolates were sensitive to it. Tobramycin was less active in relation to E. cloacae -57,1%, K. pneumoniae - 44,4 % resistant strains, but 100 % of P. mirabilis strains, 70 % of E. coli and 57.1 % of M. morganii isolates were sensitive. Among experimental strains were susceptible to gentamicin 55 % isolates of K. pneumoniae and 100 % of isolates P. mirabilis. But among M. morganii strains 43 % were resistant.
Isolated strains of enterobacteria revealed significant variability of resistance level to fluoroquinolones. 45 % of K. pneumoniae and 71 % of M. morganii strains were resistant to ciprofloxacin, but among the studied P. mirabilis strains 100 % of isolates were susceptible.
Prospects for further research is to establish the mechanisms of antibioticresistance of enterobacteria clinical isolates, including identifying strains, that produce beta-lactamases with extended spectrum (ESBL), because these bacteria are characterized by the ability to product of this type of beta-lactamases. The relevance and practical importance of such researeh is significant, because known, that ESBL provide resistance to cephalosporins of different generations, that are the drugs of choice in the treatment of surgical lesions.
Received data can be recommended for clinicians to compile forms of empirical antibiotic therapy in surgical departments of healthcare facilities; for epidemiologists - to develop measures for limit the spreading of multidrugresistant strains of enterobacteria and planning preventive measures.
Keywords: enterobacteria, antibiotictherapy, resistance to antibiotics.
Рецензент - проф. Лобань Г. А.
Стаття надшшла 10. 09. 2014 р.
