Чутливість до антибіотиків грамнегативних бактерій - збудників ускладнень ранових поверхонь Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

© Леонтьева А. В., Воронкова О. С., ВЫшков А. I. УДК 579.61: 616-078

Леонтьева А. В., Воронкова О. С., Вiннiков А. I.

ЧУТЛИВЮТЬ ДО АНТИБ1ОТИК1В ГРАМНЕГАТИВНИХ БАКТЕР1Й -

ЗБУДНИК1В УСКЛАДНЕНЬ РАНОВИХ ПОВЕРХОНЬ

Днiпропетровський нацiональний ушверситет iм. Олеся Гончара (м. Днiпропетровськ)

[email protected]

Робота виконана у рамках держбюджетно! теми №1-294-15 «Структурно-функц1ональн1 особливос-т1 природних м1кроб1оценоз1в та мехаызми бюло-г1чно1 дИ антим1кробних препарат1в».

Вступ. Упродовж останн1х рок1в спостер1гаеть-ся зростання захворюваност1, спричинено! умов-но-патогенною флорою, що пояснюеться багатьма факторами, найголовншими серед яких е змши 1мунного статусу макроорган1зму внаслщок дИ р1з-них екзо- та ендогенних фактор1в [3,4,5]. Отже, частка умовно-патогенних м1кроорган1зм1в у пор1в-нянн1 з патогенними у виникненн1 патологи людини дедал1 зростае. Здеб1льшого це пов'язано з тим, що розроблен та активно застосовуються заходи профтактики проти в1домих патоген1в. Деяк1 з па-тоген1в взагал1 вважаються винищеними. До того ж б1льш1сть ютинно патогенних м1кроорган1зм1в не здатн1 виживати тривалий час у довюлл1: вони не витримують прямого сонячного св1тла, нестабть-но! температури та рН, вологост1 [8]. Натом1сть умовно-патогены м1кроорган1зми здатн1 не лише виживати у несприятливих умовах довюлля, але й розмножуватися. Кр1м того, бтьшють умовно-патогенних м1кроорган1зм1в набула I продовжуе на-бувати р1зних фактор1в патогенност1. Вони мають велику юлькють фактор1в адгезИ, що дозволяе !м г1дно конкурувати з сапроф1тами - представника-ми м1крофлори хазя!на, значну юлькють фермен-т1в, що порушують ц1л1сн1сть кл1тин макроорган1зма (г1алурон1даза, гемол1зини) тощо [12,13].

Значну проблему у медицин! сьогодн становить резистентн1сть м1кроорган1зм1в до антиб1отик1в, у тому числ1 й умовно-патогенних бактер1й, серед яких лщируюче положення займають ентеробакте-рм [1,2,3].

Метою роботи було визначити частоту вияв-лення та стмюсть до антиб1отик1в умовно-патоген-них ентеробактерм та псевдомонад, що виклика-ють ускладнення ранових поверхонь.

Об'ект I методи дослщжень. Об'ектом досл1-дження була частота виявлення 1золят1в ентеробак-тер1й та псевдомонад в1д пац1ент1в х1рург1чних в1дд1-лень р1зного профтю КЗ «Обласна дитяча кл1н1чна лкарня» ДОР. Матер1алом для досл1дження було вщокремлюване з ранових поверхонь в раз1 виник-нення п1сляоперац1йних ускладнень. Було проведено видтення та щентиф1кац1ю м1кроорган1зм1в, а також вивчення !х чутливост1 до антиб1отик1в.

Всього було досл1джено 79 зразк1в бюлопчно-го матер1алу, як1 було отримано з в1дд1лень гн1йно1, оп1ково1 та ендо-вщео х1рургИ.

Заб1р матер1алу здмснювали стерильним ват-ним тампоном та пом1щали до проб1рки з1 стерильним 1зотон1чним розчином ЫаО! (масова частка 0,5%) у юлькост 0,5 мл у кожнм проб1рц1. Тампони вносили таким чином, щоб юнець тампона знахо-дився вище р1вня розчину I не торкався його. Без-посередньо перед взяттям матер1алу тампон зво-ложували цим розчином, нахиливши проб1рку [6]. Вид1лення та щентифкацю 1золят1в ентеробактер1й та псевдомонад проводили вщповщно до рекомен-дац1й Наказу № 535 «Об унификации микробиологических (бактериологических) методов исследования, применяемых в клинико-диагностических лабораториях лечебно-профилактических учреждений» [9].

Визначення чутливост1 видтених 1золят1в енте-робактер1й та псевдомонад до антибютиюв проводили в1дпов1дно до наказу Мшютерства Охорони здоров'я Укра!ни, наказ № 167 в1д 05.04.2007 року «Про затвердження методичних вказ1вок щодо визначення чутливост1 м1кроорган1зм1в до анти-бактер1альних препарат1в» [14]. Для визначення резистентност1 використовували середвище Мюл-лера-Х1нтона (HiMedia, !нд1я). Поживне середови-ще для визначення чутливост1 готували 1з сухого середовища промислового виробництва вщповщно до шструкци виробника. !нтерпретац1ю резуль-тат1в проводили у вщповщност1 до рекомендац1й ЫООЬ [7]. Проводили визначення резистентност1 до таких груп антибютиюв: бета-лактами - карб1-н1цил1н, амп1цил1н; цефалоспорини - цефтазид1м, цефеп1м; карбопенеми - меропенем; ам1ногл1коз1-ди - гентам1цин; фторх1нолони - офлоксацин, ци-профлоксацин, норфлоксацин, гат1флоксацин.

Результати досл1дження та Ух обговорення. Збудниками пюляоперацмних ускладнень ранових поверхонь виступають р1зн1 м1кроорган1зми, циркулювання яких завжди мае м1сце у лкувально-проф1лактичних закладах, а також т1 м1кроорган1з-ми, що е представниками флори самого патента. При цьому спектр м1кроорган1зм1в у кожному окре-мому стац1онар1 р1зних л1кувальних заклад1в вар1юе залежно в1д профтю стацюнару, певних циркулю-ючих внутршньолкарняних штам1в та !х власти-востей.

100 90 80 70 60 50 40 30 20 10 0

Н Гншна xipypria Н OniKOBH xipypria Н Ендо-вщео xipypria

71,4

40

51,3 il

12,8 13,3

,7 7,7 ^¡l13

0 О,

I

23

13ц3

xg>

А®4

лР

¿Р

«f

О

iS4

л»

oS>S

Рис. 1. Частота виявлення збуднимв уражень ранових поверхонь по хiрургiчних вiддiленнях.

З 79 дослiджених зразюв бiологiчного матер^ алу, якi було отримано з в^тень гнiйноI xipyprii, опково1 та eндо-вiдeо xipyprii у 61 (77,2%) зразку було видтено мiкpооpгaнiзми, що викликали н фекцмне ураження раново1 повepxнi. При вивчен-Hi спектру мiкpооpгaнiзмiв - збудниюв ускладнень ранових поверхонь - було встановлено, що вони були представлен наступними родами: Proteus, Enterobacter, Klebsiella, Pseudomonas та шшими бaктepiями, що не належать до грамнегативних (стафтококи, стрептококи та ентерококи) (рис. 1). Загалом ентеробактери було виявлено у 23 зразках (37,7%) мaтepiaлy, а псевдомонади у 22 зразках (36,1%) бюлопчного мaтepiaлy.

З представлених

перелку не було виявлено Enterobacter та Citrobacter. Найбтьш часто ускладнен-

ня тут викликали бактери роду Pseudomonas (51,3%) та mini збудники (25,6%), значно меншим було пред-ставництво Klebsiella (12,8%) та Proteus та E. coli (по 5,1%).

У вешены опково! xi-рургiI визначено як наймен-шу кiлькiсть ускладнень, так

i найменший спектр вияв-

лених мiкроорганiзмiв: так,

з вивчаемих груп мiкроор-ганiзмiв (ентеробактерiI та псевдомонади) виявлеш лише представники родiв Proteus та Enterobacter, на долю яких припадало по 14,3%, вс mmi випадки ураження в цьому вщди леннi (71,4%) припадали на Ыших збудникiв (стаф^ лококи та стрептококи).

Для вЫх видiлениx та щентифкованих як представники ентеробактерм або псевдомонад iзолятiв було проведено антибютикограму (рис. 2 i 3).

З представлених даних очевидно, що бть-шнсть з видiлениx iзолятiв мали значний рiвень стiйкостi до антибютиюв. Так, найбiльший рiвень стмкост серед усix iзолятiв зафiксовано до амт-цилiну: серед Proteus, Klebsiella, Citrobacter, E coli та Pseudomonas не виявлено жодного чутливого iзоляту, з iзолятiв Enterobacter 42,9% були стмки-ми. З пенщил^в проти псевдомонад ефективним

даних можна заключи-ти, що найбтьш широкий спектр збудниюв було виявлено у в^^ ленн ендо-вщео xiрур-rii, що знов-таки вiрогiд-но може бути пояснено особливостями бютопу. Водночас, слщ вщм^ тити переважання ми кроорганiзмiв з родини Enterobacteriaceae над вЫма iншими, так, найбтьш часто виявляли Enterobacter (33,3%), дещо рiдше - Proteus (20%) та Klebsiella (13,3%), Citrobacter та E. coli (по 6,7%), 13,3% припадало на долю Pseudomonas та 6,7% -на долю шших збудниюв.

Визначено, що у вщдшенш гншно! х^ рурги з попереднього

□ KapöiHiurniH щампщилЫ □ цефтазид1м ■ цефетм ■ меропенем ■ гентамщин

100 90 80 70 60 50 40 30 20 10 0

S R I

Proteus Enterobacter

S R I S

Klebsiella Citrobacter

I S

E. coli

R I S

Pseudomonas

Рис. 2. Розподш видшених iзолятiв за рiвнем чутливостi до антибiотикiв з груп пенщилЫв, цефалоспоринiв, карбапенемiв та макролщв.

S

R

100 90 80 70

2 60 ^

¡ 50

ю

н 40 i

га

30 20 10 0

R I S Proteus

виявився лише карбЫи цилш (87,5% чутливих iзолятiв).

Найкращим препаратом виявився меро-пенем: стмкють вiдмiче-но лише серед iзолятiв псевдомонад (12,5% стiйких). Активним також був гентамщин (бiльше 58% чутливих iзолятiв). Низьку чутливiсть вид^ лен мiкроорганiзми показали до ампщилшу та цефепiму: доля стiйких iзолятiв перевищувала 42%.

У рiзних до^джен-нях, що проведенi про-тягом останых 10 рокiв, було встановлено зрос-тання рiвня стiйкостi до ампщилшу серед кл^ нiчних iзолятiв ентеро-бактерiй. Так для штамiв

цих бактерiй кiлькiсть резистентних до ампщилшу складала 88,8%, при цьому шин штами були помiр-но стмкими до препарату i зовЫм мала доля припадала на чутливi iзоляти. Отриманi данi можна порiв-нювати з такими в США та бтьшост бвропейських кра'ш [5,11].

Близько половини всiх до^джених iзолятiв ви-явилися стiйкими до цефалоспорину - цефетму. Слiд вщзначити, що вiдмiчаeться також резистент-нють до цефалоспоринiв I-III та частково IV поколшь ентеробактерiй, неферментуючих бактерм родiв Acinetobacter та Pseudomonas, а також Serratia, Morganella, Providencia [9,10,16,17], як також мо-жуть з рiзним ступенем вiрогiдностi виявлятися як збудники пюляоперацмних ускладнень.

Визначено, що найвищий рiвень стiйкостi до гентамщину (амiноглiкозид) мав мiсце у iзолятiв E. coli (66,7%), Enterobacter та Proteus (по 57,1%), серед шших розглянутих iзолятiв третина або менше були стiйкими.

Фторхiнолони також займають одне з провiдних мiсць у терапи раневих iнфекцiй, особливо тих, що спричинен грамнегативними мiкроорганiзмами. Вище ми вже вiдмiчали, що доля представниюв родини Enterobacteriaceae у викликанн раневих iнфекцiй у пацieнтiв лкарняних стацiонарiв доволi висока (майже третина випадюв), i проти них саме фторхшолони е одними з найбтьш дieвих агентiв [12].

В нашому дослiдженнi встановлено значний р^ вень чутливост видiлених iзолятiв до препара^в цiеI групи. Дещо бiльшою була стмюсть до офлок-сацину (вщ 14,3 до 42,9%), нiж до ципрофлоксаци-ну (вiд 0 до 25%). До норфлоксацину та га^флок-сацину стмких iзолятiв майже не виявлено (лише серед псевдомонад було 25% стмких iзолятiв), що робить ц препарати найбiльш придатними для терапи ускладнень ранових поверхонь.

□ офлоксацин □ ципрофлоксацини норфлоксацин■ га^флоксацин

Enterobacter

R I S Klebsiella

R I

Citrobacter

I S E. coli

R I S Pseudomonas

Рис. 3. Розподш видшених iзолятiв за piBHeM чутливостi до антибактерiальних npenapaTiB з групи фторхшолошв.

Загалом слiд вiдмiтити, що для бтышост до-слщжених штамiв була характерна чутливюты практично до Bcix застосованих препаратiв i практично вщсуты штами з помiрним рiвнем чутливостi. Крiм того, жоден з до^джених штамiв не був множин-норезистентним, що е добрим прогностичним маркером.

Висновки

1. З патолопчного матерiалу з хiрургiчних вщ-дтены у 77,2% випадкiв було видтено мiкроор-ганiзми. Грамнегативнi бактерiI було виявлено у 23 зразках (37,7%) матерiалу, а псевдомонади у 22 зразках (36,1%) бюлопчного матерiалу.

2. Встановлено, що у вщдтены ендо-вщео х^ рургiI ураження переважно викликали представ-ники роду Enterobacter (33,3%); у вешены гнiйноI хiрургiI ускладнення найбтьш часто викликали бак-терм роду Pseudomonas (51,3%); у вешены опко-во! хiрургiI грамнегативнi мiкроорганiзми не були домiнуючими збудниками родiв.

3. Найбiлыший рiвены стiйкостi серед уЫх iзо-лятiв зафiксовано до ампщилшу: стмю понад 60%. Найкращим препаратом виявився меропенем: стмкюты вiдмiчено лише серед iзолятiв псевдомонад (12,5% стмких). Активним також був гентам^ цин (бiлыше 58% чутливих iзолятiв).

Перспективи подальших дослiджень

Досягти абсолютно! стерилыност в умовах х^ рургiчних стацiонарiв неможливо, однак, знаючи спектр циркулюючих штамiв та !х чутливiсты до ан-тибiотикiв можна знизити ризик ураження пацiентiв або досягти максимального ефекту при необхщ-ност терапiI уражены, тому подалыхн моыторинго-вi дослiдження можуты стати у нагодi для розроб-ки схем профтактики поширення мiкроорганiзмiв та рацюналыно! антибiотикотерапiI, обумовлених ними уражены.

R

Л^ература

1. Андреева И.В. Заблуждения об антибиотиках как причина нерационального применения антимикробных препаратов в кли-

нической практике / И.В. Андреева, О.У. Стецюк // Клиническая фармакология и терапия. - 2008. - № 17 (2). - С. 11-15.

2. Антибактериальная терапия. Практическое руководство / под редакцией Л.С. Страчунского, Ю.Б. Белоусова, С.Н. Козло-

ва. - Москва: Б.и., 2000. - С. 27-39.

3. Белобородова Н.В. О микрофлоре хозяина и ее участии в ответе на инфекции / Н.В. Белобородова // Антибиотики и хими-

отерапия. - 1998. - №9. - С. 44-48.

4. Белоусова С.Н. Антибактериальная терапия / С.Н. Белоусова, Р.С. Козлов. - М.: Полимаг, 2000. - C. 190-198.

5. Березняков И.Г. Резистентность к антибиотикам: причины, механизмы, пути преодоления / И.Г. Березняков // Клин. анти-

биотикотер. - 2001. - № 4. - С. 18-22.

6. Воропаева Е.А. Микробиологические и иммунологические характеристики дисбиотических нарушений биотопов слизистых

оболочек респираторного и урогенитального трактов / Е.А. Воропаева, С.С. Афанасьев, В.А. Алешкин // Вестник Российской АМН. - 2006. - № 1. - С. 3-5.

7. Климнюк С.1. Практична мкробюлопя / С.1. Климнюк, 1.О. Ситник, М.С. Творко, В.П. Широбоков // - Тернопшь: Укрмедкнига,

2004. - 440 с.

8. Коротяев А.И. Медицинская микробиология, иммунология и вирусология / А.И. Коротяев, С.А. Бабичев // - СПб.: Специ-

альная литература, 1998. - 592 с.

9. Костюченко А.Л. Эмпирическая антимикробная химиопрофилактика и химиотерапия у хирургического больного / А.Л. Ко-

стюченко // Анестезиология и реаниматология. - 1999. - № 2. - С. 45-48.

10. Медицинская микробиология, вирусология и иммунология / под ред. А.А. Воробьева. - М.: Мединформагентство, 2004. -691 с.

11. Молекулярные основы действия антибиотиков / под ред. Г.Ф. Гаузе. - М: Медицина, 1975. - C. 654-670.

12. Навашин С.М. Рациональная антибиотикотерапия / С.М. Навашин, И.П. Фомина. - М: Медицина, 1992. - C. 97-123.

13. Навашин С.М. Фармакокинетические показатели антибиотиков и их значение при разработке схем антибактериальной терапии, прогнозе эффективности / С.М. Навашин, П.С. Навашин // Антибиотики и химиотерапия. - 1993. - № 10-11. -С. 26-34.

14. Наказ МОЗ УкраУни № 167 вщ 05.04.2007 «Про затвердження методичних вказiвок щодо визначення чутливост мiкроорганiзмiв до антибактерiальниx препара^в». - К: МОЗ УкраУни, 2007. - 63 с.

15. Об унификации микробиологических (бактериологических) методов исследования, применяемых в клинико-диагностических лабораториях лечебно-профилактических учреждений: приказ № 535. - [чинний вщ 22.04.1985 р.]. - М.: МОЗ СССР, 1985. - 65 с.

16. Страчунский Л.С. Антибиотики: клиническая фармакология / Л.С. Страчунский, С.Н. Козлов. - Смоленск: Град, 1994. -C. 208-254.

17. Watanabe N.A. Newer antipseudomonal cephalosporines / N.A. Watanabe // J. Chemother. - 1996. - Vol. 8, Suppl. 2. - P. 48-56.

УДК 579.61: 616-078

ЧУТЛИВЮТЬ ДО АНТИБ1ОТИК1В ГРАМНЕГАТИВНИХ БАКТЕР1Й - ЗБУДНИК1В УСКЛАДНЕНЬ РАНО-ВИХ ПОВЕРХОНЬ

Леонтьева А. В., Воронкова О. С., Вшшков А. I.

Резюме. Циркулювання у л^вальних закладах рiзних умовно-патогенних ммкрооргаызмнв зумовлюе певний вщсоток пюляоперацмних уражень ранових поверхонь, що потребуе пошуку шляхiв виршення про-блеми. Для розробки заходiв профтактики та л^вання слщ здмснювати монiторинговi доотдження. Метою роботи було визначити частоту виявлення та стмкють до антибютиюв умовно-патогенних ентеробактерм та псевдомонад, що викликають ускладнення ранових поверхонь. Для виршення питання було використа-но бактерюскотчы та бактерюлопчы методи, диск-дифузмний метод. Встановлено, що переважаючими збудниками уражень ранових поверхонь грамнегативн бактери були у вщдтеннях ендо-вщео хiрургiI (енте-робактерп становлять понад 70%) та гнмно! хiрургiI (псевдомонади - понад 50%). Високу стмкють до анти-бютиюв визначено проти p-лактамiв: стмю понад 60% iзолятiв. Найбтьш ефективним був меропенем (87,5% iзолятiв чутлив^.

Ключовi слова: ентеробактери, псевдомонади, антибютикорезистентнють, рановi поверхнг

УДК 579.61: 616-078

ЧУВСТВИТЕЛЬНОСТЬ К АНТИБИОТИКАМ ГРАМОТРИЦАТЕЛЬНЫХ БАКТЕРИЙ - ВОЗБУДИТЕЛЕЙ ОСЛОЖНЕНИЙ РАНОВЫХ ПОВЕРХНОСТЕЙ

Леонтьева А. В., Воронкова О. С., Винников А. И.

Резюме. Циркулирование в лечебных учреждениях различных условно-патогенных микроорганизмов порождает определенный процент послеоперационных осложнений рановых поверхностей, что требует поиска путей решения проблемы. Для разработки мер профилактики и лечения следует осуществлять мониторинговые исследования. Целью работы было определить частоту выявления и устойчивость к антибиотикам условно-патогенных энтеробактерий и псевдомонад, вызывающих осложнения рановых поверхностей. Для решения вопроса были использованы бактериоскопические и бактериологические методы, диск-диффузионный метод. Установлено, что преобладающими возбудителями осложнений рановых поверхностей были грамотрицательные бактерии в отделениях эндо-видео хирургии (энтеробактерии составляют более 70%) и гнойной хирургии (псевдомонады - более 50%). Высокая устойчивость к антибиотикам опре-

делена против р-лактамов: устойчивы более 60% изолятов. Наиболее эффективным был меропенем (87,5% изолятов чувствительны).

Ключевые слова: энтеробактерии, псевдомонады, антибиотикорезистентность, рановые поверхности.

UDC 579.61: 616-078

SENSITIVITY TO ANTIBIOTICS OF GRAM-NEGATIVE BACTERIA CAUSED THE LESIONS OF WOUND SURFACES

Leontieva A. V., Voronkova O. S., Vinnikov A. I.

Abstract. In recent years, an increase of incidence of lesions caused by the pathogenic microflora was fixed. This can be explained by many factors, the most important among which are changes in immune status of macroor-ganism as a result of various exogenous and endogenous factors that most often occurs among hospital patients. Opportunistic microorganisms are able not only to survive in adverse environmental conditions, but also multiply there. Moreover, majority of opportunistic pathogens has been and continues to take different pathogenicity factors. They have a large number of factors of adhesion, allowing them to compete with saprophytes - representatives of host microflora, a large number of enzymes that destruct host cells (hyaluronidase, haemolysin) etc. A special feature of these microorganisms are also their comparatively high resistance to antimicrobials, including antibiotics. The circulation of various opportunistic microorganisms in hospitals caused a certain percentage of postoperative lesions of wound surfaces, that requires finding the solutions of problem. For the development of prophylaxis and treatment actions the monitoring studies should be carried out.

The aim of research was to determine the frequency of isolation of antibioticresistant strains of opportunistic enterobacteria and pseudomonas causing the lesions of wound surfaces.

For realization of research were used bacterioscopic and bacteriological methods, disk-diffusion method.

In study of the spectrum of pathogens caused the lesions of wound surfaces was found Gram-negative bacteria of genus Proteus, Enterobacter, Klebsiella, Pseudomonas, and Gram-positive bacteria - Staphylococcus, Streptococcus and Enterococcus. The most frequent lesions of wound surfaces there were in the department of purulent surgery and were virtually no in a burn department. It was established that the predominant pathogens of lesions of wound surfaces were gram-negative bacteria in the department of endo-video surgery (enterobacteria up 70%) and in purulent surgery (pseudomonas - more than 50%).

High resistance to antibiotics was determined to p-lactams: more than 60% of isolates were resistant. Among isolates of Proteus, Klebsiella, Citrobacter, Ecoli and Pseudomonas were not revealed any sensitive isolates, from isolates of Enterobacter 42,9% were resistant. The highest level of resistant recorded for ampicillin. More than a half of all the studied isolates were resistant to cefepime. The most effective was meropenem (87.5% of isolates were sensitive). Resistance took place only among pseudomonas isolates (12.5% resistant). Activity of gentami-cin was not high: resistance to it confirmed among isolates of E. coli (66,7%), Enterobacter and Proteus (for both 57.1%). Resistant to ofloxacin were from 14.3 to 42.9% of isolates, to ciprofloxacin - from 0 to 25%. To gatifloxacin and norfloxacin resistant isolates were found only among pseudomonas - 25%. In general, it should be noted that most studied strains characterized by sensitivity to majority of applied drugs. Among the isolated strains of Gramnegative bacteria there were no multidrugresistant that was a good prognostic marker.

Absolute sterility in a surgical hospital can not achieve. However, knowing the range of circulating strains and their sensitivity to antibiotics can reduce the risk of development of the postoperative lesions of patients or to achieve maximum effect of their treatment. So further monitoring studies may be useful for developing of schemes that prevent the spread of microorganisms and optimized the rational antibiotic therapy of lesions caused by antibioticresistant bacteria.

Keywords: enterobacteria, pseudomonas, antibioticresistance, wound surface.

Рецензент - проф. Лобань Г. А.

Стаття надшшла 16.03.2016 року