CC BY
86
DOI 10.29254/2077-4214-2017-4-3-141-277-281 УДК: 579.61+616.618.16-022.181-092 Ткаченко М. А., Скляр Т. В.
ОСОБЛИВОСТ1 ЧУТЛИВОСТ1 ДО АНТИМ1КОТИК1В 1ЗОЛЯТ1В CANDIDA,
ЩО ВИД1ЛЕН1 В1Д Ж1НОК З УРАЖЕННЯМИ СТАТЕВИХ ШЛЯХ1В
Днтровський нацiональний унiверситет iMeHi Олеся Гончара (м. Днiпро)
t.marina [email protected]
До^дження виконан у рамках реалiзацiI за-вдань держбюджетно! теми № 1-294-15 «Структур но-функцюнальн властивостi природних MiKpo-6i0^H03iB та механiзми бioлoгiчнoI дiI мiкpoбних пpепаpатiв».
Вступ. Вульвoвагiнальний кандiдoз займае одне з перших мiсць у стpуктуpi iнфекцiйнo-запальних за-хворювань жЫочих статевих opганiв. Вважаеться, що серед шфекцм нижнього вiдцiлу статево! систе-ми до 50% випадкiв уражень спричинено кандидами [1,8]. Кандидози вщносяться до опортунютичних м^ кoзiв, тобто вони викликаються умовно-патогенни-ми грибами [19]. За сучасними уявленнями вказане захворювання не вщноситься до захворювань, що передаються статевим шляхом, але тим не менш пiк захворюваност припадае на початок статевого життя i роки найбiльшoI статево! активной жiнoк. При цьому виникнення даного захворювання не залежить вщ юлькост статевих паpтнеpiв i частоти статевих контак^в [14,15].
За статистикою, приблизно у 75% жшок хоча б один раз у житп був етзод вульвoвагiнальнoгo кан-дидозу, а у 40-45% - два етзоди i бiльше. За oстаннi роки вщзначаеться тенденцiя до збiльшення юль-кoстi pецидивiв цього захворювання, у зв'язку з чим не втрачае актуальност аналiз причин, розробка метoдiв дiагнoстики i пошук ефтивних схем терапи вагiнальнoгo кандидозу [3].
З огляду на це, метою роботи було вивчити ви-довий спектр грибюв роду Candida, що видтеы зi статевих шляхiв жiнoк зi скаргами, та вивчити !х чут-ливiсть до антимiкoтикiв.
Об'ект i методи дослiджень. Дoслiдження були викoнанi на базi центpалiзoванoI бактерюлопч-но! лабopатopiI м. Кременчук при КЗ «Кременчуцька мiська лiкаpня № 1». До лаборатори спрямовували бioлoгiчний матеpiал вiд жiнoк (вiдoкpемлюване сли-зово! оболонки пiхви) з ураженнями статевих шляхiв, етioлoгiю яких треба було встановити. Доогмдження матеpiалу включало мiкpoскoпiчне вивчення та висiв мiкpoopганiзмiв на поживы середовища з метою щентифкацп за результатами фiзioлoгo-бioхiмiчних тестiв. Для вЫх видiлених iзoлятiв гpибкiв проводили визначення чутливост до антимкотичних препа-pатiв [2,16]. Фарбування мiкpoскoпiчних пpепаpатiв проводили за методом Романовського-Пмзи. При виявленнi округлих i овальних poжевo-фioлетoвих клiтин здатних до брунькування з характерним роз-ташуванням дpiжжoвих клiтин скупченнями у виглядi купок вздовж псевдoмiцелiя в мюцях його зчлену-вання грибки вважали пщозртими на належнiсть до
роду Candida [9,13]. На нативних препаратах без за-барвлення визначали наявнють псевдомiцелiя, хла-мiдо- та бластоспор. За умов виявлення цих об'екпв робили примаку про iнфекцiйний процес. У разi вщ-сутностi вказаних ознак ставили попередне заклю-чення про кандидоносмство.
Для пiдтвердження результа^в мiкроскопiI ви-дiляли чисту культуру для подальшо! iдентифiкацiI. Диференцiацiю на види проводили iз застосуванням середовища ChromID Candida (ЫоМйг1еих, Франтя), на якому колонiI C. albicans - зелеы, C. tropicalis - син з металевим блиском, C. krusei - рожев^ iнодi невираженого вщтшку, iншi види (Candida spp.) - вiд бiлого до рожево-лтового. Такого ж кольору, як i C. tropicalis, будуть колонiI C. lusitaniae та C. kefyr. Колони С. Kruzei един не будуть забарвлюватися [17].
Чутливють видтених iзолятiв визначали за до-помогою диск-дифузiйного методу з використан-ням стандартних дисюв промислового виробництва (HiMedia, lндiя). На поверхню середовища наносили 0,5 мл суспензи клiтин з чисто! культури i розтирали шпателем. Диски iз препаратами розкладали на поверхню середовища одразу пюля виЫву доогмджу-ваного iзоляту [16]. На одну чашку умщували по 6 дисюв до антимiкотикiв: амфотерицину В, кетоко-назолу, iтраконазолу, клотримазолу, флуконазолу та нютатину. Чутливiсть або резистентнють iзоляту встановлювали вiдповiдно до таблиц зон затрим-ки росту для стандартних дисюв з антимкотиками [2,16].
Результати дослiдження та Ух обговорення.
За результатами мiкроскопiчного аналiзу 49 зразкiв бiологiчного матерiалу вщ жiнок було встановлено наявнiсть дрiжджоподiбних грибкiв роду Candida у 36 зразках матерiалу, що склало 73,5%. Слщ вщм^ тити, що представники роду Candida були не едини-ми, що траплялися у препарата найбтыш часто на мазках були змшаы культури. Лише для 5 (13,9%) зразюв було визначено монокультуру Candida.
Мiкроскопiчний аналiз дозволив встановити юльюсть випадкiв iнфекцiйного процесу та канди-доносiйства (рис. 1). Отже, частота виявлення кан-дидоносiйства 27 випадюв (75%) значно перевищу-вала частоту виявлення активно! Ыфекци 9 випадюв (25%). Такий розподiл вiрогiдно формуеться з-за того, що кандидозна Ыфек^я навiть при нелiкуваннi часто проткае безсимптомно i жiнки не звертають-ся по медичну допомогу, запускаючи процес, який виявляеться «випадково» при профiлактичному об-стеженнi. Так, з лабораторних запиЫв виявлено, що з 49 оЫб, якi проходили обстеження, 42 (85,7%) були
Рис. 1. Частота виявлення активноГ iнфекцГГ та кандидоносiйства.
спрямованi на профогляд за професiйною ознакою. З них у 30 (71,4%) було виявлено кандиди. Активну Ыфекцю було визначено у 8 о^б (26,7%), а у Ыших 22 (73,3%) - кандидоносмство. Кандидоносмство також е формою захворювання, що часто свщчить про порушення функцiонування iмунiтету, а отже по-требуе лiкування.
1дентифкацю iзолятiв кандид виконували на се-редовищi ChromID (рис. 2).
Отже, серед збудниюв кандидозу найбiльш часто виявляли C. albicans - 10 випадюв (27,8%), C. tropicalis - 8 випадюв (22,2%), C. kruseiта C. glabrata - по 7 випадюв (19,4%) та Candida spp. - 4 випадки (11,1%).
Культуральний метод е «золотим стандартом» i мае визначальне значення у постанови дiагнозу вульвовапнальний кандидоз [4,5]. Це дослщження дае можливють визначити еттопю захворювання, видову приналежнють, юльюсть збудника, а також обрати оптимальну схему терапп, яка фунтуеться на знаннях про особливост природноТ та набутоТ чут-ливостi кандид до антифунгальних препара^в [7].
Використання протигрибкових препара^в е обов'язковим етапом л^вання вульвовагiнального
Рис. 3. Чутливiсть видшених iзолятiв до антимiкотикiв (* - C. krusei природно стiйка).
Рис. 2. Видовий спектр кандид, видшених вщ жiнок з кандилозом та кандидоносГГв.
кандидозу. За умов вдалого призначення препара-тiв вдаеться видалити дрiжджi з вагiнального бюто-пу. Однак, при недотриманн курсу л^вання або при невдалому призначеннi препарата формуеться но-сiйство, позбутися якого значно бтьш складно, нiж активноТ iнфекцiТ. Оптимальний спосiб застосуван-ня - мюцевий, але успiх терапп буде гарантованим лише у разi визначення чутливост видiленоТ культу-ри до доступних протигрибкових препара^в [19].
Для дослщжень використовували амфотерицин В - це препарат, який переважно використовують при важких системних ураженнях грибками i переважно у парентеральна форм^ нiстатин - старий препарат, до якого у багатьох грибюв е стмюсть. Крiм того, вiдомi випадки подразнення слизовоТ при використанн цього антимiкотика. Однак, слщ вщ-мiтити, що iншi препарати належать до спорщнених хiмiчних сполук i до них часто е групова стмюсть, а тодi нютатин стае единою альтернативою [11]; флу-коназол та кетоконазол, iтраконазол та клотрима-зол, який здебiльшого використовують при грибко-вих ураженнях шюри [12].
Дослiдження чутливостi до вказаних препара^в дозволило встановити, що бтьшють iзолятiв були чутливими до Bcix застосованих препаратiв (рис. 3). Виняток ста-новила C. krusei, що мае природну стмюсть до флуконазолу.
З представлених даних оче-видним е те, що вщсоток чутливих iзолятiв за винятком нiстатину до-волi великий (перевищуе 70%), i що е доброю ознакою для л^ван-ня вульвовагiнального кандидозу. Виключення становить единий препарат - нютатин, доля чутливих грибюв до якого не досягае 63%. Найбтьше стмких iзолятiв до нього було серед C. glabrata -57,1%, менше серед C. tropicalis - 37,5%. Найбтьш чутливими вс iзоляти виявилися до амфоте-рицину В - понад 87,5%, але цей антимкотик не використовують у пнекологп. На другому мюц був
клотримазол, до якого чутливими були бтьше 75% iзoлятiв, який, як зазначалося вище, переважно ви-користовують для терапи уражень шкipи. Тому для л^вання рекомендували iтpакoназoл та кетоко-назол, чутливими до яких були понад 71% iзoлятiв. Препарат флуконазол показав дещо меншу ефек-тивнiсть, однак, для бiльшoстi випадюв його засто-сування також лишалося можливим.
Сьoгoднi спoстеpiгаеться тенденцiя до поширен-ня кандидозу, а тому особливо! уваги потребуе проблема його ефективного лкування. З огляду на по-ширення стiйкoстi до л^вальних пpепаpатiв серед кандид лкування кандидозу стае складним завдан-ням, яке не може спиратися лише на каноычы уяв-лення про мехаызм дi! пpепаpатiв. Виникае потреба у дослщжены piвня чутливoстi до антимкотиюв кожного конкретного iзoлята [6,18].
Теpапiя вульвoвагiнальнoму кандидозу повинна бути комплексною i поетапною. Беручи до уваги зростання стмкост Candida до антимкотков, в наш час системна тератя кандидозу повинна призна-чатися з урахуванням чутливoстi збудника. Напри-клад, C. krusei генетично стмка до флуконазолу, а C. glabrata е дозозалежною до флуконазолу, i лише при його застосуванн в дoзi 400-800 мг на добу можли-ва елiмiнацiя збудника. По-цьому, якщо провести культуральну дiагнoстику не представляеться можливим, л^вання слiд проводити антiмiкoтiкoв максимально широкого спектру дм [10].
Висновки
1. За результатами первинного доогмдження бю-логiчного матерiалу методом мкроскопи наявнiсть грибкiв роду Candida встановлено у 36 випадках (73,5%). Для 5 (13,9%) випадюв було визначено монокультуру Candida.
2. Показано, що частота виявлення кандидоно-смства (75%) перевищуе частоту виявлення активно! Ыфекци (25%).
3. Серед збудниюв найбтыш часто виявляли C. albicans - 27,8%, C. tropicalis - 22,2%, C. krusei та C. glabrata - по 19,4% та Candida spp. - 11,1%.
4. Найбтыше стмких iзолятiв було до нютатину -понад 37%. Найбтыш чутливими вс iзоляти вияви-лися до амфотерицину В - понад 87,5%.
Перспективи подальших дослщжень. Вуль-вовагiнальний кандидоз е однiею з найбiльш розпо-всюджених патологiй жiночо! статево! системи, що мае вагомi наслiдки, серед яких як порушення складу мкрофлори, так i втрати вагiтностi, i навiть без-плщдя. Тому одним з визначальних питань е вибiр оптимально! терапевтично! схеми, що включае вибiр антимiкотичного препарату, до якого iзолят грибка е чутливим. З огляду на поширення резистентностi до терапевтичних препара^в серед клiнiчно значущих мiкроорганiзмiв слiд здiйснювати постiйний моы-торинг !х чутливостi для вдосконалення лкувальних схем.
^ÎTepaTypa
1. Bakterialnyy vahinoz - problema suchasnoho akusherstva / E.B. Yakovlyeva, S.O. Pisachov, V.A. Myedvyedyev [ta in.] // Pediatriya, akusherstvo ta hinekolohiya. - 1997. - № 3. - S. 94-96.
2. Budanov P.V. Diagnostika i variantyi kompleksnogo lecheniya narusheniy mikrotsenoza vlagalischa: klinicheskie i mikroekologicheskie napravleniya / P.V. Budanov // Zdorove zhenschinyi. - 2009. - № 5. - S. 79-82.
3. Gritsenko L.Z. Osobennosti mikrobnogo peyzazha patsientok s kandidoznoy infektsiey / L.Z. Gritsenko, N.A. Reznichenko // Reproduktivnoe zdorove zhenschinyi. - 2006. - T. 25, № 3. - S. 161-164.
4. Deryabin D.G. Spektr mikrofloryi izoliruemoy iz razlichnyih otdelov reproduktivnogo trakta zhenschin / D.G. Deryabin, A.A. Minakov, S.D. Borisov // Zhurnal mikrobiologii, epidemiologii i immunologii. - 2001. - № 4. - S. 84-86.
5. Zavisimost klinicheskoy kartinyi kandidoznogo vulvovaginita ot vidovogo sostava gribov Candida i effektivnost flukonazola pri pervichnoy i retsidiviruyuschey kandidainfektsii / V.I. Kisina, Zh.V. Stepanova, M.A. Mirzabekova [i dr.] // Ginekologiya. - 2000. -T. 2, № 6. - S. 193-195.
6. Zanko S.N. Vaginalnyiy kandidoz / S.N. Zanko // Ohrana materinstva i detstva. - 2006. - № 1 (7). - S. 25-27.
7. Kilimchuk V.A. Hronicheskiy retsidiviruyuschiy vulvovaginalnyiy kandidoz: nekotoryie aspektyi etiopatogeneza i terapii / V.A. Kilimchuk // Zdorov'ya Ukrayini. - 2010. - № 3 (14). - S. 71.
8. Kozhnyie bolezni v akusherskoy i ginekologicheskoy praktike / M. Blank, M. Makay, P. Braude [i dr.]. - M.: GEOTAR-Media, 2008. - 240 s.
9. Kornats'ka A.H. Suchasnyy pidkhid do likuvannya kandydoznykh vul'vovahinitiv / A.H. Kornats'ka, O.O. Reven'ko, T.O. Lysyana // Reproduktyvnoe zdorov'e zhenshchyni. - 2006. - № 1. - S. 14-17.
10. Levonchuk E.A. Kandidoz. Sovremennyie predstavleniya ob etiologii, patogeneze i terapii kandidoznogo vulvovaginita / E.A. Levonchuk // Meditsinskaya panorama. - 2010. - № 1. - S. 11-12.
11. Lekarstvennaya ustoychivost gribov Candida, vyidelennyih iz polovyih putey patsientok s razlichnoy dlitelnostyu zabolevaniya / A.S. Prilutskiy, L.Z. Yakovleva, L.Z. Gritsenko [i dr.] // Akusherstvo i ginekologiya. - 2007. - № 2. - S. 47-50.
12. Mihaylov A.V. Farmakoterapiya vulvovaginalnogo kandidoza s pozitsiy farmakoepidemiologii i dokazatelnoy meditsinyi / A.V. Mihaylov, O.V. Reshetko, K.A. Lutsevich // Klinicheskaya mikrobiologiya i antimikrobnaya himioterapiya. - 2007. - T. 9, № 1. - S. 34-47.
13. Monitoring vidovogo sostava i chuvstvitelnost k antimikotikam drozhzhepodobnyih gribov, vyidelennyih iz vlagalischa zhenschin reproduktivnogo vozrasta / A.S. Ankirskaya, V.V. Muraveva, S.A. Fursova [i dr.] // Klinicheskaya mikrobiologiya i antimikrobnaya himioterapiya. - 2006. - T. 8, № 1. - S. 87-95.
14. Protivokandidoznaya terapiya pri lechenii hronicheskih vospalitelnyih zabolevaniy genitaliy supruzheskoy paryi / O.V. Romaschenko, V.V. Bilogolovskaya, L.F Lebed [i dr.] // Meditsinskie aspektyi zdorovya zhenschinyi: izdanie dlya vracha praktika. - 2009. - № 8. - S. 30-34.
15. Radionov V.G. Sovremennyie aspektyi urogenitalnogo kandidoza / V.G. Radionov // Zdorove zhenschinyi. - 2009. - № 2. -S.109-111.
16. Rogovskaya S.I. Vaginalnyiy kandidoz: ustranit prichinu, a ne sledstvie / S.I. Rogovskaya // Farmatsevt. praktik. - 2006. - № 5. - S. 21-23.
17. Unifikatsiya laboratornykh metodiv doslidzhennya v diahnostytsi zakhvoryuvan', shcho peredayut'sya statevym shlyakhom / I.I. Mavrov, O.P. Byelozorov, L.S. Tats'ka [ta in.]. - Kharkiv: Fakt, 2000. - 120 s.
18. Hamanova I.V. Kandidoznyiy vulvovaginit / I.V. Hamanova // Meditsinskie aspektyi zdorovya zhenschinyi. - 2008. - № 3. -S. 39-42.
19. Schelkovaya N.G. Mikrobiologicheskie aspektyi vaginalnogo kandidoza / N.G. Schelkovaya // Zdorove zhenschinyi. - 2008. -№ 1. - S. 107-117.
ОСОБЛИВОСТ1 ЧУТЛИВОСТ1 ДО АНТИМ1КОТИК1В 1ЗОЛЯТ1В CANDIDA, ЩО ВИД1ЛЕН1 В1ДЖ1НОК З УРАЖЕННЯМИ СТАТЕВИХ ШЛЯХ1В
Ткаченко М. А., Скляр Т. В.
Резюме. За результатами первинного доотдження бюлопчного матерiалу з урогенiтального тракту жЫок методом MiKpocKonil визначено наявнють грибкiв роду Candida у 36 випадках (73,5%), з яких у 5 (13,9%) виявлено монокультуру. Показано, що кандидоносмство е переважним станом (75%) пopiвнянo з виявленням активно! шфекцп (25%). Найбiльш поширеними збудниками уражень були C. albicans - 27,8%, C. tropicalis - 22,2%, C. krusei та C. glabrata - по 19,4% та Candida spp. - 11,1%. Понад 37% доотджених iзoлятiв були стмкими до нютатину.
Ключовi слова: вульвoвагiнальний кандидоз, кандиди, щентифка^я, частота виявлення, стмкють до антимiкoтикiв.
ОСОБЕННОСТИ ЧУВСТВИТЕЛЬНОСТИ К АНТИМИКОТИКАМ ИЗОЛЯТОВ CANDIDA, ВЫДЕЛЕННЫХ ОТ ЖЕНЩИН С ПОРАЖЕНИЯМИ ПОЛОВЫХ ПУТЕЙ
Ткаченко М. А., Скляр Т. В.
Резюме. По результатам первичного исследования биологического материала из урогенитального тракта женщин методом микроскопии определено наличие грибков рода Candida в 36 случаях (73,5%), из которых в 5 (13,9%) выявлена монокультура. Показано, что кандидоносительство является преимущественным состоянием (75%) по сравнению с обнаружением активной инфекции (25%). Наиболее распространенными возбудителями поражений были C. albicans - 27,8%, C. tropicalis - 22,2%, C. krusei и C. glabrata - по 19,4% и Candida spp. - 11,1%. Более 37% изученных изолятов были устойчивыми к нистатину.
Ключевые слова: вульвовагинальный кандидоз, кандиды, идентификация, частота выявления, устойчивость к антимикотикам.
PECULIARITIES OF SENSITIVITY TO THE ANTIMICOTICS OF CANDIDA STRAINS, ISOLATED FROM WOMEN WITH LESIONS OF REPRODUCTIVE TRACT
Tkachenko M. A., Sklyar T. V.
Abstract. Vulvovaginal candidiasis take an one of the first places in the structure of infectious and inflammatory diseases of female genital organs. It is known that among the infections of the lower departments of the sexual system up to 50% of the cases of lesions is caused by Candida. Candidiasis refers to opportunistic mycoses, that is, they are caused by opportunistic fungi. According to modern notions, the specified disease does not refer to sexually transmitted group, but nevertheless the peak of incidence occurs at the beginning of sexual activity and the years of the greatest reproductive activity of women. The aim of the research was to study the species range of fungi of genus Candida, isolated from the genital tract of women with complaints, and to investigate their sensitivity to antimycotics. The biological material from women (secreted vaginal mucosa) with lesions of the genital tract, whose etiology had to be established, was investigated. The study of the material involved microscopic stage and inoculation of microorganisms on the nutrient medium in order to identify by the results of physiological and biochemical tests. For all isolated strains of fungi, determination of sensitivity to antimycotic drugs was done. Based on the results of microscopic analysis of 49 samples of biological material from women, the presence of yeast-like fungi of the genus Candida in 36 samples of material was determined, which was 73.5%. It should be noted that the representatives of the genus Candida were not the only ones that occurred in the samples: most often on the smears were mixed cultures. Candida monoculture was detected only for 5 (13.9%) samples. Microscopic analysis allowed to determine the number of cases of infectious process and Candida carriage. Consequently, the incidence of detection of candidiasis carriage - 27 cases (75%) significantly exceeded the frequency of detection of active infection of 9 cases (25%). Identification of Candida isolates were done on ChromID medium. Among the pathogens of candidiasis, the most frequent were C. albicans - 10 cases (27.8%), C. tropicalis - 8 cases (22.2%), C. krusei and C. glabrata - in 7 cases (19.4%) and Candida spp. - 4 cases (11.1%). The study of sensitivity to antimicotic drugs made it possible to establish that most of the isolates were sensitive to all the drugs used. The exception was C. krusei, which has natural resistance to fluconazole. It was found that the percentage of sensitive isolates with the exception of nystatin is quite high (more than 70%). The exception is the only drug - nystatin, the fate of sensitive fungi to which does not reach 63%. The most cases of resistance fixed for isolates of C. glabrata - 57.1%, less among C. tropicalis - 37.5%. All isolates were the most sensitive to amphotericin B - more than 87.5%, but this antimycotic is not used in gynecology. Clotrimazole was second in place, to which more than 75% of the isolates were susceptible, which is mainly used for the treatment of skin lesions. Therefore, itraconazole and ketoconazole,
to which more than 71% of isolates were sensitive, were recommended for treatment. The drug fluconazole showed somewhat less efficacy, however, in most cases its use also remained possible. Vulvovaginal candidiasis is one of the most common pathologies of the female reproductive system, which has significant consequences, including violations of the composition of the microflora, and the loss of pregnancy, as well as infertility. Therefore, one of the determining issues is the choice of an optimal therapeutic regimen, which includes the choice of antimycotic drug to which the isolate of the fungus is susceptible. Keep in mind the prevalence of resistance forms to therapeutic drugs among clinically relevant microorganisms, it is necessary to continuously monitor their sensitivity to improve treatment regimens.
Keywords: vulvovaginal candidiasis, candida, identification, frequency of determination, sensitivity to antimi-coticics.
Рецензент - проф. Лобань Г. А. Стаття надшшла 12.10.2017 року
DOI 10.29254/2077-4214-2017-4-3-141-281-284 УДК: 579.61
Шелест Ю. В., Скляр Т. В.
СПЕКТР ЗБУДНИК1В УРАЖЕНЬ РАНОВИХ ПОВЕРХОНЬ ТА 'IX ЧУТЛИВ1СТЬ ДО АНТИБ1ОТИК1В
Днтровський нацюнальний ушверситет iMeHi Олеся Гончара (м. Днтро)
До^дження виконан у рамках реалiзацiI за-вдань держбюджетно! теми № 1-294-15 «Структур но-функцюнальн властивост природних мiкро-бiоценозiв та мехаызми бюлопчно! дм мiкробних препара^в».
Вступ. Значна ктьюсть хiрургiчних захворювань та пюляоперацмних ускладнень у дтей, викликаних гноерщною бактерiальною флорою, протiкаe важко та з постмною загрозою сепсису, з високою ле-тальнiстю та частотою швалщзащею хворо! дитини [1,3,15].
Рацюнальна антимiкробна терапiя не можлива без знань про етюлопчну структуру Ыфекцмних захворювань та резистентностi збудниюв до антибю-тикiв [5,14].
Пщвищений рiвень стiйкостi збудникiв раневих шфекцм до антимiкробних препаратiв слiд врахо-вувати при плануваннi програм лкування антимг кробними препаратами [8]. В цтому вдосконалення способiв профiлактики, ранньо! дiагностики та про-гнозування течи хiрургiчноI бактерiальноI iнфекцií у дггей, збiльшення ефективностi лiкування хворих гнмно-септичною патологieю в наш час е однieю з актуальних проблем дитячо! хiрургií па педiатрií [2].
З огляду на це метою роботи було дослщити спектр збудниюв уражень ранових поверхонь у дггей та визначити !х чутливють до антибютиюв.
Об'ект i методи дослiдження. Об'ектом дослг дження був матерiал, взятий з ранових поверхонь у дгтей (п=45).
Видову iдентифiкацiю мiкроорганiзмiв проводили за загальноприйнятими методиками [6,10]. Ви-вчення мiкроценозу раневого вмюту здiйснювали за допомогою мiкроскопií мазюв, пофарбованих за Грамом. З вирослих колонм одержували чистi культури мiкроорганiзмiв й iдентифiкували !х за-
гальноприйнятими методами по морфолопчних, культуральних, бiохiмiчних й iнших властивостях, що дозволяють вщнести 1х до того чи Ышого роду або виду. У 35 випадках були видтеы наступи штами бактерiй: Staphylococcus aureus - 1, Staphylococcus epidermidis - 10, Escherichia coli - 7, Klebsiella spp. -4, Proteus spp. - 5, Pseudomonas aeruginosa - 2.
Чутливють бактерм роду Staphylococcus, родини Enterobacteriaceae та виду P. aeruginosa до антибг отиюв визначали диск-дифузмним методом [12] i застосовували стандарты диски, просочен антибг отиком. У якост середовища використовували агар на бульйон Хотiнгера. Диски з антибютиками (5-6 дискiв на 1 чашку) клали на поверхню заЫяною культурою чашки на вщстаы 25 мм вщ II центра. Чашки витримували при 37°С протягом 16-18 годин, пюля чого враховували результати тесту шляхом вимiру зон затримки росту культури навколо дисюв, вклю-чаючи дiаметр самого диска. Розмiр зон залежить вщ ступеня чутливостi етiологiчного агента до да-ного антибiотика. Штам вважали нечутливим, якщо дiаметр зони менше 10 мм, слабко чутливим, якщо зона дорiвнювала 11-15 мм i чутливим, якщо II дiа-метр становив 15-25 мм [4,9,16]. Використовували наступи антибютики: цефтрiаксон, ципрофлокса-цин, тетрациклш, гентамiцин, ампiцилiн, лiнкомiцин, меропенем, фуразолщон.
Результати досл1джень та Тх обговорення. У 35 з 45 обстежених дтей були видiленi мiкроорга-нiзми, якi iдентифiкованi як: Staphylococcus aureus - 7 (20,0%) штамiв, Staphylococcus epidermidis - 10 (28,6%) штамiв, Escherichia coli - 7 (20,0%) штамiв, Klebsiella spp. - 4 (11,4%) штами, Proteus spp. - 5 (14,3%) штамiв, P. aeruginosa - 2 (5,7%) штама, на-явнють яких була пщтверджена бактерюлопчним методом (рис.).
