CC BY
15
to which more than 71% of isolates were sensitive, were recommended for treatment. The drug fluconazole showed somewhat less efficacy, however, in most cases its use also remained possible. Vulvovaginal candidiasis is one of the most common pathologies of the female reproductive system, which has significant consequences, including violations of the composition of the microflora, and the loss of pregnancy, as well as infertility. Therefore, one of the determining issues is the choice of an optimal therapeutic regimen, which includes the choice of antimycotic drug to which the isolate of the fungus is susceptible. Keep in mind the prevalence of resistance forms to therapeutic drugs among clinically relevant microorganisms, it is necessary to continuously monitor their sensitivity to improve treatment regimens.
Keywords: vulvovaginal candidiasis, candida, identification, frequency of determination, sensitivity to antimi-coticics.
Рецензент - проф. Лобань Г. А. Стаття надшшла 12.10.2017 року
DOI 10.29254/2077-4214-2017-4-3-141-281-284 УДК: 579.61
Шелест Ю. В., Скляр Т. В.
СПЕКТР ЗБУДНИК1В УРАЖЕНЬ РАНОВИХ ПОВЕРХОНЬ ТА 'IX ЧУТЛИВ1СТЬ ДО АНТИБ1ОТИК1В
Днтровський нацюнальний ушверситет iMeHi Олеся Гончара (м. Днтро)
До^дження виконан у рамках реалiзацiI за-вдань держбюджетно! теми № 1-294-15 «Структур но-функцюнальн властивост природних мiкро-бiоценозiв та мехаызми бюлопчно! дм мiкробних препара^в».
Вступ. Значна ктьюсть хiрургiчних захворювань та пюляоперацмних ускладнень у дтей, викликаних гноерщною бактерiальною флорою, проткае важко та з постмною загрозою сепсису, з високою ле-тальнiстю та частотою швалщзащею хворо! дитини [1,3,15].
Рацюнальна антимiкробна терапiя не можлива без знань про етюлопчну структуру Ыфекцмних захворювань та резистентностi збудниюв до антибю-тикiв [5,14].
Пщвищений рiвень стiйкостi збудникiв раневих шфекцм до антимiкробних препаратiв слiд врахо-вувати при плануваннi програм лкування антим^ кробними препаратами [8]. В цтому вдосконалення способiв профiлактики, ранньо! дiагностики та про-гнозування течи хiрургiчноI бактерiальноI iнфекцií у дггей, збiльшення ефективностi лiкування хворих гнмно-септичною патологiею в наш час е одыею з актуальних проблем дитячо! хiрургií па педiатрií [2].
З огляду на це метою роботи було дослщити спектр збудниюв уражень ранових поверхонь у дггей та визначити !х чутливють до антибютиюв.
Об'ект i методи дослiдження. Об'ектом досл^ дження був матерiал, взятий з ранових поверхонь у дгтей (п=45).
Видову iдентифiкацiю мiкроорганiзмiв проводили за загальноприйнятими методиками [6,10]. Ви-вчення мiкроценозу раневого вмюту здiйснювали за допомогою мiкроскопií мазюв, пофарбованих за Грамом. З вирослих колонм одержували чистi культури мiкроорганiзмiв й iдентифiкували !х за-
гальноприйнятими методами по морфолопчних, культуральних, бiохiмiчних й iнших властивостях, що дозволяють вщнести 1х до того чи Ышого роду або виду. У 35 випадках були видтеы наступи штами бактерiй: Staphylococcus aureus - 1, Staphylococcus epidermidis - 10, Escherichia coli - 1, Klebsiella spp. -4, Proteus spp. - 5, Pseudomonas aeruginosa - 2.
Чутливють бактерм роду Staphylococcus, родини Enterobacteriaceae та виду P. aeruginosa до антиб^ отиюв визначали диск-дифузмним методом [12] i застосовували стандарты диски, просочен антиб^ отиком. У якост середовища використовували агар на бульйон Хотiнгера. Диски з антибютиками (5-6 дискiв на 1 чашку) клали на поверхню заЫяною культурою чашки на вщстаы 25 мм вщ II центра. Чашки витримували при 31°С протягом 16-18 годин, пюля чого враховували результати тесту шляхом вимiру зон затримки росту культури навколо дисюв, вклю-чаючи дiаметр самого диска. Розмiр зон залежить вщ ступеня чутливостi етiологiчного агента до да-ного антибiотика. Штам вважали нечутливим, якщо дiаметр зони менше 10 мм, слабко чутливим, якщо зона дорiвнювала 11-15 мм i чутливим, якщо II дiа-метр становив 15-25 мм [4,9,16]. Використовували наступи антибютики: цефтрiаксон, ципрофлокса-цин, тетрациклш, гентамiцин, ампiцилiн, лiнкомiцин, меропенем, фуразолщон.
Результати дослiджень та 'Гх обговорення. У 35 з 45 обстежених дтей були видiленi мiкроорга-нiзми, якi iдентифiкованi як: Staphylococcus aureus - 1 (20,0%) штамiв, Staphylococcus epidermidis - 10 (28,6%) штамiв, Escherichia coli - 1 (20,0%) штамiв, Klebsiella spp. - 4 (11,4%) штами, Proteus spp. - 5 (14,3%) штамiв, P. aeruginosa - 2 (5,1%) штама, на-явнють яких була пщтверджена бактерюлопчним методом (рис.).
Рис. Кiлькiсть видiлених з ранових поверхонь штамiв бактерiй.
Отже, переважаючою групою MiKpoopraHi3MiB виявилися стафiлококи, серед яких коагулазонега-тивы. Останнi - це частина нормально! мiкрофлори шюряних покривiв, слизових оболонок та нижнього в^ту кишкiвника, що почасти й е причиною виник-нення гнмних уражень ран. До цiеI групи належить S. epidermidis [7,11]. Також доволi часто виявляли S. aureus та E. coli, як також належать до поширених патогенiв у випадку раново! iнфекцií [1,3,8].
Таблиця 1.
Показники чутливост до антиб1отик1в кл1н1чних штам1в стаф1локок1в (абс. ктькють / %).
Антибютик S. aureus (n=7) S. epidermidis (n=10)
R RS S R RS S
Цефтрiаксон 0/0 1/14,3 6/85,7 0/0 1/10 9/90
Ципрофлоксацин 0/0 2/28,6 5/71,4 0/0 2/20 8/80
Тетрациклiн 5/71,4 1/14,3 1/14,4 6/60 3/30 1/10
Гентамщин 2/28,6 3/42,8 2/28,6 2/20 6/60 2/20
Ампщилш 7/100 0/0 0/0 10/100 0/0 0/0
Лiнкомицин 7/100 0/0 0/0 10/100 0/0 0/0
Примпжа. Умовн'1 позначення: R - резистенн1 штами, RS - слабочутлив1 штами, S -чутлив1 штами.
Для л^вання ускладнень ран застосовують ан-тибютики. Однак, пiдходи до !х застосування сьо-годнi мають бути рацiоналiзованi, бо серед мiкро-органiзмiв поширена резистентнiсть до них [13,16]. Важливою причиною появи у бактерiй резистент-ностi до антибiотикiв е широке неконтрольоване використання самих антибiотикiв в лкуваны. Не-адекватне використання антимiкробних лiкарських
Таблиця 2.
Показники чутливост1 до антиб1отик1в кл1н1чних штам1в родини Enterobacteriaceae (абс. к1льк1сть/%)
Антибютик E. coli (n=7) Klebsiela (n=4) Proteus (n=5)
R RS S R RS S R RS S
Гентамщин 4/57,2 3/42,8 0/0 1/25 2/50 1/25 2/40 1/20 2/40
Тетрациклш 3/42,8 2/28,6 2/28,6 3/75 1/25 0/0 5/100 0/0 0/0
Фуразолщон 5/71,4 0/0 2/28,6 2/50 1/25 1/25 1/20 3/60 1/20
Цефтрiаксон 1/14,3 1/14,3 5/71,4 0/0 2/50 2/50 0/0 1/20 4/80
Ципрофлоксацин 3/42,8 2/14,4 3/42,8 0/0 1/25 3/75 1/20 1/20 3/60
Меропенем 1/14,3 0/0 6/85,7 1/25 0/0 3/75 1/20 1/20 3/60
Примпжа. Умовнпозначення: R - резистеннл штами, RS - слабочутлив1 штами, S - чутлив1 штами
препаратiв, що обумовлюе терапевтичнi невдачi, збiльшyе показники летальност та частоту розви-тку резистентностi [2,8]. Довга або неадекватна антимiкробна терапiя дозволяе мiкроорганiзмам видозмшюватися, пристосуватися до антибiотикiв та швидко становитися штамами. Це вiдбyваеться за рахунок появи нових механiзмiв резистентности клонального поширення резистентних штамiв i об-мiнy генами резистентностi мiж мiкроорганiзма-ми, навiть такими, що фтогенетично вiдрiзняються один вiд одного [5].
Вщомо, що деякi штами стафтокоюв, зокре-ма золотистий, стмю до антибiотикiв рiзних класiв, тому мониторинг чyтливостi культури е необхщним етапом у лiкyваннi пацiентiв [12].
Чутливють до антибiотикiв видiлених шта-мiв стафiлококiв визначали за допомогою диск-дифyзiйного методу з використанням стандартних дисюв промислового виробництва (табл. 1).
Як видно з наведених у таблиц 1 даних вс ви-дтеы штами стафiлококiв були чутливими до цефа-лоспоринiв i фторхiнолонiв, до яких взагалi не було стмких iзолятiв.
Найбiльш ефективним проти вЫх видiлених штамiв виявився цефтрiаксон, до якого понад 85% штамiв мали повну чyтливiсть, а лЫко-мiцин та ампiцилiн виявилися найменш ефективними, до яких взагалi не було виявлено чутливих штамiв. З представ-лених даних також можна вiдмiтити, що штами S. aureus вiдрiзнялися дещо вищим рiвнем резистентностi порiвня-но зi штамами S. epidermidis.
Представники родини
Enterobacteriaceae також як i стаф^ лококи в^^зняються значним рiвнем резистентностi до антибютиюв, що потребуе постiйного моыторингу поширення стiйких штамiв та вказуе на необхщнють дослiдження спектру чут-ливостi до антибiотикiв клмычних iзо-лятiв для призначення оптимально! терапевтично! схеми. У проведеному нами доотджены встановле-но рiвень чутливост цих мiкроорганiзмiв до антибю-тиюв (табл. 2).
Встановлено, що найменш ефективним проти E. coli був гентамщин, для Klebsiela spp. та Proteus spp. - тетрациклЫ, до них бактерп не проявляли чут-ливостк Малоефективними також були тетрациклин та фyразолiдон. Високу актив-нють E. coli мали меропе-нем (85,7%), цефтрiаксон (71,4%) та ципрофлоксацин (42,8%).
Для iзолятiв Klebsiela spp. препаратами вибору е ципрофлоксацин та меро-пенем, до яких чутливими були 75% штамiв, а також цефтрiаксон - 50% чутливк Для Proteus spp. при ви-значены чyтливостi до ан-
тибютиюв, одержали HacTynHi результати: 80% чут-ливi до цефтрiаксону, 60% - до ципрофлоксацину та меропенему; 100% штаммв резистентн до тетрациклину.
У результатi проведення до^дження з визна-чення чутливостi псевдомонад до антибютиюв одержали наступи результати (табл. 3): 100% штамiв мали чутливiсть до меропенему та ципрофлоксацину, 50% - до гентамщину. У той же час 100% штамiв були резистентн до цефтрiаксону, ампiцилiну та тетрациклину, що унеможливлюе застосування остан-ых для лiкування уражень ранових поверхонь.
З таблиц 3 видно, що препарати цефтрiаксон, ампщилЫ, тетрациклiн виявились неефективними по вiдношенню до видтених при гнiйних ураженнях штамiв псевдомонад. На вщмшу вiд них, ципроф-локсацин та меропенем виявили високу активнiсть до штамiв псевдомонад, як були видiленi з раневих поверхонь. Саме вони е препаратами вибору для л^ кування цих шфекцм.
Висновки
1. Видовий спектр збудниюв ранових iнфекцiй у дiтей включав: S. epidermidis - 28,6%, S. aureus - 20,0%, E. coli - 20,0%, Klebsiella spp. - 11,4%, Proteus spp. - 14,3% та P. aeruginosa - 5,7%.
2. Встановлено, що препаратами вибору при лкуваны уражень, викликаних штамами S. aureus були цефтрiаксон - 85,7% штамiв чутливi та ципроф-локсацин - 71,4% чутлив^ штамами S. epidermidis -цефтрiаксону - 90% та цитрофлоксацин - 80% чут-ливг Неефективнi лiнкомiцин та ампщилн
3. Визначено, що для штамiв E. coli, Klebsiela spp. та Proteus spp. препаратами вибору були ме-
Таблиця 3.
Показники чутливост до антиб1отик1в кл1н1чних штам1в псевдомонад (абс. к1льк1сть / %).
Антибютики P. aeruginosa (n=2)
R RS S
Це<ф^аксон 2/100 0 0
Ампщилш 2/100 0 0
Тетрациклш 2/100 0 0
Гентамщин 0 1/50 1/50
Ципрофлоксацин 0 0 2/100
Меропенем 0 0 2/100
Примггка. Умовн позначення: R - резистеннл штами, RS -слабочутлив1 штами, S - чутлив1 штами.
ропенем - понад 75,0% штамiв чутлив^ цефтрiаксон - понад 71,4%, ципрофлоксацин - понад 60,0% чут-ливг
4. Штами псевдомонад були чутливi до меропенему та ципрофлоксацину - 100% i резистентн до цефтрiаксону, ампiцилiну та тетрациктну.
Перспективи подальших дослiджень. Проблема стмкост до антибiотикiв е визначною для кли нiчноí медицини, адже зумовлюе невдачi терапií рiз-них Ыфекцмних уражень, у тому чист i ускладнень ранових iнфекцiй. У цьому сенс важливим е питання дослiдження спектру чутливостi кожного конкретного iзоляту до антибiотикiв, що дозволить розробити схему рацюнально'| антибютикотерпи ураження, а також може бути покладено у основу розробки захо-дiв профiлактики поширення резистентних штамiв.
Лiтература
9.
10.
11. 12.
13.
14.
15.
16.
Abaev Yu.K. Sovremennyie osobennosti hirurgicheskoy infektsii / Yu.K. Abaev // Vestnik hirurgii im. I. I. Grekova. - 2005. - T. 164, № 3. - S. 107-111.
Blatun L.A. Mestnoe medikamentoznoe lechenie ran. Problemyi i novyie vozmozhnosti ih resheniya / L.A. Blatun // Consilium medicum. Hirurgiya. - 2007. - T. 9, № 1. - S. 54-67.
Gostischev V.K. Infektsii v hirurgii: rukovodstvo dlya vrachey / V.K. Gostischev. - M.: GEOTAR-Media, 2007. - 768 s. Egorov N.S. Osnovyi ucheniya ob antibiotikah / N.S. Egorov. - M.: Vyisshaya shkola, 1986. - 448 s.
Ermakova T.S. Vidovaya struktura i antibiotikorezistentnost vozbuditeley gnoyno-septicheskih infektsiy / T.S. Ermakova, V.A. Gorbunov, L.P. Titov // Zdravoohranenie. - 2011. - № 10. - S. 16-25.
Zhadins'kyy M.V. Mikrobiolohichna diahnostyka bakterial'nykh infektsiy / Za red. M.V. Zhadins'koho, I.M. Shchukina, O.A. Slyusareva. - Donets'k: DonNUET, 2007. - 394 s.
Zverev B.V. Meditsinskaya mikrobiologiya, virusologiya i immunologiya / B.V. Zverev, M.N. Boychenko. - M.: GEOTAR-Media, 2010. - 480 s.
Kozlov R.S. Nozokomialnyie infektsii: epidemiologiya, patogenez, profilaktika, kontrol / R.S. Kozlov // Klinicheskaya mikrobiologiya i antimikrobnaya himioterapiya. - 2000. - T. 2, № 1. - S. 16-23.
Labinskaya A.S. Mikrobiologiya s tehnikoy mikrobiologicheskih issledovaniy / A.S. Labinskaya. - M.: Meditsina, 1978. - 394 s. Ob unifikatsii mikrobiologicheskih (bakteriologicheskih) metodov issledovaniya, primenyaemyih v kliniko-diagnosticheskih laboratoriyah lechebno-profilakticheskih uchrezhdeniy: prikaz № 535. - [chinniy vid 22.04.1985 r.]. - M.: MOZ SSSR, 1985. -65 s.
Pozdeev O.K. Meditsinskaya mikrobiologiya / Pod red. V.I. Pokrovskogo. - M.: GEOEAR-MED, 2001. - 736 s.
Semina N.A. Opredelenie chuvstvitelnosti mikroorganizmov k antibakterialnyim preparatam: metodicheskie rekomendatsii /
N.A. Semina // Klinicheskaya mikrobiologiya i antimikrobnaya himioterapiya. - 2004. - T. 6, № 4. - S. 306-359.
Strachunskiy L.S. Sovremennaya antimikrobnaya himioterapiya: Rukovodstvo dlya vrachey / L.S. Strachunskiy, S.N. Kozlov. - M.:
Borges, 2002. - 436 s.
Tets V.V. Mikroorganizmyi i antibiotiki. Infektsii kozhi, myagkih tkaney, kostey i sustavov / V.V. Tets. - SPb.: Kle-T, 2006. - 128 s. Timchenko V.N. Infektsionnyie bolezni u detey / Pod red. prof. V.N. Timchenko, prof. L.B. Byistryakovoy. - SPb.: SpetsLit, 2001. - 560 s.
Habriev R.U. Antibakterialnyie lekarstvennyie sredstva. Metodyi sterilizatsii preparatov / R.U. Habriev. - M.: Meditsina, 2004. -944 s.
СПЕКТР ЗБУДНИК1В УРАЖЕНЬ РАНОВИХ ПОВЕРХОНЬ ТА ТХ ЧУТЛИВ1СТЬ ДО АНТИБ1ОТИК1В
Шелест Ю. В., Скляр Т. В.
Резюме. Встановлено, що до складу видового спектру збудниюв ранових Ыфекцм у дiтей входять: S. epidermidis - 28,6%, S. aureus - 20,0%, E. coli - 20,0%, Klebsiella spp. - 11,4%, Proteus spp. - 14,3% та P. aeruginosa - 5,7%. Визначено, що оптимальними препаратами для лкування ранових шфекцм були цефтрiаксон, ципрофлоксацин та меропенем; неефективн ампщилш i тетрациклн
Ключовi слова: рановi Ыфекцм, стафiлококи, ентеробактерiI, псевдомонада, стiйкiсть до антибiотикiв.
СПЕКТР ВОЗБУДИТЕЛЕЙ ПОРАЖЕНИЙ РАНОВЫХ ПОВЕРХНОСТЕЙ И ИХ ЧУВСТВИТЕЛЬНОСТЬ К АНТИБИОТИКАМ
Шелест Ю. В., Скляр Т. В.
Резюме. Установлено, что в состав видового спектра возбудителей рановых инфекций у детей входят: S. epidermidиs - 28,6%, S. aureus - 20,0%, E. coli - 20,0%, Klebsiella spp. - 11,4%, Proteus spp. - 14,3% и P. aeruginosa - 5,7%. Определено, что оптимальными препаратами для лечения рановых инфекций были цеф-триаксон, ципрофлоксацин и меропенем; неэффективны ампициллин и тетрациклин.
Ключевые слова: рановая инфекция, стафилококки, энтеробактерии, псевдомонада, устойчивость к антибиотикам.
SPECTRUM OF PATHOGENS OF THE DISORDERS OF THE WOUND SURFACES AND THEIR SENSITIVITY TO ANTIBIOTICS
Shelest Yu. V., Sklyar Т. V.
Abstract. A significant number of surgical diseases and postoperative complications in children caused by purulent bacterial flora, is difficult and with a constant threat of sepsis, with high mortality and frequency of invalidating a sick child. The increased level of resistance of pathogens of wound infections to antimicrobial drugs should be taken into account when planning schemes for the treatment by antimicrobial drugs. In general, the improvement of the methods of prevention, early diagnosis and prediction of the current surgical bacterial infection in children, increasing the effectiveness of treatment of patients with purulent-septic pathology in our time is one of the most urgent problems of pediatric surgery in pediatrics.
The aim of the research was to investigate the range of pathogens of lesions of wound surfaces in children and to determine their sensitivity to antibiotics. The object of the study was a material taken from wound surfaces of children (n = 45). Identification of microorganisms was carried out by generally accepted methods. In 35 out of 45 examined children, microorganisms were identified as: S. aureus - 7 (20.0%) strains, S. epidermidis - 10 (28.6%) strains, E. coli - 7 (20.0%) strains, Klebsiella spp. - 4 (11.4%) strains, Proteus spp. - 5 (14.3%) strains, P. aeruginosa - 2 (5.7%) strains, the presence of which was confirmed by bacteriological method. Sensitivity to antibiotics of isolated strains of bacteria was determined using a disk-diffusion method with standard disks of industrial production. All isolated staphylococci strains were sensitive to cephalosporins and fluoroquinolones, to which there were no stable isolates at all. The most effective against all isolated strains was ceftriaxone, to which more than 85% of the strains had complete sensitivity, and lincomycin and ampicillin were the least effective ones, to which no susceptible strains were detected at all. From the presented data, it can also be noted that strains of S. aureus differed slightly higher than the S. epidermidis strains. Representatives of the Enterobacteriaceae family, as well as staphylococci, are characterized by a high level of resistance to antibiotics, which requires constant monitoring of the proliferation of resistant strains and indicates the need to study the spectrum of sensitivity to antibiotics of clinical isolates for the purpose of the optimal therapeutic scheme. It was found that the least effective against E. coli was gentamicin, for Klebsiela spp. and Proteus spp. - tetracycline, to which the bacteria did not show sensitivity. Also tetracycline and furazolidone were also ineffective. High activity of E. coli was done with meropenem (85.7%), ceftriaxone (71.4%) and ciprofloxacin (42.8%). For isolates of Klebsiela spp. the drugs of choice are ciprofloxacin and meropenem, to which 75% of strains were susceptible and 50% sensitive to ceftriaxone. For Proteus spp. when determining antibiotic susceptibility, the following results were obtained: 80% sensitized to ceftriaxone, 60% to ciprofloxacin and meropenem; 100% of strains are tetracycline resistant. 100% of the pseudomonadal strains had sensitivity to meropenem and ciprofloxacin, and 50% to gentamicin. At the same time, 100% of strains were resistant to ceftriaxone, ampicillin and tetracycline, which makes it impossible for the latter to treat lesions of wound surfaces. That's why, it is important to investigate the spectrum of sensitivity of each specific isolate to antibiotics, which will allow the development of a scheme of rational antibiotic therapy, and may also be the basis for the development of prevention measures for the spread of resistant strains.
Keywords: wound infection, staphylococci, enterobacteria, pseudomonas, resistance to antibiotics.
Рецензент - проф. Лобань Г. А.
Стаття надшшла 09.10.2017 року
