CC BY
52
© Васильченко Ю. С., Воронкова О. С., ВЫшков А. I. УДК 579.61;616-093/-098;616.34
Васильченко Ю. С., Воронкова О. С., BiHHiKOB А. I.
ЧУТЛИВ1СТЬ ДО АНТИМ1КРОБНИХ ПРЕПАРАТ1В М1КРООРГАН1ЗМ1В, ВИД1ЛЕНИХ 13 ШЛУНКОВО-КИШКОВОГО ТРАКТУ ЛЮДИНИ ПРИ ДИСБ1О31
Днiпропетровський нацюнальний унiверситет iM. Олеся Гончара
(м. Днiпро)
yulekvasilek@ukr.net
Робота виконана у рамках держбюджетно! теми № 1-294-15 «Структурно-функцюнальы особливостi природних мiкробiоценозiв та мехаызми бiологiчноI дiI антимiкробних препара^в».
Вступ. Порушення складу мiкрофлори, знан як дисбiози, займають особливе мюце в структурi за-гально! захворюваност людей. Кишковий бiоценоз, згiдно з уявленнями останых рокiв, являе собою час-тину симбютично! системи, що мае значний вплив на стан здоров'я людини, яка змiнюе свм кiлькiсний i якiсний склад залежно вщ умов [1,6]. Поширенiсть дисбюзу кишкiвника дуже велика. Останнiм часом зростае число хвороб, виникнення яких пов'язане в першу чергу зi змшою складу мiкрофлори шлунко-во-кишкового тракту [3,5], що потребуе постмного монiторингу з боку клiнiцистiв.
Метою роботи було визначити частоту виявлен-ня умовно-патогенних мiкроорганiзмiв при дисбiозi шлунково-кишкового тракту вагiтних жiнок.
Об'ект i методи дослiджень. Роботу викона-но на базi лабораторiI мiкробiологiI та iмунологiI ДУ «НД1 Гастроентерологп НАМН Укра!ни» (м. Днiпро).
Об'ектом дослщжень був бiологiчний матерiал отриманий вщ вагiтних жiнок вiком вщ 18 до 36 рокiв. У ходi виконання роботи було до^джено 32 зраз-ки бiологiчного матерiалу (фекалiI). Весь отриманий матерiал було проаналiзовано на склад мiкрофлори з метою визначення вщповщност його складу нормi чи дисбiозу. У разi виявлення умовно-патогенних м^ кроорганiзмiв !х вiдсiвали, iдентифiкували до виду та вивчали !х бiологiчнi властивостi. Видтення та щен-тифiкацiю мiкроорганiзмiв здмснювали вiдповiдно до стандартних методик [8,10].
Визначення чутливост до антибiотикiв проводили з використанням диск-дифузмного методу [12],
обираючи препарати в1дпов1дно до рекомендацм Наказу № 167 МОЗ Украши [11] для чистих культур видтених умовно-патогенних м1кроорган1зм1в.
Результати дослщження та Ух обговорення.
За результатами анал1зу складу м1крофлори було визначено, що у 29 ос1б (90,7%) мало мюце порушення складу нормально! м1крофлори. Так, вияв-лено зменшення б1ф1добактер1й у 26 ваптних ж1нок i лактобактер1й у 19 ваптних жшок. Здатна до гемо-л1зу, лактозонегативна Escherichia coli була виявле-на у 19/59,4% ваптних жшок. Пiдвищення кiлькостi лактозопозитивно! E. coli спостер^али у 9/28,1% ваптних жшок. У 24/75% ваптних жшок було вияв-лено Staphylococcus i у 12/37,5% ваптних жшок -Streptococcus (рис. 1). Пщвищення юлькост енте-робактерiй, таких як Citrobacter, Proteus, Klebsiella, Enterococcus мало мюце у 23 ваптних жшок. Пщви-щений вмют грибiв роду Candida спостер^али у 16 вагiтних жшок.
Чутливють до антибiотикiв визначали для вЫх iзолятiв стафiлококiв та стрептокоюв, видiлених з б^ ологiчного матерiалу (рис. 2). Всього було видтено 24 iзоляти стафiлококiв, 12 iзолятiв стрептококiв та 32 iзоляти ентеробактерй
Визначено, що видiленi iзоляти стафтокоюв та стрептококiв володiли значною чутливютю до бть-шостi застосованих препара^в. Виняток становили лише препарати незахищених пенiцилiнiв та тетра-циклiнiв, до яких у мiкроорганiзмiв виявився високий рiвень стiйкостi. Так, серед iзолятiв стафiлококiв чут-ливими були до меропенему 100%. Найменшу ефек-
Рис. 1. Частота виявлення м1крооргашзм1в з порушен-ням показника норми.
Рис. 2. Чутлив1сть до антиб1отик1в 1золят1в стаф1локок1в та стрептокок1в.
Рис. 3. Чутливiсть до антибютимв iзолятiв ентеробак-терiй.
тивнють було визначено для препара^в пенiцилiну, тетрациклину, гентамiцину.
Останне погоджуеться з даними [9,13] про те, що стмкють до цiлого ряду антибiотикiв значно пошире-на серед стафiлококiв, особливо до тих препара^в, що належать до незахищених груп або гени резис-тентностi до яких мають значне поширення.
З представленого на рисунку 3 матерiалу видно, що бтьшють iзолятiв ентеробактерiй були чутливi до дм антибiотикiв.
Слiд вщм^ити, що iзоляти E. coli lac- виявили-ся бiльш стiйкими порiвняно iз iншими мiкроорга-нiзмами. Так, серед них, 10,5% iзолятiв виявилися чутливими до гентамщину, 26,3% iзолятiв чутливi до офлоксацину та доксицилшу, 31,6% до амоксицикгм-ну. Лише до меропенему 42,1% iзолятiв виявилися чутливими.
У рядi дослiджень, що були проведен протягом останнiх 10 роюв, було встановлено зростання рiвня стiйкостi клiнiчних iзолятiв ентеробактерiй до рiзних груп антибiотикiв, причому у дуже значному масш-табi [4,14]. Насамперед, це пояснюеться ефектив-ним поширенням генiв, якi кодують ферменти для Ыактивацп антибiотикiв, зокрема пенщил^в та ам^ ноглiкозидiв, а також i у рядi випадкiв модифкащею мiшеней дИ препаратiв, наприклад, фермен^в ре-плiкацií, що е мшенню дИ фторхiнолонiв.
Чутливiсть iзолятiв Candida визначали до флуко-назолу, кетоконазолу, iмiдазолу, клотримазолу, ам-фотерицину В (рис. 4).
Встановлено, що найбтьш ефективним був ам-фотерицин В, чутливими до якого виявилися 87,5% видтених iзолятiв грибiв роду Candida. До шших препаратiв також було зафксовано високу чутли-вiсть: понад 56,3% iзолятiв були чутливi до кетоконазолу i клотримазолу.
Рис. 4. Чутливють до антимшотиюв iзолятiв грибiв роду Candida.
Слiд вiдмiтити, що 4 з дослiджених препара^в належать до спорiднених хiмiчних сполук i до них часто е групова стмюсть [7], що пояснюе близький рiвень чутливостi видтених iзолятiв до антимiкотикiв, тодi як чутливють до амфотерицину В значно вища.
До^дження стiйкостi до протимiкробних препа-ратiв е обов'язковим етапом кгмычних дослiджень, адже успiх терапи буде гарантованим лише у разi чутливостi видiленоí культури до доступних препа-ратiв [2].
Висновки
1. При дослщжены 32 зразкiв матерiалу вiд осiб з пiдозрою на дисбюз ШКТ встановлено, що зростання юлькост умовно-патогенних мiкроорганiз-мiв понад показник норми мало мюце для пред-ставникiв родiв Staphylococcus - у 75% випадюв, Streptococcus - 37,5%, Enterococcus - 31,3%, роди-ни Enterobacteriaceae - 68,8%, грибiв роду Candida - 50%. У 81,3% зразюв визначали зниження ктькост бiфiдобактерiй.
2. Понад 70% iзолятiв ентеробактерiй проявили чутливiсть до офлоксацину, га^флоксацину, меропенему та азтреонаму. Серед iзолятiв стафiлококiв чутливими до меропенему були 100%. Проти стреп-токоюв найбiльш ефективними були амоксицилн цефтрiаксон та меропенем. Видтен iзоляти грибiв р. Candida найбтьш чутливi були до амфотерицину В (87,5%).
Перспективи подальших дослiджень. Отри-манi результати свiдчать, що резистентнють збуд-никiв iнфекцiйних захворювань до антибютиюв е актуальною проблемою сучасно'| медицини. Ефек-тивнiсть бiльшостi антибактерiальних препаратiв, що традицiйно використовують для л^вання, зни-жуеться у зв'язку зi стрiмко зростаючою кiлькiстю стмких до антибiотикiв iзолятiв. Вiдсутнiсть контролю антибютикорезистентност може призвести до фатальних помилок у л^ваннк Отже, можна заклю-чити, що видтення та iдентифiкацiя штамiв бакте-рм, якi викликають ураження ШКТ набувають великого значення для л^вання пацiентiв i потребують розробки нових методiв, що дозволять прискорити щентифкацт та вивчення властивостей збудника.
Л^ература
1. Бабак О.Я. Современная диагностика и лечение нарушения микробиоценозов кишечника / О.Я. Бабак, И.Э. Кушнир // Провизор. - 2000. - № 15-16. - С. 91.
2. Барбоса Т.М. Использование антибиотиков и резистентность: что скрывается в тени? / Т.М. Барбоса, С.Б. Леви // Клиническая антибиотикотерапия. - 2001. - № 3. - С. 30-32.
3. Барышников Н.В. Синдромы избыточного бактериального роста (дисбиоза) в тонкой кишке и дисбиоза толстой кишки / Н.В. Барышников, Е.И. Ткаченко, Ю.П. Успенский // Вестник Клуба панкреатологов. - 2009. - № 1 (2). - С. 86-90.
4. Березняков И.Г. Резистентность к антибиотикам: причины, механизмы, пути преодоления / И.Г. Березняков // Клин. анти-биотикотер. - 2001. - № 4. - С. 18-22.
5. Бондаренко В.М. Дисбактериоз кишечника как клинико-лабораторный синдром: современное состояние проблемы / В.М. Бондаренко, Т.В. Мацулевич. - М.: ГЭОТАР-Медиа, 2007. - 304 с.
6. Лебедева М.Н. Современные аспекты нормы и патологии кишечной микрофлоры / М.Н. Лебедева // Журн. микробиологии, эпидемиологии и иммунологии. - 2004. - № 9. - С. 41-52.
7. Лекарственная устойчивость грибов Candida, выделенных из половых путей пациенток с различной длительностью заболевания / А.С. Прилуцкий, Л.З. Яковлева, Л.З. Гриценко [и др.] // Акушерство и гинекология. - 2007. - № 2. - С. 47-50.
8. Микробиологическая диагностика дисбактериозов. Методические рекомендации / В.А. Знаменский, Н.В. Дегтяр, С.Н. Кузьминский [и др.]. - К.: Наук. думка, 2005. - 216 с.
9. Навашин С.М. Проблемы и перспективы химиотерапии бактериальных инфекций / С.М. Навашин, П.С. Навашин // Антибиотики и химиотерапия. - 2000. - № 6. - С. 3-6.
10. Об унификации микробиологических (бактериологических) методов исследования, применяемых в клинико-диагностических лабораториях лечебно-профилактических учреждений: приказ № 535 от 22.04.1985 г. - М.: МОЗ СССР, 1985. - 65 с.
11. Про затвердження методичних вказiвок щодо визначення чутливост мiкроорганiзмiв до антибактерiальних препара^в: наказ МОЗ УкраУни № 167 вщ 05.04.2007 р. - К: МОЗ УкраУни, 2007. - 63 с.
12. Теория и практика определения чувствительности микроорганизмов к противомикробным препаратам диск-диффузионным методом / М.С. Поляк, М.Г. Авдеева, Д.Л. Мойсова [и др.] // Клиническая лабораторная диагностика. - 2003. - № 1. - С. 25-32.
13. Ткачик I. Рацюнальна антибютикотератя шфекцм, спричинених проблемними грампозитивними збудниками / I. Ткачик, О. Дима // Лки УкраУни. - 2004. - № 3. - С. 52-55.
14. Шатро А.В. Антибютики та Ух дiя на збудниюв опортунютичних та нозокомiальних шфекцм / А.В. Шатро, О.В. Покас // Лабораторна дiагностика. - 2002. - № 3. - С. 23-28.
УДК 579.61;616-093/-098;616.34
ЧУТЛИВЮТЬ ДО АНТИМ1КРОБНИХ ПРЕПАРАТ1В М1КРООРГАН1ЗМ1В, ВИД1ЛЕНИХ 13 ШЛУНКОВО-КИШКОВОГО ТРАКТУ ЛЮДИНИ ПРИ ДИСБ1О31
Васильченко Ю. С., Воронкова О. С., Вшшков А. I.
Резюме. При дисбюз1 шлунково-кишкового тракту людини визначено зростання юлькост умовно-пато-генних м1кроорган1зм1в бтьше норми для представниюв род1в Staphylococcus - у 75% випадюв, Streptococcus - 37,5%, Enterococcus - 31,3%, родини Enterobacteriaceae - 68,8%, гриб1в роду Candida - 50%. У 81,3% зразюв мало мюце зниження юлькост б1фщобактер1й. Понад 70% 1золят1в ентеробактерм проявили чутли-в1сть до офлоксацину, гат1флоксацину, меропенему та азтреонаму. Серед 1золят1в стафтокоюв чутливими до меропенему були 100%. Проти стрептокоюв найб1льш ефективними були амоксицилш, цефтр1аксон та меропенем. Видтеьл 1золяти гриб1в р. Candida найбтьш чутлив1 були до амфотерицину В (87,5%). Ключовi слова: м1крофлора, шлунково-кишковий тракт, дисбюз, умовно-патогенн1 бактерИ.
УДК 579.61;616-093/-098;616.34
ЧУВСТВИТЕЛЬНОСТЬ К АНТИМИКРОБНЫМ ПРЕПАРАТАМ МИКРООРГАНИЗМОВ, ВЫДЕЛЕННЫХ ИЗ ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНОГО ТРАКТА ЧЕЛОВЕКА ПРИ ДИСБИОЗЕ Васильченко Ю. С., Воронкова О. С., Винников А. И.
Резюме. При дисбиозе желудочно-кишечного тракта человека отмечен рост количества условно-патогенных микроорганизмов для представителей родов Staphylococcus в 75% случаев, Streptococcus -37,5%, Enterococcus - 31,3%, семейства Enterobacteriaceae - 68,8%, грибов рода Candida - 50%. Для 81,3% образцов имело место снижение количества бифидобактерий. Более 70% изолятов энтеробактерий проявили чувствительность к офлоксацину, гатифлоксацину, меропенему и азтреонаму. Среди изолятов стафилококков чувствительными к меропенему были 100%. Против стрептококков наиболее эффективными были амоксициллин, цефтриаксон и меропенем. Выделенные изоляты грибов рода Candida были наиболее чувствительны к амфотерицину В (87,5%).
Ключевые слова: микрофлора, желудочно-кишечный тракт, дисбиоз, условно-патогенные бактерии.
UDC 579.61;616-093/-098;616.34
SENSITIVITY TO ANTIMICROBIALS OF MICROORGANISMS, ISOLATED FROM THE INTESTINAL TRACT OF HUMANS AT DYSBIOSIS
Vasylchenko Yu. S., Voronkova O. S., Vinnikov A. I.
Abstract. Violation of the composition of the human microflora, known as dysbiosis, occupy a special place in the structure of total incidence of clinical pathology of gastrointestinal tract. Their importance is due primarily to the fact that these status affect organs and tissue, related to the reproductive system, digestive system, and therefore have a direct impact on the general health of the population. Intestinal biocenosis, according to the beliefs of the past years, is a part of a symbiotic system of macroorganism has a significant impact on the health status of a person. The changes of it quantitative and qualitative composition depending on the conditions. Recently, a growing number of diseases, the occurrence of which is due primarily to the change in the composition of the microflora of the gastrointestinal tract.
The aim of research was to determine the frequency of detection of opportunistic microorganisms during the dysbiosis of gastrointestinal tract of pregnant women and to study their sensitivity to antimicrobials.
Standard bacteriological methods were used for research. Isolation and identification of microorganisms were made with use of selective mediums, ability to fermentate some sugars and utilize some substrates with producing of acid and/or gas were used as identificational signs. Sensitivity to antibiotics was studied by disk-diffusion methods.
The research was made at the Laboratory of Microbiology and Immunology SI «Research Institute of Gastroenterology NAMS Ukraine» (c. Dnipro).
Results. In the study the 32 samples of the biological material from persons with clinically suspected dysbiosis of gastrointestinal tract was found that the growth of the number of opportunistic microorganisms over rate regulations took place for members of the genera Staphylococcus in 75% samples, Streptococcus - 37.5%, Enterococcus -31,3%, of the family Enterobacteriaceae - 68.8%, fungi of the genus Candida - 50%. In 81.3% of samples violation of microflora composition were determined by reducing of the number of Bifidobacterium. From isolated strains of opportunistic microorganisms Enterobacteriaceae showed the greatest sensitivity to ofloxacine, gatifloxacine, meropenem and aztreonam, to which sensitive have been more over 70% of isolates. Among the isolates of staphylococci susceptible to meropenem were 100%. Against a Streptococcus the most effective were amoxicillin, ceftriaxone and meropenem. From isolates strains of fungi of the genus Candida most sensitivity took place to amfotericin B (87.5% sensitive).
The got results testify that resistance of causative agents of infectious diseases to the antibiotics is the issue of the day of modern medicine. Efficiency of majority of antibacterial preparations that traditionally use for treatment goes down in connection with the headily growing amount of pro of to the antibiotics isolates. From genetic positions firmness to the antibiotics of microorganisms can be both natural and purchased. Natural firmness is known to the clinicians and easily taken into account at the choice of the most adequate preparation for a therapeutic purposes, at the same time as for the exposure of the purchased firmness laboratory control of every separate isolate is needed. Absence of such control can result in vital errors in treatment.
Thus, it is possible to conclude, that selection and authentication of bacterial strains, that cause the defeat of gastrointestinal tract acquire a large value for treatment of patients and need development of new methods that will allow to accelerate authentication and study of properties of causative agent.
Keywords: microflora, gastrointestinal tract, dysbiosis, opportunistic bacteria.
Рецензент — проф. Лобань Г. А.
Стаття надшшла 07.10.2016 року
