CC BY
71
Основнi причини покидання ринку УкраТни евро-пейськими фiнустановами - проблеми в Тх материнських банках i домашнiх економiках захвдних краТн та стагна-щя украТнського ринку i специфiка впчизняного б!знес-середовища. Здорова конкуренц1я з iншими iноземними групами надае позитивний вплив на украшський ринок.
З iншого боку, вiдток захiдних фiнустанов ввдчут-но оживив вiтчизняний баншвський сектор,на ринку з'явились новi шш^ в яких конкурують украшсьш i ро-сiйськi гравцi. За шшу яку покинули захiднi банки конкурують велик! украшсьш i росшсьш гравцi. 1х головна перевага - готовшсть приймати правила в рамках яких д!е украшський ринок, розумшня його специф!ки та менталитету мюцевих кшенпв.
Разом с необхвдшстю виживання в надзвичайно складному становищ!, броушвський рух на украТнсько-му баншвському ринку дав поштовх цшоТ хвил укруп-нень та злиття баншв. Плодом такого злиття став «Дельта Банк», який тднявся з 31-го мюця по об'ему акти-в!в (5,5 млрд. грн. в шнщ 2008 р.) до 4-го (47,6 млрд. грн. в червш 2013 р.). При цьому за перше твр!ччя 2013 р. банк зб!льшив портфель депозипв на 60%. Не менш активно в боротьбу за грош! украГнських грома-дян включився «Сбербанк» Росп, який за перш! 2 квар-тали 2013 р. наростив депозити на 33% , також ця уста-нова викупила австршську фшустанову «Фольксбанк».
Ринковою долею шоземних банков защкавлеш велик! украТнсьш б!знес-структури, як1 зд!бш переор!ен-тувати викуплеш ф!ну станови тд визначений сектор економ!ки, зокрема на кредитування агросектору. Але р!вень конкуренцп в банк1вському сектор! УкраТни був значно вищим за учасп захщних банков.
Захвдш банки запровадили в УкраТт нов! стандарти б!знес-етики, та специф!чш технолог!!, якраз захвдш гра-вщ завдавали тон стандарта обслуговування, дшовоТ етики, ввдносин з проблемними ктентами, а також пове-д!нки в випадку виникнення проблем у самих банк!в. 1ноземш банки дшсно змшили баншвське середовище УкраТни. Вже зараз прийшов час боротьби за ктента не щновими методами, а за рахунок якосп обслуговування - оперативност! ! точност! надання послуг, профес!она-льного консультування, прозоросп умов обслуговуван-ня, а також широкого вибору продукт!в та послуг.
В свою чергу зростае вимогливють клиента, украТ-нщ б!льш вимогливо вщносяться до вибору фшансово-го партнера, звертають все б!льше уваги на швидк!сть обслуговування. Найб!льший за активами «Приват-банк» перейшов на цшодобове обслуговування ктента.
Хоча головш причини виходу з ринку заруб!жних банков пов'язаш зовам не з! сферою обслуговування. Установи з зах!дним кап!талом е важливою частиною
стшкосп впчизняного банк1вського сектора, п'ять ро-к!в тому 40% кап!талу банк!вськоТ системи припадало на европейськ! банки ! якраз Тх материнськ! структури с появою кризи забезпечували ф!нансову п!дтримку сво-Тм украТнським «дочкам». УкраТнськ! !нвестори мають б!льш скромн! ресурси для поповнення кап!талу на ви-падок кризи ткшдносп ! шших проблем.
Розраховувати на повернення заруб!жних !нвестор!в не сл!д оч!кувати, як м!н!мум до покращення економ!ч-ноТ ситуац!Т в УкраТн!. Спад економ!ки веде за собою по-г!ршення якост! кредитних портфел!в, а значить змен-шення кап!тал!в ! зб!льшення ризик!в банкрутства.
Не сприяе Тх даяльносп в УкраТ'ш ! проблема з про-зорютю впчизняного б!знес-середовища. Так багатьом !ноземним банкам прийшлось з!штовхнутись з неможли-вютю повернення застави через украТнську судову систему. Але навряд чи доля захвдного катталу опуститься нижче 20%. При умов! вир!шення ключових проблем в!-тчизняний ринок залишаеться щкавим для шоземного кап!талу. До того ж залишаючись розвиваючою ся краТною буде розраховувати на банк!вське ф!нансування для реал!зац!Т необх!дних !нфраструктур ! б!знес-проект!в, що стане особливо актуальним п!сля рецес!Т.
Список джерел
1. 1ноземш банки на фшансових ринках Центрально-Сх^дноТ Свропи // www.economix.com.ua.
2. Формування фшансово-кредитноТ системи в умовах свгто-во1 глобатзацп // www.economix.com.ua.
3. Фгнансова глобал!защя // www.vizlub.nеt.
4. М!жнародний кредит у свгтовий валютно-фгнансовгй систем // www.economix.com.ua.
5. Матв!енко П. До питання фгнансовоТ незалежноста УкраТни // www.economix.com.ua.
6. Плоттков О. Фшансова глобал!зацш: ризики для УкраТни // www.politdumka.kiev.ua.
7. Прасад Е., Рогофф К., Коуз М.А. Реали фшансовоТ глобаль зацп для краТн, що розвиваються // www.ufin.com.ua.
8. Хмиз О. Каттал як «провокатор». Вплив потоюв катталу на виникнення i розвиток економ!чних криз // www.dt.uа.
9. Древаль Ю.Д. Глобал!защя i глобалiстика: проблеми мж-народного спгвробитництва i наднацюнальш корпорацп // http://korolenko.kharkiv.com.
10. Зимовець В. Про штеграцшш процеси у свгтовому фгнансо-вому сектор! // Економша УкраТни. - №9. - 2012. - С. 80-88.
11. Зимовець В. Тенденци i наслщки експансii захвдного фь нансового катталу у Схщнш Сврот // Економша УкраТни. - №2. - 2011. - С. 74-83.
12. Шелудько Я.М. 1ноземний каттал у банювському сектор! УкраТни: проблеми i наслщки // Фгнанси УкраТни. - №7. -2012. - С. 79-86.
13. Кузнецов Н. С. Анал!з тенденцш м!жнародного ринку ба-нкгвських послуг на сучасному етат // www.pdaa.com.ua.
14. www.sсm.соm.ua.
О. Кендюхов К. Ягельська
м. Донецьк
ЧИННИКИ ВИПЕРЕДЖАЮЧОГО ЕКОНОМ1ЧНОГО РОЗВИТКУ
Новиш масштабш перетворення у свт без зупину поширюють коло дослщнишв, яких щкавить проблематика швидких якюних трансформацш сощально-економ!чних систем. Однак дефщит знань у данш сфер! не зменшуеться, а спроби вир!шити одн! питання пог-либлюють наявн! та нер!дко окреслюють нов!, тим самим тдкреслюючи глобальн!сть проблеми. Швидкоп-линн!сть подш в ус!х сферах життя змушуе концентру-вати увагу на особливостях економ!чного прискорення з метою винайдення нових механ!зм!в розвитку нац!о-нального господарства, яш б в1дпов!дали сучасносп.
Прискорений розвиток ввдбуваеться в р!зних краТнах за неоднаковим алгоритмом, причиною чого е р!зт стартов! позицИ, з яких починаеться розвиток: для одних це агра-рне сусп!льство, для шших - !ндустр!альна економ1ка. Прямий чи опосередкований вплив географ!чних, кл!мати-чних фактор1в, р!вня забезпеченост! природними ресурсами, чисельносп населення тощо також позначаються на швидкост! розвитку [1, с. 63]. Проте, як доводить практика, прискорений розвиток в р!зних краТнах ввдбуваеться ! не-однаковими темпами, адже стратег1я на випередження, що оперуе як!сним поеднанням р!зних пол!тичних, економ!ч-
них, сощальних та культурних чинник1в, а також ефектив-не управлшня ними, дозволяе не лише наздогнати бшьш усшшт у розвитку кра!ни, але й посюти мкце лвдера. Од-нак очевидно, що наздогнати, а тим бiльше випередити кра!ни-лвдери шляхом кошювання !х практики неможливо, тому траектория 1 швидк1сть економ1чного розвитку мають закладатися у модель, яка б враховувала нацiональнi особ-ливосп краши, але на основi досвщу шших кра!н.
Особливостi та закономiрностi економiчного розвитку давно виступають об'ектом наукових дослвджень. Бiля витокiв вивчення прискореного та випереджаючого еко-номчного розвитку стояли Я. Корна!, Л. Бальцерович, А. Ослуд, О. Норгаард, Д. Норт, К. Полань!, Л. Чаба. Окремо слад ввдзначити пращ Х. Лейбенстайна, Г. Мюрда-ля, У. Ростоу, Т. Шульца, Х. Ченер^ в яких дослвджуються способи прискорення розвитку економiчних процесiв для лжввдаци ввдсталостг Серед укра!нських вчених, що при-святили багато уваги науковим пошукам в сферi прискореного розвитку, варто назвати таких ввдомих економiстiв, як Л. Мельник, В. Геець, А. Гальчинський, А. Фшпенко, А. Чухно, Ю. Пахомов, О. Бшорус. Проте на сьогодш комплекс трансформацiйних процесiв ще не зведено до едино!, цшсно! теорй системних перетворень. Вченi видь ляють рiзнi модел1 економiчного розвитку: модель США, Китаю, Япони, кра!н Швденно-Схвдно! Азi!, Росi! та ш-ших. Зустрiчаються й так1 !х назви, як лберальна модель розвитку (притаманна США, Канадi, частково Великий Британй та Iрландi!), корпоративютська, що мае два рiзно-види: демократичний корпоративiзм (найбiльше прита-манний ТТТветш) та iерархiчний корпоративiзм (притаман-ний Япони) та сощально-рннкова модель, що найбшьш характерна для Нiмеччини. При вах суперечливостях, не-постшностях та нацюнальних особливостях кожно! iз моделей можна видiлити загальнi закономiрностi та принци-пи, що е запорукою швидкого економiчного успiху.
Мета статп - на основi вивчення досвщу кра!н, що досягли швидкого економiчного успiху, виявити чинники випереджаючого економiчного розвитку та встановити !х наявтсть в укра!нськ1й модел1 економiчного розвитку.
Свгговий досвщ доводить, що прискорений розвиток можливий i свого часу усшшно реал1зовувався Мексикою, Iндiею, Бразил1ею, Аргентиною в рамках модел1 шпорто-замiщення, та Ялонiею, П1вденною Кореею, Тайванем, Малайзiею i Сiнгапуром в рамках модел1 експортоорiен-тацi!. На основi реал1заци стратегi! прискорення розвитку назван кра!ни змогли за вщносно короткий пром1жок часу в декшька разiв збiльшити загальний обсяг ВВП та ВВП на душу населення, реструктурувати нацiональне госпо-дарство та полшшити соцiальнi показники [1, с. 4-5]. Без-умовно, ряд прорахуншв в межах зазначених моделей де-що пригальмував швидк1сть !х економiчного розвитку. Наприклад, Аргентина, отримуючи достатньо кредитних ресурсiв вщ м1жнародних шститупв, замiсть розробок та будiвницгва високотехнолопчних експортоорiентованих заводiв, будувала масштабнi шфраструктурш об'екти -порти, аеропорти, автомапстрал! Як тшьки керiвницгво Федерально! резервно! системи прийняло рiшення про т-двищення процентно! ставки, кра!на не змогла виконувати сво! фiнансовi зобов'язання, !! економiка обвалилася про-тягом дек1лькох тижнiв, а борги гасилися шляхом розпро-дажу земель сшьськогосподарського призначення. Але при всьому, свого часу показове зрушення стало приводом для дослщжень та свого роду взiрцем, що заслуговуе на увагу з метою наслвдування вiрних стратегiчних крок1в та уникнення аналопчних помилок.
Д. Сфремов, вивчаючи модел1 прискореного еконо-м1чного розвитку, дослвдив iмпортозамiщуючу та експор-тоорiентовану економши та виявив !х переваги й недолжи; до останшх в 1мпортозамшучш модел1 вщнесено закри-лсть економши, в експортоорiентованiй - однобокость ш-
дустрiального розвитку та залежнiсть вщ власного експор-ту [1, с. 132-134]. На наш погляд, кризу при використант експортоорiентовано! моделi можна уникнути за умов вщ-повщного державного регулювання та пщиримки национального економiчного розвитку. Наприклад, устх у приско-реному економiчному розвитку Япони, Гонконгу, П1вден-но! Коре!, Сшгапуру, Тайваню та навiть нових щдустри-льних кра!н Пiвденно-Схiдно! Азй: 1ндонези, Малайзi! й Та!ланду пояснюють правильним закладенням основ державно! политики. Високий рiвень макроекономiчного менеджменту в названих кра!нах дозволив створити умови для становлення стабшьного фiнансового середовища, яке, в свою чергу, сприяло припливу приватних шоземних ш-вестицiй. Економiчна портика, спрямована на прозорiсть та доступнiсть банювсько! системи для iнституцiональних вкладниюв, забезпечила зростання фiнансових заощаджень [2, с. 25]. Сукупний ефект заощаджень визначае темпи економiчного зростання, обсяги випуску продукци, рiвень технiчного прогресу ц нарешп, економiчну мiць кра!ни та добробут !! населення. Величезнi досягнення деяких держав, особливо Япони та Шмеччини, значною мiрою пояс-нюються саме високим р1внем заощаджень, який буде тим значнiший, чим бiльшими будуть iнвестицi! [1, с. 65].
У кра!нах з низькими доходами приблизно одна тре-тина випадк1в прискорення останнього часу вщзначалася з орiенгацiею на обробну промисловють (Бангладеш, Камбоджа) або без домшуючих секторiв (Мозамбiк, Тан-занiя). Iншi двi третини представленi кра!нами, багатими природними ресурсами (Гана, Монгол1я), сшьськогоспо-дарськими кра!нами (Ефiопiя) або з обома цими характеристиками (Лаоська НДР). Хоча багатi природними ресурсами динамiчнi кра!ни з низькими доходами сьогодтш-нього покол1ння до тепершнього часу показували най-вищi темпи зростання, немало кра!н, багатих природними ресурсами, не змогли добитися прискорення зростання. До 1990-х рошв перюди прискорення в багатих природними ресурсами кра!нах з низькими доходами в шдсумку виявлялися слабшше, шж в iнших, i серед кра!н з низькими доходами, де такого прискорення не вщбувалося, ба-гап природними ресурсами кра!ни показували найнижчi темпи зростання. Отже, перiоди прискорення також пщк-реслюють ключову роль накопичення капiталу та штег-рацi! торгiвлi в процеа розвитку. Прискорення супрово-джувалося бшьш високими нормами iнвестицiй та заощаджень й бшьш значним зростанням експорту, шж у кра!-нах, де не було таких mдйомiв [3].
Також вже можна вважати аксюмою, що економiч-ний розвиток динамiзують iнновацi!, адже iндустрiальна модель, паливо витратна та енергоемна, вже не в змозi розв'язати завдання економiчного розвитку, тому з метою прискорення сощально-економчного розвитку та шдви-щення рiвня життя державна политика розвинутих кра!н орiенгуеться на стимулювання ефективносп використання наукового, освiтнього, iнгелектуального та технологiчного потенцiалу. Технологiчний розвиток е складовою загаль-ного прогресу людства та випереджае змiни в шституцш-нiй сферi, оск1льки корегуе вщносини на нацiональних ринках та на рiвнi глобал1зованого ринкового середовища [4, с. 114]. За рiзними ощнками, розвиненi кра!ни до 7590% приросту валового внутрiшнього продукту забезпе-чують через виробництво i експорт високотехнологiчно! продукци [5, с. 29]. Технолопчними лидерами п'ятого тех-нологiчного устрою виступають Японiя, США, кра!ни СС, Тайвань, Республ1ка Корея, Канада, Австралiя. За оцшка-ми фахiвцiв, вiн пануватиме до 2030-х - 2040-х рок1в, але вже зараз в цьому устро! зароджуеться бiльш високий, шостий технологiчний устрш, який представляють бюте-хнологи, космiчна техтка, тонка хiмiя [1, с. 36]. Лидером у свiтовiй електронщ та розробленнi iнформацiйних техно-логш вважаеться США, особливо в галузi електронно! промисловосп (серед 100 провщних електронних компа-
нш приблизно половина - американсью). Серед шших краТ'н-л1дер1Б шформацшного ринку - деяк европейсью краТни, Канада, Сшгапур, краТни Швденно-СхвдноТ Ази з динамчним венчурним капталом, що е економ!чним ру-ш!ем ринку високих технологш [4, с. 110]. Проте в межах питання глобальних шформацшних технологш варто зро-бити акцент на Фшлянди, адже в поточному рощ в рейтингу краТн, що знаходяться кращому положенн за новими шформацшними ! комуткацшними технолопями (за ш-дексом мережевоТ готовност (NRI)) Фшляцщя посша перше мюце перед Сшгапуром (друге мкце) та Швещею (трете мюце); США ! Тайвань роздши дев'яте мкце, а Китай завершив рейтинг за десятибальною шкалою [6].
Серед чиннишв ефективного економ!чного розви-тку Фшляндп, констатованих Н. Гранжевською, особ-ливий акцент слщ зробити на наступних:
- створення ефективного мехашзму досягнення политичного консенсусу щодо прюритепв конкуренто-спроможносп краТни;
- запровадження гнучкоТ сучасноТ системи освпи;
- структурну диверсифшацш експорту на користь наукомюткоТ продукци;
- здшснення глибоких структурних ! сощальних реформ;
- ютотне зб!льшення бюджетних асигнувань на науку та розробки;
- формування системи горизонтальних зв'язк1в та «переливань» технологш за галузями;
- створення ефективних мехашзм!в комерщал!зацп шновацш з особливим акцентом на стимулюванш пате-нтноТ д!яльностц
- розвиток венчурного фшансування [7, с. 343-344].
Отже, прискорений розвиток обумовлено швидким
переходом ввд одного виробничого устрою до шшого. Вш можливий як на етат переходу ввд аграрноТ еконо-м!ки до !ндустр!альноТ, так ! на стади трансформаци ввд шдусщальних до поспндустр!альних продуктивних сил, що шдтверджуе усшшний сорокар!чний досввд прискореного розвитку краТн Швденно-СхвдноТ Ази. Експортоор!ентована стратепя прискореного розвитку дозволила Тм тдвищити доходи населення до р!вня поспндустр!альних краТн, забезпечити високу як1сть життя, створити сучасн продуктивн сили на основ! но-витах технологш, поасти проввдт позицп в свгговому виробницга та торпвл!. Анал!з Тх досягнень демон-струе, що в основ! Тх модершзацп лежить шновацшно-швестицшний пвдхвд до продуктивних сил [1, с. 64].
Постшдустр!альне сусшльство означае не падшня або стагнацш промислового виробництва, а випере-джаюче зростання сектору послуг в пор!внянн! з про-мисловим. Так, випереджаюче зростання сфери послуг у передових краТнах вщбуваеться не за рахунок вироб-ничоТ сфери, а на ТТ основ!, чого, на жаль, не скажеш про Украшу, структура економ!ки якоТ, на думку А. За-доТ, «гшертрофована убш зб!льшення питомоТ ваги сфери послуг», проте е не показником наближення до поспндустр!ального сустльства, а результатом руйну-ючоТ дешдустр!ал!зацп [8, с. 22-23].
Бшьш швидке зростання шдексу промислового ви-робництва за ВВП св!дчить про б!льш швидк! темпи роз-витку фундаментальних галузей: видобуток корисних ко-палин, переробн! виробництва, виробництво ! розпод!л електроенерги, газу, води. Ввдставання шдексу промислового виробництва ввд ВВП у розвинутих краТнах (табл. 1) говорить про достатн!сть обсяг!в матер!ального виробни-цтва не т!льки для задоволення базових потреб населення, але й забезпечення високого р1вня споживання.
В УкраТн на кшець 2011 року спостерталися приблизно однаков! темпи зростання 1ПВ ! ВВП, проте зрос-тання невиробничоТ сфери вже починае негативно в!дби-ватися на реальному сектор! народного господарства.
Хоча кожна одиниця ВВП, що створюеться !ндустр!ею послуг, дае на 35% б!льше можливостей працевлашту-вання, нж обробна промисловють [10], не на кожному етап! розвитку концентрац!я зусиль на формуванн! сфери послуг сприяе досягненню очшуваного р!вня економши.
Таблиця 1
1ПВ та ВВП за 2008-2011 рр. [9]
КраТна Роки Темп зростання, %
2008 | 2009 | 2010 | 2011
1ндекс промислового виробництБа
США 101,8 90,4 95,9 99,3 97,5
Дашя 101 85,8 88,9 88,8 87,9
Франц1я 99,2 86,5 90,8 92,3 93
Герман1я 112,1 93,7 104,2 111,9 99,8
Ф!нлянд!я 115,5 94,6 100 100,8 87,3
УкраТна 108 84,3 93,8 101 93,5
Валовий внутр1шн!й продукт
США 104,3 101,1 103,5 105,4 101
Данш 104,2 98,1 99,4 100,4 96,4
Франц1я 104,7 102 103,4 105,2 100
Герман1я 108,3 102,8 106,4 109,7 101,3
Ф!нлянд!я 110,3 101,1 104,9 107,9 97,8
УкраТна 118,3 100,8 105 110,4 93,3
Так, м!ж р!внем ВВП на душу населення ! питомою вагою зайнятих у сфер! послуг простежуеться досить тю-ний зв'язок: для групи найбшьш розвинених краТн питома вага сфери послуг коливаеться в межах 70-80%, у груп! середньо розвинених (ВВП на душу населення приблизно ввд 18 до 28 тис. дол.) - 60-65%, для краТн !з ВВП на душу населення приблизно вдв!ч нижче середньосвпового пи-тома вага сфери послуг у сукупнш зайнятосп, зазвичай, не перевищуе 40%. УкраТна належить до останньоТ групи, проте питома вага ТТ сфери послуг склалася на р!вн! краТн з показником ВВП на душу населення в 3-4 рази бшьше [8, с. 23]. Отже, випереджаючий економчний розвиток носить дуалютичний характер: з одного боку, необхвдно мо-дертзувати традицшне виробництво, технолопчно пере-озброювати його ! домагатися зростання ефективносп економ!ки, щоб зменшувати зайнят!сть у матер!альному виробництв! ! забезпечувати ТТ зростання в сфер! послуг, з шшого боку, важливо всеб!чно використовувати постш-дустр!альт, шформацшно-телекомушкацшт технологи як для пр!оритетного розвитку нових галузей (електронна промисловють, зв'язок тощо), так ! для модер^заци тра-дицшних галузей. «Саме життя вимагае широкого вико-ристання пост!ндустр!альних процес!в, тому що саме вони забезпечують випереджаючий розвиток» [11, с. 116-117].
Окреслюючи чинники випереджаючого економ!ч-ного розвитку, неможливо не зупинитися на досвщ Китаю, адже за темпами економ!чного, фшансового ! тех-нолопчного зростання змагатися з ним не в змоз! жодна з розвинутих краТн. За 25 роюв Китай пройшов шлях ввд сощалютичноТ плановоТ економши до сощалютичноТ ри-нковоТ економши саме завдяки ефективному реформу-ванню та модерн!зац!Т економ!чноТ системи, що однозначно привело до !нтенсивного зростання й отримало назву «Китайське економ!чне диво» [12]. Ддйсно, до економ!ч-них усп!х!в Китаю прикута увага всього св!ту, досл!дни-ки висловлюють р!зн!, часом суперечлив! (наприклад, М. Орнат [13], А. 1лларионов [14]) точки зору щодо змю-ту та поступовост! китайських реформ. Безперечно одне - економ!чне шднесення ц!еТ держави е насл!дком про-думаноТ та виваженоТ стратег!Т розвитку.
Понад п'ятнадцять рок!в тому уряд краТни прийняв тридцятир!чну програму стратепчного розвитку Китаю, яка передбачае перехвд в1д аграрного сусп!льства до шформа-ц!йного. Попри вс! складност!, по результатами 2009 р. Ки-
тай вийшов на перше мкце в свт за к1льк1стю вiдкригтiв i патенпв у галузi х1ми. Це свщчить про те, що найближчим часом ця кра!на буде розвивати бютехнологи, фармацевтику, а також виробництво зi створення нових матерiалiв. П!-дтвердженням тому служить прийнята рш тому стратепя iз захоплення фармацевтичного свiтового ринку.
Дi! китайсько! влади цiлком логiчнi, оск1льки рен-табельшсть фармацевтики становить 100-300%, а не 17%, як в металурги. При цьому фармацевтика е «в!ч-ним» ринком. Крiм фармацевтики, бiотехнологiй та ви-робництва нових матерiалiв у найближчi 50 рок1в перс-пективними будуть хiмiчна промисловiсть, шформа-цшш технологi! та телекомунiкацi!.
Важливим джерелом «економчного дива» Китаю е зовшшня торгiвля. Свого часу Китай вмшо скористався таким чинником конкурентоспроможносп, як низька со-бiвартiсть, чим i до сьогоднi дестабiлiзуе всi ринки, до яких потрапляе. Динамiзм у розвитку зовшшньо! торгiвлi забезпечив швидке нарощування золотовалютних резер-вiв. Кр1м того, економiчне зростання Китаю було забезпе-чене трьома потужними хвилями вiтчизняних й iноземних iнвестицiй. Перша - швестици держави i виробничих комплекс1в, як1 стартували у 1978 р., одночасно з аграр-ною реформою i початком iцдустрiалiзацi! села. Друге джерело iнвестицiй надiйшло з боку Тайваню, Гонконгу i Макао. Третя хвиля почалась пiсля азшсько! кризи 19971998 рр., внаслвдок яко! ввдбулася переорiенгацiя глобаль-них iнвестицiйних потоков у напрямку Китаю [15, с. 174].
Економiчнi устхи Китаю стали можливими, насампе-ред, завдяки в1дродженню мотиваци до пращ мшьйошв людей [4, с. 178]. Дшсно, люди, як1 незацiкавленi в сво!й працi, не працюють продуктивно та штенсивно, а в бшьшо-ст кра!н не подолано зневажливе ставлення до працi [1, с. 55]. Отже, система духовно-моральних цшностей китайце заклала над1йне шдгрунтя для соцiально-економiчного розвитку. За дослвдженнями [4, с. 178-179], успiх китайських реформ полягае у виробленнi власного шляху розвитку, врахуванш гармонiйно! едност i масштаб1в реформування, темшв розвитку i мiри навантаження на сустльство, в од-ночасному здiйсненнi економiчно! i полгтично! реформ, у виявлент ролi ринкових механiзмiв для забезпечення ди-намiчностi економiчного розвитку кра!ни, полiпшеннi мак-рорегулюваннi, стимулюваннi науки й освгти задля науко-во-техтчного прориву, а також у збережент нацiонально! самобутносп, боротьбi з корупщею i злочиннiстю.
Цкавим чинником економiчного розвитку Китаю стало закладене в реформуванш зменшення числа осiб, що отримували шдтримку з бюджету, i скорочення загально-го обсягу грошово! допомоги, що припадала в середньому на одну людину, отже, загальна сума витрат на соцiальне забезпечення та споживчi субсиди скоротилася з 4,0 до 0,9% ВВП. В результат скорочення витрат на допомогу з безробптя в Кита! помтно зменшилися стимули для ре-естраци працездатних громадян як безробiтних. Р1вень безробiття скоротився майже вдвiчi - з 5,3 до 2,9%, а част-ка зайнятих у всьому населеннi шднялася з 42,3% в 1978 р. до 53% в 1997 р., що сприяло прискоренню економчно-го розвитку. Кр1м того, китайський уряд здiйснив безпре-цедентне в свiтовiй економiчнiй практицi скорочення по-датк1в - з 30,4% ВВП в 1979 р. до 10,3% ВВП в 1996 р., в результат! чого вщбулося скорочення державних дохода, проте одночасне (навпъ з випереджаючо! швидк1стю) скорочення вах державних витрат - з 36,4% ВВП в 1979 р. до 13,1% ВВП в 1996 р. (особливо на швестици, субсиди, дотаци, оборону, народне господарство, сощальне забезпечення) не спричинило дестабшзуючих процесiв [14].
Варто зазначити, що зниження податкового тиску, як свщчить свгтовий досвщ е ефективним чинником економiчного розвитку. Наприклад, банк1вська таемни-ця i низьш податки в Монако залучають мщьярдн! за-
кордонш iнвестицi!. У княз!вств! працюють не менше 1100 тдприемств, велика частина з яких е м1жнарод-ними. З чисельшстю населення приблизно 35,5 тис. оаб княз!вство мае сектор баншв i фiнансово! д!яльносп, який досягае 3,5 млрд. евро, вщповщно, спостертаеться зростання зайнятостi, зокрема - в наущ [16].
Система единого податку спростила iноземнi швестици в Словаччину, що стало запорукою швидкого економiчного зростання в 2000-ш роки. На сьогодн! Словаччину вщносять до привабливих для бiзнесу кра-!н через пор!вняно невисоку ставку прибуткового податку для юридичних та ф!зичних оаб.
Сiнгапур е привабливим для iнвесторiв через спрощений порядок реестрацi! та здiйснення б!знес-д!яльносп юридичних оаб. Кр!м того, ставки податку на прибуток в кра!ш знаходяться на досить низькому р!вш, а однорiвнева система оподаткування дозволяе уникнути подвшного оподаткування.
Показовою е й економiчна полiтика Япони, «яюй при-таманнi певнi завершен форми i пропорци у всш множин структур постщдустр!ального господарства» [4, с. 201]. По-чинаючи з повоенних рок1в, в Япони було впроваджено ряд довгострокових планв економчного розвитку. У шсляво-енний перюд основою японсько! економши були металур-г1йн! ! суднобудаельн! шдприемства. Але ризик переор!ен-таци швестицш з щдустр!ального виробництва в будвниц-тво нових високотехнолопчних шдприемств, що розгляда-лася багатьма експертами як досить ризикований проект, виправдався - за досить короткий перюд переможена Япония змогла стати одним !з л!дер!в на свггових ринках. Кр1м того, економчний розвиток Япони вщзначився шновацш-ною пол1тикою, яка грунтувалася на запозиченн наукових досягнень шших кра!н, та на створенн товар!в, що мстять в соб! незначш технололчн вдосконалення. Япония пер-шою в свт почала скуповувати шоземш патенти, що дозволило !й створити багато виробництв у традицшних та в сучасних галузях, заощадити значн фшансов! та матер!аль-ш ресурси ! забезпечити великий виграш у час!. ПзЩше вщ запозичень заруб1жних технологш Япония перейшла до розвитку власних наукових дослвджень. Наприклад, як1сне та своечасне виконання проекту «Технополк» дозволило уряду виршити проблеми, повязан з реконструкщею матерь ально-техн!чно! бази науки та виробництва забезпечення громадян комфортабельним житлом, оздоровлення довкш-ля, зм!стовне дозвшля. Отже, технопол1си ЯпонИ' покликан! не лише прискорювати !! економ!чний розвиток, за !х допо-могою здшснюеться переор!ентац1я !з !мпорту технолог!ч-них ноу-хау на розроблення нац!онально! високо! виробни-чо! технолог!! [17, с. 57-58].
Однак не сл!д нехтувати таким важливим фактором економ!чного розвитку Япони, як штенспвне довготри-вале використання висококвал!ф!ковано! робочо! сили, що ефективно поеднувалась з низькою заробгтною платою. Зараз «наздоганяюча модель» (доступ до високих технолог!й високо розвинутих кра!н) себе вичерпала не через заборону на продаж передових технологш у кра!-ни, що розвиваються, а завдяки розблокуванню швести-ц!йно! модел1, п!д впливом зовшшньоеконом!чних чин-ник1в [4, с. 202, 255]. Основною характерною особливк-тю модел1 економ!чного розвитку Япон!! е активне дер-жавне регулювання економ!чних процес!в при незначн!й частц! державно! власносп. Уряд впроваджуе програми економ!чного розвитку, регулюе !нвестиц!йну д!яльн!сть, стимулюе д!лову активн!сть тощо.
Отже, запозичення високотехнолог!чно! !нформа-ц!!, наприклад, Япошею !з США, зумовило «японське економ!чне диво», !нтенсивна !нформатизац!я у Сходно-Аз!йському рег!он! - появу нових шдустр!альних кра!н (П!вденна Корея, Та!ланд, С!нгапур), соц!окультурний ренесанс Китаю полягае у вщродженш тисячол!тн!х духовно -цившзацшних ц!нностей [4, с. 304].
Таким чином, до чиннишв випереджаючого еко-ном1чного розвитку вщносимо наступш:
- наявшсть власно! стратегй' економ1чного розвитку на основ1 шноващйно-швестицшного тдходу з ура-хуванням соц1ально-економ1чних особливостей крани та своечасно виявлених перспективних напрям1в;
- полггачна стабшьшсть, м1н1м1зац1я проциктчно-CTi полижки;
- активне державне регулювання економчних проце-ав з ор1ентащею реформ на заощадження та накопичення капiталу, створення привабливого швестицшного кл1мату;
- прозорють i доступнють банк1всько1 системи;
- державна тдтримка нацiонального економiчного розвитку: спрощення бюрократичних процедур та по-даткового тиску, стимулювання пiдприемницькоí дiя-льностi, венчурного бiзнесу;
- стимулювання науково-технiчного розвитку: фь нансування науково-досл1дно! дiяльностi, фюкальне стимулювання швестищйно-шновацшнох дiяльностi ш-дприемств, розвиток нових високих технологiчних уст-ро1в, модернiзацiя традицiйних галузей;
- виробництво i експорт високотехнологiчноl продукций
- активно задiяний компонент культурних тради-цiй, система духовно-моральних щнностей, що мае на мет переход суспiльства споживання до постiндустрiа-льного, iнформацiйного суспiльства;
- мотиващя до працi;
- гнучка система освгги, що вiдповiдае стратепч-ним завданням краши, швестици в людський капiтал, технологiчний розвиток суспiльства.
З уах перел1чених чинник1в в УкраШ наявнi лише стратеги економiчного розвитку та державш програми активiзацil економiки, проте за вiдсутнiстю чiткого ме-ханiзму !х реал1зацй', ефективнiсть розроблених страте-гiй залишаеться вкрай низькою, що слугуе перепоною для формування решти чинник1в та гальмом нацюналь-ного економiчного розвитку. Перспективами подаль-ших досл1джень в даному напрямi е розробка модел1 випереджаючого нацюнального економiчного розвитку.
Список джерел
1. Ефремов Д.П. Формування стратегй прискореного еконо-мiчного розвитку Украши: дис. ...канд. екон. наук: 08.00.01 / Ефремов Дмитро Петрович. - Кив, 2008. - 217 с.
2. Москаленко О.М. Сучасна полiтична економш i мейнстрим як методологiчний шструментарш економiчноl полiтики випереджаючого економчного розвитку краши / О.М. Москаленко // Вюник Национального утверситету «Юридична академя Украши iменi Ярослава Мудрого. - № 1 (8). - 2012. - С. 19-29.
3. Саймон Дж. Тезисы для прессы по главе 3 «Перспективы развития мировой экономики», апрель 2013 года / Дж. Саймон, T. Матесон, Д. Сандри [Електронний ресурс -Режим доступу: http://www.imf.org/external/russian/pubs/ ft/weo/2013/01/pdf/sumr.pdf. - Назва з титул. екрану.
4. Геоекономiчнi сценарп розвитку i Украша: монографш / М.З. Згуровський, Ю.М. Пахомов, А.С. Фiлiпенко та in. -К.: ВЦ «Академiя», 2010. - 328 с.
5. Фукс А. Оцшка технолопчного розвитку економжи Украши / А.Е. Фукс // Вчет записки. - 2009. - Вип. 11. - С. 29-32.
6. Global Information Technology Report 2013 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.weforum.org/ issues/global-information-technology.
7. Гражевська Н.1. Еконотчт системи епохи глобальних змш / Н.1. Гранжевська. - К.: Знання, 2008. - 431 с.
8. Задоя А.О. «Нова iндустрiалiзацiя» в стратеги випереджаючого переслщування / А.О. Задоя // Теоретичш та прик-ладт питання економiки. - Вип. 27, т.1. - С. 21-29.
9. Monthly Bulletin of Statistics Online [Електронний ресурс]. - Реж.
доступу: http://unstats.un.org/unsd/mbs/app/DataSearchTable.aspx.
10. Козка В.М. Еволюцшш процеси в китайськш економщ та необхщтсть трансформацй моделi розвитку / В.М. Козка // Еконмчний Часопис - ХХ1. - №1-2. - 2012.
11. Социально-экономические проблемы информационного общества / Под ред. д.э.н., проф. Л.Г. Мельника. - Сумы: Университетская книга, 2005. - 430 с.
12. Устиян И. Эффективность экономической реформы Китая / И. Устиян // Экономист. - М., 2007. - №8. - С. 74-86.
13. Орнат М.Р. Мехашзм ефективного реформування та зрос-тання економжи Китаю як конструктивний чинник здобут-тя лщерства у системi мiжнародних економiчних вщносин / М.Р. Орнат // Зовшшня торгiвля: економiка, фшанси, право. - №6. - 2010. - С. 64-65.
14. Илларионов А. Тайна китайского экономического чуда [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.libertarium.ru/l_ptchina_china.
15. Кудирко Л.П. Мгжнародна компонента феномену китайсь^ економжи в контекста глобального тдерства / Л.П. Кудирко, К.Й. Пугачевська, К.С. Пугачевська // Науковий вюник НЛТУ Украши. - 2010. - Вип. 20.12. - С. 172-177.
16. IMSEE Monaco Statics Bulletin de l'Economie, 1er trimestre 2012. No. 33. Juin 2012. - 4 p.
17. Чудаева 1.Б. Технополюи: еконмчна суть, причини створення та японський досвiд / 1.Б. Чудаева // Економiчний Часопис-ХХ1. - №11-12. - 2010. - С. 55-59.
Т. Юр'ян
академж АЕН Украти М. Шаповал академж АЕН Украти С. Коваль
м. Кшв
НАПРЯМИ ТА ШЛЯХИ ПОДАЛЬШОГО ЗМЕНШЕННЯ ОБСЯГ1В
БЕЗРОБ1ТТЯ В УКРА1Н1
Ринковi перетворення в УкраШ внаслщок свое! об'ективно! сутностi та характеристики супроводжу-ються багатьма вiдчутними соцiально-економiчними наслщками для суспiльства, в тому чи^ й безробiттям населення як соцiально-економiчним явищем, за якого частина оаб не мае змоги реал1зувати свое право на працю та отримання заробiтноl плати (винагороди) -необидного джерела iснування. Тому, зменшення обся-гiв безробiття в Украíнi мае стати не лише першочерго-вою умовою, а й, водночас, - одним iз шнцевих результата розвитку соцiально орiентованоí економiки та
ефективноí системи господарювання вие1 кра1ни.
Необхiдniсть вирiшення проблем безробптя в сучас-ному суспшьста набувае все 6шьшо! актуальностi внасль док багатьох причин, i одщею з них е соцiальна гострота тих чиннишв цього явища, що мають регулюватися на державному рiвнi, оск1льки держава виступае загальносу-стльним iнститутом, який створюе умови для реатзацл потреби в сусп1льно кориснш працi суб'екпв сусп1льства. Слщ зазначити, що Европейська рада вважае зниження обсяпв безробiття одним iз прюритетних напрямк1в для лшвщаци наслiдкiв фiнансово-економiчноl кризи в Укра-
