СОЦ1АЛЬНО-ЕКОНОМ1ЧН1 ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВОСТ1
УДК 316.42+338.24(477)
1несса Васил1вна Ситн1к,
д-р екон. наук, доцент,
Тетяна В1ктор1вна Гончаренко
Донецький державний унiверситет управлiння
МОДЕЛЬ ФОРМУВАННЯ СОЦ1АЛЬНО ОР1еНТОВАНОГО РИНКОВОГО ГОСПОДАРСТВА В УКРА1Н1 ТА НАПРЯМИ II РЕАЛ1ЗАЦ11
Проведеш дослщження дозволяють ви-дшити три основш модел1 сучасного ринко-вого господарства: економша вшьно! конку-ренщ! (корпоративна ринкова економша); змшана ринкова економша (характеризу-сться сшвюнуванням р1зномаштних форм власносп - приватно!, корпоративно!, колек-тивно!, мунщипально!, державно!, с1мейно!); сощально ор1ентована ринкова економша (грунтуеться на ринкових принципах { спря-мована на тдвищення сощально! захищенос-т людини в держав!).
За визначенням вщомого укра!нського вченого В. Гейця, п!д сощально-ринковою економ!кою сл!д розум!ти такий тип госпо-дарсько! системи, у якш д!яльн!сть сощаль-но-економ!чних !нституц!й спрямована на досягнення сощально! справедливо! захище-ност!, високого р!вня та якосп життя [1].
З урахуванням того, що «сощально ор!ентованою економ!кою е народна еконо-м!ка, що означае розвиток економши в ште-ресах народу, та !! модерн!зац!я - спос!б п!двищення життевого стандарту, що перед-бачае використання вс!х титв ! форм влас-ност!, всеб!чний соц!альний захист населення й нащональне демократичне економ!чне пла-нування» [2], основною метою державно! сощально-економ1чно! полггики на сучасно-му етап! розвитку суспшьства е створення умов для реал1защ! соц!ального потенц!алу людини.
Широке коло теоретико-методолопч-них питань щодо розробки моделей форму-вання соц!ально ор!ентовано! ринково! еко-ном!ки е об'ектом наукових дослщжень ! численних публ!кац!й заруб!жних учених
К. Аденауера, Ф. Бема, Л. Ерхарда, В. Репке, А. Рюстова та iH. Сучасним проблемам фор-мування i функцiонування сощально opierno-вано! ринково! екoнoмiки та визначення poлi держави в нш присвячено пpацi вiтчизняних екoнoмiстiв А. Гальчинського, В. Гейця, А. Деркача, О. Палiя, Б. Панасюка, В. Скура-тiвськoгo. Проте в екoнoмiчнiй лiтеpатуpi немае однозначно! думки щодо визначення едино! мoделi формування сощально opierno-вано! ринково! екoнoмiки.
Таким чином, актуальним е вдоскона-лення мoделi сoцiальнo-екoнoмiчнoгo розвитку Укра!ни та визначення напpямкiв !! pеалiзацi!.
Згiднo з oстаннiми oфiцiйними документами нашою державою проголошено курс на формування сощально opieнтoванo! ринково! економши. Так, у Щopiчнoму По-сланнi Президента Укра!ни до Верховно! Ради Укра!ни «Модершзащя Укра!ни - наш стpатегiчний вибip» та Експертнш дoпoвiдi, пiдгoтoвленiй Нацioнальним шститутом стpатегiчних дoслiджень до Послання Президента Укра!ни В. Януковича до Укра!нсь-кого народу «Укра!на ХХ1 стoлiття. Страте-гiя реформ i суспiльнo! консолщащ!» [3, 4] вщзначаеться, що для Укра!ни сощально-екoнoмiчна мoдеpнiзацiя означае:
змiцнення кoнкуpентoспpoмoжнoстi економши та пiдвищення пpoдуктивнoстi пpацi як шдгрунтя забезпечення довгостро-ково! стабшьносп та динамiчнoстi екoнoмiч-ного зростання i пoлiпшення сощально-еко-нoмiчних показниюв;
мoдеpнiзацiю системи сoцiальнoгo за-хисту населення для надання !й ефективносп
© 1.В. Ситтк, Т.В. Гончаренко, 2012
- Економжа npoMucnoeocmi ^ Экономика промышленности
ISSN 1562-109X 2012, № 3-4 (59-60)
з метою подолання бщносп та забезпечення стабшьного добробуту громадян.
Серед основних напрямiв реформуван-ня нащонально! економши у Посланнi визна-чено: «орiентацiю сощально! стратеги на примноження людського капiталу, збережен-ня безперервностi його належного викори-стання, розбудова систем освгш, культури, охорони здоров'я» [3].
Також у Посланш визначаеться, що стратегiчною метою сощально! полiтики Ук-ра!ни е послiдовне пiдвищення рiвня життя населення на основi самореалiзаци кожного громадянина, зниження сощально!, економiч-но! та культурно! нерiвностi, вщтворення економiчно! та сощально! ролi кра!ни у свiтовому спiвтовариствi. Забезпечення дов-гостроково! конкурентоспроможностi Укра-!ни у глобалiзованому свiтi зумовлюе необ-хщнють пiдвищення якостi життя найбiльш числених прошарюв населення як пiдrрунтя для формування середнього класу - основи стабшьносп суспшьства. Практична реалiза-щя такого принципу перетворюе державну полггику на один iз провiдних чинниюв сощ-ального розвитку, робить и дiевою складо-вою стратеги досягнення нащонально! штег-рацп та основним механiзмом формування ново! якостi життя людини. Якiсним результатом економiчно! модершзацп мае стати ре-альне скорочення економiчного та сощаль-ного розривiв мiж Укра!ною та кра!нами з розвиненою ринковою економiкою. Показ-ником успiшностi такого процесу мае стати скорочення вщставання Укра!ни за рiвнем ВВП на душу населення вщ розвиутих кра!н та зростання шдексу людського розвитку [3,
4].
Таким чином, формування сощально орiентованоl держави е прiоритетним напря-мом розвитку Украши.
У сучасних умовах глобалiзацil свi-тового господарства найбшьш ефективного розвитку нацiональноl економiки можливо досягти лише при ефективнш регюнальнш iнтеграцil, яка в широкому розумшш являе собою систему взаемодil нацюнальних держав, що грунтуеться на визнанш спiльних цiнностей та високому рiвнi спiвробiтництва у визначених сферах у рамках юнуючого
iнтеграцiйного об'еднання та на свгговому ринку. При цьому можливi розходження по-зицш кра!н - iнтеграцiйних партнерiв не по-виннi iстотно впливати на розвиток страте-гiчного спiвробiтництва в рамках штеграцш-ного об'еднання.
Задля досягнення ще! мети держава повинна здшснювати економiчнi перетво-рення в краш, спрямованi на забезпечення повно! зайнятостi населення, пiдвищення доходiв та полшшення умов життя людей; формування ефективно! системи соцiального захисту, освгги, охорони здоров'я, полiп-шення демографiчноl ситуацil; забезпечення реалiзацil культурних потреб людини.
Уа цi соцiально-економiчнi трансфор-мацil в державi мають вщбуватися на основi «утвердження в суспшьсга соцiальноl спра-ведливостi як важливо! суспiльноl цiнностi, без здiйснення яко! неможливий повноцiн-ний соцiальний та економiчний розвиток суспiльства, свободи задоволення сощальних потреб та соцiальних штерешв людини, ство-рення умов для сощально! безпеки» [5].
Економiчна полгшка держави мае бути спрямована на структурш трансформацi!, здатнi забезпечити продуктивну конкуренто-спроможнiсть нацiонального господарства. Конкурентоспроможна економiка, з одного боку, е основою для високо! оплати пращ, а з шшого - для фшансування соцiальних благ та виплат.
Вiдправним пунктом при формуванш державно! соцiально! полгшки мае бути постулат про динамiчний зв'язок мiж бiзнесом та суспшьством, у якому посередником ви-ступае держава. Бiзнес на основi розвитку iн-новацiйних процесiв в ушх сферах суспiль-ного виробництва створюе багатство i стиму-люе економiчне зростання через пiдвищення продуктивносп та конкурентоспроможностi нацiонально! економiки [6].
Отже, реалiзацiя соцiально! полгшки держави мае базуватися на шновацшнш моделi розвитку нацiонального господарства (див. рисунок).
Створена модель формування сощально орiентованого ринкового господарства ба-зуеться на розвитку шновацш як у фшан-сово-економiчнiй сферi, так i в соцiальнiй.
Економжа промисловостi ^^ Есопоту о[Ы^Г
Рисунок. Модель фopмyвaння сoцíaльнo opíeнmoвaнoгo ринкового гoсnoдapсmвa
1нновацп в eкономiчнiй cфepi мають cпpияти cтpyктypнiй пepeбyдовi нащонально1' eкономiки вiд cиpовинноï cпpямованоcтi в аcпeктi розвитку виcокотexнологiчниx галу-зeй пpомиcловоcтi (зокpeма машинобудуван-ня i вж його пiдгалyзeй).
У фшажовш cфepi iнновацiï, пepш за вте, мають здiйcнюватиcя на вcix pинкаx, що формують ринок довгоcтpоковиx i^eci^m-ниx pecypciв для peального актору era^-мiки: фондовому, валютному, кpeдитномy, cтpаxовомy.
Iнновацiï y cоцiальнiй cфepi мають бути cпpямованi на розвиток оcвiти i науки як iнтeлeктyальноï бази iнновацiйного розвитку нащонально1' eкономiки. Також iнновацiï мають в^бут^я в cиcтeмi оxоpони здоров'я наceлeння та забeзпeчeноcтi житлом.
Отжe, запропонована модeль розвитку нацiонального гоcподаpcтва мае бути отря-мована на доcягнeння такиx оcновниx цiлeй шщально1' полiтики дepжави [5].
1. Доcягнeння повно1' зайнятоcтi та ви-токик доxодiв наceлeння.
2. Забeзпeчeння витокого piвня peалiза-цй' cоцiальниx гарантш наceлeння y cфepаx оxоpони здоров'я, оcвiти, пeнciйного забeз-пeчeння, забeзпeчeноcтi житлом, cоцiальниx виплат.
3. Cтвоpeння умов для peалiзацiï от-цiального потeнцiалy людини та доcягнeння
виcокого piвня полiтичноï культури в cyc-тльств^
Для peалiзацiï пepшоï мeти дepжава повинна працювати в напpямаx:
cтвоpeння умов для пiдвищeння отщ-альноï активноcтi наceлeння, заcтоcyвання мотивацiйниx мexанiзмiв виоткопродуктив-ноï пpацi;
формування новоï модeлi оплати пpацi на оcновi заcтоcyвання принципу випepe-джаючого зростання;
стимулювання cтабiльного платоотро-можного попиту наceлeння;
змeншeння piвня cоцiальноï дифepeнцi-ацiï наceлeння.
Пpактичнe впpоваджeння дpyгоï мeти потpeбye вiд дepжави зд^тення peфоpм y cфepаx:
оcвiти та науки шляxом пiдвищeння доcтyпноcтi та якоеп оcвiтнix поcлyг на оcновi впpоваджeння заpyбiжного доcвiдy та збepeжeння нацiонального культурного по-тeнцiалy, а також визначeння потpeб шно-вацшного розвитку дepжави;
оxоpони здоров'я наceлeння в напpямi пiдвищeння доcтyпноcтi та якоеп мeдичного обcлyговyвання, в тому чи^ чepeз упро-ваджeння стогеми cтpаxовоï мeдицини;
пeнciйного забeзпeчeння на оcновi впpоваджeння тpиpiвнeвоï cиcтeми (толь даpноï пeнciйноï cиcтeми, загальнообов'яз-
Економim npoмuслoвoсmi Экономит npoмышленнoсmu
кового та добровшьного накопичувального пенсшного страхування);
державно! житлово! полiтики на основi створення умов доступностi житла, в першу чергу через систему банювського кредиту-вання;
соцiально! допомоги в напрямi розвит-ку адресно! допомоги та розвитку мереж, що надають сощальну допомогу.
Досягнення третьо! мети потребуе: розширення поля можливостей людини у сферi вибору нею способiв i форм саморе-алiзацi! щодо напрямiв дiяльностi на основi практично! реалiзацi! принципу соцiально! справедливости
досягнення соцiально! злагоди в сус-пiльствi на основi формування сощально! культури.
Для реалiзацi! запропоновано! моделi розвитку нацюнального господарства та досягнення визначених основних цшей сощ-ально! полiтики держава повинна здiйснити реформування у фшансовш та економiчнiй сферах за такими напрямами.
1. З урахуванням того що сощально орiентована ринкова економша передбачае високий рiвень втручання держави, перш за все у процеси розподшу i перерозподшу валового внутрiшнього продукту i нацюналь-ного доходу, реформацiя системи державного бюджету е неодмшною умовою формування «держави добробуту» в Укра!ш.
Держави, у яких найбшьш розвинута соцiальна сфера i система соцiального захис-ту населення (таю як Скандинавсью кра!ни), побудували найширшу систему перерозпо-дшу доходiв, яка пом'якшуе розшарування суспшьства за рiвнем доходу. Перерозподiл нацюнального ВВП через бюджет у цих кра!нах складае 50-60%. У результат реалiза-цi! тако! системи перерозподшу нацюнального багатства в цих кра!нах забезпечуеться повна зайнятють населення, максимальна рiвнiсть мiж рiзними групами населення, до-статнiсть та висока яюсть соцiальних гаран-тiй.
В Укра!ш питома вага доходiв зведено-го бюджету разом iз доходами позабюджет-них фондiв у ВВП складае бшьше 40%, що означае високе фюкальне навантаження на бiзнес (особливо в умовах гостро! нестачi власних iнвестицiйних ресурсiв тдпри-
емств). У той же час держава не виконуе на-лежним чином сво! функци щодо сощ-ального захисту населення. Наявнють таких диспропорцш мiж податковим тягарем i сощальним становищем у кра!нi обумовлюе необхщшсть реформування бюджетних вщ-носин.
Причинами зазначених проблем е:
неефективш й негнучкi видатки (структура видатюв бюджету негнучка, що тдви-щуе уразливiсть економiки щодо шоюв: по-над 90% загального фонду держбюджету складають захищеш стагтi, бюджетш кошти витрачаються неефективно);
хронiчне перевищення та швидке зро-стання зобов'язань стосовно бюджетних ре-сурсiв;
слабкий фiскальний менеджмент (бюд-жетне планування обмежуеться рiчним горизонтом);
слабке управлiння державним боргом (висока частка зовшшшх зобов'язань - 66,8% у сукупному державному боргу робить його уразливим до валютних коливань);
непрозорють державних фiнансiв (не-повне розкриття iнформацi! про стан держ-сектору призводить до прихованих дисба-ланав i зростання держсектору).
Таким чином, реформування бюджет-но! сфери мае вщбуватися в напрямi знижен-ня державного боргу i дефiцитностi державного бюджету, тдвищення ефективностi системи оподаткування, оптимiзацi! управ-лiння державними фiнансами.
2. Основним джерелом фшансових ре-сурав при формуваннi соцiально! сфери в державi е податки. Сучасний стан бiзнес-се-редовища та системи державних фшаншв потребуе продовження податково! реформи в Укра!нi. Пiдсумком проведення тако! реформи мае стати досягнення сталого економiч-ного зростання на шновацшно-швестицшнш основ^ розширення сфери сощальних благ та пiдвищення якосп соцiальних гарантiй у кра!нi.
Проблемами податково! системи Укра-!ни на сьогодшшнш день е масове ухиляння вiд податкiв i нерiвномiрне податкове навантаження на тдприемства рiзного розмiру й окремi галузi економши, що призводить до невиконання податковою системою функци згладжування сощально! нерiвностi.
Економта промисловостi Есопоту of Industry
Основна причина тако! ситуацп лежить у площиш недосконало! структури пoдаткiв та неращонально! системи податкових пiльг.
Таким чином, сучасна податкова система потребуе, перш за все, тдвищення ефективносп адмiнiстpування пoдаткiв та спрощення системи сплати пoдаткiв для бiзнесу, що сприятиме досягненню податко-во! спpаведливoстi та piвних конкурентних умов у нащональнш екoнoмiцi.
Першим етапом на шляху вдоскона-лення податково! системи в нашiй деpжавi стало прийняття у гpуднi 2010 р. Податково-го кодексу Укра!ни.
Пщсумком роботи держави щодо вдо-сконалення податково! системи Укра!ни мае стати зниження частки тшьово! екoнoмiки, що, в свою чергу, стане основою для змен-шення глибини сoцiальнo! неpiвнoстi в дер-жавi.
3. Розвиток фшансового сектору в нацioнальнoму господарсга е обов'язковою умовою досягнення сталого екoнoмiчнoгo зростання, що становить основу для форму-вання «держави добробуту».
На сьогодшшнш день фiнансoвий сектор Укра!ни мае ряд проблем, що призводить до невиконання ним свое! основно! функци -фiнансoвoгo забезпечення сталого розвитку реального сектору економши. Це проявля-еться, перш за все, у зменшенш oбсягiв кре-дитування бiзнесу (особливо щодо довго-строкового кредитування) та низькому piвнi розвитку фондового ринку.
Зoвнiшнiми причинами такого стану фшансового ринку Укра!ни е фшансова криза, яка розгорнулася по всьому свггу у 2008 р. i в даний час ще не мае чггких перспектив згортання.
До внутршшх причин, що формують проблеми розвитку нащонального фшансо-вого сектору, слщ вiднести:
утримання фiксoванoгo курсу укра!нсь-ко! гpивнi на oснoвi !! жорстко! прив'язки до американського долара;
пiдвищення piвня кредитних pизикiв; низьку капiталiзацiю фшансово! системи, що обумовлюе низький piвень !! стш-кoстi до кризових явищ;
значну частку проблемних активiв у пopтфелi фiнансoвих установ;
вщсутшсть неoбхiдних нормативно-правових та шститущональних умов для роз- Економжа промисловостi (
ISSN 1562-109X
витку фондового ринку { р1зних фшансових шструменив;
недостатньо незалежну, непрозору роботу регулятор1в фшансового ринку;
недостатнш обсяг довгострокових фь нансових ресуршв, у тому числ1 через вщ-сутнють обов'язково! накопичувально! системи пенсшного забезпечення та нерозвине-нють системи страхування життя.
Таким чином, фшансовий сектор Укра-!ни потребуе негайного реформування в напрям! виршення зазначених проблем, тд-сумком чого мае бути: формування гнучкого валютного курсу; зниження р1вня шфляцп; збшьшення р1вня каштал!зацп фшансово! системи; збшьшення обсягу фшансових по-слуг як реальному сектору економши, так { населенню.
4. Розвиток науково-техшчно! та шновацшно! сфери е обов'язковою умовою формування високоефективного нащональ-ного господарства, здатного забезпечувати сощальну сферу в держав!. 1нновацп в реальному сектор! економши е фундаментом кон-курентоспроможно! нац!онально! економ!ки, без чого неможлива практична реал!защя сощально! пол!тики держави.
Сьогодн! в Укра!ш збер!гся лише фундамент науково-дослщницького комплексу радянських час!в, який не здатен ефективно продукувати ! доводити до практично! реал!зацп науков! результати.
Причина тако! ситуацп полягае, перш за все, в недосконалш систем! законодавчого та фшансового забезпечення науково-техшч-но! та шновацшно! сфери, що, у свою чергу, призводить до втрати кадр!в ! скорочення матер!ально-техшчних засоб!в.
Так, загальний обсяг видатюв на науков! досл!дження й розробки як частка ВВП (наукоемнють ВВП) протягом останшх двад-цяти роюв в Укра!н! складае 0,95% (у тому числ! з держбюджету - до 0,41%). Водночас у ЕС показник наукоемност! ВВП у серед-ньому складае 1,9%, Фшляндп та Швец!! -3,7, США та Шмеччиш - 2,7% [7].
Таким чином, реформи у сфер! науко-во-дослщницько! та !нновац!йно! д!яльносп мають зд!йснюватися в напрям! актив!зацп !нновац!йних процес!в в економ!ц! та забезпечення повнощнного використання потен-ц!алу науки у процес! технолопчно! модер-н!зац!! економ!ки.
Экономика промышленности -
Досягнення таких результата можливе на основа
тдвищення конкурентоспроможност наукового сектору шляхом штеграци впчиз-няно! науки у Свропейський дослiдницький простiр;
збiльшення обсяпв та ефективностi бюджетного фiнансування науково! сфери;
пiдвищення ступеня кореляцi! мiж на-прямами науково-дослiдних робiт i реальни-ми потребами нацiонально! економши (як реального, так i фшансового секторiв);
розвиток iнновацiйно! iнфраструктури ^знес-шкубатори, центри трансферу техно-логiй тощо).
Упровадження зазначених заходiв сприятиме практичнш реалiзацi! наукових результатiв, збiльшенню частки шновацшно активних промислових пiдприемств, тдви-щенню наукоемностi ВВП за рахунок ушх джерел фiнансування.
5. Проведеш дослiдження розвитку нацiонально! економiчно! системи свщчать, що без структурно! перебудови нащонально! економiки та модернiзацi! !! базових секторiв неможливе формування сощально орiентова-но! держави.
Структурна перебудова економiки Ук-ра!ни мае здiйснюватися в аспект вiдходу вiд сировинно! спрямованостi нацюнального господарства до розвитку високотехнолопч-ного сектору. Як доводить свггова практика, сировинна спрямованють економiки - це ту-пиковий шлях, що призводить до низько! конкурентоспроможносп держави, велико! залежносп вiд нестабiльностi свiтових то-варних та фшансових ринкiв, вразливостi сощально! сфери. Реали сьогодення свiдчать, що юнуюча в Укра!нi економiчна структура, для яко! характерна сировинна спрямованють (продукщя металургiйно! галузi е основною складовою укра!нського експорту), не здатна забезпечувати достатш темпи економiчного зростання для розвитку сощально! сфери в кра!ш. Причиною тако! ситуацi! е брак коштв i вiдсутнiсть власних технологш
При iснуючий структурi реального сектору Укра!ни неможливо чекати високо-дохщно! економiки. Ефективнiсть впчизня-но! економiки може пiдвищитися лише за умови зростання частки наукоемних галузей
i галузей, що виробляють продукщю з висо-ким рiвнем технолопчно! переробки.
У зв'язку з цим першочерговим зав-данням сучасно! економiчно! полiтики держави мае стати вирiвнювання виробничих диспропорцiй на основi випереджаючого зростання внутрiшнього споживання i наро-щування його питомо! ваги в структурi ВВП.
Тому в ситуаци, що склалася, особливу увагу необхщно придiлити розвитку маши-нобудування як галуз^ що виробляе швес-тицiйнi товари, з одного боку, i галузi, здат-но! усунути диспропорций що iсторично склалися в економщ Укра!ни - з шшого. На користь вибору машинобудування як галу-зево! точки зростання свщчить i консолiду-ючий характер галузк машинобудування е центром тяжiння промисловосп через дуже широке коло споживачiв i постачальникiв.
Машинобудiвний комплекс нараховуе 20 спецiалiзованих галузей, у тому чи^ 58 пiдгалузей. На сьогодш до його складу входить понад 1600 тдприемств з виробниц-тва авiацiйно!, ракетно-космiчно! технiки, морських i рiчкових суден, машин i облад-нання для галузей важко!, легко! i харчово! промисловостi, сiльського господарства, транспортного i дорожнього машинобудування, електротехшки та апаратури загально-го i спецiального призначення, побутово! техшки та електропобутових приладiв. У машинобудуванш сконцентровано близько 15% основних засобiв промисловостi i понад 600 тис. працюючих. Знос обладнання стано-вить у середньому по галузi понад 80%.
З урахуванням того, що фундаментом сощально орiентовано! ринково! економши е перехiд нацiонального господарства до ново! (постшдус^ально!) стадi! розвитку - шновацшно! економши, вiтчизняне машинобудування як високотехнолопчна галузь у цьому процеа мае вiдiгравати головну роль.
У той же час перспективи розвитку те! чи шшо! галузi залежать вiд iнтенсивностi перебпу в нiй iнвестицiйних процесiв. Мож-ливiсть залучення iнвестицiй i рiвень капiта-лiзацi! галузi визначаються вартютю, що створюеться в майбутньому. 1нвестори нада-ють сво! кошти тд блага, що мають iснувати в майбутньому, тому чим вище темпи еконо-мiчного розвитку i рiвень рентабельностi,
Економта промисловостi Есопоту of Industry
тим бшьше очшувана вартють i тим ширше потш iнвестицiйних вливань, а машинобуду-вання е галуззю промисловосп з найбiльшoю рентабельнiстю.
З шшого боку, приплив iнвестицiй у машинобудування багато в чому обумовле-ний високим рiвнем зносу основних фoндiв у краш. Останнiми роками спостер^аеться за-кoнoмiрне переструктурування швестицш-них ресурсiв суб'ектiв господарювання на користь модертзацп i реконструкци заста-рiлих потужностей. Вiтчизнянi пiдприемства спрямовують швестицп переважно на заку-твлю виробничого устаткування.
Оскiльки машинобудування - це без-посередньо iнвестицiйна галузь, то тдйом у нiй означае приплив безпосередньо швести-цiйних тoварiв у всi сектори екoнoмiки, що зумовлюе нарощування oбсягiв виробництва на oснoвi оновлених потужностей в шших секторах екoнoмiки за рахунок тдвищення прoдуктивнoстi працi, максимiзащ! викори-стання фонду робочого часу, зниження вит-рат на одиницю продукци, пiдвищення li якoстi та розширення асортименту. Результатом цього стане тдвищення конкуренто-спроможносп вггчизняно! продукци, а отже, зростання прибутковосп та рентабельнoстi як окремих господарюючих суб'ектiв, так i галузей екoнoмiки в цiлoму. Цей тдйом шщдае iнтенсифiкацiю мiжгалузевих мира-цiй капiталу. Таким чином, вщбуватиметься взаемoiнвестування галузей, а отже, !х мо-дернiзацiя, розширення, пiдвищення дохщ-нoстi ^^о^льно! екoнoмiки в щлому, що е основою створення сощально oрiентoванo! держави.
Реалiзацiя запропоновано! мoделi фор-мування сoцiальнo oрiентoванoгo ринкового господарства в Украш мае oцiнюватися за критерiем найвищого рiвня - «полшшення якoстi життя населення краши», який, у свою чергу, дезагрегуеться в критери нижчого рiв-ня: «тдвищення добробуту», «пoлiпшення стану здоров'я», «тдвищення сощального благополуччя», «вiдтвoрення населення», «духовно-етичний розвиток».
Загальними показниками сощально! ефективностi нижчого piBM е: зайнятiсть населення; соцiальний захист; безпека жит-тедiяльностi; полiпшення споживання това-piB та використання послуг; охорона пращ; охорона довкшля тощо.
OKpeMi компоненти сощально! ефек-тивносп pеалiзащ! запропоновано! моделi можуть мати вартюну оцiнку, зокрема: змiна кшькосп робочих мiсць у кpа!нi (репот); полiпшення житлових i культурно-побутових умов працюючих i населення; полiпшення умов i безпеки пpацi пpацiвникiв; змша струк-тури виробничого персоналу; тдвищення piвня здоров'я пpацiвникiв i населення; кшь-кiсть вiльного часу населення.
Лггература
1. Пеpехiдна економiка: тдручник / [В.М. Геець, С.Г. Панченко, Е.М. Лiбанова та iн.]; за ред. В.М. Гейця. - К.: Вища школа, 2003. - 591 с.
2. Економiчна енциклопедiя: у 3-х т. / [вщп. ред. С.В. Мочерний]. - К.: Академiя, 2002. - Т. 3. - 952 с.
3. Модертзащя Укра!ни - наш страте-гiчний вибip: Щоpiчне Послання Президента Укра!ни до Верховно! Ради Укра!ни. - К., 2011. - 416 с.
4. Укра!на ХХ1 столiття. Стpатегiя реформ i суспiльно! консолiдацi!: Експертна доповщь, пiдготовлена Нацiональним шсти-тутом стратепчних дослiджень до Послання Президента Укра!ни В. Януковича до Ук-ра!нського народу. 2010 piк [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.niss. gov.ua/public/File/2010_Book/Poslanya_2010/ ukr.pdf.
5. Стойка А.В. Стратепчне державне управлшня соцiальною сферою: моногр. / А.В. Стойка. - Донецьк: В1К, 2010. - 318 с.
6. Кастельс М. 1нформацшне сустль-ство та держава добробуту. Фшська модель / М. Кастельс, П. Хiманен. - К.: Ваклер, 2006. - 256 с.
7. The World Factbook. Central Intelligence Agency [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.cia.gov.
Надшшла до редакцИ 03.12.2012 р.
- Економжа npoMucnoeocmi ^ Экономика промышленности -
ISSN 1562-109X 307
2012, № 3-4 (59-60)