CC BY
19
С.В. Бурлуцька
ЧИННИКИ ТА РЕЗЕРВИ ЗРОСТАННЯ ЕКОНОМ1ЧНО1 ЕФЕКТИВНОСТ1 (ПРОДУКТИВНОСТ1)
Постановка проблеми. У вивченш чинникiв i резервiв росту продуктивностi працi особливе мюце належить кореляцiйно-регресiйному аналiзу.
Практичний досвщ моделювання свiдчить, що найбiльш важливi в цiй сферi такi проблеми: формалiзацiя i квантифiкацiя теоретичних положень про продуктивнють працi, специфiкацiя й щентифкащя 11 моделей, оцiнка параметрiв обраних функцiй, змiстовна iнтерпретацiя отриманих результат.
Анал1з досл1джень I публтацт. Фор-малiзацiя теоретичних уявлень про продуктивнють пращ пов'язана з ютотними труднощами, перебороти якi складно, тому що перевага одного 11 показника перед шшим обгрунтовуеться теоретично, без залучення кшькюних критерив. Проведенi в останш роки дослiдження пiдтверджують можливiсть i необхiднiсть кщькюно'1 оцiнки при обгрунтуванш того чи iншого показника продуктивносп працi. У [1] доведено, що з щею метою можна використовувати коефщент кореляци, що виражае стутнь погодженостi диференцiйованих
показникiв продуктивностi пращ з уЫма iншими ведучими показниками ефективносп виробництва. Вимiрник продуктивностi пращ, що мае найбшьший коефiцiент кореляци, приймаеться як диференцiйований показник продуктивносп працi.
У науцi проблема класифшаци чинникiв динамiки продуктивностi працi, необхщних для математичного аналiзу, е глибоко дискусшною. Рiзноманiтнi ас-пекти ще'1 проблематики отримали
достатньо серйозну проробку в наукових публiкацiях ряду вггчизняних i росiйських учених i практиюв -А. Базилюка, Д. Богиш, I. Бондара, Н. Волгiна, Р. Еренбур-
га, А. Калини, А. Колота, В. Лагутша, Н. Лук'янченко, В. Мамутова, Г. Слезен-гера. Водночас багато теоретичних i науково-прикладних питань управлшня продуктивнiстю в силу особливо1 складностi та багатогранностi людського фактору залишаються практично маловивченими i невирiшеними, деякi з них е предметом наукових дискусш. Бшьшють фахiвцiв виступають за використання багатомiрно1' класифшаци факторiв [2, 3]. Зокрема, виходячи з економiчно1' сутносп продуктивностi працi, можна видiлити таю групи чинниюв: регульованi, слаборегульованi та нерегульоваш. На рiвнi окремих тдприемств до нерегульованих чинникiв, що не залежать вщ роботи колективу, вщносять чинники, що характеризують природнi умови та мюце розташування пiдприемства.
Слаборегульоваш чинники мають бiльшу iнерцiю, змша 1х за рiк мало залежить вщ роботи колективу. Регульованi чинники характеризують рiвень оргашзаци виробництва та пращ, якють керування, ступiнь використання ресурав. Вони значною мiрою залежать вщ роботи колективiв, i 1хня змiна iстотно впливае на результати господарсько'1 дiяльностi пiдприемств [1].
Постановка завдання. Значш склад-ностi виникають при формалiзацп апр> орно1 шформаци до чинникiв динамiки
© Бурлуцька Свилана Владислав1вна - кандидат економ1чних наук. Донбаська державна машинобуд1вна академ1я, Краматорськ.
ISSN 1562-109X
продуктивность Теоретичний аналiз й закономiрностей не дозволяе завжди однозначно вiдповiсти на запитання, яю чинники iстотно впливають на динамiку виробництва на тому чи шшому пiдприемствi. Виникае проблема вибору найбшьш значимих чинникiв, у яких можна видшити два аспекти: перший включае теоретичне обгрунтування чинниюв, що враховуються при моделюваннi, другий аспект припускае перевiрку 1хньо! ютотносп з погляду статистично! значимостi. Тому при доборi чинникiв (аналiз охоплюе машинобудiвнi пiдприемства Пiвнiчного Донбасу) ми спиралися на таю принципи:
1. У модель були включен чинники, що вщображають вс найбiльш ютотш причини динамiки продуктивностi працi.
2. Чинники кшькюно порiвняльнi.
3. Чинники були пщдаш кореляцiйному аналiзу на умову вщсутносп мультиколiнiарностi.
У розгляд не бралися чинники нерегульованi, тому що вс пiдприемства належать до одного регюну. Проведемо аналiз ввдбраних чинникiв на ступiнь 1хньо1 керованосп за двома критерiями -регульоваш i слаборегульованi.
Основний матер1ал. Вщбраш чинники поданi в табл. 1.
Таблиця 1. Чинники продуктивностг працг
Чинники НКМЗ КЗВВ «Слов-важмаш» «Азов» ДМЗ
Х1- виробггок на одного пращвника 24,496 10,722 16,827 13,300 22,592
Х2 - вироб1ток на одного роб1тника 27,944 11,532 18,052 14,675 24,134
Х3 - частка верстатниюв 7,488 5,079 16,559 7,700 8,200
Х4 - частка вщрядниюв 27,871 20,794 19,094 14,200 12,800
Х5 - величина середньо! заробгтно! плати 0,708 0,200 0,196 0,178 0,202
Х6 - частка надтарифно! частини в оплат пращ 50,363 14,789 27,963 20,426 33,500
Х7 - грошов1 виплати \ заохочення на людину 0,657 0,130 0,085 0,106 0,187
Х8 - вщсоток плинност кадр1в 3,602 2,137 8,341 14,500 3,583
Х9 - коефщент змшносп устаткування 0,860 0,590 0,430 0,530 0,490
Х10 - частка експорту в далеке заруб1жжя 20,286 11,700 5,700 4,768 2,500
Х11 - частка профшьно! продукци в загальному обсяз1 продукци 97,500 88,200 99,900 92,500 94,600
Х12 - кщьюсть титв продукци, що випускаеться 13,000 12,000 13,000 10,000 9,000
Х13 - частка покупних вироб1в \ нашвфабрикат1в у витратах 8,279 20,518 6,662 17,039 6,896
Х14 - вщсоток виконання норм вщрядниками 152,800 136,100 138,400 144,900 151,500
Х15 - частка браку 0,010 0,616 2,427 1,971 1,770
Х16 - частка ПВП у загальнш чисельност працюючих 87,660 92,975 93,213 90,628 93,609
Х17 - витрати на перепщготовку кадр1в 0,011 0,004 0,002 0,008 0,005
Х18 - частка фах1вщв \ службовщв у загальнш чисельност1 31,343 4,929 6,637 7,074 9,835
Х19 - фондоозброешсть на одного робгтника 73,626 59,645 38,474 59,138 55,493
Х20 - фондоозброешсть на одного пращвника 64,541 55,455 35,862 53,596 51,946
Х21 - частка заробгтно! плати у соб1вартосп 53,080 28,589 12,550 21,237 14,345
Х22 - електроозброешсть фактична на одного 1,277 0,849 2,305 0,463 0,681
роб^ника
Х23 - ступшь використання робочого часy 97,400 78,700 71,798 68,175 75,000
Таблиця 2. Яюсм характеристики чинникгв
Чинники Тип чиннику Вид зв'язку
Х1- виробггок на одного пращвника Регульований
Х2 - виробггок на одного робгтника Регульований
Х3 - частка верстатниюв Слаборегульований Прямий
Х4 - частка вщрядниюв Регульований Прямий
Х5 - величина середньо'' заробгтно' плати Регульований Прямий
Х6 - частка надтарифно'' частини в оплат працi Регульований Прямий
Х7 - грошов1 виплати i заохочення на людину Регульований Прямий
Х8 - вщсоток плинносп кадрiв Регульований Зворотний
Х9 - коефiцiент змшносп устаткування Слаборегульований Прямий
Х10 - частка експорту в далеке зарубiжжя Регульований Прямий
Х11 - частка профшьно'' продукци в загальному обсяз1 продукци Слаборегульований Прямий
Х12 - кшькють титв продукци, що випускаеться Слаборегульований Зворотний
Х13 - частка покупних вироб1в i нашвфабрикатв у витратах Слаборегульований Зворотний
Х14 - вщсоток виконання норм вщрядниками Регульований Прямий
Х15 - частка браку Регульований Зворотний
Х16 - частка ПВП у загальнш чисельносп персоналу Слаборегульований Зворотний
Х17 - витрати на перепщготовку кадргв Регульований Прямий
Х18 - частка фахiвцiв i службовщв у загальнш чисельносп Слаборегульований Неоднозначний
Х19 - фондоозброешсть на одного робгтника Слаборегульований Прямий
Х20 - фондоозброешсть на одного пращвника Слаборегульований Прямий
Х21 - частка заробгтно' плати у собiвартостi Слаборегульований Зворотний
Х22 - електроозброенють фактична на одного робгтника Слаборегульований Прямий
Х23 - ступшь використання робочого часу Слаборегульований Прямий
Апрюрний аналiз матриць парних коефщенпв кореляци, виходячи з теоретичних положень про
продуктивнiсть працi, дозволив видiлити п'ятнадцять незалежних чинниюв динамiки виробiтку на одного пращвника: Х4, Х5, Х6, Х7, Х9, Х10, Х11, Xl4, Х15, Х17, Х18, Х19, Х21, Х22, Х23. Економiчно доцiльно i математично обгрунтовано усунення з моделi таких чинникiв. Виробiток на одного робгтника взаемно корельовано з модельованим показником i, по суп, е дублюючим. Що
стосуеться частки верстатниюв у загальнiй чисельностi персоналу, то цей чинник являе собою особисту форму показника Х4 - частки вщрядниюв, кргм цього, не на вах аналiзованих пiдприемствах верстатники е основною групою ПВП. Також у рамках проведеного аналiзу нас щкавить не професiйна приналежнiсть, а стушнь впливу на обсяг виробництва. Змша чисельностi працiвникiв пiдприемства (Х8 - плиннють кадрiв) у даний час, як вщзначалося ранiше, обумовлено
проведеною политикою адаптаци кадрового складу до об'ективних потреб пiдприемства, тому показник Х8 не впливае на продуктивнють у загальноприйнятому трактуванш.
Кiлькiсть титв продукцп, що випускаеться (Х12), е показником спещалiзаци виробництва, але на етат виходу з кризи обсяги виробництв не досягли граничних розмiрiв, коли цей чинник вiдiграе визначальну роль. Аналiз на мультиколiнеарнiсть показав, що фактор Х13 взаемнокорельований з модельованим параметром, а негативний знак при парному коефiцiентi кореляци свщчить про необхiднiсть видалення його з модель При вивченш виробпку на одного працюючого частка ПВП у загальнiй чисельностi (Х16) е коефщентом лiнiйного зв'язку, що неприпустимо в багатофакторнш моделi. Усi ввдбраш в модель показники е об'ективними результатами дiяльностi робiтникiв або прийнят в розрахунку на одного робпника, тому бiльш доцiльно включити в модель показник фондоозброеностi на одного робпника, а не на одного пращвника (Х20).
Один iз важливих етапiв моделювання - вибiр форми зв'язку, що характеризуе залежнють продуктивностi працi вiд чинникiв, що впливають на не1. Вибiр сто1ть мiж аддитивною i мультиплiкативною моделями.
Спещальна лiтература однозначних рекомендацiй з цього питання не дае. На наш погляд, емтричний шлях вибору зв'язку е основним можливим. Варто керуватися такими засадами. Обрана модель повинна вщповщати сутносп процесу тдвищення продуктивностi працi, бути досить простою з погляду 11 математично'1 обробки й економiчно iнтерпретованою. При виборi форми зв'язку ми використовували таю критери:
коефiцieнт множинно! детермшацп, критерiй Фiшера, залишкову дисперсiю, середню помилку апроксимаци.
На 0CH0Bi часток F критерпв з обраних перемшних у модель були включенi 5 чинниюв: частка вiдрядникiв (Х4), грошовi виплати i заохочення в розрахунку на людину (Х7), частка браку (Х15), частка фахiвцiв i службовщв у загальнiй чисельностi працюючих (Х18), фондоозброeнiсть у розрахунку на одного робпника (Х19). Моделювання в пакет «Statgraphics 3.0 Plus» дозволило одержати таку аддитивну функщю:
У = -8,3094 + 0,581068Х + 18,3595Х -0,27104Х75 - 0,65815^1S +0,380358^19.
Вiдповiдно до теоретично! сутностi продуктивносп вона мае однозначний зв'язок iз заробiтною платою. Однак чинник Х5 - величина середньо! заробино! плати - в побудовану модель не був включений. Ще класики полпекономи вщзначали необхiдну умову ефективно! оргашзаци -випередження темпiв приросту продуктивносп пращ над темпами приросту заробино! плати. У перюд командно-адмiнiстративного методу господарювання ця умова нормативно регламентувалася, в разi невиконання тдприемство обкладалося штрафом за перевищення ФОП, однак у даний час у свош переважнш бiльшостi всi питання оплати пращ вщдаш в повну самостшнють пiдприемства. Ця повна анархiя в оргашзаци оплати працi привела до великих невщповщностей у стввщношенш мiж продуктивнiстю i заробiтною платою. Тому зростання продуктивносп утратило свою стимулюючу функщю i чинник Х5 не виявив себе при формуванш моделi.
Висновки. Дамо економiчну штерпретащю отримано! моделi. Коефiцiенти при чинниках показують
стушнь еластичносл змши
результативного показника при одиничнiй змiнi визначальних показниюв. Чим бiльше величина !хшх значень, тим бiльший !хнш вплив на показник продуктивность Знаки при коефщентах моделi визначають напрям впливу: плюс характеризуе зростання виробггку, а мiнус - зменшення. Таким чином, зростання фондоозброеносп збiльшуе показник виробггку за рахунок удосконалювання матерiального
чинника виробництва. Показник розмiру премш i заохочень однозначно пiдвищуе продуктивнють, будучи i моральним i матерiальним стимулом. Зростання частки вiдрядникiв збшьшуе
модельований показник за рахунок друго! складово! штенсифшацп працi, у якш робiтник цiлком зацiкавлений при вщряднш формi оплати працi. Збiльшення частки браку приводить до збшьшення матерiальних i трудових витрат на виробництво при незмшносп кiнцевого результату, що i знижуе загальне вироблення. Негативний вплив частини фахiвцiв i службовщв пояснюеться 1хньою повною
незащкавленютю в пiдвищеннi продуктивностi через стабшьнють окладно'1 системи оплати пращ.
Так, побудована аддитивна регресшна модель дозволяе здiйснити бiльш поглиблений аналiз ефективностi використання внутрiшнього потенцiалу тдприемства.
Л1тература
1. Френкель А.А. Производительность труда: проблемы моделирования роста производительности труда. - М.: Экономика, 1984. - 175 с.
2. Попов Л.А. Анализ и моделирование трудовых показателей: Учебник. - 2-е изд., доп. и перераб. - М.: Финансы и статистика, 1999. - 208 с.
3. Сськов О.Л., Лучаншов С.В., Дарченко Н.Д. Зв'язок заробггно'1 плати та продуктивносп пращ // Экономика промышленности. Экономика Украины на пороге третьего тысячелетия: Сб. науч. тр. НАН Украины. Ин-т экономики пром-сти; АО «НКМЗ». - Донецк, 2000. -С. 368-375.
