CC BY
82УДК 330.322
Талалаева А.О.,
здобувач, НТУ «ХП1»
ФАКТОРИ, ЩО ФОРМУЮТЬ РЕЙТИНГ ШВЕСТИЦШНО1 ПРИВАБЛИВОСТ1 ДЕРЖАВИ
У статт розглядаеться сучасне значення мiжнародних рейтингiв швестицшно! привабливост для ов1тово!' економ1-ки та економжи окремих краш. Пропонуеться укрупнена класифжащя фактор1в, що впливають на рейтингову оцiнку. Нaведенi приклади змiни оцiнки мiжнaродних агентств тд дiею рiзних чинникiв i3 зазначенням наслщюв подiбного коливання. Пiдкреслюеться вагома роль мiжнaродних рейтингiв швестицшко! привабливост та неоднозначне ставлен-ня до них у сучасному свт.
Ключовi слова: швестицшна привабливють, суверенний рейтинг швестицшно'!' привабливосп, фактори швестицшно! привабливоси, мiжнaроднi рейтинговi агентства, оцшка iнвестицiйного клiмaту.
ВСТУП
На сьогодшшнш день оцшки м1жнародних рейтинговых агентств щодо iнвестицiйноi' привабли-вост краш мають надзвичайно важливий вплив на перерозподш кaпiтaлу на свiтових фшансових ринках, на полiтичнi, економiчнi ршення та на зовнiшне й внутршне життя держав. В умовах гло-батзаци, всесвiтнiх криз рейтинги стали своерщним еталоном неупереджено' iнформaцii' про ризи-ки, умови швестування у конкретнш краш та перспективи !х змiн. Вiд присвоеного рейтингу зале-жить рiшення iнвесторa щодо катталовкладення, знижуеться або пiдвищуеться вaртiсть залучення кaпiтaлу, формуються результати порiвняння об'екпв швестування, лiмiти швестування у конкрет-ний актив для пенсiйних та швестицшних фондiв тощо. Вiдповiдно, кожна краша прагне покращи-ти власну iнвестицiйну привaбливiсть, через що у свош дiяльностi бере до уваги критерп оцiнки й зауваження агентств. У той же час неправильне або несвоечасне визначення рейтингово1 оцшки може призвести до вагомих втрат та важких економiчних нaслiдкiв. Отже, актуальним залишаеться aнaлiз впливу рiзних фaкторiв на формування рейтингу швестицшно1 привaбливостi.
Проблема швестицшно1 привaбливостi краш або окремих територiй та способiв урахування особ-ливостей регiонiв при i'i' оцiнцi широко висвiтленa в лтературк в авторських посiбникaх, наукових статтях, aнaлiтичних оглядах. Наприклад, роботи I.A. Бланка, А.П. Гайдуцького, В.С. Панасейкшо' А.Д. Даншова, А.Г. Мазура, З.В. Герасимчука, А.Р. Сaфiуллiнa, A.I. Белково1 та iнших. Проте, аспектом висвгтлення переважно е розгляд швестищйно1 привaбливостi певного регiону, пошук шляив покращення його рейтингу або вузько спрямований aнaлiз впливу швестицшно1 привaбливостi на окрему характеристику, наприклад, конкурентоспроможнють регiону. В дaнiй робой здшснюеться комплексний aнaлiз фaкторiв впливу на рейтинг та впливу рейтингу на крани. ПОСТАНОВКА ЗАВДАННЯ
Мета дослщження — проaнaлiзувaти фактори, що формують рейтингову оцшку швестицшно1 привабливосп територи, та сучасне значення мiжнaродних рейтингiв у свiтовiй економiцi. Для досягнення поставлено'' мети визначеш наступи завдання: ознайомитися з iсторiею пiдходiв оцш-ки швестицшно1 привaбливостi краш, класифшувати фактори впливу на рейтингову оцшку, навести приклади впливу рейтинпв на економшу кра1ни, проaнaлiзувaти ситуащю в Укра1ш.
У ходi дослiдження були використaнi методи aнaлiзу, синтезу та узагальнення.
РЕЗУЛЬТАТИ
Прийнято вважати, що активна дiяльнiсть з оцшки швестицшно1 привaбливостi кра1н розпо-чалася у серединi 1960-х роюв. У цей час у журнaлi «Harvard Business Review» стаття «How to Analyze Foreign Investment Climate» презентувала одну з перших розробок у данш сфер^ здшсне-ну Гарвардською школою бiзнесу [1, с. 140]. Автор Роберт Стобах запропонував експертну шкалу оцiнки iнвестицiйного клiмaту на основi наступних критерив: законодавство з регулювання внутршшх та шоземних iнвестицiй, можливiсть вивезення кaпiтaлу, стан нацюнально1 валюти, полiтичнa ситуaцiя у кра1ш, рiвень iнфляцii, можливiсть використання нацюнального кaпiтaлу. [2, с. 28]. Даний шдхщ не охоплював увесь спектр умов, що враховуються швесторами, тому подaльшi дослiдження призводили до змши складу пaрaметрiв i поступового переходу вiд оцiнки iнвестицiйного клiмaту (умови кaпiтaловклaдень) до оцiнки швестицшно1 привaбливостi регiону (iнтегрaльнa характеристика переваг та недолшв напрямку iнвестувaння).
Формування значно1 кiлькостi краш з перехщною економiкою обумовили появу другого тдхо-ду до оцiнювaння нaприкiнцi 1980-х роюв: проведення експертними групами ряду шоземних еко-
84
ном1чних журнал1в («Fortune», «Multinational Business Finance», «Euromoney», «The Economist») та консультацшною фiрмою PlanEcon щорiчного комплексного рейтингу швестицшно! приваб-ливостi краш. У даних оцiнках iнвестицiйного ризику та надшносп краш враховуються специфiчнi умови швестування та !х результаты, наближенiсть до св^ових економiчних центрiв, обсяг ВНП та його структура, забезпеченiсть ресурсами, демократичш традицii, якiсть процесiв пращ та про-цесiв реформування у крат [1, с. 141].
Тре^м i бiльш досконалим пiдходом е спецiальнi кредитнi та фiнансовi рейтинги краш, що складаються спецiалiзованими мiжнародними агентствами. Кредитний рейтинг у сферi фiнансiв з'явився ще у першш половинi XIX столiття у США в перюд пiдвищення попиту на обл^аци залiзничних компанiй, для активного залученням приватного капiталу на фшансовий ринок, а сам процес присвоення класичних рейтингiв регiонам склався в Америщ у перiод мiж Великою де-пресiею та початком Друго! свiтовоi вiйни, масове застосування рейтинпв iнвестицiйноi приваб-ливостi краш почалося вiдносно нещодавно [3], [2, с. 27]. Найвщомшими рейтинговими агентствами у свт е Moody's Investors Service, Standard & Poor's (S&P), Fitch Ratings. Для оцшки вико-ристовуеться розроблена шкала вiд ААА (дуже висока здатшсть своечасно та повшстю виконува-ти сво! борговi зобов'язання) до D (дефолт за борговими зобов'язаннями), також промiжнi зна-чення (наприклад, В+, ВВ-). Окрiм рейтингу надаеться прогноз його руху на найближчий час: позитивний (рейтинг може бути тдвищено), негативний (можливе пониження), стабiльний (змiна маловiрогiдна), розвиваеться (можливе як пiдвищення, так i зниження). Fitch додае п'яту катего-рiю — несуттевий, тобто складно прогнозувати. О^м мiжнародних застосовуються й нацюнальш рейтинги, в яких порiвняння здiйснюються мiж регiонами однiеi держави, а до назви додаються вдекси краши (наприклад, для Росii — ruAAA, для Украши — uaAAA) [2, с. 27-29].
За своею суттю рейтинги — це сукупшсть незмiнних показникiв, обраних рейтинговим агентством, що надають штегровану оцшку певних складових iнвестицiйного клiмату краши або реп-ону. Тобто рейтинги iнвестицiйноi привабливостi регiону виступають вщносною оцiнкою того, наскiльки переконливi гаранта влади та держави в цшому щодо виконання взятих на себе зобов'я-зань, у тому чи^ по поверненню залучених прямих шоземних iнвестицiй [4]. Вони розрахову-ються щорiчно, проте можуть переглядатися тд дiею рiзних чинникiв.
Фактори, що враховуються при оцшщ швестицшно1' привабливостi багаточисельнi, рiзноманiтнi та важко пiддаються точному облiку. Окремi агентства укрупнено подшяють останнi на двi тдсис-теми: iнвестицiйний потенцiал, як сукупшсть наявних у регiонi факторiв виробництва та сфер при-кладення капiталу, та iнвестицiйний ризик, що закожмрно випливае з першо1' шдсистеми. Пропо-нуеться наступна укрупнена класифшащя основних факторiв iнвестицiйноi привабливостi репону:
1. Макроекономiчнi (обсяг ВВП (абсолютне значення та на душу населення)) i його структура, облшова ставка, рiвень iнфляцii, рiвень безроботя та зайнятостi, ступiнь слiдування принципам ринково1' економiки, валютний курс, стан державного бюджету, державш витрати, стан плапжно-го балансу, розмiр внутршнього та зовнiшнього боргiв кра1'ни, розмiр золотовалютних резервiв, темп економiчного зростання, рiвень споживання, збереження та швестування у краш, структура власностi, частка прямих шоземних швестицш у загальному обсязi iнвестицiй тощо).
2. Фактори стану та розвитку фшансового ринку (капiталiзацiя фондового ринку, склад шстру-ментiв, що використовуються на фондовш бiржi, доступнiсть короткострокових та довгостроко-вих позик, умови банкiвського кредитування, стан валютного ринку).
3. Пол^ичш (ступiнь демократii, стабiльнiсть полiтичноi ситуаци у краiнi, рiвень корупцii, збереження правопорядку).
4. Правовi (iнвестицiйне законодавство та його реалiзацiя, визначенiсть прав власностi та ii недоторканнiсть, схожiсть стандартiв ведення та нормативного регулювання бiзнесу, вщповщшсть до мiжнародних стандартiв, податкове та митне законодавство, наявшсть податкових пшьг та iнших переваг для шоземних iнвесторiв, кiлькiсть поправок до законодавчо1' бази за звiтний перiод, еко-логiчне законодавство).
5. Iнновацiйнi (використання шновацшних та ресурсозберiгаючих технологiй, патентна ак-тивнiсть, частка вiдвантаженоi шновацшно1' продукцii у загальному обсязi, розвиток науки, шфор-мацiйних технологiй, дослщницький потенцiал, розмiр державних витрат на дослщження та роз-робки, i^^^ розвитку людського потенцiалу).
6. Демографiчно-трудовi (чисельнiсть та щiльнiсть населення на територи, якiсть трудових ресурсiв, рiвень освiти, природний прирiст населення, рiвень смертностi, розмiр середньо1' номi-нально1' заробiтноi плати як вартiсть трудових ресуршв).
85
7. Природноктматичш (кл1мат, наявшсть корисних копалин, запаси природних ресуршв, част-ка земель сшьськогосподарського призначення у загальнш площ^ частка незабудованих земель, стан екологи та шше).
8. Геопол^ичш (розташування щодо державних кордошв, до розвинених мют, транспортних артерш, наявшсть виходу до моря, приналежшсть до пол^ичних блоюв, м1жнародних, регюналь-них оргашзацш).
9. 1нститущональш фактори (наявшсть оргашзацш та мехашзм1в контролю у ключових сферах функщонування кра!ни, ефектившсть управлшня, середнш час реестраци юридично! особи).
У межах кожно! групи питома вага окремих фактор1в не однакова. Наприклад, зростання валового нащонального продукту на 1% призводить до збшьшення обсягу притоку прямих шоземних швестицш у середньому на 10 млрд. долар1в США, зниження р1вня шфляци на 1% значно менше впливае на зазначений показник. Складшсть кшьюсного вираження усього р1зномашття фактор1в доповнюеться наявшстю окр1м об'ективних фактор1в й суб'ективних, що пов'язаш з психолопч-ними особливостями та шдивщуальними перевагами 1нвестор1в. Наприклад, американсью швес-тори переважно ор1ентован1 на отримання максимального поточного прибутку, що здатен гаран-тувати !м вщповщш дивщенди, одночасно швестори з Японп, Китаю, Коре! традицшно надають перевагу довгостроковим вкладенням кошт1в у стратепчно важлив1 галуз1 економши [4].
Прогнози змши рейтингу швестицшно! привабливосп кра!ни впливають на рух прямих шоземних швестицш, на ршення внутршшх 1нвестор1в (1нститупв спшьного швестування, Пенсш-них фонд1в, торпвщв), тому кра!ни намагаються сприяти шдвищенню власного рейтингу, оскшь-ки вш е вщображенням !! розвитку, позици на св1товому ринку. Рейтинги окремих компанш, кор-порацш, мют або шшо! складово! одинищ, як правило, не перевищують загальний рейтинг кра!ни (винятками можуть стати лише корпораци, що мають гарантп вщ третьо! сторони, наприклад, авторитетного банку США).
Досвщ демонструе суттевий вплив м1жнародних рейтинпв швестицшно! привабливост на св1тову економ1ку. Под1бним негативним прикладом е поди 2007-2008 роюв. Рейтингов! агентства Standard & Poor's та Moody's Investors Service звинувачують у завищенш рейтинпв шотечних обл^ацш у 2007 рощ, що на думку Департаменту юстицп США стало причиною розвитку св1то-во! фшансово! кризи 2008-2009 роюв. За результатами роботи спещально! комюи по розслщуван-ням сенату США встановлено, що при наявност множини фактор1в, що свщчила про зниження стандарт кредитування та в1ропдну кризу на шотечному ринку (зростання дол1 шотечних кредит з високою долею ризику з 8 до 20% вщ загального обсягу, надання майже 90% кредитов з плаваючою вщсотковою ставкою, збшьшення дол1 субстандартних (subprime) кредитов), S&P та Moody's збер1гали рейтинги похщних щнних папер1в, забезпечених шотечними заставами, на ста-бшьно високому р1вш. Зростання неплатеж1в за кредитами призвело до швидкого зниження рейтинпв, що посилило пашку на фондовому ринку. Наслщки под1бно! помилки були важкими. Наприклад, державний пенсшний фонд США Calpers, що керуе накопиченнями майже 173 млрд. дол., у 2006 рощ швестував 1,3 млрд. дол. у три спещал1зоваш швестицшш фонди, що мютили шотечш обл^аци, та при цьому мали рейтинги ААА. Через кризу фонди не змогли розплатитися й втрати Calpers перевищили 1 млрд. дол. [5].
1ншим прикладом може слугувати зниження м1жнародним рейтинговим агентством S&P рейтингу швестицшно! привабливосп США з ААА до АА+ з негативним прогнозом у серпш 2011 року. Причинами слугували: досягнення сшввщношення державного боргу США до ВВП майже 90%, що могло спричинити дефолт; подовження пшьгових умов оподаткування при дефщито держбюд-жету 1,299 трлн. дол. (8,7% ВВП). Пониження лише попршило ситуащю: спровокувало зростання вартост запозичень (витрати на обслуговування державного боргу зросли на 100 млрд. дол. на рш (при тому, що у 2010 рощ боргов! виплати склали 414 млрд. дол. або 2,7% вщ ВВП)), вже за тиждень ¿ндекс Dow Jones втратив 2,5 трлн. дол. на загальнш каштатзацп компан!й та продовжив падшня до вересня того ж року [6]. Розпродаж акцш почалися, оск!льки в!д рейтингу залежить максимальний обсяг л!м!т!в швестицп у певну кра!ну в швестицшних та пенсшних фондах.
Запоб!гти значних втрат США та пад!ння св!тових ринк!в допом!г той факт, що долар США е ключовою св!товою резервною валютою, i бшьшють кра!н св1ту не змшила структуру золотова-лютних резервiв. Крiм того, Штати е кра!ною з мiнiмальним ризиком швестування, тобто альтер-нативи з подiбним рiвнем лiквiдностi майже немае. Оскшьки кра!ни СС самi мають проблеми з бюджетами, то на ринку конкурент для США немае. Якщо вiдмовитися вiд долару, то рухне вся свтоова економiка. Звюно, подiбне зниження рейтингу не може похитнути американську еконо-мiчну мщь, проте це похитнуло довiру. Рейтинг дос залишаеться на заниженому рiвнi, змiнюючи
86
лише прогноз з негативного на позитивний. Звщси вщзначаються перюдичш скандали недовiри до оцшки рейтингiв, звинувачення у !х необ'ективностi, вимоги змiнити методики розрахунку.
Одночасно, коли на початку 2012 року агентство Moody's поставила шд сумшв рейтинг Ааа Великобританii, бшьшють учасникiв ринку не вiдреагувала на подда. Причиною перегляду оцiнки стало посилення трьох груп ризикiв: уповшьнення економiчного росту та наслiдки рiзкого скоро-чення державних видаткiв, значне збшьшення вартостi державних позик через зростання iнфляцii, високо! можливостi виникнення кризи у банкiвськiй системi краши. Однак, фондовi ринки бiльшостi европейських краш зростали, що свiдчить про початок змши вiдношення до рейтингових оцiнок, тобто сприйняття !х як вщносно об'ективноi думки, а не достовiрного факту [7].
Наростаючий сумшв недовiри до рейтингових агентств тдтверджуе й думка фахiвцiв. Профе-сор 1нституту економiки Унiверситету Санкт-Галлена Манфред Гертнер (Manfred Gaertner) наго-лошуе у корисливих намiрах, суб'ективностi агентств через !х приналежнiсть до фшансового ринку. Допускаеться заниження рейтингу з метою отримання грошей. За дослщженнями того ж шститу-ту, наприклад, не було виявлено вагомих причин для пониження рейтинпв 1рланди, Португали, Iспанii та навiть Грецii протягом останнiх кризових рокiв [8].
Вщповщдю Свропи та розвинених краш св^ на подiбнi помилки стало шдготування ряду вiдповiдних дiй: плануеться створення европейськоi альтернативи американським рейтингам, европейська оргашзащя по цiнним паперам та фшансовим ринкам (ESMA) общяе запровадити штрафнi санкцii та вщзивати лiцензii за помилки у присвоены суверенних рейтингiв [9].
В Украш на сьогоднiшнiй день працюють три мiжнародних агентства, якi е признаними На-цiональною комiсiею по цшним паперам та фондовому ринку: Standard & Poor's, Moody's Investors Service, Fitch Ratings. Також ршенням НКЦПФР .№2314 вiд 27.12.2007 були затверджеш рiвнi рейтингових оцшок, що застосовуються агентствами при визначенш рейтингiв всерединi краши [3]. Нацюнальна рейтингова шкала дозволяе ширше включати та краще диференщювати украшських позичальниюв та емiтентiв мiж собою за умов низького суверенного рiвня неiнвестицiйноi кате-горii. За подiбною шкалою рейтинг ААА надаеться емiтенту або регюну з найкращими характеристиками, iншi оцiнки визначаються вiдносно нього.
О^м мiжнародних у краiнi працюе ряд нацюнальних рейтингових агентств: «Кредит-рейтинг», «IBI-Rating», «Украшське кредитно-рейтингове агентство» (UCRA), «Незалежне Рейтин-гове Агентство» та rnmi.
Складнiсть оцiнки iнвестицiйноi привабливостi регiонiв Украши полягае у наявност диспро-порцiй у економiчному, соцiальному, iнфраструктурному розвитку, у природних та геополiтичних умовах, диспропорцiя у розвитку кадрового, ресурсного, науково-техшчного потенщалу, рiзному рiвнi фiнансовоi пiдтримки великомасштабних та суспiльно важливих проектiв [10].
Серед основних факторiв, що понижують рейтинг краши можна зазначити: зростаючий дер-жавний борг, полiтична нестабшьшсть, залежнiсть вiд iмпорту енергоносiiв та зовшшшх позик, як наслiдок, проблеми у банкiвськiй системi. Через щ причини у липнi 2013 року зпдно оцiнкам S&P Украша посша 7 мiсце у списку найбшьш ризикованих кра1н для iнвестування (на рiвнi Ар-гентини, Кiпру, Греци, Сгипту, Пакистану, Лiвану), тобто збшьшили вiрогiднiсть дефолту з 34,8% до 44% [11].
У вересш поточного року агентство Moody's знизило суверенний рейтинг краши з В3 до Caa1, що призвело до рiзкого падшня цiн на украiнськi еврообл^аци, рейтинг яких також понизився. Причинами стали: попршення зовнiшньоi лiквiдностi краши, вщсутнють угоди з Мiжнародним валютним фондом та попршення вщносин з Рошею перед плановим пiдписанням угоди про асо-цiацiю з Свропейським союзом [12]. Слщом за цим агентства Fitch, S&P у листопадi знизили суверенний рейтинг краши з В до В-. Поди грудня, внутршне протистояння та невизначенiсть у зовшшнш полiтицi, лише погiршують обставини. Як наслщок, рейтинговi агентства втрачають вiру у можливiсть Укра1ни залучити зовнiшне фiнансування та тримають низький рейтинг. Так, 20 грудня поточного року S&P шдтвердило рейтинг Киева В- з негативним прогнозом. Позитивш фактори (роль мюта як адмшютративного та економiчного центру кра1ни, достатньо диверсиф> кована економiка з високим рiвнем добробуту, що у декшька разiв перевищуе середнiй показник по кра1ш) суттево перекритi негативними. Серед останшх: високi ризики рефiнансування через «волатильну та недофiнансовану» укра1нську систему мiжбюджетних вiдносин, обмежену мож-ливють управлiння джерелами доходiв та видатюв; суттева обмеженiсть внутрiшнiх джерел лшвщносп Киева; слабкi показники бюджету; низька яюсть управлiння (невисокий рiвень пол> тично! стiйкостi); значне боргове навантаження, звiдси валютнi ризики [13].
87
Подальший негативний прогноз базуеться на допущеннях про зниження резервiв через склад-ну схему виплати зовнiшнiх боргiв до 2014 року та склaднощiв через залучення позикових коштiв з мiжнaродного ринку кaпiтaлу. Критика цих песимютичних прогнозiв грунтуеться на фaктi сприй-няття за основу оцiнки американсько! моделi, що не е адекватним по вiдношенню до Укра'ни.
ВИСНОВКИ
Зпдно з результатами проведено! роботи на сьогодшшнш день мiжнaроднi рейтинги швести-цiйно! привaбливостi кра!н активно впливають на свгтову економiку, вiдобрaжaючи вщносний ризик iнвестувaння у рiзнi кра!ни. Фактори, що враховуються при формуванш дано! оцiнки е чисельними та важко шддаються класифшаци, однак основними з них е мaкроекономiчнi, фшан-совi, полiтичнi.
З метою запобтання негативного впливу вiд неточного або невiрного встановлення рейтингу пропонуеться змшити методику оцiнки нaцiонaльних шкал за принципом встановлення ключо-вих критерпв (нaйбiльш вагомих фaкторiв) для певного регюну свiту, що допоможе у бшьшому ступенi враховувати особливостi об'екту, що розглядаеться. Наприклад, для Укра'ни робити акцент на полтоичну стaбiльнiсть, законодавчий фактор й стан державного бюджету. При видшенш подiбних критерпв можливе використання запропоновано! класифшацп фaкторiв.
СПИСОК ВИКОРИСТАНО1 Л1ТЕРАТУРИ
1. Сафиуллин А.Р. Инвестиционная привлекательность территории как фактор ее конкурентоспособности / Азат Рашитович Сафиуллин // Экономические стратеги. — 2009. — №8. — С. 140-149.
2. Панасейкина В.С. Оценка инвестиционной привлекательности территориальных образований: основные концепции / В.С. Панасейкина // Общество: политика, экономика, право. — 2010. — №2. — С. 27-32.
3. Свтоова практика використання рейтинпв // Рейтингове агентство «IBI-Rating». — 2013. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://ibi.com.ua/ua/o-rejtingovanii-mirovaya-praktika-ispol-zovaniya-rejtingov/.
4. Что мы знаем о Moody's и международных рейтинговых агентствах // Информационно-аналитический сайт «SPRINTinvest.RU». — 2013. —[Электронный ресурс]. — Режим доступа: http:/ /sprintinvest.ru/teoriya-investirovaniya/chto-myi-znaem-o-moody-s-i-mezhdunarodnyih-reytingovyih-agentstvah#ixzz2nWzB9Tgf.
5. Информационный сайт «delo.ua». — [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http://delo.ua/
6. США опустили в 1917 год // Информационный сайт «газета.т». — 2011. — [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http://www.gazeta.ru/financial/2011/08/06/3724833.shtml.
7. Снижение рейтингов Moody's подчеркнуло утрату агентствами влияния // Информационный сайт «forextimes». — 2012. — [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http://www.forextimes. ru/biznes-novosti/snizhenie-rejtingov-moodys-podcherknulo-utratu-agentstvami-vliyaniya.
8. Рейтинговi агенци з корисливих мiркувaнь занижують кредитш рейтинги — експерт // Оф> цшний сайт телеканалу «БТБ». — 2013. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://btb.tv/ uk/news/543-reytingovi-agentsiyi-z-korislivikh-mirkuvan-zanizhuyut-kreditni-reytingi-ekspert.
9. ЕС пригрозил рейтинговым агентствам санкциями // Информационный сайт «Комментарии». — 2013. — [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http://comments.ua/world/439745-ec-prigrozil-reytingovim-agentstvam.html.
10. Васильева Т.А. Научно-методические подходы к оценке инвестиционной привлекательности регионов Украины / Т.А. Васильева, Л.Л. Гриценко, Н.В. Винниченко // Мехашзм регулю-вання економки. — 2005. — №3. — С. 199-205.
11. S&P: Украина ухудшила позиции в списке наиболее рискованных стран для инвестирования // Информационный сайт «УНИАН. Экономика». — 2013. — [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http://economics.unian.net/rus/news/173056-sp-ukraina-uhudshila-pozitsii-v-spiske-naibolee-riskovannyih-stran-dlya-investirovaniya.html.
12. Удар рейтингом // Информационный сайт «Коммерсантъ. Украина». — 2013. — [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http://www.kommersant.ua/doc/2324634.
13. S&P подтвердил рейтинг Киева В- // Информационный сайт «UBR». — 2013. — [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http://ubr.ua/finances/macroeconomics-ukraine/sp-podtverdil-reiting-kieva-v-271048.
Стаття надшшла до редакцп 30 листопада 2013 року
88
