Влияние инвестиционной культуры на формирование деловой репутации предприятия Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

Е.Н. Коренев

ВПЛИВ ШВЕСТИЦШНО1 КУЛЬТУРИ НА ФОРМУВАННЯ Д1ЛОВО1 РЕПУТАЦП ШДПРИСМСТВА

Важливють дшово! репутацп пiд час штеграци Украши у свiтову економiчну систему важко переощнити. В умовах мiжнародноi конкуренци зростае необхiднiсть забезпечення належного, гщного позицiонування нацiональних виробникiв та продукцп на мiжнародному ринку з метою тдвищення швестицшно! привабливостi, економiчноi стабiльностi та стiйких конкурентних позицш. Сьогоднi можна вже говорити про розвиток потенщалу украшських пiдприeмств, налагодження економiчних та органiзацiйних зв'язкiв як iз нацiональними, так i з шоземними суб'ектами тдприемницько! дiяльностi. Проте юнуе певна проблема iз сприйняттям продукцп украшських виробникiв на свгговому ринку, зумовлена у тому чист психологiчними чинниками. За таких обставин виникае необхщнють формування пдно! дшово! репутацп компанiй, яка створюеться у процес взаемоди пiдприемства з шшими органiзацiями (постачальниками,

кредиторами, iнвесторами), а також громадськютю (клiентами, споживачами, сустльством). Очевидно, що джерелом формування дшово'1 репутацп мае бути сама компашя, яка розвивае та пiдтримуе п. Репутацiя стае зовнiшнiм проявом внутршньо! культури пiдприемства, одним з елемешив яко'1 е культура iнвестицiйна, яка вщбивае сукупнiсть стiйких форм здшснення швестицшно! дiяльностi та управлiння нею на пщприемсга.

Мета даног статт1 - установити, чи юнуе взаемозв'язок мiж швестицшною культурою та дшовою репутацiею пiдприемства.

Бiльшiсть учених i практикiв, якi займаються органiзацiйними

проблемами, сьогодш усвiдомлюe, що культура впливае на виробничi показники дiяльностi й довгострокову ефективнють пiдприемств. Вражаючу картину впливу культури на полшшення показниюв 1х дiяльностi демонструють результати емтричних дослiджень [3-6]. Бiльше того, о^м впливу на органiзацiйному рiвнi, добре

простежуеться i вплив оргашзацшно! культури на окремих людей, наприклад на: 1х моральнi властивостi, вiдданiсть справi, продуктивнiсть працi, стан фiзичного здоров'я та емоцшне благополуччя працiвникiв [7]. А.М. Уманським видшено рiзнi пiдходи до роз'яснення, розкриття сутносп культури, що вiдображають складнiсть i багатоплановiсть культури як

суспiльного явища.

Так, вiдповiдно до одного з них дослщжують i аналiзують особливост нацiональних управлiнських стилiв i культур: японсько1, американсько1, шмецько!, британсько'1, виявляючи в кожнiй ушкальш риси, пов'язанi з особливостями нацюнального мислення i поведiнки [8-10]. Iншi дослiдники [11] описують даний феномен iз позицiй аналiзу розмiрiв i типу дiяльностi компани, виявляючи загальш

закономiрностi управлiння. Однак прояв культури у здшсненш саме швестицшно! дiяльностi пiдприемства та вплив цього аспекту дотепер залишаються поза розглядом.

Словник шшомовних слiв трактуе репутацiю як «стшку думку про певну

© Коренев Емшь Назарович - кандидат економ1чних наук, доцент. Сх1дноукра!нський нацюнальний ушверситет 1м. В. Даля, Луганськ.

ISSN 1562-109X

групу, особу, колектив» [12]. Проте зазначимо, що не варто ототожнювати поняття репутаци та iмiджу пiдприeмства. Рiч у тому, що сприйняття iмiджу компанГi здiйснюeться на емоцiйному (пщсвщомому), тобто непiдвласному людинi рiвнi, а репутащя формуеться на формально-логiчному (свщомому) рiвнi в результатi обробки факпв, подiй, думок. Iмiдж може не вщображати глибинних економiчних та сощальних характеристик компани, особливостей й поведшки на ринку, наслiдкiв ii дiяльностi, принципiв та методiв ведення бiзнесу. Iмiдж можна суттево змiнювати, при цьому практично шчого не змшюючи в компани. У свою чергу репутащя - це динамiчна характеристика поведшки компани, що формуеться в суспшьсга протягом достатньо тривалого перюду часу. Вона складаеться на основi сукупностi шформацй про те, яким чином i якими методами будуе свою поведiнку пiдприемницька структура в певних ситуащях.

Можна припустити, що iмiдж е одним iз багатьох чинниюв, якi впливають на формування позитивно'].' дшово'1 репутацп, яка е найважлившим нематерiальним активом пiдприемства, незважаючи на те, що вона суттево вiдрiзняеться вiд iнших нематерiальних активiв змютом, засобами придбання та вибуття, методами ощнки. Отже, якщо репутацiя - це актив, то й створення мае забезпечуватися вщповщним процесом швестицшно'1 дiяльностi.

Здiйснення iнвестування -здебшьшого творчий процес, перебiг якого обумовлюеться в першу чергу уявленням суб'екта тдприемництва щодо того, як найкращим чином задiяти кошти у процесах вщтворення. Стереотипи пiдприемцiв про те, що таке «правильш» швестицй, iснуючi сьогоднi,

можуть виявитися нездоланною перешкодою при спробах реалiзувати найбiльш прогресивну з точки зору нащональних щлей iнвестицiйну полiтику уряду. Пiд швестицшною культурою будемо розумiти сукупнiсть стшких (формальних чи неформальних) форм здшснення швестицшно'].' дiяльностi та 11 атрибупв, виражених у певних органiзацiйних структурах та вщносинах, а також методах та принципах ощнки, гармошзацй та мониторингу

iнвестицiйних процесiв на пщприемствь

До iндикаторiв рiвня iнвестицiйноi культури можна вщнести: наявнiсть на пщприемствк документа, що регламентуе управлiння швестицшною дiяльнiстю; стандартноi форми розробки та подання швестицшного проекту; плану швестицшно! дiяльностi та його часового горизонту; бюджету швестицшно! дiяльностi на поточний рж; зворотного зв'язку з ощнкою проекту пiсля його реалiзацii; використання при прийнятп iнвестицiйних рiшень ощнки

альтернативних проекпв; критерiiв оцiнки швестицшних проектiв; урахування чинника змiни вартосп в часi при оцiнцi фшансово! ефективностi проектiв; регламентацiю процесiв взаемоди пiдприемства iз

постачальниками довгострокових

фшансових (тобто iнвестицiйних) ресурсiв.

Останнiй пункт добре демонструе взаемозв'язок культури швестування та дшово! репутацii. У даному випадку громадську точку зору вщбивають швестори та потенцiйнi iнвестори -оператори фондового ринку. Вщ 1х думок безпосередньо залежатиме котирування акцiй компанй, у той час як самi цi думки формуються безпосередньо на пiдставi якосп iнвестицiйного менеджменту пiдприемства. Перехрещення аспекпв

швестицшно'1' культури та репутаци вщбиваеться у pi3Horo роду рейтингах.

Загальновiдомо, що причиною створення рейтинпв е асиметрiя шформацй. Зiставлення вiдносних показникiв якосп того або iншого папера на фондовому ринку здшснюеться професiональними агенщями шляхом присвоення цим паперам рейтингу (security rating) - розряду, категорй, що вказуе на швестицшну якiсть. Реципiентами ще'1' iнформацГi е широк кола iнвесторiв, що самi не мають можливостей (часу, бажання)

здшснювати подiбний аналiз. Так, рiзнi категорГi iнвесторiв як дрiбних, так i великих ураховують рейтинги при формуваннi портфелiв iнвестицiй. Брокерсью компанй уважно вивчають рейтинги й шформують про них сво'1'х кшенпв. У багатьох випадках рейтинги використовуються i державними органами, що регулюють банкiвську й фондову дiяльнiсть, тобто репутацiя в даному випадку формуеться у кшькох колах одночасно.

Уперше введенi в 1909 р., рейтинги щнних паперiв викликали великий штерес в iнвесторiв, однак реакщя багатьох компанiй була рiзко негативною. На думку багатьох емггеш^в, ix рейтинги були заниженi, що спричинило зниження щни на ix цiннi папери. Однак у цей час дуже часто iнiцiатива визначення рейтингу належить самому емпентов^ оскшьки без нього його цiннi папери не матимуть попиту на ринку.

При пщготовщ рейтинпв агентства користуються рiзними джерелами шформацй, i насамперед такими офщшними й первинними, як рiчнi та квартальнi звiти компанiй i вiдомостi, переданi в державнi органи контролю фондового ринку.

Особливо широке присвоення

рейтинпв використовуеться на ринку обл^ацш, де на цьому спецiалiзуються чотири концерни, що досягли в данш сферi помпних успixiв i свггово'1' популярностi, - компани «Duff and Phelps Credit Rating Co.» (D&P), «Fitch Investors Service», «Moody's Investors Service» та «Standard & Poor's Corporation» [13].

Рейтинги присвоюються також i акщям. Зростання якосп управлшня швестищями та вiдповiдне полiпшення фiнансового стану тдвищуе рейтинг акцiй пiдприемства, що викликае зростання щни акщй на фондовому ринку. Якщо рейтинг акщй тдвищений вiдразу декiлькома фiрмами, то акцй можуть вирости на десять i бiльше вiдсоткiв за кшька хвилин. Мiркування, через якi змшюються рейтинги акцiй, бувають рiзними: очжування зменшення продажiв продукцп компанii, зростання накладних витрат у зв'язку зi зростанням щн на транспорт, сировину тощо. Iнодi рейтинг змiнюеться за майже анекдотичних обставин: наприклад, аналгтик був незадоволений

керiвництвом компан11', яке не дало йому можливосп оцiнити ii майбутнi прибутки. Цього виявилося достатньо, щоб акцй впали на 30% за один день [13].

Не менш важливим е рейтинг корпоративного управлшня, що мае безпосередню залежнють вщ стану швестицшно'1' культури, адже при розрахунках цього рейтингу

враховуються такi аспекти, як:

iнформацiя щодо винагороди членiв ради i менеджерiв вищого рiвня;

iнформацiя про кшькють акцiй компанii в кожного з виконавчих i невиконавчих директорiв;

мехашзм установлення розмiру винагород;

критер11' оцiнки дiяльностi менеджменту, членiв ради i комiтетiв компанii; вiдповiднiсть системи

корпоративного управлшня нормам найкращо! корпоративно! практики, закршленим у вiдповiдному кодексi;

шформащя про систему

голосування при прийнятп ключових iнвестицiйних рiшень.

Незважаючи на те, що методика ощнки стану корпоративного управлшня е дещо новим шструментом, зараз як у крашах iз розвиненою економiкою, так i таких, що розвиваються, уже юнують методики оцiнки стану корпоративного управлшня. Зокрема, найбшьш вiдомими i широко визнаними стали таю методики:

Рейтинг 1нституту корпоративного права i управлшня (Роая) (СОЯЕ-рей-тинг), що вщбивае результати дослiдження якостi корпоративного управлшня 40 найбшьших росiйських емiтентiв [14];

Рейтинг агентства Standard&Poor's (S&P), що входить до групи компанiй Макгроу-Хшл i е головним провайдером фшансовох шформаци та послуг iз визначення кредитних рейтинпв [15]. Специфiчна методика оцшки рiвня корпоративного управлiння наведена також у робот [16].

Рейтингова оцшка за методикою S&P мае подiбну до CORE-рейтингу мету, проте вiдрiзняеться вiд нього. У першу чергу, вщмшнють пов'язана з тим, що рейтингова оцшка за методикою S&P е, по суп, платною послугою, що надаеться агентством акщонерному товариству, защкавленому у присвоеннi йому рейтингу S&P як додаткового аргументу в боротьбi за кошти iнвесторiв. У даному випадку сертифiкат, що свщчить про привласнення тiй або шшш компани рейтингу S&P, розглядаеться швесторами аналогiчно тому, як споживачами розглядаеться сертифiкат якостi того або шшого продукту. Вiдповiдно, компани, яю нацiленi на пiдтримку курсу акцш на

високому рiвнi та прагнуть до стимулювання попиту на власш акцп, зацiкавленi в тому, щоб в iнвестора формувалася впевненють у надiйностi компани, а отже, безпека його вкладень iз позицш ризику корпоративного управлшня. При цьому аналггикам агентства даеться доступ до конфщенцшно! iнформацГi, що необхщна для комплексно! оцГнки корпоративного управлшня. 1ншими словами, у присвоеннi даного рейтингу защкавлеш в першу чергу пiдприемства-емiтенти.

Висновки. 1снуе тГсний

взаемозв'язок мГж поняттями

швестицшно!' культури та дшово'1 репутацп пiдприемства, який найбшьше виявляеться у становленнi рГзного роду рейтинпв корпорацш. Це означае, що ^РГВНИКИ компанiй ПОВИННГ РОЗУМГТИ важливють формування сильно! швестицшно! культури з метою створення (посилення) позитивно! дшово'1 репутацп, тому що результатами можуть стати або надприбутки та суттеве тдвищення ринково'1 вартосп над вартютю чистих активiв пiдприемства, або втрата ринкових позицш та можливостей. Це водночас тдвищуе актуальнють дослiджень, спрямованих на встановлення вдпрямГв та процедур дiагностики iнвестицiйноi культури пiдприемства.

Л1тература

1. Питерс Т., Уотермен Р. В поисках эффективного управления: опыт лучших компаний. - М., 1986.

2. Камерон К., Куинн Р. Диагностика и изменение организационной культуры / Пер. с англ. под ред. И.В. Андреевой. - СПб.: Питер, 2001. - 320 с.

3. Cameron, Kim S. An empirical investigation of quality culture, practices, and outcomes // Paper presented at the

Academy of Management Meetings. -Dallas, 1994.

4. Cameron, Kim S., Freeman, Sarah J., Mishra, Aneil K. Best practices in white-collar downsizing: Managing contradictions. - Academy of Management Executive, 1991.

5. Porter M. Competitive Strategy. -New York: Free Press, 1980.

6. Trice, Harrison and Beyer Janice. The Cultures of Work Organizations. Englewood Cliffs. - New York: Prentice Hall, 1993. - P. 57-73.

7. Kozlowski, Steve WJ., Chao, Georgia Т., Smith, Eleanor M. and Hedlund, Jennifer Organizational downsizing, 1993.

8. Льюис Р. Деловые культуры в международном бизнесе. От столконовения к пониманиюА Пер. с англ. - 2-е изд. - М.: Дело, 2001. - 448 с.

9. Наумов А. Хофстидово измерение России (влияние национальной культуры на управление бизнесом) // Менеджмент. - 1996. - № 3.

10. Hofstede, Geert Culture's Consequences. - London: Sage, 1980

11. Воронкова А.Е., Бабяк М.М. Коренев Е.Н., Мажура 1.В. Корпораций управлшня та культура. - Дрогобич: Вимiр, 2006. - 376 с.

12. Словник шшомовних ошв. - К.: Довiра, 2000. - С. 801.

13. Рынок ценных бумаг и биржевое дело: Учебник для вузов / Под ред. О.И. Дегтяревой, Н.М. Коршунова, Е.Ф. Жукова. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2004. - 501 с.

14. Мнения о CORE-рейтинге // Source on web. - http: // www.iclg.ru/-rurating.

15. Концепщя рейтингу корпоративного управлшня // Прес-релiз агентства Standard and Poor's. Source on web. - www.standard&poors.ru.

16. Воронкова А.Э., Коренев Э.Н. Система факторов, определяющих

состояние корпоративного управления в акционерном обществе // Актуальш проблеми економши. - 2004. - № 3 (3). -С. 215-220.