CC BY
60
УДК 630*.907.13 Здобувач М.М. Лущак; доц. 1.В. Делеган, канд. с.-г. наук -
НЛТУ Украти, м. Львiв; ст. наук. ствроб. М.С. Гунчак,
канд. бюл. наук - УкрНДЫрлк
ФАКТОРНИЙ АНАЛ1З УМОВ ФОРМУВАННЯ СТ1ЙКИХ ПОПУЛЯЦ1Й МИСЛИВСЬКО1 ФАУНИ У КАРПАТАХ
Показано загальш 3aKOHOMipHOcri впливу абютичних, бютичних та антропоген-них факторiв на формування стiйких популяцш мисливських видiв 3BipiB у Карпатах.
Ключов1 слова: екологiчнi фактори, мисливсью 3Bipi, Карпати.
Competitor M.M. Lushchak; assist. prof. I. V. Delehan - NUFWT of Ukraine, L 'viv; senior scientific employee M.S. Gunchak - UkrNDIGirlis
The factorial analysis of the conditions of the shaping firm population
hantings faunas in Carpatian
Are shown general regularities of the influence a biotical, biotical and anthropogenic factor on shaping rack population hunt type of the beasts in Carpathian.
Keywords: ecological factors, hunt beast, Carpathian.
Незважаючи на значну роль абютичних, бютичних та антропогенних фактор1в у формуванш стшких популяцш мисливських тварин, ця проблема в умовах Укра1нських Карпат вивчена недостатньо [1-5]. Мета дано! роботи -з'ясувати роль еколопчних фактор1в у формуванш стшких популяцш мисливських тварин Украшських Карпат. Дослщження проводили зпдно з1 за-гальноприйнятими методами на теренах Закарпатсько!, 1вано-Франювсько1", Льв1всько! i Чершвецько! областей [1-5].
Люи Карпат населяють цшт види мисливсько! фауни: олень люовий (Cervus elaphus Linnaeus, 1758), сарна европейська (Capreolus capreolus Linnaeus, 1758), свиня дика (Sus scrofa Linnaeus, 1758), вовк (Canis lupus Linnaeus, 1758), лис звичайний (Vulpes vulpes Linnaeus, 1758), куни люова (Martes martes Linnaeus, 1758) i кам'яна (Martes foina Erxleben, 1777), тхiр чорний (Mustela putorius Linnaeus, 1758), борсук люовий (Meles meles Linnaeus, 1758), заець ti-рий (Lepus europaeus Pallas, 1778), реакшматизований бiзон европейський (Bison bonasus Linnaeus, 1758), штродуковаш - олень плямистий (Cervus nippon Temminck, 1838), лань (Cervus dama Linnaeus, 1758), баран-муфлон (Ovis am-mon musimon Linnaeus, 1758), ондатра (Ondatra zibethicus Linnaeus, 1766), собака енотоподiбний (Nyctereutesprocyonoides Gray, 1834) та деяк ш. [1, 3].
Анашз даних офщшно! статистики стосовно динамжи змши чисельнос-т основних видiв мисливсько! фауни упродовж останшх десятирiч свiдчить про стихшне i недостатньо ефективне ведення мисливського господарства в регюш. Незважаючи на мммальш обсяги добування оленя, сарни i зайця чи-сельнiсть популяцш цих видiв залишаеться майже на одному рiвнi, а окремих видiв навiть зменшилася [1]. Ймовiрно, значна частка недобрано! мисливцями частини поголiв,я популяцш оленеподiбних дiстаеться браконьерам i хижакам, хоча мисливськi господарства щорiчно витрачають певнi кошти на охорону i вiдтворення мисливсько! фауни.
Багаторiчнi дослiдження свiдчать, що формування стшких популяцш мисливських тварин у Карпатах визначаеться факторами середовища або еколо-
гiчними чинниками. Еколопчними чинниками називають елементи середови-ща, що здiйснюють той чи шший вплив на органiзми тварин. Сукупшсть не-обхiдних для оргашзму тварини екологiчних факторiв називають умовами або середовищем перебування. Дикi тварини у середовищд свого перебування постшно перебувають пiд впливом рiзноманiтних факторiв (чинникiв) - абь отичних, бютичних i антропогенних, якi визначають стан популяцш видiв у часi та просторь Безпосередньо чи опосередковано, окремо чи сукупно ддачи на оргашзми фактори впливу змiнюють чисельнiсть, плщшсть i смертнiсть, сезоннi перемiщення, м^раци та iммiграци, захворюванiсть, фiзичний та фiзi-ологiчний стан мисливських тварин.
Абютичш фактори або чинники неживо! природи подшяють на хiмiч-т (хiмiчний склад атмосфери, води, грунту), фiзичнi або клiматичнi (температура, свггло, вологiсть, радiацiйний режим, тиск), орографiчнi (характер рельефу) та едафiчнi (грунтовi). Деякi чинники середовища вщносно стабшь-нi, зокрема сила тяжшня, сонячна енергiя. Бiльшiсть екологiчних чинниюв -температура, вологiсть, вiтер, опади - мшливь Недостатня чи надмiрна дiя якогось чинника середовища негативно впливае на оргашзм звiра. Сприятли-ву дiю називають зоною оптимуму еколопчного чинника. При найбiльшому вдаиленш вiд оптимуму (зона песимуму) пригшчуеться життедiяльнiсть ор-ганiзму. Це критичш точки, з межами яких настае смерть. Критичш точки об-межують ступiнь витривалостi або екологiчну валентшсть звiрiв стосовно да-ного чинника середовища. Широку екологiчну валентнiсть виду щодо абь отичних чинникiв середовища позначають префiксом "еври". Так, евритермш види стiйкi до великих вдаилень температури, еврибатнi - до широкого дь апазону тиску. Вузька еколопчна валентнiсть позначаеться через "стено-" -вщповщно стенотермнi, стенобатнi. У цшому види, що здатнi переносити широкий дiапазон вiдхилень екологiчних чинникiв, називають еврибюнтни-ми, наприклад пацюк мандрiвний. Види, для життя яких потрiбнi вузько об-меженi умови юнування, називають стенобiонтами, наприклад скельниця, яка може жити тшьки у високопр'ях. Чинники середовища, якi найбiльше вщхи-ляються вiд оптимуму й обмежують юнування виду у даних умовах, називають обмежуючими (лмггними). Вони визначають географiчний ареал (область поширення) виду [3].
Досить важливим абiотичним чинником е температура навколишнього середовища. Вона впливае на поширення деяких видiв як безпосередньо, так i опосередковано, через об'екти живлення. Температура (зокрема, промерзання грунту за низько! температури) обумовлюе поширення крота. Зниження температури i промерзання грунту змушуе кротiв переходити у значно глибшi шари грунту, а т кроти, якi не мають таких глибоких ходiв, здебiльшого гинуть, особливо тд час сильних морозiв i коли немае снiгового покриву. Бшьшють вхiдних отворiв у поселеннях борсука на заходi Укра1ни мають швденно-захщ-ну, пiвденну та швденно-схщну орiентацiю, що екологiчно пов'язано з трива-лiстю сонячно! шсоляци i швидюстю танення снiгового покриву. На теплiших схилах, що швидше позбавляються сшгу борсук може ранiше виходити iз зи-мового сну i йому простiше вiдшукати поживу [3, 4]. Частина звiрiв може жи-
ти при рiзних коливаннях температури. Наприклад, заець бiлий характеризуемся круглорiчною активнiстю i переносить рiчну ампштуду температури вiд 65 °С (-30...+35), в украшському Полiссi, до 103 °С, в Якути (-68...+35 °С). Евритермними видами е також лис, вовк, вивiрка та багато ш-ших. З пiдвищенням температури вдень багато дрiбних тварин вщкритих прос-торiв припиняють свою денну актившсть i ховаються в нори. Шдвищення температури, а також тривалють ïï ди, призводить до вигорання рослинностi, особливо у посушливих мiсцях. А це змушуе тварин мГгрувати або впадати в лГтню сплячку. Температура - один з основних чинниюв, що впливають на се-зонне линяння звiрiв. До прикладу, у зайця бшого (мали мiсце спроби штро-дукцiï у високопр'ях Карпат) линяння i змша забарвлення хутра весною вгдбу-ваеться тод^ коли збiльшуеться середньомiсячна температура вщ -4 °С до +14 °С, а восени, коли вона знижуеться вгд +13 °С до -3,5 °С. Навiть кожна дь лянка тiла зайця линяе за певних дiапазонiв температури.
Щодо вологосл, то ïï вплив на поширення звiрiв не так помiтний. Тшьки невелика частина звiрiв з голою шюрою або з рiдким волосяним пок-ривом негативно реагуе на низьку волопсть. Бiльшiсть звiрiв живе за рiзноï вологостi. Вовки i лиси переносять велик коливання вологость Нерiдко мае мiсце безпосереднiй вплив кшькост опадiв. Так, пiвденна межа поширення крота збГгаеться з межею, де кiлькiсть опадiв менша 400 мм на рш. За цих умов грунтова фауна збiднюеться настшьки, що ï^i для крота не вистачае. Висота сшгового покриву понад 90 см обмежуе поширення лося; 50 см - сар-ни; 30-40 см - свит ди^ [3].
Свггло, як еколопчний фактор, мае значно менший вплив на звiрiв, шж на птахГв, оскшьки основними органами орiентацiï у них е слух i нюх. Все ж фотоперюдизм контролюе деякi життевi процеси. Вгд змши дня i ночг залежить добова активнiсть ссавщв, багато з них не спить вночг й у сутiнках. Серед звгргв Карпат е присмерковi i шчт види тварин (горностай, ласка, куна, тхгр, заець). В оленеподiбних Карпат перiод спарювання припадае на ту пору року, коли дш стають коротшими, а в хижих - коли дш довшають. Ос-вiтленiсть впливае на линяння, змшу забарвлення хутра тощо [3].
Деяк з видгв е вимогливими до грунту. Так, кроти уникають дшянок з твердим грунтом; дик свинг вибирають м'який i вологий грунт; муфлони, уникають м'якого, в'язкого грунту, оскгльки ïхнi кшщвки не пристосованг до руху на ньому. Встановлено, що на заходг Украши, при влаштуваннг нгр бор-сук найчастгше обирае мезопгрофшьш (вологг) та мезофшьш (свгжг) едафо-топи (грунти), у сугрудових i грудових типах лгсорослинних умов, де зроста-ють деревостани вжом 70 i бшьше роюв, з вщносною повнотою 0,6-0,7. При цьому найбгльша кшьюсть шр борсука (31,2 %) виявлена в мезофгльних, свь жих сугрудах [3, 4]. ЗвГрГ у процес еволюцiï пристосувалися до рГзних абь отичних чинниюв, але внаслщок стихшного лиха (повеш, глибокого сшгового покриву, затяжних великих морозГв, ожеледей, люових пожеж тощо) знач-на частина ïx гине. Дуже страждають вщ сшгового покриву ri звГрГ, яю не мають або не роблять вщповщних укритпв (зайщ, сарни, олеш, свиш). Недос-тупшсть ïrn, ускладнене пересування, несприятливГ умови для вщпочинку
негативно впливають на цих тварин. Крiм того вони стають доступними для хижаюв [3]. Можна вважати, що до основних абютичних факторiв дикi тва-рини пристосувалися i мало вщчувають 1х вплив за винятком окремих роюв, коли iстотно змiнюються кшматичш умови, особливо у зимовий перюд.
Бiотичнi фактори - сукупнiсть елеменпв органiчного свiту (рослин-нiсть, тваринне населення), як визначають умови юнування звiрiв у тiй або шшш мiсцевостi. Бiотичнi чинники проявляються у формi взаемовпливiв ор-ганiзмiв рiзних видiв. Вплив бiотичних чинникiв на звiрiв пов'язаний насам-перед з живленням. 1жа iстотний екологiчний чинник, який впливае на пло-дючють, довголiття, смертнiсть тварин, лежить в основi багатьох морфоло-гiчних, фiзiологiчних i екологiчних пристосувань. Багато звiрiв живляться рослинною 1жею. Траво1дними е олеш, зубри, насiнням живляться вивiрки. Рослино1'дш звiрi мають ряд адаптацш до живлення рослинною 1жею. Росли-ни використовуються звiрами також як будiвельний матерiал для гнiзд, слу-жать мiсцем схованки i тимчасового захисту. Крiм того, виявленi муталютич-нi взаемини мiж борсуком i деревними породами [3, 4].
Бютичш зв'язки мають мiсце мiж видами i всерединi виду. Внут-рiшньовидовi зв'язки особливо проявляються у перюд розмноження, а прикладом конкурентних зв'язюв мiж видами е витюнення пацюком мандрiвним пацюка чорного, який колись жив на всш територи Укра1ни. Завезена амери-канська норка витюняе европейську. Складнi мiжвидовi зв'язки юнують мiж звiрами й шшими тваринами. Багато звiрiв споживае i тваринну, i рослинну 1жу. До прикладу, в рацюш борсука виявлено 52 види тварин i 47 видiв рос-лин. При цьому тваринш корми переважають над рослинними i становлять майже 60-85 % загально! маси. У складi тваринно! lжi домiнують безхребетнi (27) видiв, серед яких перше мiсце належить комахам - 37 %. Крiм того, серед кормових об'екпв борсука виявлено 25 видiв хребетних (ссавщв - 15; птахiв - 3; земноводних - 4; плазушв - 2; риб -1) [3, 4]. 1снують зв'язки мiж звiрами i паразитами з безхребетних, бактерiями, вiрусами. Особливо небез-печними бувають етзооти, такi як ящур, чума диких свиней, чума ховрахiв, сибiрка оленiв, лосiв, сказ тощо [2].
Взаемозв'язки типу "хижак - жертва" юнують i мiж окремими видами звiрiв (вовк - олень люовий, рись - сарна европейська, лис - мишоподiбнi гризуни). У жертв виникли пристосування до виживання: захисне забарвлен-ня, здатнiсть до швидкого бiгу, затаювання та ш. Певнi симбiотичнi зв'язки iснують мiж звiрами i птахами. До прикладу, там, де вночi жирують зайщ сi-рi, удень живляться озиминою сiрi курiпки. Цим птахам важко самим з-шд снiгу здобувати 1жу, бо у них немае вщповщних для цього пристосувань. Ус-кладнюються i внутрiшньовидовi зв'язки звiрiв та 1х популяцiйна органiзацiя. Звiрi, яю живуть у норах або користуються постшними схованками, ведуть поодинокий або Ымейний спосiб життя. Вони займають певну дшянку, яку захищають вщ вторгнення чужакiв. Великi хижаки, що ведуть мандрiвний спосiб життя, утворюють ватаги (згра1). Об'еднання оленеподiбних у групи (череди) сприяе кращому захисту вщ ворогiв. Собакоподiбним, наприклад, вовкам, притаманне колективне полювання. Окремi члени ватаги гонять здо-
бич, iншi намагаються перерiзати ш шлях або ж нападають Ï3 засщки [3]. Хи-жаки мають ютотнии вплив на чисельнiсть мисливських тварин, особливо за умови надмiрноï ïx чисельностi, зокрема вовка i лиса. Встановити достовiрно ступiнь впливу будь-якого з бютичних чи абютичних факторiв, грунтуючись навiть на масовому матерiалi практично неможливо оскiльки вони знаходять-ся у складних багатогранних зв'язках i постшно змiнюються. Тому бшьшють дослiдникiв видшяе основнi (ключовi) фактори, що впливають на певнии вид.
З абютичних факторiв на диких тварин наибшьше впливае клiмат. Вщ клiмату залежить стан життедiяльностi популяцш видiв на певнш територи. Середш клiматичнi показники переважно визначають видовии склад тварин-ного свiту на вщповщнш територiï. На динамiку чисельност диких тварин особливо iстотно впливають лiмiтнi клiматичнi фактори, iстотнi вiдxилення ïx, в окремi роки, вщ норми. Кормовi властивостi угiдь - один з основних бь отичних факторiв. Вiд того на скшьки мисливськi тварини забезпеченi при-родним кормом у зимовий перюд залежить скшьки особин певного виду мо-же перебувати на цш територи, яким буде ïx фiзiологiчнии стан i яка перспектива даного виду на маибутне. Основними показниками при встановлен-ш допустимоï щшьност населення оленеподiбниx у мисливських упддях е рiвень використання тваринами гшкового корму у зимовий перiод i стутнь пошкодження основних, у кормовому вщношент, господарсько-цiнниx мо-лодникiв, тдросту i пiдлiску з врахуванням конкурентних вщносин видiв, що живуть на однш територiï. Антропогеннi фактори - внесет у природу людсь-кою дiяльнiстю змiни, що впливають на звiрiв та середовище ïx юнування.
Розрiзняють прямi i непрямi, позитивш и негативнi антропогеннi фактори. Прямии вплив спрямовании безпосередньо на звiрiв, наприклад пiдгодiв-ля мисливських тварин. Непрямии вплив здшснюеться шляхом змши клiмату, фiзичного стану та xiмiзму атмосфери i водоим, будови поверхш землi, грунту, рослинностi и тваринного свiту, що призводить до змши та порушень трофiч-них, едафiчниx, температурних, мiкроклiматичниx та бюценотичних умов iс-нування звiрiв. При позитивному xарактерi змiн, внесених у природу люди-ною, створюються сприятливi умови для розвитку тих чи шших звiрiв. Нега-тивнi антропогенш чинники зумовлюють пригнiчення або вимирання звiрiв [3]. Антропогеннi фактори - ди людини у природному середовишд, нерiдко спричинюють стресовии стан у диких тварин. Унаслщок постiиного напру-ження, збудження и неспокою у тварин можуть мати мюце значш фiзiологiчнi зрушення у нервовiи, кровоноснш i м,язовiи системах. Рiзнi види тварин реагу-ють на змши у природному середовищд пiд впливом людини неоднаково. Одш залишають територш, другi гинуть, третi пристосовуються до змш. Так звании фактор турбування в мисливських упддях виникае здебшьшого у зв'язку з присутшстю в них значноï кiлькостi людеи: проведення рiзноманiтниx лiсогос-подарських i люоексплуатацшних робiт, збирання ягiд i грибiв, туризму тощо.
На думку мисливствознавщв-практиюв i науковцiв, фактор турбування набагато бшьшою мiрою, нiж полювання, призводить до порушення добового ритму життедiяльностi мисливських тварин, спричинюе у них стан постшного напруження i значноï втрати часу на досягнення ними вiдчуття власноï безпе-
ки. Турбування по pi3HOMy впливае на той чи шший вид мисливських тварин. Його негативна дiя iстотно залежить вiд пори року i особливостей життедiяль-ностi тварин. Особливо згубним може бути впив фактору турбування у перюд народження потомства i першi днi вигодовування молодняку. Браконьерство також один з факторiв, що, в умовах Карпат, мае значний негативний вплив на чисельшсть мисливсько! фауни i 11 рацiональне використання. В останш деся-тирiччя браконьерство у Карпатах набуло масового характеру.
На загал зазначимо, що людина завжди була тюно пов'язана з тварина-ми. Полювання, а згодом i окультурення ландшафту, iстотно вплинуло на чисельшсть тварин i навггь на кiлькiсть видiв. Зникло багато тварин як видiв. В Укра1ш перестали iснувати бик, тур, тарпан, сайгак, росомаха та деяк iншi звiрi. В Укра1нських Карпатах зникли бабак, скельниця i тур. Ретроспектив-ний аналiз причин зникнення багатьох видiв диких звiрiв свiдчить, що цей процес був пов'язаний не тiльки з безпосереднiм 1х фiзичним знищенням, але й деградащею потрiбних для них бiотопiв, зокрема, зi скороченням площi природних люових та лучних екосистем [3-5]. Багаторiчнi дослiдження та аналiз лiтературних джерел свщчать, що формування стiйких популяцш мис-ливсько! фауни Укра1нських Карпат визначаеться комплексом еколопчних факторiв, як необхiдно якомога повнiше враховувати у практищ ведення мисливського господарства.
Лiтература
1. Гунчак М.С. Стан популяцш диких копитних тварин у Карпатах// Велию ссавщ Карпат. - Iвано-Франкiвськ: Оверая, 2000. - С. - 11.
2. Делеган 1.В. Люова зоолопя. Безхребетш. - Льв1в: Полл1, 2003. - 472 с.
3. Делеган 1.В., Делеган I.I., Делеган I.I. Бюлопя люових птах1в i зв1р1в. - Льв1в: Полл1, 2005. - 600 с.
4. Дикий 1.В. Борсук (Meies meles L. 1758) на заход1 Украши (морфолопя, поширення, еколопя, охорона): Автореф. дис.. .канд. бюл. наук. - К., 2004. - 20 с.
5. Загороднюк I., Покиньчереда В., Киселюк О., Довганич Я. Терюфауна Карпатсь-кого бюсферного заповщника. - К.: 1н-т зоологи НАН Украши, 1997. - 60 с.
УДК 630.234 Асист. А.А. Новак - НЛТУ Украши, м. Львiв
ВПЛИВ АЕРОТЕХНОГЕННОГО ЗАБРУДНЕННЯ НА СТРУКТУРУ ТРАВ'ЯНОГО ВКРИТТЯ ДУБНЯК1В ЗАХ1ДНОГО ПОЛ1ССЯ
Наведено результати дослщжень трансформацп трав'яного вкриття дубових ль состашв за умов впливу аеротехногенного забруднення довкшля.
Ключов1 слова: аеротехногенне забруднення, дубовi насадження, трав'яне вкриття.
Assist. A.A. Novak - NUFWT of Ukraine, L'viv
The influence of air pollutions contamination on structure of grass covering
of oak stands in western Polissya
The researches' results of transformation grass covering of oak forest stand under condition influencing of air pollutions contamination of environment are presented. Keywords: air pollutions contamination, oak planting, grass covering.
