CC BY
4
УДК 330.341.4
ФАКТОРНИЙ АНАЛ1З Т1ИЬОВО1ЕКОНОМ1КИ КРА1Н - ЧЛЕН1В СО
© 2016 КОВАЛЬЧУК о. я., СТРЕЛЬВЩЬКА Н. £., COPOKIBCbKA Р. Б.
УДК 330.341.4
Ковальчук О. Я., Стрельбiцька Н. €., CopoKiBCbKa Р. Б. Факторний аналiз TiHbOBoi економши краУн - членiв €С
У статт'1розглянуто суть т'тьовоi економки та етапи досл'дження даного явища. Для виявлення основних фактор/в, як впливають на змну piBHiB коефщнта т/ньово: економши (ТЕ, у % в1д ВВП), у середовищi програмного продуктуSTATISTICA проведено факторний анал'ззалежностi ТЕ в1д 29 показнит для краш - члешв ЕС за 2005-2014 рр. Результати анал'зу св'дчать про кнування щльного оберненого зв'язку залежноi змшноi «т'тьова економка» з низкою розглянутих чинниюв, зокрема з 'тдексомлюдського розвитку, верховенством права, глобальним 'тдексом 'тнова-цш, ВНД на душу населення та ВВП на душу населення. Окpiм того, деяк фактори т'сно пов'язат мiж собою, що дае тдстави зробити висновок про наявшсть мультикол'теарност'и Щобвидлити чинники, як спричиняють суттевий вплив на значення коефЩента т'тьовоiекономки кран -члешв ЕС, застосовано метод головних компонент. У результатi проведеного анал'ву вид'шено два ключов'> фактори та побудовано факторну модель залежностi ТЕ вiд вид'шених чиннитв.
Ключов'! слова: т'тьова економка, пpямiта непpямiметоди оцтки, факторний анал'в, кореляф, мультикол'теартсть. Рис.: 5. Табл.: 1. Ббл.: 17.
Ковальчук Ольга Ярославiвна - кандидат ф'зико-математичних наук, доцент кафедри мжнародних економiчних в'дносин та мiжнаpодноi 'тфор-мацИ, Тернотльський нацональний економ'нний ушверситет (вул. Льв'вська, 11, Терноп'шь, 46020, Украна)
Стрельбцька Наталiя бвгешвна - кандидат економ'нних наук, доцент кафедри мiжнаpодних економ'нних в'дносин та мiжнаpодноiiнфоpмацii, Тернотльський нацональний економiчний ушверситет (вул. Льв'юська, 11, Терноп'шь, 46020, Украна) E-mail: nataliya.strelbitska@gmail.com
Сороювська Роксолана Богдашвна - студентка, Навчально-науковий 'тститут мiжнаpодних економiчних в'дносин iм. Б. Д. Гаврилишина Терно-тльського нацонального економiчного ушверситету (вул. Льв'вська, 11, каб.1206, Тернотль, 46020, Украна)
УДК 330.341.4
Ковальчук О. Я., Стрельбицкая Н. Е., Сорокивская Р. Б. Факторный анализ теневой экономики стран - членов ЕС
В статье рассмотрена сущность теневой экономики и этапы исследования данного явления. Для выявления основных факторов, влияющих на изменение уровней коэффициента теневой экономики (ТЭ, в % от ВВП), в среде программного продукта STATISTICA проведен факторный анализ зависимости ТЭ от 29 показателей для стран -членов ЕС за 2005-2014 гг. Результаты анализа свидетельствуют о существовании плотной обратной связи зависимой переменной «теневая экономика» с рядом рассмотренных факторов, в частности с индексом человеческого развития, верховенством права, глобальным индексом инноваций, ВНД на душу населения и ВВП на душу населения. Кроме того, некоторые факторы тесно связаны между собой, что дает основания сделать вывод о наличии мультиколлинеарности. Чтобы выделить факторы, которые оказывают существенное влияние на значение коэффициента теневой экономики стран - членов ЕС, был применен метод главных компонент. В результате проведенного анализа выделены два ключевых фактора и построена факторная модель зависимости от выделенных факторов. Ключевые слова: теневая экономика, прямые и косвенные методы оценки, факторный анализ, корреляция, мультиколлинеарность. Рис.: 5. Табл.: 1. Библ.: 17.
Ковальчук Ольга Ярославовна - кандидат физико-математических наук, доцент кафедры международных экономических отношений и международной информации, Тернопольский национальный экономический университет (ул. Львовская, 11, Тернополь, 46020, Украина) Стрельбицкая Наталья Евгеновна - кандидат экономических наук, доцент кафедры международных экономических отношений и международной информации, Тернопольский национальный экономический университет (ул. Львовская, 11, Тернополь, 46020, Украина) E-mail: nataliya.strelbitska@gmail.com
Сорокивская Роксолана Богдановна - студентка, Учебно-научный институт международных экономических отношений им. Б. Д. Гаври-лишина Тернопольского национального экономического университета (ул. Львовская, 11, каб.1206, Тернополь, 46020, Украина)
UDC 330.341.4
Kovalchuk O. Ya., Strelbitska N. Ye., Sorokivska R. B. A Factorial Analysis of the Shadow Economy of the EU Member States.
The article considers essence of shadow economy together with milestones in the studying this phenomenon. To identify the main factors influencing changes to the levels of the shadow economy coefficient (SE, in % of GDP) in the software environment of the product STATISTICA, a factorial analysis of the dependence of SE from 29 indicators for the EU Member States for the period of 2005-2014 has been conducted. The findings indicate, as for the dependent variable «shadow economy», a dense feedback with a number of factors considered, in particular with the human development index, the rule of law, the global innovation index, GNI per capita and GDP per capita. In addition, a number of factors are closely interlinked, which gives grounds to conclude the presence of multicollinearity. To allocate the factors that have a significant impact on the value of the shadow economy coefficient as to the EU Member States, the method of principal components was applied. As result of the conducted analysis, two key factors has been allocated and a factorial model of dependence on the selected factors has been built. Keywords: shadow economy, direct and indirect evaluation methods, factorial analysis, correlation, multicollinearity. Fig.: 5. Tabl.: 1. Bibl.: 17.
Kovalchuk Olga Ya. - PhD (Physics and Mathematics!, Associate Professor of the Department of International Economic Relations and International Information, Ternopil National Economic University (11 Lvivska Str., Ternopil, 46020, Ukraine)
Strelbitska Nataliia Ye. - PhD (Economics), Associate Professor of the Department of International Economic Relations and International Information, Ter-nopil National Economic University (11 Lvivska Str., Ternopil, 46020, Ukraine) E-mail: nataliya.strelbitska@gmail.com
Sorokivska Roksolana B. - Student, Scientific-Educational Institute of International Economic Relations named after B. D. Havrylyshyn of Ternopil National Economic University (room 1206, 11 Lvivska Str., Ternopil, 46020, Ukraine)
Тшьова економжа ведома з моменту появи перших форм господарювання людського суспкьства, а шдношення представникам влади у вигляд1 хаба-piB виникли ще в стародавш часи. Хоча досл1дження ri-ньово! економ1чно! д1яльност1 ведеться вже ккька деся-
тилггь, сусп1льствознавц1 все ще не дшшли висновку сто-совно единого понятшного апарату. Наприклад, в англо-мовнш л1тератур1 можна зустр1ти термши «underground economy», «informal economy», «black economy», «shadow economy», «hidden economy», яю в р1зних досл1дниюв ви-
користовуються у pÍ3HMx значеннях. Поряд Í3 невизначе-нiстю стосовно тлумачення поняття «тшьова економка» iснують труднощi й у визначенш 'й обсягу.
Вчеш вiдносно нещодавно (у 70-х рр. ХХ ст.) почали проводити оцшку розмiрiв тшьово'1 економiки, вцповцно досi не iснуe едино! парадигми в методологи вимiру, а оцшка тiньового сектора здiйснюеться за допомогою рiзних, непов'язаних мiж собою методiв. Наявнi методи або оцшюють ii частково, або не дають змогу отримати результати в повному обсязi (абсолют-нiй формi). Рiзноманiтнiсть методiв передбачае i рiзно-маштшсть факторiв, що використовуються в аналiзi розмiрiв тiньового сектора. Через це дуже важко отримати адекватну шформацш стосовно величини тiньовоi економжи та видкити саме тi чинники, що найбкьше впливають на ii розмiр.
1нтерес до проблеми кнування тiньовоi економiки е значним. Досл1дженням даноi проблематики займаеть-ся велика ккьюсть вiтчизняних i зарубiжних учених, якi розглядають суть тшьово! економжи та ii вплив з еконо-мiчноi та правовоi точок зору. Вплив тшьового сектора ви-вчають такi вiтчизнянi вченi: Ангелко I. В., Баранов С. О., Бкулов Д. Т., Жалко Я. А., 1ванов О. В., Ючурчак М. В., Кравченко О. А., Прилипко Ю. I., Рибчак О. С., Тищук Т. А., Флейчук М. I., Харазшвш Ю. М. та шш1 Серед зарубiж-них вчених варто видкити Г. Гроссмана (G. Grossman), А. Каценелшбойгена (A. Katsenelinboigen), Р. Клптарда (R. Klitgaard), Р. Лагоса (R. Lagos), К. Моррша (С. Morris), Е. де Сото (Hernando De Soto), А. Франца (A. Franz), К. Харта (K. Hart), Ф. Шнайдера (F. Schneider) та шших.
Незважаючи на велику ккьюсть напрацювань, не-достатньо дослцженим залишаеться сила впливу рiз-них чинникiв на функцiонування тiньовоi економжи. У нашiй статтi поставлено за мету з вели^ кiлькостi вцомих чинникiв тiньовоi економiки видкити основш фактори, що спричиняють суттевий вплив на ii розмiри в крашах - членах 6С.
Проаналiзувавши поняття «тшьова економжа» (ТЕ), можна сказати, що воно е досить рiзноплановим та багатогранним. Саме це сприяло тому, що й доа у вгг-чизнянiй i свiтовiй наущ не iснуе единого пiдходу до його трактування.
Так, Франц А. (1992) розглядае тшьову економжу як «дiяльнiсть, що не зараховуеться до ВВП через вц-сутшсть методологiчноi бази облжу нелегального ви-робництва товарiв i послуг. До ii компонент вцносять приховану дiяльнiсть самозайнятих i приховану дiяль-нiсть зайнятих, що працюють додатково».
Дктон А. та Моррк С. (1981) вважають, що «ri-ньова економiка - це виробничi та невиробничi види не-легальноi дiяльностi, якi приносять дохiд».
Попри велику ккьюсть рiзних трактувань поняття тшьово'1 економiки, з упевнешстю можна сказати, що тiньовий сектор характерний для економжи 6удь-яко'1 краши. Тiньова дiяльнiсть економiчних суб'ектiв ктот-но впливае на найважливiшi макроекономiчнi показ-ники, фiнансовi й економiчнi результати та перспекти-ви розвитку бiзнесу в цкому. Без урахування тiньових операцiй неможливо скласти об'ективне уявлення про
реальний масштаб нацюнально" економжи та галузей, неможливо здшснити системний aнaлiз нацюнальних економiчних процеав.
Як правило, TiHbOBi економiчнi процеси виникають в умовах жорсткого оподаткування, економiчноi неста-бiльностi, незахищеностi прав власносй, несприятливоi соцiальноi ситуаци, дефщиту соцiальноi та шституцш-ноi довiри. Свiй внесок здiйснюють культурнi та цеоло-гiчнi аспекти тiньових вцносин, що виходять далеко за межi формальних норм. Масштаб цих процеав е шдика-тором стану полпично" та соцiaльно-економiчноi систе-ми, включаючи стрaтегiю i тип держави. Саме наявшсть широко"" економiчноi, культурно"" та сощально"" бази дае змогу тшьовим елементам впливати на суспкьне життя i полiтичнi рiшення.
В ктори дослiдження тiньовоi економiки умовно можна видкити ккька етaпiв [1]:
I етап (1970-80-т рр.): емпiричнi дослцження, накопичення первинно"" iнформaцii.
II етап (1980-90-Ti рр.): поглиблений економко-теоретичний aнaлiз, осмислення накопичено"" iнформaцii.
III етап (1990-2000-Ti рр.): вивчення тшьово"" економiки в крашах з перехцною економiкою.
IV етап (2000-Ti рр. - тепершнш час): побудова прогнозних моделей розвитку сучасного суспкьства з урахуванням тшьового сектора.
Вивчення тшьово"" економжи почалося з досль дження К. Харта (1973) неформально"" зайнятост в нетрях столицi Гани. Формулюючи визначен-ня неформaльностi, вiн вказував, що «вцмшшсть мiж формальними i неформальними можливостями доходу базуеться на рiзницi мiж роботою за зарплату i самозайнятих». Вiн об'еднав таких пращвниюв поняттям «не-формальний сектор» [2].
З кiнця 70-х роив XX столптя з'являються робо-ти, присвяченi дослiдженню тiньовоi економжи в СРСР i розвинених крашах бвропи i США. Найбкьш щкави-ми е публiкaцii Г. Гроссмана «Друга економка» в СРСР» [3], А. Каценелшбойгена «Кольоровi ринки в Радянсько-му Союзi» [4] та дослцження aвстрiйського економiстa Ф. Шнайдера (1998) [5].
Важливе мкце у вивченш тiньовоi економiки за-ймае книга Е. де Сото «1нший шлях» [6]. Вш стверджував, що одним з головних iндикaторiв успшного функцю-нування будь-яко"" економiки е правова система, тобто, правила i нормативи, яю регулюють економiчну дшль-нiсть. Добре розроблена державна правова система дае можливкть пiдприемцю працювати в рамках передба-чувaностi та створюе таку цiнову полiтику, яка б дозволила йому дотримуватися правових вимог i оплачувати послуги вцповцних правових iнститутiв.
Несприятливi умови для ведення бiзнесу та слаб-ка правова система пiдштовхують шдприемщв до не-прaвомiрноi дiяльностi, яка б мiнiмiзувaлa ""х витрати. Проте, виникае замкнуте коло - осккьки особи, зaйнятi в тiньовiй економщ, працюють пiдпiльно, у них немае можливост довести до вiдомa урядовщв iнформaцiю про сво"" проблеми та побажання, i саме тому полiтикa, яка проводиться, мало вiдповiдaе "х потребам. Осккьки
дшльшсть в тшьовому секторi не вГдображаеться в офГ-цiйнiй статистицi, державш органи полiтичного управ-лiння i регулювання, робота яких визначае рiвень життя нацГ! та потреби населення, не володшть даними про економiчну дiяльнiсть значно! частини населення.
Одшею з причин великих розмiрiв i постiйного зростання тшьово! сфери е обтяжливе трудове законо-давство. Як зазначае Р. Лагос (1992), виконання трудового законодавства е значним постшним тягарем для шдприемств, на вГдмшу вГд ставок оподаткування, як можуть змiнюватися. Пiдприемницька дiяльнiсть, яка здшснюеться в рамках встановлених законом правил, вГдрГзняеться своею рацiональнiстю: шдприемщ ви-користовують сво! кадровi та фiнансовi ресурси так, щоб звести виробничi витрати до мiнiмуму. Водночас, нормативи по найму робочо! сили, котрi передбачають високi витрати, призводять до того, що офiцiйно зарее-строванi пiдприемства використовують менше робочо! сили i бГльше капiталу, шж вони могли б, якби норма-тиви по найму робочо! сили були менш обтяжливими та гнучкшими. При цьому, в бГльшост кра!н, що розви-ваються, е надлишок робочо! сили, i тому пом'якшення надто суворих правил може привести до ефективншого !х використання [7].
Через надмiрно жорсти й затратнi правила, що визначають трудовi вiдносини, роботодавцi рееструють незначне число пращвниюв офiцiйно, але неофщшно наймають додаткових працiвникiв за короткострокови-ми контрактами. Високi показники безробггтя досi по-роджують тiньову дшльшсть у багатьох кра!нах свiту.
Як зазначалось вище, тiньовi процеси носять при-хований характер, i саме тому виявити !х вкрай складно. Це, своею чергою, ускладнюе процес оцш-ки обсягу тiньового сектора. У зв'язку з цим кнуе велика кiлькiсть методiв вимiру тшьово! економгки, проте, суди-ти про !х надiйнiсть вкрай важко, адже ще й досi не шнуе единого загальноприйнятого методу, який би охопив тГ-ньовий сектор повшстю, а не лише певну його частину.
Уй методи розрахунку розмiру тiньово! економiки вченi роздГляються на прямi та непрямi. Прямi методи базуються на чГтко спланованих опитуваннях та анкетах, якi носять добровкьний характер, або на податко-вих перевiрках. Проте, найчастiше вони дають занижену оцшку, осккьки мають тенденщю недооцiнки обсягiв тiньово! економжи через неповноту та перекручуван-ня шформацГ! населенням пiд час опитувань. Осккьки прямi методи оцiнки тшьово! економжи обмежуються опитуваннями споживачiв, вони можуть застосовува-тись лише на мiкрорiвнi [8].
На макрорiвнi використовують непрямi методи оцiнки - методи, засноваш на аналiзi наявних вкьних економiчних показникiв офiцiйно! статистики, фшансо-вих органiв чи податкових служб. До основних непря-мих методiв, що дають змогу визначити розмiр тiньово! економiки, належать:
+ монетарний метод оцшки динамiки тiньово!
економжи, або метод попиту на валюту; + фiзичнi методи, або методи по споживанню електрики. Метод Кауфманна - Калiберди;
+ + + + +
нев1дпов1дн1сть м1ж статистикою нацюнальних витрат i доход1в;
нев1дпов1дшсть мiж офiцiйною i фактичною ро-бочою силою;
метод Ласко, або метод споживання електро-енергГ! домогосподарствами; нечпто-множинний метод оцГнки динамiки ri-ньово! економiки;
модель MIMIC (multiple indicators, multiple causes - множиншсть iндикаторiв, множиннГсть причин).
Тшьова економiка належить до нетрадицшних складних видiв економiчно! дiяльностi. Вели-чини, яю визначають обсяги та характеристики (фактори) тшьово! економжи, зазвичай неможливо ви-мiряти безпосередньо. ОкрГм того, нерiдко е невГдо-мими ккьюсть та змiст цих факторiв. Тому !х загальна кiлькiсть може бути значно меншою, нiж ккьюсть ви-мiрюваних чинникiв. Для виявлення таких факторiв використовують факторний аналiз. Зменшення кiлькостi факторiв може бути необхГдним i для забезпечення точност подальшого аналiзу даних, економГ! ресурсiв пам'ятi ЕОМ та часу !х обробки, наочно! вiзуалiзацi! отриманих результат г т. Гн.
Для виявлення основних факторГв, якГ вплива-ють на змГну рГвнГв коефщента тГньово! економГки (ТЕ, у % вГд ВВП), у середовищГ програмного продукту БТАТВТ1СА проведено факторний аналГз залежностГ ТЕ вГд 29 таких чинниюв:
+ Гндекс людського розвитку (1ЛР); + Гндекс сприйняття корупцГ! (1СК); + внутрГшнГй валовий продукт (ВВП, тис. дол.); + валовий нацГональний дохГд (ВНД, тис. дол.); + безробГття (у % вГд загально! чисельностГ робо-чо! сили);
+ зайнятГсть (15+, у % вГд загально! юлькосп на-селення);
+ вартГсть вГдкриття бГзнесу (ВВБ, у % вГд ВНД на
душу населення); + шфляц1я споживчих цГн (1СЦ, % на ргк); + рГвень освГти (серед 25-34-рГчних,% в тГй же вГ-
ковш групГ); + податки на доходи, майно (ПДМ, у %); + надходження вГд податкГв Г соцГальних внескГв
(НВПГСВ, у % вГд ВВП); + прямГ ГноземнГ ГнвестицГ!, чистий приплив (у % вГд ВВ);
+ податковГ надходження (у % вГд ВВП); + чистий нацГональний дохГд (ЧНД, тис. дол.); + торгГвля (у % вГд ВВП); + оптова та роздрГбна торгГвля (ОГРТ, тис. дол.); + ВВП на душу населення (тис. дол.); + ВНД на душу населення (тис. дол.); + Гмпорт (тис. дол.); + експорт (тис. дол.); + бГзнес-середовище (БС); + легкГсть отримання кредиту (ЛОК); + зручнГсть сплати податкГв (ЗСП); + глобальний Гндекс ГнновацГй (Г11, %);
+ ефектившсть уряду (ЕУ); + валовi витрати на дослiдження та розвиток (ВВДР);
+ полiтичне середовище (ПС); + полiтична стабiльнiсть i вГдсутшсть тероризму ПСiТ;
+ верховенство права (ВП). Дослiдження проведено на основi значень перера-хованих вище показниюв, зафiксованих у кра!нах 6С за 2005-2014 рр. [9-16].
Результата графiчного аналiзу динамiки розмiру ТЕ (рис. 1) свГдчать про зменшення показника тшьо-во! економiки до 2008 р., шсля чого спостерГгаеть-ся незначне зростання цього показника, що можна по-яснити свiтовою кризою 2007 р., i подальший поступо-вий спад (2009 р., а в окремих кра!нах i 2010 р.). У 2014 р. зафжсовано збГльшення значення показника ТЕ в рядi кра!н 6С, зокрема у ФранцГ!, АвстрГ!, Кiпрi та Ндерлан-дах. Водночас в iнших кра!нах бвросоюзу, наприклад, у Литвi, ЛатвГ!, 1талГ! та Мальтi, очевидним е спад тшьо-во! економiки. ОкрГм того, в 1талГ! спостерiгався незначне зростання показника ТЕ у 2012 р.
Для пошуку передбачуваних неявних закономГр-ностей, спричинених впливом зовшшнГх (внутршнГх) чинникiв на динамку величини ТЕ, виявлення та ви-вчення статистичного зв'язку видкених ознак iз сутте-вими факторами використано один ш методiв факторного аналiзу - метод головних компонент.
Аналiз матрицi коефiцiентiв парно! кореляцГ! свГд-чить про iснування щкьного оберненого зв'язку залежно! змГнно! «тшьова економiка» з низкою розглянутих чин-никiв, зокрема з iндексом людського розвитку (г = -0,82),
верховенством права (г = -0,8), глобальним шдексом Гн-новацiй (г = -0,79), ВНД на душу населення (г = -0,85) та ВВП на душу населення (г = -0,79). ОкрГм того, ряд факторш ткно пов'язаш мiж собою (табл. 1), що дае пГдстави зробити висновок про наявшсть мультиколшеарносй -сильно! взаемно! корельованостi мiж дослiджуваними чинниками.
Мультиколiнеарнiсть може спричиняти, наприклад, наявшсть у деккькох факторш однакового часового тренду з незначними коливаннями [17]. Цiннiсть шфор-мацГ! може знижуватися не лише внаслГдок мультиколГ-неарностi та невеликого обсягу ви6Грки, а й за рахунок Г! «засмiченостi» (впливу нових, ранше не врахованих об-ставин), чим характеризуеться г варiацiя рГвшв ТЕ.
Тому для виявлення чинниюв, яю суттево вплива-ють на значення коефщента тГньово! економГки, засто-совано факторний аналГз вихГдних даних, а саме - метод головних компонент (рис. 2).
Для кожного фактора визначено навантаження кожного вихГдного чинника. Факторш навантаження традицшно штерпретують як кореляцГ! мГж вГдповГд-ними чинниками та факторами - чим вище абсолютне значення навантаження, тим тГснГше пов'язанГ фактор Г вихГдний чинник.
ВИСНОВКИ
У результата застосування факторного аналГзу для вивчення вагомих чинникГв впливу на тшьову економГ-ку кра!н - члешв 6С видГлено два фактори. НайпснГше пов'язаними з першим фактором виявилися верховенство права, ефективнГсть уряду, глобальний Гндекс шно-вацГй та полГтичне середовище. Другий видГлений фактор - чистий нацюнальний дохГд, ВВП, ВНД, оптова та
Line Plot of multiple variables
data creative 25.sta 230v*28c
40
35
30
25
TE 2005 TE 2007 TE 2009 TE 2011 TE 2013
TE 2006 TE 2008 TE 2010 TE 2012 TE 2014
-е- Австр1я
-0- Бельпя
Болгарт
-А- Великобриташя
• Грецт
■ Дант
♦ Естонт
1рландт
1спашя
- 1талт
-В- Юпр
Латвт
-А- Литва
♦ Люксембург
■ Мальта
♦ Нщерланди
А Ымеччина
Польща
- Португалт
-е- Румушя
Словаччина
-Ь- Словент
• Угорщина
■ Фшляндт
♦ Францт
а Хорватт
Чехт
- Швецт
Рис. 1. Пор!вняння динамки тшьовоТ економши краж €С за 2005-2014 рр.
Таблиця 1
Оцшка кореляцп мiж факторами
Чинник1 Чинник2 Коефщкнт кореляцп Чинник1 Чинник2 Коефщкнт кореляцп
1ндекс сприйняття корупцГГ Верховенство права 0,95 Глобальний ¡ндекс ¡нновацш Верховенство права 0, 92
1ндекс сприйняття корупцГГ Ефектившсть уряду 0,94 Глобальний ¡ндекс ¡нновацш Ефектившсть уряду 0,89
1ндекс сприйняття корупцГГ Полгтичне середо-вище 0,89 Глобальний ¡ндекс ¡нновацш Полггичне середовище 0,82
1ндекс сприйняття корупцГГ Глобальний ¡ндекс ¡нновацш 0,91 Глобальний ¡ндекс ¡нновацш ВНД на душу насе-лення 0,80
1ндекс сприйняття корупцГГ ВНД на душу насе-лення 0,83 Глобальний ¡ндекс ¡нновацш 1ндекс людського розвитку 0,81
1ндекс сприйняття корупцГГ Бвнес середовище 0,81 Полггичне середо-вище Полггична стабть-шсть i вщсутшсть тероризму 0,86
Ефектившсть уряду Полгтичне середо-вище 0,94 Полгтичне середо-вище Верховенство права 0,90
Ефектившсть уряду Бвнес-середовище 0,82 ВНД на душу насе-лення ВВП на душу насе-лення 0,97
Ефектившсть уряду 1ндекс людського розвитку 0,81 ВНД на душу насе-лення 1ндекс людського розвитку 0,85
Ефектившсть уряду Верховенство права 0,95 Верховенство права ВНД на душу насе-лення 0,81
Variable Factor 1 Factor 2
Безробггтя -0,47520 -0,241618
Зайнятчсть 0,1123В 0,422968
Варпсть вщкриття ^¡знесу -0,37639 0,360995
1нфляц1я споживчих цш -0,33798 0,188833
PiBCHb ОСВГГИ 0,43653 -0,178660
Подл тки на доходи, или но 0,77535 0,064002
Надходж. в1д податкчв i сощал. внескчв 0,72161 -0,013134
ВВП 0,07012 0,968337
ВНД 0,07352 0,968840
1нвестицн 0,14372 -0,210259
Податки 0,18673 0,028301
Чистий нац. дох1д 0,06190 0,970482
Торпвля 0,21015 -0,274328
Оптова та роздр16на торпвля 0,05111 0,963933
ВВП на душу 0,83448 -0,008880
ВНД на душу 0,90437 0,023736
||,1ПО|)Т 0,40717 0,108803
Експорт 0,43316 0,095051
Б1знес середовище 0,81644 0,049515
Лететь отрицания кредиту -0,07633 0,045437
Зручшсть оплати податкчв 0,51767 -0,147432
Глобальний ¡ндекс ¡нновацш 0,92895 -0,109380
Ефектившсть уряду 0,94608 0,004701
Валов1 витрати на дослщження та розвиток 0,79939 -0,219927
Пол1тичне середовище 0,90155 -0,077879
Пол1тична стабшьшсть i вщсутшсть тероризму 0,63284 -0,221833
Вепховенство права 0,95149 -0.057229
Рис. 2. Таблиця факторних навантажень
роздрГбна торгГвля для заданого мшшального факторного навантаження 0,7, про що свГдчить Г графГк факторних навантажень (рис. 3).
Для встановлення ккьюсних значень зв'язку ви-дГлених факторГв з об'ектами обчислено факторш ваги. Об'екту з бГльшою факторною вагою притаманний бГль-
ший рiвень прояву властивостей видкеного фактора (бкьший рiвень зв'язку з фактором). Додатш факторнi ваги вiдповiдають об'ектам, якГ мають рiвень прояву властивостей фактору бкьше середнього, а вцемш -нижче середнього (рис. 4).
1,2
PNI
О
1,0
0,6
0,4
0,2
-0,0
-0,2
-0,4
ТЕ
ВВБ-
ICK
Безроб1ття_
ВВ
ВНД
ОРТ ЧНД
Зайнятюъ
ЛОК
!мпо
Податки
1нвестицп
ТОр
Г1ВЛЯ
Експор
РОЗ^П
ПДГ;ЛР. ВНДна, НПСВ \ • ввпНз'
ПС1Т
HL«!
ВП
ВВДР
VII
душу душу
-1,0 -0,8 -0,6 -0,4 -0,2 0,0 0,2 0,4 0,6 0,8
Factor 1
Рис. 3. Графiчне представлення факторних навантажень (факторне поле)
1,0
Case Factor 1 Factor 2
Австр1я 0.92571 -0 ,075646
Бельпя □ ,71 ЗОВ -0 ,218901
Болгар ¡я -1 ,62204 -0 ,317783
Вел икойриташя 0,91553 0 ,200068
Грец1я -1 ,19413 0 ,265569
Да Hin 1 ,62446 -0,100039
Естошя -0,44316 -0 ,590760
1|>ландт 0,69875 -0 ,568012
1спан1я -0,43121 0,163575
1талт -0,43296 0 ,634523
Kinp 0,05316 4 ,767728
Л атвт -0,95202 -0 ,609042
Литва -0,79133 -0 ,627037
Люксембург 1 ,30639 -0 ,637654
Мальта -0,31433 -0 ,613581
Ждерланди 1 ,32131 -0 ,235686
Жмеччина 1 ,05237 0 ,408973
Пол ыца -0,79032 0 ,054945
Португал1я -0,37762 -0 ,260390
Румушя -1 ,60425 0,239615
Словаря -0,74511 -0 ,518966
Словешя 0,02127 -0 ,404733
Угор щи на -0,65177 -0,176362
Фшлшд1я 1 ,35679 -0 ,451820
Францт 0,51272 0,371077
Хорват1я -1 ,08426 -0 ,311322
-0,24042 -0,163694
Швец1я 1 ,37339 -0 ,224463
Рис. 4. Таблиця факторних ваг
Найбкьш1 факторш ваги по першому фактору в Дани, Болгарп, Швеци, Фшлянди, Нiдерландiв та Люксембургу, по другому - у Кпра. Чинники по р1зному пов'язан1 з видкеними факторами (краши 6С проводять р1зну по-л1тику у сфер1 боротьби з тшьовою економ1кою).
Щоб встановити, який i3 видкених фактор1в най-бкьш значущий, проведено аналiз власних значень фак-торiв (рис. 5).
Рис. 5. Власш значення видiлених факторiв
Перший фактор пояснюе 39 % дисперси, другий -1 4%. Разом вони описують 5 4% дисперси, тобто, бкьше половини масиву даних. Це означав, що факторизацiя не повна, кнують ще й iншi чинники, менш значимi, але теж достатньо важливЬ Зокрема, середня валова рiчна зарплата, не включена в запропоновану модель (в^сут-ш данi для Кшру), сукупний iндекс Джинi (вiдсутнi даш для Мальти), ментальнiсть тощо.
Внаслцок проведеного аналiзу отримано таку факторну модель: F1 = 0,78 • ПДМ + 0,72 • НШСВ + 0,83 • ВВП на душу + + 0,9 • ВНД на душу + 0,82 • БС + 0,93 • Г11 + 0,95 • ЕУ + + 0,8 • ВВДР + 0,9 • ПС + 0,95 • ВП.
F2 = 0,97 • ВВП + 0,97 • ВНД + 0,97 • ЧНД.
Видiленi фактори е лшшними комбшацшми вих1д-них чинникiв i в1дображають переважну частку загально! мшливосп досл1джуваних ознак, тому вони зберггають основну частину шформаци, яку мштили початковi данi. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Латов Ю. Эволюция исследования неформального сектора экономики за рубежом (научно-аналитический обзор) / Ю. Латов // В сб. : Теневая экономика: экономический и социальные аспекты. - М. : ИНИОН, 1999. - С. 30-66.
2. Hart, K. Informal Income Opportunities and Urban Employment in Ghana / K. Hart [Electronic resource] // The Journal of Modern African Studies. - 1973. - Vol. 11. - No. 1. - P. 61-89. -Mode of access : http://www.sv.uio.no/sai/english/research/proj-ects/anthropos-and-the-material/Intranet/economic-practices/ reading-group/texts/hart-informal-income-opportunities-and-urban-employment-in-ghana.pdf
3. Grossman G. The"Second Economy" of the USSR / G. Grossman // Problems of Communism. - 1997. - No. 5. - Р. 25-40.
4. Katsenelinboigen, A. Coloured Markets in the Soviet Union / A. Katsenelinboigen // Soviet Studies. - 1977. - Vol. 29. -No. 1. - Р. 62-85.
5. Schneider, F. (1998). "Increasing Shadow Economies All Over the World - Fiction or Reality: A Survey of the Global Evidence
of Its Size and of Its Impact from 1970 to 1995 / Friedrich Schneider and Dominik Enste IMF and University of Linz, August 21 [Electronic resource]. - Mode of access : http://ftp.iza.org/dp26.pdf
6. De Soto, H. The Other Path: the invisible revolution in the third world / Hernando De Soto. - N.Y. : Harper and Row, 1995. -271 р.
7. Lagos, R. (1992). Barriers to Legality and their Costs for the Informal Sector / Ricardo Lagos // In Tokman, ed., Beyond Regulation: the informal economy in Latin America. - Boulder, Co.: Lynne Rienner.
8. Фомiчова Н. В. Методи оцшки обсяпв тшьовоТ' еконо-MiKM [Електронний ресурс] / Н. В. Фом^чова. - Режим доступу : http://intkonf.org/fomichova-nv-metodi-otsinki-obsyagiv-tinovoyi-ekonomiki/
9. Transparency International, Corruption Perceptions Index [Electronic resource]. - Mode of access : http://www.transparency. org/research/cpi/overview
10. Статистична база Свггового банку [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.worldbank.org/
11. Статистична база Оргашзацп об'сднаних нацш [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://unstats.un.org/unsd/ snaama/selbasicFast.asp
12. Quality of Government Institute [Electronic resource]. -Mode of access : http://qog.pol.gu.se/data/datadownloads
13. Свропейська статистична база даних [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://epp.eurostat.ec.europa.eu
14. Статистична база Оргашзацп економiчного ствро-бтицтва та розвитку [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://stats.oecd.org/Index.aspx
15. United Nations Development Programme, Human Development Reports [Electronic resource]. - Mode of access : http:// hdr.undp.org/sites/default/files/2015_human_development_ report_1.pdf
16. The Global Innovation Index [Electronic resource]. -Mode of access : https://globalinnovationindex.org/content/page/ data-analysis
17. Боровиков В. Statistica. Искусство анализа данных на компьютере: для профессионалов / Боровиков В. - 2-е изд. -СПб. : Изд-во «Питер». 2003. - 688 с.
"Quality of Government Institute". http://qog.pol.gu.se/ data/datadownloads
"Statystychna baza Svitovoho banku" [Statistical database of the World Bank]. http://www.worldbank.org/
"Statystychna baza Orhanizatsii obiednanykh natsii" [Statistical database of the United Nations]. http://unstats.un.org/unsd/ snaama/selbasicFast.asp
"Statystychna baza Orhanizatsii ekonomichnoho spivrobit-nytstva ta rozvytku" [Statistical database of the Organisation for economic cooperation and development]. http://stats.oecd.org/ Index.aspx
Schneider, F., and Enste, D. "Increasing Shadow Economies All Over the World - Fiction or Reality: A Survey of the Global Evidence of Its Size and of Its Impact from 1970 to 1995". http://ftp. iza.org/dp26.pdf
"Transparency International, Corruption Perceptions Index". http://www.transparency.org/research/cpi/overview
"The Global Innovation Index". https://globalinnovationin-dex.org/content/page/data-analysis
"United Nations Development Programme, Human Development Reports". http://hdr.undp.org/sites/default/files/2015_hu-man_development_report_1.pdf
"Yevropeiska statystychna baza danykh" [European statistical database]. http://epp.eurostat.ec.europa.eu
REFERENCES
Borovikov, V. Statistica. Iskusstvo analiza dannykh na kompy-utere [Statistica. The art of data analysis on the computer]. St. Petersburg: Piter, 2003.
De, Soto H. The Other Path: the invisible revolution in the third world. New York: Harper and Row, 1995.
Fomichova, N. V. "Metody otsinky obsiahiv tinyovoi ekono-miky" [Methods to estimate the size of the shadow economy]. http://intkonf.org/fomichova-nv-metodi-otsinki-obsyagiv-tino-voyi-ekonomiki/.
Grossman, G. "The "Second Economy" of the USSR". Problems of Communism, no. 5 (1997): 25-40.
Hart, K. "Informal Income Opportunities and Urban Employment in Ghana". http://www.sv.uio.no/sai/english/research/proj-ects/anthropos-and-the-material/Intranet/economic-practices/ reading-group/texts/hart-informal-income-opportunities-and-urban-employment-in-ghana.pdf
Katsenelinboigen, A. "Coloured Markets in the Soviet Union". Soviet Studies, vol. 29, no. 1 (1977): 62-85.
Lagos, R. "Barriers to Legality and their Costs for the Informal Sector". In Beyond Regulation: the informal economy in Latin America. Boulder, Co. : Lynne Rienner, 1992.
Latov, Yu. "Evoliutsiya issledovaniiya neformalnogo sektora ekonomiki za rubezhom" [Evolution of the study of the informal sector abroad]. In Tenevaya ekonomika: ekonomicheskiy i sotsialnyye aspekty, 30-66. Moscow: INION, 1999.
