УДК 339.138
ФАКТОРИ ВПЛИВУ НА РОЗВИТОК РИНКУ НЕРУХОМОСТ1 ТА БУД1ВЕЛЬНО1 ГАЛУЗ1 В УКРА1Н1
I.A. Педько, к.е.н., доцент Одеський нацюнальний полтехшчний ушверситет, Одеса, Украта
Педько I.A. Факторы вплыву на розвыток рынку нерухомостг та будгвелъног галузг в Укра'ш.
Розглянуто основш тенденци ринку житла в Укра'шь За анал1зом хронолопчного розвитку ринку житла виявлено фактори макроеконсишчного середовища, яю мають найбшыпий вплив на коливання ринку. Також розглянуто залежшсть цши на житло в окремих регюнах Укра'ши вщ таких показншав як каштальш швестицп у житлове буд1вництво, грошов1 доходи домогосподарств та прийняття в експлуатащю загально1 плопц житла.
Ключовг слова: ринок нерухомосгп, каштальш швестицп, грошов1 доходи домогосподарств, швестицшна привабливють ринок нерухомост1, каштальш швестицп, грошов1 доходи домогосподарств, швестицшна привабливють
Педько И.А. Факторы влыяныя на развытые рынка недвыжымосты ы строительной отраслы в Украыне.
Рассмотрены основные тенденции рынка жилья в Украине. По анализу хронологического развития рынка жилья выявлены факторы макроэкономической среды, которые оказывают наибольшее влияние на колебания рынка. Также рассмотрена зависимость цены на жилье в отдельных регионах Украины от таких показателей как капитальные инвестиции в строительство, денежные доходы домохозяйств и принятия в эксплуатацию общей площади жилья.
Ключевые слова: рынок недвижимости, капитальные инвестиции, денежные доходы домохозяйств, инвестиционная привлекательность
PedKO I.A. The factors influencing the development of the real estate market and constmction industry in Ukraine.
The paper analyses the main trends of the housing market in Ukraine. For the analysis of the chronological development of the housing market macroeconomic environment factors that have the greatest impact on market fluctuations are revealed. Also the dependence of house prices in some regions of Ukraine from indicators such as capital investment in housing, cash income households and the commissioning of housing is reviewed.
Keywords: the real estate market, capital investment, money income of households, investment attractiveness
Житло e нагальною потребою багатьох украшщв. Згщно з даними Мониторингового звггу з Генерально!' схеми плануван-ня територш Украши, оприлюдненого ММстерством регюнального розвитку, буд1вницт-ва та житлово-комунального господарства, середнш р1вень забезпеченост1 житлом в нашш кра'1ш дор1внюе 23,7 кв. метр1в на одну людину. Такий р1вень e найнижчим у Сврот, де забезпечешсть житлом коливаеться вщ 35 до 45 м2 на одну особу [1].
Головним чинником недоступной житла для громадян Укра'ни е його надвисока вартють. Отримуючи середню заробгтну платню в 4 тис. грн., середнш укра'нець мае вщкладати ii для кутвл1 одноюмнатно' квартири за 30 тис. дол. на протяз1 8,5 роюв. Ринок нерухомосл з'явився в Укра'ш вщносно нещодавно, тому й доа знаходиться на стадп формування. Перюди зростання цш на буд1вництво межують з перюдами спаду, перюди зростання в буд1вельнш галуз1 та сум1жних галузях зм1нюються перюдами банкрутства буд1вельних орган1зац1й, заморо-жених споруд, неповернених кредит1в.
Анал1з останн1х досл1джень та публ1кац1й
Буд1вельна галузь е 1нвестиц1йно привабливою. Значна частина каттальних 1нвестиц1й кра'ни -вщ 10 до 40% - припадае саме на швестицп у житлове буд1вництво. Б1льше як 60% швестицш у житлове буд1вництво здшснюеться майбутн1ми власниками квартир. Тенденц11 розвитку укра'нсь-кого ринку нерухомост1 розглядалися у роботах таких вчених, як Воронинш В.О., Галасюк В.В.. Гусельников С.А., Драпковський O.I., Запотоць-кий С.П., З1мш О.В., 1ванова 1.Б., 1л1ч А.Б., Смольникова С.М., Шаоаев В.М. В сво'х працях вони вивчали вплив фшансово'1 кризи на систему взаемоди основних учасник1в ринку: девелопер1в (орендодавц1в), компан1й з управлшня комерц1й-ною нерухом1стю, консалтингових (брокерських агенцш) та корпоративних орендар1в, анал1зували стратегй' розвитку взаемов1дносин корпоративних кл1ент1в для отримання найб1льш привабливих комерцшних та адм1н1стративних умов щодо укладання договор1в оренди.
Незважаючи на те, що наукова проблема розвитку ринку нерухомост1 досить часто розглядаеться у фаховш л1тератур1, склад та
специфша макроекономiчних i мезоекономiчних факторiв впливу на нього е недостатньо вивченою.
Метою статтi е виявлення основних тендер-цiй розвитку ринку нерухомостi Укра!ни, визначення факторiв, якi найбiльше впливають на цiновi коливання на ринку нерухомосп та побудова моделей залежностi цши вiд цих факторiв.
Виклад основного матерiалу дослiдження
Ринок нерухомостi Укра!ни починае розвиток з 6 липня 1992 року, а саме з вступу в дiю Закону «Про приватизащю державного житлового фонду» [2]. До цього часу придбати або продати
нерухомiсть в Укра!ш приватним особам було заборонено. Можливютю приватизаци квартир скористалося багато украшщв i в 1993 роцi в Украхш склався ринок житлово! нерухомосп.
Можна виокремити чотири етапи розвитку цього ринку:
1) Становления та зростання цiн на нерухо-мють(1992-1998 рр.). В перiод з 1992 по 1998 рр. цши на нерухомють знаходилися на своему юторичному мшмум^ За даними Аналпично! групи «ProfRielt Украина» однок1мнатну квартиру в Киевi можна було придбати у 1993 рощ за 8 тис. дол., а в Одеа - за 5 тис. дол. (табл. 1).
Таблиця 1. Середня вартють житла в найбiльших MicTax Укра!ни в 1993 та 1998 рр., тис. дол. [3]
Мicго Однокiмнатна квартира Двоюмнатна квартира Триюмнатна квартира
1993 1998 1993 1998 1993 1998
Ки!в 8 16 12-13 24 17-18 35-38
Одеса 5 10 7-8 15 12 25
Харюв 4 8 6 12-13 8-10 17-18
За перюд з 1993 по 1998 рр. формуеться ринок житла та цши на нерухомють збшьшуються вдвiчi. Зростання цш на неруxомicть призводить до збшь-шення iнвеcтицiй у будiвницгво, до зростання ринку первинно! нерухомосп, до появи значно! кiлькоcтi забудовнишв та посередник1в. В цей перюд будiвництво в Укрaíнi cтрiмко розви-ваеться. Але е фактори, яш цьому вадять, - це корупцшт схеми видiлення земельних дiлянок тд забудови та прийняття готових об'екпв в екcплуaтaцiю. Також, у цей перюд ринок розвиваеться поряд з великою шлькютю шах-райських схем через недоcконaлi iнcтитути нагляду за реaлiзaцiею житла в новобудовах. Корупцшш схеми та посередницьк1 компaнií значно збшьшують вaртicть житла, а шахрайство на цьому ринку вiдвертaе потенцшних покупцiв ввд придбання житла в новобудовах.
2) Стршке пaдiння (1998-2001 рр.). В 1998 рощ, тсля cтрiмкого пaдiння курсу нaцiонaльноí валюти по вiдношенню до долара США (з 1.8 грн./дол. до 5,5 грн./дол.) вiдбувaетьcя пропор-цiйне пaдiння попиту на житло та, вiдповiдно, цш на неруxомicть. За перiод з 1998 по 2001 рр. цши на нерухомють впали практично до рiвня 1993 року. Юлькють угод з кушвльпродажу критично зменшилася. На ринку нерухомосп в цей перюд вщбувалась криза: закривалися агенцп з нерухомосп, яких за перiод зростання ринку значно побшьшало; будiвельники та виробники будiвельниx мaтерiaлiв терпiли значш збитки та закривали шдприемства.
3) Лaвиноподiбне зростання (2001-2008 рр.). Початком наступного етапу доcлiдники називають 2001 р1к. В цей рiк вщбулися поди 11 вересня в США, що, на думку aнaлiтикiв, спровокувало пaнiку у населення щодо збереження валютних заощаджень [4]. Другим фактором зростання
ринку нерухомосп е розвиток шотечного кредитування в Укрaíнi, який дозволив у той час здшснити мрш про власне житло м№йонам украшщв. Третiм фактором е вихвд з кризи та економiчне зростання кра!ни, як1 були обумовлеш низькими цiнaми на продукцiю металургшно! та xiмiчноl промиcловоcтi на cвiтовиx ринках за рахунок девальвацп гривнi. Ц три фактори, а також ментальнють укрaíнцiв, як1 вважають першочерговою щллю життя придбання власного житла, спровокували фантастичне зростання цiн на нерухомють. Цши зростали щотижня. Придбання житла вважалося випдною iнвеcти-ц1ею. Населення не звертало увагу на надвисош вiдcотки кредитних ставок, вважаючи, що удоро-жчання житла дозволить !м його реaлiзувaти й залишитися у прибутку. Пaнiчний попит на ринку нерухомосп призвiв до збiльшення вартосп житла з 2001 по 2008 роки у 14-17 рaзiв. Одношмнатна квартира в Киевi лiтом 2008 року коштувала 120130 тис. дол., в Одеа - 50-80 тис. дол., в Хaрковi -40-60 тис. дол. За цей перюд значно зб№шилися обсяги виробництва будiвельниx компaнiй та виробникiв будiвельниx мaтерiaлiв. «Роздувся» фiнaнcовий сектор економiки, який став надприбутковим. Агенцií з продажу житла зростали в геометричнш прогреси. Iнвеcтицií у будiвництво житла складали значно бiльший вiдcоток вщ кaпiтaльниx iнвеcтицiй, нiж у будь-який iнший перiод (бiльше 20%). Ринок був занадто «перегрiтий».
4) Падшня та cтaгнaцiя ринку нерухомосп (2008-2014 рр.). Свпова фiнaнcовa криза 2008 року спричинила значне падшня ринку житла в Украш. Проблеми фшансового сектору призвели до зменшення доступу до iпотечниx кредитiв населення. Банки стають занадто вимогливими до ктенпв щодо надання кредиту. Похщною
проблем фшансового сектору стае падшня попиту на нерухомють, як наслвдок - значне падшня цш на не!. З шнця 2008 по середину 2009 року ввдбуваеться чергова девальваця гривш з 5 грн./дол.. до 8 грн./дол. й цши на житло в цей перюд падають вдв1ч1. Фшансова криза спричинила кризу i на ринку нерухомосп i в буд1вельн1й галузi. Заморожуються розпочап будiвництва, банкротують будiвельнi компанй' та тдприемства, як1 виробляють будiвельнi мате-рiали. 1нвестицп в будiвельну галузь стрiмко скорочуються. З 2010 року цши на житло стабь лiзуються. Помiтне зменшення цiн спостерiгаеться наприюнц 2013 - початку 2014 рр., яке вочевидь пов'язано з нестабшьною пол1тичною та еконо-мiчною ситуашею в краíнi та девальвацiею национально! валюти. За перiод жовтень 2013 -жовтень 2014 рр., за даними агентства agent.com.ua в Киевi вщбулося зниження цiн на житло на 10%, в Одеа - на 4%, а в Харков^ навпаки, збiльшення - на 3,3% [5].
Таким чином, за роки юнування Укра!ни, факторами, як1 впливали на попит на ринку нерухомосп, були:
— стан економiки;
— доступшсть iпотечного кредитування;
— сощально-полггичне становище в кра!ш.
Будiвельна галузь залежить вiд попиту на
нерухомють в краíнi, оск1льки основними швесторами будiвництва е майбутнi власники
Введения в експлуатацш загально! площ1 житла у мiських поселеннях досягало тку у 2007-му рощ У 2008-му - передкризовому рот - вщбу-лося зменшення зданих в експлуатацш квадрат-них метрiв житла, а в 2009-му рощ було введено в експлуатацш загально! площi житла на рiвнi 2003-го року. У альськш мiсцевостi вводиться в експлуата-цш набагато менше загально! площ1 житла, нiж у мюький поселеннях - приблизно 25% ввд мiських квадратних метрiв. Але тенденшя введення в експлуатацiю загально! площi житла у сiльськiй мiсцевостi мае шшу тенденцiю. Якщо у 2009-му рот у альськш мюцевосп введення в експлуата-цш загально! площi житла зменшилося в 2,5 рази в порiвняннi з 2008-м роком, то у 2010-му рот - значно перевищило показники 2008
квартир. Будiвельна галузь е одною з проввдних галузей економiки Укра!ни. В1д не! залежить ефективне функцiонувания вае! системи гос-подарювання кра!ни. При капитальному будiв-ництвi створюеться велика шльшсть робочих мiсць та використовуеться продукця багатьох галузей економiки. Але будiвництво в Укра!ш нинi перебувае в сташ занепаду: основнi фонди зношенi майже на 60%, у середньому на одну родину вони втричi меншi, нiж у Росп, та вчетверо, нiж у Лига. Порiвияно iз захщноевро-пейськими кра!нами забезпеченiсть житлом в Укра!нi менша у 3 - 5 разiв [5].
При наявностi високого попиту на житло показники галузi продовжують погiршуватися. Попит стримуе нестабiльна економiчна ситуацiя, надвисош кредити за шотечним кредитуванням та низька купiвельна спроможшсть громадян Укра!ни. За даними Державно! служби статистики Укра!ни обсяг будiвельних робiт в Украíнi в 2013 рощ склав 58,88 млрд. грн., що в порiвияльних цiнах на 14,5% менше, шж роком рашше [7].
Будiвельна галузь за результатившстю хара-ктеризуеться двома показниками:
1) введення в експлуатацш загально! площ1 житла;
2) кшьшсть збудованих квартир.
Проанал1зуемо динамiку показник1в ринку
новобудов кра!ни (табл. 2).
року. Оцiнимо взаемозв'язок виробництва цементу в Укра!нi з динашкою введеного в експлуатацiю житла. Виробництво цементу тiсно пов'язано з показниками будiвельно! галузi (рис. 1).
У пiковi роки будiвництва цементу також ви-роблялося значно бiльше, н1ж у кризовi роки. Головний споживач цементу та виробiв з цементу - об'екти житлового будiвництва. Як видно з табл. 3, кореляцшний аналiз показ-ник1в будiвельно! галузi та виробництва цементу вказуе на !х псний зв'язок. Найбiльший зв'язок з виробництвом цементу мае показник «кiлькiсть збудованих квартир в мюьких поселеннях» (r = 0,84). На другому мющ - показник «кiлькiсть збудованих квартир в кра!ш» (r = 0,71).
Таблиця 2. Введення в експлуатацш загально! площi житла та шльшсть збудованих квартир [7]
Показники ринку будшництва 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012
Введення в експлуатацта загально! житла, тис.м2 6433 7566 7816 8628 10244 10496 6400 9339 9410 10749,5
у мюьких поселеннях 5074 5739 6088 6709 7737 7640 5163 6304 6965 7539
у сшьськш мюцевосп 1359 1827 1728 1919 2507 2856 1237 3035 2445 3211
Кiлькiсть збудованих квартир, тис. 62 71 76 82 95 94 66 77 83 91
у мюьких поселеннях 51 57 63 69 78 76 57 57 66 70
у сшьськш мюцевосп 11 14 13 13 17 18 9 20 17 21
Рис. 1. Динамка виробництва цементу в Укра'ш, млн. т.
Джерело: за даними [7]
На третьому мгсщ - показник «введення в експлуата-цш загально'' площi житла в мiських поселеннях» (г = 0,66). Найменший вплив на виробництво цементу мають такi показники, як «введення в експлуатацш загально'1 площi житла в
Найбiльший зв'язок з виробництвом цементу мае показник «юльюсть збудованих квартир в мюьких поселеннях» (г = 0,84). На другому мгсщ -показник «юльюсть збудованих квартир в кра'ш» (г = 0,71). На третьому мгсщ - показник «введення в експлуатацш загально'' площi житла в мюьких поселеннях» (г = 0,66). Найменший вплив на виробництво цементу мають таю показники, як «введення в експлуатацш загально'1 площi житла в сшьських поселеннях» (г = 0,22) та «юльюсть збудованих квартир в сшьськш мюцевостЬ» (г = 0,16). Можливо, незначш обсяги будiвництва у сшьськш мгсцевоси не мають значного впливу на виробництво цементу в кра'ш.
Розглянемо, яю фактори спричиняють вартiсть нерухомостi в рiзних регюнах кра'ни. Для цього розглянемо таю показники будiвельноí галузi, як «каттальш швестицп у житлове будiвництво», «каттальш швестицп у житлове будiвництво на одну особу» та «прийняття в експлуатацш загально'1 площi житла». Великий вплив на
сшьських поселеннях» (г = 0,22) та «юльюсть збудованих квартир в сшьськш мюцевостЬ» (г = 0,16). Можливо, незначш обсяги будiвництва у сшьськш мгсцевосл не мають значного впливу на виробництво цементу в кра'ш.
вартють житла в регюш мають таю сощально-економiчнi показники, як «грошовi витрати домогосподарств у середньому на мюяць» та «гро-шовi доходи домогосподарств у середньому на мюяць». Залежною змiнною будемо вважати середню вартють одного квадратного метра житла в обласних центрах розглянутих регiонiв кра''-ни (табл. 4).
Вплив розглянутих змшних на вартiсть одного квадратного метра житла визначимо за допомогою кореляцшно!' матрицi (табл. 5).
За отриманою кореляцiйною матрицею дiстаемо таких висновюв:
— найбiльший вплив на вартють одного квадратного метра житла мають каттальш швестицп у житлове будiвництво (г = 0,83);
— на другому мгсщ - грошовi доходи домогосподарств (г = 0,79);
— на третьому мгсщ - прийняття в експлуатацш загально'' площi житла (г = 0,78).
Таблиця 3. Коефiцiенти кореляцп виробництва цементу та показникiв будiвництва житла
Введення в експлуатацш загально'' площ1 житла, тис. м2 у мюьких поселеннях у сшьськш мюцевост1 Юльюсть збудованих квартир, тис. у мюьких поселеннях у сшьськш мюцевост1
Виробництво цементу 0,50 0,66 0,22 0,71 0,84 0,16
Taö^Hua 4. CepegHi mHH Ha m2 XHTna Ta ^aKTopn, aKi Ha Hei BnnHBaroTt y 2013 pom [3a gaHHMH 5, 8, 9]
KanirajitHi iHBecTHmi y XHTnoBe 6ygiBH^TBo, MHH. rpH. KaniTantHi iHBecTHmi y XHTnoBe 6ygiBH^TBy Ha ogHy oco6y, rpH. npHHH»TT» B eKcnnyaTamro 3arantHoi nno^i XHTna, thc. m2 TpomoBi BHTpaTH goMorocnogapcTB, y cepegHtoMy Ha Micmt, rpH. TpomoBi goxogu goMorocnogapcTB, y cepegHtoMy Ha Micmt, rpH. CepegHa mHa 3a 1 m2 XHTna y gBoKiMHamiH KBapTHpi y 2013 pom, gon.
1 2 3 4 5 5
yKpaiHa 41567 917,4 11217 3608,74 4182,66 956,48
ABToHoMHa
Pecny6niKa KpHM 4144 2116,8 963 3707,76 3945,56 -
oSaacTi
BiHHnutKa 1256 777,6 352 3110,5 3605,82 886
BonHHctKa 710 683,9 225 3115,41 3926,48 846
^HinponeTpoBctKa 1025 311,0 306 3090,13 3902,78 1021
floHe^Ka 1738 399,8 416 3840,61 4620,42 894
^HToMHpctKa 503 397,1 175 2688,44 3410,93 968
3aKapnaTctKa 1083 864,6 380 4225,35 4626,84 852
3anopi3tKa 471 264,9 180 3506,13 3793,63 722
iBaHo-OpaHKiBctKa 1679 1217,0 631 3405,73 3913,84 706
KmBcLKa 4446 2587,6 1515 3347,54 4038,88 1254
KipoBorpagctKa 298 302,6 109 2930,15 3525,11 677
.HyraHctKa 458 204,3 178 3370,19 4048,91 878
.HtBiBctKa 2262 897,4 675 3676,69 4343,28 1209
MHKonaiBctKa 357 305,2 122 3855,36 4021 732
OgectKa 1733 726,8 637 3368,74 4549,36 1254
nonTaBctKa 910 625,2 198 3295 3792,37 980
PiBHeHctKa 958 828,3 270 2799,38 3611,48 831
CyMctKa 481 423,4 143 2841,3 3356,01 655
TepHonintctKa 1045 975,0 395 2921,74 3651,85 847
XapKiBctKa 1500 550,3 392 3548,53 4012,3 1134
XepcoHctKa 362 336,7 190 3266,45 3586,39 636
XMentHmtKa 1111 849,6 290 3123,74 3652,81 640
HepKactKa 391 310,5 130 3398,23 3613,12 834
HeprnBe^Ka 1291 1427,1 341 3645,55 4087,25 743
HepHiriBctKa 613 576,7 191 3426,99 3572,66 794
MicTa
Khib 9447 3355,1 1509 6825,87 7184,3 1803
CeBacTonont 1295 3383,5 304 4261,42 4860,57 1116
Taö^Hua 5. Kopenamfea MaTpnua BnnHBy po3rnaHyTHx noKa3HHKiB Ha BapTicTt XHTna
KaniTantHi iHBecTH^i y XHTnoBe 6ygiBHH^TBo, MnH. rpH. KamTanhHi iHBecTH^i y XHTnoBe 6ygiBHH^TBy Ha ogHy oco6y, rpH. npuHHSTTa B eKcnnyaTa^ro 3aranbHoi nno^i XHTna, thc. m2 TpomoBi BHTpaTH goMorocnogapcTB, y cepegHhoMy Ha Mica^, rpH. rpomoBi goxogH goMorocnogapcT B, y cepegHtoMy Ha Mica^, rpH. CepegHa ^Ha 3a 1 m2 XHTna y gBoKiMHaTHift KBapTHpi y 2013 po^, gon.
CepegHa m-Ha 3a 1 m2 XHTna y gBoKiMHaTHi ft KBapTHpi y 2013 pom, gon. 0,83 0,65 0,78 0,68 0,79 1,00
Iншi змiннi значного впливу на вартють одного м2 житла в регiонi не мають (r < 0,70).
Спроби отримати багатофакторну регресiйну модель залежиостi цши одного м2 житла в регюш ввд трьох змiнних, як1 на не! впливають, призвели до ненадшно! за параметрами залежиостi. Тому, було отримано три парних моделi залежносп цiни ввд факторiв, як1 на не! впливають.
1) Регресшна залежнють цiни на 1 м2 житла
- Y, ввд середнього доходу громадян регiону - X1, мае вигляд:
y = -187,69 + 0,27xj. (1)
Така модель пояснюе 63% варiацi! вих1дних даних, що е непоганим результатом, а також характеризуються точнiстю, надiйнiстю парамет-рiв моделi та адекватнiстю моделi до вихiдних даних.
Iнтерпретацiя отриманих параметрiв модел1 така: при збiльшеннi середнього доходу громадян регюну на 100 грн. вартiсть одного квадратного метра житла зб№шуеться на 27 дол.
2) Регресшна залежнють цши на 1 м2 житла
- Y, ввд каттальних iнвестицiй у житлове будiв-ництво - X2, мае вигляд:
y = 750,78 + 0,12x2. (2)
Отримана модель пояснюе 70% варiацi! вихь дних даних, е точною, надшною та адекватною. 1нтерпретуючи параметри модел1 можемо стверджувати, що при зб№шенш капiтальних iнвестицiй на 100 млн. грн. середш вартiсть одного квадратного метра житла збшьшиться на 12 дол.
Регресшна залежнють цши на 1 м2 житла - Y, вщ прийняття в експлуатацiю загально! площ1 житла - X3, мае вигляд:
y = 702,3 + 0,55 x3. (3)
Отримана модель пояснюе 60% варiацil вихвдних даних, е точною, надшною та адекватною. 1нтерпретуючи параметри модел1 можемо стверджувати, що при збшьшенш прийнятого в експлуатацш загально! площi житла на 100 тис м2 середнi вартiсть одного квадратного метра житла зб№шиться на 55 дол. Висновки
В результат дослвдження з'ясувалося, що в макроекономiчному розрiзi на стан ринку нерухомосп впливають так1 фактори як: стан економши; соцiально-економiчний стан в кра!ш; доступнiсть iпотечних кредитiв.
В регюнальному розрiзi на цiну нерухомосп найбшьший вплив мають капiтальнi iнвестицi! у житлове будiвництво, на другому мющ - грошов1 доходи домогосподарств, на третьому - прийняття в експлуатацiю загально! площi житла.
На виробництво цементу найб№ший вплив мае такий фактор, як «кшькють збудованих квартир в мюьких поселеннях»
В подальшому важливо досл1дити як коливання цiн на нерухомють впливають на розвиток тдприемств будiвельною галузi та сумiжиих галузей, як формуються цiни на житло, якою е собiвартiсть житла та якими державними шститутами можливо домогтися покращення ситуац^' на цьому ринку у сена доступносп житла для украшщв.
Список лiтератури:
1. Мшстерство регiонального розвитку, будiвницгва та житлово-комунального господарства Укра!ни. http: [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://minregion.gov.ua.
2. Закон Укра!ни «Про приватизацто державного житлового фонду». [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: //zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2482-12.
3. Анал^ична група «ProfRielt Украина» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://expertroom.com.ua/stati-o-nedvigimosti/21-grafik-izmeneniya-cen-nedvigimost-ukraina.
4. Тенденцл ринку нерухомосп Укра!ни. Реал^' та прогнози. Криза 2008-20?? / [Воронинш В.О., Галасюк В.В., Гусельников С.А. та ш.]. - К.: АрТек, 2009. - 300 с.
5. Агентство agent.com.ua [Електроннийресурс]. - Режим доступу: http://agent.ua/statistics/ ? s=0&d=0&interval=year.
6. Биба В. В. Стан та перспективи розвитку будiвельно! галузi Укра!ни / В. В. Биба, В. С. Гаташ // Зб. наук. праць (галузеве машинобудування, будiвницгво). - Полтава: ПолтНТУ, 2013. - Вип. 4 (39). -Том 2 - С. 3 - 9.
7. Сайт Державного комггету статистики Укра!ни. Доходи населення [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua.
8. Статистичний збiрник «Житлове будiвництво в Укра!ш в 2007-2013 рр.» / Державна служба статистики Укра!ни. - Ки!в, 2014. - 107 с.
9. Статистичний бюлетень «Витрати i ресурси домогосподарств у IV квартал1 2013 року» / Державна служба статистики Украши. - Кив, 2014. - 146 с.
Надано до редакци 05.11.2014
Педько 1рина Анатоливна / Irina A. Ре^о
Посилання на статтю / Reference a Journal Article:
Фактори вплыву на розвиток ринку HepyxoMocmi та 6yöiBenhHoi галузг в УкраШ [Електронний ресурс] / I.A. Педько // Економжа: реали часу. Науковий журнал. — 2014. — № 6 (16). — С. 170-176. — Режим доступу до журн.: http://economics. opu. ua/files/archive/2014/n6. html