CC BY
96
структуру стали / Е. Я. Лезинская, Л. Г. Ковалева, В. В. Перчаник, С. И. Пинчук, В. Ф. Балакин, Д. Г. Тишкевич // Изв. вузов. Черная металлургия. - 2013. - № 7. - С. 38 - 42.
3. Лезинская Е. Я. и др. Влияние времени междеформационных пауз и степени разовой деформации на формирование структуры стали в процессе циклического кручения / Е. Я. Лезинская, Л. Г. Ковалева, В. В. Перчаник, С. И. Пинчук, В. Ф. Балакин, Д. Г. Тишкевич // Вюник Придншр. держ. акад. бущвн. та архггект. - 2013. - № 9. - С. 4 - 10.
УДК 658.5
СУЧАСНИЙ СТАН, ДОСВ1Д I ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ РИНКУ ЖИТЛОВО1
НЕРУХОМОСТ1
С. П. Броневицький, к. т. н.
КО «1нститут Генерального плану м. Киева»
Ключовi слова: житлова нерухом1сть, доступне житло, тотечне кредитування.
Постановка проблеми та и зв'язок iз науковими i практичними завданнями. На сучасному етат соцiально-економiчного розвитку Укра!ни одшею з головних проблем е неспроможнють громадян придбати житло. Цши на житло несумiрнi iз зароб^ною платою, а проценти за кредитами занадто висою, тим бшьше, що кредитна система Укра!ни не досить упорядкована. На сьогодш обсяги бущвництва нового житла не вщповщають сучасному рiвню попиту на нього, до того ж цши на нове житло е доволi високими навт для украшщв iз рiвнем доходу вищим за середнiй. Ще однiею проблемою е необхiднiсть реконструкци застарiлого житлового фонду, його каштального ремонту чи замiни. При цьому кошти на оновлення житлового фонду мюцевими бюджетами не видiляються. Отже, iснуе об'ективна потреба в будiвництвi доступного житла, що вiдповiдае основним положенням Закону Укра!ни вiд
25.12.2008 р. № 800-1У «Про запобшання впливу св^ово! фшансово! кризи на розвиток будiвельно! галузi та житлового будiвництва», постанови Кабiнету Мiнiстрiв Украши вщ
11.11.2009 р. № 1249 «Державна цшьова соцiально-економiчна програма бущвництва (придбання) доступного житла на 2010 — 2017 роки», постанови Кабшету Мiнiстрiв Укра!ни №3 43 вщ 25.04.2012 р. «Про затвердження Порядку здешевлення вартостi iпотечних кредитiв для забезпечення доступним житлом громадян, яю потребують полiпшення житлових умов» [1; 2]. _ .....
Аналiз останнiх дослщжень i публiкацiй. Методам обгрунтування технiко-економiчних показникiв iнвестицiйно-будiвельних проектiв на вшх етапах органiзацiйно-технологiчного проектування придiляеться особлива увага, оскшьки врахування впливу ймовiрнiсного характеру визначальних факторiв пiдвищуе надшшсть ухвалюваних рiшень [5; 6].
Отже, у нишшнш час, зважаючи на потреби суспшьства, розвиток швестицшно! дiяльностi та напрям державно! полiтики, виконання дослiдження з визначення та обгрунтування тривалост i вартостi зведення доступного житла в умовах ущшьнено! мюько! забудови безперечно потребуе подальших наукових дослщжень.
Метою статт е аналiз сучасного стану, досвiду i проблем розвитку ринку житлово! нерухомостi для обгрунтування доцшьносп подальших наукових дослщжень щодо прогнозування технiко-економiчних показникiв проекпв будiвництва доступного житла в умовах ущшьнено! мюько! забудови.
Виклад матерiалу. Укра!на належить до високоурбанiзованих кра!н свiту, !! населення на початку XXI столотя становило близько 50 млн ошб, у тому чи^ мiського близько 34 млн ошб (68 %) i сiльського - 16 млн осiб (32 %). Територiя зони високо! урбанiзацi! перевищуе 35 % i характеризуеться середньою щiльнiстю заселення понад 150 ошб на квадратний кiлометр.
Житлова проблема е одшею з найгострших в Укра!ш.
Згiдно з [3; 4; 6], середньостатистична забезпеченють житлом в Укра!ш становить 23 м2 загально! площi на особу (житлово! площi - 15 м2), тодi як у бшьшосп европейських кра!н на особу припадае в 2,5 — 3 рази бшьше житлово! площь Щороку в Укра!нi збiльшуеться показник забезпеченост житловою площею, але це вщбуваеться не лише за рахунок уведення в експлуатацiю нового житла, а передуем за рахунок зменшення чисельностi населення.
1з наведених даних можна зробити висновок, що велика кшькють громадян Укра!ни живе у недостатньо комфортних умовах. Нинi перед державою сто!ть серйозне завдання - створити
умови, за яких кожен громадянин мiг би, у той чи шший спосiб, отримати житло достатнього рiвня комфортностi. Тобто повинен зростати обсяг бущвництва рiзних титв житла високо1 якостi.
На сучасному етапi економiчного розвитку Украши одшею з головних проблем е неспроможнють громадян придбати житло. Завершення тимчасово припиненого та законсервованого бущвництва житла бущвель з високим рiвнем благоустрою дало б змогу значно збшьшити обсяги введеного в експлуатащю житла.
Нестача фшансових коштiв стримуе темпи бущвництва, що негативно впливае на забезпечення населення житлом. На жаль, у сучасних умовах житлову проблему населення вимушене вирiшувати самостiйно.
Для виршення цих проблем органи виконавчо! влади та мiсцевого самоврядування передбачають почати формування житлового фонду соцiального призначення шляхом нового будiвництва, реконструкци юнуючих гуртожиткiв та житлових будинкiв, а також створити гарантоваш економiчнi мехашзми отримання кредитiв на будiвництво або придбання житла тощо.
Згiдно з проведеним дослщженням [6], метою якого було з'ясувати, яку нерухомють можуть придбати украшець, европеець, росiянин i американець у разi, якщо протягом одного року будуть вiдкладати всю свою зароб^ну плату, а вс витрати на харчування, одяг i все iнше буде нести 1хнш чоловiк або дружина. Вiдповiдно до пе1 ж статистики, за один рш середня зарплата в Укра!ш стала бiльшою приблизно на 10 %. Але за кутвельною спроможшстю вона так само, як i ранiше, досить сильно вiдстае вщ аналогiчного заробiтку громадян i США, i Евросоюзу.
Розглянемо об'ект нерухомосп, який може придбати украшець на свою зароб^ну плату. Украшець на свою рiчну зарплату може купити приблизно 4 — 6 м2 в одному з недорогих райошв великих мют, наприклад, у Киев^ де вартiсть квадратного метра становить близько 13,6 — 16,8 тис. грн. Отже, висновки невншш. Але недалеко вщ Украши вiдiйшла Рошя: рiчноl зарплати середнього жителя Роси вистачае приблизно на 1 м2 у Москвi. Дещо краще живуть американщ. Американець за рiк роботи зможе накопичити приблизно на 15 м2 житла в Катфорни, де його варнсть становить близько 15 тис. грн за 1 м2, а повшстю розрахуватися за куплену квартиру площею 72 м2 з двома просторими спальнями вiн зможе лише за 5 роюв. Жителi ж Зах1дно! Свропи (для прикладу використано даш Францп та Шмеччини), на рiчнi накопичення можуть придбати приблизно половину двоюмнатно! квартири з вщповщною площею приблизно 40 м2 у передмiстi Парижа або цшу квартиру площею 31 м2 на околицях Берлша.
европеець
Рис. 1. Шлъюстъ квадратних метр1в, яю може купити середньостатистичний громадянин на свою р1чну зароб1тну плату в р1зних крагнах
В Укра!ш вщбуваеться активне формування ринку нерухомосп, який вщображае вс проблеми економiки та характеризуемся нерiвномiрним розвитком окремих И сегменпв, незавершеною законодавчою базою й невисокою платоспроможшстю громадян та низьким швестицшним потенцiалом юридичних осiб.
Ринок нерухомосп - один з основних видiв ринку, який у взаемоди з ринком товарiв i
послуг та ринком каштатв визначае особливосп господарського мехашзму сучасно1 економiки. Формування ринку нерухомосп та його функцiонування пов'язаш з товарним виробництвом i вщображають ступiнь його розвитку.
Ринок нерухомосп доцшьно розглядати як систему вщносин (прямих чи опосередкованих) мiж продавцями i покупцями (користувачами), яка дiе на основi цiнового механiзму з урахуванням соцiального значення, особливостей правового режиму привласнення, природних властивостей та родових ознак нерухомостi й шдпорядковуеться закономiрностям функцiонування як товарного, так i фiнансового ринкiв. Родовi ознаки нерухомосп, тобто тi, що притаманш !й незалежно вiд стану ринку, визначаються як: неможливють перемiщення, зв'язок iз землею, натурально-речова форма юнування, особливий характер споживання, багатократне або безкшечне використання, поступове перенесення вартосн в операцiйному процесi.
Отже, нацюнальний ринок нерухомостi являе собою сукупшсть регiональних i локальних ринкiв, що суттево рiзняться мiж собою за синхроншстю розвитку, рiвнем цiн та ризиюв, ефективнiстю iнвестицiй у нерухомють й, особливо, за станом законодавства, пол^ичною та соцiальною стабiльнiстю.
Характеристику сучасно1 ситуацп на укра1нському ринку житлово1 нерухомостi не можна розглядати окремо вщ тенденцiй, що склалися в економщ загалом. В основному украшський ринок житла розвивався за законами звичайного товарного ринку. На першому етапi в кра1ш з'явився новий товар - житло, i цей товар почав зростати в щш, оскшьки попит на нього, природно, зростав. Зростання попиту вщбувалося також завдяки iнфляцiйним процесам, появi в Укра1ш нових великих капiталiв, виникненню нньово1 економiки. Потiм, коли вщбулося певне насичення ринку цим товаром, тобто коли бшьшють тих, хто хонв та мав змогу його придбати, вже придбали, настала цшова стабiлiзацiя i обсяги ринку почали знижуватися. Зниження попиту спричинило новий етап - етап зниження цш, який закономiрно завершився вщповщним зростанням попиту, оскiльки зниження цш зробило житло (особливо найдешевшi його категорп) доступним для нових за рiвнем доходiв верств населення. Зростання попиту практично спочатку вщновило рiвень цiн, пiзнiше сприяло !х с^мкому зростанню, особливо в перiод 2003 — 2004 рр.
Таким чином, можна спостер^ати еластичнiсть попиту на украшському ринку житла, тобто взаемозв'язок попиту та цш. Винятком був 2000 р., коли за його тдсумками цши знизилися, а попит зрю. Але цей парадокс пояснюеться тим, що ринок житла - досить шертний, i зростання попиту не одразу спричинило цшову стабшзащю. Скорочення обсягiв вторинного ринку житла завжди пов'язувалося не тiльки iз зниженням попиту й цiн, а i з розвитком первинного ринку житла, особливо в Киевь Зв'язок мiж обсягами первинного i вторинного ринюв простежити практично неможливо. Це можна пояснити тим, що щ ринки орiентованi переважно на рiзнi групи покупцiв як за платоспроможнютю, так i за цiлями купiвлi житла.
Починаючи з 2008 — 2009 рр. спостертаемо рiзке зменшення попиту на житло, а разом iз тим рiзке зменшення кшькосп нових будiвництв. Причинами зазначених негативних тенденцш слщ вважати:
- св1тову фшансову кризу;
- недосконалiсть закону «Про швестицшну дiяльнiсть», в якому не обмежуеться рiвень готовносп житлового об'екта, що шдлягае продажу;
- недостатню ефектившсть дiяльностi органiв державно1 влади щодо унеможливлення створення фшансових «пiрамiд» на ринку нерухомостi (часто дозвш на будiвництво житлового будинку одержуе одна компашя, а реалiзацiею помешкань у цьому ж об'екп займаеться iнша, причому цi компанп нiяк не пов'язанi мiж собою, вщтак будiвельнi компанil уникають вщповщальносп перед покупцями);
- значнi (часто неофщшш) валютнi надходження з-за кордону, наприклад, доходи нелегальних мiгрантiв з Украши, що використовуються на кушвлю житла (причому помешкання часто купуеться не для проживання, а для здавання в оренду чи в очшуванш його перепродажу ¡з спекулятивною метою, тому скорочуеться пропозищя житла на ринку);
- зростання норм вщрахувань у мiсцевi бюджети та компенсацшний фонд вiд операцiй з нерухомютю;
- дуже високi вщсотки на iпотечне кредитування та проблемнють узяти кредит у вiтчизняних банках.
Негативними наслщкамн зазначених негативних тенденцш на ринку нерухомосп е:
- завищення вартостi укра!нсько! нерухомост порiвняно з iншими кра!нами св^у за обома крнтер1ямн: «жнтло / зароб1тна плата» 1 «жнтло / рента»;
- «омертвшня» капiталу внаслщок надмiрних вкладень у непродуктивнi сектори ринку нерухомосп:
- спотворення швестнцшннх прюрнтеив;
- збiльшення потреби у зовшшшх запозиченнях через перевищення обсягами кредитування акумульованнх на депознтних рахунках заощаджень;
- загроза дестабiлiзацi! фшансового сектора в разi некерованого падшня цiн на нерухом1сть;
- створення перешкод для функцюнування ринку пращ у зв'язку з утрудненням мобшьносп робочо! сили [6].
Висновки та перспективи подальших дослiджень. За роки незалежностi Укра!ни органи державно! влади неодноразово заявляли про початок реалiзацi! програми будiвництва доступного житла. Але потреба в доступнш житловш площi продовжуе зростати. Проте вже зараз е багато людей, яю не тшьки хочуть, а i здатнi придбати так зване «доступне житло». Програма розвитку будiвництва доступного житла передбачае два основш фактори - пiльгове кредитування та забезпечення забудовниюв сприятливими умовами. Такий тдхщ у поеднаннi з програмою здешевленого iпотечного кредитування пiд 3 % рiчних на 15 роюв дае можливiсть жителям Укра!ни здшснити свою мрiю про власне житло.
Реалiзацiя тако! масштабно! програми неможлива без залучення приватних iнвесторiв. А це означае, що, крiм доступносп житла, таке будiвництво мае бути економiчно ефективним.
Отже, у нишшнш час, зважаючи на потреби суспшьства, розвиток iнвестицiйно! дiяльностi та напрям державно! житлово! полiтики, дослiдження в галузi будiвництва доступного житла в умовах ущшьнено! мiсько! забудови е актуальними та своечасними.
ВИКОРИСТАН1 ДЖЕРЕЛА
1. Про житловий фонд сощального призначення. Закон Укра!ни вiд 12.01.2006 р. № 3334-IV [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.zakon.rada.gov.ua.
2. Про затвердження Державно! цшьово! соцiально-економiчно! програми будiвництва (придбання) доступного житла на 2010 — 2017 роки. Постанова Кабшету Мiнiстрiв Укра!ни вiд 11.11.2009 р. № 1249 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.zakon.rada.gov.ua.
3. Введення в експлуатащю житлових будинкiв [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua.
4. Житловий фонд Укра!ни [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua.
5. 1нновацшш концептуальш та формально-аналiтичнi шструменти обгрунтування, пiдготовки та впровадження будiвельних iнвестицiйних проектiв : моногр. / [С. А. Ушацький, В. О. Поколенко, О. А. Тугай та ш.]; за ред. В. О. Поколенка. - К. : Вид-во Свроп. ун-ту, 2008. -208 с.
6. Нерухомють [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://www.asnu.net. УДК 519.6
МАТЕМАТИЧЕСКОЕ МОДЕЛИРОВАНИЕ ЗАГРЯЗНЕНИЯ ВОЗДУШНОЙ СРЕДЫ ПРИ АВАРИЯХ НА ЖЕЛЕЗНОДОРОЖНОМ ТРАНСПОРТЕ
П. Б. Машихина, к. т. н., доц.
Днепропетровский национальный университет железнодорожного транспорта
имени академика В. Лазаряна
Ключевые слова: загрязнение атмосферы, численное моделирование, аварийная ситуация, рассеивание примеси
Постановка проблемы. Как известно, большинство опасных грузов в Украине перевозится железнодорожным транспортом. В условиях современных урбосистем
