CC BY
20
АктуальН проблеми сучасно! медицины
УДК 616-006.6+616-037 Крижанiвська А.6., Татарин Б.Б.
ФАКТОРИ ПРОГНОЗУ КОЛОРЕКТАЛЬНОГО РАКУ
1вано-Франшський нацюнальний медичний ушверситет MicbKa полiклiнiка №3, м. 1вано-Франшськ
У статтi узагальнено науковi дан про фактори прогнозу колоректального раку. Продемонстрова-но кореляцю показник'т виживаностi в залежностi eid стади захворювання на момент встановлен-ня д'агнозу, наявностi в'ддалених метастаз'т, враження лiмфатичних вузл'т, ступеня диферен^ювання пухлини. Вказано на пропор^йну залежнсть показник'т виживаностi при раку ободово'У кишки та рiвнем маркерiв, таких як: PEA, MSI, DCC, TS. Наведено вплив генетичних му-тацй К-RAS, BRAF на прогноз.
Ключов1 слова: рак ободовоТ кишки, прогноз при РОК, генетичн1 маркери РОК.
Дана робота виконана в рамках НДР «Значения клiнiчнuх, морфологiчних та молекулярио-бiологiчиuх маркерiв в дiагностицi, прогнозуваннi особливостей перебiгу та результатiв лкування раку оргаиiв репродуктивноf системи та шлунково-кишкового тракту», № держ. реестрацп 0114U005548.
У cbítí налiчуeться 3,5 млн. хворих на рак товстоТ кишки, яких було виявлено впродовж останшх п'яти рош. Щорiчно у свт дiагносту-еться до 1 мтьйона нових випадмв раку ^еТ' ло-калiзацiТ [16]. При цьому показник захворювано-ctí як у розвинених краТнах, так i в тих, що роз-виваються, продовжуе пщвищуватися. Максима-льну захворюванють вщзначено в США (штат Коннектикут) - 87,5 на 100 тис. населення, мшь мальну - у Сенегалi (м. Дакар) - 13 на 100 тис. [6].
Розвинеш краТни зазнають великих економiч-них втрат через високий показник захворювано-ctí на рак товстоТ кишки: ниш в США вартють ль кування хворих на колоректальний рак посщае друге мюце, що становить 7,5 млрд. доларiв на 0к [5].
Захворюванють в УкраТш становить 41 на 100 тис. i в абсолютних числах - майже 19 тис. нових випадмв щороку, при цьому щорiчний при-рют у регюнах - 3-4 %. Усього хворих на колоректальний рак в УкраТш, що перебувають на рiз-них етапах лкування i спостереження, близько 130 тис. [6,7,14]. За даними Нацюнального канцер-реестру УкраТни, КРР посщае трете мюце у структурi смертност вщ злоякюних новоутво-рень [7]. В УкраТш за останш 10 рош захворюванють зросла бтьш шж на 30 % [14].
Незважаючи на удосконалення методiв ран-ньоТ дiагностики, уже на етапi встановлення дiа-гнозу у 20% пацiентiв з КРР виявляють метаста-тичний процес, у 25-30% хворих, як пройшли спецлкування, метастази виявляють у подаль-шому при прогресуваннi захворювання [4].
Мюцево-поширений рак ободовоТ кишки становить 20—30 % [3,17].
Виживанють при колоректальному раку, в першу чергу, залежить вщ патогютолопчноТ стади, в якiй виявлене злоякюне захворювання [11,13]. П'ятирiчна загальна виживанють при колоректальному раку становить приблизно 60% в розви-нених краТнах, i менше 40% в краТнах з обмеже-ними ресурсами [12,14].
У СшА показники 5^чного виживання па^е-н^в становлять 93,2, 82,5 i 59,5% при вщповщно I, II i III стади раку порiвняно з 8,1% в па^етчв з
раком IV стади [2]. В бвроп показники 5-pÍ4Horo виживання варiюють i становлять 50% у Швейцарии 40-49% у Нидерландах, lспанiT, ФiнляндiT, Ымеччиш, Великiй БританiT, lталiT; менше 30% у УкраТш, PociT, Польщi [1].
Необхщно звернути увагу, що серед мешкан-цiв УкраTни, пoрiвнянo з кражами ¿вропи, спо-cтерiгалаcя нижча захвoрюванicть на колоректальний рак, при пoрiвняннi пoказникiв захворю-ваносп, проте вищi показники cмертнocтi вщ цieT патoлoгiT [10].
Одним з найважливших прогностичних фак-тoрiв раку ободово'|' кишки (РОК), залишаеться стадшнють процесу. З и допомогою ми можемо поставити попереднш прогноз ще до початку спецлкування. Глибина швазп раку у cтiнку кишки i ступшь залучення ре^онарних лiмфатичних вузлiв залишаеться основою системи встановлення стади [8].
Генетичн!' маркери та Ух прогностична зна-чущсть
- Piвень РЕА як прогностичний фактор при РОК: перед опера^ею рiвень РЕА прямо пропо-рцшний стади захворювання, його можна засто-совувати як прогностичний фактор неоперабе-льностк рiвень маркера понад 25,0 нг/мл е озна-кою поганого прогнозу, ocкiльки cвiдчить про високий ризик розвитку раннього рецидиву РОК ш-сля хiрургiчнoгo видалення пухлини [9,23].
- Пюля оперативного лкування рiвень РЕА можна застосувати для оцшки повноти видалення пухлини. Якщо пщвищений рiвень РЕА не зменшуеться до нормальних меж протягом 4 ти-жшв (час, що дoрiвнюе двом перюдам натвроз-паду РЕА у плазмО пicля oперацiT, резекцiю, ймoвiрнo, можна вважати недостатньою або ш-дозрювати приховану наявнicть метаcтазiв пухлини, - фактор пршого прогнозу.
- Визначення рiвня РЕА можна застосовува-ти для мoнiтoрингу розвитку рецидивiв раку, а також для мошторингу вiдпoвiдi на лiкування ме-тастатичного раку, осктьки кoнцентрацiя маркера прямо залежить вщ регресування або про-гресування пухлини. Пiдвищення рiвня РЕА не-cумicне з регресуванням раку, натомють змен-шення концентраци РЕА характерне для па^ен-
TiB, у яких лкування було ефективним, тобто га-рантуе кращi показники виживаностi [18,25].
- MSI ^кросател^на нестабiльнiсть). MSI, тканинний маркер колоректального раку, е суро-гатним маркером синдрому Лшча, а також може використовуватися для визначення прогнозу i вщпов^д РОК на ад'ювантну терапiю. MSI е по-зитивним прогностичним маркером. При наявно-ст даного маркера результати лiкування РОК полтшуються на 15%. З шшого боку КРР з MSI рщше вiдповiдае на лiкування 5-ФУ i його похщ-ними [18,25].
- TS (тимщилатсинтетаза). Тканинний маркер РОК, каталiзуе перетворення дезокcиурiдину монофосфату в дезокситимщину монофосфат, який е единим джерелом синтезу тимщину. Пщ-вищен рiвнi TS в доcлiдженнях були пов'язан з гiршим прогнозом переб^у колоректального раку i з резистентнютю до хiмiотерапiT 5-ФУ i його по-хiдними [25].
- DCC (Deletedin Colorectal Carcinoma). DCC -тканинний маркер колоректального раку, бток, який кодуеться геном DCC. За даними поперед-нiх доcлiджень, експреая DCC може бути ваго-мим позитивним прогностичним фактором [25]. Зус^чаеться приблизно у половини хворих з РОК.
- К-RAS - тканинний маркер, онкоген, гуанш-зв'язуючий бiлок, який бере участь у передачi cигналiв, що впливають на клiтинну пролiфера-цiю i iндукцiю апоптозу. Мута^я K-RaS визнача-еться у 40-50 % хворих зРОК i пов'язана з пр-шим прогнозом i резиcтентнicтю до таргетних препаратiв - антитт до рецептора епщермаль-ного фактора росту (EGFR) [18]. Прогностичну роль мутаци K-RAS не можна вважати до кшця встановленою, осктьки е данi, що cпецифiчний
Показники п'ятирчноГ виживанот при РОК в залежностi eid
п тип ттьки у 10% па^етчв пов'язаний з пршим прогнозом. Даш, представлен в 2012 роц на 20-ому ^Mno3iyMi по направленiй та антипухлиннш TepaniT (20th Symposium on Molecular Targets and Cancer Therapies) демонструють, що мутаци в reHi KRAS в^грають пpовiдну роль в активаци сигнального шляху, що приводить до прогреем пухлини та виявляеться у 30 - 40% па^етчв з неефективною вiдповiддю на тepaпiю препаратами Erbitux (Cetuximab) i Vectibix (Panitumumab). Таким чином, визначення гена BRAF доповнюе aнaлiз на KRAS мутаци та мае ключове значення для вибору тактики протипух-линноТ тepaпiT [25,26].
- BRAF являе собою RAS-регулюючу се-pин/тpeонiнкiнaзу, яка разом з K-RAS е ще одним учасником сигнального шляху Ras-Raf-MAPK, який контролюе кл^инну пpолiфepaцiю, дифepeнцiювaння та апоптоз. BRAF мутаци ви-являються у 11-14% хворих з немутованим K-ras. Пaцiенти з немутованим K-ras, якi е ноаями BRAF мутaцiT, не вiдповiдaють на терашю цетук-симaб/пaнiтумумaб i мають гipшу виживaнiсть у поpiвняннi з хворими без мутаци BRAF (Di Nicolantonio et al., 2008; Capuzzo et al., 2008).
Прогностична роль лiмфатичних вузл'т
Пщ час хipуpгiчного лкування РОК на iмуногi-стохiмiчнe дослщження вiдпpaвляеться не мен-ше нiж 12 вилучених ре^онарних лiмфaтичних вузлiв. lмуногiстохiмiчнe дослiджeння дае змогу виявити мiкpомeтaстaзи в гiстологiчно штактних лiмфaтичних вузлах у 14 - 16 % випадш, хоча прогностичне значення мiкpомeтaстaзiв поки ви-вчаеться [6,11]. При наявност метастатичного процесу у ре^онарних лiмфaтичних вузлах пока-зник п'ятиpiчного виживання знижуеться до 30% [5] (табл.).
Таблиця
враження лiмфаmичних вузлiв та poeMÍpy пухлинного вогнища
Первинна пухлина Ктьюсть вражених л/в Пя^чна виживанють
Tis,Т 1-2 N 0 90-100%
Т 3 N 0 85%
Т 4 N 0 70-75%
Т 1-4 N1 50-65%
Т 1-4 N 2-3 35-45%
М + Т (любе) N любе менше 5%
Виживанють при хipуpгiчному лкуванш зале-жить вщ мaкpоскопiчноT форми раку, стадшносп процесу, гiстологiчноT структури, ступеня дифе-peнцiaцiT G.
Виживaнiсть при раку ободово'|' кишки коре-люе пропорцшно вeличинi iнвaзiT в кишкову стш-ку:
•блюдцeподiбний РОК:
- 5-ти piчнa виживaнiсть становить 92,5%;
- 10^чна 84,1%;
• eндофiтнa форма раку:
- 5-ти piчнa виживанють - 66,5%;
1- 0^чна - 52,2%;
• ураження слизовоT оболонки та пщслизово-го шару:
- 5-ти piчнa виживaнiсть досягае 85,3%;
- 10^чна - 77,4%;
• проростання пухлини в уа шари стiнки:
- 5-ти piчнa виживaнiсть - 62,8%;
- 10^чна 59,5% [6].
Проте, варто зазначити, що стушнь проростання новоутворенням кишково^ стiнки мае са-мостiйнe прогностичне значення ттьки при вщ-сутностi ре^онарних мeтaстaзiв; якщо ж ре^о-нapнi метастази наявш, то глибина iнвaзiT практично не вщображаеться на показниках п'ятиpiчноT виживaностi.
Одним з найбтьш негативних прогностичних фaктоpiв е велик pозмipи пухлини. На основi вивчення протяжност пухлини, яка переважно займае бтьше половини окpужностi кишковоT трубки, встановлено, що цей фактор майже зав-
US
АктуальН проблеми сучасно!' медицины
жди корелюе з глибиною швази кишковоТ стшки i тому рiдко мае самостшне прогностичне значення.
Недостатня радикальнють хiрургiчного втру-чання е одшею з причин виникнення метастазiв i рецидивiв, тому ефективнiсть лiкування визна-чаеться дотриманням рацiональних меж резекцп кишки i ре^онарного лiмфатичного апарату. Вщ-сутнiсть гiстологiчно чистих краТв резекцп в опе-рацiйному препарат е несприятливим прогностичним фактором, осктьки свiдчить про недо-статнш радикалiзм оперативного втручання. За-лишкова пухлинна тканина е джерелом раннього прогресування раку i е несприятливим прогнос-тичним фактором.
Можливост сучасноТ медицини створили пе-редумови для перегляду хiрургiчноï тактики при розповсюджених стадiях раку ободовоТ кишки. Стали можливими й одержали повсюдне поши-рення так зван циторедуктивнi оперативнi втручання. Великий досвщ лiкування подiбних хворих показуе, що хiмiопроменева терапiя пiсля циторедуктивних операцiй дозволяе пщвищити рiвень п'ятирiчного виживання до 14 - 16% при збереженн прийнятноТ якостi життя хворих [6].
Наявнють вiддалених метастатичних вогнищ теж розглядаеться як прогностичний фактор, осктьки вш значно скорочуе тривалють життя па^етчв: у разi поодиноких метастазiв у печiнку (один-два) тривалiсть життя в середньому ста-новить 30 мiс., при множинних метастазах у пе-чiнку пiсля палiативних операцш хворi живуть у середньому 7,6 мiс., а максимально - до l4 мiс. [6,4,11,12].
Пiсля резекцп печшки з приводу iзольованих метастазiв 5-рiчна виживанiсть становить 25%. Пюля резекци' легень з приводу iзольованих ме-тастазiв 5-рiчна виживанiсть - 20%.
Прогноз попршуеться iз зменшенням ступеня диференцiювання пухлини.
Наявнiсть симптомiв раку товстоТ кишки, а саме: патолопчш видiлення з калом (кров, слиз, гнш), порушення частоти та ритму дефекацш (проноси, закрепи, розвиток кишковоТ непрохщ-ностi), больовий синдром, - при встановленн дн агнозу попршуе прогноз. Безсимптомнi хворi (з випадковою дiагностикою) живуть 5 рош в 71% випадкiв; хворi, що мали симптоми хвороби до первинного дiагнозу, переживають п'ять рокiв в 49% випадш [15].
Стан патента по Карнавському (80 та нижче) — це важливий прогностичний фактор. Варто зазначити, що важливим прогностичним фактором е також наявнють супутньоТ патологи у хворих: серцево-легеневоТ, печшково-нирковоТ' не-достатностi, осктьки це обтяжуе тяжкiсть основного захворювання та може унеможливити про-ведення спецлiкування.
Канцероматоз очеревини. Прогноз для па^е-нтiв з канцероматозом велико!' площi очеревини несприятливий. Осктьки лкування проводиться тiльки симптоматичне, то тривалють життя у та-
ких хворих буде залежати вщ того, коли настане недостатнють ^еТ чи шшоТ' системи органiв.
Наявнiсть пухлинних ускладнень (перфораци' або непрохiдностi) попршуе прогноз. П'ятирiчна виживанiсть в Дани серед па^етчв, що мали ц ускладнення (219 хворих) склала 23%, а хворих без цих ускладнень (732 патента) - 35% (Bulow S.).
Молодий вiк хворого, за даними Regio В., Bussey H.J.R. «The pathology and prognosis of carcinoma of the rectum in the young», е фактором, який попршуе прогноз. Встановлено, що у молодих па^етчв частота метастатичного вра-ження ре^онарних лiмфатичних вузлiв значно вища, ыж у па^ен^в старших вiкових груп, що i е причиною несприятливого прогнозу, а сам вк патента е вторинним прогностичним фактором [24]. За даними л^ератури, у жшок прогноз кра-щий, нiж у чоловiкiв [21].
У дослщженш G. Kornek, W. Scheithauer, R. Anghel et al. на матерiалi 1722 пацiентiв з III ста-дiею РОК жшочоТ' статi, розлученi, похилого вiку або як були повторно госпiталiзованi в лкарню чи жили в певних географiчних регiонах, мали меншу ймовiрнiсть закiнчити курс хiмiотерапiï порiвняно з шшими пацiентами. Вважають, що ц ознаки е вiдображенням фiзичноï слабкосл, ускладнення лiкування i вiдсутностi со^альноТ' або психолопчноТ' пiдтримки, i це пщкреслюе не-обхiднiсть урахування цих факторiв, оскiльки вони зменшують показники виживаностi, i, як на-слiдок, погiршують прогноз [19].
Висновки
Негативш фактори прогнозу при раку ободовоТ кишки:
- Ш-IVстадiя захворювання на момент вста-новлення дiагнозу;
- iнвазiя пухлини у ва шари кишковоТ стiнки;
- наявнють вщдалених метастазiв;
- враження лiмфатичних вузлiв;
- ступiнь диференцшвання пухлини G3, G4;
- рiвень РЕА понад 25,0 нг/мл;
- негативш маркери MSI, DCC;
- позитивний маркер TS;
- мутаци К-RAS, BRAF;
- недостатня радикальнють хiрургiчного втручання;
- наявнють декомпенсованоТ супутньоТ патологи у па^ен^в;
- молодий та старечий вк пацiентiв;
- несприятливi соцiальнi фактори (вщсутнють со^альноТ' або психолопчноТ' пщтримки).
Перспективи подальших дослiджень
В подальшому плануеться дослiдити кореля-тивний зв'язок сукупност даних факторiв на прогноз при колоректальному раку.
Лтература
1. Готько S.O. Сучасн аспекти хiмiотерапiï раку товстоТ кишки / S.O. Готько // Здоров'я УкраТни. - 2009. - № 1/5. - С. 3-4.
10.
11.
12.
13.
14.
Kornek G. Консенсус щодо медикаментозного лкування раку товстоТ кишки / G. Kornek, W. Scheithauer, R. Anghel [et al.] // Медицина свп-у. - 2008. - Т. 1, № 6. - С. 79-90. Мартынюк В.В. Рак толстой кишки (заболеваемость, смертность, факторы риска, скрининг) / В.В. Мартынюк / В кн.: Практическая онкология: избранные лекции. - СПб., 2004. - С. 151161.
Буценко В.Н. Некоторые вопросы неотложных состояний при опухолях ободочной кишки / В.Н. Буценко, В.П. Семенов, В.Д. Тимофеев [и др.] // Архiв кшшчноТ та експериментальноТ меди-цини. - 2002. - Т.11, № 2. - С. 195-197.
Онколопя / [Б.Т. Бтинський, Н.А.Володько, О.О. Галай та ш.] -К. : Здоров'я, 2004. - 528 с.
Онколопя / [Г.В. Бондарь, Ю.В. Думанський, О.Ю. Попович та ш.] - К. : Медицина, 2013. - 544 с.
Рак в УкраТш, 2012-2013. Захворюванють, смертнють, показники дiяльностi онколопчноТ служби / [З.П. Федоренко, Ю.Й. Михайлович, Л.О. Гулак та ш.]; гол. ред. 1.Б. Щепотш // Бюлетень Нацюнального канцер-реестру УкраТни. - К., 2014. - № 15. -124 с.
Meyerhardt J.A. Системне лкування колоректального раку / J.A. Meyerhardt, R.J. Mayer [et al.] // Медицина свп-у. - 2008. - Т. 5, № 1. - С. 476-486.
Скворцов С.В. Опухолевые маркеры в оценке степени распространенности опухолевого процесса при злокачественных новообразованиях желудочно-кишечного тракта / С.В. Скворцов, 1.М. Храмченко, Н.6. Кушлинский // Клин. лаб. диагн. - 1999. -№ 9. - С. 26.
Шульпна В.В. Статистичш показники ешдемюлогп колоректального раку серед населення ЧершвецькоТ области УкраТни та свпу / В.В. Шульпна, О.1. 1ващук, С.Ю. Кравчук [та ш.] // Буко-винський медичний вюник. - 2014. - Т.18, № 2. - С. 145-147. Тюляндин С.А. Практическая онкология: избранные лекции / С.А. Тюляндин, В.М. Моисеенко. - СПб. : Центр ТОММ, 2004. -784 с.
Чисслова В.И. Онкология / В.И. Чисслова, С.Л. Дарьялова. -М. : Гэотар-медиа, 2007. - 372 с.
Чу Е. Химиотерапия злокачественных новообразований / Е. Чу, В.Т. де Вита. - М. : Практика, 2008. - 477 с. Щепотш 1.Б. Порiвняльна характеристика стану ураження злоя-кюними новоутвореннями мюького та стьського населення
УкраТни / 1.Б. Щепотш, З.П. Федоренко, А.В. Гайсенко // Клин. онкол. - 2011. - № 1. - С. 4-8.
15. Beahrs O.H. Factors in the prognosis of colon and rectal cancer / O.H. Beahrs // Canc. - 1971. - Vol. 28. - P. 213-217.
16. Boyle P. Epidemiology of colorectal cancer / P. Boyle, M.E. Leon // Brit. Med. Bull. - 2002. - Vol. 64. - P. 1-25.
17. Cynamon J. Catheter induced vasospasm in the treatment of acute lower gastrointestinal bleeding / J. Cynamon, E. Atar, A. Steiner [et al.] // J. Vasc. Interv. Radiol.- 2003. - Vol.14, № 2. - P. 211-216.
18. Hadlund C. CA 242, а new tumour marker for pancreatic cancer: а comparison with CA 19-9, CA 50 and CEA / C. Hadlund // Cancer. - 1994. - Vol. 70. - Р. 487-492.
19. Kornek G. Консенсус по медикаментозному лечению рака толстой кишки / G. Kornek, W. Scheithauer, R. Anghel // Медицина свпу. - 2008. - Vol. 1. - P. 79-90.
20. Jean G.W. Epidermal growth factor receptor monoclonal antibodies for the treatment of metastatic colorectal cancer / G.W. Jean, S.R. Shah // Phatmacotherapy. - 2008. - Vol. 28, № 6. - Р. 742-782.
21. Koch M. Effect of sex and reproductive history on the survival of patients with colorectal cancer / M. Koch, T.A. McPherson, R.D. Egedahl / Chronic. Dis. - 1982. - Vol. 35. - P. 69-72.
22. Laser Y. Extraction of swelling cataract in hupermetropes with glaucoma and shallow anterior chamber with axial length 21mm and less / Y. Laser, E. Leksutkina, В. Krylov, S. Sakhnov [et al.] // Materials XXIII Congress of the ESCRS. Lisbon, 2008. - Р. 177.
23. Uedo N. Measurement of carcinoembryonic antigen in colonic effluent as a high-risk marker for colorectal carcinoma / N. Uedo, H. Ishikawa, H. Narahara [et al.] // N. Cancer Detect. Prev. - 2000. -Vol. 24, № 3. - P. 290-294.
24. Regio B. The pathology and prognosis of carcinoma of the rectum in the young / B. Regio, H.J.R. Bussey // Proc. R. Soc. Lond. -1965. - Vol. 58. - P. 789-790.
25. Tietz Textbook of Clinical Chemistry and Molecular Diagnostics. 4 ed. / Ed. C.A. Burtis, E.R. Ashwood, D.E. Elsevier Bruns. - New Delhi, 2006. - 2412 р.
26. Wagner A.D. Anti-angiogenic therapies for metastatic colorectal cancer. Cochrane Database Syst. Rev. 2009; 3: CD00539220 / A.D. Wagner, D. Arnold, A.A. Grothey // 20th Symposium on Molecular Targets and Cancer Therapies. - 2009. - Vol. 11, № 12. - Р. 855 - 856.
Реферат
ФАКТОРЫ ПРОГНОЗА КОЛОРЕКТАЛЬНОГО РАКА Крыжанивская А.Е., Татарин Б.Б.
Ключевые слова: рак ободочной кишки, прогноз при РОК, генетические маркеры РОК.
В статье обобщены научные данные о факторах прогноза при колоректальном раке. Продемонстрировано корреляцию показателей выживаемости в зависимости от стадии заболевания на момент установления диагноза, наличия отдаленных метастазов, поражения лимфатических узлов, степени дифференциации опухоли. Указано на пропорциональную зависимость показателей выживаемости при раке ободочной кишки и уровнем маркеров, таких как: PEA, MSI, DCC, TS. Приведено влияние генетических мутаций К-RAS, BRAF на прогноз.
Summary
PREDICTIVE FACTORS OF COLORECTAL CANCER Kryzhanivska A.Ye., Tataryn B.B.
Key words: colorectal cancer, prognosis of colorectal cancer, genetic markers of colorectal cancer.
The article summarizes the scientific data on predictive factors of colorectal cancer. Our study demonstrate correlation between the survival rates depending on the stage of the disease at the time of its diagnosis, the presence of distant metastases, involvement of lymphatic nodes, the degree of tumour differentiation. We specified the proportional correlation between survival rates for patients with colorectal cancer and the levels of following markers such as PEA, MSI, DSS, TS. We also described the impact produced by genetics mutations of K-RAS, BRAF on colorectal cancer prognosis.
2
3
4
5
6
7
8
9
