CC BY
15
ЗА РУБЕЖЕМ
УДК 338.22
Станислава ФРЕЙМАН
ФАКТОРИ МОТИВАЦП ВИВЧЕННЯ ПРЕДМЕТА «ОСНОВИ П1ДПРИ6МНИЦТВА» У ПРОФ1ЛБНИХ Л1ЦЕЯХ ПОЛЫЦ1
У cmammi за результатами анкетуеання учтв проф1льних лще1в (гkohomîчно-адшн¡стративний, управлшня тформащао, мехатрошчний, моделювання одягу) Любусъкого воеводства Польщ1 показано ocoëmeocmi мотивацй вивчення курсу «Основы тдприсмництва». Виокремлено Ti eiÔMimocmi за статевими ознаками та освтою батьтв достджуваноï Monodi. Охарактеризовано роль зшсту навчального матершау, дидактичных, умов та засобгв навчанняу мотивацй навчально! дгяльностг.
В статье за результатами анкетирования учащихся профильных лицеев (экономико-административного, управленческого, мехатронического, моделирования одежды) Любуского воеводства Польши раскрыты особенности мотивации изучения курса «Основы предпринимательства», вычленены ее отличия по половому признаку и уровню образования родителей учащихся, охарактеризована роль содержания учебного материала, дидактических условий и средств обучения в мотивации,учебной деятельности.
The article is devoted to the polling results of the operating lyceums' pupils of Lyubusk province in Poland. Among them are economically administrative, the operation of the information, mechatronical and clothes modeling departments. These results describe the peculiarities of "Basics of Enterprise " course studying motivation and its differences according to the sex. characteristics and under investigation youth parents education. The role of the education materials content, the didactic conditions and means of education for the studying activity motivation are characterized in it.
Одгаею 3 цшей ¡нновацш системи oceîth в понадпмназшних школах (професшно-техшчне училище, загальноосвтнй лщей, профшьний лщей, техшкум) у Полыш було забезпечення зв'язку мж процесом навчання та ринком пращ, а також шдготовка молод1 до входження у доросле життя. Щоб вщповщати сучасним вимогам стосовно оптимально! осе¡ти молодк необхщннм стало запровадження вивчення предмет, яы би дали можлив1сгъ по-сучасному глянути на таю галуз1 життя, як економ1я. соцюлопя, право та багато шганх. Визнано, що одним ¡з предмет, якнй допоможе мол од i знайти себе в сучасних умовах ринково1 скономжи та полегшить ш життя, е навчальний предмет «Основн гадприемннщва». Зпдно з розпорядженням MiHicTpa национально! ocrîtït та спорту Польпп вщ 26 лютого 2002 р. цей предмет викладаеться обсягом дв1 години в тиждень у загальноосвшнх лщеях, профшьних лщеях i техшкумах, а в основнш професшнш шиш - одна година на тиждень.
Найбшьш загально освггню мету «Основ гадприемнинтва» можна визначити вщповщно до програми навчання як гадтримку в ceôinHoro розвнтку молодого поколшня, а пер еду с ¡м:
• забезпечення учням можлнвосп отрпмати знания, вмшпя й формування основ гадприемнинтва, яи зумовлюють активну участь в економ1чному житп;
• допомогти учням розвинугн вм1ння самоосвггн й самовдосконалення та шдирпдуяльш зацжавлення ведениям економчноГ д1яльносп;
• створення сприятливоГ атмосфери для сгавпращ школи з представниками економчного життя в periora;
• гадтримка учгав у EiiOopi напрямку подальше! oceitii;
• надання можпивосп газнання специфжи локального ринку,
• забезпечення учням доступу до правовнх акпв в галуз1 законодавства про працю, скономчного права, авторського права та систем якосп
Новий предмет, нов1 завдання - це також 1 новий виклик як для вчител1в, так 1 для учшв. Для вчител1в тому, що зараз голов ним 1х завданням буде не передання знань, визначених програмою навчання, а формування умшь. необхщних для пращ й життя в умовах ринково! економжи. Тому вчитель повинен бути провщником учшв, кер1вником 1х самостшжм робота, яка буде спрямоваиа на розвиток цих уг.инь. Вщповщно учш, здобуваючи знания та вмшня з цього предмета, мають пщготуватися до певною мрою безболкного зггкнення з реал1ями ринку, зо!фема ринку пращ.
I тут постас пфше питания: «Чи вчител1 усвщомлюють, що самостшиа ефективна робота учшв на освтпх заняттях з «Основ гадприемництва» вимагае високоГ мотивацп навчання, емоцшжн заанГажованосп в цей процес як учшв, так I вчитс.шв як головних реал1затор1в цього процесу?». I друге: «Яю нади' пов'язують учш з вивченням цього предмета, чи вш виправдовуе IX оч1кування?». 1накше кажучи, що ними кфуе шд час навчання?
Припускаючи, що в новому погляд! на сенс освгги у центр! защкавлення ифебувае учень, його формування та пов'язаш з цим цип, а не енциклопедичний пакет шформаци, одшею з вщмшностей сучаснсн дидактики повинно бути защкавлення проблематикою мотивацп навчання.
У цьому контексп для вщповщноГ реал1зацп процесу навчання - учшня (вдалого пщбору детального змкту й метод ¡в навчання для ¡ндиЕщуалгзаци вплпву) нового предмета, «Основ и шдприемницта» необхщним е защкавлення вчител1в, яю щнносп мотивують молодь профшьних лщеГв до його вивчення, яка причина IX активно1 та защкавлежн учасп в освптах заняттях чи навпаки - уникання зусиль або навпъ зневажання цього предмета.
Вщ часу, коли нова ¡дея понадпмназшних шил була протнставлена шкшьшй дшсносп, минуло кшька роюв. Тому вважаемо, що корисним, шзнавальним 1 суспшьним е дослщити щнносп, яи спонукають учшв понадпмназшних шкш вивчати вказаний предмет.
У наших розмрковуваннях ми спробували иоказати результата виб1ркових дослщжень, предметом яких була мотив ащя учшв до навчання, пщ якою розумкмо св1дош й шлеспрямоваш д 1Г. Передуам мова йде про визиачеиня:
• Якими мотивами кфуеться молодь профшьних лщеГв, вивчаючи «Основ и шдприемницта»?
• Що заохочуе або вщбивае бажання молод! вивчати цей предмет?
• Якими е загальш погляди дослщжувано1 молод 1 на предмет «Основи шдприемницгва» у новш шильшй дшсносп?
• Чи з'являються вщмшносп ли ж мотивами навчання 1 статтю та освпою батьыв дослщжувано1 молод1?
Для того, щоб отрнмати вщповщь на поставлен! запитання, було проведено анкетне досмдження фупи учшв (306 осп1). яи вщвщували випадково вибраш нами профшьш лще! (економ! чно-ядм! Н1 стративний, упряв.шння ¡нформащею, мехатрошчний, моделювання одягу) Любуського воеводства. Сфед дослщжуваних пфеважали хлопщ (60,8%). Значну кшьысть доанджуваних складали учш, батьки яких мали середню (59,8%) \ вищу (22,6%) исвпу.
Анал1з з1браного дооидницького матер1алу показуе, що молодь понадпмназшних шкш у переважнш бшыносп проявляе позитивне ставлення до предмета «Основи шдприемницта»: 83,3% загалу ствфдило, що вони вчаться дуже охоче. Готовшсть вивчати цей предмет виражали часпше д1вчата (92,5%), шж хлопщ (77,4%). Так говорили також часпше (87,0%) учш, батьки яких мали вищий р1вень осв1ти (середню - 82,5%, професшну - 83,3%).
На жаль, були також I таи (16,7%), яи висловили негативне ставлення до цього предмета й вщзначали, що не вчать його, бо взагал1 не люблять вчитися. Сфед них пфеважали хлопщ (22,6%), а беручи до уваги р1вень освпи батьыв ща фупи учшв, то часпше це були учш, батьки яких мали професшну й сфедню осв1ту (кшыасть показниив 16,7-17,5%), шж вищу (13,0%). Т1, хто вщзначав, що охоче вивчае цей предмет, дуже часто обгрунтовували сво! вщпов1д1, пишучи, що «заняття проводяться у приемнш безстресовш атмосфф1, яка сприяе навчанню й легшому запам'ятовуванню змкту матер1алу, що подаеться».
Проведен! дослщження мали також виявити, яи щнносп мотивують молодь профшьиих лщеш до вивчення цього предмета. Цшносп, назваш ними, вщдзфкаленш в ргзнорщних мотивах. Варто зазиачити, що явно переважають позитивш мотив и.
Виявляеться, що для бшып шж половини молод1 (54,%) суттевим мотивом навчання було бажання бути добре тдготов&еним до ешлого та уст много пошуку пращ. Цим мотивом керуються з наближеною частотшстю д1вчата (57,5%) 1 хлопщ (51,6%). Варто теж вщзначити, що пфеважно (61,1%) це була молодь, батьки яко1 мали професшну осв1ту, шж вишу (56,5%) \ середню (50,8%). Ось типов 1 вщповщк «Сучасний свгг е сповнений загадок, швидко змшюеться економчна ситуащя краши, а це виливае наринок пращ. Тому я мушу зробити все, щоб добре вивчити методи пошуку пращ, шституцп, яи допомагаютъ в и пошуках, а на цьому предмет! порушуються власне таю проблеми», «Я навчаюся, бо, хочу здобути широы знания, яи дозволять меш подолати трудногщ, повязаш з отриманням пращ, бо, на жаль, матфналып умови М01Х батьыв не дають змоги меш иродовжувати навчання I я мушу якнайшвидше розпочати працювати».
На иаступиому М1СШ. з токи зору частотносп показнпив (44,1%), мотив - еиечаю, бо це обое'язкоеий предмет. Так вщповши ¡з под1бною частотшстю д1вчата (45,0%) 1 хлопщ (43,5%) без огляду на р1вень освгга IX батьыв. Цей мотив випливае з адмн\стративного примусу. Туг теж можна задуматися, чи вказаний стимул до навчання - це почутгя вщповщальносп перед вчителем цього предмета чи, можливо, вираження незршосп, залежносп вщ наказ1в \ р1зних формзовшшнього контролю?
Витаю, бо хочу в майбутньому вести власну господарську дгяльтстъ - це мотив, який стимулював до навчання 37,3% дослщжуваних. Однак вщзначимо, що часпше цим мотивом кфувалися хлопщ (40,3%), шж д1вчата (32,5%). Бфучн до уваги р1вень освии Гх батьив, то помино, що дом1нували учш, батьки яких мають внщу освпу (47,8%). 3 аншшу емшрнчного матер1алу випливае, що учш профшьного лщею помчають [ розумноть сенс ¡снування предмета «Основи шдприемництва». Про це свщчать IX ещповщ1. Ось одна з них: «...Моею мркю е створення зразково[ ф1рми, а це вимагае не тшьки анидно? пращ, а й наявносп знань, яи я на цьому предмет! можу отримати».
Вщносно часто (35,3%) проголошуваним молоддю мотивом було пфеконання, що набупй знання та вшння будутъ придатними в подальшому наечант, освоснт професп. Так висловлювалися пфеважно учш, батьки яких мають професшну освггу (44,4%), шж вишу (34,8%) [ сфедню (32,8%). Цей мотив вказували часпше д1вчата (45,0%), шж хлопщ (20,0%). Ось характфш, розгорнуп вщповщ1: «Навчаюся, бо знання, яи пфедае нам вчитель, ткно повязаш з там, чим я хочу займатися в житп. А свое подальше навчання маю пашр продовжуватп в економ1чнш академп, бо хочу в майбутньому працювати на шдприемств1 батьыв, займаючись фшансовою справою»; «...Хочу якнайбшыие навчнтнся з основ шдприемництва, бо з дитинства мрш працювати с ко но м сто м».
22,5% дослщжуваних мотивувало свое бажання вивчати «Основи шдприемництва» фактом, що тдприемливгстъ - це риса, потребна в приватному житгги. Так мотив ували з наближеною частотшстю учш без огляду на стать, однак бшыпе тт, що мали батьив з професшною освп'ою (33,3%), шж вищою (17,4%). Деяи учш просто заявляли: «Вивчаю, бо маю Енутршню потребу позбутнся комплексу неповноцшносп шляхом пщпрнемливосп».
Група учшв, що вщвщували профшьш лще! (21,6%), мстивувала свое бажання вивчати вказаний предмет прагненням отримувати з уах навчальних дисциплин хорошг ощнки. Цим мотивом керувалися часпше хлопщ (24,2%), шж д¡вчата (15,0%). 3 такою мотивацкю учш, кот[31 мали батьыв з вищою та середньою освггою, пфеважалп над учнями, батьки яких мали професшну освпу (р1знипя показниыв - 10,6%).
Цжавий споаб проведения занять учителем - це мотив, яким керуеться 21,8% опитаних учшв, котр1 охоче вивчають «Основи гадприемництва». Так вщзначили 22,5% Д1вчат \ 21,0% хлопщв. Однозначно рщше це був мотив, який спонукав до навчання учшв, батьки яких мають професшну о се ¡ту (11,1%), шж вишу. Багато учшв, обгрунтовуючи свш виб1р, писали: «Вивчаю, бо надихае мене вчитель, який щкавим способом, шляхом практичних в прав вчить нас, як можна планувати власш шдприемницьы дп. Не приховую, що складеним на цих заняттях б1знес-планом скорнстався мш батько, який мае приватие шдприемство».
Вищеприведена вщповщь шдтвфджуе загальновщоме правило, що вшла стимулящя вщповщно пдабраними вчителем методами, дидактичними засобами викликае в учшв защкавлення змктом навчання, а це сприяе досягненню ними принаймш задовшьннх, яйцо не добрих чи вщмшних результат у навчант.
Анал1зуючи з1браний дослщницький матер! ал, можна помттти, що 20,6% опитаннх учшв вчитъся, осилыш любить цей предмет, бо реашзуетъся цжава проблематика. Цим мотивом керувалися часпше д1вчата (22,5%), шж хлопщ (19,4%). Щодо р1вня освгги !х батыав, то домшували лщеалкти, батьки яких мають професшну освпу (33,3%).
Виявилося також, що для велико! фупи лщеатста значну роль вщ1фають мотив и, "псно пов 'язаш з процесом навчання, зокрема мотив - навчаюся, бо люблю вчителя цъого предмета. Так заявили 19,6% опитаннх, часпше д1вчата (25,0%), шж хлопщ (16,2%). Однак треба зауважити, що серед них не було учшв, батьки яких мають профеайну освт1, а домшували -л, батьки яких мають освпу вишу (39,0%).
Мотиви, яю меншою мрою (юльюсть показниив у межах вщ 3,9% до 11,8%) стимулювали молодь лще!в вивчати «Основн шдприемництва», це: навчаюся для батъте; легкий предмет; страх отримати негатиену ощнку.
Оскшыш решшащя профамного змкту «Основи шдприемництва» мае забезпечити учням можлив1сть отримати знания, вмшня \ формувати позищю пщприемливосп, нас щкавило, чи завдяки вивченню цього предмета в учшв профшьних лще!в проявилнся рисн гадприемливо! особи, чи з набутими знаниями буде 1м легше вести власну господарську д1яльшсть.
Даш, отримаш з самоощнки опитаннх лщеалкт, видаються оптимктичними, бо 75,5% з них заявили, що цей предмет проявив у них риси шдприемливо! людини. Таквисловлювалися учш без огляду на стать \ р1вень осв1ти !х батыав. Зазначимо, що дослщжуваш помтши в соб1 багато й р1зних рис шдпрпемливо! людини. Найчаспше (35,1%) вони вщзначали, що з'явилася в них велика актившсть, яка проявлялася не тшьки в реалгзацп завдань з цього предмета, а й ¡нших. Цю рису вказували часпше д1вчата (40,0%), шж хлопщ (31,9%), особи, батьки яких мали професшну (50,0%) й сфедню (36,7%) освпу.
Дуже багато учшв (44,2%) заявили, що вони стали бшьш динам1чними й упевненими в собь Особливо помггно цю рису називали хлопщ (55,3%). Вщзначимо, що батьки цих учшв часпше мали освт' середню й вищу (50,0%), шж профеайну (16,7%).
Були й таю (11,7%), котр1 политили, що цей предмет зробив !х бшьш творчими, вони часпше до сво!х д1й пробуютъ запроваджувати р1зш шновацп. Сфед учшв, що так висловлювалися, пфеважали д1вчата (16,7%), а хлопщ складали лише 8,5%.
1нпи риси - схи.пьшсть до схвалення змш, вщповщальшсть 1 самостшшсть називалися рщше (кшьюстъ показшшв у межах 9,1%).
Анатш емшричного материну показав й таке: 67,7% дослщжуваних лщеатпепв вважають, що тематика, яка розглядаеться в цьому предмет^ значною м!рою допоможе !м у нелегкому завданш, котрим е ведения власно! господарсько! д1яльносп. Щодо ще! позицн зпдш були як хлопщ, так 1 д1вчата, незважаючи на р1вень освгги Ьс батыав.
Розпочинаючи дослщження сфед учшв профшьних лще!в, ми намагалися також визначити, чи «Основи пщприемництва» виправдовують !х спод1вання 1 чи потрШний цей навчальний предмет. Як можна було припускати, пфеважна бшышеть (92,2%) лщеашепв гадтвердила потребу ¡снування цього предмета. В обфунтуванш висловлюваних думок вони посилалися на два аргумента, а саме: кожна людина повинна знати, яю вона мае права на ринку пращ, й мати достатш знания, щоб вщповщати умовам, аби створити власну господарську д1ялыпсть.
Кр1м того, дос.шджсння вняв нло, що, незважаючи на те, що 90% учшв визнали, що реалповувана вчителями профама «Основ шдприемництва» повшетю !х задовольняе, вони хотши б (1 цшком слушно!), щоб практичш заняття пфеважали над теор1ею. Це вщповщае програмовш основ1 загального вивчення цього предмета, зпдно з якою треба особливо наголошувати, ио-иерше, на плануванш професшно! кар'ери ¡, як наслщок, на вмшш ефективно шукати роботу або приймати ршення про заснув ання ф1рми; по-друге, на аворенш влас но 1 профеепшо! активносп, тобто на розвитку особи як пращвника або власника ф1рми. Важливу
роль тут ввдграе вдала оцшка B.naciioi особистосп. що буде умовою правильных \пжлюдськнх стосунюв. Тому теж необхщним е, як вщзначили учш, створення i'M натуральных умов, в якнх буде можлив1сть розвивати певш штерперсональш вмшня: правильне сгалкування, ведения neperoBopiß, колективна праця, шдготовка документ та вирниення конфлжт на робочому Micui (мсщ навчання) i в ciM'i.
У CEiTJii представлених, з великими скороченнями, результатов дослщження можна пс'мшгги, що учн1 профшьних лще1'в охоче вивчають предмет «Основи шдприемництва». Багато з них вчилися б з бшьшим бажанням, якби вчше.ш застосовували бшыие практичних занять, що дозволяло б учням краще зрозумго! реал1зовуваний зм1ст, який е дуже важливим на сучасному ринку пращ, i помчати можливосп його застосування в дорослому й професшному жито.
Пщсумовуючи, зазначимо, що сфед мотив ¡в, що спонукають молодь вивчати «Основи гадприемництва», дошнують мотиви практично-професшн/. Це мотиви, в яких молодь виражае власне бажання гадготуватися навчанням у шко.щ до рсалгзаци' cBoi'x подальших освггньо-профеайних плашв. Найчаспше сфед них Taxi: навчаюся, бо хочу в майбутньому вести власну господарську д1яльшсть; навчаюся, бо здобуп знания й умшня е необхщш для подальшого навчання, в опануванш профейею; хочу бути добре гадготованим до вмлого й ycniuiHoro пошуку iipauj.
Майже такою ж за значимою, як категор1я практично-професшн их мопшв, у дослщжуванш фуш була кате гор ¡я ¡нших мопшв - практичного розрахунку. У щй фут ninco на провщне мкце висуваються мотиви: бажаю вчитися, але тшьки тому, що це обов'язковий предмет, навчаюся, бо люблю вчителя цього предмета; i заняття, яи веде вчитель, щкавь
Серед чинниив, яи були pyniifnioio силою навчання i прагнення краще зрозумт! й збагатити знания, що зумовлюють активну участь в господарському жита, були також тзнавалът мотивы. Сфед них на Пфше шсцс виходять: навчаюся, бо хочу бути гадприемливою особою; люблю цей предмет, бо в ньому реал1зуеться щкава проблематика. Iii мотиви, хоч i вщнесеш до категорн шзнавальних, рщко виступали у чистому вигляд! й дуже часто пов'язувалися з практично-професШними та амбщШними мотивами.
У категорн амбщшних мотив¡в появився тшьки один: навчаюся, бо хочу отримати з ycix предмет] е хоро ий резулыпати.
У результат! анатшу дослщницького матер1алу, ми пом1тили дуже ¡стотш вщмшносп в мотиваци до навчання в опитано! учшвсько1' молодь Диффенщащя ця зумовлюеться статтю дослщжуваних учшв, але ще бшьше - р1внем освгга ix батьив.
Проведен! дослщження в принциш не дають гадстав для однозначного узагальнення отриманих результат щодо Bcix учшв, яи вщвщують профшьш лще!. Однак можна висунути припущення, що мотиващя е двигуном i головним детер mi нантом поведшки учшв та i'x ycnixiB у навчанш. Тому вивчення мотсшв навчання та правильне i'x спрямування може дата реальш результата у вигляд! широкого защкавлення учшвсько1 молод!, високого pip,™ i'x прагнень i, що дуже важливо, правильних систем цшностей в житп.
Л1ТЕРАТУРА
1. Baley S., Psychologia wychowawcza w zyrysie. -Warszawa, I960.
2. Frejman M. Przydatnosc zawodowa nauczycieli techniki. - Zielona Gora, 1982.
3. Frejman St. D. Czyrmiki dcterminujace wyniki pracy szkolnej mtodziezy szkol srednich [w:] Caiozyciowa edukacja zawodowa. Problemy teorii i praktyki, pr. zb. pod red B. Pietrulewicza. - Zielona Gora, 1997.
4. Frejman St. D. Motywy szkolnego uczenia sie techniki uczniöw szköt podstawowych (doniesienie z badari), «Wychowanie Techniczne w Szkole», - 2000. -Nr. 1.
5. Frejman St. D., Nauczanie podstaw przсdsiebiorczosci a problem motywacji, [w:] Mozliwosci doskonalenia procesu ksztatcenia - wybrane zagadnienia, pr. zb. pod red B. Pietrulewicza. - Zielona Gora. 2005.
6. Putkiewicz Z. Motywy szkolnego uczenia sit; mtodziezy. - Warszawa, 1971.
